На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Диплом Теоретичн аспекти нормативно-правової бази зовншньоекономчної дяльност, характеристика зовншнх звязкв, тенденцї їх розвитку. Характеристика дяльност та особливост ООО ЮНТРЕЙД. Аналз розвитку торгвельних вдносин з країнами СНД.

Информация:

Тип работы: Диплом. Предмет: Междун. отношения. Добавлен: 26.09.2014. Сдан: 2009. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


39
МІНІСТЕРСТВО ОСІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО
Кафедра міжнародної економіки
Дипломна робота

РОЗВИТОК ДВОСТОРОННІХ МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ЗВ'ЯЗКІВ УКРАЇНИ


Черкаси 2009
Зміст
Вступ
1. Теоретичні основи зовнішньоекономічної діяльності
1.1. Нормативно-правова база зовнішньоекономічної діяльності
1.2 Методологічні основи розвитку зовнішньоекономічних зв'язків в Україні
2. Аналіз зовнішньоекономічних зв'язків ТОВ «ЮНІТРЕЙД»
2.1 Організаційно-економічна характеристика ТОВ «ЮНІТРЕЙД»
2.2 Розвиток торговельних відносин з країнами СНД
2.3 Експорт товарів ТОВ «ЮНІТРЕЙД» до країн далекого Зарубіжжя
3. Проблеми та перспективи розвитку зовнішньоекономічних відносин в Україні
Висновки
Список використаних джерел
Додатки
Вступ
Актуальність теми. Сучасне світове господарство являє собою розгалужену, складну мегаекономічну систему, цілісність якої забезпечується розвинутим міжнародним поділом і кооперації праці, взаємодією сукупності інтенсивних міжнародних ринків, валютно-фінансовими і кредитними відносинами. Величезні масштаби світогосподарського товарообороту, фінансових, технологічних ресурсів, з одного боку, засвідчують дедалі вагомішу роль зовнішньоекономічних факторів у господарському поступі окремих країн. З іншого боку, посилюється вразливість національних економік, особливо середньо- і слаборозвинутих країн стосовно турбулентних процесів, фінансових криз, які прокотились останнім часом по планеті.
Участь у міжнародному поділі праці є неминучою, зважаючи з одного боку, на закономірності світового економічного розвитку, з іншого - на наявну структуру економіки, її недостатню ресурсозабезпеченість важливими паливно-енергетичними та іншими складовими.
Місце і роль кожної країни в міжнародному поділі праці, у світових економічних світових процесах залежить від багатьох факторів. Серед них визначальними є її природно-ресурсний і людський потенціали, рівень економічного і науково-технологічного розвитку, профіль спеціалізації (в регіональному і світовому масштабі), стан інституційної системи та зовнішньоекономічної інфраструктури.
Проблеми розвитку двосторонніх міжнародних економічних зв'язків України неодноразово підкреслювалася в працях багатьох вітчизняних дослідників, а зокрема
Нині жодна країна світу не може обійтись без міжнародних економічних зв'язків. За допомогою міжнародних економічних зв'язків національна економіка взаємодіє з господарствами інших країн. Вони є рушієм виробництва як окремих країн, так і світового господарства в цілому, оскільки вони забезпечують більш раціональне використання матеріальних та людських ресурсів на всіх рівнях господарства.
Тема кваліфікаційної роботи є досить актуальною як з наукової, навчальної так із практичної точки зору. Її дослідження дозволяє набути ґрунтовних знань в галузі економічної теорії, міжнародних економічних відносин, міжнародної економіки, ознайомитися з тим як відбувається розвиток економічного співробітництва в світовому господарстві та виявити проблеми на шляху виходу України на міжнародні ринки.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема роботи досить тісно пов'язана з науковими планами і програмами кафедри міжнародної економіки. Дослідження, що здійснюється у цій кваліфікаційній роботі знаходиться у контексті науково-дослідної роботи, кафедри міжнародної економіки за темою: “Соціально-економічні наслідки ринкових перетворень в постсоціалістичних країнах”.
Мета і задачі дослідження. Мета дослідження полягає у здійсненні комплексного аналізу розвитку двосторонніх міжнародних економічних зв'язків України.
Для досягнення цієї мети першочергове значення має чітке визначення й реалізація таких завдань:
– з'ясувати теоретичні аспекти нормативно-правової бази зовнішньоекономічної діяльності;
– охарактеризувати зовнішньоекономічні зв'язки;
– виділити та систематизувати тенденції розвитку зовнішньоекономічних зв'язків;
– розкрити особливості товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТРЕЙД»;
– проаналізувати розвиток торговельних відносин з країнами СНД;
– дослідити сучасний стан розвитку експорту товарів ТОВ «ЮНІТРЕЙД» до країн далекого Зарубіжжя;
– визначення основних проблем та перспектив розвитку зовнішньоекономічних відносин.
Предмет і об'єкт дослідження. Об'єктом дослідження моєї роботи є розвиток двосторонніх міжнародних економічних зв'язків України. Предметом роботи є економічні відносини, що складаються між країнами в процесі поглиблення міжнародного поділу праці.
Методологічні основи дослідження. При дослідженні даної проблеми було використано такі загальнонаукові та специфічні методи: діалектичного матеріалізму, наукової абстракції, економіко-статистичні, метод порівняння, аналізу і синтезу та ін. При написанні роботи були опрацьовані такі джерела: наукові статті, монографії, статистичний щорічник.
Практичне значення одержаних результатів даного дослідження полягає у тому, що одержані результати, щодо розвитку двосторонніх міжнародних економічних зв'язків України, розроблені пропозиції щодо розв'язання проблем які стоять на шляху виходу на міжнародні ринки, можуть бути використані як додатковий теоретичний матеріал для поглибленого вивчення тем з економічних дисциплін, тісно пов'язаних з розвитком міжнародних економічних відносин.
Структура та обсяг роботи. Структура кваліфікаційної роботи обумовлена логікою дослідження. Вона складається з вступу, основної частини, яка містить три розділи і п'яти параграфів, висновків, списку використаних джерел, 3 додатків, 5 таблиць, 8 рисунків.
1. Теоретичні основи зовнішньоекономічної діяльності

