На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


реферат Менеджер и требования к нему

Информация:

Тип работы: реферат. Добавлен: 02.09.2012. Сдан: 2011. Страниц: 11. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


ЗМІСТ
ВСТУП
1. МЕНЕДЖЕР І ВИМОГИ, ЗАПРОПОНОВАНІ ДО НЬОГО
2. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ МЕНЕДЖЕРА
2.1 Функції менеджера в процесі організації його праці
2.2 Стилі організації праці менеджера
3.  ЛІДЕРСТВО - ЗАПОРУКА ЕФЕКТИВНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРАЦІ МЕНЕДЖЕРА
ВИСНОВКИ
СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 
 

Вступ 

Перед тим, як  ми  поглибимося  у  вивчення  процесу  організації
роботи  менеджера давайте з'ясуємо перше  відразу ж  виникле  питання  -
хто ж  такий менеджер?..
Управління  з'явилося разом із людьми.  Там  де хоча б  дві  людини
об'єднувалися в прагненні досягти  якоїсь  спільної  мети  ,  виникало
завдання  координації їхніх спільних дій , розв'язання якого  хтось  із
них повинний був брати на себе .  У цих  умовах він ставав  керівником,
що управляє, а інший - його підлеглим , виконавцем.
На всіх етапах становлення суспільства  проблема управління стояла
досить  гостро і багато людей намагалися вирішити її,  але  їхні  труди
носили  розрізнений характер і не укладали узагальненої теорії.
І тільки в  другій  половині  минулого  століття  після  перемоги
промислової революції на Заході  ситуація  різко  змінилася.   Ринкові
відносини володіли всіма сферами життя  суспільства.   Як  гриби  після
дощу  зростали крупні фірми, що потребували  великого  числа  керівників
вищого  і середнього рівнів, спроможних приймати  грамотні  раціональні
рішення, що вміли працювати з великими масами людей , що були б вільні
у  своїх  учинках.   Тому   від   керуючих   був   потрібний   високий
професіоналізм , компетентність, уміння співставляти свою діяльність з
існуючими  законами  .   У  результаті  з'являється  група  людей,  що
спеціально  займаються управлінською діяльністю.  Цим керівникам уже не
потрібно  тримати своїх підлеглих у  покірності владною рукою.  Головним
завданням стає кропітка  організація і  щоденне управління виробництвом
із метою  забезпечення найбільшого прибутку  власникам фірми.  Ці  люди
стали називатися менеджерами.
В теорії менеджменту  менеджерами  називають   спеціалістів,  що,
використовуючи  різноманітні  методи  і  тактику  управління,  сприяють
досягненню  організацією або підприємством  певних  цілей.
Отож, менеджером  є тип  науково-практичного    управління, тобто
керівництва людьми і виробництвом, що дозволяє  виконувати  поставлені
завдання  найбільш  гуманним  і  економічним       шляхом.    Оскільки
завданням   менеджменту   є  досягнення  мети,  важливо  правильно  її
визначити.  Якщо ми ставимо  перед   собою  завдання   удосконалювання
організації,  не уточнивши    її  цілей,  то  ризикуємо  запропонувати
кращі  засоби  виконання  непотрібних  функцій     або   кращі   шляхи
досягнення  незадовільних кінцевих   результатів.    Без  перебільшення
можна сказати, що заподієний при цьому  збиток вимірюється мільярдами.
Мистецтво  вибору  і  формулювання  правильної  мети,  управління
процесом  її   реалізації,  включаючи   оцінку   досягнутого   ступеня
реалізації, відрізняють дійсно вмілого менеджера-керівника.
Неможливо    прагнути управляти  людьми,  якщо  і  керівникам,  і
підлеглим  цілі  цілком      не  ясні.  Управляти - значить  спонукати
інших до досягнення ясної мети, а не змушувати  інших  робити  те,  що
вважаєш правильним.
Варто  зауважити,  що  відповідно  до   простого   американського
визначення  процесу   управління  «менеджер  робить  ббудь-що   руками
інших». 

