На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


контрольная работа Сучасн аспекти управлння пдприємством (на приклад ВАТ «ндуктор»)

Информация:

Тип работы: контрольная работа. Добавлен: 14.08.2012. Сдан: 2011. Страниц: 9. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


Міністерство  освіти і науки України
Тернопільський  Національний Економічний Університет
                                    Факультет Фінансів 
 
 
 
 

Кафедра менеджменту 
 
 
 
 

ІНДИВІДУАЛЬНЕ НАУКОВО-ДОСЛІДНЕ ЗАВДАННЯ
на тему:
«Сучасні  аспекти управління підприємством (на прикладі ВАТ «Індуктор»)» 
 
 
 
 
 
 

                                                                             Підготувала:
                                                                            студентка гр.Ф-31
                                                                             Кирея Наталія 

                                                                             Науковий керівник:
                                                                             Мазур В. С. 
 
 
 
 

Тернопіль 2010 

Вступ
        Тема даної роботи є дослідження системи ефективного управління підприємством на прикладі ВАТ «Індуктор».
      Дана  тема є актуальною для кожної організації. Адже за умов адміністративно - командної економіки проблема відповідності організаційної структури управління цілям і задачам організацій, а також внутрішнім та зовнішнім факторам, які впливають на неї не вивчалася. Існували організаційні структури бюрократичного типу з жорсткими ієрархічними зв'язками, високим ступенем формалізації, централізованим прийняттям рішень. Дана структура вважалася ідеальною і ефективною. В той же час, зовсім не бралися до уваги, що організаційна структура і її управління не можуть бути стабільними, вони постійно змінювалися і вдосконалювалися у відповідності з умовами, які постійно змінюються.
      Метою роботи є ознайомлення і вивчення сучасних закономірностей і принципів ефективного управління підприємством, особливостей застосування основних функцій управління і сучасних технологій менеджменту на прикладі функціонування ВАТ «Індуктор».
      Поставлена  мета зумовила розв’язання таких  завдань:
    проаналізувати сучасні погляди та підходи щодо основних аспектів ефективного управління підприємством;
    розглянути механізм управління ВАТ «Індуктор»;
    розробити методичні рекомендації щодо можливої послідовності здійснення функцій управління на підприємстві;
    на основі даного дослідження систематизувати необхідні висновки та результати його проведення.
      Об’єкт  дослідження – процес здійснення  управління підприємством, яке функціонує в умовах ринкової економіки.
      Предмет дослідження – теоретико-методичні  та науково-практичні аспекти управління, що впливають на збереження ефективного функціонування підприємства в сучасних умовах господарювання. 

