На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


реферат Аналз нвестицйної дяльност

Информация:

Тип работы: реферат. Добавлен: 24.08.2012. Сдан: 2011. Страниц: 16. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


Аналіз інвестиційної діяльності в Україні
Дослідження проблеми інвестування економіки завжди знаходилось у центрі уваги економічної думки. Це обумовлено тим, що інвестиції торкаються найглибших основ господарської діяльності, визначають процес економічного зростання в цілому. У сучасних умовах вони виступають найважливішим засобом забезпечення умов виходу з економічної кризи, структурних зрушень у народному господарстві, зростання технічного прогресу, підвищення якісних показників господарської діяльності на мікро - і макрорівнях. Активізація інвестиційного процесу є одним із надійніших механізмів соціально-економічних перетворень. 
Економічна  ситуація, яка склалась зараз в  Україні, дуже складна. Серед сукупності причин, що сприяли економічній кризі  та утримують перехід України на траєкторію економічного зростання, чи не найголовнішою є низька інвестиційна активність.
Загальновідомо, що ефективне реформування економіки  будь-якої країни, її структурне перетворення з якісним оновленням товаровиробництва, ринкової та соціальної інфраструктури немислимі без відповідних капіталовкладень, тобто без належного інвестування. Без надійних капіталовкладень неможливо забезпечити створення і впровадження новітніх технологій, систем сучасної організації та управління товаровиробництвом і збутом продукції, розвиток ринкової інфраструктури, інформатизацію суспільства тощо. Це фундаментальні основи для забезпечення конкурентоспроможності національного товаровиробництва, без чого не може бути й успішної інтеграції нашої країни в Європейське співтовариство. Складні відтворювальні процеси відбуваються виключно на базі інвестування. Чим воно активніше, тим швидші темпи відтворення і ефективних ринкових перетворень.
         Крім того інвестиції дають змогу впроваджувати науково-технічні досягнення у виробництво і на цій основі забезпечувати зростання ВНП, продуктивності праці, реальних доходів на душу населення, а також вирішувати багато соціальних проблем. Дослідженнями встановлено пряму залежність між темпами зростання ВНП та інвестиціями, бо конкурентоспроможність і темпи розвитку підприємства визначаються інвестиціями. Без них підприємство будь-якої форми власності приречене на банкрутство. Тому у розвинутих країнах приділяється серйозна увага інвестиційній діяльності. Органи державного управління у цих країнах використовують широкий спектр методів її стимулювання:
    прискорена амортизація;
    раціональна податкова система;
    кредити та регулювання банківських процентних ставок;
    заохочення лізингу
         В Україні  ж дотепер не створено обгрунтованої  системи державної підтримки інвестиційної діяльності підприємств. Як наслідок цього, в інвестиційній діяльності країни утворилося замкнуте коло, коли недоінвестування народного господарства посилює спад виробництва, що, в свою чергу, спричиняє зниження інвестиційних можливостей суб’єктів господарювання та держави. Вивести Україну з цієї ситуації може лише науково обгрунтована інвестиційна політика держави.
         В системі  відтворення, безвідносно до його суспільної форми, інвестиціям належить найважливіша роль в справі відновлення і збільшення виробничих ресурсів, а відповідно, і забезпечення відповідних темпів економічного росту. Якщо уявити суспільне відтворення як систему виробництва, розподілу, обміну та споживання, то інвестиції, головним чином, стосуються першої ланки – виробництва, і, можна сказати, складають матеріальну основу його розвитку.  

        Саме  поняття інвестиції (від лат. Investio - одягаю) значить вкладення капіталу в галузі економіки як в самій країні так і за її межами.
         Інвестиції  – це грошові, майнові, інтелектуальні цінності, які вкладають в об’єкти підприємницької та інших видів діяльності з метою отримання прибутку. Їх можна робити в основні (будівлі, споруди, машини и й устаткування тощо) та оборотні (для формування виробничих запасів товарно – матеріальних цінностей тощо) фонди, у нематеріальні ресурси й активи (цінні папери. патенти, ліцензії тощо).
         Інвестиції  – це те, що “відкладають” на завтрашній день, для того щоб мати можливість більше споживати в майбутньому. Одна частина інвестицій – це споживчі блага, які не застосовуються в поточному періоді, а відкладаються в запас (інвестиції на збільшення запасів). Інша частина – це ресурси, які направляються на розширення виробництва (вклади в споруди, машини то будівлі).
         Таким чином, інвестиціями вважаються ті економічні ресурси, які направлені на збільшення реального капіталу суспільства, тобто на розширення чи модернізацію виробничого апарату. Це може бути пов’язано з придбанням нових машин, будинків, транспортних засобів, а також з будівництвом доріг, мостів та інших інженерних споруд. Сюди також треба включити витрати на освіту, наукові дослідження та підготовку кадрів. Ці витрати представляють собою інвестиції в “людський капітал”, які на сучасному розвитку економіки набувають все більшого і більшого значення, тому що на сам кінець результатом людської діяльності виступають і будинки, і споруди, і машини, і устаткування, і саме головне, основний фактор сучасного економічного розвитку – інтелектуальний продукт, який визначає економічне положення країни в світовій ієрархії держав.
         Інвестиції  відіграють центральну роль в економічному процесі, вони визначають загальний  ріст економіки. В результаті інвестування засобів в економіку збільшуються обсяги виробництва, росте національний прибуток, розвиваються та йдуть в перед в економічній конкуренції галузі та підприємства, що в найбільшому степені задовольняють попит на ті чи інші товари та послуги. Отриманий приріст національного прибутку частково знову накоплюється, проходить подальше збільшення виробництва, процес повторюється безперервно. Таким чином інвестиції, що утворюються за рахунок національного прибутку, в результаті його розподілу, самі обумовлюють його ріст, розширене відтворення. При чому, чим ефективніше інвестиції, тим більше ріст національного прибутку, тим значніші абсолютні розміри накопичення (при даній його частці), які можуть бути знову вкладеними в виробництво. При достатньо високій ефективності інвестицій приріст національного прибутку може забезпечити підвищення частки накопичення при абсолютному рості споживання.
         Отже, в широкому розумінні інвестиції є вкладанням капіталу з метою його збільшення. При цьому приріст капіталу повинен  бути достатнім, щоб компенсувати інвестору  відмову від використання коштів на споживання в теперішньому періоді, винагородити його за ризик та відшкодувати збитки від інфляції в майбутньому періоді.
         Таким чином, інвестиції - це те, що „відкладають" на завтрашній день, щоб мати можливість більше споживати в майбутньому.
         Цінності  і майнові права складають  об'єкти інвестиційної діяльності. Основним джерелом інвестування є національний доход, за рахунок якого утворюється фонд нагромадження, що, в свою чергу, умовно поділяється на фонд відшкодування і фонд відновлення. В залежності від фонду, за рахунок якого формуються розрізняють валові і чисті (в їх складі) інвестиційні ресурси.
         Структуру інвестицій можна показати за допомогою  наступної схеми:
         схема № 1
          Структура інвестицій
           
