Здесь можно найти образцы любых учебных материалов, т.е. получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ и рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Курсовик Сутнсть свтової економки основн тенденцї її розвитку. Сучасн концепцї мжнародної торгвл. Свтов товарн ринки, їх структура динамка. Експертний потенцал України. Україна мжнародн економчн органзацї, мсце держав в свт.

Информация:

Тип работы: Курсовик. Предмет: Междун. отношения. Добавлен: 07.12.2010. Сдан: 2010. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


КУРСОВА РОБОТА
Тема роботи: Міжнародна торгівля. Механізм функціонування та регулювання.
Вступ
Основна мета даної курсової роботи - дослідити особливості зовнішньої торгівлі України.
Предметом дослідження є економічні відносини з приводу формування сучасної системи міжнародних економічних зв'язків.
Об'єктом дослідження є зовнішня торгівля України.
Утвердження державної незалежності України започаткувало її фактичний вихід на світову арену як суб'єкта міжнародних економічних відносин. Кардинальні зміни в геополітичному становищі України, що відбулися після здобуття нею незалежності, та ситуаційні особливості сучасного стану трансформаційних процесів в економіці істотно підвищили роль зовнішньоекономічних відносин у розвитку країни. Посилення цього чинника об'єктивно диктується здійснюваними ринковими перетвореннями, які формують якісно нові засади подальшого економічного та соціального розвитку країни. Україна тільки входить в систему світового економічного простору і від того, як цей процес буде відбуватись залежить подальший економічний і соціальний розвиток держави, як органічної підсистеми світової економіки.
Найбільш дієвою і ефективною стратегією інтеграції України у світову економіку є поєднання структурної перебудови економіки з її орієнтацією на активне зростання експорту і диференціацію його потенціалу. Цього можна досягти шляхом загального поліпшення інвестиційного клімату й залучення інвестицій у відповідні галузі, створення механізму стимулювання експорту та формування життєздатних конкурентоспроможних експортних виробництв.
Як суб'єкт міжнародних економічних відносин Україна має свідомо входити до системи світогосподарських зв'язків з метою як найефективного використання усіх їхніх можливостей та підвищення рівня конкурентоспроможності.
1 Сучасні тенденції розвитку зовнішньої торгівлі на світовому рівні
1.1 Сутність світової економіки і основні тенденції її розвитку

Світова економіка - сукупність національних економік об'єднаних системою міжнародних зв'язків. При виділенні цих підсистем використовують багато критеріїв. При визначенні структури СЕ використовуються такі крітерії:
1) рівень економічного розвитку (НД або ВВП на душу населення);
2) соціально - економічна структура господарства (власність);
3) тип економічного росту;
4) рівень і крітерії ЗЕ зв'язків.
Кінець ХІХ століття, це коли міжнародна економіка визначалась як сукупність національних економік. В 30-х рр. виникає позиція: МЕВ - сукупність міжнародних економічних відносин (МЕВ). Міжнародна економіка - цілісна система, яка вкладає в себе декілька підсистем. При виділенні їх використовується багато критеріїв:
1) рівень економічного розвитку (ВВП на душу населення, або ВНП на душу населення);
2) соціально-економічна структура господарства;
3) Рівень і характер зовнішньоекономічних зв'язків;
За рівнем ВВП на душу населення (Світовий Банк) розрізняють:
1) розвинуті (більше 6000 доларів);
2) середньо розвинуті (2400-6000 доларів);
3) слабо розвинуті (800 - 2400 доларів);
4) найменш розвинуті країни (до 800 доларів);
Розподіл країн по критеріям ООН:
1) промислово розвинуті;
2) з перехідною економікою;
3) що розвиваються; [3]
1.2 Сучасні концепції міжнародної торгівлі

З другої половини XX століття, коли міжнародний обмін набуває «вибухового характеру», світова торгівля починає розвиватися високими темпами. В період 1950-1994 pр. світовий торговий обіг зріс у 14 разів. За оцінками західних спеціалістів, період між 1950 і 1970 pp. можна охарактеризувати як «золоті часи» у розвитку міжнародної торгівлі. Саме тоді було досягнуто щорічного 7 відсоткового зростання світового експорту. Проте вже в 70-ті роки XX ст. він знизився до 5%, ще більше скоротився у 80-ті роки. Наприкінці 80-х років світовий експорт продемонстрував помітне пожвавлення (до 8,5% у 1988 p.). Після явного спаду на початку 90-х, у середині 90-х років він знову набирає високих темпів.
