На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Курсовик Теоретичн аспекти органзацї та надання Мжнародної Технчної Допомоги. Сутнсть та форми Мжнародної Технчної Допомоги. Аналз стратегчних напрямв дяльност донорв мжнародної технчної допомоги. Оцнка результатв залучення проектв програм.

Информация:

Тип работы: Курсовик. Предмет: Междун. отношения. Добавлен: 01.11.2008. Сдан: 2008. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


36
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
МАРІУПОЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра міжнародної економіки
Курсова робота
З дисципліни «Міжнародна економіка»
На тему:
«Міжнародна технічна допомога та її роль у розвитку економіки України»
студента денної форми навчання
курсу ІІ групи Б
Мельниченко Валерії Сергіївни
Науковий керівник
Дубенюк Ярослава Анатоліївна
Маріуполь - 2007
Зміст

    ВСТУП 3
    Розділ 1. Теоретичні аспекти організації та надання Міжнародної Технічної Допомоги 5
      1.1 Сутність Міжнародної Технічної Допомоги 5
      1.2 Форми Міжнародної Технічної Допомоги. 8
    Розділ 2. Оцінка надання Україні міжнародної технічної допомоги 11
      2.1. Аналіз стратегічних напрямів діяльності донорів міжнародної технічної допомоги 11
      2.2. Оцінка результатів залучення проектів і програм МТД 21
    Розділ 3. Стратегія розвитку Міжнародної Технічної Допомоги як напряму міжнародних відносин 28
    ВИСНОВКИ 32
    СПИСОК ВИКОРИСТАННИХ ДЖЕРЕЛ 33
    ВСТУП

    Міжнародна технічна допомога (МТД) сьогодні є важливим інструментом реалізації політики міжнародної інтеграції України, економічного розвитку, забезпечення інтересів держави на зовнішніх ринках. Міжнародна технічна допомога надається Україні практично в усіх галузях народного господарства та суспільного життя більш ніж 20 країнами світу, а також міжнародними організаціями. В 2005 році донорами для впровадження нових та продовження діючих проектів міжнародної технічної допомоги в Україні виділено приблизно 463 млн. доларів США.
    Впровадження проектів міжнародної технічної допомоги допомагає вирішенню тих проблем, які Україна сьогодні не в змозі вирішити самостійно, зменшує навантаження на державний бюджет, сприяє створенню додаткових робочих місць. Світовий досвід, що набуває Україна в рамках міжнародної технічної допомоги сприяє її сталому соціально-економічному розвитку, прискорює її міжнародну інтеграцію. Подальше дослідження міжнародної технічної допомоги та її впливу на стан економіки України допомогло б визначити найбільш раціональне розміщення коштів, що поступають від донорів, з метою покращення стану в окремих галузях економіки; також це сприятиме розвитку більш тісних відносин з міжнародними фондами та іншими країнами.
    Метою цієї курсової роботи є визначення пріоритетних напрямів техніко-економічного співробітництва між іноземними фондами-донорами та Україною.
    Завдання цієї роботи - розглянути вже діючі програми та проекти міжнародної технічної допомоги з метою виявлення тенденцій покращення положення окремо в галузях та в економіці України в цілому; проаналізувати програми та проекти співробітництва нашої країни з іноземними фондами та країнами з метою спроби розробити найбільш раціональну та взаємовигідну програму МТД; визначити подальші напрямки співробітництва з фондами та іншими країнами, щодо технічної допомоги Україні у тих галузях економіки країни, які її найбільш потребують.
    Об'єкт дослідження - форми та способи залучення міжнародної технічної допомоги.
    Предмет дослідження - програми та проекти міжнародної технічної допомоги, що були спрямовані донорами на покращення економічного стану України.
    Теоретичною базою цієї курсової роботи є фундаментальні положення та принципи політекономії; законодавство України; інформаційні ресурси мережі Інтернет; періодичні видання.
    Методологічною базою є такі методи дослідження як, метод аналізу та синтезу, статистичний, індукції, метод прогнозування.
    Розділ 1. Теоретичні аспекти організації та надання Міжнародної Технічної Допомоги