1.1 Нормативно-правова база зовнішньоекономічної діяльності

З прийняттям Верховною Радою (16 липня 1990 р.) Декларації про державний суверенітет Україна самостійно здійснює і регулює зовнішньоекономічну діяльність, керуючись при цьому як внутрішнім, так і міжнародним законодавством [35].
Основоположними принципами, на яких базується система зовнішньоекономічної діяльності в Україні, є такі: суверенітет народу України; свобода зовнішньоекономічного підприємництва; рівність і недискримінація всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності перед законами України; верховенство закону і захисту інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, еквівалентність обміну.
Згідно з чинним законодавством України, всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають рівне право здійснювати будь-які види, прямо не заборонені законами України, незалежно від форм власності та інших ознак.
До основних суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності відносяться:
- фізичні особи -- громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які мають цивільну правоздатність і дієздатність і постійно проживають на території України;
- юридичні особи, зареєстровані в Україні і які мають постійне місцезнаходження в Україні;
- об'єднання фізичних, юридичних, фізичних і юридичних осіб, які не є юридичними особами згідно з законами України, але які мають постійне місцезнаходження на території України;
- структурні одиниці іноземних суб'єктів господарської діяльності, які не є юридичними особами згідно з законами України, але які мають постійне місцезнаходження на території України;
- спільні підприємства за участі іноземних суб'єктів господарської діяльності, що зареєстровані в Україні;
- Україна в особі її органів -- місцеві органи влади і управління в особі створених ними зовнішньоекономічних організацій;
- інші суб'єкти господарської діяльності, передбачені законами України. Підставою функціонування суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності є внесення даного виду діяльності до статуту підприємства або установчого договору, що надає право підприємствам здійснювати будь-які види зовнішньоекономічної діяльності [1, 36].
Сукупність суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності можна систематизувати за такими критеріями: за рівнями, дієздатністю, способом привласнення результатів діяльності та відповідальністю.
Суб'єкти господарювання, які здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, можна систематизувати за п'ятьма рівнями [14, 56]:
- мікрорівень -- рівень суб'єктів господарювання як юридичних, так і фізичних осіб -- це підприємства, фірми, організації, які експортують чи імпортують товари, предмети, послуги;
- мезорівень -- рівень різного роду національних галузевих і регіональних об'єднань. Це передусім міністерства і відомства, які безпосередньо здійснюють регулювання зовнішньоекономічних відносин (Міністерство економіки України, Національний банк України, Антимонопольний комітет України, Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі, Торгово-промислова палата України), а також міністерства та відомства, які відіграють досить активну роль, особливо стосовно питань регулювання експорту чи імпорту (Агропромисловий комплекс, Міністерство промислової політики України та ін.);
- макрорівень -- рівень держави. Основними суб'єктами даного рівня є, безперечно, уряд країни та парламент;
- метарівень -- становлення зовнішньоекономічних пріоритетів у процесі міжнародної регіональної інтеграції. Особливо це стосується співпраці органів управління на стадії створення і розвитку інтеграційних об'єднань.
- мегарівень -- рівень міжнародних об'єднань, організацій. Це передусім Генеральна угода з торгівлі і тарифів (ГАТТ), Світова організація торгівлі (COT), Міжнародна торгова палата, Конференція ООН з торгівлі та розвитку (ЮНКТАД), Рада митного співробітництва [33].
Формування ринкової моделі господарювання в Україні передбачає створення ефективної системи регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Основними цілями даної системи регулювання є:
-- захист економічних інтересів України та інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності;
-- забезпечення збалансованості економіки та рівноваги внутрішнього ринку;
-- створення найбільш сприятливих умов для інтеграції економіки України з системою світового поділу праці;
-- стимулювання прогресивних структурних змін в економіці;
-- заохочення конкуренції та ліквідація монополізму у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Регулювання зовнішньоекономічної діяльності України здійснюється: державою в особі її органів у межах їх компетенції; недержавними органами управління економікою; самими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності.
До державних органів управління зовнішньоекономічною діяльністю відносяться державні органи як законодавчої, так і виконавчої влади, а також місцеві органи влади. Слід зазначити, що кожний із органів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності виконує тільки йому делеговані функції в даній системі управління.
Основними функціями Верховної Ради України, як найвищого органу державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, є [2, 70]:
-- створення законодавчої бази у сфері зовнішньоекономічних відносин;
-- затвердження головних напрямків зовнішньоекономічної діяльності;
-- розгляд, затвердження та зміна структури органів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;
-- укладання і ратифікація міжнародних договорів України;
— встановлення правових режимів на території України;
До компетенції Кабінету Міністрів України належить:
-- відповідно до прийнятого законодавства здійснювати координацію зовнішньоекономічних зв'язків;
-- затверджувати нормативні акти управління з питань зовнішньоекономічної діяльності;
-- проводити переговори та укладати міжнародні договори;
-- забезпечувати складання платіжного балансу. Національний банк України фактично є основним органом при здійсненні валютної політики країни. Тому основні його функції такі:
-- реалізує валютну політику держави;
-- регулює курс національної валюти;
-- здійснює облік і розрахунки з наданих і одержаних державних кредитів і позик;
-- здійснює зберігання і використання золотовалютного резерву України;
-- представляє інтереси держави у відносинах з центральними банками інших країн;
-- видає ліцензії на здійснення комерційними банками операцій в іноземній валюті.
Відповідно до Закону України „Про зовнішньоекономічну діяльність”, одним із органів державного регулювання було Міністерство зовнішньоекономічних зв'язків України, але на сьогодні його функції виконує Міністерство економіки України та Міністерство зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України, основні з них такі [4, 12]:
-- забезпечення проведення єдиної зовнішньоекономічної політики;
-- здійснення контролю за державними суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності.
Основними функціями Державної митної служби України є здійснення митного контролю на території України та затвердження актів з питань митної політики держави.
Органи місцевого управління зовнішньоекономічною діяльністю здійснюють реєстрацію суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності (як суб'єктів господарської діяльності) та контролюють функціонування суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності на регіональному рівні.
Україна має у своєму розпорядженні чималий арсенал регуляторів зовнішньоекономічної діяльності, серед яких основними є правові, адміністративні, економічні.
Правове регулювання зовнішньоекономічних зв'язків включає розробку та прийняття нормативно-правової бази в Україні та виконання норм міжнародного права, приєднання України до міжнародних організацій та конвенцій, укладання міжнародних угод.
Будь-який суб'єкт господарської діяльності функціонує у відповідному правовому середовищі, яке формується на основі законодавчої бази. Тобто, правила поведінки суб'єктів визначаються законодавством тієї країни, на ринку якої функціонує підприємство.
Економічні можливості підприємства в сфері зовнішньоекономічної діяльності обмежені правилами і обов'язками, які надає їм організаційно-інституційна підсистема функціонування економічної системи суспільства. Суть даної підсистеми визначається тією місією, яку відіграє процес організації в забезпеченні і упорядкуванні системи господарювання в цілому. Використання в механізмі зовнішньоекономічного співробітництва організаційно-інституційних інструментів дозволяє упорядкувати складну систему взаємодії різних форм міжнародної організації виробництва і міжнародного обміну, взаємозв'язків між ними, взаємозалежності внутрішньої і зовнішньої сфери економіки. В процесі взаємодії всіх суб'єктів зовнішньоекономічних відносин відбувається формування міжнародної організаційної структури виробництва, розвиток організаційних форм і принципів його регулювання.
Правове забезпечення зовнішньоекономічної діяльності повинне відповідати двом критеріям: враховувати специфіку предмета і задовольняти потреби суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності. При цьому основне завдання -- створення сприятливого правового клімату для реалізації економічних інтересів суб'єктів господарювання в сфері зовнішньоекономічних відносин.
Правові норми, що регулюють зовнішньоекономічну діяльність, утворюють певний комплекс, який включає як міжнародно-правові, так і національно-правові норми. Цей комплекс характеризується як сукупність пов'язаних ієрархій і взаємопідлеглістю міжнародних і національних правових норм, взаємодіючих між собою як у цілому, так і в своїх структурних частинах, що регламентують зовнішньоекономічні зв'язки України.
