На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Курсовик Поняття та характеристика зовншньоторговельних контрактв. Класифкаця та види зовншньоторгових договорв. Структура, змст та особливост оформлення зовншньоторгових контрактв купвл-продажу. Базисн умови поставки нкотермс 2000.

Информация:

Тип работы: Курсовик. Предмет: Междун. отношения. Добавлен: 26.09.2014. Сдан: 2004. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


41
Зміст
Вступ с.2
Розділ І. Теоретичні основи аналізу зовнішньоторговельних
договорів
1.1. Поняття та характеристика зовнішньоторговельних контрактів с. 3-6
1.2. Класифікація та види зовнішньоторгових договорів. с.7-10
Розділ ІІ .Структура, зміст та особливості оформлення
зовнішньоторгових контрактів купівлі-продажу
2.1. Характеристика основних розділів зовнішньоторгового контракту.
Елементи контракту с. 11-24
2.2. Базисні умови поставки „Інкотермс 2000”:
терміни та особливості застосування в Україні с. 25-35
Розділ ІІІ. ЗТК на прикладі операції купівлі-продажу
ТОВ „Green Gallery”. с. 36-39

Висновки с. 40-41
Список використаної літератури с. 42
Вступ
Міжнародне економічне співробітництво є одним із головних чинників впливу на рівень розвитку економіки кожної окремої країни і світового прогресу в цілому. Складовим елементом такого співробітництва є зовнішньоекономічна діяльність суб'єктів господарювання різних країн. Для них важливим є знання особливостей комерційних операцій та правил укладання різних видів міжнародних контрактів. Саме від цих знань залежить успіх зовнішньоекономічних операцій купівлі-продажу, експортно-імпортних операцій, операцій реекспорту та реімпорту, операцій зустрічної торгівлі тощо.
З вище зазначеного витікає, що тема курсової роботи є актуальною в сучасних умовах розвитку зовнішньоекономічних зв'язків України.
Метою курсової робот є детальне дослідження всіх складових міжнародного контракту. Задля досягнення цієї мети необхідно визначити завдання роботи:
1. Визначити сутність зовнішньоторговельних контрактів
2. Розглянути класифікацію зовнішньоторгових договорів
3. Охарактеризувати основні розділи ЗТК
4. Дати визначення базисних умов поставки „Інкотермс 2000” як невід'ємної частини зовнішньоторгового контракту
Робота складається з трьох розділів . У першому розділі дається загальна характеристика зовнішньоторгового договору, розглядаються види ЗТК. В другому розділі розкривається структура, зміст та особливості оформлення зовнішньоторгових контрактів купівлі-продажу. І в третьому розділі наводиться ЗТК на прикладі операції купівлі продажу ТОВ „Green Gallery”.

Розділ І. Теоретичні основи аналізу зовнішньоторговельних договорів
1.1. Поняття та характеристика зовнішньоторговельних контрактів
У розвитку економічних зв'язків та співробітництва ук-раїнських підприємців із зарубіжними партнерами важливу роль відіграє зовнішньоекономічний договір (контракт).
Відповідно до Закону України "Про зов-нішньоекономічну діяльність" від 16 квітня 1991 р.
Зовнішньоекономічний договір (контракт) - матеріально оформлена угода двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності.
Як і всяка цивільно-правова угода, зовнішньоеконо-мічний контракт має відповідати ряду загальних вимог (умов), додержання яких є необхідним для дійсності угоди. Ці вимоги виводяться доктринальним шля-хом із норм чинного законодавства. Крім загальних умов, зовнішньоекономічні контракти підпорядковуються й певним спеціальним вимогам. Йдеть-ся насамперед про суб'єктний склад договору. Сторонами в ньому є, з одного боку, суб'єкт зовнішньоекономічної ді-яльності України, а з другого -- іноземний контрагент.
Відповідно до ст. З Закону України "Про зов-нішньоекономічну діяльність" суб'єктами зовнішньоеко-номічної діяльності в Україні є:
-- фізичні особи -- громадяни України, іноземні грома-дяни та особи без громадянства, які мають цивільну право-здатність і дієздатність згідно з законами України і постій-но проживають на території України;
-- юридичні особи, що зареєстровані як такі в Україні і мають постійне місцезнаходження на території України (підприємства, організації та об'єднання всіх видів, вклю-чаючи акціонерні та інші види господарських товариств, асоціації, спілки, концерни, консорціуми, торговельні до-ми, посередницькі та консультаційні фірми, кооперативи, кредитно-фінансові установи, міжнародні об'єднання, організації та ін., у тому числі юридичні особи, майно або ка-пітал яких повністю перебуває у власності іноземних суб'-єктів господарської діяльності;
-- об'єднання фізичних, юридичних, фізичних та юри-дичних осіб, які не є юридичними особами згідно з зако-нами України, але які мають постійне місцезнаходження на території України і яким цивільно-правовими закона-ми України не заборонено здійснювати господарську ді-яльність.
