На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


курсовая работа Аналз органзацї внутршнього простору рекреацйних закладв на приклад: готелю "Турист"

Информация:

Тип работы: курсовая работа. Добавлен: 25.08.2012. Сдан: 2011. Страниц: 28. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


 
 
 
 
 
До захисту  допускається
Завідуючий  кафедрою
_____________________
_____________________
 „____”_________200_ р.
_____________________ 
 
 

КУРСОВА РОБОТА 

На  тему: Аналіз організації внутрішнього простору рекреаційних закладів
на  прикладі: готелю "Турист" 
 
 
 
 
 

                      Студентки _ІІІ_курсу_32__групи
                      ___денної___форми навчання
                      (прізвище, ім’я та по-батькові) 
                      ________________(Підпис)
              Керівник курсової роботи: к. філос. н.                                  (підпис) 
 
 
 
 
 
 

Київ 2009
План роботи
ВСТУП                                                                                                                                      3-4
(Актуальність  теми, предмет, обєкт дослідження)
РОЗДІЛ І. Основні  компоненти організації внутрішнього простору рекреаційного закладу
1.1. Предметне  середовище рекреаційного закладу                                                              4-5
1.2. Меблеві стилі.                                                                                                                     5-9
1.3. Конструктивні  особливості меблевих сучасних  виробів                                              9-13
1.4. Композиційні  прийоми меблювання житлових  приміщень готелю                           13-18
1.5. Принципи формування просторової структури приміщень громадського призначення, житлових приміщень, приміщень харчування.                                                                   18-20 

РОЗДІЛ ІІ Аналіз організації внутрішнього простору рекреаційного закладу (на прикладі готелю «Турист»)
2.1. Загальна  характеристика готелю «Турист»                                                                  20-22
2.2. Функціонально-планувальна  організація готелю
(Планувальна  організація приміщень житлового  поверху, вестибульної групи тощо, зв'язок та забезпечення технологічного процесу обслуговування)                                   22-24
2.3. Особливості  організації внутрішнього простору  готелю «Турист»
(Фірмовий стиль  підприємства та засоби, що використовуються  для його формування. Меблі, які  використані в інтер'єрі готелю, колористична композиція, світлова архітектура, декоративно-прикладне мистецтво тощо в інтер'єрі обраного готелю)                           24-25 

РОЗДІЛ ІІІ  Шляхи удосконалення організації  внутрішнього простору рекреаційного закладу
3.1. Пропозиції  щодо розробки та впровадження  нових підходів до організації  внутрішнього простору в готелі                                                                                            25-28
3.2. Рекомендації  щодо готелю «Турист»                                                                                 28
3.3. Пропозиції  щодо готелю «Турист»                                                                                     29
ВИСНОВКИ                                                                                                                                 29 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ                                                                              30-31 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    Вступ
    Сьогодні  розвиток туристичної галузі є надзвичайно актуальним. Завдяки туризму підвищується зайнятість населення, розвиваються ринкові відносини, а також туризм позитивно впливає на різні галузі народного господарства.
    Туристичною діяльністю в Україні займається понад 2900 підприємств, яких працює більше 150 тисяч чоловік.
    Туристична  діяльність – це дії направленні  на виробництво, просування, реалізацію та споживання тур продукту.
    Для обслуговування туристів використовують можливості 4270 лікувально-оздоровчого  закладу, близько 2400 готелів, мотелів-кемпінгів, 4200 транспортних засобів. Можна з усією впевненістю стверджувати, що туризм та подорожі ввійшли в число першочергових потреб людиною.
    Специфіка готелів складається з різноманітних  функцій цих об`єктів. Це одночасно і житло, і громадські будівлі, що і формують особливості інтер`єру.
    Інтер`єр - це організація внутрішнього простору будівлі, яке представляє собою створене середовище, яке забезпечує умови життєдіяльності людини.
    Інтер`єр - поняття складне, яке володіє естетичною психофізіологічною силою на людину.
    Дизайн - це творча діяльність, метою якої є формування гармонічного, предметного середовища для задоволення матеріальних і духовних потреб людини.
    В житті людини є два протилежні бажання - прагнення отримати нових  вражень і комфорту. Нові враження отримують, як правило, від подорожей, але не завжди вони асоціюються з комфортом. Скрасити незручність може одне - мрія про уютний готель.
    Якість  обслуговування туристів — проблема комплексна. ЇЇ вирішення передбачає ефективне використання всіх важелів, різних форм і методів впливу. В основу вирішення цієї проблеми покладено системний підхід: єдність і взаємодія організаційних, технічних, економічних, соціологічні правових заходів.
    Якість  обслуговування — це сукупність властивостей і ступеню корисності послуг, що обумовлює здатність усе повніше задовольняти потреби туристів. 

