На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Лекции Фiнансове забезпечення пiдприэмств комунальноi властностi

Информация:

Тип работы: Лекции. Добавлен: 13.08.2012. Сдан: 2011. Страниц: 6. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


ЛЕКЦІЯ 4
ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПІДПРИЄМСТВ  КОМУНАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ
План
1. Поняття комунальної  власності. Особливості реалізації  прав комунальної власності.
2. Місцеве господарство  та його роль у формуванні  місцевих бюджетів.
3. Фінанси комунальних  підприємств. Комунальні платежі.
4. Фінансова  діяльність житлово-експлуатаційного  комплексу.
5. Фінанси підприємств  комунального господарства.
6. Витрати і  прибуток підприємств комунального  господарства.
1. Поняття комунальної  власності. Особливості  реалізації прав комунальної
власності
Невід'ємним  атрибутом місцевого самоврядування є особлива, самостійна форма власності, суб'єктом права якої є низовий  територіальний колектив. У зарубіжних країнах її названо муніципальною  формою власності.
Комунальна  власність - самостійна форма власності, яка, за Конституцією України, є власністю територіальної громади.
Муніципальна  власність - одна з форм корпоративної (колективної) власності, що перебуває у користуванні, володінні й розпорядженні територіальних колективів та їхніх виборних органів самоврядування.
Суб'єктами права комунальної  власності є адміністративно-територіальні одиниці в особі обласних, районних, міських, селищних, сільських рад народних депутатів.
Об'єктами права комунальної  власності є:
• майно, що забезпечує діяльність відповідних рад і утворюваних ними органів;
• кошти місцевих бюджетів;
• державний  житловий фонд;
• об'єкти житлово-комунального господарства;
• майно закладів народної освіти, культури, охорони  здоров'я, торгівлі, побутового обслуговування;
• майно комунальних  підприємств;
• місцеві енергетичні  системи;
• транспорт;
• системи зв'язку та інформації;
• інше майно, необхідне  для забезпечення економічного й  соціального розвитку відповідної  території.
Формування комунальної  власності в Україні ще не завершено, і воно має свої особливості:
• По-перше, на відміну  від практики більшості зарубіжних розвинутих країн, в Україні майно  комунальної власності сформовано шляхом його безоплатної передачі із загальнодержавної до комунальної  власності. У зарубіжних країнах майно муніципальної (комунальної) власності сформоване, як правило, шляхом в.* V об'єктів приватної власності до власності іериіоріальних колективів, а такс, шляхом створення об'єктів комунальної вла>п за рахунок коштів огу- цевого самоврядування.
• П V зарубіжних країнах, включаючи і Росііі 'дерацію, на відміну
ти  до   1996р.   майно комунальної (м; ної)  власності не
зараховується до складу державної власності і  є самостійною формою власності -власністю територіальних колективів. • По-третє, у зарубіжних країнах суб'єктом права комунальної (муніципальної) власності є не адміністративно-територіальна одиниця, а територіальний колектив як носій місцевого самоврядування, і, відповідно, там немає різновидів комунальної власності. На відміну від України, де було запроваджено обласну, районну, міську, районну в містах, сільську та селищну різновиди комунальної власності, у зарубіжних країнах право комунальної (муніципальної) власності реалізується лише на рівні первинної (низової) адміністративно-територіальної одиниці, що утворюється на базі територіального колективу як суб'єкта місцевого самоврядування.
Унітарне  комунальне підприємство - це підприємство, не наділене правом власності на закріплене за ним майно. Майно такого підприємства є неподільним і не може бути розподілене на частки, паї. Не можуть мати часток, паїв у такому підприємстві і його працівники. Майно унітарного комунального підприємства використовується на основі права господарського відання або на основі права оперативного управління.
