На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


контрольная работа Маркетингова нформацйна система

Информация:

Тип работы: контрольная работа. Добавлен: 28.08.2012. Сдан: 2012. Страниц: 9. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


     Вступ

 
     Дослідження інформаційних систем в економіці, зокрема в сфері маркетингу сьогодні є актуальним. Адже на програмному  ринку України немає спеціалізованих  інформаційних систем, які б комплексно реалізували маркетингові задачі та задовольняли все більш зростаючі вимоги спеціалістів з маркетингу. Тому сьогодні існує гостра необхідність повноцінного використання новітніх апаратно-програмних інформаційно-технологічних засобів для забезпечення управління маркетинговою діяльністю.
     Роль  інформації в процесах керування, зростання вимог фахівців з маркетингу до оперативності, якості і форми представлення інформації зумовили необхідність використання сучасних апаратних, програмних, інформаційних і технологічних засобів для її обробки. Найпоширенішим варіантом системного застосування цих засобів у складних економічних об'єктах є організація інформаційних систем.
     Головна мета функціонування ІСМ – підвищення якості маркетингу, забезпечення фахівців необхідною інформацією для прийняття  ефективних маркетингових рішень. Інформаційну систему маркетингу (ІСМ) можна визначити як сукупність процедур та методів які використовуються для створення, аналізу та розповсюдження інформації для випередження маркетингових рішень на регулярній постійній основі.
     Поставлена  мета обумовила необхідність вирішення ряду взаємопов’язаних завдань:
     · опис актуальності інформації в управлінні маркетинговою діяльністю;
     · опис сутності інформаційних систем в маркетингу;
     · необхідність і сучасні тенденції використання МІС в управлінні маркетинговою діяльністю підприємства.

