На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


реферат Готельне господарство у Внницькй област

Информация:

Тип работы: реферат. Добавлен: 11.08.2012. Сдан: 2011. Страниц: 5. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


   Закарпа?тська о?бласть — область на південному заході України в межах західної частини Українських Карпат та Закарпатської низовини. На півночі межує з Львівською, на сході з Івано-Франківською областями України. На півдні з Румунією, на південному заході з Угорщиною, на заході зі Словаччиною, на північному заході з Польщею.
   Закарпатська область розташована на крайньому південному заході України на південно-західних схилах і передгір'ях Українських Карпат. Майже дві третини території області займають Карпатські гори, решту — Притисянська низовина. На території області знаходиться найвища вершина Українських Карпат та України — г. Говерла (2061 м). На північному заході, заході і півдні область межує із чотирма країнами — ПольщеюСловаччиноюУгорщиною та Румунією, а на північному і південному сході з Львівською таІвано-Франківською областями, являючись таким чином своєрідним вікном країни у Європу. За площею і населенням область невелика у масштабах країни. Її територія становить 12,8 тис. кв. км, чисельність населення — 1251,1 тис. чоловік (на 01.01.04), або відповідно 2,1 % і 2,6 % території і населення України.
Близько 80 % території краю займають гори, що простягаються з північного заходу на південний схід. Це система хребтів та гірських масивів — Верховинський Вододільний хребетҐорґаниСвидівецьЧорногораПолонинський хребетРахівський масивВулканічний хребет
   Закарпатська область відома як один з найпрестижніших куточків лікування та відпочинку людей. Розвинута мережа санаторно-курортних комплексів, туристичних баз, унікальні мінеральні джерела та термальні води, понад 400 видів яких уже досліджено, а також краса карпатської природи приваблюють туристів та відпочиваючих у будь-яку пору. Санаторії, будинки відпочинку і пансіонати області одночасно можуть приймати до 4000 відпочиваючих. Природні ресурси (корисні копалини): розвідано понад 30 видів корисних копалин, представлених 150 родовищами. Це, зокрема, нетрадиційні для держави поліметалиперлітицеолітиліпарити, поклади баритових рудкаоліну та інших. Здійснюється видобуток кам'яної солімармурового вапняку,доломіту, тощо. Рекреаційні ресурси області становлять 5,2 % об'ємного і 5,1 % вартісного потенціалу природних ресурсів рекреації України. В їх комплексі 75 розвіданих і 38 занесених до Кадастру мінвод України типів мінеральних вод з дебітом 3,3 тис. м3 на добу, які є унікальними і відповідають водам типу «Шаянська»«Есентуки»«Боржомі» і за своїм хімічним складом і лікувальними властивостями не поступаються відомим водам Кавказу, Чехії, Польщі та Франції.
   Готельне господарство Закарпатської області займає особливе місце в сфері туризму. Головна його функція полягає у розміщенні та обслуговуванні приїжджих. Мережа туристично-рекреаційних та готельних закладів нашого краю – це понад 300 об’єктів, які здатні прийняти одночасно 21 тисячу гостей. На сьогодні, готельні комплекси в Закарпатті пропонують повний спектр програм: від активного відпочинку та екскурсійного обслуговування до спеціальних оздоровчих програм.
Готельне господарство
Готельне господарство є одним з найбільш важливих елементів інфраструктури
туристично-рекреаційного комплексу. У 2006 році в області діяло 39 закладів готельного
господарства,  суб’єктів господарювання – юридичних осіб  (в т.ч. 27  готелів, 3 мотелі, 1
готельно-офісний центр, 2 молодіжні туристичні бази та гірські притулки, 2  гуртожитки
для приїжджих, 4 – інші заклади).
Найбільша кількість готелів розташована у містах Ужгород і Мукачево та
Рахівському, Мукачівському та Міжгірському районах, які є центрами ділової активності
в регіоні,  мають розвинену мережу промислових підприємств,  або забезпечують
приваблення масових туристичних потоків.
Таблиця 5
Динаміка окремих показників готельного господарства Закарпаття
2003 2004 2005 2006
Обслужено тис. осіб 87,1 95,9 99,2 121,0
- у  т.ч. іноземців  16,7 25,0 34,5 33,8
Загальна площа, тис. м
2
75,8 81,8 75,3 83,2
Балансова вартість основних фондів, млн.грн. 56,3 57,3 61,4 82,1 19
Основні показники діяльності готельного господарства області за аналізований
період характеризуються позитивною динамікою – кількість обслужених осіб збільшилася
на 38,9%, в т.ч. числі іноземців – у два рази (загалом було розміщено в готельних закладах
відвідувачів з 90  країн світу).  Коефіцієнт використання місткості готелів підвищився з
0,25 до 0,35, загальна площа готелів збільшилася на 9,7%, балансова вартість – на 45,8%.
Більшість готелів має структурні підрозділи сфери сервісу – кафе,  бари,  ресторани,
автостоянки,  сауни  (лазні,  басейни),  пральні,  заклади торгівлі.  Однак,  комфортність
більшості давно збудованих готелів не відповідає сучасним вимогам – у структурі
готельних номерів ще все близько 50% займають двомісні номери, близько 20% номерів є
тримісними або з більшою кількістю місць, що значно зменшує комфортність та вартість
готельних послуг.
Готельне  господарство займає особливе місце  в сфері туризму. Головна його функція полягає у розміщенні та обслуговуванні приїжджих. Історія  розвитку туризму демонструє, що основна  роль підприємств, які входять в  дану індустрію не змінилася. 