Іноземними суб'єктами господарської діяльності ви-знаються ті суб'єкти, які мають постійне місцезнаходжен-ня (для юридичних осіб) або постійне місце проживання за межами України (для фізичних осіб).
Однією з необхідних умовою дійсності зовнішньоекономічного контракту є додержання письмової форми. Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається у письмовій формі, якщо інше не встановлено законом або міжнародним договором Украї-ни. У разі якщо зовнішньоекономічний договір підпису-ється фізичною особою, потрібен тільки підпис цієї особи. Від імені інших суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності зовнішньоекономічний договір підписують дві особи: осо-ба, яка має таке право згідно з посадою відповідно до уста-новчих документів, та особа, яку уповноважено довіреніс-тю, виданою за підписом керівника суб'єкта зовніш-ньоекономічної діяльності, одноособове, якщо установчі документи не передбачають інше.
Недодержання форми і порядку підписання зовніш-ньоекономічного контракту іноді є предметом спору між його сторонами, який передається на вирішення компе-тентного органу. В договорах міжнародної купівлі-продажу товарів, бартерних та інших контрактах, що їх укладають українські суб'єкти господарювання з іноземними контр-агентами, найчастіше обумовлюється застереження, що будь-які спори, які виникають з даного контракту або у зв'язку з ним, підлягають передачі на розгляд та остаточне вирішення в Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України.
За своїм змістом зовнішньоекономічний контракт має бути складений за схемою (структурою), яка визначена По-ложенням про форму зовнішньоекономічного договору (контракту), затвердженим наказом Міністерства зовніш-ніх економічних зв'язків і торгівлі України від 5 жовтня 1995 р. У договорі (контракті) повинні зазначатися: назва, номер договору, дата й місце його укладення, преамбула із зазначенням повного і скороченого найменування сторін та вказівка на статутні документи, якими керуються сторо-ни під час укладення договору, предмет договору; кількість та якість, товару (обсяги виконання робіт, надання послуг; базисні умови поставки товарів, приймання-здачі викона-них робіт або послуг, у т. ч. з використанням Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів у редакції 2000 p.; ціна та загальна вартість договору; умови платежу; упаковка та маркування; форс-мажорні обставини; санкції та рекламації; арбітражне застереження; юридичні адреси; поштові та платіжні реквізити сторін. Крім того, за домов-леністю сторін у договорі можуть визначатися й додаткові умови (наприклад, про страхування, порядок сплати по-датків і зборів тощо).
Форма зовнішньоекономічної угоди визначається пра-вом місця її укладення. Угода, яку укладено за кордоном, не може бути визнана недійсною внаслідок недодержання форми, якщо додержано вимог законів України. У самому договорі може бути зазначено місце його ук-ладення. Визначення місця укладення є важливим для зов-нішньоекономічних договорів (контрактів).
Угода може бути визнана недійсною (invalidity) у разі, якщо вона:
1)не відповідає вимогам законодавчих актів, норма моралі «доброго порядку»;
«добрий порядок»- юридична категорія, що визнається правовими системами
більшості цивілізованих країн та міжнародним правом;
2) здійснена з порушенням форми; недотримання форми, якої вимагає зако-нодавство, тягне за собою недійсність лише у випадку, коли такий наслідок прямо зазначений у законодавстві;
3) не відповідає справжній волі (truewill) обох або однієї зі сторін; до «пороків волі» (france, deception), шантаж (blackmail Intimidation), помилку (error, delusion), погрозу (treat), насильство (voilence, coercion), зловживання впливом (abues of author-ity);
4) укладена недієздатними (noncompetent) особами або частково недієздатними поза межами, наданими їм за законом;
5) укладена особами, наприклад, що знаходяться на межі банкрутства (failure, bank-ruptcy), напередодні оголошення їх неплатоспроможними (insolvent).
Серед недійсних угод розрізняють:
- заперечні (dispute), які визнаються недійсними тільки на вимогу контрагента у суперечці із дня рішення суду, який вирішує про долю виконаних зобов'язань по угоді;
- незначні (insignificant), які визнаються недійсними не тільки на вимогу контрагента, а й іншої зацікавленої особи, суду. Ці угоди визнаються недійсними з дня їх укладення. Вони не утворюють правових наслідків, на які була спрямована воля сторін, що здійснили таку угоду.
За недійсною угодою кожна зі сторін зобов'язана повернути іншій стороні усе отримане за угодою, а при неможливості повернути у натурі - відшкодувати вартість у грошах, якщо інші наслідки не передбачені законодавчим актом.
Загальні вимоги, що стосуються учасників угоди, способу вираження їх волі, змісту угоди, інших умов, визначаються правом, що застосовується, та законодавством, що випливає з нього, яке встановлює також підстави та наслідки недійсності угоди.
