На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


реферат ндивдуальн, нституцйн та корпоративн нвестори

Информация:

Тип работы: реферат. Добавлен: 22.08.2012. Сдан: 2011. Страниц: 4. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


Зміст 

     Вступ…………………………………………………………2
    Індивідуальні інвестори…………………………………….3
    Інституційні інвестори……………………………………...5
    Корпоративні інвестори…………………………………….8
     Висновок…………………………………………………….10
     Література…………………………………………………...12 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ 

   На  сучасному етапі інвестиційна діяльність - одна з основних можливостей, що полегшує розвиток бізнесу, особливо під час  економічної кризи, коли це постає як можливість підприємства до раціонального  використання факторів зовнішнього  середовища на свою користь. Сучасні  інвестиційні проекти відображають умови господарювання в напрямі  диверсифікації виробництва для  розширення  внутрішнього ринку збуту, ресурсозбереження для зменшення витратної частини виробництва. Значення процесу інвестування в економіці будь-якої країни важко переоцінити, адже інвестиції виступають основою усього процесу розширеного суспільного відтворення. В свою чергу, розвиток фондових операцій у світовій економіці обумовили напрямки розвитку сучасної економічної думки. Центральним об'єктом у даному процесі нинішнього етапу є інвестор. Поведінка інвестора як результат взаємодії великої кількості різних чинників є однією з найбільш суттєвих факторів стійкості функціонування  фінансового ринку. Аналізуючи ситуацію на теперішній день, можна сказати, що функціонування фондових ринків характеризує спрямованість дій інвесторів у процесі  розміщення коштів. Інвестори - це фізичні  та  юридичні  особи, резиденти і нерезиденти,  які  набули  права  власності  на  цінні папери  з  метою  отримання  доходу  від  вкладених  коштів або набуття відповідних прав,  що надаються  власнику  цінних  паперів відповідно   до законодавства. Найбільш коротко охарактеризувати інвестора на фондовому ринку можна як кінцевого покупця цінних паперів або кінцевого кредитора. Таким чином, говорячи про те, що інвестори вкладають свої грошові кошти, зазвичай мають на увазі, що інвестування - це вкладання тимчасово вільних грошових коштів у фінансові інструменти з метою отримання доходу. 
 
 

    Індивідуальні інвестори
 
   Згідно із законодавством України індивідуальними суб’єктами інвестиційного ринку можуть бути фізичні особи — як резиденти, так і нерезиденти (тобто ті, які проживають за межами України).
   На  сучасному етапі, основою розвитку фондового ринку виступають індивідуальні  інвестори, представники середнього класу, що мають постійне джерело доходу, не вдоволені низьким відсотком, що виплачують по депозитах у банках, і мають досить сильний характер, щоб ризикнути своїми фінансами, цілком усвідомлюючи, що можна втратити частину вкладених коштів. В будь-якому  випадку цілями приватного інвестування є:
•·                        збільшення поточного доходу;
•·                        заощадження для здійснення великих покупок;
•·                        нагромадження пенсійних коштів;
•·                        захист доходу від оподатковування.
     Головним  рушійним мотивом інвестування є  бажання заробити. Окрім того, мають  значення також потреби просто вберегти нагромаджені заощадження від знецінення інфляцією, а також від можливого  пограбування. Сучасний ринок цінних паперів надає інвесторові найширший  набір інструментів і розвинену  інфраструктуру, у тому числі законодавчо-правову, котра досить надійно захищає  його від усякого роду шахраїв.    Інструменти фондового ринку у цілому демонструють досить високу надійність і прибутковість на тривалих відрізках часу, не гарантуючи те, що кожна інвестиція принесе прибуток: завжди існує ризик втрати вартості вкладених грошей.
     До  початку кризи інвестори почали з'являтись і на вітчизняному ринку  цінних паперів. Відмітимо, що поява  національного індивідуального  приватного інвестора різко збільшує стабільність будь-якого внутрішнього ринку. Але, як відомо, ринок цінних паперів не гарантує приватному інвесторові  збереження й збільшення своїх коштів. Для досягнення головних цілей залучення дрібних інвесторів на фондовий ринок - підвищення його стабільності, забезпечення росту їхнього добробуту й залучення коштів в економіку - необхідне вживання відповідних заходів як на рівні держави, так й ознайомлення населення з базовими правилами інвестування на фондовому ринку.
     Ключовою  фігурою, що направляє кошти на ринок  є інвестор. Первинним джерелом цих  коштів виступають заощадження домогосподарств, частина яких за відповідних умов може трансформуватись в інвестиції. Зокрема, фізичні особи можуть індивідуально  виступати у якості приватного інвестора, але у більшості випадків більш  ефективним виявляється участь у  інститутах спільного інвестування.
     В цілому, інвестуючи кошти у цінні  папери, інвестори виконують макроекономічну  функцію перерозподілу капіталів  від одних підприємств на користь  інших, більш прибуткових. Таким  чином відбувається ринкове саморегулювання. Керуючись прагматичними інтересами, інвестор забезпечує своїми коштами  розвиток перспективних підприємств, галузей і всієї економіки  країни.
    Хто ж такий  індивідуальний інвестор? Пересічний інвестор? У 84% випадків – це мужчина. Це молода людина 26-35 років з вищою освітою. Пересічний портфель інвестора – від 25 до 120-ти тисяч г.рн. У середньому він грає на біржі 6 років. 90% інвесторів не сприймає гру на біржі як головне джерело утримання. Відсоток професійних інвесторів зростає з сумою інвестиційного портфеля гравця. Найбільше професіоналів розпоряджаються сумою в мільйон гривень. 
     