1.1 Сутність Міжнародної Технічної Допомоги

Різновидом міжнародної передачі технології є міжнародне технічне сприяння або технічна допомога, що одержала великий розвиток із середини 70-х років. Міжнародні програми технічної допомоги здійснюються як по лінії міжнародних організацій, так і на двосторонній основі. Вони спрямовані насамперед на надання технічної допомоги країнам, що розвиваються, і країнам, що знаходяться перехідному періоді, з метою прискорення створення основ розвитий ринкової економіки. Технічне сприяння (яке іноді називають технічною допомогою) спрямовано на підвищення технологічного рівня країн-одержувачів.

Її треба відрізняти від інших форм міжнародної допомоги розвитку, що є здебільшого прямим бюджетним фінансуванням з боку розвинених держав найбіднішим африканським і азіатським країнам і спрямовані на задоволення потреб жителів цих країн у їжі, воді, паливі й ін.

Міжнародна технічна допомога (МТД) - надання країнам допомоги на платній або безоплатній основі в сферах технології процесів, продуктів і керування; це допомога у засвоєнні знання та навичок у відповідних сферах діяльності, зазвичай в галузі економіки та управління.

Таке сприяння може виявлятися практично в будь-яких галузях виробництва. В економічній сфері найчастіше технічна допомога надається в області розробки програм економічного розвитку, статистики, грошової і бюджетної політики, розвитку регіонів, техніко-економічного обґрунтування окремих проектів. З погляду ступеня залучення одержувача технічної допомоги в процесі розподілу можна виділити кілька організаційних видів технічної допомоги.

Технологічні гранти - безоплатна передача розвиненими країнами технології, технологічно ємних товарів або фінансових засобів на купівлю технології, навчання і підвищення кваліфікації персоналу. Гранти передбачають надання донором у рамках проекту МТД технології й устаткування, відряджання фахівців і здійснення навчання кадрів без якої б то ні було фінансової участі одержувача допомоги у фінансуванні проекту. У цьому випадку одержувач виконує чисто організаційні функції по прийому і розміщенню технічної допомоги. Донор звичайно має право брати участь через своїх представників у розподілі допомоги і нагляді за ефективністю її використання.

Софінансування МТД передбачає більш серйозну участь і відповідальність її одержувача, що відповідно до угоди про надання технічної допомоги повинний не тільки організаційно забезпечити її одержання, але і нести деякий тягар її фінансування. Звичайно фінансова участь одержувача, хоча і складає меншу частку вартості проекту, розглядається як свідчення зацікавленості уряду в ефективному використанні наданій його країні технічної допомоги.

Згідно з Указом Президента України „Про міжнародну технічну допомогу” (5 червня 1999 року) [ 1 ] й Постановою N 153 Кабінету Міністрів України „Про створення єдиної системи залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги” (15 лютого 2002 року) [ 2 ], міжнародна технічна допомога - це ресурси, які відповідно до міжнародних договорів України надаються донорами (державами, урядами іноземних держав, а також організаціями, установами, фондами, уповноваженими урядами іноземних держав, міжнародними організаціями, що надають міжнародну технічну допомогу Україні) на безоплатній основі Україні для здійснення програм, проектів міжнародної технічної допомоги з метою проведення реформ та реалізації програм соціально-економічного розвитку України.

Вона може залучатись у вигляді будь-якого майна, необхідного для забезпечення виконання завдань проектів (програм), яке ввозиться або набувається в Україні; робіт і послуг; прав інтелектуальної власності; фінансових ресурсів (грантів) у національній чи іноземній валюті; інших ресурсів, не заборонених законодавством, у тому числі стипендій.

Міжнародна технічна допомога може надаватися у формі передачі у власність, користування майна і майнових прав; консультацій із залученням експертів, у тому числі іноземних; фінансування витрат на навчання та підвищення кваліфікації спеціалістів реципієнта; обміну спеціалістами; грантів.