1.2. Класифікація та види зовнішньоторгових договорів. Типові контракти
У міжнародній комерційній практиці використовується багато різновидів зовнішньоторгових договорів, структура, зміст та особливості яких визначаються видом зовнішньоекономічної операції, яку вони супроводжують. Серед них є, наприклад, такі: зовнішньоторгові договори купівлі-продажу, підряду, франчайзингові, ліцензійні, лізингові та біржові угоди, договори страхування, перевезення, позики тощо. Проте найчастіше у зовнішньоторговій практиці застосовується договір міжнародної купівлі-продажу. У зв'язку з цим пропоную розглянути види міжнародних контрактів купівлі-продажу більш детально.
В залежності від принципів які кладуться в основу класифікації, контракти купівлі-продажу можна поділити за наступними видами:
1. Разові
2. З періодичною поставкою
3. З оплатою в грошовій та товарній формах (повністю чи частково)
4. Попередні
5. Термінові
Разові контракти можуть бути з коротким строком поставки (сировинні товари) та з довгостроковими поставками ( на комплексне устаткування 3-5 та більше років).
Контракти з періодичною поставкою передбачають регулярну періодичну поставку узгодженої в ньому кількості товарів на протязі встановленого строку. Цей строк може бути коротким ( 1 рік ) та довгим (5-10 років). Такі контракти переважно укладаються на промислову сировину та полу фабрикати.
Контракт з оплатою в грошовій формі передбачає оплату в узгодженій між сторонами валюті із застосуванні обумовлених в контракті способів платежу та форми розрахунку.
Контракти з оплатою цілком в товарній формі укладаються при продажі одного чи декількох товарів з одночасною ув'язкою з покупкою іншого товару та розрахунки в іноземній валюті не проводяться (бартер).
Попередній контракт - це договір, за яким сторони зобов'язуються укласти в майбутньому договір щодо передачі товарів на умовах, які передбачені в попередньому договорі. На сторону, яка необґрунтовано ухиляється від укладання договору, який передбачений таким договором, накладається відшкодування збитків іншій стороні, які були викликані шляхом ухилення.
Ще одним різновидом міжнародних контрактів є термінові контракти. Ці договори укладаються, коли покупцю необхідно отримати придбаний товар саме в обумовлений строк, а інші умови мають менше значення. Наприклад, насіння до посівної. При порушенні строку покупець анулює договір із застосуванням санкцій.
Проблемам уніфікації умов угод в міжнародній торгівлі приділяється багато уваги з боку спеціалізованих міжнародних організацій.
Розробкою типових контрактів та введенням їх в практику займається Європейська економічна комісія ООН. Під її наглядом розроблено більш ніж 30 варіантів типових контрактів та загальних умов купівлі продажу.
Типовий контракт (standard contract) - це заздалегідь підготовлений текст контракту або ряд уніфікованих умов, викладених у письмовій формі з урахуванням звичаїв та звичок, характерних для даної сфери діяльності чи торгівлі, та прийнятих сторонами контракту після того, як вони були узгоджені з вимогами конкретної угоди.
Текст конкретного типового контракту може використовуватись лише до суворо визначених видів угод або видів торгівлі чи при наданні послуг. Часто типові контракти розробляються та наказуються до обов'язкового використання галузевими відомствами або спілками підприємців.
Існують у міжнародній торговій практиці два основних напрямки у розвитку типових контрактів та проформ (pro forma):
1. Використання у звичайних ЗТК стандартних умов та застережень. Наприклад, використання у ЗТК базисних умов поставки, які побудовані на міжнародних комерційних термінах INCOTERMS. Такі умови зазначаються у ЗТК абревіатурою терміна, який у розширеному тлумаченні викладений в основному документі, що не входить у ЗТК та його додатки.
2. Використання формулярів, проформ та бланків. Існують контракти, які оформлені у вигляді формулярів або бланків. Якщо такі форми містять необхідний мінімальний набір атрибутів, вони можуть замінювати текст контракту. Проформи контрактів можуть бути:
* текстові;
* бланкові, які мають чіткі та спрощені форми, зведені у таблиці. Тексти в цих проформах зведені до мінімуму, а суттєві умови у вигляді текстових статей винесені в окрему або особливу частину на звороті документа. Загальна (особлива) частина не змінюється.
Уніфіковані або зразкові тексти контрактів, на відміну від типових, більш різноманітні, чисельні та відтворюють галузевій специфіки діяльності. Вони носять рекомендаційний характер, а їх тексти можуть суттєво змінюватись з урахуванням особливостей конкретних угод.
Контракт може бути представлений у вигляді заздалегідь підготовленого документа або формуляра табличного вигляду. Він набуває сили контракту лише у разі, якщо партнери з угоди заповнять статті та графи, які апріорі вимагають узгодження (наприклад, найменування сторін, кількість, якість, ціна товару, строк та місце поставки та інші) і обидва підпишуть його.
Часто використовується комбінована форма типового контракту, яка складається із двох частин:
* частини, що узгоджується;
* уніфікованої частини (загальних умов).