Природно, що зазначені зміни сприяли появі сучасних поглядів на управління міжнародним бізнесом. Вони належать не окремим групам дослідників, а представникам вищого менеджменту головних транснаціональних корпорацій. Як основний виділяється ресурсний підхід. Оскільки компанії мають у своєму розпорядженні обмежені ресурси, вони повинні вирішити, використовувати їх усередині країни чи на міжнародному рівні. Переконавшись, що можливості на міжнародному ринку можуть виявитися більшими, ніж на вітчизняному, компанії спрямовують свої ресурси в закордонний сектор. Тому, щоб зрозуміти, чому все ж проводяться торгові операції, необхідно визначити, які вигоди одержують окремі підприємства. [2, с. 275]
Концепція експортних можливостей включає чотири підходи.
1. Використання надлишкових потужностей
Часто компанії мають у своєму розпорядженні виробничі потужності в поточному або довгостроковому періодах, що не користуються адекватним внутрішнім попитом. Це можуть бути розвідані запаси природних ресурсів чи конкретні потужності для виробництва визначеної продукції, які важко переключити на виробництво інших товарів, що мають, можливо, відповідний внутрішній попит.
Разом з тим, малі країни прагнуть торгувати набагато ширше, ніж великі. Одна з причин полягає в тому, що технологія виробничого процесу може дозволити фірмі рентабельно випускати продукцію тільки при багатосерійному виробництві, у більших обсягах, ніж це потрібно для задоволення попиту у своїй країні. Для прикладу візьмемо автомобільну промисловість: у «Вольво» потреба експорту з невеличкого шведського ринку значно більша, ніж у «Дженерал моторс» - зі значного американського.
2. Зменшення витрат виробництва
Дослідження показали: компанії можуть зменшувати свої витрати на 20-
30% тоді, коли подвоюється випуск продукції, це явище відоме як «крива акумулювання досвіду» (experience curve). Наприклад, якщо ми візьмемо
20 відсоткове зменшення витрат виробництва і початкову вартість в 100 доларів на одиницю продукції, то собівартість другої одиниці продукції буде дорівнювати 80 доларам, четвертої - 64 долара і т.д. Зменшення може бути пов'язане з декількома чинниками: покриттям умовно-постійних витрат за рахунок випуску більшого обсягу продукції; підвищенням ефективності за рахунок досвіду, набутого при виробництві великих партій продукції; масовими закупівлями матеріалів і перевезенням їх значними партіями. Тому очевидно, що лідер ринку може одержати переваги стосовно зменшення витрат виробництва перед своїми конкурентами. Одним із засобів збільшення випуску продукції компанією є визначення ринку з глобальної, а не внутрішньодержавної точки зору.
3. Підвищення прибутковості
Виробник може за певних умов продавати ту саму продукцію з більшою вигодою за кордоном, ніж у себе вдома. Це може бути пов'язано з відмінністю конкурентного середовища на закордонному ринку від вітчизняного, тому що там товар знаходиться на іншому етапі життєвого циклу. Таким чином, етап зрілості всередині країни може призвести до зниження внутрішніх цін, у той час як етап зростання за кордоном може звести нанівець актуальність зниження цін. Підвищення прибутковості може також відбуватися у зв'язку з розходженнями всередині країни і за кордоном державних заходів, які впливають на прибутковість (наприклад, розходженнями в оподатковуванні прибутків або регулюванні цін).