На формування системи правових приписів про зовнішньоекономічну діяльність впливають як внутрішні, так і зовнішні фактори. До зовнішніх факторів відносяться: стан міжнародних відносин, участь України в міжнародних угодах; до внутрішніх: зовнішньоекономічна політика України, стан економіки України, умови, структура органів державної влади і управління тощо.
Загалом нормативні акти, що регулюють зовнішньоекономічну діяльність, можна умовно розділити на три групи:
- Акти, в яких закріплені основні принципи організації і напрямки здійснення зовнішньоекономічної діяльності. Передусім це Конституція України, Декларація про державний суверенітет України та Закон України „Про зовнішньоекономічну діяльність”, який було прийнято в квітні 1991 р. Закон України „Про зовнішньоекономічну діяльність” регулює всі зовнішньоекономічні відносини України: визначає принципи зовнішньоекономічної діяльності, класифікує суб'єктів, дає характеристику основних видів діяльності у сфері зовнішніх зв'язків. У ньому представлена характеристика основних напрямків регулювання зовнішньоекономічної діяльності, визначені спеціальні правові ринки, що діють в Україні і які регламентують економічні відносини України з іншими державами [11, 6].
- Акти, які складаються із систематизованих норм, зокрема -- Митний кодекс України, Закон України „Про єдиний митний тариф”, Закон України „Про режим іноземного інвестування”, Декрет Кабінету Міністрів України „Про валютне регулювання”. Так, Декрет Кабінету Міністрів „Про валютне регулювання” практично регламентує основи валютної політики України на внутрішньому ринку. див. додаток А.
- Акти щодо поточних операцій. Це найбільш чисельна група нормативних документів, що регламентують широке коло відносин.
До їх числа відносяться постанови, інструктивні листи, накази, що приймаються і видаються першочергово:
Сучасні умови ринкової трансформації та формування відкритої економіки України вимагають ґрунтовної та комплексної оцінки можливостей її інтеграції до світового господарського простору, а також структур та організацій, які дають можливість краще використовувати переваги міжнародного співробітництва, розвитку спеціалізованого виробництва. Тому питання про вступ України до COT є важливим кроком на шляху входження країни у світове економічне співтовариство на засадах повноправного члена.
Посилення інтеграційних процесів зумовило перегляд COT свого негативного ставлення до регіональних торговельно-економічних союзів. Про відчутні обмеження компетенції COT та значущості регіональних угруповань свідчить те, що понад 60% світової торгівлі припадає на торгівлю всередині існуючих торговельних союзів: ЄС (15 країн Європи) -- 22,8%, АТР (18 країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону) -- 23,7%, НАФТА (США, Канада, Мексика) -- 7,9% [5, 81].
Отже, найбільший виграш від лібералізації торгівлі в короткостроковій перспективі отримують розвинені країни, які вже мають невисокі митні тарифи (5--6% на кінцеву продукцію промисловості), конкурентоспроможну товарну продукцію високого ступеня обробки (машинотехнічного та споживчого характеру), диверсифікований і потужний сектор послуг (який досягає 50-- 60% ВВП). США, Японія та ЄС фактично контролюють світові товарні потоки. Частка США у світовому експорті -- 12,2% (688,9 млрд. дол.), у світовому імпорті -- 16,1% (899,2 млрд. дол.) [12, 6].
Водночас багато країн Азії, Африки, Латинської Америки стикаються із серйозними проблемами у зв'язку з менш конкурентним національним виробництвом, нижчим рівнем розвитку людських ресурсів та гіршими можливостями у сфері обробки інформації. Тарифи у країнах, що розвиваються, перевищують більше ніж у 2-3 рази тарифні ставки розвинених держав. Високі тарифи (в середньому 15-30%) використовуються як джерело надходжень до державних бюджетів. Це стосується і деяких країн, котрі перебувають на етапі ринкової трансформації і тільки намагаються створити ефективну ринкову систему із конкурентним середовищем.
Успішне завершення Уругвайського раунду, створення Світової організації торгівлі (COT) і початок реалізації рішень цього раунду розглядаються світовим співтовариством як початок нової ери в міжнародній торгівлі й економічних відносинах.
Актуальним для України є те, що членство в системі ГАТТ/СОТ сприятиме подоланню проблеми санкцій проти вітчизняних виробників, допоможе їм захищати інтереси при розв'язанні антидемпінгових спорів. Нарешті, членство в COT сприяло б значному зниженню цін на вітчизняну продукцію на міжнародних ринках. Так, наприклад, згідно з експертними оцінками, вступ України до COT дав би змогу знизити вартість українських товарів на турецькому ринку в середньому на 7-12%, а на польському -- на 10-15%. Загальна ж величина потенційного збільшення експорту нашої держави в результаті вступу до COT, за оцінками Міністерства економіки України, становить близько 1 млрд. дол. щорічно [15, 143].
Аналіз кількісних та якісних параметрів зовнішньоекономічної активності України наводить на невтішні висновки про нездатність вітчизняних ринкових і державних інституцій витримувати сучасний темп і ритм відтворювальних процесів. За даними Держкомстату України, товарна структура зовнішньої торгівлі країни характеризується суперечливими тенденціями. Домінуючі експортні позиції посідають металопродукція (близько 40% експорту), продукція паливно-енергетичного комплексу та хімічної промисловості (20%), в той час як машини та устаткування становлять лише близько 10%. Основною номенклатурою вітчизняного експорту є металевий прокат, більше того, його частка в структурі експорту зростає -- майже на 12% за період 1996-2001 pp., а машинобудування скоротилась за цей час більш як на 2%. Причому в структурі українського експорту металопродукції у свою чергу з 1995 по 2000 pp. Питома вага напівфабрикатів та чавуну зросла з 33 до 48%, а готового прокату зменшилась -- з 67 до 52%. Рівень же вітчизняних експортних цін на металопродукцію є одним із найнижчих у світі. Якщо взяти за еталон рівень ЄС, то відносно нього у 2000 р. ціна української заготівки становила в середньому 85%, арматури -- 80%, товстого листа -- 57% [21, 9].
Відтак, можна констатувати наявність нераціональної структури українського експорту, в якій домінує продукція з невисоким рівнем доданої вартості. Експортуючи таку продукцію, ми забезпечуємо сировиною власних конкурентів на ринках готових виробів, чим власноруч перекриваємо собі туди вихід.
Порівняння з сусідами Центральної та Східної Європи підтверджує правильність таких висновків. Адже, експорт сировини і товарів з низькою питомою вагою доданої вартості з України в 4-10 разів перевищує аналогічний показник для Чехії, Угорщини та Польщі. Крім того, експорт продукції українського машинобудування у 2-5 разів нижчий від аналогічного показника країн Центральної Європи. А тім у 1995 р. частка продукції машинобудування структурі експорту України становила у Словаччині - 18,8%, Польщі - 21,1%. То в Україні поступово закріплюється вкрай не гідна у стратегічному плані сировинна структура товарного експорту [23, 76].
Тому, досліджуючи проблеми державного регулювання зовнішньоекономічної сфери, науковці здебільшого відстоюють необхідність запровадження в Україні істотних порівняно з розвинутими країнами протекціоністських заходів. Деякі навіть обґрунтовують потребу в реалізації у нашій країні принципу автаркії, який полягає у мобілізації внутрішнього економічного потенціалу та зміцненні національних структуроутворних галузей; у формуванні цілісної незалежної економіки на основі створення раціональної національної структури виробництва, орієнтованої на вітчизняного споживача [16, 6].
І хоча, як уже зазначалося вище, в Україні зовнішньоекономічна сфера була лібералізована занадто швидкими темпами (при цьому помилки є неминучими), все ж потрібно пам'ятати і про ту позитивну роль, яку відіграла лібералізація для розвитку національної економіки. Йдеться про „моторну” роль імпорту. Адже вільний від обмежень імпорт зруйнував багато неефективних виробництв і водночас став підставою для виникнення в Україні вищих стандартів споживання. Стандартів, які ґрунтуються не тільки на виробництві за допомогою сучаснішого обладнання і технології, а й інших принципах, формах та способах організації суспільно-економічного життя. Тому, напевно, й існує стійкий кореляційний зв'язок (і це підтверджує досвід країн Центральної та Східної Європи) між зовнішньоторговельними параметрами розвитку економіки постсоціалістичної країни та ступенем ринкового реформування її економіки. На наш погляд, затримка розвитку експортно-імпортної активності на перших етапах незалежності, можливо, і сприяла б уникненню багатьох помилок перехідного періоду, проте відсунула б також і неповоротні зміни.
Отже, важливість зовнішньої торгівлі підсилює ще один момент. Значна частина того, що вироблялось у колишньому Союзі, мала дуже низькі якісні і відповідно споживчі характеристики, а їхня вартість створювалась штучно адміністративними засобами. Тобто говорити лише про кількісні параметри відродження економічного потенціалу нашої країни, не зачіпаючи якісних, неможливо. А для прискорення принципового переозброєння вітчизняного виробництва сучаснішими технологіями, обладнанням та устаткуванням імпорт є безальтернативним чинником. Для оплати імпорту країна повинна у достатньому обсязі експортувати.
1.2 Методологічні основи розвитку зовнішньоекономічних зв'язків в Україні