Такі контракти видаються на бланках друкарським способом. На першому аркуші друкуються індивідуалізовані умови угоди, а на звороті або на решті аркушів - загали умови. При необхідності, у деяких пунктах ЗТК залишають місце для уточнення умов що узгоджуються, або просто залишають вільні графи у розділі "Інші умови".
Типовий контракт або проформа може використовуватись двома способами:
* беззастережною згодою (приєднанням) однієї із сторін, що домовляються, умовами та положеннями форми типового контракту, запропонованою іншою стороною. Ця форма не повинна змінюватись, за винятком деяких, апріорі встановлені атрибутів, які вписуються або вдруковуються у порожні графи;
* застосуванням типового або зразкового контракту як зразка, який може бути незначно (для типового) або суттєво (для зразкового) змінений сторонами згідно умовами конкретної угоди.
Отже, ми можемо сказати, що в міжнародній комерційній практиці використовується багато різновидів зовнішньоторгових договорів, структура, зміст та особливості яких визначаються видом зовнішньоекономічної операції, яку вони супроводжують, такі як: зовнішньоторгові договори купівлі-продажу, підряду, франчайзингові, ліцензійні, лізингові та біржові угоди, договори страхування, перевезення, позики тощо. Контракти купівлі-продажу поділяються на такі види: разові, з періодичною поставкою, з оплатою в грошовій та товарній формах (повністю чи частково), попередні, строкові. Також часто використовуються типові контракти.
Розділ ІІ .Структура, зміст та особливості оформлення зовнішньоторгових контрактів купівлі-продажу

2.1. Характеристика основних розділів зовнішньоторгового контракту. Елементи контракту
Зовнішньоторговельні контракти включають в себе наступні основні елементи, які знаходяться у визначеній послідовності:
1. преамбула (визначення сторін);
2. предмет контракту;
3. кількість (або ціна та кількість);
4. базові умови поставки товарів;
5. ціна та загальна сума контракту;
6. якість товару;
7. строк та умови поставки;
8. умови платежу;
9. умови передавання-приймання товару;
10. гарантії, претензії;
11. пакування та маркірування товару;
12. відвантажування товару;
13. санкції;
14. страхування;
15. форс-мажорні обставини;
16. арбітраж;
17. інші умови;
18. юридичні адреси, поштові й платіжні реквізити сторін.
Вищенаведена структура контракту є зразком. При оформленні контрактів окремі розділи можуть бути об'єднані або введені інші.
Розглянемо більш детально кожен з елементів зовнішньоторговельного контракту купівлі-продажу.
1. Преамбула
З преамбули починається текст контракту. Тут подається:
* назва та реєстраційний номер контракту (посередині сторінки);
* місце (нижче ліворуч) та дата його укладення (нижче праворуч);
* визначення сторін (ще нижче через кілька інтервалів).
Кожна із перерахованих характеристик є обов'язковою, тому що у деяких країнах контракт, який не має однієї з них, може бути визнаний недійсним.
Номер ЗТК привласнюється за згодою сторін, зазвичай за порядком реєстрації документів однієї із сторін (за місцем здійснення угоди), але може бути і подвійний номер, тобто містити реєстраційні дані обох сторін.
Місце укладення контракту визначає закон, який застосовується до угоди, тобто визначає права та обов'язки сторін. Це положення діє тоді, коли інше не визначено угодою сторін. Сторони можуть вибрати будь-яке право, зазначивши його у контракті або ж, у крайньому разі, зробивши застереження у контракті про те, що він вважається укладеним на території відповідної країни. Згідно з українським законодавством права та обов'язки сторін визначаються правом країни, обраної сторонами при укладенні контракту або в результаті подальшого узгодження. Якщо таке узгодження між країнами відсутнє, то до контракту застосовується право країни, де розташована або має основне місце діяльності сторона, яка є:
* продавцем у контракті купівлі-продажу;
* комітентом (консигнантом) - у договорі комісії (консигнації);
* довірителем - у договорі доручення;
* перевізником - у договорі перевезення.
Слід врахувати, що коли контракти підписуються на території іншої країни, то в інтересах вітчизняного учасника домовитись про застосування права своєї країни, особливості якого відоміші.
Дата укладення угоди юридичне означає момент набуття договором чинності, з якого виникають права та обов'язки сторін за контрактом (якщо спеціально не зазначений інший строк набуття контрактом чинності).
Слід мати на увазі, що порядок написання дати відрізняється в Україні та за кордоном.
Визначення сторін (спочатку продавця, потім покупця) містить:
* їх повні та скорочені юридичні назви (фірмові назви),тобто ті назви, під якими вони зареєстровані в торговому (державному) реєстрі у своїх країнах (із зазначенням номерів їх реєстраційних свідоцтв та місця реєстрації);
* місцезнаходження (назва країни та міста);
* їх правовий стан, включаючи зазначення номера та виду ліцензії на даний вид діяльності;
* назви сторін у тексті контракту як контрагентів ("Продавець" та "Покупець", "Постачальник" та "Замовник").