Одне  з основних завдань менеджера - створити спонукальні  стимули
для людини, при яких у неї виникає бажання  працювати так, щоб  сприяти
досягненню  цілей  організації.   Звідси  випливає  ще  один   принцип
менеджера: управляти - значить вести до успіхів  інших.
Відомий український економіст Валерій  Терещенко підкреслював,  що
завдання  керівника - диригувати, підібрати гарний персонал,  розробити
організаційну структуру підприємства, вибрати  загальний  напрям  його
діяльності,  координувати  всю  роботу,  боротися  з   непродуктивними
витратами часу.  Слід виділити  ще  одне  з  найважливіших  завдань  -
вчитись інтенсивно працювати, поліпшувати  якість роботи.
Отже,  центральною  фігурою  в  системі   менеджменту   будь-якої
організації  є  менеджер-керівник,  який  керує  власне   організацією
(підприємством),  якимсь  конкретним   видом   діяльності,   функцією,
підрозділом, службою,  групою  людей  тощо.   Американські  дослідники
Роберт  Блейк та Джейн Моутон  підкреслюють,  що  сильне  та  ефективне
керівництво сприяє створенню атмосфери участі та колективної підтримки
цілей діяльності організації, у  якій  її  члени  отримують  стимул  в
усуненні  перепон і досягненні максимальних результатів.
У своїй  роботі я хочу розглянути організацію  роботи менеджера  як
комплексне  поняття, що включає в себе такі компоненти як:
-  особисті  і ділові якості кваліфікованого  менеджера;
-  функції,  що виконує менеджер у процесі  управління;
-  форми   влади,  застосовувані   менеджером   в   управлінській
діяльності;
- інструменти  впливу на підлеглих;
- аспект  лідерства в організації управлінського  процесу.
Детальний розгляд перерахованих вище компонентів  допомагає глибше
розкрити  і зрозуміти самий процес організації  роботи менеджера.   Адже
всі ці чинники впливають на  вибір  менеджером  стратегії  організації
своєї праці і усі вони взаємозалежні.  Висококваліфікований  менеджер,
що володіє  відповідними особистими і діловими якостями може  ефективно
управляти   організацією,   оперувати   вміло    такими    категоріями
менеджменту, як лідерство, вплив і влада  для  досягнення  поставлених
цілей.   Це  сприяє  правильній,  збалансованій   організації   роботи
менеджера, тим самим відкриваючи йому шлях до успіху  в  його  діловій
кар'єрі.
Таким чином, давайте перейдемо  до  ретельного  вивчення  процесу
організації роботи менеджера. 