    Метою даної роботи є дослідження інтер’єрних рішень підприємства готельного господарства «Турист».
    Відповідно  до поставленої мети в роботі необхідно  вирішити наступні завдання:
    - висвітлити  які існують стилі інтер’єру;
    - визначити  роль меблів для інтер’єру;
    - дослідити інтер’єр готелю «Турист»;
    - визначити  основні перспективи розвитку  інтер’єру. 
 
 

РОЗДІЛ  І 

Основні компоненти організації  внутрішнього простору рекреаційного закладу 

1.1. Предметне середовище рекреаційного закладу. 

    Інтер’єр  будь-якого приміщення готелю повинен  володіти екологічним, функціональним та естетичним комфортом.
    Екологічний комфорт в інтер’єрі створюється, в основному, завдяки системам інженерного забезпечення готелів: вентиляції, кондиціонування повітря, централізованого пиловидалення, опалення тощо.
    Функціональний  комфорт в основному забезпечується оптимальним набором меблів і  обладнання. Меблі є одним з  активних компонентів у формуванні інтер’єрів.
    Меблювання  номерів готелів має вирішувати основне завдання: створити максимум зручностей при мінімальній площі.
    Велике  декоративне значення  в інтер’єрі  номеру мають завіси, гобелени, килими, оббивка меблів. Вони багато в чому визначають колірне вирішення та емоційне фарбування приміщень.
    Одним з істотних елементів є завіси. Вони виконують практичні функції  й одночасно впливають на композицію та колорит інтер’єру. Практичні  функції завіс полягають у  регулюванні природного освітлення, тепла та інсоляції, поглинанні шуму.
    Колір є активним засобом архітектури  інтер’єру. Колірне вирішення визначається багатьма факторами, серед яких основними, що впливають на вибір кольору  інтер’єрів  номерів і готелів  в цілому, є природні умови, орієнтація, архітектура будинку і приміщення. Також колірне вирішення інтер’єру  номеру необхідно вибирати з урахуванням гігієнічних вимог. Пофарбовані у світлі тони номери легше утримувати в чистоті, а горизонтальні поверхні меблів повинні бути темними, що дозволяє легко помітити пил. Оббивка меблів і декоративні тканини повинні виключати сірі і бурі кольори, що роблять враження недостатньої свіжості.
    Сучасні принципи пристроїв штучного освітлення залежать від об’ємно-просторового  вирішення приміщення. Різноманітні варіанти насиченості світлом і розподілу яскравостей надають приміщенню індивідуальний характер, завдяки чому той самий інтер’єр може сприйматися при різних системах освітлення п різному.
    Озеленення  в інтер`єрі готелів - це особливий вид мистецтва, який виконує як естетичні, так і утилітарні функції. Озеленення активно впливає на характер формування інтер`єру і є  рівноцінним компонентом оформлення середи, як відділка стін, мебліровка та ін. За допомогою озеленення можна підвисити художню виразність внутрішнього простору. Утилітарна функція рослин включає в себе створення особливого мікроклімату в приміщеннях. В готелі дуже важливо створити уютну атмосферу для клієнтів. Тому вміле використання кімнатних рослин в інтер`єрі готелю може стати важливим в створенні неповторного образу готелю. Зимовий сад або зелень з фонтаном в ресторані в якості інтер`єру можуть бути приманкою для клієнтів, щоб у них залишалися гарні враження, і вони поверталися сюди знову і знову. Мода на штучну зелень вже пройшла, і багато людей розчарувалися  в ній, поперше вона вигорає на сонці, а під дією ультрафіолета пласмаса  ломиться. І щоб запобігти проблем з оновлюванням фасаду, краще вибрати живі декоративні квіти. Дуже важливо правильно підібрати рослини. Але головні особливісті – це правильний догляд і умови життя. 
 

1.2. Меблеві стилі.  

    Поява меблів відноситься до часу переходу первісних общин до осідлості. Меблі  розвивалися швидше в тих племен, які через кліматичні умови більшою  мірою потребували закритих приміщень. Важливою передумовою для розвитку меблів служила також наявність матеріалу, що володіє необхідною міцністю, порівняно невеликою вагою, податливістю до обробки і обробки. Перше місце серед цих матеріалів належало дереву.
    Спочатку  для меблів вибиралися ті шматки матеріалу, які щонайближче личили до необхідної форми. Із зміною соціально-економічних буд і побутового устрою складалися нові типи меблів. Розвиток меблів також тісно пов'язаний з розвитком художніх стилів. Окремі стилі породжували не лише особливі види і конструкції меблів, але і нові уявлення про її композиційні закономірності. Крім того, помітний вплив на декоративних, а частково і композиційні, особливості меблів надавали національні традиції побуту і мистецтва в цілому. 