Грошові кошти, що виділяться міжнародними економічними організаціями й окремими країнами в рамках МТД, не надходять безпосередньо в розпорядження приймаючої сторони, а направляються на оплату й організацію роботи відповідних фахівців-консультантів.

Для одержання міжнародної технічної допомоги потенційні реципієнти (визначені у програмі, проекті міжнародної технічної допомоги резиденти України, які одержують міжнародну технічну допомогу) подають запити до спеціально уповноваженого органу, який проводить експертизу запитів та за її результатами звертається до донорів з проханням прийняти рішення про фінансування програм, проектів міжнародної технічної допомоги.

Програми, проекти міжнародної технічної допомоги підлягають державній реєстрації Агентством координації міжнародної технічної допомоги із включенням до Державного реєстру програм і проектів міжнародної технічної допомоги. Державна реєстрація програм і проектів є підставою для акредитації їх виконавців, а також надання підтверджень щодо забезпечення відповідних пільг, привілеїв, імунітетів, передбачених законодавством України та її міжнародними договорами.

Указом про міжнародну технічну допомогу встановлено звільнення від обкладення податком на додану вартість та ввізним митом операцій з:

· продажу товарів (крім підакцизних) та інших предметів, робіт, послуг, які придбаваються за рахунок міжнародної технічної допомоги реципієнтами або за рахунок донорів для подальшої передачі реципієнтам як міжнародної технічної допомоги, а також з їх передачі реципієнтам на митній території України товарів як міжнародної технічної допомоги;

· ввезення (пересилання) на митну територію України товарів та інших предметів, що ввозяться (пересилаються) як міжнародна технічна допомога, отримання реципієнтами робіт (послуг), що надаються нерезидентами для використання або споживання на митній території України як міжнародна технічна допомога або за рахунок міжнародної технічної допомоги. У разі використання товарів та інших предметів, робіт (послуг), щодо яких було отримано пільги, не для відповідних програм, проектів міжнародної технічної допомоги податок на додану вартість та ввізне мито за такі товари сплачуються на загальних підставах.

Міжнародна технічна допомога має використовуватися лише для цілей, визначених у програмах, проектах міжнародної технічної допомоги. Контроль за реалізацією програм, проектів міжнародної технічної допомоги здійснюється спеціально уповноваженим органом. У разі виявлення порушень законодавства України, міжнародних договорів України, невідповідності реалізації програми, проекту міжнародної технічної допомоги завданням, попередньо визначеним відповідно у програмі, проекті міжнародної технічної допомоги, спеціально уповноважений орган має право зупинити здійснення програми, проекту в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

1.2 Форми Міжнародної Технічної Допомоги

Залежно від кількості країн, що беруть участь у проекті, виділяється двостороння і багатобічна міжнародна технічна допомога.

Двостороння МТД здійснюється по угодах між урядами країни-донора і країни-одержувача допомоги. У бюджетах більшості розвинених країн передбачаються спеціальні засоби на надання технічного сприяння країнам, що розвиваються. Звичайно це не дуже значні суми, яких вистачає на консультації у вузьких галузях, у розвитку яких можуть бути зацікавлені самі країни-донори. У більшості випадків технічна допомога на двосторонній основі передбачає деяку участь одержувача у фінансуванні проектів. Однак у багатьох випадках така технічна допомога виявляється абсолютно безкоштовно для країни, що одержує, або по дуже пільгових, субсидованих цінах.

В економічній і фінансовій сферах найбільш типовими формами технічної допомоги на двосторонній основі є кваліфікація і перекваліфікація кадрів, надання комп'ютерної техніки, електронних систем обліку і керування, засобів банківських комунікацій, напрямок експертів-резидентів.

Багатобічна МТД включає здійснення спільних проектів МТД декількома країнами у відношенні однієї країни-одержувача. У цьому випадку країни-постачальники МТД на основі багатобічного договору надають окремі компоненти технології або технологічного устаткування. До розряду багатобічного відноситься і МТД від міжнародних організацій, фінансоване за рахунок внесків країн-членів програми надання технічного сприяння іншим не достатньо розвиненим членам.