 
 
 

        Класифікація  інвестицій
         Інвестицій  відіграють важливу роль у розвитку і функціонуванні підприємства. Розрізняють валові та чисті інвестиції.
         Зовнішні  інвестиції (вивезення капіталу) - вкладання  коштів в об'єкти інвестування, розташовані  за межами даної країни. До них належить і купівля різних фінансових інструментів інших країн - акцій іноземних компаній, облігацій інших держав.
         З економічної  теорії відомо, що інвестиції мають  ряд класифікацій. Цікавою є думка про класифікацію інвестицій на групи в залежності від їх мети:
               Вимушені    капіталовкладення.    До    цієї    групи    належать капіталовкладення, які здійснюються з метою підвищення надійності і техніки безпеки на виробництві відповідно до нових законодавчих актів або 
інших абсолютно обов'язкових обставин. У цьому випадку не постає питання здійснювати інвестиції чи ні.

         Збереження позиції на ринку. Охоплює капіталовкладення, які 
потрібні для того, щоб підприємство змогло утримати свої позиції на ринку, а також зберегти створену репутацію та зайняте положення.

         Оновлення основних виробничих фондів, особливо верстатів і апаратів.   Капіталовкладення третьої групи призначені для підтримування 
безперервної  діяльності   підприємства   і   підвищення   технічного  рівня виробництва за рахунок встановлення досконаліших і продуктивніших 
машин та устаткування, впровадження нової технології виробництва.

         Економія  витрат. До цієї групи належать капіталовкладення, які 
мають на меті скоротити витрати, що сприятиме підвищенню продуктивності праці на підприємстві та його прибутковості.

               Збільшення  прибутків. Капіталовкладення п'ятої групи спрямовані на   збільшення   прибутків,   що,   у   свою   чергу,   сприяє   підвищенню прибутковості. Це часто пов'язують з розширенням так званих традиційних сфер діяльності підприємства.
               „Ризикові”  капіталовкладення - капіталовкладення, пов"язані із значним ризиком, - наприклад, призначені для захоплення нових сфер ринку 
або створення нових видів продукції, пов'язані з науково-дослідними 
розробками та зразками. Ці капіталовкладення є успішними в першу чергу в тих галузях, де відсутня серйозна конкуренція і існує велике поле дій.