      Методи  дослідження. Теоретичною базою  дослідження стали сучасні концепції управління, а також наукові роботи вітчизняних і зарубіжних учених. Для вирішення основних завдань були використанні такі наукові методи: логічного узагальнення (для теоретичного обґрунтування значення завдань та уточнення ключових понять управління); системний підхід та описово-аналітичний (для уточнення сутності понять "ефективне управління" та "реструктуризація"); системного аналізу та графічного представлення інформації (для оцінки фінансового стану ВАТ «Індуктор» та ефективності його діяльності); спостереження, експертних оцінок, програмно-цільові та лінійного програмування (для обґрунтування запропонованих заходів, а також при розробці адаптивної моделі реструктуризації підприємства та визначенні етапів формування та реалізації стратегії управління. Інформаційною базою дослідної роботи є звітні та статистичні матеріали  ВАТ «Індуктор» Івано-Франківського регіону, результати власних наукових досліджень. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    У  процесі   розвитку   менеджменту   сутність   управління   одержала трактування “впливу” на  людей для узгодження й упорядкування  їхніх  дій  у спільній праці за допомогою мотивації поведінки.
    Одним  з  основних  компонентів,  що  складають  зміст  управління,  є функції. Таким чином, для виконання  тієї чи інший  відносно  простої  роботи необхідно  заздалегідь  визначити,  що  потрібно  в  підсумку  одержати,  як організувати справу, мотивувати і проконтролювати його  виконання.  Це  і  є функції  управління.  Хоча  згодом  техніка  управління  й   удосконалилася, основні управлінські функції залишилися порівняно незмінними.
    Кожна функція менеджменту являє собою  сферу  дії  визначеного  процесу  управління, а система управління конкретним чи об’єктом видом  діяльності  - це сукупність функцій, зв’язаних  єдиним управлінським циклом.  Процес  впливу  буде  реальним  при  його  завершенні  у  виробничо-господарській  діяльності,  де  застосовуються  будь-які  засоби  взаємодії: мети, стратегії, методи, структури управління. Тому  процес  управління може бути розглянутий як процес взаємодії суб’єкта й об’єкта управління,  де реалізуються ідеї суб’єкта, тобто менеджера. 
      Без прояву функцій управління  неможливо  нормальне  функціонування  чи організації  підприємства,  тому  вивченню  й  аналізу   функцій   управління потрібно приділяти достатню увагу.
  Численні  дослідження останніх років і  практичний досвід показують, що чітко  сплановані організаційні схеми  і структура створюють важливі передумови для ефективної діяльності. Але для реалізації цих передумов необхідно виконувати функції, спрямовані на побудову і організацію роботи апарату управління.
  Формування  апарату управління, на думку американського спеціаліста Аллена Лейкена, здійснюється відповідно до вимог основних принципів.
    Найважливішим принципом науково-обгрунтованої побудови апарату управління є первинність функцій і вторинність органу управління й кількості персоналу, який виконує ці функції.
    Важливим є також принцип спеціалізації апарату управління, яка досягається розподілом функцій і об'ємів робіт між структурними підрозділами таким чином, щоб кожен із них виконував операції пов'язані, як правило, з однією функцією.
    Близьким до принципу спеціалізації є принцип функціональної замкнутості, суть якого полягає в тому, щоб при визначенні сфери діяльності структурних підрозділів передбачався цикл робіт, кожна з яких завершалась би результатом, що відповідає цільовому призначенню даної функції.
    Принцип дотримання міри контролю — числа осіб і структурних підрозділів, безпосередньо підлеглих керівникові.
    Принцип правильного співвідношення (пропорційності) прав, обов'язків і відповідальності[6, с 327-328].
  На  мою думку, окрім названих вище основних варто назвати ще принципи оптимальної централізації виконання функцій і єдиноначальності.
  Як  справедливо подає Б.М. Андрушків, об’єктивними умовами для розвитку та формування системи управління є виробнича структура як об’єкт управління, що складається з економічної, технічної, технологічної, соціальної та інших сфер, керівництво якими здійснюється певними підрозділами, відділами і службами керуючої системи.
  Відносини між окремими ланками управління підтримуються за рахунок зв'язків (взаємозв'язків, комунікацій), які прийнято ділити на горизонтальні та вертикальні.
  Горизонтальні зв'язки (зв'язки кооперації і координації рівноправних ланок управління) мають характер узгодження і є, як правило, однорівневими. їх основне призначення — сприяти найбільш ефективній взаємодії підрозділів підприємства при розв'язанні виникаючих між ними проблем.
  Вертикальні зв'язки (субординаційні, ієрархічні) — це зв'язки керівництва і підлеглих, необхідність в яких виникає як результат ієрархічності управління, тобто наявності декількох рівнів управління. Ці зв'язки служать каналами передачі розпорядчої і звітної інформації. Крім того, зв'язки в апараті управління можуть мати лінійний і функціональний характер.
  Лінійні зв'язки — це зв'язки підлеглості з усього кола питань, тобто це відносини, в яких керівник реалізує свої власні повноваження і здійснює пряме керівництво підлеглими.
  Функціональні зв'язкизв'язки в межах реалізації певних функцій управління, мають дорадчий, рекомендаційний характер. Вони мають місце по лінії руху інформації і управлінських рішень по тих чи інших функціях управління [3, с.179].
  З моєї точки зору, одним із кращих способів поділу апарату управління на структурні підрозділи є поділ за функціями. Так створюються планово-економічний відділ, агрономічний, інженерний, відділ маркетингу, відділ кадрів і ін. Хоча для великих за розміром об'єднань, асоціацій, холдингових компаній такий підхід може не «спрацьовувати», але тоді структурні підрозділи можуть створюватись за видами вироблюваної продукції, типами покупців або клієнтів тощо.
  Зарубіжні і деякі вітчизняні підприємства та організації застосовують нові методи організації апарату управління, серед яких — використання різних форм участі персоналу в управлінні. Ставиться за мету створення і підтримка в апараті управління такого виробничого клімату, за якого всі працівники на будь-якому рівні зможуть забезпечувати досягнення особистих цілей і задоволеності власною працею, що сприятиме розвитку творчих здібностей працівників і чітко сформульованих цілей організації[5].
  На  практиці ефективним є розширення «горизонтального набору» відповідальностей, тобто внесення більшої різноманітності в роботу апарату управління в рамках тієї чи іншої функції. Може здійснюватися розширення і «вертикального набору» обов'язків, що знаходить свій вираз у більшій автономності і відповідальності працівників у виконанні дорученої справи. До обов'язків часто включаються деякі операції, пов'язані із здійсненням функції планування і контролю за якістю власної продукції. Поширюється створення автономних робочих груп (наприклад, орендних колективів), для вирішення конкретних виробничих завдань, з делегуванням їм певного кола прав з розподілу обов'язків, контролю за якістю продукції і розподілу одержаного доходу.
  З метою зниження монотонності праці  деякі зарубіжні корпорації здійснюють виробничу ротацію працівників, тобто періодичну зміну професій. Доцільно також враховувати ценз працівників при розробці графіків трудової діяльності.
  Учені Ліверпульського університету пропонують ще працівників старшого віку ставити на ранкові зміни, а молодих — на денні і вечірні, оскільки протягом дня продуктивність праці молодих підвищується, а старших знижується.[6]
  На  мою думку, головною умовою ефективного функціонування системи менеджменту підприємства є розробка положень по кожному структурному підрозділу. Адже відсутність положень про структурні підрозділи призводить до паралелізму, дублювання, необґрунтованого збільшення обсягу управлінських робіт внаслідок виконання зайвих управлінських операцій, або навпаки, створюється ситуація, коли певні роботи ніхто не виконує. В положенні визначаються основні завдання структурного підрозділу, його склад і розміри, ступінь організаційної і виробничої самостійності, права і відповідальність, а також характер взаємовідносин з іншими підрозділами в умовах внутрішньогосподарського комерційного розрахунку, орендних відносин.
  Необхідно також врахувати роль сучасних структур управління підприємством та її вдосконалення в умовах ринку, оскільки саме структура організації повинна забезпечити реалізацію її стратегії, взаємодію організації із зовнішнім середовищем та ефективне вирішення основних задач організації. І в широкому розумінні задача менеджерів при цьому полягає в тому, щоб обрати ту структуру, яка найкраще відповідає цілям і задачам організації, а також внутрішнім і зовнішнім факторам, що впливають на неї.
  "Найкраща" структура - це та, яка найкращим  чином дозволяє організації ефективно  взаємодіяти із зовнішнім середовищем,  продуктивно і цілеспрямовано  розподіляти і спрямовувати зусилля  своїх співробітників, і таким  чином, задовольняти потреби клієнтів і досягати своїх цілей з високою ефективністю.
  Отже, для того, щоб змоделювати уявлення про застосування функцій менеджменту  на практиці, довести необхідність правильного вибору структури управління, необхідно розглянути сучасні аспекти управління підприємством та особливості його функціонування на прикладі конкретного підприємства.
  Для проведення дослідження було обрано ВАТ «Індуктор».
      Загальна  інформація про підприємство 