У ЗТК доцільно точно вказати особу (посаду, ПІБ), яка підписує його від імені даної сторони, але іноді обмежуються лише описом особи, яка підписала ЗТК, у кінці контракту, нижче підпису. У практиці укладення ЗТК виникають випадки, коли товар або послуги замовляє одна організація, платить - інша, наприклад, та, яка має валютний рахунок та валюту, а отримує гроші - третя. У даному разі має місце здійснення угоди на користь третьої особи, яка зазначена у ЗТК.
2. Предмет контракту
Цей розділ є головним, оскільки в залежності від предмета ЗТК визначаються: вид контракту, право, яке застосовується, звичаї, проформа тексту. У цьому розділі зазначається:
* описання предмета контракту;
* назву об'єкта угоди (товару);
* характеристика об'єкта угоди (товару).
Іноді в цьому розділі обумовлюють кількість та базисні умови поставки .
Предметом контракту може бути продаж або поставка товару, надання послуг, передача технології тощо, тобто вид зовнішньоторгової угоди (купівля-продаж, підряд, оренда тощо).
Назву товару необхідно вказати так, як він іменується у міжнародній торгівлі (або найближче до цього). Визначаючи асортимент, зазначають види, марки та моделі товарів.
Вид товару має важливе значення при визначенні не тільки виду ЗТК, а й правової регламентації, наприклад, при отриманні пільг, встановленні розміру мит та зборів, квотування продукції тощо.
Характеристика товару містить визначення основних його параметрів. У випадках, коли предметом контракту є товари з різними якісними характеристиками або різного асортименту, вони перераховуються у специфікації, яка додається до контракту, про що робиться відповідне застереження. Може бути посилання на розділ "Інші умови".
3.Кількість (або ціна та кількість)
Найчастіше визначення кількості не виділяється в окрему статтю, а входить у статтю "Ціна та кількість" або "Предмет та кількість". Але у будь-якому випадку, визначаючи кількість товару, сторони повинні узгоджувати:
* одиниці вимірювання кількості;
* порядок визначення кількості;
* систему мір та ваги;
* застереження "близько" та "за опціоном";
* чи включаються тара та упакування у кількість товару;
* які організації визначають кількість товару;
* якими документами засвідчується кількість товару.
Контракт може містити вказівку про те, що продавець або покупець має право скористатись можливістю відступу від зазначеної у ньому кількості. У такому разі твердо фіксована у контракті кількість може супроводжуватися застереженням, що покупцю (продавцю) надається право закупити (продати) у продавця (покупця) додатково визначену кількість товару на тих самих умовах. Це право виражається словами "за опціоном покупця (продавця) " або "за виробом покупця (продавця) ". Будь-який опціон (продавця чи покупця), як правило, не перебільшує 10% від основної кількості товару.
У контракті обумовлюється також, чи входить тара й упакування у кількість товару, що поставляється. Залежно від цього розрізняють: 1) масу брутто - масу товару разом з внутрішньою та зовнішньою упаковками; 2) масу нетто -- масу товару без будь-якої упаковки; 3) "масу брутто за нетто "-у тих випадках, коли маса товару становить не більш як 1 -2% від маси товару і ціна тари незначна, то сторони нехтують масою тари.
У цьому розділі контракту часто зазначається, які організації визначають кількість товару та якими документами вона засвідчується. Кількість товару може вказуватися як в основному тексті контракту, так і в Додатку чи Додатках до нього, які мають бути невід'ємною частиною контракту.
4.Базисні умови поставок
Найчастіше визначення базисних умов поставки (БУП), так само як і кількість, не виділяється в окрему статтю, а входить у статтю "Ціна та кількість (або загальна сума контракту)" або "Предмет та кількість".
Поняття "базисна умова поставки "визначає зобов'язання продавця та покупця з доставки товару і встановлює момент переходу з продавця на покупця ризику випадкової загибелі або псування товару. Витрати з доставки товару, які, відповідно до базисної умови, несе продавець, входять у ціну товару, утворюючи її основу - базис (тому й умови називаються базисними). Крім того, базисні умови поставок визначають зобов'язання сторін із страхування вантажів, оформлення комерційної документації, отримання ліцензій, оплати мит, направлення повідомлень тощо.
5. Ціна та загальна сума контракту
У даному розділі контракту фіксується:
* базисна умова поставки;
* валюта ціни;
* рівень та спосіб фіксації ціни товару;
* чи включені у ціну вартість тари, упаковки, маркірування;
* загальна сума контракту.