         Валові інвестиції (ВІ) – це сукупний обсяг інвестицій за конкретний період, спрямованих  на будівництво, придбання засобів  праці і приріст товарно –  матеріальних цінностей.
         Чисті інвестиції (ЧІ) – це сума нових інвестицій, зменшена на суму амортизаційних відрахувань (А) за деякий період часу.
         Динаміка  показника чистих інвестицій відображає економічне становище підприємства. Наприклад, якщо сума ЧІ<0, тобто ВІ<A, то це свідчить про зменшенні випуску продукції на підприємстві, оскільки його виробничий потенціал скорочується. Якщо сума ЧІ=0, тобто ВІ=А, то це означає, що випуск продукції на підприємстві є сталим. Інакше кажучи, для підприємства характерна стагнація. Якщо сума ЧІ>0, тобто ВІ>А, то випуск продукції на фірмі зростає, оскільки виробничий потенціал підприємства розширюється.
         За об’єктами  вкладання засобів інвестиції поділяються  на реальні та фінансові.
         Реальні інвестиції – це вкладання грошових коштів у реальні активи (матеріальні  і нематеріальні). Вкладання засобів  у нематеріальні реальні активи, пов’язані з НТП, називають інноваційними інвестиціями..
         Фінансові інвестиції – це вкладання грошових коштів у різні фінансові активи, передусім у цінні папери для  придбання прав на участь у діяльності інших фірм, боргових прав тощо.
         За характером участі в інвестуванні бувають прямі  та не прямі інвестиції.
         Прямі інвестиції – це безпосередня участь інвестора  у виборі об’єкта інвестування і  вкладанні коштів.
         Непрямі інвестиції – це опосередкована участь у виборі об’єкта інвестування і вкладання коштів іншими способами (фінансовими посередниками). Інвестор купує цінні папери фінансових посередників,  наприклад, інвестиційні сертифікати інвестиційних компаній. Крім того, є також коротко термінові і довготермінові інвестиції.
         Короткотермінові інвестиції – це вкладення капіталу на період не більше одного року.
         Довготермінові  інвестиції – це вкладання капіталу на період понад один рік. У практиці великих інвестиційних компаній довготермінові інвестиції деталізують так:
    до двох років;
    від двох до трьох років;
    від трьох до п’яти років;
    понад п’ять років.
         За формою власності інвестиції поділяються  на приватні, державні, іноземні та спільні.
         Приватні  інвестиції – це вкладання коштів які роблять громадяни та приватні підприємства.
         Державні  інвестиції – це вкладання капіталу яке провадять центральні та місцеві органи влади й управління бюджетних, позабюджетних фондів і позичених коштів.
         Іноземні  інвестиції – це вкладання капіталу іноземних громадян, юридичних осіб і держав.
         Спільні інвестиції – це вкладання юридичних осіб та громадян країни та іноземних держав.
         Розрізняють також поняття “пряме інвестиційне підприємство” та “іноземна пряма  інвестиція”.
         Пряме інвестиційне підприємство – це акціонерне чи неакціонерне підприємство, у якому іноземний  інвестор є власником не менше 10% звичайних акцій або їхнього еквівалента в неакціонерному підприємстві, або ж має право голосу в акціонерному підприємстві.
         Іноземна  пряма інвестиція – вкладення  капіталу, яке передбачає контроль інвестора над закордонними підприємствами чи компаніями.
         Економісти  розділяють також інвестиції з огляду на спрямованість дій, виділяючи  чотири їхні види: нетто-інвестицій, екстенсивні  інвестиції, реінвестиції, брутто-інвестиції.
         Нетто-інвестиції – це інвестиції на заснування проекту (початкові інвестиції).
         Екстенсивні інвестиції – це інвестиції на розширення (збільшення) виробничого потенціалу.
         Реінвестиції  – повторні інвестиції за рахунок  використання прибутку, отриманого від  первинного вкладення капіталу.
         Брутто-інвестиції – це нетто-інвестиції плюс реінвестиції.
         Дійсність інвестиційної діяльності, як на мікро  так і на макрорівні, визначається ефективністю використання інвестиційних  ресурсів. В цьому плані вирішальне значення мають результати господарської діяльності інвестиційних галузей. Їх технічний рівень, організація виробництва, розвиток підприємництва, здатність до засвоєння інновації здійснюють основний вплив на інвестиційний цикл, окупність і віддачу інвестиційних ресурсів.
         В недалекому минулому надмірне нарощування потенціалу затратних галузей і виробництво ототожнювалось з успіхами в економічному розвитку. Як показала світова практика найбільш ефективний шлях розвитку економіки пролягає через ресурсозберігаючу інвестиційну стратегію. Мається на увазі не тільки матеріально – технічні, трудові та фінансові ресурси, але такий занадто важливий ресурс, як час. Виграш в часі дає багато переваг і відкриває великі можливості в умовах інтегрованого розвитку світового господарства .
         Для подолання  економічного спаду потрібно змінити  акценти в пріоритетах і формах інвестування. Потрібно змінити структуру економіки країни, зменшити питому вагу галузей важкої та воєнної промисловості, які великих обсягах споживають природні ресурси, погіршують екологічну ситуацію, а продукція їх в значній мірі вивозиться за межі України та не впливає на рівень життя населення. І, навпаки, необхідно збільшувати питому вагу наукоємких галузей з екологічно чистими технологіями, легкої та харчової промисловості, переробних галузей сільського господарства, сфери послуг.
         Тільки структурно переорієнтація інвестицій дає можливість безболісно зменшити частину фонду  накопичення в складі національного  прибутку, перебороти застарілі диспропорції, збалансувати економіку, досягнути  більш високого життєвого рівня  населення. Важливо також налагодити ефективний механізм інвестування науково-технічного прогресу, щоб не допустити відставання країни від світового рівня.
         Основними  завданнями інвестиційної стратегії  з точку зору максимальної ефективності тепер та в близькому майбутньому є:
        покрашення відтворювальної структури капіталовкладень, підвищення питомої ваги витрат на технологічне переозброєння та реконструкцію діючих підприємств за рахунок зменшення питомої ваги нового будівництва у виробничій сфері;
        удосконалення технологічної структури капітальних вкладень, збільшення в їх складі питомої ваги устаткування та скорочення, відповідно, будівельно-монтажних робіт;
        зміна галузевої структури капітальних вкладень з точки зору значного підвищення життєвого рівня населення на користь галузей, які виробляють продукти харчування та предмети особового споживання (сільське господарство, переробні галузі, легка та харчова промисловість), послуги;
        пріоритетне забезпечення капітальними вкладами прогресивних напрямків науково-технічного прогресу, що сприяють зниженню ресурсомісткості виробництва і підвищення якості продукції;
        збільшення обсягів капітальних вкладів на будівництво житла та інших об’єктів громадського користування і медичного забезпечення;
         Важливе місце  серед складових ефективного інвестування займає формування тенденцій протизатратного розвитку виробництва будівельних конструкцій, матеріалів та виробів в напрямку зниженню матеріалоємності та підвищення індустріалізації будівництва.  
 
 

        Загальні  правові, економічні і соціальні умови інвестиційної діяльності в Україні, поряд із основними принципами, зафіксовані в Законі „Про інвестиційну діяльність":
    Органи влади не мають права втручатися в інвестиційну діяльність юридичних   та   фізичних   осіб,   якщо   вона   не   суперечить   діючому законодавству.
    Добровільний характер інвестування.
    Економічна захищеність інвестицій з боку держави.
    Свобода вибору критеріїв інвестиційної діяльності.
         Щодо об’єктів   інвестиційної діяльності, то згідно Закону   „Про інвестиційну діяльність" об'єктами інвестиційної діяльності можуть бути будь-яке майно, в тому числі основні фонди і оборотні кошти в усіх галузях та сферах народного господарства, цінні папери, цільові грошові вклади, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші об'єкти власності, а також майнові права.
         До суб'єктів  інвестиційної діяльності Законом  „Про інвестиційну діяльність" віднесені  інвестори і учасники [4,ст.5]. Ними без будь-яких застережень можуть бути як громадяни і юридичні особи  України, так і іноземні громадяни та юридичні особи, і самі держави, Ідо приймають рішення про вкладення власних, запозичених і залучених майнових і інтелектуальних цінностей в об'єкти інвестування.
 
 

        Для аналізу впливу інвестиційної діяльності на основні макроекономічні показники, в першу чергу на ВВП, спочатку прослідкуємо за інвестуванням в економіку України протягом періоду незалежності за індексами інвестицій в основний капітал. В обсяги інвестицій в основний капітал (капітальних вкладень) включені витрати на будівництво, реконструкцію, розширення та технічне переоснащення діючих підприємств усіх видів економічної діяльності, витрати на будівництво об'єктів житлово-цивільного призначення, витрати на придбання машин та обладнання без здійснення капітального будівництва. Індекси інвестицій в основний капітал до попереднього року обчислені за даними обсягів інвестицій у порівняних цінах. (рис2.2)

         З побудованого графіка видно, що з 1991 до 1998 року прослідковується тенденція до зменшення індексів інвестицій в основний капітал, а потім - постійне помірне збільшення.
         Побудуємо в одній площині графіки, які  ілюструють динаміку валового внутрішнього   продукту,   інвестицій   в   основний   капітал   та   обсягів виробництва у промисловості протягом досліджуваного періоду. 
 