Комунальним акціонерним товариством  є товариство, що має статутний фонд, поділений на певну кількість акцій рівної номінальної вартості. Акціонерне товариство несе відповідальність за зобов'язаннями лише майном товариства. Акціонери відповідають за зобов'язаннями товариства лише в межах належних їм акцій. Орган місцевого самоврядування може володіти 100% акцій акціонерного товариства або лише їхньої частиною. Комунальним акціонерним товариством вважається товариство, в якому понад 50% акцій належить органу місцевого самоврядування. Органи місцевого самоврядування можуть бути учасниками як відкритих, так і закритих акціонерних товариств.
Комунальним товариством з обмеженою відповідальністю є товариство, котре має статутний фонд, розподілений на частини, розмір яких визначається статутними документами. Учасники товариства несуть відповідальність за його зобов'язаннями в межах їхніх внесків до статутного фонду. У випадках, визначених статутними документами, учасники товариства з обмеженою відповідальністю, котрі не повністю вклали свої внески, відповідають за зобов'язаннями товариства в межах внесеної суми. Органи місцевого самоврядування можуть володіти статутним фондом товариства з обмеженою відповідальністю повністю або частково. Комунальним вважається товариство з обмеженою відповідальністю, якщо орган місцевого самоврядування володіє більш ніж 50% його статутного фонду.
Поняття комунальна власність у законодавстві України  виникло в грудні 1990 року при прийнятті  Закону Української PCP „Про місцеві Ради народних депутатів і місцеве самоврядування". Законодавством визначено, що комунальна власність є основою місцевого самоврядування, управління комунальною власністю здійснюється від імені населення адміністративно-територіальних одиниць відповідними місцевими районними радами народних депутатів і уповноваженими ними іншими органами місцевого самоврядування. До комунальної власності було віднесене майно, що було передано безкоштовно колишнім СРСР і Українською PCP, іншими суб'єктами, а також майно, нпидбане місцевими радами народних депутатів за рглунок коштів, що їм належати.
Нова Конституція  України визначила нові правові  принципи функціонування л'омунальної власності і її економічної природи  Відповідно до Конституції комунальна г ясність упроваджується як форма власності, якої до цього часу не було в Україні. ' "унальна власність є власністю відпе юї територіальної громади. Сама горіальна громада розглядається як спільн       ммаїян України - жителів міста, села і селища або добровільного об'єднання жителів декількох сіл, що утворять окреме поселення, наділене правом самостійно вирішувати питання місцевого значення в рамках Конституції і законів України. Отже, суб'єктом права комунальної власності по Конституції є територіальна громада, а від її імені - господарюючий орган місцевого самоврядування, то обирається жителями міста, села, селища або об'єднання сел.
Комунальна власність  є самостійною і рівноправною формою власності нарівні з такими видами власності як державна, приватна й ін. За своєю економічною природою комунальна власність є колективною формою власності, тому що відбиває відносини колективного володіння жителями міст, сіл, селиш і об'єднань сіл коштами, об'єктами і майном цієї власності, а також відношення згаданих категорій населення до даних коштів, об'єктів і майна як до власних. Територіальна громада, маючи статус територіального колективу громадян України, є колективним власником коштів, об'єктів і майна комунальної власності.
Економічна сутність комунальної власності в Україні  така ж, як і муніципальної в закордонних країнах. Назва комунальна власність є синонімом поняття муніципальна власність. Термін комунальна власність походить від поняття комуна (у перекладі з французького означає громада, а з латинського - загальний).
У багатьох закордонних  країнах з розвинутими традиціями місцевого самоврядування термін комунальна власність уживається як загальноприйнятий з терміном муніципальна власність.
Впровадження  в Україні комунальної власності  як власності корпоративної, недержавної  означає створення таких економічних і фінансових основ місцевого самоврядування, що відповідають усім вимогам ринкової економіки, і є об'єктивним законам її розвитку.
Наслідком впровадження в Україні комунальної власності  буде створення якісно нових економічних  основ місцевого самоврядування в країні. З цього моменту органи місцевого самоврядування мають власну, юридично оформлену, самостійну фінансово-економічну базу.
