На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


реферат Економка Польщ у нов часи

Информация:

Тип работы: реферат. Добавлен: 24.08.2012. Сдан: 2011. Страниц: 3. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


Загальна  інформація 

Польща —  індустріально-аграрна країна. Основні  галузі промисловості: машинобудування, металургійна, гірнича (вугільна, сірчана  та ін.), хімічна, кораблебудування, харчова, текстильна та легка промисловість. Транспорт: залізничний, автомобільний, морський, трубопровідний, повітряний. Головні морські порти — Щецин, Свіноуйсьце, Гданськ, Гдиня. У 1997 було перевезено 386 млн. т вантажів, з них залізницями 224 млн., автомобільним транспортом — 96 млн., трубопровідним — 34 млн., морським — 24 млн., річковим — 8 млн. т. 

За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001]: ВВП — $ 149,8 млрд. Темп зростання ВВП — 4,8 %. ВВП на душу населення — $3877. Прямі закордонні інвестиції — $ 3,9 млрд. Імпорт (нафта і нафтопродукти, прокат чорних металів і сталь, залізняк, металообробні станки, пшениця, бавовна) — $ 34,3 млрд. (г.ч. Німеччина — 19,0 %; Італія — 7,9 %; Франція — 6,5 %; Росія — 5,4 %; Великобританія — 4,7 %). Експорт (палива, сировина і напівфабрикати, станки і машини, промислове і транспортне обладнання, одяг і господарські товари) — $ 28,6 % млрд. (г.ч. Німеччина — 36,0 %; Італія — 5,8 %; Росія — 5,6 %; Нідерланди — 4,7 %; Франція — 4,6 %). 

Економіка Польщі у нові часи 

У 1980-х роках  уряд послабив контроль за діяльністю підприємств. Л.Бальцерович розробив стратегію економічних реформ, що складалася з двох етапів. Протягом першого етапу, реалізованого восени 1989, уряд встановив контроль над бюджетом і скорегував деякі диспропорції в цінах, створив систему дотацій по безробіттю і розробив юридичну основу процедури банкрутства. Державний сектор (включаючи кооперативи) в 1989 охоплював 90 % виробництва і 85 % капіталовкладень. За планом Бальцеровича приватизація здійснювалася шляхом прискореного акціонування державного сектора і продажу підприємств. Другий етап почався 1 січня 1990 і включав різке скорочення дефіциту бюджету, реформу податкової системи, обмеження монетарного курсу, лібералізацію більшості цін, девальвацію злотих і різке скорочення темпів індексації заробітної плати. Згідно із законом про приватизацію, прийнятим літом 1990, були створені центральне агентство, що керувало процесом приватизації, і міністерство у справах власності. Швидке зростання приватного сектора почалося вже у 1989: виникли малі і середні фірми, а також особисті підприємства («мала приватизація»). У 1992 частка несільськогосподарського приватного сектора у валовому внутрішньому продукті (ВВП) становила 45 %, в тому числі в промисловості — 31 %, в будівництві — 78 % і в торгівлі — біля 91 %. Приватизація великих підприємств викликала менший інтерес з боку потенційних покупців і активний опір з боку робітників. До 1992 були акціоновані тільки 501 з 8841 підприємств, і лише 76 були придбані за ринковими цінами вітчизняними або іноземними покупцями. Процес приватизації великих підприємств в П. протікав повільно і суперечливо. До кінця 1996 була здійснена приватизація лише 1895 великих підприємств з 8841, що існували в 1989. Більш успішно йшла мала приватизація: у 1990 до приватного сектора були передані 35 тис. малих підприємств. У 1990 уряд оголосив програму «масової приватизації» для декількох сотень найбільших державних підприємств; однак до реалізації цієї програми не приступали аж до 1996 через численні поправки і доповнення. У основі цієї приватизації лежала роздача громадянам ваучерів, які являли собою акції на власність в 15 національних інвестиційних фондах, між якими і розподілялися акції підприємств, що приватизуються. До кінця листопада 1996 цією програмою було охоплено 90 % населення. 