         На побудованих  графіках чітко прослідковуєть, що загальна тенденція динаміки зберігається для всіх величин (інвестицій в основний капітал, валового внутрішнього продукту та обсягів виробництва у промисловості).
         Тепер наведемо статистичні дані про результати інвестування в період збільшення індексів інвестицій в основний капітал. В  табл.2.1. наведені дані про інвестиції в основний капітал за джерелами  фінансування в Україні за 1998 - 2003 рр. в млн. гривень у фактичних цінах.      
                      Таблиця 2.1.(див.на наступній сторінці) 
                       
                       

         Інвестиції  в основний капітал  у
         фактичних цінах за джерелами
         інвестування  в Україні за 1998 - 2003 рр.
    Вид джерела  фінансування
          Рік
 
 
1998 1999 2000 2001 2002 2003
      Всього
12401 13958 17552 23629 32573 37178
у тому числі за рахунок коштів держбюджету 1043 1029 1341 1210 1749 1863
коштів  місцевих бюджетів 436 585 686 975 1332 1365
власних коштів підприємств, організацій 9330 10081 12370 16198 21770 24470
коштів  іноземних інвесторів 133 421 677 1400 1413 2068
коштів  населення на індивідуальне житлове 1001 1049 1113 1176 1415 1573
кредитів  банків та інших позик     132 391 1400 1985
інших джерел фінансування 458 793 1233 2279 3494 3854
 
         За даними статистичного щорічника України (2003 рік) сформуємо табл. 2.2, в якій наведено обсяг інвестицій в основний капітал та основні макроекономічні показників за 1998 - 2003 рр.  