4. Розподіл ризику
Виводячи збут за межі ринку тільки однієї країни, виробник має можливість зводити до мінімуму коливання попиту, оскільки цикли ділової активності країн перебувають в різних фазах, а ті самі товари знаходяться на різноманітних етапах життєвого циклу. Ще один чинник розподілу ризику за допомогою експорту полягає в тому, що виробник зможе придбати більше клієнтів, зменшуючи свою вразливість при втраті якогось одного чи декількох клієнтів.
Концепція імпортних можливостей.
Імпульс до участі в торгівлі може надійти або від експортера, або від імпортера. У будь-якому випадку мають бути як продавець, так і покупець. Імпульс від імпортера полягає в тому, що фірма шукає дешевші і високоякісні сировинні та інші комплектуючі матеріали, готові вироби, щоб використовувати їх на своїх виробничих підприємствах. Або ж вона може активно шукати нові товари, розроблені за кордоном, щоб доповнити наявні асортиментні групи. Це дозволить компанії більше продукції запропонувати на продаж, а імпортеру - використовувати надлишкові потужності своєї торгово-розподільчої мережі. Якщо міжнародні постачання сировини, матеріалів і комплектуючих зменшують витрати виробництва чи підвищують якість готових виробів, то компанія, що їх закуповує, має більшу стійкість проти конкуренції з боку імпортованих готових виробів або ж сама може більш ефективно конкурувати на експортних ринках. Автомобільна промисловість подає приклад глобальної конкуренції, що залежить від субпідрядників, у тому числі іноземних, у напрямку зменшення витрат виробництва.
Імпортер, як і експортер, має можливість розподілити свої операційні ризики. Розширюючи коло постачальників, фірма буде менше залежати від диктату або долі єдиного постачальника. В США, наприклад, багато значних споживачів, зокрема автомобільна промисловість, диверсифікували свої закупівлі сталі із залученням європейських і японських постачальників. Ця стратегія знизила ризик недостатнього постачання американської автомобільної промисловості у випадку виникнення страйку серед сталеливарників США, але одночасно посилила проблеми в сталеливарній промисловості країни. [5, с. 9-11]

1.3 Сутність, причини і форми міжнародної економічної інтеграції

Інтеграція - такий ступінь інтернаціоналізації, при якому здійснюється взаємопроникнення економік країн.
Види інтеграції:
- стихійна
- організована - оформлена договорами, угодами
Причини інтеграції:
1. Причини - передумови
- близькість рівнів економічного розвитку і ступенів економічної зрілості;
- географічна близькість, історичні зв'язки економік;
- спільність економік і інших проблем розвитку країн
2. Причини - стимули
- поглиблення МПП
- ріст масштабів МЕВ
- конкуренція
- протиріччя
- політика
Цілі інтеграції:
1) подолання конкуренції
2) зростання економіки
3) збільшення ринків
4) вирішення спільних проблем
Форми інтеграційних об'єднань:
1. Зона вільної торгівлі - це об'єднання в якому між країнами полегшується митні обмеження або взагалі відміняються, хоча зберігається митний контроль і торгову політику до третіх країн здійснюють самостійно.
2. Митний союз (блок) - це єдина система зовнішньоторговельних бар'єрів, а між собою їх зовсім немає.
3. Спільний ринок - це свобода переміщення не тільки товарів, а й всіх факторів виробництва (капітал, робоча сила, фінанси - валюта).
4. Повний економічний союз - уніфікація економічної політики країн
Масштаби, значення і проблеми європейської інтеграції:
Інтеграція почалася давно, перші кроки до неї:
1921 р. - створення БЛЕС (Бельгія + Люксембург економічний союз)
1944 р. (48) - виникло об'єднання Бенілюкс.