Також історично склалися два підходи до донорської допомоги у процесі трансформації. Їх ефективність випробувана на історичному досвіді.

Перший підхід -- “інтеграційний”, полягає на відповідальності донорів за результати і наголошує на розбудові інституцій та інфраструктур, що відповідають рівню країн-донорів. Це відбувається шляхом запровадження суворих стандартів, які перекладаються на мову конкретних вимог та заходів, що в свою чергу закладаються в календарні плани реформ.

Цей підхід застосовувався лише до країн, що визначені як майбутні члени розвиненого світу -- зокрема, Західної Європи після Другої світової війни та Японії. На сучасному етапі цей підхід застосовується в країнах, що є кандидатами на членство в ЄС.

Цей підхід є завжди успішним. Причинами його успіху є:

· Технічна допомога, реалізована в країнах, що вступають в ЄС, забезпечує стратегічну рамку для процесів трансформації.

· Країни-кандидати зобов'язані прийняти інституційні стандарти ЄС та розробити необхідні інфраструктури;

· Ефективність допомоги безпосередньо пов'язується з календарним виконанням критеріїв інтеграції.

Застосування першого підходу відбувається внаслідок прийняття політичного рішення урядами країн-донорів і не залежить від таких факторів, як історична та культурна схожість; готовність до змін; внутрішня політична воля; рівень багатства. Наприклад, в 1948 році у Звіті Світового Банку про Японію було зроблено висновок, що з огляду на історію та культурні традиції, Японія ніколи не стане країною з ринковою економікою та демократією.

Друга форма міжнародної допомоги здебільшого нагадує доброчинність і не сприяє довгостроковій відповідальності донорів за результати. Допомога надається бідним країнам, що розвиваються, та країнам з перехідною економікою; але ця допомога ніколи не є успішною.

Не достатньо інформації, щоб визначити, чому процес публічної політики, що є фундаментом демократії, не є центральним у програмах міжнародної технічної допомоги в країнах колишнього Радянського Союзу та країнах, що розвиваються.

Адже механізми публічної політики є невід'ємними для західних демократій і означають розподіл політичних посад та державних службовців-аналітиків політики в уряді; наявність процедур, стандартів, інструкцій для консультацій та комунікацій з публічної політики; інструкції, стандарти документів з розробки державної політики, “зелені книги”, “білі книги”; участь громадськості в процедурах та інституціях; кафедри аналізу політики та публічної політики в університетах.

Ця система створює можливості для партнерства між урядом та громадянам, що створює підвалини для здорового, ефективного демократичного суспільства.

Міжнародний центр перспективних досліджень розробив нову парадигму технічної допомоги в умовах відсутності інтеграційної стратегії донорів щодо України. Проекти групи аналізу політики націлені не на отримання готових порад та рекомендацій від міжнародних консультантів, а на створення інституційної спроможності.

Технічна допомога від імені міжнародних організацій зазвичай виражається або у відрядженні експертів у конкретних областях до країни, що отримує міжнародну технічну допомогу, або в запрошенні фахівців із країн, що розвиваються, у штаб квартири міжнародних організацій або в їхні навчальні центри за для проведення там консультацій і семінарів. Міжнародні організації можуть відряджати своїх штатних співробітників, що мають експертні знання у визначених областях, або попросити уряду своїх країн-членів підшукати фахівця з числа національних кадрів, що міг би бути відряджений на певний строк за рахунок міжнародної організації в країну, що розвивається.

Що до України, то Міністерство економіки України забезпечує технічне співробітництво з 14 європейськими країнами-донорами, США, Канадою, 5 країнами Азії, а також з Європейською Комісією, Програмою розвитку ООН (ПРООН), міжнародним агентством з питань атомної енергії (МАГАТЕ), Світовим банком, іншими міжнародними організаціями.