1.Менеджер  і вимоги, запропоновані  до нього.
Насамперед  необхідно відзначити, що для правильної,  раціональної
й ефективної організації праці, менеджер незалежно  від організації,  у
якій  він  працює,  повинен  мати   відповідні   навики,   відповідати
визначеним  кваліфікаційним вимогам.  Розглянемо їх.
У роботі керівника багато привабливих сторін: вона  надає  великі
можливості  для  розвитку  особистості,  надає  людині   гідність,   є
захоплюючої  та  цікавою.   Менеджеру  доводиться   часто   вирішувати
найскладніші  завдання  в  умовах  критичних  ситуацій  і  невизначених
перспектив.
У минулому на посаду менеджерів  намагалися  підібрати  людей  із
яскраво вираженими диктаторськими замашками, оскільки  робітники  були
здебільшого  покірною,  малоосвіченою,  безликою  масою  і   найкращим
засобом  поводження з ними вважався примус.
У цих  умовах формула дій керуючого  була:  "бізнес  -  є  бізнес, працюй, не міркуючи".
З розумінням того,  що  робітників  потрібно  не  примушувати  до
праці, а заохочувати, змінилися і  вимоги  до  керуючих.   .  Головною
їхньою  гідністю стала здібність відігравати  роль глави сім'ї, який по-
батьківськи ставиться до підлеглого, діючи по формулі: "твердість, але
справедливість".
Все це, безумовно, допомогло зняти численні проблеми і насамперед
антагонізм  між робітниками і менеджерами.
Кризові ситуації усе більше і більше стрясали західну  економіку,
вимагаючи від керуючих нових якостей.  Просто зійтись з людьми було не
достатньо - взаємодію потрібно було забезпечити  надійною  матеріальною
базою, яку створював надійний безперебійний  збут товарів.  Це вимагало
від менеджера  ще і маклерських здібностей.
І нарешті , сьогодні  фірми  виросли  настільки,  що  одноособове
управління  ними стало практично неможливим.  Крім того,  у  керівників
додалося  і  багато  зовнішніх  функцій,  у  тому  числі  взаємодія  з
партнерами, профспілкою, державними  і  політичними  діячами.   Кожним
напрямком займався самостійний керуючий, тому глава корпорації  ставав
менеджером-організатором, основний  обов'язок  якого  -   координувати
діяльність  групи менеджерів.
Виконуючи цей обов'язок, сучасний менеджер виступає  в  декількох
іпостасях.
По-перше, це -- керуючий,  наділений  владою,  що  керує  великим
колективом  людей.
По-друге, це --  лідер,  спроможний  вести  за  собою  підлеглих,
використовуючи  свій  авторитет,  високий  професіоналізм,   позитивні
емоції.
По-третє, це -- дипломат, що встановлює контакти з  партнерами  і
владою, що успішно переборює внутрішні  і зовнішні конфлікти.
По-четверте, це -- вихователь,  що  володіє  високими  моральними
якостями, спроможний створити колектив і направляючий його розвиток  у
потрібне  річище.
По-п'яте, це --   новатор,  що  розуміє  роль  науки  в  сучасних
умовах, що вміє оцінити і без зволікання впровадити у виробництво  той
або інший  винахід або раціоналізаторську пропозицію.
По-шосте, це -- просто людина, що  володіє  високими  знаннями  і
здібностями, рівнем культури, чесністю, рішучістю  характеру й у той же
час розважливістю, спроможна  бути  у  усіх  відношеннях  зразком  для
навколишніх.
Менеджери повинні мати спеціальні  знання  і  володіти  здібністю
використовувати їх  у  повсякденній  роботі  управління  організацією.
Здібності до керівництва обумовлені наявністю  таких розумних особистих
цінностей і чітких особистих  цілей,  як:  здатність  управляти  самим
собою, уміння  навчати  і  розвивати  підлеглих,  формувати  ефективні
робітничі  групи.   Різноманітні   вимоги   до   фахової   компетенції
менеджерів  умовно можна об'єднати в дві групи.
Перша група:
1. Розуміння  природи управлінської праці  і процесів управління.
2. Здатність  мислити масштабно, перспективно.   Менеджери  можуть
демонструвати прекрасні результати  і  водночас  погубити  всю
компанію,  якщо  їхня  робота  не  орієнтована  на   майбутнє.
Зрозуміло, компанія  повинна  отримувати  прибуток,  але  вона
повинна отримувати прибуток як можна довше.  Якщо  ви  станете
думати  тільки про прибуток, ви  не  побачите  можливостей,  що
відкриваються попереду.  Мислення менеджера  постійно  повинно
тренуватися на масштабність.
3. Вміння  вирішувати нестандартні управлінські  проблеми.
4.  Знання  посадових  і  функціональних  обов'язків  менеджерів,
засобів досягнення цілей і підвищення ефективності  діяльності
організації.
5.  Вміння  використовувати  сучасну   інформаційну  технологію  і
засоби  комунікацій, що необхідні для здійснення управлінського