1951 р. - виникає Європейське об'єднання вугілля і сталі ЄОВС (Франція, ФРГ, Італія, Бенілюкс)
1953 р - ті ж країни створили об'єднання ЄвроАтом (сполучення урядових і неурядових установ)
1957 р. - Європейський економічний союз (1958-початок дії). (6 країн: ФРН, Франція, Італія, БеНіЛюкс)
1973 р. - Великобританія, Данія, Ірландія
1981 р. - Греція
1989 р. - Іспанія, Португалія
1995 р. - Швеція Фінляндія Австрія Норвегія (заморозила)
2004 р. - Польща, Угорщина, Чехія, Словакія, Словенія, Естонія, Латвія, Литва, Мальта, Кіпр (грецька частина).
2007 р. (січень) - Болгарія і Румунія. Зараз 27 країн.
Рада Європи (1949) - це суспільно-політична організація в яку входять біля 40 країн.
1959 р. - Європейська асоціація вільної торгівлі (11) на чолі з Великобританією, сьогодні в це об'єднання входять: Норвегія, Ісландія, Швейцарія, Ліхтенштейн.
ЦЕФТА - 1992 р. - центрально європейська асоціація вільної торгівлі: Польща, Угорщина, Чехія, Словакія, Словенія, Болгарія, Румунія.
1992 р. - Рада країн Баренцового моря - Фінляндія, Швеція, Норвегія, Росія
Ціль - регіональне співробітництво. Основні напрямки:
1) спрощення пересування через кордони товарів, послуг, людей
2) співробітництво в сферах транспорту, культури, енергетики
3) зближення прикордонних областей
1993 р. - рада країн Балтійського моря - Данія, Німеччина, Швеція, Латвія, Естонія, Росія, Литва.
Співробітництво в різних сферах, поступове створення так званого «Євро - регіону - Балтика» з спрощеним режимом в сферах транспорту і енергетики. Планується створення енергетичного кола і газового кола.
1993 р. - Балтійська зона вільної торгівлі - Естонія, Литва, Латвія
1978 р. - Центральноєвропейська ініціатива (16) в тому числі: Австрія, Італія, Боснія, Молдова, Румунія, Україна, Білорусія. Ціль: регіональне співробітництво: транспорт, екологія, туризм.
1992 р. - Організація Чорноморського Економічного співробітництва (ОЧЕС). Створена за ініціативою Туреччини (11): Азербайджан, Арсенія і т.д. Ціль: створення транспортних коридорів, зони вільної торгівлі. [7, с155-163]
Із 1994 р. Україна та ЄС мають угоду про партнерство і співробітництво. Україна є учасником об'єднання Єдиний економічний простір (Україна, Росія, Білорусь, Казахстан). ЄС. З 1996 - 2003 р. експорт України в Європу збільшився в 2,4 рази. У Росію зменшився на 21%, імпорт із Європи збільшився на 50%, із Росії зменшився на 5,5%, В експорті України в 2003 р. питома вага Європи становила 36,5% Росії 17,8%. Відповідно в імпорті 33,8% і 37,2%. [14]
На сьогодні з 90 документів, які необхідні підписати, Україна підписала - 16. Білорусія та Росія узгодили 43, основу митного союзу.
Із самого початку ЄЕП формувалася як митний союз. Україна не хоче бути в митному союзі, вона наполягає бути в зоні вільної торгівлі усіх країн. Щодо зовнішньоекономічної діяльності українських підприємств, то її принципи закріплені в ст. 2 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність». Причому ці принципи охоплюють і діяльність іноземних суб'єктів господарської діяльності в Україні.
2. Світові товарні ринки та валютні системи
2.1 Світові товарні ринки, їх структура і динаміка

Найбільш типові ринки:
1) Ринок сировини, Ринок напівфабрикатів, Сільсько-господарчих товарів. Особливості:
- ринкова ситуація - чиста конкуренція, з елементами картелювання
- товари на ньому, майже всі: біржові (існує 120 світових бірж, 64 біржі товарами)
- типові методи продажу на цих ринках через біржу або міжнародні угоди
2) продовольчі товари, яків вже пройшли якусь переробку (в том числі банани, ананаси)
- чиста конкуренція з елементами картелювання
3) промисловий ринок - ринок обладнання, машин, зброї
- ринок товарів виробничого призначення (обладнання, авто) типова ситуація - олігополія, чи монополістична конкуренція
- товари широкого споживання (одяг, кава) - монополістична конкуренція
- ринок товарів для задоволення соціальних побутові потреб - олігополія
- ринок фармацевтичних продуктів: монополістична конкуренція.