     
     
     
     

    Інституційні  інвестори
 
      Інституційними   інвесторами  є  
інститути   спільного   інвестування   (пайові   та   корпоративні  
інвестиційні    фонди),    інвестиційні   фонди,   взаємні   фонди  
інвестиційних   компаній,   недержавні   пенсійні   фонди,   фонди банківського   управління,   страхові   компанії,  інші  фінансові  
установи,   які  здійснюють  операції  з  фінансовими  активами  в  
інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а  
у  випадках,  передбачених  законодавством,  -  також  за  рахунок  
залучених  від  інших  осіб  фінансових  активів з метою отримання  
прибутку  або  збереження  реальної вартості  фінансових  активів.

      Інституційними   інвесторами  є - організація, го-ловною метою якої є інвестування своїх власних коштів або коштів інших компаній, якими вона володіє як їхня довірена особа. Це пенсійні фонди, інвестиційні компанії, страхові фірми, банки тощо.
     Серед інституційних інвесторів виокремлюють такі три групи: 
- Інституційні інвестори, які здійснюють переважно прямі, точніше, спрямовані інвестиції в обмежене коло підприємств — холдинги, фінансові групи та фінансові компанії.    

     Холдингова  компанія являє собою головну компанію будь-якої фінансової імперії, монополії, яка володіє контрольним пакетом акцій дочірніх підприємств і спеціалізується на управлінні тією імперією, яку утворюють ці підприємства разом зі своїми дочірніми фірмами. Природно, що холдинг здійснює інвестування з метою зміцнити у довгостроковій перспективі становище своєї фінансової імперії, монополії, можливо, відмовившись при цьому навіть від значних прибутків. 
    Фінансова група — це об’єднання підприємств, пов’язаних в єдине ціле системою взаємної участі. На відміну від холдингу, фінансова група не має головної фірми, яка спеціалізується на управлінні. 
    Фінансова компанія — це корпорація, що фінансує обране за певним критерієм, визначене, але досить вузьке коло інших корпорацій і не здійснює диверсифікацію вкладень, яка властива інвестиційній компанії та іншим подібним структурам. Як правило, фінансова компанія (на відміну від холдингової) не володіє контрольними пакетами акцій корпорацій, що нею фінансуються. 
   Інституційні інвестори першої групи при інвестуванні дуже рідко використовують фондову біржу, “вуличний” (позабіржовий) ринок та інших фінансових посередників.

     Інституційні  інвестори, які здійснюють повсюдні інвестиції, не дотримуючись якогось  певного, заздалегідь обраного набору об’єктів інвестування. Водночас їх портфель інвестицій широкий і відносно стабільний. У цю групу входять інвестиційні компанії, страхові та пенсійні фонди  тощо. Свій капітал вони формують за рахунок внесків остаточних інвесторів (насамперед, дрібних (приватних осіб) і середніх), вкладаючи його у  різноманітні цінні папери, щоб забезпечити  певний рівень доходу на капітал. 
   У широкому розумінні всі інституційні інвестори другої групи можна назвати інвестиційними компаніями. Проте у вузькому розумінні інвестиційна компанія — це компанія, що формує свій капітал за рахунок внесків дрібних інвесторів на загальних підставах і не займається страховою чи будь-якою іншою діяльністю. Вкладення у цінні папери для неї єдиний вид діяльності.