АМПІР (1799-1815)
    Ампір - цитування римської класики, використання єгипетських мотивів. Стиль аристократії, що не виходить з моди і до цього дня. У житловому варіанті (спрощений ампір) – стиль бідермейер. Меблі в імператорському стилі можна охарактеризувати, як раціоналістичний класицизм, ідеально відповідний для створення інтелектуальної атмосфери. У меблях стилю ампір використовується червоне дерево і горіх, або тонування під червоне дерево і горіх інших коштовних порід дерева. Різьблення практично не застосовується. Як декоративні елементи використовуються бронзові або позолочені накладки. Улюблені мотиви - схрещені мечі і списи, щити, шлеми, лаврові вінки. Орнамент ніколи не спотворює контури меблів. Форма меблів метрична. У стільцях і кріслах спостерігається давньоримське запозичення – характерні плавні вигини ніжки і спинки, що перетікають один в одного. Передні ніжки є левів, грифонів або їх лапи. 

Постампір - бідермейер в Росії отримує розвиток в  другій чверті 19 століть, в роки правління  Миколи I (1825 – 1855). Бідермейеру ми зобов'язані  появою великого числа практичних і зручних в побуті типів меблів. З'являється велике число комодів, шаф, секретерів і письмових столів зі всілякими по конструкції ящиками, столів з розсувними, відкидними або висувними столешніцамі. 

АНГЛІЙСЬКИЙ СТИЛЬ 
Англійський стиль - це кабінети, оброблені темними дубовими або горіховими панелями, гобеленами і зеленим сукном. Такий кабінет обов'язково включає солідний робочий стіл і обширну бібліотеку. Улюблений декор – вертикальна смуга, яка використовується в оббивці меблів, в оформленні стенів, порталів і так далі 

Англійський стиль  у наш час виражається в  прямому копіюванні його історичних різновидів (вікторіанський, Чиппендель, Шератон). Меблі в англійському стилі  збираються з масиву, який піддається мінімальній поверхневій обробці: натирається воском, або лакується. Це дозволяє показати текстуру деревини у всій красі. 

АРТ-ДЕКО (1919-1940)
Арт-деко - розкішний  екзотичний сплав модерна і технічної  естетики двадцятих років. Арт-деко використовує кленовий масив, ясен, рожеве дерево, деревину мар дони.  

БАРОКО (Середина 17 – почало 18)
Бароко (італійський - barocco - химерний) – художній стиль, переважаючий з кінця XVI століття до середини XVIII у мистецтві Європи. Цей стиль зародився в Італії і поширився в інші країни після  епохи Ренесансу. Основні риси бароко – парадність, урочистість, пишнота, динамічність, життєстверджуючий характер. Мистецтву бароко властиві сміливі контрасти масштабів, світла і тіні, кольори, поєднання реальності і фантазії. 

ВІКТОРІАНСЬКИЙ 
    Вікторіанський  стиль названий на честь королеви Вікторії (2-я половина 19 століть). 

    Вікторіанські меблі відрізняють ваговитість  і химерність. Декор масивний і  хитромудрий. Колір дерева зазвичай темний. 

ВІДРОДЖЕННЯ
    Відродження, Ренесанс (фр. renaissans – відродження) – одна з найбільших епох, переломний етап в розвитку світового мистецтва між середніми століттями і новим часом. Епоха Відродження охоплює 14-16 століття в Італії 15-16 століття в інших країнах Європи. Своя назва – Відродження (або Ренесанс) - цей період в розвитку культури отримав у зв'язку з відродженням інтересу до античного мистецтва. Проте художники цього часу не лише копіювали старі зразки, але і вкладали в них якісний новий вміст. Ренесанс не слід вважати художнім стилем або напрямом, оскільки в цю епоху їх існувала величезна безліч. 

ГОТИКА 
    Готика  – (іт. gotico - буквально готський, пов'язаний з німецьким плем'ям готовий) - художній стиль, що виник в середині ХII століття, у Франції і що поширився в  Західній, Центральній і частково в Східній Європі. Готика завершила розвиток європейського середньовічного мистецтва і виникла на основі досягнень романської культури. Термін "готика" затвердився в епоху відродження для позначення всього середньовічного мистецтва, що вважалося «варварським». Готичне мистецтво було культовим за призначенням і релігійним з тематики. Воно зверталося до вищих божественних сил, вічності, християнського світогляду. Готичний стиль стає модним в Європі в другій чверті 19 століть з легкої руки відомого романіста Вальтера Скотта. 

    КАНТРІ 
    Кантрі  – сільський стиль. Використання виключно природних, натуральних матеріалів. Царство затишку і комфорту. Переважання  в інтер'єрі простих натуральних  матеріалів. Дерев'яні меблі найчастіше не піддаються складним поверхневим  обробкам і мають свій натуральний, природний колір, що не приховує фактури дерева. Або, навпаки – імітує застаріле дерево. Найчастіше використовується для таких меблів дуб, бук, можливо ялина. Стиль кантрі має не обмежені можливості для прояву фантазії в оформленні інтер'єрів. 