Розділ 2. Оцінка надання Україні міжнародної технічної допомоги

2.1. Аналіз стратегічних напрямів діяльності донорів міжнародної технічної допомоги

Проекти міжнародної технічної допомоги є різними за обсягами фінансування та видами виконаних робіт: від надання консультацій, експертних оцінок, обмінів та навчань в різних секторах економіки до широкомасштабної підтримки заходів Уряду в реалізації масштабних проектів з суттєвими технічними компонентами.

Найбільшим донором для України були та залишаються Сполучені Штати Америки, друге місце посідає ЄС. Іншими найбільшими донорами є Канада, Великобританія, ФРН, Нідерланди, Швеція, Швейцарія, Японія, Данія, Корея, ООН, Світовий банк, ЕБРР тощо. Грошові обсяги МТД, що була надана Україні за 1999 - 2005 роки, складають певну суму [ Таблиця 2.1.1 ]. На сьогодні впроваджено та знаходяться в стадії виконання проекти, на фінансування яких з 1992 року донорами виділено понад 5,8 мільярдів доларів США. Розглянувши таблицю ми маємо право стверджувати, що на сьогодні США є найбільшим донором технічної допомоги Україні. Бюджет допомоги США для України перевищує загальну суму допомоги інших донорів. Із 5,8 млрд. дол. США, виділених донорами з початку надання технічної допомоги, приблизно 3 млрд. дол. США виділено Урядом США. Технічна допомога, яку отримує Україна від США з 1992 року, сприяла створенню базової ринкової інфраструктури, проведенню структурних реформ [ 11 ]. Ресурси, що надавались країнами-донорами та міжнародними організаціями, були зосереджені в різні періоди часу на окремих сферах соціально-економічного життя України. Так на початковому етапі з 1991 по 1997 роки у центрі уваги програм та проектів МТД знаходились питання розбудови основних засад та інфраструктури ринкової економіки, подолання негативних наслідків перехідного періоду.

Роки

Донори
1999
2000
2001
2002
2003
2004
2005
2006 прогноз
США
284,44
272,98
232,26
253,1
227, 48
143,47
172,2
265
(загальний обсяг)
США (в тому числі в рамках закону США про Підтримку свободи)
203,5
175,05
172,9
156,5
139,7
94
139,2
172,2
Канада
13,5
13,5
13
12,7
14,3
14
14
14
ЄС (TACIS)
126,8
125,9
146,4
120
113,6
120
189,37
166
Нідерланди
8,3
7,1
9,75
5,8
7
7
6,15
6,15
Швеція
3,45
2,18
2,7
5,3
6,4
6,4
--
--
Великобританія
15,1
14,1
13
10,6.
15,1
12,95
12,95
--
ФРН
10,1
8,71
8,7
6,1
9,5
1,9
--
--
Швейцарія
2
5.
5,35.
2,9
3,43
--
--
--
ПРООН та спеціалізовані установи ООН (ЮНІДО, ЮНІСЕФ, ВОІВ, ФНООН, МАГАТЕ)
3,5
3,5
5,13
2,28
14
10
15
30
Японія
5,8
6,81
0,38
0,38
0,8
0,8
0,8
6,7
Данія
2,1
1,5
--
--
--
--
--
--
Китай
1,2
1,2
1,2
1,2
1,27
1,2
1,2
--
МИРР
6,6
7,3
3,49
10,24
5,76
4
4,5
5
ЄБРР
54
60
53
61
70
100
100
100

Таблиця 2.1.1.

Обсяги МТД Україні в 1999 - 2006(прогноз) роках (млн. доларів США) [ 11 ]

В період з 1997 по 2004 роки головна увага приділялася макроекономічній стабілізації, поглибленим структурним, правовим реформам, демократизації суспільства, переходу до етапу сталого економічного зростання, підтримці екологічної та ядерної безпеки, покращенню життя людей в регіонах, відродженню культури та духовності.