Зовнішні зв'язки держави -- це взаємообмін з країнами світу продуктами матеріального виробництва, енергією, послугами, інформацією на основі міжнародного поділу праці, а також співробітництво політичних органів, спрямоване на ефективне розв'язання глобальних проблем людства, розширення особистих контактів громадян.
Зовнішні зв'язки мають розгалужену структуру. За змістом, характером, предметами обміну поділяються на політичні, економічні, наукові, культурні, інформаційні, воєнні, екологічні, релігійні, гуманітарні відносини, особисті стосунки громадян, їх можна групувати і за іншими ознаками (часовою тривалістю: тимчасові та стабільні, довготривалі; за територією: з країнами Європи, Азії, Америки тощо; за рівнем розвитку країн: з розвиненими країнами і країнами, що розвиваються тощо). При цьому кожна група зв'язків має свою ієрархічну багаторівневу структуру. Наприклад, економічні зв'язки поділяються на зовнішньоторговельні, науково-технічні, інвестиційні, кредитно-фінансові, інтуристські тощо.
Етапною правовою основою для розширення зовнішньоекономічних зв'язків незалежної України стали Декларація про державний суверенітет України (16 липня 1990 р.), Акт проголошення незалежності України (24 серпня 1991 р.) і, нарешті, Конституція України (28 червня 1996 р.). Серед спеціальних законів з питань економіки слід відзначити Закони України про економічну самостійність (З серпня 1990 р.); про зовнішньоекономічну діяльність (16 квітня 1991 р.); про створення державного експортно-імпортного банку (З січня 1992 р.); про іноземні інвестиції (13 березня 1992 р.), Декрет Кабінету Міністрів України "Про режим іноземного інвестування" (20 травня 1993 р.); Закони України про промислово-фінансові групи в Україні (21 листопада 1995 р.); про режим іноземного інвестування (19 березня 1996 р.); про захист від недобросовісної конкуренції (7 червня 1996 р.) та інші законодавчі та нормотворчі акти [26, 6].
Важливими правовими документами щодо створення механізму зовнішньоекономічних зв'язків України стали договори та угоди з молодими незалежними державами, що утворилися на території колишнього СРСР, та багатьма країнами Європи, Північної й Південної Америки, Азії, Африки.
З колишніми республіками СРСР Україна провадить переговори щодо розв'язання економічних і фінансових проблем, питань па-ливно-енергетичного комплексу, транспорту і зв'язку, правонаступництва новостворених держав. Водночас основою розширення економічного простору є горизонтальні зв'язки між безпосередніми виробниками товарів, а також між державами. При цьому тільки за умови безмежності економічного простору складаються ефективні господарські зв'язки. До того ж стабілізація економіки, радикальні зміни інституціональних структур, збалансованість товарної та грошової маси більше ймовірні, якщо їх провадити в масштабах держав. Між процесами введення вільних цін, децентралізації системи прийняття рішень і фінансовою дисципліною існує найтісніший зв'язок, який і зумовлює формування внутрішніх ринків молодих держав, що є передумовою створення справді ринкового міждержавного середовища.
Для України важливими є двосторонні угоди і договори з державами - колишніми республіками СРСР. За цими угодами держави мають надавати своїм підприємствам можливість самим встановлювати господарські зв'язки, обумовлювати порядок розрахунків, форми матеріальної відповідальності за невиконання поставок. Загалом угоди мають виробляти економічний механізм реалізації інтересів України та її партнерів, а не бути Політичними деклараціями на економічну тему [19, 143].
Розробка програм стабілізації й розвитку зовнішньоекономічних зв'язків повинна включати оцінку можливостей сучасного експортного потенціалу України і першочергових, так званих критичних імпортних потреб. У цьому контексті заснування й функціонування спільних підприємств вбачаються більш надійною формою, ніж створення спільних економічних зон.
З урахуванням потреб наших партнерів за кордоном та можливостей диференційованого стимулювання тих виробництв, що становитимуть основу експортного сектора економіки України, доцільно було б ширше заохочувати вкладення іноземного капіталу у вже існуючі господарські об'єкти та створення іноземними інвесторами фірм на території нашої держави. При цьому слід брати до уваги, що іноземний капітал віддає перевагу організаційно-економічним відносинам високого рівня, а не лібералізації умов для залучення іноземних інвестицій.
Подібні форми економічних відносин сприяли б запровадженню у виробництво сучасних технологій, надали б імпульс прогресивним зрушенням у господарській структурі України, забезпечили б вихід на світовий ринок з конкурентоспроможною продукцією. Що стосується контролю іноземних інвесторів, то диференційований підхід до оподаткування і видавання ліцензій, контроль за додержанням санітарних та інших умов, створення національного агентства сприяння залученню іноземних інвестицій та інші заходи, успішно застосовувані в цивілізованих країнах світу, прийнятні і для України.
Сприятливе географічне розташування, значний потенціал обробної промисловості й перспективний експорт сільськогосподарської продукції слід враховувати під час розробки приграми стабілізації та розвитку зовнішньоекономічних зв'язків України. Треба також пам'ятати, що: 1) торгівлю готовою продукцією на світовому ринку витісняє обмін науково-технічними досягненнями; 2) частка взаємного обміну деталями, компонентами, вузлами у міжнародній торгівлі зростає; 3). матеріально-технічне забезпечення виробництва фірми не обмежується національним ринком. Отже, одним із стратегічних напрямів доцільно передбачити пріоритетне залучення іноземного капіталу до науково-технічної та виробничої кооперації, взаємовигідного обміну на ліцензійній основі винаходами, розробками, ноу-хау, промисловими зразками тощо.
Розвиток міжнародної кооперації потребує стимулів з боку держави - звільнення окремих категорій товаровиробників від митного оподаткування та ліцензування чи квотування, надання кредитних пільг тощо. Слід розширити імпорт комплектуючих для експортної продукції, практикувати застосування імпортних технологій і новітнього устаткування для легкої промисловості й галузей АПК, електротехніки, зв'язку тощо. Науково-технічний прогрес за своєю природою інтернаціональний, тому розв'язати завдання розвитку передових технологій без зв'язків із зовнішнім світом, без залучення світового капіталу практично неможливо.
Обґрунтована стратегія розвитку зовнішньоекономічних зв'язків України підпорядковується раціональному розв'язанню найгостріших проблем оздоровлення економіки - подоланню численних дефіцитів на внутрішньому ринку, прискоренню НТП, нагромадженню валютних ресурсів для сплати нашої частки в колишньому загальносоюзному зовнішньому боргу, поліпшенню якості товарів, підвищенню збалансованості бюджету і платіжного балансу.
Отже, розвиток зовнішньоекономічних відносин є не самоціллю, а одним з перевірених досвідом багатьох розвинутих країн способів подолання кризового стану економіки, виведення виробничого потенціалу на сучасний технічний і технологічний рівні, підвищення добробуту народу України.