    КЛАСИЦИЗМ
    Класичний стиль сформувався в кінці 18 століття у Франції, під час правління  Людовика XV (1715-1774), і до нашого часу залишається актуальним. Для стилю  характерна строга відповідність і  гармонійність всіх його складових. Меблям також властиві геометричність, чіткий стик елементів, прямі або ледве ламані лінії і форми. Ці якості відносяться і до корпусних меблів, і до стільців. Декор використовується в мінімальних кількостях. У сучасному інтер'єрі класичний стиль прекрасно комбінується з іншими стилями і утворює еклектичне змішення. 
 

    МОДЕРН (1880-1914)
    Модерну (ар. нуво від фр. art. nouveau – нове мистецтво, від англ. modern style – сучасний стиль) - естетичне осмислення матеріалів: скла, металу, дерева. Максимальне виявлення фактури і пластичних можливостей матеріалу, його психологічна дія на людину. Свідоме формування форми, прагнення до органічності, цілісності. Асиметрія, витіюватість ліній. Джерелом натхнення є рослини, птиці, комахи, гнучкі жінки із струмуючим волоссям. Звернення до рослинних, природних форм. 

    НЕОКЛАСИЦИЗМ 
    Неокласицизм. Ретроспективний стиль. З'явився на початку століття, як антитеза декоративної надлишковості модерна. Опора на класику, дотримання класичних пропорцій. Прагнення до затишку, гармонії. Характерні прикраси: листя, раковини, архітектурні фронтони, античні фігури. Меблі легкі, витончені, прямі лінії.   

    ПОСТМОДЕРНІЗМ
    Для цього стилю характерні гротеск, пародія «гра» у інші стилі. Тут  можуть порушуватися звичні пропорції  і класичні схеми. 

    РОКОКО (1725-1770)
    Для стилю Рококо характерне тяжіння до химерності, багатого декору, великої кількості дзеркал. Інтер'єри в цьому стилі переобтяжені декоративними елементами. У рококо використовуються пастельні тони. Улюблене поєднання – золото з білим. Рококо - це звивисті лінії, відсутність геометрії і жорстких ліній . Меблі відрізняються комфортністю. В стільців і крісел низькі сидіння і низькі спинки S – образні ніжки перетікають в підлокітники. Для меблів характерний рослинний декор. Для оббивки використовуються оксамит і гобелен. Яскравими представниками в рококо є комоди і бюро обтічних форм з використанням китайських мотивів, лакової техніки. 

ФУНКЦИОНАЛІЗМ
Функціоналізм був закладений в 20-30 роки, німецькою  школою дизайну Баухаус. Повне заперечення  зайвої декоративності, філософія стилю – «форма визначається функцією». Будинок – це машина для житла, тому інтер'єр будується за принципом функціональності. Меблі можуть мати прямокутні лаконічні форми або пом'якшені пропорції, коли крісло в точності повторює лінії спини і рук того, що сидить. В будь-якому разі ці меблі завжди впізнанні, її відрізняють ясні, лаконічні і закінчені форми. 

ХАЙ–ТЕК
Хай–тек - стиль  високих технологій. Стиль пропагує естетику матеріалу. Інтер'єр, виконаний  в стилі хай–тек, не переплутаєш  ні з чим.
У таких інтер'єрах оголюють цегельну кладку, штучно старять штукатурку і виводять в приміщенні опори і балки. Матеріал – стекло, метал, натуральне дерево. Форми і пропорції меблів ретельно продумані. Повна відсутність прикрас компенсується «роботою» матеріалу: грою світла на склі, блиском хромованих і металевих поверхонь, політрой деревини і так далі. 

ЧИППЕНДЕЛЬ 
З'явився в першій половині 18 ст у Франції. Меблі цього  стилю елегантні і офіційні. Елемент витягності присутній у всіх деталях, тут немає жорстких зчленувань. Зберігається фактура дерева. Спинки крісел прорізні, відкриті, жорсткі, прикрашені різьбленням і інкрустацією. Ніжки закінчуються лапою що стискує кулю. 

ЕКЛЕКТИКА
Еклектики –  з'єднання різностильових елементів. Еклектика міцно зайняла своє місце в сучасному житті. Еклектика сполучає деталі, почерпнуті з різних джерел, вигідно обіграє і підкреслюючи їх за рахунок один одного. Секрет еклектики полягає в обмеженні два – трьох стилів і об'єднанні їх за рахунок один одного. 