     Повна назва : Відкрите акціонерне товариство "Індуктор", cкорочена: ВАТ "Індуктор".
     Форма власності: колективна.
     Завод "Індуктор" заснований, як філіал Харківського заводу радіокомпонентів у вересні 1969року. Державне підприємство завод "Індуктор" Міністерства електронної  промисловості було вузькоспеціалізоване на виробництві радіокомпонентів , одним з основних по виготовленню і забезпеченню комплектуючими складної побутової техніки, телевізійної, радіотехніки та виробів спеціального військового призначення з прийманням замовником . В кінці 80 років завод "Індуктор" став самостійним підприємством.
     До 1992року завод виготовляв в рік  понад 80 млн.шт. з'єднувачів, 1,5 млн.шт. трансформаторів  загального призначення та біля 1 млн.шт. трансформаторів спеціального призначення  з прийманням замовником. Більше 70% всієї продукції поставлялись на підприємства Росії та в республіки колишнього СРСР. Внаслідок конверсії скоротилось виробництво трансформаторів спеціального призначення та з'єднувачів для обчислювальної техніки
     Довелось  провести реструктуризацію, значне скорочення чисельності працівників.
     Державне  підприємство - завод "Індуктор", одним з перших в процесі корпоратизації, було перетворено у Відкрите акціонерне товариство "Індуктор" засноване відповідно до рішення Міністерства машинобудування, ВПК і конверсії України від 30.05.94р. №806 до Указу Президента  України "Про корпоратизацію" від 15.06.93р. №210/93 та закону України "Про господарські товариства" № 1276 XII від 19.09.91р.[1, 2]
     Місцезнаходження  Товариства: 76007, м. Івано-Франківськ,
       вул. Максимовича, 15.
     Підприємство  в даний час виготовляє трансформатори, з'єднувачі, вироби з пластмаси, металеві вироби , пресформи , штампи, проводить металообробку та гальванопокриття. Надає вільні площі в оренду.
     Отже, ВАТ «Індуктор» - підприємство, яке працює в галузі приладобудування, зокрема підгалузі, радіоелектронного виробництва виробництво якого та значне підвищення конкурентноздатності на внутрішньому і зовнішніх ринках сьогодні являє собою значну проблему, розв'язання якої є однією з необхідних умов перспективного економічного розвитку країни в цілому.
         Оцінка виробничої структури підприємства:
      ? коротка характеристика основних, допоміжних та обслуговуючих  підрозділів підприємства та їх участі у створенні  кінцевої продукції:
      На  підприємстві є основні підрозділи, де здійснюється  процес виготовлення продукції. На підприємстві також є допоміжний підрозділ - заготівельна дільниця (ремонтні роботи) та обслуговуючі підрозділи: адміністративно-господарський відділ (вантажні, транспортні роботи, прибирання), підрозділ охорони (охороняє завод), бухгалтерія (ведення бухгалтерського обліку), штаб цивільної оборони, дослідно-конструкторське бюро, планово-виробничий відділ (розробка планів п виготовленню продукції), комерційно-правничий відділ, технічний відділ (виконує роботи по техніці безпеки та перевіряє якість продукції), відділ маркетингу (дослідження ринку, організація реклами, організація сервісного обслуговування), конструкторський відділ.
      ? побудова схеми виробничої структури підприємства та демонстрування на ній супідрядності  підрозділів: 