Ключовим  фактором, який формує поняття якості, є найбільш повне задоволення  потреб гостей з різними запитами та своїм розумінням комфорту. В  інфраструктурі туризму одне з центральних  місць займають готелі, молодіжні  бази та гірські притулки, інші місця  для короткотермінового проживання. 
На території області у 2010р. функціонувало 67 – підприємств юридичних осіб готельного господарства, у т.ч. 33 готелів, 17 молодіжних баз та гірських притулків, 14 інших місць для короткотермінового проживання, 3 гуртожитки для приїжджих. Середня місткість одного підприємства складає 37 номерів, одного номера – 2 місця. За категоріями комфортності 5,8% об’єктів відносяться до 4 зіркових, 14,5% – до 3 зіркових. Із загальної кількості номерів 10,0% складають класу люкс. Кожне третє підприємство готельного господарства мало у своєму складі такі об’єкти сервісу як ресторани, кафе та барів, кожне п’яте – сауни (басейни) та автостоянки, кожне сьоме – пральні. 
Протягом 2010 року послугами готелів та інших об’єктів, придатних для короткотермінового проживання, скористалися 101,5 тис. приїжджих, з яких 17,3% іноземні громадяни. Загальна сума доходів цих підприємств порівняно з 2009 роком збільшилася на 8,3% і становила 43,8 млн.грн Однак, кризові явища негативно позначилися і на діяльності готельного господарства. Хоча кількість іноземців порівняно з 2009 роком збільшилася на 14,8%, загальна кількість приїжджих зменшилася на 2,8%. Також зменшився загальний час перебування у готельних підприємствах на 15,8%.

Готельне  господарство є основною складовою  туризму та однією з найбільш прибуткових  галузей економіки. Для Закарпатської  області, враховуючи її природно-рекреаційний, історико-культурний потенціал та традиційну гостинність місцевого населення  розвиток готельного бізнесу відіграє винятково важливе значення.
Готельний бізнес, що є складним багатофункціональним видом діяльності, соціальним за своєю  суттю, повинен стати вагомим  фактором економічного зростання регіону  та покращення матеріального добробуту  населення, сприяти подоланню територіальної диспропорції в рівні економічного розвитку, розвитку підприємництва в  даному сегменті, додатковим надходженням як до місцевого, так і державного бюджетів, виступати джерелом створення  нових робочих місць, а також  створювати сприятливий туристичний  імідж регіону.
Однак функціонування і розвиток готельного бізнесу, як найбільш прибуткової галузі сфери послуг, у досліджуваному регіоні стримується  на сьогоднішній день багатьма факторами, основними з яких є: застарілість матеріально-технічної бази підприємств, відсутність належного рівня  сервісу та низька якість послуг, обмеженість  інвестиційної активності, недостатня професійна підготовка персоналу, слабка реклама наявних засобів розміщення та відсутність спеціалізованих  готелів, недостатня державна підтримка  галузі, відсутність стратегії розвитку готельного бізнесу на перспективу  та ряд інших. 