процесу, тобто для організації праці  менеджера.
Перша група вимог охоплює знання і  вміння  менеджерів,  необхідні
для виконання  фахової  роботи  менеджера,  або  мистецтва  управління.
Вони  включають:
- вміння  обгрунтовувати і приймати рішення  в ситуаціях, для яких
характерні  висока динамічність і невизначеність;
- висока  інформованість з питань розвитку  галузі, у якій  працює
підприємство,   стани   досліджень,    техніки,    технології,
конкурентності, динаміки попиту на продукцію і послуги  і т.п.;
- вміння  ефективно управляти ресурсами,  планувати і прогнозувати
роботу   підприємства,    оволодіння    засобами    підвищення
ефективності  управління;
- уміння  використовувати сучасні інформаційні  технології, засоби
комунікацій і зв'язку.
Менеджер, що  працює  професійно,  обов'язково  використовує  всі
досягнення  науки  з  метою  удосконалювання  процесів,  методів,  форм
управлінської діяльності, що підвищують ефективність підприємництва.
Друга група:
1. Вміння  працювати з людьми.  Оволодіння  мистецтвом  управління
людськими ресурсами.
2. Володіння  мистецтвом налагодження зовнішніх  зв'язків.
3. Здатність  до самооцінки,  уміння  робити  правильні  вибори  і
безупинно підвищувати кваліфікацію, знання і  вміння.
Друга група вимог до фахової компетенції  менеджерів пов'язана  зі
здатністю працювати з людьми й управляти  самим собою.
У процесі  виконання своїх  функцій  менеджери  і  взаємодіють  із
широким колом особистостей: колегами, підлеглими, керівниками,  вищими
адміністраторами, акціонерами, споживачами, постачальниками  й  іншими
людьми  в  організації,  прямо  або   опосередковано   пов'язаними   з
діяльністю  даної  організації.   Ці  люди  істотно  відрізняються  за
статусом  та інтересами, менеджери повинні  мати специфічні  якості,  що
сприяють  підвищенню довіри і поваги з боку тих, із ким вони  вступають
у відносини.  Це насамперед:
- високе  почуття обов'язку і відданості  справі;
- чесність  у відносинах із людьми і  довіра до партнерів;
- уміння  чітко виражати свої думки  і переконання;
- повага  і турбота про людей незалежно  від їхнього  положення   в
ієрархії  організації;
- здатність  швидко поповнювати свої фізичні   і  духовні  сили  і
критично  оцінювати власну діяльність.
2.Організація  роботи менеджера.
Насамперед,  що   ж   таке   управлінська   праця   і   як   вона організовується.
2.1Функції менеджера в процесі організації його праці.
У процесі  управління менеджер здійснює  ряд  конкретних  функцій,
серед яких: організація і  планування  діяльності  колективу  і  своєї
власної роботи;  розподіл завдань і інструктаж  підлеглих; контроль за
ними; підготовка і читання  звітів;  перевірка  й  оцінка  результатів
роботи; ознайомлення з усіма новинками  у  світі  бізнесу,  техніки  і
технології, висування і  розгляд  нових  ідей  і  пропозицій;  рішення
питань, що  виходять  за  межі  компетенції  підлеглих;  знайомство  з
поточною  кореспонденцією;  відповіді  на   і   прийом   відвідувачів;
проведення  зборів і представництво; заповнення форм звітності; ведення
переговорів; підвищення кваліфікації.
Всі ці роботи  характеризуються:  високою  розмаїтістю  (до   200
видів дій у день), розмаїтістю форми  самих цих  дій  і  місця  їхнього
здійснення, широкими  контактами  і  комунікаціями  усередині  і  поза
фірмою, швидкою зміною подій, людей і  дій.
Виконуючи свої  повсякденні  обов'язки,  менеджер  спілкується  з
різноманітними  категоріями осіб.  Насамперед, це партнери.  Іноді вони
можуть  бути дуже неприємними, що висувають  безглузді вимоги  і  навіть
загрозливими, але в будь-якому  випадку  поводитись  з  ними  потрібно
коректно, не показуючи дратування.  Інша  категорія  людей,  із  якими
доводиться  спілкуватися, - керівники різноманітного рангу.  У розмовах
із ними виражатися потрібно чітко і недвозначно, притримуватися тільки
фактів  або власних міркувань, коротко  викладати думки.  Ставлячи якусь
проблему, найкраще відразу ж запропонувати  варіант її рішення, щоб бос
не займався нею  від  початку  до  кінця.   Взагалі,  найкраще  велику
частину його роботи взяти на себе - він цього  не забуде.  З підлеглими
спілкування повинно бути у вищій мірі довірчим і доброзичливим -   від
них, як відомо у вирішальному  ступені  залежить  доля  менеджера.   І
нарешті, менеджер постійно спілкується з  колегами - керівниками  інших
підрозділів.  Прямого впливу на них  він  зробити  не  може  і  тут  в