2. Місцеве господарство  та ного роль  у формуванні місцевих  бюджетів
Виконання покладених на місцеве самоврядування функцій потребує фінансування, яке .'.•дображається в місцевому бюджеті. Розміри місцевих бюджетів, їх стан і збалансованість залежать від результатів функціонування господарського комплексу кожної адміністративно-територіальної одиниці. До складу місцевого господарства належать підприємства (об'єднання), організації, установи, об'єкти виробничої і соціальної інфраструктури, комунальної власності відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також підприємства (об'єднання), організації, установи, що не належать до комунальної власності, діяльність яких пов'язана переважно з обслуговуванням населення і за згодою власника можуть бути включені до місцевого господарства та об'єкти, створені в результаті трудової участі громадян або придбані на їх добровільні внески, включені до місцевої о господарства за згодою населення та органів місцевого самоврядування.
Основним джерелом доходів місцевих бюджетів є податки, які сплачують суб'єкти
гиояарської діяльності, що функціоную;:        території місцевого самоврядування.
льтернативним джерелом є неподаткові ;¦ сі включають  доходи від операцій з
.і'іспо та  підприємницької діяльності, а мерційного  та побічного продажу.
Значна частина  даних надходжень формується за рахунок  здачі майна комунальної власності  в оренду або його продажу.
Діяльністю підприємств  місцевого самоврядування передбачено  отримання доходів. До доходів комунальних  об'єктів власності відносяться:
- податки, збори  та інші обов'язкові платежі  від підприємств, організацій  і установ комунальної власності;
- надходження  дивідендів від участі місцевих  рад у статутних фондах суб'єктів  підприємницької діяльності;
- від приватизації  майна, що знаходиться в комунальній  власності;
- плата за  оренду цілісних майнових комплексів, які знаходяться у власності місцевих
рад;
- плата за  гарантії, надані органом місцевого  самоврядування;
- надходження  від продажу земельних ділянок  несільськогосподарського призначення  (крім державної власності).
Надходження від  об'єктів комунальної власності  в сукупних доходах місцевих бюджетів України загалом складають невелику частку - від 1 до 4%. Останніми роками спостерігається тенденція до поступового їх зростання. Серед усіх видів надходжень від об'єктів комунальної власності найбільша частка припадає на податок на прибуток комунальних підприємств та надходження від приватизації комунального майна.
Право комунальної власності  територіальних громад може виникати на:
- рухоме та  нерухоме майно;
- землю;
- природні ресурси;
- об'єкти соціальної  інфраструктури (школи, лікарні,  поліклініки, дитячі дошкільні заклади);
- культурні,  спортивні установи і споруди;
- побутові підприємства;
- житлово-комунальне  господарство.
При цьому органи місцевого  самоврядування в  галузі управління комунальною  власністю мають  повноваження щодо:
- управління майном комунальної власності;
- установлення  порядку та здійснення контролю  за використанням прибутків підприємств  комунальної власності;
- заслуховування  звітів керівників цих підприємств;
- підготовки  пропозицій щодо відчуження комунального  майна, місцевих програм приватизації та переліку об'єктів, які не підлягають приватизації.
У галузі житлово-комунального господарства органи місцевого самоврядування уповноважені:
- управляти об'єктами  житлово-комунального господарства;
- здійснювати  облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов,
- сприяти розширенню  житлового будівництва;
- реєструвати  житлово-будівельних кооперативи;
забезпечувати соціально-культурні заклади і  населення всіма комунальними зручностями;
- збирати, утилізувати  відходи і сміття;
- здійснювати  благоустрій територій;
- встановлювати  зручний для населення режим  роботи комунальних підприємств;
- затверджувати  транспортні марптоути;
- утримувати  в належному стані ;    : тарі, здійснювати їх охорону;
- залучати на  договірних . підприємства, які не належать до кому! її власності, до обслуговування : •¦ засобами транспорту та зв'язку.