Характерною рисою 2005 року стало затвердження на засіданні Кабінету Міністрів України, яке відбулось 17 серпня 2005року, „Стратегії залучення МТД на 2005 - 2007 роки”, якою визначено пріоритетні напрями та завдання залучення допомоги відповідно до Програми діяльності Кабінету Міністрів України “Назустріч людям” та Плану дій „Україна - ЄС на 2005 - 2008 роки” [14]. Стратегія покликана зорієнтувати донорів щодо пріоритетів Уряду та заохотити скорегувати свої стратегії та стратегічні плани щодо техніко-економічного співробітництва з Україною на короткострокову перспективу [Додаток А ]. Інформація з додатку А вказує на те, що багатьох з країн-донорів турбує загальний екологічний стан України, тому вони сприяють підвищення рівня екологічної, ядерної та радіаційної безпеки, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи.

З іншого боку, Україна залишається перспективною на співробітництво країною, тому численні фонди та іноземні країни наголошують на підвищенні конкурентоспроможності національної економіки, забезпеченні сталих темпів економічного зростання, впровадженні інноваційної моделі її розвитку. Крім цього Міністерство економіки України забезпечує [ 13 ]:

· підготовку стратегічних щорічних програм, планів дій, секторальних програм двостороннього та багатостороннього техніко-економічного співробітництва між Україною та країнами-донорами України, міжнародними організаціями з метою забезпечення їх максимальної ефективності та спрямованості на соціально-економічний розвиток України;

· розробку та вдосконалення договірно-правової бази технічного співробітництва;

· координацію діяльності центральних та місцевих органів виконавчої влади з питань залучення та використання міжнародної технічної допомоги;

· забезпечення повноважень, що випливають з міжнародних договорів України та членства України в міжнародних організаціях;

· оперативне здійснення специфічних координаційних, регуляторних та дозвільно-реєстраційних функцій держави в рамках міжнародних договорів, які включають акредитацію організацій, державну реєстрацію проектів, надання підтверджень щодо в'їздних віз іноземним громадянам, митних та податкових пільг, привілеїв тощо;

· проведення моніторингу проектів та здійснення оцінки щодо їх впливу на розвиток України.

Важливим аспектом діяльності Міністерства економіки є погодження та підписання щорічних Фінансових Меморандумів, впровадження затверджених програм та проектів технічної допомоги. В рамках цієї роботи визначаються основні риси проектів, на підставі яких готуються Технічні завдання, які погоджуються з кінцевим отримувачем міжнародної технічної допомоги та забезпечується підписання бенефіціантом відповідного Протоколу про наміри.

Постійно виконуються заходи стосовно супроводження виконання проектів міжнародної технічної допомоги (державна реєстрація проектів; підготовка свідоцтв (довідок), інших документів, що підтверджують пільги, привілеї та імунітети при реалізації в Україні Програми Тacis, у т. ч. податкові, митні та інші пільги щодо обладнання, матеріалів та іншого майна, яке надходило в рамках такого співробітництва).

Здійснюється інформування всіх українських партнерів про цілі, процедури та діяльність Програми TACIS. У співробітництві з Інформаційним агентством TACIS та Представництвом Єврокомісії в Україні здійснюється інформаційна діяльність для громадськості з метою підвищення іміджу Програми TACIS.

Завдяки донорам міжнародної технічної допомоги існують програми та проекти, що працюють на покращення економічного стану в Україні [ 10 ]. Найбільшим донором були та залишаються США, друге місце посідає ЄС. Оціночна вартість 97-ми проектів у цій галузі становить близько 180,5 млн. дол. До інших напрямків, які отримують найбільше фінансування за рахунок міжнародної технічної допомоги, відноситься підвищення рівня екологічної безпеки та мінімізація наслідків Чорнобильської катастрофи (близько 1,5 млрд. доларів, 50 проектів), поглиблення демократичних перетворень, формування інститутів розвиненого громадянського суспільства (понад 200 млн. доларів, 30 проектів).