особливій  мірі  потрібно  вміти  вести  переговори,   торгуватися   і
переконувати.
У процесі  спілкування менеджеру доводиться виконувати три основні
ролі.
По-перше, це роль координатора, що зв'язує  одну  групу  людей  з
іншою, і спрощуючого діалог між ними.
По-друге, це роль інформатора, що забезпечує отримання,  передачу
й  обробку  різноманітного  роду  інформації.   Цю  роль  може   грати
контролер,  що  стежить  за  роботою  підлеглих,  що  порівнює  її   з
поставленими  цілями.  Її може взяти на себе розповсюджувач ідей, що  у
курсі всіх змін, що впливають на роботу співробітників, що інформує їх
про це, що роз'ясняє політику фірми.  Це і представник,  що  роз'ясняє
значення  і характер проблем іншим підрозділам  або партнерам.
По-третє, це  роль,  пов'язана  з  прийняттям  рішень.   Її  грає
підприємець, що шукає нові шляхи досягнення цілей  і бере на  себе  всю
відповідальність  за ризик, пов'язаний  із  ними.   Її  грає  менеджер,
відповідальний  за  розподіл  ресурсів  фірми.   Її,   нарешті,   грає
представник фірми, що веде переговори з партнерами.
Менеджери вищої ланки  фірми  звичайно  є  номінальними  главами,
координаторами, представниками, визначають  цілі  й  основні  принципи
діяльності.  Менеджери середньої ланки  частіше  усього  виступають  у
якості  генераторів ідей, представників  на  переговорах,  координаторів
діяльності  своїх підлеглих, визначаючи їхній  функціональні обов'язки і
цілі, що удосконалюють виробничий процес.  Менеджери  нижчої  ланки  -
майстри - знаходяться ближче до безпосередніх  виконавців.   Цілі  для
них формуються на найближчу перспективу безпосередніми  керівниками  й
орієнтовані на підвищення продуктивності праці,  кваліфікації  окремих
робітників, зниження  браку.
Законна влада базується на  традиціях,  які  здатні  задовольняти
потребу виконавця в захищеності і  приналежності.  Вплив  за  допомогою
традицій  можливий тоді, коли зовнішні щодо організації  норми  культури
сприяють  розумінню  того,  що  підпорядкування  керівникам  є  бажаною
поведінкою.
Недоліки:
. традиції  можуть бути спрямовані проти  перемін;
. немає  тісного зв(язку між традиціями  і винагородами, з  одного
боку, та задоволенням своїх власних потреб - з іншого;
. може  погано використовуватись потенціал   працівника,  оскільки
його  здібності  залишаються  непоміченими  через  те,  що  цей
працівник не входить у формальну систему, групу.
Влада прикладу (еталонна) формується на засідках  харизму,  тобто
не за логікою, не за  традиціями,  а  грунтується  на  силі  особистих
якостей або здібностей лідерів.
При цьому  велике  значення  мають  характеристики  харизматичних
особистостей:
- енергійність;
- впливова  зовнішність;
- незалежність  характеру;
- добрі  риторичні (ораторські) здібності;
- сприйняття  похвал  своєї  особа  без   самолюбства,  пихатості,
зарозумілості;
- достойні  та впевнені манери поведінки.
До недоліків  слід віднести:
. деяку  самовпевненість керівника;
. можливість  його відмови від інших видів  влади.
Влада експертна у своїй основі має  вплив  через  "розумну"  віру.
Виконавець  свідомо й логічно приймає  на віру цінність  знань  експерта
(керівника).  Чим більші досягнення в експерта (керівника), тим більше
в нього  влади.
Недоліками  експертної влади є:
. розумна  віра менш стійка, ніж вплив  харизматичної особистості;
. у підлеглого  може виявитись більше влади,  ніж у  керівника,  а
це може призвести до конфліктної ситуації.
Отже,  усі  зазначені  вище  форми  влади  впливають  на  обрання
менеджером  стратегії організації своєї  роботи.  Тому шкірний  менеджер
на початку  своєї кар`єри винний чітко визначитись з формою влади,  яку
він буде застосовувати в процесі організації  управлінської праці.
2.2 Стилі організації праці менеджера.
Стилі організації праці менеджера обов`язково залежать від стилів
керівництва, тому спробую розглянути організацію  праці кваліфікованого
менеджера через призму стилів керівництва.
Стиль керівництва, який характеризує даного  менеджера,  залежить
від обсягу  делегування  повноважень,  використовуваних  типів  влади,
турботи про людські стосунки і  виконання  завдань  організації  тощо.
Розглянемо  види стилів керівництва і  механізми  їхнього  застосування
більш повно.
Авторитарне  керівництво  базується  на  тому,  що   авторитарний
и т.д.................


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть полный текст работы бесплатно


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.