ЯПОНСЬКИЙ
Японський стиль (сєїн). «Сєїн» – вікно. Формула цього стилю – будь чистим. Вікна і міжкімнатні перегородки затягуються білим папером. У сучасному інтер'єрі папір замінило матове скло. Характерна для цього стилю клітка дерев'яного каркаса просліджується у всьому: у віконних рамах, дверях, перегородках. Лаконічні інтер'єри у японському стилі, для яких характерне вільне перетікання внутрішнього простору, користувалися і користуються популярністю у всьому світі. 

1.3. Конструктивні особливості  меблевих сучасних  виробів 

    Різновид  пластикових і скляних меблів 

    Стекла, не дивлячись на його сьогоднішню  популярність " достатньо стародавній  матеріал. Його біографія налічує  не одну тисячу років. Найстародавніший виріб, створений з рукотворного скла " ясно-зелена намистина розміром 9 x 5,5 мм. Вона була виявлена в околицях міста Фіви і час її створення відносять приблизно до 35 в. до н. е.
    Якнайдавнішими  центрами по виробництву скла вважаються Єгипет і Східна Месопотамія. Першими  скляними виробами були прикраси " різноманітні намистини, кольорові палички і смужки. Єгиптяни створювали свої вироби з кольорового скла, а жителі Месопотамії віддавали перевагу прозорим
    предметам.  
 
З часом скло навчилися проводити в Греції, Китаї і Індії. З X століття до н. е. можна говорити про виробництво скла на Далекому Сході. А в IX столітті до н. е. центром стеклоделія стала Александрія. Звідти, у свою чергу, мистецтво виготовлення виробів з скла проникло до Риму.

    Розгалужені торгові зв'язки Римської імперії  створили відповідні умови для розвитку скляної промисловості в Середземномор'ї і в Західній Європі (на той момент " римських колоніях). За часів імператора Серпня вироби з скла експортувалися до Франції, Німеччини і Швейцарії.
    У XI столітті німецькі майстри, а в XIII " венеціанські розробили власні технології виробництва листового скла. Природно, що в ті часи скло було невисокої якості, але її хімічний склад практично не відрізнявся від сучасного. Крім того, коштувало таке скло дуже дорого і використовувалося виключно для скління церковних і палацових вікон. У 1291 році венеціанські скляні майстерні перенесли на острів Мурано. З цих пір і до наших днів венеціанське скло є символом високоякісного скла і називається "муранськім".  
В Київській Русі виробу з скла почали виготовляти близько 1000 років тому. Про це свідчать знайдені на території Києво-печерської лаври залишки скляних майстерень. Їх вік датується приблизно XI століттям.  
 
"Триплекс" і "Флоат-скло"  
 
До початку XX століття виробництво скла вийшло на абсолютно новий якісний рівень. У 1905 році бельгієць Фурко зробив переворот в скляній індустрії, навчившись вертикально витягати з печі безперервне скляне "полотно" постійної ширини.

    У 1910 році французький вчений Едуард Бенедіктус винайшов спосіб виробництва  особливо міцного куленепробивного скла. Небачена на ті часи міцність досягалася за рахунок приміщення спеціальної целулоїдної плівки між двох листів скла. Таке скло, широко відоме також як що "ламінує", Бенедіктус запатентував його під назвою "Триплекс".
    В кінці Першої світової війни, в 1914 році інший бельгієць, Еміль Бішеруа розробив технологічний процес, при якому скло витягувалося з печі між двох роликів. Подібно до методу Фурко, цей спосіб робив подальшу поліровку скла легшою і економічнішою.
    І, нарешті, в 1959 році англійська компанія "Пілкингтон бразерс Лтд. " запропонувала сучасну методику виготовлення високоякісного скла, що поєднує в собі високі оптичні якості полірованого скла і економічність методу Фурко. Ця методика полягає в тому, що розплавлене скло протікає по поверхні ванни з розплавленим оловом, де воно розтягується і вирівнюється за допомогою сили тяжіння і сили натягнення. Після цього скло протягується горизонтально по довгій безперервній стрічці. Цей спосіб виробництва скла називається "флоат-методом" і застосовується сьогодні найширше.  
 
Стекло в сучасному інтер'єрі  
 
На початку минулого століття майстри-склодуви створили величезне кришталеве ложе, прикрашене скляними фонтанами. Це "скляне диво" зайняло гідне місце в імператорському палаці. Сучасні тенденції у виробництві меблів по-своєму продовжують давні традиції майстрів.  
Изделия з прозорого, не-реального матеріалу широко використовуються в сучасному інтер'єрі. Скляні предмети можуть бути як нейтральними складовими інтер'єру, так і головною "родзинкою" приміщення. Завдяки своїй прозорості, такі предмети не заповнюють простір кімнати. Навпаки, вони володіють здатністю зрітельно збільшувати невеликі приміщення. Крім того, за допомогою скляних складових можна комбінувати різні стилі в інтер'єрі однієї кімнати.