Валюта ціни - це валюта, у якій зафіксована ціна товару у контракті. Специфіка вибору валюти ціни у зовнішній торгівлі держав, які вийшли із карбованцевої зони (України, зокрема), випливає з факту неконвертованості національної валюти, у зв'язку з чим у розрахунках ними використовуються вільно конвертована валюта (ВКВ), а також спеціальні міжнародні та регіональні валютні одиниці - SDR та EUR (SDR Special Draw-ing Rights - Спеціальні права запозичення; EUR - євро - валютна одиниця 15 країн ЄС). Теоретично валютою ціни товару може бути будь-яка ВКВ. Але на практиці в імпортних контрактах при купівлі продукції у розвинених країнах, валюта яких є конвертованою, ціни, як правило, встановлюються у національній валюті цих країн. Визначення валюти ціни є важливою умовою контракту. Річ у тім, що валюти не рівноцінні за своєю якістю: є сильні, стійкі валюти зі стабільною купівельною спроможністю, мало змінювані у часі за своїм змістом, та слабкі валюти, курс яких нестабільний. Тому від вибору валюти ціни залежить ризик валютних втрат, тобто можливість не отримати еквівалент вартості, передбачений у момент пропозиції ціни та підписання контракту.
Так, експортери повинні прагнути фіксувати ціни товарів у ВКВ, курс яких стабільний або має тенденцію до підвищення. Це забезпечить одержання більшої суми валюти платежу. Оскільки інтереси імпортерів та експортерів протилежні, то в інтересах імпортера фіксувати ціни товарів у валюті, яка має тенденцію до знецінення. У цьому випадку імпортер зможе розрахуватися за товар тією ж кількістю, але знецінених грошових одиниць.
Рівень ціни товару - це основне питання зовнішньоторгової угоди. Контрактна ціна має базуватися на рівні світової ціни. Практично світові ціни - це експортні ціни основних постачальників даного товару та імпортні ціни у найважливіших центрах імпорту цього товару. Це ціни, за якими здійснюються значні експортно-імпортні операції, які достатньо повно характеризують стан торгівлі даним товаром.
Спосіб фіксації ціни визначає, коли фіксується ціна у контракті: у момент його укладання, протягом строку його дії або у момент його виконання.
За способом фіксації у контракті можуть бути такі види цін:
1) тверда ціна, яка встановлюється у момент підписання контракту і протягом строку його дії не підлягає зміні.
2) ціна з наступною фіксацією у контракті не вказується, а лише описується спосіб установлення ціни в майбутньому, тобто на момент виконання угоди, або у зазначені договором строки на основі узгоджених джерел. Ці ціни застосовуються при поставках товарів з тривалим строком виготовлення, товарів, вартість яких ставиться у залежність від їх якості (в основному при продажу металів або хімікатів з певною часткою домішок або корисних речовин), а також товарів, ціна яких значно залежить від кон'юнктурних коливань, при продажу продукції з тривалим строком поставки або наданням кредиту.
Якщо у контракті ціна ставиться у залежність від зміни ринкових цін, то у тексті контракту це зазначається застереженнями 3-х видів:
* застереження "hausse" (підвищення), яке означає, що будь-яке підвищення ринкової ціни веде до підвищення контрактної ціни;
* застереження "baisse" (пониження), яке означає, що будь-яке зниження ринкової ціни веде до зниження контрактної ціни, а будь-яке підвищення ринкової ціни до уваги не береться;
* застереження "hausse-baisse", яке ставить зміну контрактної ціни у залежність від відповідної зміни ринкової ціни.
3) змінна ціна розраховується у момент виконання угоди перегляданням базисної ціни з урахуванням зміни у витратах виробництва за час виконання контракту. Вона застосовується при продажу продукції, яка має тривалі строки поставок (як правило, понад рік), головним чином, складного комплектного обладнання, яке є складним єдиним технологічним комплексом.
При цих цінах у контракті встановлюються: базисна ціна та її структура, момент початку зміни ціни, границя змінності.
6.Якість товару
У цьому розділі зазначається:
* технічний рівень та якість товару, що постачається;
* документи та організації, які підтверджують якість товару;
* комерційні гарантії якості;
* перевірка якості або прийняття товару на підприємствах постачальників.
Визначити якість товару у контракті купівлі-продажу - означає вста-новити якісну характеристику товару, тобто сукупність властивостей, що визначають придатність товару для використання його за призначенням відповідно до потреб споживача. Вибір способу визначення якості залежить від характеру товару, від практики, що склалася у міжнародній торгівлі даним товаром, та інших умов. Сторони повинні прагнути до того, щоб дати повнішу характеристику товару. У міжнародній практиці використовуються такі способи визначення якості.
1) За стандартом. Цей спосіб передбачає, що якість товару має точно відповідати певному стандарту.
2) За технічними умовами. Якщо на даний товар відсутні стандарти чи існують особливі умови його виробництва та експлуатації, то для встановлення спеціальних вимог до його якості застосовуються технічні умови. Технічні умови містять докладну технічну характеристику товару, описання матеріалів, з яких він має виготовлятися, правила та методи перевірки і випробувань.