      Виробнича структура підприємства представлена на рисунку 1.
      
 
      Інструментальний   цех       
         
 
      Складальний цех
 
 
 
 
 
                               
                          Рис.1 Виробнича структура  підприємства 

        Виробнича структура на підприємстві  добре організована, сприяє ефективному і продуктивному проходженню виробничого процесу, забезпечує досягнення місії і цілей підприємства.
        Оцінка організаційної  структури управління  підприємством:
      Організаційна структура побудована за лінійним принципом.
      Лінійна організаційна структура являє собою систему управління, в якій кожний підлеглий має тільки одного керівника і в кожному підрозділі виконується весь комплекс робіт, пов’язаних з його управлінням. Перевагами лінійної організаційної структури є:
      1. Встановлення чітких і простих зв'язків між підрозділами.
      2. Єдність і чіткість розпорядництва.
      3. Узгодженість дій виконавців.
      4. Підвищення відповідальності керівника  за результати діяльності очолюваного  підрозділу.
      5. Оперативність у прийнятті рішень.
      6. Отримання виконавцями пов'я-заних між собою розпоряджень і завдань, забезпечених ресурсами.
      7. Особиста відповідальність керівника  за кінцеві результати діяльності  свого підрозділу.
          Недоліками лінійної організаційної структури є:
      1. Високі вимоги до керівника, який повинен мати різнобічні знання і досвід з усіх функцій управління та сфер діяльності, що, в свою чергу, обмежує можливості керівника ефективно управляти організацією.
      2. Перевантаження інформацією, великий  потік документації, безліч контактів  з підлеглими, вищими та суміжними організаціями.
      3. Відсутність спеціалістів з окремих  функцій управління.
      4. Невідповідність до зростаючим  вимог сучасного виробництва.
      Виробнича і організаційна структура на ВАТ «Індуктор» ефективно взаємодіють  для досягнення місії і цілей організації.
      ? дослідження наявності положень про управлінські підрозділи і посадових інструкцій, вивчення структури і основних пунктів 2-3 основних відділів:
      Діяльність  працівників на заводі регламентується  посадовими інструкціями, їхні права і обов’язки передбачені контрактом про прийняття на роботу та трудовими угодами.
      Структура бухгалтерії представлена у такому вигляді:
    заступник головного бухгалтера;
    бухгалтер-касир;
    бухгалтер.
      Структура відділу кадрів складається з:
    начальника відділу кадрів;
    інспектора;
    секретаря-референта.
          Генеральний директор
 
Директор  з маркетингу   Комерцiйний директор   Виконавчий  директор
Бухгалтерiя
 
 

Групапланування та маркетингу   Вiддiл закупiвель   Вiддiл кадрiв   Заступник головного  бухгалтера
 
Вiддiл маркетингу   Облiково-операцiйний вiддiл   IТ-служба   Бухгалтер-касир
 
Вiддiл продажiв   Вiддiл сертифiкацii
робiтники
 
бухгалтер
 
Працiвники
    Склад
 
 
          Працiвники
 
 