     Інвестиційні  компанії можна класифікувати за такими ознаками: 
   1) юридичною формою — традиційно під інвестиційною компанією розуміють інвестиційне акціонерне товариство (формує свій капітал шляхом випуску та продажу акцій); інвестиційна ж фірма, яка управляє капіталом вкладників за їх довіреністю, називається трастом; 
   2) спеціалізацією вкладень. Інвестиційна компанія може вкладати капітал у різні види цінних паперів (універсальна інвестиційна компанія) чи надавати перевагу вкладенням їх в окремий вид таких паперів. Спеціалізація інвестиційної компанії залежить від мети її акціонерів; 
   3) ступенем свободи менеджерів у прийнятті рішень. З цих позицій розрізняють інвестиційну компанію, в якій менеджери мають широку свободу дій стосовно інвестицій, і таку, де менеджери мають обмежену свободу дій стосовно інвестицій. 
   Якщо інвестиційна компанія має лише один портфель інвестицій, то вона являє собою інвестиційний фонд, який може бути двох типів — відкритий і закритий. 
   Відкритий інвестиційний фонд постійно випускає та продає нові акції, скуповуючи при цьому власні акції у всіх бажаючих продати їх за ринковою ціною. Згідно з умовами організації такого фонду всі інвестори можуть продавати його акції тільки самому фонду. Ринкова вартість акцій відкритого фонду приблизно дорівнює ринковій вартості частини його активів, що припадають на одну акцію.  
   Закритий інвестиційний фонд не вимагає продажу своїх акцій винятково самому собі. Нові акції випускаються ним відносно рідко, а курс акцій під впливом попиту та пропозиції на фондових ринках може коливатися від вартості активів фонду, що припадають на одну акцію. 
   Інституційні інвестори, які здійснюють повсюдні інвестиції, але не мають стабільного портфеля цінних паперів, називаються інвестиційними дилерами.

     Ці  інституції прагнуть отримати прибуток шляхом спекулятивної гри на біржі. До них належать торгові компанії, інвестиційні банки, фондові доми, інвестиційні пули і т. д. За своїми функціями вони значно ближчі до посередників на ринку цінних паперів, ніж до інституцій ринку інвестицій. 
 
 
 

    Корпоративні  інвестори
 
Корпоративними  інвесторами є підприємства та організації різних галузей економіки. Як специфічний інвестор виступає уряд. 

                                Рис. 2-1. Інвестори та їх взаємодія в процесі інвестування 

     Кожен корпоративний інвестор є членом більш масштабнішого корпоративного управляння,а саме учасником корпоративного фонду (закритого чи відкритого типу).
     Корпоративний інвестиційний фонд створюється  в у формі публічного акціонерного товариства і провадить діяльність виключно зі спільного інвестування. Управління активами фонду здійснює компанія по управлінню активами на підставі договору, укладеного з фондом.
     Вищим органом фонду є загальні збори  акціонерів. Розміщуючи кошти в корпоративному інвестиційному фонді, інвестор придбає  цінні папери цього фонду – прості іменні акції і стає акціонером фонду з правом голосу на Загальних зборах акціонерів.
     Інвестор  може придбавати акції за їх номінальною  вартістю (якщо мова йде про новостворений  фонд), або за ринковою вартістю на день придбання. Повернення коштів, проінвестованих в корпоративний інвестиційний фонд здійснюється після закінчення строку, на який було створено фонд. Інвестор повертає інвестиції шляхом зворотнього продажу акцій фонду по ринковій ціні на день продажу. Різниця між вартістю придбання та вартістю продажу акцій зумовлює отримання інвестором прибутку чи збитку. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Висновок 

     Сучасний  етап розвитку світового господарства характеризується зростанням активності в царині інвестицій. Різноманітність  інструментів та операцій на фінансово-кредитних  ринках дозволяє реалізувати широкий  спектр стратегій розміщення та вкладання  коштів не залежно від валюти та країни походження. Важливе місце  в системі інвестицій на сьогодні займають міжнародні інвестиції. Міжнародна інвестиційна діяльність посідає особливе місце в системі сучасного  бізнесу, що обумовлено змінами світового  економічного процесу.
     Інвестування  лежить в основі функціонування сучасної економіки, воно інтегрує інтереси і  ресурси громадян, фірм та держави  щодо ефективного соціально-економічного розвитку. Термін “інвестиція” походить від лат. invest, що означає “вкладати”. Інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект.
     Інвестиційною діяльністю є сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і  держави щодо реалізації інвестицій. Інвестиційна діяльність здійснюється на основі:
и т.д.................


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть полный текст работы бесплатно


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.