3) За специфікацією. Специфікація, яка є додатком до договору, містить звичайно необхідні технічні параметри, які характеризують товар. Специфікації складаються в основному експортерами, тому що характеризують індивідуальний товар, але можуть складатися й імпортерами, різними асоціаціями та іншими організаціями як національними, так і міжнародними.
4) За зразком. Цей спосіб передбачає надання продавцем покупцю зразків товарів і підтвердження їх покупцем, після чого вони стають еталонами. У контракті записується, що якість товару повинна відповідати зразкам, визначається порядок звірки товарів із зразками (вказуються умови, в яких товар може відхилятися за якістю від зразка), а також строки зберігання сторонами зразків (наприклад, протягом якогось строку з дати надходження останньої партії товару). Звичайно прийнято відбирати три зразки: один екземпляр зберігається у покупця, другий у продавця, третій -- у нейтральній організації (наприклад торговій палаті), зазначеній у договорі.
5) За описом. Цей спосіб використовується для визначення якості товарів з індивідуальними ознаками, наприклад фруктів. У контракті докладно описуються усі властивості товару.
6) За попереднім оглядом. Так продаються товари на аукціонах та зі складів. У контракті цей спосіб позначається словами "оглянуто-схвалено".
7) За вмістом окремих речовин у товарі. Цей спосіб передбачає встановлення у контракті у відсотках мінімально допустимого вмісту корисних речовин та максимально допустимого вмісту небажаних елементів або домішків.
8) За виходом готової продукції. При цьому способі у контракті встановлюється кількість (у відсотках до загальної маси або в абсолютних величинах) кінцевого продукту, який має бути одержаний із сировини
9) За натурною вагою. Цим способом визначається якість зернових.
10) Спосіб "тель-кель" (такий, який є). Цей спосіб застосовується, зокрема, при продажу врожаю зернових, цитрусових "на пні" (ще не зібраного), коли продавець не відповідає за якість поставленого товару, і означає поставку товару "яким він є". Покупець зобов'язаний прийняти товар незалежно від його якості, якщо він відповідає назві (виду, сорту), вказаній у договорі, та не має права подавати рекламацію.
7.Строк та дата поставки (або строк та умови поставки)
У даному розділі фіксується:
* визначення строку поставки;
* повідомлення експортером імпортера про готовність товару до відвантаження та про здійснене відвантаження;
* повідомлення імпортером експортера про готовність прийняти товар;
* спеціальні застереження стосовно дострокової поставки;
* додаткові інструкції експортерам;
* визначення дати поставки;
* умова поставки товару.
Визначення строку поставки у контракті означає визначення часу, коли товар повинен бути доставлений продавцем в узгоджений сторонами гео-графічний пункт. Географічні пункти визначаються базисними умовами контракту.
8.Умови платежу
Цей розділ містить визначення:
* валюти платежу;
* курсу перерахунку валюти ціни у валюту платежу;
* виду, форми та засобу розрахунків за поставлений товар;
* переліку товаророзпорядчих документів;
* заходів проти необґрунтованої затримки платежу або інших порушень.
При виборі умов платежу враховуються такі фактори: 1) характер товару (сировина, обладнання, послуги, ноу-хау тощо); 2) кон'юнктура ринку відповідного товару (сприятлива чи ні); 3) торгові звичаї (кредит, готівка тощо); 4) наявність міжурядових платіжних угод; 5) норми національного валютного контролю країн-контрагентів; 6) одноманітні правила щодо застосування форм розрахунків (інкасо, акредитив), що склалися у банківській практиці.
Умови платежу встановлюють, на якій стадії руху товару здійснюється його оплата і чи буде вона здійснюватись одноразово чи окремими внесками.
9.Здавання-прийняття товару
Здавання-прийняття товару є одним актом, в результаті якого відбувається передача товару покупцю та перевірка відповідності фактичних кількості та якості товару тим, які передбачені в контракті. Для продавця здавання товару фактично означає поставку товару покупцю.
У контракті сторони зазначають порядок здавання-прийняття, а саме:
* вид (характер) здавання-прийнття;
* місце та строки здавання-прийняття;
* способи здавання-прийняття за кількістю;
* способи здавання-прийняття за якістю.
За видами прийняття-здавання може бути:
* попереднє, яке полягає в інспектуванні процесу виробництва товару, випробовуванні товару, огляді товару на підприємстві продавця або ж у вихідному порту, на прикордонній станції з метою встановлення відповідності його кількості та якості умовам договору, а також для встановлення правильності упакування та маркірування товару
* остаточне, яке встановлює фактичне виконання поставки у встановленому місці і у належний строк.
10.Гарантії, претензії щодо кількості та якості
Більшість контрактів містить умови про надання гарантій якості товару, який поставляється. Відносно товарів, для яких не встановлюються гарантії, в контракті може вказуватись термін, протягом якого покупець має право пред'явити продавцю претензії щодо кількості та якості.