Готельні комплекси Закарпаття:
Берегівський  район
Виноградівський район
Великоберезнянський район
Воловецький район
Іршавський район
Свалявський район
Міжгірський район
Мукачівський  район
Перечинський район
Рахівський район
Тячівський  район
Хустський район
Ужгородський  район 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ
1. Структура готелів України та  Вінницької області.
2. Стан готельного господарства  у Вінницькій області.
3. Перспективи розвитку готельної  індустрії.
Висновки.
Список  використаної літератури.
Вступ
Вінниччина - це край з багатою мінерально-сировинною базою. В його надрах відкрито 1159 родовищ  та проявів 30 видів різноманітних  корисних копалин, десятки родовищ  торфу, а також унікальні поклади  граніту, каоліну, гранату і флюориту. Розроблені і діють унікальні  джерела мінеральної води, зокрема  з високим вмістом радону в  м.Хмільнику.
Вітчизняна  готельна сфера України стає невід'ємною  частиною світового готельного господарства. В умовах розвитку країни готельний  бізнес стає дієвим засобом з одного боку, формування ринкового механізму  господарювання, надходження значних  коштів до бюджету, створення високооплачуваних  робочих місць, а з іншого боку - покращення якості життя українських  громадян.
Щорічний  обсяг інвестицій у туристичну галузь України у 2005 році склав 1 млрд. грн., а обсяг ринку готельного господарства досяг 150 млн. дол. Більше ніж вдвічі, порівняно з 2004 роком, зріс обсяг  коштів, залучених на будівництво  нових і реконструкцію існуючих готелів в Україні і склав  у 2005 році 1,8 млрд. грн. Передумовами буму на готельному ринку стали "Помаранчева" революція, та фінал пісенного конкурсу "Євробачення", які значно привабили туристів до України. Так, у 2005 році по Україні подорожували біля 16 млн. українців та іноземців, а кількість в'їзних туристів зростала скоріше, ніж кількість виїзних на 8%.
1. Структура готелів  України та Вінницької  області
Індустрія гостинності є найважливішим  елементом соціальної сфери. Вона відіграє важливу роль у підвищенні ефективності громадського виробництва, та відповідно, росту життєвого рівня населення.
Характеризуючи  структуру готелів України за категоріями, слід зазначити, що найменше в країні 5-зіркових та 4-зіркових готелів - на них припадає відповідно 0,5% та 2,7% від загальної кількості готелів, третє місце посідають 3-зіркові  готелі - 7%, на 2-зіркові та 1-зіркові  припадає 4% і 3,9% відповідно. 82% готелів  України взагалі не мають категорії [4].
Елітний сегмент готельного ринку України  представлений п'ятьма 5-зірковими  готелями і 29 - 4-зірковими. Вартість розміщення в них 250-700 дол. на добу, що перевищує  навіть європейські мірки, причому  завантаженість готелів складає 72-92% [1,c.243]. При цьому 2 п'ятизіркових готелі знаходяться у Дніпропетровську, по одному - в Києві, Донецьку і Одесі. Дев'ять чотиризіркових готелів  працюють в Одеській області, шість - в Києві, по чотири - у Дніпропетровській  і Львівській областях, три в Криму, по одному - в Донецькій, Закарпатській  і Полтавській областях [4].
Взагалі, кількість готелів в Україні  порівняно з визнаними туристичними країнами світу - незначна. Такі форми  готельного господарства, як мотелі, кемпінги, молодіжні бази в Україні взагалі  практично відсутні. Хоча, як свідчить міжнародний досвід, саме такі підприємства могли б дати значний поштовх  розвитку сфери гостинності і  створенню додаткової кількості  робочих місць [2,c.47].
В Україні поглиблюється спеціалізація  підприємств гостинності, що пов'язано  з такою важливою тенденцією, як створення міжнародних мереж, які  мають велике значення для країни у розробці і впровадженні високих  стандартів обслуговування. Спектр послуг готельного комплексу залежить від  кількості «зірок», хоча в Україні  офіційно їх ніхто не присвоює.
В Україні на законодавчому рівні  ще не запроваджено неодмінної сертифікації готелів на відповідність вимогам  певної категорії. Наразі кількість  «зірок» на фасаді готелю — справа абсолютно добровільна, а обов’язковою є лише сертифікація готельних послуг на відповідність вимогам безпеки. Проте експерти ринку зазначають, що класифікація готельних закладів — необхідна умова, котра допоможе підвищити якість послуг, наблизить  їх до світових стандартів, інтегрує вітчизняну готельну сферу до світового туристичного простору. Сприятиме вона і самоконтролю збоку готельєрів.
В Україні, як і в переважній більшості  країн, демонструвати статус — справа добровільна, все ж власники готелів  розуміють, що туристи обирають готелі саме з огляду на кількість зірочок. Тепер готельну сферу регулює  новий національний стандарт «Послуги туристичні. Засоби розміщення. Терміни  та визначення». За словами учасників  ринку, він максимально наближений до європейських стереотипів, хоча категорія  вітчизняних готельних комплексів визначається за 134 показниками, тоді як за кордоном їх більше тисячі[5, c. 50-51].
 