      Діяльність  даних підрозділів здійснюється згідно з усіма вимогами та правилами, що сприяє ефективному функціонуванню  заводу.
        Я вважаю, що лінійна організаційна  структура для даного заводу  є оптимальною. На заводі є  недолік - велика кількість обслуговуючих  підрозділів, що зумовлює надмірну  кількість інформвційних потоків  та зайві втрати на оплату  праці. Цю проблему я пропоную вирішити таким чином: об’єднати технічний і конструкторський відділ, ліквідувати штаб цивільної оборони, частково скоротити чисельність працівників інших обслуговуючих підрозділів.
      Оцінка  розмірів, структури  і динаміки доходів основних категорій  персоналу досліджуваного підприємства за останні три роки:
      Динаміка середньої  заробітної плати одного працівника за 2007, 2008, і 2009 роки: 

        

      Динаміка  середньої заробітної плати одного працівника в еквіваленті повної зайнятості за 2007, 2008 і 2009 роки: 

        

      Отже, можна спостерігати тенденцію зростання  доходів працівників. Ця тенденція  чітко виражена за умови повної зайнятості: у 2008р. порівняно з 2007р. середня заробітна  плата в еквіваленті повної зайнятості зросла на 254,4 грн., в 2009р. порівняно з 2008р. – на 63,3 грн.
      Через відсутність даних оцінку структури  доходів персоналу зробити не можу.
        Оцінка ступеня використання відомих вам теорій мотивації в мотиваційній системі досліджуваного підприємства:
      На  даному підприємстві використовується об’єднана модель Портера-Лоулера. Згідно з цією моделлю результати, що досягаються працівниками залежать від витрачених зусиль, здібностей і характерних особливостей виконавців та усвідомлення ними своєї ролі в процесі праці. Рівень витрачених зусиль пов’язаний з цінністю винагороди, а також від того чи існує об’єктивна залежність між витраченими зусиллями і можливими винагородами.
        Дослідження стану  мотивації персоналу  на основі розробленої  анкети:
        Провівши опитування про стан  мотивації персоналу, я визначила, що на ВАТ «Індуктор» мотивація персоналу знаходиться на високому рівні. Працівникам виплачуються різноманітні премії, доплати, надбавки, матеріальна допомога, соціальні пільги, які мають індивідуальний характер, проте персонал підприємства незадоволений своїм доходом, як на мене, це типова відповідь, оскільки в наш час рівень доходів не відповідає рівню фактичних витрат, це й зумовлює те, що ніхто незадоволений своєю заробітною платою. Також я дослідила, що затримок в оплаті праці немає, а також те, що працівники користуються різними видами пільг.
      Отже, діюча система мотивації на даному підприємстві працює досить ефективно, тому, що на заводі існує гнучка систем винагород. В кінцевому підсумку, зусилля співробітників всього персоналу забезпечують ефективне функціонування підприємства та спрямовуються на досягнення його цілей. 
 
Аналіз  системи попереднього контролю:
       Процес контролю – це діяльність об'єднаних у певну структуру суб'єктів контролю, спрямованих на досягнення найбільш ефективним способом поставлених цілей шляхом реалізації певних задач і застосування відповідних принципів, типів, методів, технічних засобів і технології контролю.
      Попередній контроль здійснюється до фактичного початку робіт.
          Для матеріальних ресурсів встановлюють обов'язковий попередній контроль за їх надходженням і використанням. Контроль здійснюється шляхом розробки стандартів мінімально допустимих рівнів якості і проведення фізичних перевірок відповідності матеріалів, що надходять, цим вимогам – здійснюється працівниками технічного та комерційно-правничого відділів .
            Попередній контроль в галузі людських ресурсів досягається  за рахунок аналізу ділових і  професійних знань та навичок, які  необхідні для виконання тих  чи інших посадових обов'язків і відбору найбільш підготовлених та кваліфікованих людей – здійснює відділ кадрів. Найважливішим засобом попереднього контролю фінансових ресурсів на підприємстві є бюджет (річний фінансовий план), який дозволяє також здійснювати функцію планування. Бюджетний механізм попереднього контролю виявляється в тому, що він дає впевненість: коли організації будуть потрібні готівкові засоби, то вони в неї будуть. Бюджетами встановлюються також граничні значення затрат і не дозволяють тим самим  підприємству вичерпувати свої готівкові засоби до кінця – здійснює Правління товариства та бухгалтерія.
и т.д.................


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть полный текст работы бесплатно


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.