Залежно від  особливостей діяльності комунальних  підприємств, до їх числа відносяться  підприємства, які знаходяться на повному утриманні місцевих бюджетів (заклади освіти, охорони здоров'я, соціального забезпечення, спорту, фізичної культури, туризму) та ті, що частково утримуються з місцевих бюдзсетгв(житлово-комунальне і транспортне господарство, заклади культури та підприємства, які працюють на засадах самоокупності, ремонтні, ремонтно-будівельні підприємства, проектні організації).
За сучасних умов значно зростає необхідність об'єктивного  оцінювання фінансового стану підприємств  комунальної власності. Це пов'язано  з тим, що органи місцевого самоврядування повинні прийняти правильне рішення щодо конкретного виробництва. Вони мають з'ясовувати доцільність виділення коштів з місцевою бюджету конкретному підприємству для подальшого його функціонування, його майновий стан, платоспроможність, фінансову стійкість та ступінь ліквідності.
Ринкові умови  господарювання потребують реформування підприємств комунальної власності. Його метою є створення ефективного  ринкового механізму функціонування підприємств комунальної власності  для підвищення рівня обслуговування споживачів шляхом поступового запровадження економічно обґрунтованих цін і тарифів на житлово-комунальні послуги на базі реальної вартості цих послуг з одночасним реформуванням галузі.
Основні напрями реформування підприємств комунальної  власності:
- поглиблення демонополізації та розвиток конкурентного середовища;
- удосконалення  системи управління житлово-комунальним  господарством через його реструктуризацію  та запровадження договірних  відносин між споживачами і  виробниками послуг із забезпеченням  їх правового захисту;
реформування  системи фінансування житлово-комунальним  господарства. Завдання комунальної реформи полягає в:
- трансформації  комунальної сфери на основі  приватизації, використання концесійних  механізмів та фінансової підтримки  комунальної реформи з одночасною децентралізацією управління комунальною галуззю;
- установленні  прийнятних для бізнесу і для  населення тарифів, які були  б економічно обгрунтованими, відшкодовували  витрати підприємств, забезпечували  розвиток та оновлення в житлово-комунальній сфері та враховували платоспроможність населення;
- забезпеченні  фінансової самодостатності територіальних  громад щодо виконання власних  повноважень у цій сфері;
- запровадженні  механізмів громадського контролю, зокрема за прозорістю встановлення тарифів і цін, у тому числі й на природний газ і електроенергію, та тарифів на житлово-комунальні послуги;
- надання адресної  допомоги тим, хто її потребує. Реалізація комунальної реформи можлива за умов:
- упорядкування  наданих пільг з оплати послуг  та джерел їх фінансування;
- упровадження  ресурсозберігаючих технологій  з метою здешевлення вартості  житлово-комунальних послуг та  відловідного зниження тарифів;
- сприяння залученню  інвестицій для розвитку організацій  з обслуговування і ремонту  об'єктів житлово-комунального господарства;
- реструктуризації  заборгованості бюджетів усіх  рівнів підприємствам житлово-комунального  господарства з дотацій, пільг  та субсидій за попередні роки;
- розвитку лізингу  в сфері житлово-комунального  г осподарства;
- запровадження диферем йованої плати за утримання житла та надг,;::-; і: ¦-. урахуванням інженерного об..     ¦   ¦ ; удинків.
3. Фінанси комунальних підприємств. Комунальні платежі
Інститут фінансів комунальних підприємств відіграє важливу роль у забезпеченні стабільного функціонування комунального сектора економіки, наданні цим сектором громадських послуг.
Становлення інституту  фінансів комунальних підприємств  в Україні розпочалося із запровадженням у 1990 р. комунальної форми власності.
Комунальний сектор в Україні включає промисловість, сільське господарство, транспорт і зв'язок, будівництво, торгівлю і суспільне харчування, постачання і збут, житлово-комунальне господарство, побутове обслуговування населення й інші галузі. Наприклад, як комунальні зареєстровано понад 700 промислових підприємств, на яких зайнято майже 110 тис. чол. Це 8% усіх промислових підприємств України.