2. Стан готельного  господарства у  Вінницькій області
Готельний бізнес – один з найперспективніших напрямів бізнесу в Україні, який успішно розвивається. Особливістю  цього бізнесу є орієнтація на Європейські сервісні стандарти  і стрімкий перехід до них. І як кожний бізнес – готельний бізнес прагне до збільшення доходу і шукає  інструменти та ефективні шляхи  для досягнення бажаного фінансового  результату.
Найбільше вітчизняних готелів Вінницької області орієнтовані на тризірковий  стандарт, який, до речі, є базовим  за кордоном. Отож, проживаючий у  номері такого класу може розраховувати, що площа одномісного номера буде не меншою 10 м?, двомісного — не менше 14. Три- чи чотиримісних номерів у тризірковому готелі взагалі не має бути. В кожному з номерів передбачено: холодильник, кольоровий телевізор, радіоприймач, шафу з поличками, вішалкою та вішаками із розрахунку п’ять штук на одне місце, набори — кравецький, а також для письма, пакети для пральні та хімчистки, банну шапочку.
Білизну зобов’язані міняти раз на три  дні, рушники — щодня. А ще у  тризірковому готелі варто вимагати послуги з чищення одягу та взуття, прання одягу впродовж доби, користування комп’ютерною технікою та електронними засобами зв’язку, прийому  пластикових карток, бронювання квитків  тощо. Тут має бути надано в користування гостей не менше двох точок із додатковими  послугами, зокрема, басейном, сауною, масажним кабінетом, солярієм, тренажерним  чи спортивним залами.
Українська  готельна індустрія у Вінницькій області не може стояти на місці, бо її підштовхують у спину закордонні туристичні компанії. Чимало з них, з огляду на Євро 2012 року, виявляють  бажання вкладати тут інвестиції.
В Україні туристична індустрія, як самостійний  сектор економіки, знаходиться у  стадії свого становлення. В цілому прогнози притоку інвестицій оптимістичні, але багато що залежатиме від політики держави на ринку[1, c. 24-25].
В своєму становленні готельний ринок  Вінницької області зіткнувся з  низкою проблем. Однією з них є  слабкість внутрішньої конкуренції (що пояснюється відсутністю вільних  засобів і високими податковими  ставками, через що складно забезпечити  економічну стабільність, максимізувати  прибутки, підвищити конкурентоспроможність підприємств індустрії гостинності  на ринку готельних послуг) і відсутність  могутніх міжнародних готельних  мереж. Показник низької конкурентоспроможності готельних послуг формується рівнем ціни і якістю послуг. Через високі податкові ставки (готельний збір) готелі вимушені встановлювати високі ціни. Ставки готельного збору для  готелів різних категорій в Україні  відрізняються. Ціни визначаються умовами  конкуренції, станом і співвідношенням  попиту і пропозиції.
Майже всі вінницькі приватні готелі створені на базі реконструйованих житлових будівель або колишніх гуртожитків чи відомчих готелів. Майже всі - комфортабельні, відносно недорогі, з невеликою кількістю  номерів. Тут панує затишна атмосфера, коли покоївки не пильнують кожен  ваш крок, а адміністратори, як не дивно, вміють усміхатися. Для приватних  готелів крадіжки невластиві. Забувши  щось у номері, можна не турбуватися - речі "чекатимуть" на господаря  до наступних відвідин у спеціальній  камері схову. Безпекою клієнтів опікується надійна охорона, яку помічаєш, лише коли на те виникає потреба.