                          Таблиця 2.2.
 Основні макроекономічні показники    1998  1999  2000  2001  2002  2003
 Інвестиції  в основний капітал (у факт, цінах), млн. грн.  12,4  14,0  17,6  23,6  32,6  37,2
 Валовий внутрішній продукт (у факт, цінах), млн. грн.  93365  102593  130442  170070  204190  220932
 у розрахунку на одну особу, грн.  1842  2040  2614  3436  4195  4583
 Доходи  населення, млн. грн.  50069  54379  61865  86911  157996  186365
 Індекс  споживч. цін(грудень до грудня попереднього року), відсотків   110,1  120,0  119,2  125,8  106,1  99,4
 Бюджет (доходи), млн. грн.  28112,0  28915,8  32876,4  49117,9  54934,6  61954,3
 Експорт товарів і послуг,млн.дол.  19,0  16,4  15,2  18,1  19,8  22,0
 Імпорт  товарів і послуг,млн. дол. США  18,5  16,1  12,9  15,1  16,9  18,2
 Кількість зайнятих економічною діяльністю, млн.  22,6  22,3  21,8  21,3  21,0  21,4
         За наведеними даними робимо висновок, що збільшення інвестицій в основний капітал (у  фактичних цінах) за період з 1998 по 2003 роки супроводжується збільшенням  таких показників економіки, як: ВВП, дохідна частина бюджету, доходи населення. У динаміці експорту та імпорту товарів та послуг загальної тенденції не прослідковується. Це можна пояснити, керуючись тим, що стимулюючий ефект мультиплікатора залежить від багатьох факторів.
         Так, якщо збільшуються податки, то розміри віддачі державних витрат знижуються. Якщо імпорт є досить значним, то частина «нових» доходів уходить за кордон, зростає ймовірність дефіциту платіжного балансу.
         Найпоширенішою  помилкою в контексті аналізу  інвестицій є хибне уявлення про  те, що в результаті здійснення інвестиційної діяльності одна зі сторін обов'язково залишається у виграші, а інша — програє. Звичайно, на практиці така ситуація можлива. Хоча, як правило, у світовій економіці інвестування пов'язане із взаємним виграшем. Інвестор дістає доступ до ринків дешевої робочої сили чи сировини, збуту продукції, зменшує свої ризики шляхом міжнародної диверсифікації капіталу. Сторона, яка приймає, заповнює "нішу" у наявних інвестиційно-фінансових ресурсах, вирішує низку соціально-економічних проблем.
         Дослідження інвестиційного макросередовиша в  Україні свідчить про те, що, з  одного боку, ключову роль у його формуванні відіграє уряд, який визначає амортизаційну, грошово-кредитну, бюджетну, податкову політику тощо. З другого, на динаміку інвестицій істотно впливає ступінь розвитку фінансової та фондової інфраструктури вітчизняної економіки. Не менш суттєвим є й те, що між цими визначеннями існує рефлективний зв'язок, тобто вони взаємопов'язані, а напрям впливу може бути двостороннім. Наприклад, кредитна й інвестиційна репутація уряду впливає на фондові індикатори. І навпаки, низька активність портфельних інвесторів на внутрішньому ринку країни є показником недовіри інвесторів до її економічної політики. Загалом же це свідчить про необхідність використання усього комплексу важелів (державних і ринкових) для формування привабливого інвестиційного макросередовища і залучення потрібного обсягу інвестиційних ресурсів у вітчизняну економіку.
     У I кварталі 2008 року в економіку України  іноземними інвесторами вкладено 3244,0 млн.дол.США прямих інвестицій, у т.ч. з країн ЄС надійшло 2587,3 млн.дол. (79,7% загального обсягу), з країн СНД – 391,7 млн.дол. (12,1%), з інших країн світу – 265,0 млн.дол. (8,2%). У той же час нерезидентами вилучено капіталу на суму 239,4 млн.дол.[за даними Держкомстату]
     У цілому приріст сукупного обсягу іноземного капіталу в економіці  країни, з урахуванням його переоцінки, утрат, курсової різниці тощо, за I квартал 2008 року склав 3364,8 млн.дол., що майже у 4 рази більше приросту за відповідний період попереднього року.
     Найбільше у I кварталі 2008 року зріс капітал нерезидентів з Кіпру – на 750,1 млн.дол., Німеччини – на 741,4 млн.дол., Російської Федерації – на 383,8 млн.дол., Австрії – на 285,4 млн.дол., Нідерландів – на 249,3 млн.дол., Швеції – на 216,1 млн.дол., Сполученого Королівства – на 151,4 млн.дол. Продовжують нарощувати свій капітал інвестори з Франції (приріст капіталу склав 101,1 млн.дол.), Віргінських островів, Британських (91,7 млн.дол.) та Угорщини  (74,9 млн.дол.).
     Значний приріст іноземного капіталу у звітному періоді спостерігався на підприємствах, що здійснюють фінансову діяльність, – на 1256,6 млн.дол., операції з нерухомим майном, оренду, інжиніринг та надання послуг підприємцям – на 257,0 млн.дол., будівництво – на 244,3 млн.дол., а також на підприємствах промисловості – на 421,5 млн.дол., у т.ч. переробної – на 405,7 млн.дол. Серед галузей переробної промисловості найбільше зросли обсяги прямих іноземних інвестицій у виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів (на 137,0 млн.дол.), хімічну та нафтохімічну промисловість (на 75,1 млн.дол.), виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції (на 68,2 млн.дол.), машинобудування (на 45,6 млн.дол.). На підприємствах торгівлі, ремонту автомобілів, побутових виробів, предметів особистого вжитку капітал зріс на 200,6 млн.дол., сільського господарства, мисливства, лісового господарства – на 74,2 млн.дол., транспорту та зв'язку – на 68,2 млн.дол.
     Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій, внесених в Україну, на 1 квітня 2008р. склав 32895,7 млн.дол., що на 11,4% більше обсягу інвестицій на початок 2008 року та в розрахунку на одну особу становить 710,0 дол.
     Інвестиції  надійшли зі 123 країн світу. До десятки  основних країн-інвесторів, на які припадає понад 83% загального обсягу прямих інвестицій, входять: Кіпр – 6695,2 млн.дол., Німеччина – 6659,6 млн.дол., Нідерланди – 2757,3 млн.дол., Австрія – 2352,8 млн.дол., Сполучене Королівство – 2123,9 млн.дол., Російська Федерація – 1844,8 млн.дол., Сполучені Штати Америки – 1466,4 млн.дол., Швеція – 1202,8 млн.дол., Віргінські острови, Британські – 1155,8 млн.дол. та Франція – 1145,9 млн.дол.
     Значні  обсяги іноземних інвестицій зосереджено  на підприємствах промисловості  – 8416,2 млн.дол. (25,6% загального обсягу прямих інвестицій в Україну), у т.ч. переробної – 7209,5 млн.дол. та добувної – 1068,2 млн.дол. Серед галузей переробної промисловості суттєві обсяги інвестицій внесено в виробництво харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів – 1696,7 млн.дол., у металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів – 1615,8 млн.дол., машинобудування – 1057,5 млн.дол., хімічну та нафтохімічну промисловість – 915,9 млн.дол.
     У фінансових установах акумульовано 6125,7 млн.дол. (18,6%) прямих інвестицій, на підприємствах торгівлі, ремонту автомобілів, побутових виробів і предметів особистого вжитку – 3274,7 млн.дол. (10,0%), в організаціях, що здійснюють операції з нерухомим майном, оренду, інжиніринг та надання послуг підприємцям, – 2923,7 млн.дол. (8,9%).
     Про наявність прямих іноземних інвестицій звітувало 15,7 тис. підприємств України.
     Сума  кредитів та позик, отриманих підприємствами України від прямих інвесторів, на 1 квітня 2008р. становила 4367,4 млн.дол. Найбільше їх надійшло з Кіпру – 1247,3 млн.дол., Нідерландів – 531,2 млн.дол., Франції – 412,6 млн.дол., Німеччини – 380,0 млн.дол., Російської Федерації – 275,0 млн.дол. та Польщі – 238,0 млн.дол.
     Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій, враховуючи позичковий капітал, на 1 квітня 2008р. становив 37263,1 млн.дол.
     У I кварталі 2008 року з України в  економіку інших країн світу  спрямовано 12,7 млн.дол. прямих інвестицій. Інвестування здійснювалось переважно у вигляді грошових внесків, частка яких в загальному обсязі складає 85,8%.
       Обсяг прямих інвестицій з  України в економіку країн світу на 1 квітня 2008р. склав 6163,6 млн.дол., у т.ч. у країни ЄС – 5931,0 млн.дол. (96,2% загального обсягу), у країни СНД – 180,5 млн.дол. (2,9%), в інші країни світу – 52,1 млн.дол. (0,9%).
     Прямі інвестиції з України здійснено в 51 країну світу, переважна їх частка спрямована до Кіпру.
     Сума  кредитів та позик, наданих українськими резидентами підприємствам прямого  інвестування, на 1 квітня 2008р. становила 123,4 млн.дол.
     Загальний обсяг прямих інвестицій в економіку  інших країн світу, враховуючи позичковий капітал, склав 6287,0 млн.дол.США. 
 

        За  даними Держкомстату у 2010 році в економіку України іноземними інвесторами вкладено 5,99 млрд. дол. США прямих іноземних інвестицій.
У цілому приріст сукупного обсягу іноземного капіталу в економіці країни, з урахуванням його переоцінки, втрат, курсової різниці тощо за 2010 рік становив 4,66 млрд. дол. США, що складає 108,5 % від рівня відповідного періоду попереднього року.   
 
 

  2005 2006 2007 2008 2009 2010
Приріст ПІІ в економіку  України в рік, млн. дол. США 7843,1 4717,3 7935,4 6073,7 4289,9 4655,0
динаміка   60,2 168,2 76,6 70,6 108,5
   
Згідно  з підрахунками Державного комітету статистики станом на 1 січня 2011 року загальний обсяг прямих іноземних інвестицій, внесених в Україну (кумулятивно), з урахуванням його переоцінки, утрат, курсової різниці, склав 44,7 млрд.дол.США (в розрахунку на одну особу становить 978,5 дол. США).
  