Різноманітними є функції світових зв'язків України. Вони покликані сприяти органічному її інтегруванню у всесвітні структури з метою зміцнення миру й безпеки, ефективного розвитку економіки, науки, освіти і культури, формуванню єдиного екологічно чистого простору землі, задоволенню особистих потреб громадян.
За 2006р. експорт товарів склав 34676,7 млн. дол. США, імпорт - 39899,6 млн. дол. США. Порівняно з відповідним періодом минулого року експорт збільшився на 11,4%, імпорт - на 22,4%. Від'ємне сальдо становило 5222,9 млн. дол. (у 2005р. - 1469,7 млн. дол.). Коефіцієнт покриття експортом імпорту складав 0,87 проти 0,95 у 2005 році [35].
Зовнішньоторговельні операції Україна проводила з партнерами із 211 країн світу. Обсяги експортних поставок до країн Європи становили 33,1% від загального обсягу експорту, СНД - 32,4%, Азії - 21,5%, Америки - 6,8%, Африки - 6,2%, Австралії і Океанії - 0,05%.
Імпорт з країн СНД становив 45,5% від загального його обсягу, Європи 36,5%, Азії 13,5%, Америки - 3,3%, Африки - 0,9% та Австралії і Океанії 0,2%.
У порівнянні з 2005р. збільшились обсяги експорту товарів до Америки (на 38,4%), Австралії і Океанії (на 25,4%), країн СНД (на 15,7%), Європи (на 15,4%), Африки (на 0,6%). Зменшились обсяги поставок товарів до країн Азії (на 2,4%).
Збільшились обсяги імпортних надходжень в Україну з Азії (на 30,4%), Європи (на 29,9%), країн СНД (на 16,2%), Америки (на 13,7%). Імпорт з Австралії і Океанії зменшився (6,2%), Африки (на 2%).
Найбільші обсяги експортних поставок у 2006р. здійснювались до Російської Федерації - 22,1% від загального обсягу експорту, Італії - 6,6%, Туреччини - 6,3%, Польщі - 3,6%, Німеччини - 3,3%, США та Білорусі - по 3,2%.
Найбільші імпортні надходження здійснювались з Російської Федерації 30,9%, Німеччини 9,2%, Туркменістану 8%, Китаю - 5,1%, Польщі - 4,7%, Італії 3,1%, Білорусі - 2,9%.
Порівняно з 2005р. збільшився експорт товарів до основних країн-партнерів: Білорусі - на 38,1%, Польщі - на 36,1%, Італії - на 32,6%, США - на 26,6%, Туреччини - на 18,3%, Російської Федерації - на 12,7%. Зменшився експорт до Німеччини - на 3,6%.
Зросли обсяги імпорту товарів з усіх основних країн-партнерів: Польщі - у 1,5 рази, Італії - на 40%, Білорусі - на 31,9%, Туркменістану - на 31,8%, Китаю - на 27,1%, Німеччини - на 22,3% та Російської Федерації - на 4,1%.
У загальному обсязі експорту товарів за 2006р. порівняно з відповідним періодом минулого року збільшилась частка жирів та олій тваринного або рослинного походження з 1,6% до 2,5%, продуктів неорганічної хімії з 2,7% до 2,9%, чорних металів з 33,8% до 34,2%, виробів з чорних металів - з 5,5% до 6,2%, електричних машин і устаткування з 2,6% до 3,3%. Натомість зменшилась частка молока та молочних продуктів, яєць, меду - з 1,6% до 0,9%, зернових культур з 3,9% до 3,7%, руд, шлаків та золи з 3,1% до 2,4%, енергетичних матеріалів, нафти та продуктів її перегонки з 9,8% до 6,9%, добрив з 2,9% до 2,6%, котлів, машин, апаратів і механічних пристроїв з 5,6% до 5%.
У загальному обсязі імпорту товарів збільшилась частка фармацевтичної продукції - з 2,8% до 3%, полімерних матеріалів, пластмас з 4,1% до 4,5%, наземних транспортних засобів, крім залізничних з 8,2% до 11,1%. Зменшилась частка руд, шлаків та золи з 1,9% до 1,2%, енергетичних матеріалів, нафти та продуктів її перегонки - з 30,4% до 28,8%, котлів, машин, апаратів і механічних пристроїв з 11,1% до 10,8%, електричних машин і устаткування з 6,2% до 5,9%.
У структурі імпорту давальницької сировини переважали енергетичні матеріали, нафта та продукти її перегонки (22,5%), електричні машини і устаткування (14,4%), полімерні матеріали, пластмаси (5,5%), бавовна (тканини) (5,2%), хімічні штапельні волокна (4,6%), вовна (4,5%), папір та картон (3,8%), нитки синтетичні або штучні, а також м'ясо та харчові субпродукти (по 3,7%).
Обсяг експорту готової продукції, виготовленої з імпортованої давальницької сировини, становив 2189,1 млн. дол. і зменшився у порівнянні з 2005р. на 4,2%. Основні поставки готової продукції здійснювалися до Німеччини - 17,7%, Угорщини - 14,6%, Польщі - 9,9%, Російської Федерації - 9,8%, Нідерландів - 6,2% та Італії - 5,7%. Найбільша питома вага припадала на одяг текстильний (22,4%), органічні хімічні сполуки (14,4%), електричні машини і устаткування (12,5%), папір та картон (7,7%), полімерні матеріали, пластмаси (5,9%), чорні метали (5,3%), взуття (4,2%), одяг трикотажний (4,1%), інші продукти хімічної промисловості (4%) [34].
Отже, поступове входження України у світовий економічний простір виявляється в розширенні її економічних, політичних, торгових, фінансово-кредитних, господарських і технологічних зв'язків з іншими країнами світу. За їх допомогою господарство України становить єдину господарську систему, яка розвивається на основі суспільного поділу праці.
У системi мiжнародного подiлу працi Україна спецiалiзується на виробництві машин (лiтаки, судна, ракетно-космiчна тexнiкa, танкобудування), продукцiї чорної металургiї (залiзна і марганцева руди, прокат), продукції АПК, особливо харчової (цукор, борошно, олiя, м'ясо, молоко, овочеві консерви, кондитерські вироби), виробництвi xiмiкaтів, цементу [30].
Форми зовнішніх економічних зв'язків України -- різноманітні: зовнішня торгівля, міжнародна спеціалізація і кооперування виробництва, експорт та імпорт капіталів і робочої сили, надання та одержання послуг (виробничих, транспортно-експедиційних, страхових, консультаційних, маркетингових, експортне чи імпортно-посередницьких, юридичних), міжнародне спільне підприємництво, сумісне будівництво підприємств, науково-технічне співробітництво, валютні та фінансово-кредитні відносини, інтуризм, проведення на комерційній основі виставок, ярмарків, торгів, аукціонів тощо.
У cвітовому масштабi Укрaїнa видiляється також науково-технiчним потенцiалом високої квалiфiкацiї. Вона мaє визначнi у світі власнi наукові школи та унiкальнi технологiчнi розробки нових матерiалiв, бiотехнологiй в галузi електрозварювання, радiоелектронiки, фiзики низьких температур, ядерної фiзики, iнформатики, телекомунiкацiй та зв'язку, здатних забезпечити розвиток високотехнологiчного виробництва на piвні найвищих свiтових стандартiв.
Вiдтак порiвняно високий економiчний, науково-технiчний, мінерально-сировинний, грунтовий i трудовий потенцiали, надзвичайновигiдне економiко-географiчне та геополiтичне положения в центрi Європи створюють об'єктивнi умани для забезпечення вза€мовигiд-ного мiжнародного подiлу працi, спецiалiзацiї, кооперування та iнтеграцiї України у свiтовий економiчний npocтip.
У сучасних умовах зовнiшньоекономiчнi зв'язки стають могутнім засобом прискорення науково-технiчного розвитку та iнтенсифiкацiї економiки, оскiльки оволодiвати найновiшими досягненнями науки й технiки без iнтенсивного обмiну результатами наукових дослiджень, рiзноманiтними товарами й послугами означа нерацiонально використовувативласнi ресурси, втрачати час i темпи розвитку.
Отже, зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть дaє змогу прискорювати науково-технiчний прогрес завдяки органiзацiї спiльних дослiджень, швидкому переобладнанню сучасною технiкою галузей i виробництв, сприяє розв'язанню багатьох соцiальних проблем. Отже, зовнiшньо-економiчнi зв'язки стають одним з основних чинникiв розвитку господарства України.
2. Аналіз зовнішньоекономічних зв'язків ТОВ «ЮНІТРЕЙД»