    Сучасні технології дозволяють проводити з скла предмети найрізноманітніших і химерних форм. Але не дивлячись на використання високих технологій, традиції "скляної справи" не канули в Лету. Наприклад, вироби з кольорового скла під маркою "Мурано" до цих пір проводяться уручну. Проте, завдяки своїй якості, особливій фактурі і міцності, вони з успіхом використовується при оформленні ультрасучасних інтер'єрів.  
 
Скляні меблі  

    В сучасному меблевому дизайні, ось  вже декілька років наголошуються  тенденції ширшого використання скла. Провідні меблеві компанії Італії, Німеччини, Франції і інших країн використовують скло для створення обстановки їдалень, віталень, спалений і передпокоїв. Не забувають вони також і про розробку меблів для офісів.
      У виробництві корпусних меблів скло використовується і в комбінації з іншими матеріалами, і в чистому вигляді. Воно може служити як конструктивною основою, так і декоративним, накладним елементом.
    Для створення скляних меблів і її елементів застосовуються різні  види загартованого скла: прозоре або матове, тоноване або забарвлене. Новинка цього сезону, так званий, "колений лід". Це скло виготовлене таким чином, що, на перший погляд, здається розбитим, але таким, що не розсипався.
    Каркас  і опори скляних меблів виготовляються, як правило, з дерева або металевих труб круглого або прямокутного перетину.
    Скляних меблів зазвичай набувають в спеціалізованих  меблевих салонах, по наданому каталогу. Окремі предмети можна виготовити під  замовлення, але таку послугу надають, як правило, тільки вітчизняні виробники скляних меблів. Хоч і в крупних салонах, торгуючих імпортними колекціями скляних меблів, вам теж, швидше за все, підуть назустріч.  
Столы і столики як найповніше в спеціалізованих салонах представлені

колекції столів найрізноманітніших видів. Це і обідні, і журнальні, і столи сервіровок і столики. У декілька меншому асортименті торговці пропонують підставки, вітрини, комоди, тумби і шафи з скла.
    Найпопулярніші, на сьогоднішній день, конструкції  столиків " складні, багатошарові механізми. Скляні столешніци розсувних столів і столів-вітрин обертаються в різні боки, регулюючи площу і форму столиків. Такі конструктивні особливості меблів широко використовуються і у виробництві тумб, підставок для радіо-і телеапаратури.
    Окрім складних конструкцій столів, салони пропонують журнальні столики з ніжкою у вигляді невеликої скульптури або складної геометричної фігури, виконаної з натурального каменя (граніту або мармуру).
    У Україні представлені і розробки дизайну меблів, виконаних повністю з скла, включаючи каркаси і опорні елементи. Така група виробів "прозорих меблів" вважається в Європі найбільш престижної. Повністю з скла виготовляють, крім столів, консолі, підставки для відео- або аудіотехніки. Стекло в таких виробах зазвичай химерно зігнуто, має плавні, хвилясті контури. Така форма меблів, не дивлячись на свою екстравагантність, чудово вписується в будь-який стиль приміщення. Абсолютно прозорі, небагато нереальні предмети є, як правило, домінантами в інтер'єрі і зазвичай розташовуються в центральній частині кімнати.  
 
Шафи і шафки  

    В меблях для передпокоїв виробу з  скла представлені, в основному, скляними поличками підзеркалля і шафами-купе. Рамки дверей таких шаф виготовляються з деревних матеріалів або з алюмінієвого (сталевого) профілю. Фільонки дверей виготовляються з скла (дзеркала), приклеєного до панелі (з древесноволокністой плити пластика, тонкої деревностружкової плити і т. п.).
    У сучасних офісних меблях виконаною  з скла, переважає стиль "хай-тек". Функціональний дизайн, прямі або  злегка зігнуті лінії, мінімум декору. Зовнішній вигляд виробів визначає функція, конструкція і матеріал. Як основні матеріали меблів для офісу домінують:  
" трубки (круглі або квадратні) " використовуються як ніжки столів, стійки шаф і стелажів;  
" прозоре скло, підфарбоване або матове, найрізноманітнішої форми " столешніци, дверці, різноманітні полички і накладні елементи.

    У Україні абсолютно прозорі меблі  не користуються такою популярністю, як в Європі. Продавці пов'язують це з психологічним неприйняттям вітчизняними споживачами повністю скляним меблям. У людей збереглося відчуття крихкості і ненадійності скла, не дивлячись на практично абсолютну безпеку в експлуатації. Адже скляні меблі зазвичай виготовляються з розжареного скла, мають товщину від 14 до 19 мм і навіть при прямому сильному ударі розбивається на безпечні осколки. 