На підприємствах промисловості зосереджено 31,4% загального обсягу прямих інвестицій в Україну, у фінансових установах 33,7%.
Приріст іноземного капіталу у 2010 році спостерігався на підприємствах, що здійснюють фінансову діяльність, у сумі 2,6 млрд.дол.США, промисловості – 0,8 млрд.дол.США,операції з нерухомим майном, оренду, інжиніринг і надання послуг підприємцям, - 0,5 млрд.дол.США, а також на підприємствах торгівлі, ремонту автомобілів, побутових виробів і предметів особистого вжитку, –  0,4 млрд. дол. США.
До десятки  основних країн-інвесторів, на які припадає майже 82% загального обсягу прямих інвестицій, входять: Кіпр, Німеччина, Нідерланди, Російська Федерація, Австрія, Франція, Сполучене Королівство, Швеція, Віргінські Острови, Британські та Сполучені Штати Америки.
За результатами щорічного рейтингового дослідження  Міжнародної фінансової корпорації, група Світового банку „Ведення бізнесу - 2011” Україна покращила своє місце на 2 позиції з 147 на 145 місце, за рахунок збільшення рейтингу по категоріях: „реєстрація підприємств” та „отримання дозволів на будівництво”, водночас відбулося зменшення рейтингів у категоріях: „реєстрація власності”, „доступ до кредитів”, „захист прав інвесторів” та „ліквідація підприємств”.
Рейтинг по категоріях 2011, рейтинг України 2010, рейтинг України Зміна рейтингу
Ведення бізнесу 145 147 +2
Реєстрація  підприємств 118 136 +18
Отримання дозволів на будівництво 179 181 +2
Реєстрація  власності 164 160 -4
Доступ  до кредитів 32 30 -2
Захист  прав інвесторів 109 108 -1
Система оподаткування 181 181 Без змін
Міжнародна  торгівля 139 139 Без змін
Забезпечення  виконання контрактів 43 43 Без змін
Ліквідація  підприємств 150 145 -5
   
Серед основних переваг інвестування в  Україну варто відзначити:
• 46 мільйонів  споживачів – один з найбільших ринків Східної Європи;
• Високий  науково-освітній потенціал - потужна  мережа університетів та науково-дослідних центрів;
• Наявність  кваліфікованої конкурентноспроможної  робочої сили - згідно з даними  дослідницької компанії „BrainBench” Україна посідає 4-те місце у світі за кількістю  дипломованих професіоналів у сфері hi-tech;
• Стратегічно зручне географічне розташування – Україна знаходиться на перехресті  торгівельних шляхів Схід-Захід та Північ-Південь;
• Широко розвинена транспортна інфраструктура – залізниці, порти в Чорному  морі та загальноєвропейські транспортні  коридори;
• Велика кількість успішно реалізованих інвестиційних проектів провідних  міжнародних компаній – Kraft Foods, Coca-Cola, Hewlett Packard, Cargill,  Knauf, Ядзакі-Україна, Raiffeisen Bank тощо.
На  сьогодні в Україні  створене правове  поле для інвестування.Законодавство України передбачає визначені гарантії діяльності для інвесторів.
На території  України до іноземних інвесторів застосовується національний режим інвестиційної діяльності, тобто надано рівні умови діяльності з вітчизняними інвесторами. Іноземні інвестиції в Україні не підлягають націоналізації.
У випадку  припинення інвестиційної діяльності іноземному інвестору гарантується повернення його інвестиції в натуральній формі або у валюті інвестування без сплати мита, а також доходів від інвестицій у грошовій або товарній формі. Держава також гарантує безперешкодний і негайний переказ за кордон прибутків і інших коштів в іноземній валюті, одержаних на законних підставах унаслідок здійснення іноземних інвестицій.
Для підвищення захисту іноземних інвестицій Законом України від 16.03.2000 № 1547 ратифікована Вашингтонська Конвенція 1965 року про порядок вирішення інвестиційних спорів між державами та іноземними особами.
Для сприяння іноземним інвесторам у питаннях взаємодії з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування утворено Державне агентство з інвестицій та управління національними проектами України.
Визначені Указом Президента України  від 08.09.2010 № 895/2010 національні  проекти відповідно до пріоритетних напрямів соціально-економічного та культурного розвитку, підтриманих Комітетом з економічних реформ:
„Нова енергія” (проекти, що передбачають використання альтернативних джерел  енергії або  диверсифікацію постачання енергоносіїв в Україну);
„Нова якість життя” (проекти, спрямовані на розв'язання проблеми забезпечення громадян доступним житлом, створення умов для здобуття громадянами якісної освіти,  поліпшення медичного обслуговування, забезпечення безпечного для життя і здоров'я довкілля);
„Нова інфраструктура” (проекти, спрямовані на підвищення ефективності використання транзитного потенціалу України);
„Олімпійська  надія – 2022” (проекти, спрямовані на підтримку  олімпійського руху в Україні, розвитку спорту вищих досягнень).  

Усунуто адміністративний бар’єр для входження іноземного капіталу в Україну щодо обов’язковості реєстрації іноземних інвестицій, який був запроваджений наприкінці 2009 року.
Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України  щодо стимулювання іноземних  інвестицій та кредитування”  від 27.04.2010 
№ 2155 знято обов’язковість реєстрації іноземної інвестицій та необхідність  реєстрації інвестиції за двома різними процедурами. 
 