2.1 Організаційно-економічна характеристика ТОВ «ЮНІТРЕЙД»

ТОВ «ЮНІТРЕЙД» було засновано в 1993 році. Метою Товариства є сприяння розвитку економіки України, формування ринкових відносин, постійне підвищення ефективності господарської i підприємницької діяльності, спрямованої на задоволення громадської потреби в продукції, роботах, послугах Товариства, вирішення соціальних проблем, отримання прибутку і відноситься до підприємницьких Товариств.
Предметом діяльності Товариства є: оптова та роздрібна (в тому числі виїзна) торгівля товарами народного споживання, продукцією виробничо-технічного призначення, продовольчими товарами, сільськогосподарською продукцією; оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями; оптова, роздрібна торгівля тютюновими виробами; посередницькі послуги при купівлі-продажу товарів народного споживання, сільськогосподарських продуктів; організація пунктів закупівлі сировини та відходів виробництва; закупівля та продаж сільськогосподарської продукції; виробництво та реалізація борошна, крупи, макаронних виробів; зовнiшньоекономiчна діяльність; інші види діяльності не заборонені чинним законодавством [32].
Вищим органом управління Товариства є збори учасників. Вони складаються з учасникiв або призначених ними представників. Представники Учасників можуть бути постійними або призначатися на певний строк. Учасник має право в будь-який час замінити свого представника, сповістивши про це iнших Учасникiв. Кількість голосів кожного з Учасникiв у зборах визначається пропорцiйно розміру частки Учасника у статутному капіталі. Збори Учасникiв Товариства обирають зі свого складу Голову зборів на 2 роки. Голова зборів Товариства розпочинає збори. Скликає чергові та позачергові збори Учасників, готує їх порядок денний, направляє Учасникам відповідні повідомлення. Перевіряє повноваження представників і вирішує питання про можливість їх участі у зборах. Збори можуть приймати рiшення з будь-яких питань дiяльностi Товариства, у тому числі і з тих, що передані зборами до компетенції виконавчого органу [22].
Виключною компетенцією зборiв є: визначення основних напрямів дiяльностi Товариства і затвердження його планів та звітів про їх виконання; внесення змін i доповнень до статуту Товариства; прийняття рішення про відчуження майна Товариства на суму, що становить п'ятдесят і більше відсотків майна Товариства; зміна розміру статутного капіталу; призначення та звільнення з посади Генерального директора, вибори та відкликання членів ревізійної комісії, Голови зборів; та ін.
Питання віднесені до виключної компетенції зборів Учасників Товариства, не можуть бути передані ними для вирішення виконавчому органу Товариства.
Управлінська структура зовнішньоекономічної діяльності Управлінська структура зовнішньоекономічної діяльності Товариства - складний комплекс, організованість роботи якого забезпечується механізмом управління, який встановлює внутрішні зв'язки і ураховує діяльність усіх ланок і працівників підприємства - від робітника до генерального директора ТОВ «ЮНІТРЕЙД».
Управлінська структура зовнішньоекономічної діяльності ТОВ «ЮНІТРЕЙД» зображена на рис. 1.1.
Структура складається з генерального директора, комерційного директора, директора по зовнішньоекономічних зв'язкам, головного бухгалтера, бухгалтера, відділу нафтопродуктів до складу якого входять: начальник відділу нафтопродуктів, менеджер відділу нафтопродуктів. До відділу зовнішньоекономічних зв'язків входять: заступник директора по ЗЕЗ, менеджер по продажам, фінансист - економіст, менеджер відділу ЗЕЗ - водій, технічні працівники.
39
Рис. 1.1 Управлінська структура зовнішньоекономічної діяльності ТОВ «ЮНІТРЕЙД»
Суть управлінської діяльності полягає у впливі на процес через прийняття рішень. Товариство має лінійно-функціональну структуру управління. Вона спирається на розподіл повноважень та відповідальності за функціями управління.
Така структура управління завдяки своїй ієрархічності забезпечує швидку реалізацію управлінських рішень, сприяє спеціалізації і підвищенню ефективності роботи функціональних служб, уможливлює необхідний маневр ресурсами.
Управління організацією відображає сукупність взаємопов'язаних процесів планування, організації, мотивації та контролю, які забезпечують формування та досягнення цілей організації.
У системі управління треба додержувати принципу вибору правильного рішення, яке приймається з певного набору рішень. Чим більший вибір, тим ефективніше управління. Оплата праці працівника складається з: посадового окладу; надбавка за вислугу років; надбавки за високі досягнення у праці; премії.
При виплаті заробітної плати бухгалтерія надає працівникові повну інформацію щодо її нарахувань та утримань. Товариство також встановлює в межах фонду оплати праці надбавки за особливі умови праці та напруженістю у роботі - до 100% посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг та вислугу років. За виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників (у разі хвороби, відпустки) встановлюється доплата до 50% посадового окладу відсутніх працівників.
Облік приходу на роботу працівників та їх відсутності з поважних причин ведеться в спеціальному журналі. Табель обліку робочого часу щомісячно подається відділу бухгалтерського обліку центру зайнятості.
Мотиваційний механізм. За зразкове виконання трудових обов'язків, поліпшення якості роботи, за багаторічну і бездоганну роботу, інші досягнення у праці застосовуються такі заохочення працівників: Видача премій (відповідно до особистого вкладу працівників в загальні результати роботи та в межах фонду преміювання, утвореного в розмірі тримісячного фонду оплати праці та економії фонду оплати праці); Нагородження почесною грамотою; Нагородження цінним подарунком; Оголошення подяки.
Заохочення оголошується наказом і заноситься до трудової книжки працівника.
Працівники, які успішно і сумлінно виконують свої обов'язки, виявляють ініціативу і винахідливість у роботі, користуються перевагами і пільгами при соціально-культурному і побутовому обслуговуванні. Таким працівникам надаються переваги при просуванні по службі.
Товариство згідно з предметом своєї діяльності здійснює зовнішньоекономічну діяльність.
Товариство здійснює такі види зовнішньоекономічної дiяльностi:
- надання суб'єктам зовнiшньоекономiчної дiяльностi послуг, а саме: виробничих, транспортно-експедиційних, консультаційних, маркетингових, торгових, посередницьких, та інших, якщо вони не заборонені законодавством України;
- спільна наукова, виробнича та інша кооперація з іноземними юридичними i фізичними особами;
- навчання, підготовка, стажування за кордоном своїх спеціалістів з різних спеціальностей та професій згiдно з статутною діяльністю;
- товарообмінні (бартерні) операції та iнша дiяльнiсть, побудована на принципах зустрічної торгівлі мiж суб'єктами зовнiшньоекономiчної дiяльностi.
Товариство при здійсненні зовнiшньоекономiчної дiяльностi укладає всі види угод, контрактів, що не суперечать законодавству України. ТОВ «ЮНІТРЕЙД» має зовнішньоекономічні відносини з країнами СНД і країнами далекого зарубіжжя див. рис. 1.2.
Рис. 1.2. Зовнішньоекономічні відносини ТОВ «ЮНІТРЕЙД» з країнами СНД і країнами далекого зарубіжжя
Отже, ТОВ «ЮНІТРЕЙД» має достатній досвід у співпраці з іноземними підприємствами. Підприємство заключило контракти з такими фірмами як: «SOMEX» Латвія, «DEXTER» Болгарія, а також має вихід на російський ринок, співпрацює з фірмами Таїланда, Австралії, Грузії. В перспективі є прагнення налагодити зв'язки з країнами Західної Європи.
2.2 Розвиток торговельних відносин з країнами СНД