На 1996, трудові  ресурси Польщі становили 22 млн. чол., або 57 % населення. Приватний сектор нараховував понад 65 % всіх зайнятих. 

Робоча сила в Польщі — одна з найбільш молодих  в Європі: біля 60 % зайнятих мають  вік до 40 років. Із загального числа  зайнятих у 11 % вища, у 66 % — середня освіта. У кінці 1995 в сільському господ. було 26,5 % всіх зайнятих, в промисловості — 25 % (3,5 % в харчовій, 2,5 % — в гірничодобувній, 5,2 % — в машинобудуванні), 12,7 % — в торгівлі, 5,7 % — в будівництві і 5 % — на транспорті. 

У 1997 ВВП Польщі становив 135,8 млрд. дол., або 6406 дол. на душу населення. У 1998 національний прибуток виріс на 6,3 %, обсяг інвестицій —  на 22,8 %, сумарні вкладення іноземних  капіталів — на 25 млрд. дол. У 2000 р. ВВП зріс до 149,8 млрд дол. Промисловість у 1998 давала 40 % ВВП; сфера послуг — 54 %, сільське господарство — 6 %. Якщо в 1989 на приватний сектор припадало 18 % ВВП, то у 1996 — 65 %, в тому числі 52 % вартості всієї промислової продукції, понад 90 % продукції роздрібної торгівлі, сільського господарства, автотранспорту і будівництва. Число приватних підприємств в Польщі збільшилося з 0,5 млн. в 1988 до 1,8 млн. в 1995, а підприємств з участю іноземного капіталу — з 1,6 тис. в 1988 до 25 тис. в 1996. 

На 1993, орні землі  Польщі становили 47 % всіх площі країни (приблизно 18 млн. га), пасовища — 13 % і ліси — 29 %. У 1989 1/5 земельних угідь належала державі, інша земля знаходилася в руках приватних осіб. Державні господарства зосереджені в основному в західних і південних воєводствах. Міняється структура посівних площ: збільшується обробіток картоплі і технічних культур за рахунок скорочення посівів зернових. У результаті Польща вимушена ввозити значну кількість зерна. У 1950 зернові займали 63,6 % площ, що обробляються, в 1992 — тільки 46 %. Вирощують: пшеницю, жито, цукровий буряк, картоплю та інш. Польща є найбільшим в світі експортером яблучних консервів і займає видне місце у виробництві компотів, свіжозаморожених смородини, капусти і моркви. Країна дає 16 % європейського збору картоплі і 5 % — цукрового буряка. У 1996 в Польщі було 8 млн. голів великої рогатої худоби, молока вироблялося 12 млрд. л. Поголів'я свиней досягло 20 млн. Розводять домашню птицю: курчат і курей (45 млн. у 1996, 76 млн. — у 1980), качок 7 млн, індичок — 1 млн. У приватному сільському господарстві кінь залишається важливою тягловою силою, хоч число тракторів різко зросло — майже з нуля в 1956 до 1211,6 тис. одиниць в 1995. Важлива галузь господарства — морське рибальство, лісництво. 

Основну частину  електроенергії дають ТЕС, що працюють на вугіллі. У 1994 загальна встановлена потужність електростанцій Польщі становила 29,64 млн. кВт; було вироблено 127,42 млрд. кВт·год електроенергії. 
 

Податкова система у Польщі – складна
Цього разу у  Європейській Рубриці ми зосередимося на податках. Йдеться про реальний розмір податків у Польщі на фоні країн Європейського Союзу. Люди, які їх сплачують, переважно вважають податки надто високими. Але держава має свої потреби – зрештою, не можна забувати, що завдяки податкам люди мають доступ до різних необхідних благ.
Нашою гостею є  голова Польського Економічного Товариства www.pte.pl професор Ельжбєта Мончинська. 