4) ринок зброї. Сьогодні цей ринок складає 35-37 млрд. доларів основні експортери США - 18.4 млрд. доларів, Росія - 6.1 млрд. доларів, на 8 місці Україна 650 - млрд. доларів.
5) фармацевтична продукція.
Особливість багатьох з цих ринків - підробки, контрабанда.
Об'єми торгівлі залежать від того, наскільки конкурентоспроможна є продукція. Конкурентоспроможний товар - придбання його має бути вигіднішим і зручним покупцю, в порівнянні з аналогічними товарами.
Складові:
1) технічні показники (відповідність стандартам)
2) комерційні умови (ціна, ціна покупки, мито)
3) організаційні умови придбання і використання товару (наявність додаткових послуг)
4) економічні умови споживання (економічне споживання сировини і надійність)
Фактори:
1) Реклами
2) товарний знак
3) сертифікація
4) курс валюти
Курс валюти - ціна однієї валюти виражена в іноземній валюті.
Якщо курс валюти країни знижується експорт її товарів стає дешевше, а імпорт дорожче. Таким чином її товари на іноземних ринках більш конкурентоспроможні, а іноземні товари менш конкурентоспроможні при інших незмінних умовах.
Види зовнішньоторговельної політики держави. Торговий баланс.
Торговий баланс - це співвідношення вартості експорту і імпорту товарів. Буває активний / пасивний. Коли є перевищення експорту - профіцит (активне сальдо), перевищення імпорту - дефіцит. Аналогічно існує баланс послуг і некомерційних платежів.
Активний баланс досягається визначеною торговельною політикою. Типи:
1) протекціонізм - підтримання власного виробника;
2) фритредерство - вільна торгівля.
Найбільш часто використовується сімктивний протекціонізм: вільна торгівля на ринку з елементами протекціонізму визначених галузей.
Колективний протекціонізм: підтримка сільського господарства в ЄС.
Зверхпротекціонізм: якась галузь підтримується і на внутрішньому, і на зовнішньому ринках.
Причини регулювання:
1) особливості галузевої структури країни, коли вони не доповнюють один одного, а дублюють приводять до конкуренції, протиріч;
2) суперництво в вивозі товарів, капіталу, роб. сили;
3) інтеграція вироблення єдиної політики;
4) діяльність ТНК;
5) монополізм;
6) необхідність спрощення процедур, виробка торгових звичаїв;
7) політика.
2.2 Методи регулювання зовнішньої торгівлі

Методи регулювання ЗТП
Економічні (тарифні та нетарифні) Не економічні (не тарифні)
Економічні:
Тарифні:
Мито - сума плати за перетинання товаром кордону
Тариф - норма нарахування мита
1) Адвалерний - відсоток від вартості товару
2) Специфічний - в залежності від постачальників
3) Альтернативний
4) Комбінований
За розміром мито:
1) Одноколонне
2) Двоколонне
3) Багато колонне
Закономірності тарифів:
1) Чим більший рівень розвитку країни, тим менше тарифи
2) Тарифи розрізняють в залежності від ступеня обробки товару:
- Сировина - без мита
- Напівфабрикат - помірне мито
- Готові вироби - високі, особливо на товари не першої необхідності.
В світі існує система приферецій:
- загальна система - тим, що розвиваються
- глобальна система - це країни, що розвиваються дають преференції друг другу.