1.4. Композиційні прийоми  меблювання житлових  приміщень готелю 

    Розвиток  готельної справи з добре поставленим обслуговуванням вплинуло на поліпшення планування будівлі. Накоплений досвід в експлуатації зміцнив погляди на правильне визначення функцій готелю. Одним з основних функціональних положень готелю є виділення житловій частині з останніх приміщень, в яких розміщуються різні служби.
    Житлова частина переважно розташована  на внутрішніх верхніх поверхах, тоді як перший, антресолі або другий поверх призначаються під загальні приміщення і зали ресторанна. Повідомлення з житловою частиною, як правило, здійснюється через готельний вестибюль (хол), де відбувається прийом гостей. Тут знаходиться основний вузол повідомлень: ліфт або цілий комплекс ліфтів, залежно від числа поверхів і кількість, що проживають.
    У деяких готелях з метою облегшення доступу до номерів їх розташовують на першому поверсі в тій частині будівлі, яка найбільш віддалена від приміщень, призначених для загального відпочинку і звеселянь. Такі номера користуються величезним успіхом у людей хворих (інвалідів) або що погано переносять під'їм в ліфті.
    У крупних готелях є окремий блок для службового повідомлення, де виробляються всі господарські перевозки. Він пов'язаний з обслуговуванням житлових поверхів і, отже, їм користується персонал на поверхах, відбувається транспортування постільної білизни з пральні і в пральню, виконується контакт із службою сховищ, виробляється обслуговування живленням тих, що проживають в номерах, якщо немає спеціального ліфта.
    Вирішення плану житлової частини залежить від розташування всього готелю, від принципу зв'язку комунікацій основний і господарській частині і від характеру конструкцій.
    Замкнуті  системи. Компактність, характерна для  міст XIX століття і що має на меті максимальне використання будівельної площі, створила типа будов, що характеризується забудовою всієї ділянки з залишенням невеликого двору в середині. Такий план житлової частини готелю має великі достоїнства: про коридор, що ходить по кругу, дозволяє здійснювати хороше обслуговування всього поверху з одного пункту; відносно легко удається вирішити питання про головну і службову комунікацію; з конструктивною
точки зору така система забезпечує стійкість будівлі. При замкнутій системі нерідко  частина готельного двору покривається на висоті двох поверхів скляним дахом, обладнався під зимовий сад і доповнюється до головного холу.
    Основним  недоліком цієї системи є те, що номера, що виходять вікнами в двір, позбавлені видових якостей і мають гірші умови освітлення і вентиляції, оскільки в більшості випадків у дворі знаходяться вентиляційні установки господарських служб. Близькість сусідських вікон, вихід їх в двір і інші перераховані чинники вимушують знижувати ціну на ці номери, що знижує рентабельність готелю.
    Геометричні системи. Негативні сторони замкнутої системи стали причиною пошуку таких рішень, які при економії вертикальних і горизонтальних комунікацій забезпечать в житловій частині правильний е пристрій обслуговування, що полягає в максимальному використанні будівельних можливостей і виключенні закритих дворів. Для побудови житлових поверхів готелів цієї категорії необхідний вузол комунікацій, за допомогою якого можна отримати зручне з’єднює з житловими номерами. Таким чином виникли системи, що мають контури букв Т L, V, З, в і подібні до них, де немає недоліків замкнутої системи, хоча не створено одінакових умов для окремих номерів. Наприклад, номери при системі у формі L, розташовані у внутрішньому кутку в сходинки клітки, знаходяться в гірших умовах в порівнянні з номерами, розташованими по зовнішній стороні.
    При сучасній техніці будівництва існує широкий вибір від конструкцій із стінами, що несуть, до просторових елементів, проте прийняття якого-небудь принципу повинне спиратися на економічну доцільність. У готельній будівлі знаходяться різні установки і устаткування, які слід зв'язати з конструкцією так, щоб не створювати додаткових витрат, і ; -келательно передбачити відповідні проходи для монтажу проводки до устаткування.
    КОНСТРУКТИВНИЙ  модуль. Основне значення при проектуванні житлової частини має встановлення конструктивної сітки, тобто так званого конструктивного модуля. Прийняте розставляння вертикальних елементів конструкцій, колон або стенів визначає величину житлових номерів, а також зовнішній і внутрішній вигляд. В основному існують три способи установки конструкцій по відношенню до класифікації житлових приміщень:
    Конструктивна схема, рівна одному житловому номеру. В цьому випадку отримують всі номери однаковими, що дозволяє запроектувати з одного боку коридору глибші номери (на дві люди), а з іншою дрібніші (на одного чоловіка)
    2. Конструктивна  схема, рівна двом житловим  номерам. 