     1. Інформація в управлінні  маркетинговою діяльністю

     1.1 Маркетинг як об’єкт управління

     Поняття маркетингу тісно пов’язане з  виникненням торгівлі, а значить  і ринку. «Маркетинг» (з англ.) означає  комерційну або іншу діяльність в  умовах ринку. За свідченнями археологів організована торгівля вперше виникла на території стародавньої держави Фінікії (сучасна територія Єгипту, Лівії, Тунісу), приблизно 4 тис. р. до н.е. [7].
     Термін  «маркетинг» виник на початку  ХХ ст. В 1905 році маркетинг почали читати в деяких університетах США. І в цей же час на деяких підприємствах виникли маркетингові відділи. У 1926 році створена організація викладачів маркетингу та реклами на базі якої пізніше виникла Американська асоціація маркетингу.
     Найбільший  внесок у розвиток маркетингу як науки про ринок внесло США. У зв’язку з великою економічною кризою, постало питання про розробку основ теорії функціонування ринку, в результаті чого була створена його кейнсіанська модель. В СРСР маркетинг розглядався як «буржуазна теорія гнилого капіталізму», в результаті чого СРСР не був суб’єктом світового ринку. В Україні теорія маркетингу почала впроваджуватись на початку 90-х рр., після здобуття незалежності.
     Ідеї  маркетингу виникли раніше ніж сам  термін. Так Адам Сміт писав: «Споживання є єдиною метою виробника, а інтереси виробників заслуговують на увагу лише тоді коли вони служать інтересам споживачів» [7].
     Маркетинг у своєму розвитку пройшов деякі  етапи (концепції розвитку):
     · 1860–1920 р. – виробнича концепція;
     · 1920–1930 р. – товарна концепція;
     · 1930–1955 р. – збутова концепція;
     · 1950–1980 р. – традиційна концепція маркетингу;
     · 1980–1995 р. – концепція соціально – етичного маркетингу;
     · 1995 р. – концепція маркетингових стосунків [9].
     Існує біля 2000 різних визначень поняття маркетингу. Найбільш поширене: «маркетинг – комплексний системний підхід до вивчення проблем ринку, що охоплює усі стадії руху товарів від вивчення попиту на нього до збуту конкретним споживачам».
     Теодор  Левітт пише: «маркетинг – це діяльність людей спрямована на одержання інформації, це те, що потрібно покупцям з тим щоби фірма могла розробити і поставити товар на ринок для задоволення потреб споживачів і реалізації ідей фірми» [7].
     Філіп Котлер визначає, що «маркетинг – це діяльність людей спрямована на задоволення потреб споживачів шляхом обміну» [9].
     Всі визначення маркетингу можна поділити на дві групи:
     1. Класичні;
     2. Сучасні.
     Представники  класичної школи визначають маркетинг  як діяльність по просуванні товарів  від виробників до споживачів.
     Представники  сучасної школи включають в свої визначення крім збуту також інші функції. Так Американська асоціація  маркетингу дає наступне визначення: «маркетинг це процес планування і  розробки товару, ціноутворення, знаходження  шляхів збуту товарів, реклами та стимулювання збуту з метою як найкращого задоволення потреб споживачів та одержання максимального прибутку» [7].
     В процесі формування маркетингу з’явилися  об’єкти та суб’єкти цієї науки.
     Об'єкти маркетингу:
     · споживачі (цільові покупці) – вони є головним об'єктом маркетингу;
     · конкуренти;
     · маркетингові посередники – сприяють просуванню, продажу й розподілу товару серед кінцевих споживачів.
     Суб'єкти маркетингу:
     · продуцент або обслуговуюча організація;
     · оптова торгівля;
     · роздрібна торгівля;
     · спеціалісти та спеціалізовані маркетингові фірми;
     · кінцеві споживачі.
     Маркетингові  функції – окремі види або комплекси  видів спеціалізованої діяльності, що здійснюються в процесі функціонування підприємства як учасника ринку. Орієнтуючись на принципову методологію маркетингу як ринкову концепцію управління і збуту, доцільно вирізнити чотири блоки комплексних функцій, кожний з яких містить у своїй структурі низку під функцій [9]:
     Аналітична  функція маркетингу реалізується шляхом використання низки інструментів аналізу ринку і його складників для проведення маркетингових досліджень різних масштабів і цільового спрямування, результат яких – розробка обґрунтованіших маркетингових планів стратегічного, тактичного та оперативного рівня.
     Аналітична  функція містить такі складники:
     · вивчення ринку як такого;
     · вивчення споживачів;
     · вивчення фірмової структури ринку;
     · вивчення товару;
     · аналіз внутрішнього середовища підприємства.
     Виробнича функція маркетингу призначена для  формування і реалізації інноваційного  складника у товарній політиці підприємства через розробку і підтримку програм створення нових товарів і вдосконалення наявних.
     Виробнича функція містить такі складники:
     · Організація виробництва нових товарів;
     · Організація матеріально-технічного забезпечення;
     · Управління якістю та конкурентоспроможністю продукції.
     Збутова функція маркетингу спрямована на створення  ефективної збутової мережі для підтримування  конкурентоспроможної пропозиції підприємства та реалізовування її з найбільшою вигодою для підприємства.
     Збутова функція містить такі складники:
     · організація системи товароруху;
     · провадження цілеспрямованої товарної політики;
     · організація сервісу;
     · провадження цілеспрямованої збутової політики.
     Функція управління маркетингом – це систематичний  цілеспрямований вплив на маркетингову діяльність через планування, організацію, мотивацію і контроль для досягнення маркетингових цілей підприємства.
     Управління  маркетингом включає такі складники:
     · планування маркетингової діяльності;
     · організація маркетингової діяльності;
     · інформаційне забезпечення;
     · контроль маркетингової діяльності.
     Однією  з головних проблем маркетингу є  проблема інформаційного забезпечення. І залежно від того, якого типу ця інформація, якими є джерела  інформації, які засоби збирання, передавання, дослідження та тлумачення результатів, вирішуються питання використання її менеджерами компаній. За допомогою обґрунтованих маркетингових рішень фірма пристосовує свою продукцію та послуги до потреб споживачів.
     Існує також інформація, яку слід розглядати як об’єкт інформаційного маркетингу, яке сприяє економічному розвитку:
     · Інформаційні проекти (проекти IT), для яких на етапі розроблення бізнес-плану необхідно проводити аналіз ситуації на ринку;
     · Конкуренти – виробники, посередники, продавці, їх асортимент, ціни, географія розташування, частка ринку тощо;
     · Потреби споживачів та їх мотивації у виборі товарів.

     1.2 Поняття та класифікація інформації

     «Хто  володіє інформацією  той володіє світом»  Р. Уотерман.