Власники  приватних готелів в один голос  заявляють, що відкривати великий готель поки що не варто, позаяк малим, по-перше, легше управляти, а по-друге, у  ньому простіше зберігати милу домашню  обстановку.
Звісно, рівень послуг не однаковий. Халати, капці, зубні паста та щітки, фени, міні-бари (у номерах) є лише у СП, у які  вкладено чималі іноземні інвестиції. Ціни на номери також різні і встановлюються, виходячи з витрат на комунальні послуги  та орендну плату, якості послуг тощо. Для заповнювання готелів характерна певна циклічність: тижнева (з неділі до четверга - пік, п'ятниця, субота - затишшя) та сезонна. Приміром, у серпні, а  також починаючи з середини грудня до середини січня попит на номери найнижчий.
Проведений  аналіз свідчить про активізацію  інвесторів в готельному секторі  комерційної нерухомості, а це в  першу чергу торкається саме готельного ринку України та її регіонів, зокрема  й Вінницької області.
Таким змінам сприяє цілий ряд причин, серед яких можна виділити:
· нездатність існуючих готелів задовольнити існуючий попит;
· стабільне збільшення попиту на апартаменти  світового рівня;
· насичення сегментів ринку нерухомості  з мінімальним терміном окупності;
· збільшення капіталу інвестиційних  компаній;
· відносна стабільність Української  економіки;
· зміни в зовнішній політиці;
· наближення меж ЄС до меж України  і поступова інтеграція держави  в Європейське і світове співтовариство;
· поліпшення інвестиційного і бізнес-клімату  всередині України;
· поступове зростання бізнес-активності всередині країни;
· збільшення частоти ділових візитів  з-за кордону;
· зростання туристичної привабливості  України.
Вже зараз готуються зміни в правила  обов'язкової сертифікації готельних  послуг. Нові правила сертифікації можуть вплинути на динаміку розвитку готельного бізнесу, але, одночасно, сприятимуть  підвищенню якості послуг, що надаються. Це у свою чергу стане запорукою  стабільності і процвітання готельного бізнесу в Україні.
В той же час, у Вінницькій області  необхідно розвивати сегмент  недорогих готелів, які зможуть  надати невеликі, але хороші кімнати  з непоганим сервісом. Адже, середньостатистичний "внутрішній турист" бажає економити  на мешканні в готелі. З урахуванням  підвищення внутрішньої ділової  активності, в регіонах тризіркові готелі можуть бути привабливі навіть іноземному інвестору.
Сьогодні  все більше міжнародних операторів виявляють цікавість до управління вже готовими об'єктами. Міжнародний  оператор дозволяє готелю швидше інтегруватися  в міжнародні мережі, гарантує впізнання  бренду, надає доступ до міжнародних  систем бронювання. При цьому оператори  часто вимагають від українських  власників надати гарантії того, що на протязі деякого часу об'єкт  не буде проданий[3, c. 150-152].
 