Ельжбєта Мончинська: Загально, податкова система в  Польщі має одну основну ваду: вона малопрозора і дуже складна. Додатково – нестабільна, тому що весь час з’являються якісь нові врегулювання. Це стосується особливо податку на додану вартість (ПДВ, VAT), який у Польщі є досить високим, дорівнює 22 відсотки, а відомо, що в деяких країнах він на рівні лише кільканадцяти відсотків. Це впливає на ціни товарів. Але, загально, вада податкової системи, її дошкульність – не так у розмірі податкових ставок, як у складності і незрозумілості системи. Вже античні народи знали (здається, сказав це Горацій), що численні і ускладнені правила не збільшують прозорості системи, не порядкують, але навпаки. Тому економісти вважають необхідним спрощення податкової системи. Причому, навіть не йдеться про зміну ставок, але – щоб довести до того, аби люди собі з цим радили і щоб підприємства не втрачали з приводу складності податків. Особливо покривджені малі підприємства, які не можуть собі дозволити на послуги консультанта у справах податків. Великі підприємства радять собі краще: їм окупається найняти консультанта, який допоможе функціонувати у гущавині правил і ще й підкаже, як їх обминати. 

Які тенденції  помітні у системі податків у  Польщі? 

Ельжбєта Мончинська: Загально, справи йдуть у напрямку спрощення податкової системи. Це видно  на прикладі податку PIT (тобто Personal Income Tax), це податок, який сплачують фізичні особи. У триступеневій шкалі у нас були ставки 19, 30 і 40 відсотків; тепер у Польщі існує двоступенева шкала прибуткового податку – 18 і 30 відсотків. Ті, хто заробляє менше, платять податок у розмірі 18 відсотків, а заможніші, від певного рівня прибутків, 30 відсотків. Отже, податок фізичних осіб змінився з триступеневого на двоступеневий, а також знижено ставки податку.
Проте, серед  польських економістів думки  про напрямки реформи податкової системи поділені, особливо у справі так званого лінійного податку фізичних осіб. Ідея цього податку така, що незважаючи на розмір прибутків, усі платять однакову процентну ставку податку – наприклад, 15 відсотків (звісно, це не означає однакової суми – більше заплатять ті, хто більше заробляє).
З приводу складності податкової системи дорого коштує казначейство, ці податки обслуговує багато чиновників. Якби система була простішою, можна  було б зекономити. Через те, що казначейство є дорогим, ефективність нетто цієї системи невелика. Ефективність нетто – тобто частка, яка залишається, коли від стягнутих податків відняти витрати на їх стягнення (сюди належить утримання фінансового відділу та інше). 

Чи вступ Польщі до Європейського Союзу приніс якусь  зміну у галузі податків? 

Ельжбєта Мончинська: Як відомо, Європейський Союз дає країнам досить велику свободу у визначенні податкових ставок. Бо, наприклад, перехід на двоступеневий податок PIT (фізичних осіб) не має зв’язку з входом до ЄС. Тобто, зрозуміло, залучення до Співдружності схиляє до того, щоб порівнювати податкові системи різних країн і спонукає до рефлексії. Якщо, наприклад, в інших країнах ПДВ є нижчим, то це впливає на конкурентність польських продуктів. Тому постає запитання, чи не було б доцільним зниження цього податку. Але, з другого боку, зменшення податків, тобто надходжень до бюджету, означає заодно менші витрати – це проблема бюджетної рівноваги і дефіциту. Якщо ми хочемо, щоб держава фінансувала службу охорони здоров’я, шкільництво та інші сектори і одночасно обстоюємо зниження податків, постає запитання, котрі з витрат зменшити. У Польщі це нелегко, тому що у витратах державного бюджету переважають так звані тверді витрати, яких принципів не можна змінити, тому що вони стосуються прав різних установ та осіб. На їх зміну треба часу, це складний процес.  

Йдеться про  важливе питання: що держава може забезпечити громадянам. 