11.Пакування та маркування товару
У тих випадках, коли характер товару та умови його транспортування обумовлюють необхідність упаковки, у контракті у цьому розділі встановлюються:
* вид та характер пакування;
* якість пакування;
* порядок пакування;
* розміри пакування;
* спосіб оплати пакування;
* повернення контейнерів;
* зміст або реквізити маркування;
* порядок нанесення маркірування.
Вид та характер пакування залежить від:
* особливостей товару, який підлягає пакуванню;
* способу, відстані та тривалості транспортування товару, можливості перевантаження у дорозі, температурного режиму під час транспортування, пори року, способу оплати за транспортування, сумісності з іншими вантажами тощо.
* кліматичних особливостей країни призначення.
* вимог митного режиму країни призначення
* законодавства країни призначення
12.Відвантаження товару
Покупцю необхідно знати час фактичного відвантаження товару для того, щоб своєчасно потурбуватись про прийняття товару.
В цьому розділі фіксуються:
* взаємні зобов'язання продавця і покупця відносно повідомлення інформації про відвантаження
* порядок виконання цих зобов'язань
13.Санкції
Санкції застосовуються як засіб зацікавити партнерів добросовісно виконувати обов'язки і для захисту інтересів однієї із сторін у разі порушення будь-якої з умов контракту іншою стороною.
У цій статті контракту зазначається:
* види санкцій, які можуть застосовувати покупці до продавців у зв'язку з невиконанням останніми умов ЗТК;
* види санкцій, які можуть застосовувати продавці до покупців у зв'язку з невиконанням останніми умов ЗТК;
* спосіб розрахунку конвенційного штрафу та/або збитків; максимальний розмір штрафу;
* умова про одностороннє анулювання контракту при невиконанні однієї із сторін зазначених обов'язків.
Найрозповсюдженішим видом санкцій є штраф з продавців за прострочення поставки товару, так званий конвенційний штраф. Він розраховується потижневе або подекадне у відсотках від вартості недопоставленого товару (наприклад, 0,5%).
14.Страхування
У зовнішній торгівлі товари страхуються від ризиків пошкодження або втрати при транспортуванні, тобто від транспортних ризиків. Страхування є добровільним актом, і його основні умови встановлюються в контракті і саме в ньому фіксуються:
* обов'язки продавця і покупця із страхування вантажу;
* тривалість і обсяг страхової гарантії;
* умови страхування;
* види ризиків, від яких має бути застрахований вантаж.
15.Форс-мажор або обставини непереборної сили
На перебіг виконання контрактів можуть суттєво вплинути обставини, передбачити настання яких заздалегідь при укладенні контрактів сторони не мали можливості, оскільки вони виникають внаслідок непередбачених та невідворотних подій надзвичайного характеру. Такі обставини називаються обставинами непереборної сили або форс-мажорними.
Згідно з рекомендаціями Міжнародної торгової палати (МТП) форс-мажорні обставини поділяються на такі категорії:
а) повінь (але щорічний розлив річок не є форс-мажорною обставиною), землетрус, шторм, осідання ґрунту, цунамі, інші стихійні лиха природи; епідемії;
б) пожежі, вибухи, вихід з ладу чи пошкодження машин та устаткування;
в) страйки, саботаж, локаут та інші непередбачені зупинки на виробництві;
г) оголошена чи неоголошена війна, революція, масові безпорядки, піратство;
ґ) законні або незаконні дії органів державної влади чи управління та їх структурних підрозділів, які перешкоджають виконанню контракту (наприклад, ембарго на експорт певних товарів, валютні обмеження тощо).
З точки зору терміну дії форс-мажорні обставини можуть бути поділені на 2 категорії:
* тривалі, до яких належать, передусім заборона експорту (іноді й імпорту), війна, заколоти, блокада, валютні обмеження або інші заходи уряду чи його органів;
* короткострокові, до яких належать пожежа, повінь, стихійні лиха, замерзання моря або порту, закриття морських проток, які лежать на звичайному морському шляху, між портами навантаження та розвантаження, відхилення на шляху, викликані воєнними діями тощо.
16.Арбітраж
Суперечки, що виникають між партнерами при виконанні контрактів, які вони не могли розв'язати договірним шляхом під час переговорів , відповідно до міжнародних традицій, передаються на розгляд арбітражів.
Арбітражі існують у двох видах:
* постійно діючий арбітраж (інституційний), який охоплює арбітражні суди, колегії арбітрів, арбітражні комісії
* арбітраж ”adhoc” (ізольований, разовий), який створюється кожного разу для розв'язання одного чи декількох спірних питань за конкретним контрактом.
17.Інші умови
Інші умови контракту містять цілу низку застережень, які уточнюють взаємні права та обов'язки сторін. До них можна віднести, наприклад, такі:
* умову про те, що після укладення контракту усе попереднє листування та переговори по контракту втрачають силу;
* умови договору, що визначають порядок його зміни або анулювання (в них звичайно обумовлюється, що на внесення змін у договір та його анулювання необхідна письмова згода обох сторін, оформлена з дотриманням усіх правил и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.