Особливості функціонування фінансів комунальних підприємств  в Україні:
• Частина комунальних  закладів не мають самостійних банківських  рахунків, а лише субрахунки, наприклад, школи, дитячі садки та ін. Ще частина комунальних установ і закладів мають змішану систему фінансування - як кошторисну, так і госпрозрахункову.
• Фінанси підприємств  комунальної власності функціонують на основі законодавства, яке регламентує діяльність усіх господарських структур в економіці України.
• Використання фінансових ресурсів підприємств комунальної  власності має свої особливості, їхній прибуток розподіляється в  порядку, визначеному відповідними місцевими радами згідно із статутами цих підприємств. Статути затверджуються місцевими радами, яким належать вказані підприємства.
• Прибуток підприємств  комунальної власності підлягає оподаткуванню. 100% податку на прибуток комунальних підприємств зараховується  до бюджету місцевої ради того рівня, якому належать ці підприємства.
• Місцеві ради можуть надавати пільги або повністю звільняти від оподаткування  підприємства комунальної форми  власності в тій частині, в  якій ні податки зараховуються до відповідних місцевих бюджетів.
• Комунальні підприємства в Україні мають самостійні фінансові  баланси, їхні рахунки не об'єднуються  з бюджетними рахунками органів  місцевого самоврядування.
• Більшість  установ і закладів, що перебувають  у комунальній власності, є самостійними юридичними особами і фінансуються за рахунок місцевих бюджетів на основі кошторисів.
• Фінанси комунальних  підприємств обліковуються в складі фінансів державного сектора економіки.
З фінансами  комунальних підприємств тісно  пов'язані комунальні платежі. Частково проблему необхідності надання відповідних повноважень органам місцевого самоврядування вирішує Закон України „Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 року. У відповідності зі ст. 28 даного закону, виконавчі органи сільських, селищних і міських рад одержали право на встановлення тарифів на оплату побутових, комунальних, транспортних і інших послуг.
Фінанси підприємств  комунальної форми власності  являють собою складову частину  місцевих фінансів, але їм властиві певні специфічні ознаки, що залежать від особливостей форм класності. Майно підприємств комунальної форми власності є власністю місцевих '.ланів самоврядування, тому для фінансування них підприємств, крім власних джереЯ; з лупаються кошти місцевих бюджетів, а т?'- гц. отримані в
порядку переро;...       між цими підприємствами.
іПідпрі установи комунальної  форми власнє тонують  як у
сфері матерія обництва, так і в невиробничій сфер', ііііаційно їх можна розділити на три групи:
1. Підприємства, що знаходяться на бюджетному  фінансуванні (установи культури, науки, охорони здоров'я, туризму і спорту), як правило фінансуються цілком за рахунок коштів місцевих бюджетів.
2. Підприємства, що частково фінансуються за  рахунок місцевих бюджетів (підприємства  житлового і комунального господарства, транспортні підприємства, що належать місцевим органам влади). Усі вони значною мірою або частково фінансуються за рахунок коштів місцевих бюджетів.
3. Підприємства, що функціонують за принципом  самооплатності (ремонтні, ремонтно-будівельні  і проектні організації).
Таким чином, фінанси  підприємств комунальної форми  власності - складова частина місцевих фінансів, у той же час вони є  самостійною економічною категорією, що відбиває економічні відносини, пов'язані з поділом і перерозподілом вартості валового внутрішньою продукту шляхом формування і використання централізованих і децентралізованих фондів коштів на місцевому рівні з метою більш повного задоволення житлово-комунальних потреб населення, тобто ця форма власності може самостійно забезпечувати себе фінансовими ресурсами.