     Інформація  є фундаментальним науковим поняттям, яке не має строгого наукового визначення. Особливість цього поняття є його універсальність – воно використовується практично у всіх сферах людської діяльності: природничих науках, філософії, біології, економіці тощо. Разом з тим фундаментальної природничо-наукової дисципліни, яка б займалась природою інформації, не існує.
     Інформація  абстрактне поняття, що має різні  значення залежно від контексту. Походить від латинського слова  «informatio», яке має декілька значень; зокрема:
     · роз'яснення, виклад фактів, подій;
     · представлення, поняття;
     · ознайомлення.
     Особлива  увага до тлумачення поняття «інформація» виявилась у зв'язку з розвитком  технічних засобів передавання, сприйняття і аналізу різних за походженням (природою) відомостей (даних). У сучасній науці існує уособлена теорія інформації, її зародження пов'язують з кібернетикою. Поняття «інформація» стало об'єктом спеціального і різнобічного дослідження.
     Одне  з перших сучасних визначень інформації, що відноситься до становлення сучасного  «кібернетичного» періоду суспільства належить Н. Вінеру: «Інформація – це визначення змісту, одержаного із зовнішнього світу в процесі нашого пристосування до нього та пристосування до нього наших відчуттів. Процес отримання і використання інформації є процесом нашого пристосування до випадковостей зовнішнього середовища і нашої життєдіяльності в цьому середовищі» [5].
     На  сьогоднішній день поки що відсутнє стале  поняття інформації. У різних науках в нього вкладається різний зміст, що не збігається із повсякденним. Тому для усунення багатозначності можна навести два визначення із енциклопедичного словника. По-перше, інформація – це відомості, що передаються людьми усним, письмовим або іншим способом, а по-друге, інформація – це загальнонаукове поняття, яке включає обмін відомостями між людьми, людиною і автоматом, автоматом і автоматом; обмін сигналами в тваринному й рослинному світі; передавання ознак від клітини до клітини, від організму до організму.
     Інформація  – основа управлінської діяльності. Не випадково одне із визначень поняття «управління» формулюється як «обмін інформацією між суб'єктом і об'єктом управління». Образно кажучи, інформація – це «хліб» управління [3]. Академік А.І. Берг зауважував, що для функціонування будь-якої системи необхідно:
     · зібрати інформацію про стан системи та оточуючого її середовища;
     · передати цю інформацію по каналах зв'язку в місце її переробки;
     · здійснити переробку цієї інформації з метою розробки команд управління;
     · здійснити відповідні дії та контроль.
     За  метою та завданням управління інформація визначається як комплекс необхідних відомостей (даних, знань) для успішного проведення аналізу, розробки, формулювання, прийняття та організації виконання управлінських рішень, контролю, прогнозування, а також інших функцій соціального управління.
     До  основних характеристик інформації можна віднести: цільове призначення, обсяг, цінність, повноту, надійність, вірогідність, надмірність, швидкість  передавання та переробки інформації.
     Цільове призначення інформації є однією з важливіших її характеристик, оскільки одна і та ж інформація часто використовується з різною метою. Для передачі та обробки інформації важливого значення набуває її обсяг, який в простішому випадку залежить від кількості знаків (символів), що передаються. Цінність інформації багато в чому визначається як своєчасністю її передачі, ступенем впливу на рішення, що приймається на її основі, так і важливістю самого рішення.
     Інформація  вважається повною, якщо вона відповідає обсягу, що потребується. Невідповідність  між інформацією, яка викликана і яка отримана, свідчить або про неповноту, або про надлишок інформації.
     За  допомогою надійності характеризується наявність помилок в інформації, що передається. Надійність багато в  чому залежить від технічних засобів, що використовуються.
     Інформація може відповідати чи неповністю відповідати тому об'єктові, явищу чи процесу, який вона відображає. Для визначення ступеня відповідності використовують характеристику, яку називають вірогідністю.
     Під надмірністю інформації розуміється  збільшення обсягів даних, що передаються, але які не спричиняють одержання додаткових нових відомостей.
     Остання характеристика інформації це швидкість  передавання та переробки інформації. Вона залежить від швидкості технічних  засобів та систем, що використовуються.
     Залежно від способу передачі та сприйняття можна виділити такі види інформації:
     · машинно-орієнтована – сприймається і обробляється ЕОМ;
     · візуальна – сприймається органами зору;
     · аудіальна – сприймається органами слуху;
     · тактильна – сприймається тактильними рецепторами;
     · нюхова – сприймається нюховими рецепторами;
     · смакова – сприймається смаковими рецепторами.
     За  формою подання інформацію поділяють  на:
     · текстову – що передається у вигляді символів;