В цьому випадку  з'являється можливість довільного розділення номерів, наприклад, на дві  люди і номер на одного, два однакові номери або апартамент. Ця система дає великі можливості у виборі довільної житлової структури.
3. Конструктивна  схема, заснована на системі продольчого розміщення, при якому досягається проїзвольность розділення на житлові номери незалежно від конструкцій. Чинником, стримуючим до певної міри розділення на житлові номери, є внутрішній пояс конструкцій, який пов'язаний з системою санітарних вузлів.
    Конструктивне рішення, засноване на системі подовжнього  розміщення, дозволяє отримувати довільні розміри житлових номерів, визначувані  лише рівномірним розподілом вікон. Структура житлових номерів стосовно конструкції. Структура житлових номерів може бути встановлена в деякій мірі залежно від характеру готелю. Наприклад, готелі для відпочивальників повинні мати більше за двухкімнатний номери, а міські готелі - більше за однокімнатний номери.
    Туристські  готелі не можуть мати точно певної структури у зв'язку з неустановленим складом екскурсій.
    У кожному типові готелів мають  бути різні типи номерів. Цей принцип  хоча і правильний з точки зору експлуатації, але створює додаткові труднощі в проектованій, особливо якщо кількість окремих номерів складає незначний відсоток до загальної кількості.
    У таких випадках найправильнішим конструктивним модулем є вибір розміру, рівного двом житловим номерам. Відносно легким може бути проектування апартаментів, які в більшості випадків за площею дорівнюють двом житловим номерам і не представляють конструктивних і композиційних труднощів. Апартаменти переважно розміщуються на другому або третьому поверсі.
    Житловий  номер в сучасному готелі повинен задовольняти всі потреби клієнта за межами загальної комунікації (готельного коридору). Послуги, які клієнт може отримати лише поза номером, виявляються обслуговуючими персоналом готелі. В світлі вказаних положень сучасний житловий номер в готелі повинен забезпечити відпочинок в течія ночі і дня, можливість роботи, зв'язок з містом, зв'язок із службою послуг готелю, санітарну гігієну і зручність користування особистими речами.
    Таким чином, основний елемент житлової частини - номер.
    Якість  номерного фонду, який є одним  з основних чинників, що впливають  на комфорт мешкання в готелі, визначається типами номерів (по числу кімнат і числу тих, що проживають), процентним співвідношенням в готелі різних типів номерів, їх архитектурно-планіровочних рішень, площею, параметрами, санітарно-технічеським благоустроєм, устаткуванням, меблюванням.
    Вирішення номерного фонду істотно впливає також на будівельну ціну готелі.
    Сучасні СНиПи передбачають площу номерного фонду:
    - однокімнатних одномісних номерів: 8 м 2 для готелів 1 зірки, 2 зірки; 10 м 2 для готелів 3 зірки;
    12 (16) 1 м 2 для готелів 4 зірки, 14 (18) м 2 для готелів 5 зірок, 16 (25) м 2 для готелів 5 зірок;
    - однокімнатних  двомісних номерів: 12 м 2 для готелів  2 зірки; 
    14 м 2 для готелів 3 зірки; 
    14 (20) м 2 для готелів 4 зірки.
    Номерам, призначеним для прийому великого числа гостей, належить мати площу, визначену з розрахунку 6 м 2 на кожне додаткове місце. Норматив встановлений для готелів 1 і 2 зірок.
    На  основі аналізу практики проектування і будівництва готелів все  різноманіття номерів можна звести до наступних основних типів: однокімнатні номери на одну людину; однокімнатні номери на 2 чоловік; однокімнатні номери типа «дубль», розраховані на можливість легко змінити місткість номера залежно від попиту; одно-двухкімнатні номери на 3-4 людини; одно-двухкімнатні номера на 5 чоловік і більш
    Найбільшого поширення в світовій практиці набули однокімнатні номери на 1 і 2 чоловік.
    У планувальній структурі готелів  однокімнатні одномісні номери передбачають або за рахунок меншої ширини номери, або за рахунок зменшення глибини  номера в порівнянні з двомісними.
    Процентне відношення номерів на 1 і 2 чоловік приймається різним в залежності 0'1' призначення готелю, рівня її комфорту і інших чинників. У вітчизняних готелях одномісні номери складають приблизно від 30 до 50% номерного фонду. У зарубіжній практиці в ділових готелях про цент номерів на одну людину доходить до 60-80% .
    У туристських і курортних готелях  у зв'язку із значним родинним контингентом двомісні номери часто переважають і у ряді випадків складають до 75-100% від загального числа номерів.
    У зв'язку із значними сезонними коливаннями попиту на готельні послуги постійне співвідношення одно-двухмісних номерів, особливо при великому відсотку одномісних, у ряді випадків створює серйозну скруту при розміщенні тих, що приїжджають і знижує доходи, які можна було б отримати від експлуатації готелю.
и т.д.................


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть полный текст работы бесплатно


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.