В основі тарифів лежить так звана, гармонізована система опису і кодування товарів. Міжнародне бюро митних тарифів та послуг
Економічна роль тарифів імпортованих товарів та послуг:
1) споживачі
2) вітчизняні товаровиробники
Якщо тариф не несе заборонного характеру, то він приносить доход державі (ставка тарифу х вартість імпорту). Тарифи стримують НТП, бо власні підприємства не мають стимулу для підвищення їх якості. Тарифи призводять до торгових війн і втрат з обох сторін. СОТ дозволяє використовувати тарифи:
- в захисних цілях на товари розмір завозу яких загрожує національному виробництву;
- як міра, яка попереджає про порушення суспільних інтересів в цій сфері;
- як відповідь на дискримінацію свого експорту в інші країни;
3) Компенсаційні збори (обмеження імпорту країни)
Їх розмір не фіксується, він змінюється від зміни світових і внутрішніх цін.
4) Антидемпінгові збори.
Демпінг:
1) Розбійний (тимчасовий) витиск конкурентів - заборонений.
2) Постійний (необмежений в часі) - в 70 рр. Японія входила на ринки.
3) Соціальний (низькій рівень витрат виробництва із-за низької заробітної плати і низьких витрат на екологію)
Сутність антидемпінгової процедури. В суд подають національні виробники аналогічної продукції на державу експортере. Береться країна аналог яка виробляє таку ж продукцію співставляються показники і утверджуються результати
5) Дискримінація імпорту. Податок на товари з однієї країни більш ніж з іншою.
Економічні методи стимулювання експорту:
1) пряме фінансування експорту виробництва
2) непряме фінансування експорту виробництва: держава датує - банки, а вони в свою чергу надають безвідсоткові або з низько відсоткові ставки кредиту, виробникам певного виду продукції.
3) зниження податкової ставки з експортерів
4) кредитування експорту: внутрішнє (кредитує власний виробник), зовнішнє (кредитує покупець), «зв'язаний кредит»
5) страхування експорту: внутрішнє (держава надає кредити страховим компаніям а вона фінансує витрати)
Не економічні методи:
1) адміністративні - угоди між країнами законодавчі акти між країнами (ембарго)
2) кількісні:
3) ліцензування - система письмових дозволів на експорт/імпорт товарів
4) квотування - визначення кількості товарів, що може дати експортовано/імпортовано
5) контингентування - визначення видів і кількості товарів вивоз / ввоз на визначені події (ярмарки, виставки)
6) імпортні заборонні списки
7) Спеціальні методи - технічні і інші спеціальні вимоги, міжнародні регіональні і національні стандарти, система сертифікації, інспекції якості продукції.
Міжнародні організації з регулювання торговельних відносин.
1) ГАТТ (Загальна угода з торгівлі і тарифів) - звід правил, закономірностей світової торгівлі, своєрідна її конституція.
2) СОТ (Світова організація торгівлі) - поч. дії з 1995 р. Займається проблемами світової торгівлі товарами і, крім того, регулюванням ринку послуг, питаннями навколишнього середовища, охорони прав інтелектуальної власності й ін.
3) ЮНКТАД (конференція ООН з торгівлі і розвитку) - створена в 1964 р. Основні функції: розробка багатосторонніх правових актів в сфері світової торгівлі, допомога в узгодженні політики урядів і регіональних угруповань в сфері торгівлі і розвитку, задоволення спеціальних потреб найменш розвинутих країн, сприяння їх розвитку через включення в міжнародну торгівлю.
4) Рада митного співробітництва (РМС) - створена у 1950 р. з метою узгодження й уніфікації митних систем, митних процедур, відповідного законодавства.
5) Міжнародна торговельна палата (МТП) - створена в 1922 р., займається встановленням і поширенням звичаїв, правил і норм міжнародної торгівлі, координує діяльність аналогічних національних палат. [11, с. 25-33]
2.3 Масштаби і основні тенденції міжнародної торгівлі в сучасних умовах

У 1995 р. об'єм експорту товарів становив 5,09 трил. доларів. На 2005 р. - 10 трил. Доларів (швидко зросла експортна квота). Сьогодні експортна квота - 18%, за 1997 рік Франція, Італія - 23%, Нідерланди - 53%, Японія - 9,5%, США - 11%, України - 57%. Імпортна квота: Франція - 22%, США - 12%, Японія - 8%, Україна - 45%.