Ельжбєта Мончинська: Це – наступний напрям реформи  податкової системи, щоб ця система  співвідносилася з бюджетною  політикою та її стремлінням до зниження постійних витрат і збільшення – так званих рухомих витрат. Можливість фінансування з державного бюджету різних нових завдань у галузі науки, прогресу тощо є більшою, коли менше цих постійних витрат. Це так, як у домашньому бюджеті: чим більше ми маємо твердих витрат, таких як квартирна плата, різні платежі – за школу, дітей, автомобіль і так далі, тим менше нам залишається у цьому бюджеті засобів, які можна використати на поточні потреби – наприклад, навчання іноземної мови, культурний розвиток, купівлю книжок. Подібні проблеми є у бюджеті – тільки, розуміється, у масштабі цілої країни: тут йдеться про фінансування інфраструктури і так далі. І коли у бюджеті багато цих непохитних твердих зобов’язань, тим менше грошей на інфраструктуру, дороги та інше. Треба пам’ятати, що податок – це джерело надходжень до державного бюджету. Якщо ми кажемо, що хочемо зменшувати податки, а це – дуже приємно для платників податків, то відразу треба поставити запитання, котрі з витрат викреслити. Відповідь на таке запитання дуже складна і, як правило, в уряді, а пізніше в Сеймі, відбуваються бурхливі дебати над бюджетним законом: йде битва різних відомств та установ за бюджетні фінанси. 

14 червня у  Польщі випав День Податкової  Свободи... Це досить цікава ініціатива. 

Ельжбєта Мончинська: Такий День Свободи обраховують на основі відношення податків, які обов’язують у державі і стягуваних податків: скільки треба податків на потреби державних витрат. Цей День Податкової Свободи – зрозуміло, у переносному значенні, тому що податки, а принаймні завдаток на податки, ми платимо кожного місяця. Такий день означає, що від цієї дати ми працюємо вже тільки для себе – звичайно, йдеться про обрахунки у макромасштабі. Ідея цього дня – унаочнити обвантаження громадян податками. Цього року свято Податкової Свободи випало на один день раніше, ніж минулого року – так наче ці обвантаження зменшилися. 

Скажімо ще про  складність податків у Польщі. 

Ельжбєта Мончинська: Складність податків – це страшна  хвороба, яка точить польську економіку. Наприклад, податкові регулювання відносно ПДВ – податку від товарів і послуг, який у Польщі дорівнює 22 відсотки – це основний податок, є також 7 відсотків та нуль відсотків – для експорту. Але всі документи відносно цього податку займають, приблизно, 1700 сторінок. Можна собі уявити, що коли у Сеймі зголошують якусь поправку, то депутати, мабуть, неспроможні ознайомитися з цими даними. А щоб добре голосувати – за змінами у податковій системі або проти – треба бути свідомим усіх зумовлень. Я побоююся, що коли є аж стільки сторінок цього права – ми його не знаємо, а це незнання негативно впливає на бізнес. Податкова система – дуже мінлива, особливо коли йдеться про ПДВ, тому панує багато неясностей, він нагадує погано зшитий печворк, бо кожен дошиває свій фрагмент, який не пасує до цілості. Податкова система в Польщі потребує генеральної комплексної реформи (йдеться не тільки про поодинокий податок – ПДВ, податок фізичних осіб чи інший, це загальна проблема податкової системи) – треба, щоб ця система була цілісною. Зараз вона такою не є. 
 

Адміністративний  поділ Польщі 

Адміністративний  поділ Польщі 

Сучасний адміністративний поділ Польщі введений 1 січня 1999 року в результаті адміністративної реформи. Кількість воєводств (пол. wojewodztwo) скорочено до 16. Воєводства поділяються на 308 повітів (пол. powiat), включаючи 65 міст, що мають статус міських повітів. Повіти розділені на 2489 ґмін (пол. Gmina 

 
 

Промисловість
Господарство  Польщі є досить диверсифікованим. У структурі національного продукту країни на промисловість припадає 35 %, торгівлю і сферу послуг - 45 %, сільське господарство - 6 %.
   В галузевій  структурі промислового виробництва  найбільшою є частка легкої  і харчової промисловості (29 %), машинобудування (28 %) та паливно-енергетичного  комплексу (23 %).
и т.д.................


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть полный текст работы бесплатно


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.