Прийнято Закон України № 2404-VI від 01.07.2010 „Про державно-приватне партнерство”, що визначає правові, економічні та організаційні засади реалізації державно-приватного партнерства в Україні, зокрема для регулювання відносин, які виникають при реалізації проектів у окремих сферах економічної діяльності.
Сфери: пошук, розвідка родовищ  корисних копалин  та їх видобування; виробництво, транспортування і постачання тепла та розподіл і постачання природного газу; будівництво та/або експлуатація автострад, доріг, залізниць, злітно-посадкових смуг на аеродромах, мостів, шляхових естакад, тунелів і метрополітенів, морських і річкових портів та їх інфраструктури; машинобудування; збір, очищення та розподілення води; охорона здоров'я; туризм, відпочинок, рекреація, культура та спорт; забезпечення функціонування зрошувальних і осушувальних систем; оброблення відходів; виробництво, розподілення та постачання електричної енергії; управління нерухомістю  

Закон визначає основною ознакою  державно-приватного партнерствазабезпечення вищих техніко-економічних показників ефективності діяльності, ніж при здійсненні такої діяльності державним партнером без залучення приватного.
Також, ознаками державно-приватного партнерства  є довготривалість взаємовідносин (від 5 до 50 років), передача приватному партнеру частини ризиків, внесення приватних інвестицій, незмінність  терміну дії договору цільового  призначення та форми власності об’єкта ДПП.
З метою  сприяння залученню й ефективному  використанню вітчизняних та іноземних  інвестицій для забезпечення розвитку економіки України, прискорення  її інтеграції в європейську і  світову економічні системи, забезпечення права приватної власності і права на підприємницьку діяльність утворено Раду вітчизняних та іноземних інвесторів при Президентові України. Очолив зазначену Раду Президент України.
Прийнято Закон України № 2880-VI „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гарантування прав концесіонерів”. Законом вносяться зміни до Земельного кодексу України та до Закону України„Про концесії” з метою посилення державних гарантій прав концесіонерів, що повинно створити сприятливі умови для об’єднання інтересів держави та бізнесу при укладанні та виконанні договорів концесії.
Податкове оточення
З метою  систематизації податкового законодавства  Урядом Верховна Рада України 2 грудня 2010 року прийняла Податковий кодекс, який став першим в Україні кодифікованим  законодавчим актом, який буде направлений на комплексне регулювання питань, пов'язаних з оподаткуванням.
Основними новаціями Податкового кодексу, що стосуються інвестиційної діяльності, є наступні:
- стимулювання  переходу України на інноваційну  модель розвитку, зокрема шляхом поетапного зниження ставки податку на прибуток з 25% до 16% (2011 р.  – 23%, 2012  р. – 21%, 2013 р. – 19%, 2014 р. – 16%);
-  тимчасове (до 1 січня 2020 року) звільнення від оподаткування  прибутку виробників біопалива на виробництво електричної та теплової енергії, а також прибутку підприємств з  видобування та використання газу (метану) вугільних родовищ;
- строком  на 10 років з 1 січня 2011 року  звільняється від оподаткування  прибуток, отриманий від надання  готельних послуг  у готелях категорій „п’ять зірок”, „чотири зірки” та „три зірки”, у тому числі новозбудованих чи реконструйованих, або в яких проведено капітальний ремонт чи реставрація існуючих будівель і споруд, а також підприємств галузей легкої промисловості (крім підприємств, які виробляють продукцію на давальницькій сировині), прибуток від продажу електричної енергії, виробленої з відновлювальних джерел енергії, прибуток підприємств суднобудівної та літакобудівної промисловості;
- розширена  класифікація основних засобів  у податковому обліку, передбачено 16 груп основних фондів замість 4 груп у діючому законодавстві;
- врегульовано  питання оподаткування операцій  з фінансового лізингу, що дозволить  надати нових стимулів цій  формі інвестування;
- запроваджується оподаткування за ставкою 5% доходів на вклади (депозити), процентного або дисконтного доходу за іменним ощадним (депозитним) сертифікатом, процент на вклад (депозит) члена кредитної спілки у кредитній спілці, доходи у вигляді дивідендів та деякі інші доходи, пов’язані з інвестиційною діяльністю;
- створюються  передумови інвестиційної привабливості  країни шляхом зменшення ставки  податку на додану вартість  до 17%;
- запровадження  „автоматичного” відшкодування  податку на додану вартість  сумлінним платникам податків  та Єдиного реєстру податкових накладних та впроваджено відповідальність держави за несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість таким платникам.
Регуляторний  вплив
З метою  поліпшення бізнес-клімату й створення  сприятливих умов для надходження  інвестицій здійснено низку заходів з покращення регуляторного середовища в Україні.
У сфері дозвільної системи:
– розширено  застосування декларативного принципу започаткування бізнесу відповідно до прийнятого Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності” щодо провадження господарської діяльності на підставі подання декларації” від 07.07.2010 № 2451-VI.
Згідно  з цим принципом суб'єкт господарювання набуває права на провадження  певних дій щодо здійснення господарської діяльності без отримання документа дозвільного характеру шляхом повідомлення адміністратора або відповідного дозвільного органу про відповідність його матеріально-технічної бази вимогам законодавства (далі – декларативний принцип).
Постановою  Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2010 р. № 725 затверджено Перелік певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської  діяльності,  які не можуть провадитися на підставі подання декларації відповідності матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання  вимогам законодавства.
У сфері ліцензування:
– прийнято Закон України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України  щодо обмеження державного регулювання  господарської діяльності” від 19.10.2010  № 2608-VI, котрим відмінено ліцензування 23 із 66 видів діяльності, провадження яких не пов'язано із загрозою безпеці держави, життю та здоров’ю людей, погіршенням стану навколишнього природного середовища, а також стосовно яких існують інші засоби державного регулювання (державні стандарти, будівельні норми і правила, технічні умови, міжнародні стандарти якості тощо).
Важливим  чинником зростання інвестиційної  активності має стати реалізація проектів з підготовки проведення в  Україні фінальної частини чемпіонату Європи з футболу у 2012 році, найбільші обсяги фінансування яких припадатимуть саме на 2011-2012 роки.
Проблематика  сприяння інвестиціям знайшли своє відображення у Програмі економічних  реформ на 2010-2014 роки „Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна  держава”. Зокрема, в рамках програми реформ здійснюватимуться конкретні заходи з покращення бізнес-клімату, а саме: удосконалення дозвільної системи, ліцензування, адміністративних послуг, започаткування та ліквідації бізнесу, державного нагляду та контролю, технічного регулювання, формування митних процедур.
        Переваги та недоліки інвестування в Україні
Характеризуючи  сучасний стан інвестицій в Україні, можна зазначити, що на даний момент наша держава не здобула серйозних досягнень у забезпеченні національної конкурентоспроможності та інвестиційної привабливості. При розрахунку індексу глобальної конкурентоспроможності України, беручи до уваги розвиток таких економічних параметрів, як інституції, інфраструктура, макроекономіка, охорона здоров'я, освіта, ефективність ринків, технологічне оснащення, бізнесове середовище та інноваційну сферу, наша держава, згідно з оцінкою Всесвітнього економічного форуму, що міститься у «Глобальному звіті про конкурентоспроможність 2007—2008», знизилась з 69-ї до 73-ї позиції із 131 країни світу. Падіння рейтингу України пов'язано з низькою продуктивністю економіки. Для України було виділено як конкурентні переваги, так і бар'єри. До переваг віднесено гідну вищу освіту, розмір державного боргу, вартість робочої сили, залізничну мережу, інноваційний потенціал. Лімітуючи фактори склали торговельні бар'єри, інвестиційне законодавство, прозорість державної політики, надійність банківської системи, митні процедури.
Водночас  експерти ООН відносять Україну до двадцятки найпривабливіших для прямих іноземних інвестицій країн. Пояснення привабливості України полягає в тому, що раніше вкладення у неї розглядалися як інвестиції у дочірній регіон Росії. «Помаранчева» революція генерувала переусвідомлення ситуації, унаслідок чого Україну почали розглядати як повноцінну європейську державу. Водночас представники багатьох іноземних компаній відкрито стверджують, що надходження масштабних інвестицій в Україну ускладнюється відсутністю стабільності навіть на короткий проміжок часу. Унаслідок цього привабливість українських компаній для іноземних інвесторів не зменшується, але деякі з них займають вичікувальну позицію.
 