Ефективність зовнішньоторговельного обороту обчислюється за формулою, базовою для складання розрахунків по інших формах зовнішньо-економічної діяльності:
Основні тенденції:
1) Збільшення питомої ваги продукції промисловості в порівнянні з сировиною - 80відсотків
2) диверсифікація поставок країн на зовнішні ринки.
На міжнародному ринку товари розподіляються на: Торгівельні - ті, які можуть переміщуватись між країнами. Не торгівельні - ті, які споживаються в тій же країні, що виробляються і не переміщуються.
1. зростає ємність ринків.
2. постійні географічні зрушення
3.поширюється торгівля інтеграційних угрупувань особливо внутрішньо-регіональних.
4.переваги промислово-розвинутих країн, як в експорті, так і в імпорті товарів.
5.зростання ролі ТНК.
6.зростання об'єму ринку послуг, ринку продукції індустрії розваг, ринку зброї.
7.регулювання МТ.
Міжнародний обмін технологіями. Інтелектуальна власність.
Технологія - це методи впливу на предмет праці, його обробки. Вона включає в себе технологію виробництва продукції і технологію управління виробництвом
Міжнародна передача технологій - це міждержавне переміщення науково-технічних досягнень на комерційній або безоплатній основі.
Трансфер технологій існує у:
Високому сенсі - це передача конструкторських рішень, знань, досвіду для виробництва товару.
У широкому плані - все попереднє + експорт обладнання, машин, комплексних технологічних рішень, які реалізують нові технологічні процеси.
Особливістю зв'язків є довгостроковість господарських відносин.
Основні причини, які обумовлюють розвитку ринку послуг (технологій):
1) нерівномірність розвитку країн
2) монополізація НТП крупними компаніями.
Форми продажу технологій:
Ліцензія - дозвіл на передачу технології фізичним або юридичним особами (ліцензіар) належного їм права на використання винаходу, промислового зразку, товарного знаку іншим юридичним та фізичним особам (ліцензіатам).
Винахід - технічне рішення, яке має суттєву новизну, неочевидність і виробничу корисність.
Патент - офіційний документ, який засвідчує монопольне право винахідника або його правоприємника на володіння, використання або розпорядження винаходом на визначений території і в визначений термін
Система видачі патенту:
- явочна
- перевірочна
Промисловий зразок - результат творчої діяльності людини в сфері художнього конструювання. Об'єктом промислового зразку можуть бути форма, рисунок, або розкраска, або їх сполучення, яке визначає зовнішній вид промислового виробу. Право власності ним засвідчує патент.
Товарний знак - це символ компанії, який використовується для індивідуалізації товару і який не може бути використаний іншими компаніями без офіційного дозволу володаря. У своїй країні він використовується визначений час якщо товар експортується, то товарний знак реєструється в країні імпорту.
1) COPYRIGHT - ексклюзивне право автора літературного, аудіо або відеотвору на показ та відтворення своєї роботи. Усі ці поняття є елементами, символами промислової власності (крім copyright). Промислова власність і відносини з приводу copyright це все інтелектуальна власність. [6, с. 123-146]
Форми передачі технологій:
1) патентні угоди - це міжнародні угоди (торгові), при яких володарю патенту дає право на використання патенту покупця.
2) Продаж ліцензії (ліцензійні угоди) - це міжнародні угода, при якій власник винаходу дозволяє другій стороні використання у визначених межах свої права на технологію.
3) Система «ноу хау» - це продаж незапатентованих винаходів, інформації, яка має комерційну цінність.
4) Інжиніринг - специфічні консультації по передачі технології знань, які необхідні для придбання, монтажу, та використання закуплених або орендованих машин, обладнання.


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.