     · числову – у вигляді цифр і знаків, що позначають математичні дії;
     · графічну – у вигляді зображень, подій, предметів, графіків;
     · звукову – усна або у вигляді аудіо запису.
     При розробці інформаційних технологій (процесів збирання, передавання, накопичування  та обробки даних) та при проектуванні інформаційних систем маркетингу (ІСМ), важливим є з’ясування основних характеристик відповідної інформації і тому потрібно враховувати класифікацію маркетингової інформації за різними ознаками. В свою чергу, це стає реальним при здійсненні її систематизації. При виділенні класів маркетингової інформації враховуються сім головних ознак визначення її видів.
     · за стабільністю:
     а) постійна (інформація зберігає своє значення протягом тривалого часу без змін, наприклад, рекомендовані значення цін, дані математичних таблиць; і кількість такої інформації є обмеженою у використанні);
     б) умовно-постійна (інформація протягом певного часу не змінюється і багаторазово використовується одним чи кількома спеціалістами при розв’язуванні  відповідних задач. Прикладом є  довідкова інформація щодо товарів, ринків, покупців, конкурентів);
     в) змінна (це фактична облікова інформація, що постійно змінюється в якісних  і кількісних показниках);
     · за місцем утворення:
     а) внутрішня (інформація, що виникає безпосередньо  на об’єкті і характеризує його діяльність. Такі дані формуються на стадії конструкторсько-технологічної підготовки виробництва, у поточному виробництві і збуті товарів, оперативному, бухгалтерському та статистичному обліку);
     б) зовнішня (інформація виникає за межами об’єкта і має безпосереднє відношення до досліджуваної предметної області. Це дані про стан ринку, споживачів та конкурентів, державне регулювання ринкових відносин і попит на продукцію);
     · за стадіями перетворення:
     а) вхідна (дані про фактичні витрати  на виготовлення товарів та їх продаж, дані анкетних опитувань і маркетингових досліджень);
     б) вихідна (це результат обробки даних  у внутрішньому середовищі об’єкта. Інформація містить проміжні чи кінцеві  результати розв’язання задач);
     · за насиченістю:
     а) достатня (це інформація, конкретна за змістом, що враховує усі фактори ситуації. Саме на її основі приймаються маркетингові рішення);
     б) недостатня (інформація не містить  усіх необхідних даних, може призвести  до неможливості розв’язання задачі або до отримання результату низького рівня вірогідності.);
     в) надмірна (дані, що дублюються або не використовуються в процесах управління.);
     · за впливом на маркетингові рішення:
     а) релевантна (дані, які можуть бути змінені  внаслідок прийняття маркетингового рішення, наприклад щодо обсягів  виробництва, розробки нових товарів, встановлення цін на товари власного виробництва);
     б) не релевантна (інформація не може бути змінена на підставі рішень управлінського персоналу об’єкта і не залежить від них. Це дані про попит на товари, рівень прибутків покупців, дії конкурентів, а також інформація щодо загальної економічної ситуації);
     в) частково релевантна (інформація, що може бути змінена частково і лише щодо певних об’єктів. Це вплив на попит  за допомогою засобів реклами, через  пресу, виставки та інші засоби комунікації);
     · за записом на машинних носіях:
     а) фіксована (використовується на всіх сучасних виробничих, торговельних та інших  підприємствах і переважно записана у базі даних.
     б) нефіксована (це переважно зовнішня інформація, що зберігається в друкованому вигляді і не заноситься безпосередньо до бази даних);
     · за актуальністю:
     а) актуальна (інформація дає реальне  відображення стану об’єкта чи явища  і забезпечує ефективний процес прийняття  рішень);
     б) неактуальна (інформація не є суттєвою за сьогоденного прийняття рішень, хоча може використовуватися при розв’язанні задач у майбутньому.
     Інформаційні  ресурси – це вся накопичена інформація про оточуючу нас дійсність, зафіксована  на матеріальних носіях і в будь-якій іншій формі, яка забезпечує її передачу у часі і просторі між різними споживачами для вирішення наукових, виробничих, управлінських та інших завдань [1].
     Інформаційні  ресурси – це і предмет, і продукт  праці інформаційних технологій (ІТ), особливістю яких є те, що засобами праці інформаційних технологій виступають засоби обчислювальної техніки і зв'язку. Виділяють таку класифікацію інформаційних ресурсів:
     · за носієм інформаційних ресурсів: інформаційне забезпечення; персонал (пам'ять людей); інформаційна структура організації; інтелектуальна власність;
     · за часом дії: стратегічні; тактичні; оперативні;
     · за напрямом дії: внутрішні та зовнішні;
     · за швидкістю оновлення: основні та оборотні;
     · за рівнем використання: персональні; регіональні; національні; міжнародні;
     · за рівнем доступності: загальні (відкритого доступу); конфіденційні; секретні;
     · за сферою застосування: універсальні; спеціалізовані; вживані тільки в тих або інших структурах;
     · за стабільністю: постійні та змінні.
 