ТОВ «ЮНІТРЕЙД» є одним з великих трейдерів сухого знежиреного молока та вершкового масла в Україні. Дана компанія протягом 10 років праці на ринку молочної продукції придбала багатий досвід експортно - імпортних операцій з підприємствами Росії, Грузії, Болгарії, Канади, Австралії, Японії, Таїланд, країн Африки та інших країн.
Окрім сухого знежиреного молока (СЗМ) та вершкового масла ТОВ «ЮНІТРЕЙД» може запропонувати широких асортимент твердих сирів від провідних українських маслозаводів:
1) Сир «Вершковий «Клуб Сиру»» 50% жирності.
Сир виробляється із додаванням вершків. Має яскраво - виражений присмак та аромат вершків.
Виробник: Світловодський МСЗ.
2) Сир «Гауда Європейська» 50% жирності.
Має виражений сирний, дещо кислуватий, ніжно - гострий смак. Тісто пластичне та однорідне по всій масі.
Виробник: Канівський МСЗ.
3) Сир «ЕДАМ Європейський» 45% жирності.
Має виражений сирний, дещо солодкуватий, з горіховим відтінком смак. Тісто пластичне та однорідне по всій масі.
Виробник: Канівський МСЗ.
Ціна від 2850 до 2950 дол. США під замовлення. В залежності від сезонності об'ємів, строків, умов поставки та умов оплати продукції ТОВ «ЮНІТРЕЙД» готове розглядати зустрічні пропозиції щодо зміни цін [22].
ТОВ «ЮНІТРЕЙД» створено в 1993 році, основний профіль діяльності за останні 6 років, це виробництво й реалізація молочної продукції. У структуру фірми входять чотири молокопереробних заводи із трьох областей України. Основний вид продукції сухе молоко й вершкове масло. Продукція відповідає всім стандартам і гігієнічним нормам, що підтверджується декількома сертифікатами.
В 2006 році ТОВ «ЮНІТРЕЙД» уклало й відробило 10 експортних контрактів з 14 клієнтами-одержувачами: далеке зарубіжжя - 5 контрактів («SOMEX» «DEXTER»); Росія м. Санкт-Петербург - 1 контракт; м. Москва - 2 контракти; Грузія м. Тбілісі - 2 контракти [8].
До них відвантажено 4889,225 тонн молочної продукції, з них близько 85% сухого молока і 15% вершкового масла.
Так по контрактах компанії ТОВ «Литимпорт», м. Москва поставлена 180т. СЗМа загальною вартістю 4 834 970 руб. РФ й 22 000 дол. США при середній ціні 979 дол. США див. додаток Б.
Процентне співвідношення експортних поставок СЗМа в розрізі покупців СНД можна побачити на рис. 2.1.
Рис. 2.1. Процентне співвідношення експортних поставок СЗМа в розрізі покупців СНД
З рисунка 2.1. видно що найбільшу частку займає Литимпорт 51%, Интерпродукт 40%, а найменшу частку тільки 9% - Селла-Айсберг.
На рис. 2.2 зображені обсяги експортних поставок сухого знежиреного молока за 6 років, в 2006 році на експорт відправлене СЗМа (3904 тонн) приблизно 63,5% від 2005р.
Рис. 2.2. Обсяги експортних поставок сухого знежиреного молока за 6 років