Співробітництво з ЄС в рамках програми технічної допомоги TACIS [8]. Відповідно до Угоди про партнерство та співробітництво між Україною та ЄС Україна отримує тимчасову фінансову допомогу від ЄС в рамках Програми TACIS - Технічної допомоги країнам СНД (Technical Assistance to the Commonwealth of Independent States). Це дуже розгалужена програма підтримки реформи в країнах СНД, в тому числі в Україні. На економічні реформи в Україні виділено гранти для 32 проектів. Стратегічними документами Програми TACIS є Індикативні Програми - Національні програми, Регіональні програми, Програми прикордонного співробітництва, Програми ядерної безпеки. В рамках Національної індикативної програми визначені такі сфери співробітництва:

· підтримка інституційної, правової та адміністративної реформи;

· підтримка приватного сектору та допомога в економічному розвитку;

· підтримка у пом'якшенні соціальних наслідків перехідного періоду.

Особлива увага приділяється питанням розбудови громадянського суспільства, імплементації УПС, розвитку малого та середнього бізнесу, подовженню реформи енергетичного сектору, освіти, охорони здоров'я. Серед них - пілотні проекти з реконструктизації сільського господарства, сприяння розвитку фінансових ринків в Україні, підтримка фінансових зв'язків підприємств та інші.

З метою підвищення ефективності співробітництва України з ЄС створюється спільний Українсько-Європейський консультативний комітет з питань законодавства на кошти, виділені для реалізації програми TACIS.

TACIS передає ноу-хау, якими володіють державні й приватні організації самого широкого спектру, що дозволяє сполучати досвід з професійними знаннями і навичками на місцях. Ноу-хау надається у формі Консультативного сприяння в питаннях управління, прямування груп експертів. Пріоритетними напрямками програми TACIS є: реорганізація приватного сектора, створення ефективної системи виробництва, переробки і розподілу продукції, забезпечення реформи системи державного управління, соціального захисту і освіти.

В рамках Регіональної Програми та Програми Прикордонного Співробітництва визначені пріоритети, які доповнюють дії Національної програми, а саме: розбудова інфраструктури (енергетичні, транспортні та телекомунікаційні мережі, а також пункти перетину кордонів) та комплексні дії у сфері охорони навколишнього природного середовища. Програма з ядерної безпеки залишається найважливішою з точки зору обсягів фінансування з боку ЄС та охоплює проблеми виведення з експлуатації Чорнобильської АЕС та проведення термінових робіт на проммайданчиках Рівненської, Запорізької, Південноукраїнської та Хмельницької АЕС, а також продовження робіт з перетворення «Саркофага» в екологічно безпечний об'єкт.

Технічна допомога TACIS забезпечується тільки тим проектам, які вписуються в програму реконструкції і реструктизації, що підтримується урядом країни та Європейською Комісією. Кожна країна сама визначає приоритетні сектори, які відіграють найвизначнішу роль в процесі реформ.

В структурі TACIS є так звані спеціалізовані підпрограми, що охоплюють переважно гуманітарний сектор. Серед них:

· програми консультування з питань політики;

· програми побудови громадянського суспільства;

· програми в галузі освіти й професійної підготовки;

· програми підтримки підприємств;

· програми, пов'язані з міжнародними стандартами й обов'язками.

Україна бере участь практично в усіх спеціалізованих підпрограмах TACIS.

Європейський союз в рамках національної програми TACIS виділив впродовж 2004-2006 років понад 212 млн. євро на підтримку реформ та соціальні проекти, а Током додаткову позику в 150 млн. Євро на підтримку платіжного балансу. Зважаючи на те, що Україна стала сусідом розширеної Європи, зростає роль Регіональної Програми та Програми прикордонного співробітництва. Остання зараз перебуває у стадії трансформації у нові Програми сусідства.

Міжнародний фонд "Відродження" (МФВ) є частиною мережі фондів Сороса. "Відродження" -- благочинна організація, місія якої -- фінансово і організаційно сприяти становленню демократичного, відкритого суспільства у нашій країні через підтримку значущих для його розвитку громадських ініціатив. Програмна діяльність МФВ здійснюється як через надання грантів недержавним організаціям, освітнім, просвітницьким та культурним закладам і підприємствам (видавництва), так і через операційні проекти, ініційовані і виконувані самим фондом.

Переважна більшість грантів розподіляється між неприбутковими організаціями за результатами конкурсів, які спрямовано на здійснення національни и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.