Підприємства  комунальної власності мають  понад 20 напрямків діяльності, що охоплюють  практично всі основні сфери  життєдіяльності людини і за своїми функціональними призначеннями поділяються на:
• житлове господарство (житлові і не житлові будинки  й окремі будівлі);
• санітарно-технічне господарство (водопроводи, каналізація, підприємства і санітарного очищення сміття);
• транспортне господарство (автобусні парки, трамвайні і тролейбусні депо, метрополітени і фунікулери);
• комунальну енергетику (електричні, газові і теплові мережі); комунальне обслуговування (готелі);
місцеві дороги.
Житлово-комунальне юсподарство як галузь місцевого господарства було найменш підготоване до ринкових умов господарювання. Це пов'язано з тим, що в умовах адміністративно-командних методів керування оплата за житло тільки частково покривала витрати на його утримання (близько 10%). До 1980 року минулого століття в СРСР за рахунок державного бюджету і коштів підприємств майже цілком здійснювалося нове житлове будівництво, і значна частина витрат була спрямована на капітальний ремонт житлового фонду, тому про самооплатність житлово-ексилуатаційних організацій і госпрозрахунок у цей період не могло бути і мови. У зв'язку з цим, значні кошти з місцевих бюджетів виділялися на утримання комунальних підприємств усіх трьох перерахованих груп.
4. Фінансова діяльність  житлово-експлуатаційного  комплексу
Житлово-комунальне господарство має більше ніж 20 підгалузей. У ньому зосереджено майже 1/4 основних засобів країни, зайнято 5% працездатного населення. Господарсь..у діяльність галузі здійснює понад 5 тисяч підприємств. Основні засоби житлового і оспсдтрства - це. головним чином, будівлі, споруди (житлові будинки, котельні, господарські спої дп та ін.). Житлові будинки складають більше, ніж 90% усіх основних засобів. Що пе • чають па балансі. Основу житлового господар:' гадає житловий фонд. Більша г, .. частина знаходиться в комунальній власності. Час іі'.тового фонду належп:;,:г підприємствам (відомчий фонд).
Житлі чо ведеться за рахунок різних джер> ..пня. зокрема
бюджетних :ігів підприємств, організацій і населенії фінансування
виступає також  довгострокове банківське кредитування.
Утримання житлового  фонду в належному стані потребує проведення капітального ремонту. Капітальний  ремонт здійснюється за рахунок доходів  від оренди, перевищення доходів  над видатками з експлуатації житлового фонду, бюджетних асигнувань.
Житлове господарство було найменше підготовлене до ринкових умов. В умовах адміністративної економіки плата за житло лише частково покривала вартість цих послуг. За рахунок державного бюджету та коштів підприємств майже повністю здійснювалося нове житлове будівництво та капітальний ремонт житловою фонду. Тому питання щодо переведення іх на повний госпрозрахунок та самоокупність є актуальним на сьогоднішній день.
Утримання житлово-комунального господарства має свої особливості. Воно розпочинається з визначення доходів цих підприємств, які, як правило, є меншими за видатки, тому після ретельної перевірки розрахунків підприємств місцеві фінансові органи планують державну дотацію в розмірі, необхідному для збалансування їхніх доходів і витрат. При цьому окремо планується дотація з урахуванням не тільки функціонального призначення підприємств, а й напрямку надання дотації.
Так, житлово-експлуатаційним  конторам надається бюджетна дотація  на покриття збитків від експлуатації житла й інших комунальних  підприємств, перевищення оплаченого ПДВ над отриманим і на покриття різниці в тарифах на тепло, що подається відомчим котельням, а також дотація на капітальний ремонт.
В житловому  господарстві шляхом планування визначаються доходи за всіма джерелами надходжень, зокрема: квартирна плата; орендна плата за нежитлові приміщення; кошти, які одержують від комунальних підприємств на відшкодування витрат з обслуговування внутрішньобудинкових мереж (водопостачання, каналізація, електропостачання); інші доходи (орендна плата за житлові приміщення, виручка від реалізації майна, макулатури і металобрухту).
и т.д.................


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть полный текст работы бесплатно


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.