      1.3 Інформація в  управлінні маркетинговою  діяльністю

управління  інформаційний маркетинг споживчий
     Для ефективного функціонування підприємства в умовах маркетингу, необхідно одержувати адекватну інформацію до і після  прийняття рішень. Існує безліч причин, через які маркетингова інформація повинна збиратися при розробці, реалізації і перегляді маркетингового плану фірми або яких-небудь його елементів. Недостатньо спиратися на інтуїцію думки керівників і досвід минулого.
     Хороша  інформація дозволяє маркетологам:
     · одержувати конкретні переваги;
     · знижувати фінансовий ризик і небезпеки для зразка;
     · визначити відносини споживачів;
     · стежити за зовнішнім середовищем;
     · координувати стратегію;
     · оцінювати діяльність;
     · підвищити довіру до реклами;
     · одержати підтримку в рішеннях;
     · підкріпити інтуїцію;
     · поліпшити ефективність.
     Процес  управління маркетинговою діяльністю є динамічним і пов’язаний з використанням значних обсягів різнобічної інформації. Вона відображає зовнішнє і внутрішнє середовище досліджуваного об’єкта і постійно змінюється. Тому основною метою управління маркетингом є своєчасне виявлення цих змін, можливість оперативно реагувати на них, а також приймати на основі отриманих результатів правильні рішення.
     Маркетингова  інформація – це сукупність даних, повідомлень і відомостей, що характеризують маркетингове середовище, об’єкти, явища, процеси і зв’язки між ними, в результаті обробки яких приймаються  управлінські рішення. Якість цих рішень значною мірою залежить від якості інформації, яка використовується [15].
     Виділимо  основні вимоги до інформації, що використовується в управлінні маркетингом, такі як: повнота, достовірність, актуальність, оперативність, оптимальність тощо.
     Повнота інформації передбачає використання широкого кола даних, які необхідно збирати по різних каналах: законодавство, міжнародні кодекси та правила, інформація про ринок, товари, конкурентів, ціни інших держав тощо. Потреба в повноті інформації значно зросла за умов становлення в Україні ринкової економіки і переходу від орієнтації маркетингової діяльності на регіональні умови до державних і міжнародних умов. Виникає необхідність вивчати потреби споживачів та їх мотивацію у виборі товарів, а не просто попит. А це пов’язано зі збиранням та обробкою більш деталізованої інформації, виявленням тенденцій і перспектив. Усе більшого значення набувають заходи щодо стимулювання збуту, товаропросування, рекламної діяльності.
     Достовірність інформації визначається її унікальною властивістю, яка полягає у тому, що відсутність інформації про товар, об’єкт, процес чи явище створює ілюзію відсутності зазначених елементів. Якщо виробник не має достовірної інформації про економічну політику конкурентів, то він помилково вважатиме себе монополістом на ринку і, виходячи з цього, прийматиме маркетингові рішення.
     Актуальність  інформації дозволяє постійно стежити  за станом зовнішнього і внутрішнього середовища господарюючого суб’єкта та координувати маркетингову стратегію  з урахуванням виявлених змін.
     Оперативність збирання інформації передбачає отримання своєчасної інформаційної підтримки при прийнятті рішень, що в підсумку дозволяє покращити результати діяльності підприємства.
     Оптимальність інформації пришвидшує процес вироблення рішень, тому що не треба проводити додатковий пошук даних при їх нестачі і фільтрування даних при їх надмірності.
 

      2. Інформаційні системи  маркетингу

     2.1 Поняття інформаційних  систем маркетингу

 
     Інформаційна  система, як система управління, тісно  пов’язується, як з системами збереження та видачі інформації, так і з іншої – з системами, що забезпечують обмін інформацією в процесі управління. Вона охоплює сукупність засобів та методів, що дозволяють користувачу збирати, зберігати, передавати і обробляти відібрану інформацію. Інформаційні системи існують з моменту появи суспільства, оскільки на кожній стадії його розвитку існує потреба в управлінні. Місією інформаційної системи є виробництво потрібної для організації інформації, потрібної для ефективного управління всіма її ресурсами, створення інформаційного та технічного середовища для управління її діяльністю. В будь-якій інформаційній системі управління вирішуються задачі трьох типів:
и т.д.................


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть полный текст работы бесплатно


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.