 
        Ризики  інвестування в Україні
До основних ризиків в Україні належить часто змінюване законодавство, залишається невирішеним земельне питання.
Відповідно  до Земельного кодексу, іноземні громадяни  можуть мати земельні ділянки для  ведення особистого сільського господарства тільки на умовах оренди, а отримати право власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення вони можуть виключно (й тільки одночасно) з придбанням об'єктів нерухомості, а також для спорудження таких об'єктів для підприємницької діяльності. У Земельному кодексі України існує юридична колізія: ст. 22 забороняє іноземцям володіти землею, а ст. 81 і 82 — дозволяють одержувати її у спадок, зобов'язуючи протягом року її відчужувати. У різних випадках ці норми закону трактуються по-різному.
Інвестиції  та інвестори мають бути захищені на законодавчому рівні, і в разі звернення до органів судової влади інвестор повинен бути впевнений у неупередженості системи, а прийняті закони — не мати зворотної чинності.
Неабияку  загрозу становить корупція. За даними на кінець жовтня 2007 р., Україна сприймається в світі як країна, що значною мірою охоплена цим явищем. Згідно з доповіддю міжнародної організації GRECO (Council of Europe Group of States against Corruption), корупція в Україні є системним і масштабним явищем, що зачіпає все суспільство й державні інститути, включаючи суддів, та становить реальну загрозу принципам демократії й верховенству закону.
Дошкульного удару інвестиційному іміджу, загрозу  економічній безпеці держави  та її конкурентоспроможності в очах світової спільноти завдає відносно новий феномен — рейдерство, тобто захоплення контролю над підприємством будь-якими способами, що включають підкуп менеджерів компаній, що поглинаються, чиновників і суддів, підробку документів і судових рішень, відверто кримінальні силові методи (шантаж, погрози, побиття), силове захоплення. Розмах рейдерства в Україні досить великий, кількість захоплень сягає 3000 на рік. Причому на відміну від європейського чи американського рейдерство українське має відчутну кримінальну складову: протиправні дії здійснюються із залученням озброєних формувань, окремих співробітників судової та правоохоронної систем.
Протидія  рейдерству буде ефективною завдяки  вдосконаленню законодавства і  захисту прав міноритарних акціонерів, для чого потрібно скасувати вимоги присутності 60 % акціонерів для можливості проведення зборів з правом прийняття рішень більшістю акціонерів. Акції ж міноритаріїв повинні викуповуватися за ринковою ціною, а не розмиватися в ході додаткової емісії.
Привабливість України як об'єкта для інвестицій іноземного капіталу можна охарактеризувати на основі такого сценарію вкладення коштів: найбільшою популярністю користуються галузі, які переживають піднесення і зорієнтовані на внутрішнє споживання (банківська сфера і страхування, зв'язок). Найбільшими інвесторами є Сполучені Штати Америки, Кіпр, Великобританія, Німеччина, Нідерланди, Російська Федерація, Австрія, Польща.
Фінансовий  сектор є привабливим для зовнішнього  інвестора завдяки вищим порівняно  з європейськими країнами процентним ставкам і значним темпам динаміки банківської діяльності. Іноземна присутність у вітчизняних фінансових установах з кожним роком зростає: за 2006—2007 роки на український банківський ринок вийшло 12 нових серйозних іноземних контрагентів, серед яких «UniCredit» (Італія), «Reiffeisen» (Австрія), «BNP Paribas» (Франція), «Swedbank» (Швеція), «Erste» (Австрія).
Певною  привабливістю відзначається і  сфера високих технологій. У світі  існує нестача кваліфікованих кадрів, а в Україні у наявності  гідна освітня база для побудови експорто-орієнтованого IT-бізнесу. І хоча Україна практично вже втратила шанс зайняти місце на ринку софтверного виробництва, але в галузі створення та управління додатками володіє великим потенціалом. У найближчому майбутньому Україна може стати для Європи рентабельним виробничим цехом, а також лідером у залученні інвестицій в електронну промисловість. В Україні вже функціонують заводи «Flextronics International» (Сінгапур) і «Jabil Circuit» (США) — компаній, що виробляють продукцію для «Ericsson», «Nokia», «Philips» тощо. Інші мультинаціональні компанії, такі як «Intel» і «Foxconn», також планують налагодження виробництва в Україні.
и т.д.................


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть полный текст работы бесплатно


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.