3. Перспективи розвитку  готельної індустрії
Готельна  індустрія як вид економічної  діяльності, потужна система господарювання регіону (або туристичного центру) і  важлива складова економіки туризму  передбачає надання платних послуг та організацію короткострокового  проживання в готелях, мотелях, кемпінгах  та інших засобах розміщення.
Проведений  нами аналіз сучасного стану засобів  розміщення в Україні та Вінницькій області виявив такі проблеми:
    сьогодні не існує розвиненої мережі приміщень, де б дитячі, молодіжні групи та туристи могли зупинятися на ночівлю у випадку кількаденної подорожі;
    ціни на готелі та інші види ночівлі зазвичай не доступні для дітей і молоді, що стримує розвиток екскурсійних та туристичних поїздок Україною;
    туристично-рекреаційний та інвестиційний потенціал багатьох провінційних міст, де є база для розвитку історичного та рекреаційного туризму, залишається невикористаним.
Для вирішення означених проблем  перспективним, але досі практично  не використовуваним ресурсом готельної  спеціалізації є саме студентські  готелі — хостели. Ми переконані, що створення студентського хостелу в малому містечку сприятиме внесенню його до розроблених екскурсійних маршрутів із відповідним привабленням уваги туристів та інвесторів.
Вінницька область має достатню базу для  створення мережі таких хостелів. Відомо, що в містах, де є вищі навчальні заклади, існує велика кількість студентських гуртожитків, переобладнання деяких приміщень яких стало б чудовим вирішенням питання про утворення студентських хостелів. У цьому плані можна задіяти й будівлі готелів, магазинів, будинків культури, які мають резервні приміщення, що майже не використовуються. Непоганими засобами розміщення для хостелів є також збудовані ще в радянські часи корпуси оздоровчо-лікувальних дитячих таборів. За умови оновлення матеріально-технічної бази їх можна використовувати як хостели та, водночас, як рекреаційні центри для іноземних і вітчизняних туристів[4, c. 32-34].
Привабливість готельного сектора Вінницької області  не викликає сумнівів, але тільки ґрунтуючись  на реальному стані ринку і  правильному прогнозі, а також  при правильному плануванні і  виборі індивідуальної інвестиційної  стратегії - інвестор має нагоду отримати з цього максимальну вигоду. Сьогодні будь-яка компанія, що інвестує в  Україну, розглядає, з одного боку, можливості отримання високого прибутку і інші перспективи ринку України, що розвивається, а з іншого боку можливі ризики. Саме ризики важче за все оцінити  іноземному інвестору. Недооцінені  і непередбачені ризики здатні зробити  інвестиційний проект, ефективний на папері - збитковим в реальності. Переоцінені і придумані ризики здатні назавжди поховати найефективніший  проект в архіві іноземної компанії.
При інвестуванні в готельний бізнес Вінницької області основним чинником є подальше функціонування готелю, головним чином визначається вибором  управління готелем. Сьогодні інвестор стоїть перед вибором з 3х можливих шляхів подальшого управління готелем: наймання генерального менеджера, залучення  професійного готельного оператора (або  використовування франчайзингу) і самостійне управління. У кожному конкретному  випадку інвестору слід вибирати свою стратегію, спираючись на знання підводного каміння українського ринку  кожного варіанту управління.
Український готельний ринок має великі перспективи  і є одним з найперспективніших в Східній Європі, але при всьому потенціалі розвитку готельного бізнесу  в Україні кількість наявних  готелів недостатня для країни з  високою інвестиційною привабливістю, багатим історичним минулим і  широкими туристичними можливостями. Готельний бізнес у Вінницькій області  перспективний як мінімум з чотирьох причин:
По-перше, в області, спостерігається підвищення ділової активності, що, як правило, неминуче викликає збільшення об'ємів так званого “ділового туризму”, причому не тільки внутрішнього, але і в'їздного.
и т.д.................


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть полный текст работы бесплатно


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.