В 2006 році ТОВ «ЮНІТРЕЙД» по експортних контрактах було відвантажено молока цільного сухого (МЦС) ДЕРЖСТАНДАРТ 4495-87 (25% жирності) - 265,225 т. на загальну вартість 225 984,2 дол. США й 1 976 600 руб. РФ(62 280 дол. США) при середній ціні продажів 1087 дол. США за 1 тонну.
На ринок СНД:ТОВ «Литимпорт», м. Москва РФ відвантажена 60 тонн МЦС загальною вартістю 1 976 600 руб. РФ ТОВ «Селла-Айсберг», м. Тбілісі Грузія відвантажена 135 тонн МЦС загальною вартістю 141300 доларів США. Див. табл. 2.1.
Таблиця 2.1. Структура поставок МЦС по контрактах СНД
Одержувач
%
Середня ціна за 1 тонну дол. США
т.
Ціна Дол. США
Сума поставок Дол. США
Компанія ТОВ «Селла-Айсберг» м. Тбілісі Грузія
51%
1046,66
135
141 300
у т.ч.
55
1260
69 300
25
900
22 500
55
900
49 500
ТОВ «Литимпорт», м. Москва РФ
22,5%
1038
60
1 976 600 руб.

у т.ч. 40
33550
(62 280$)
1 342 000

20
31730
634 600
РАЗОМ
100%
1086,86
265,225
225 984,2
1 976 600 руб.
(62 280$)

Загальна кількість відвантаженого молока сухого (СЗМ + МЦС) становить 4169,225 т. на загальну суму приблизно 4 055 264 доларів США, що становить 63,2% від 2005 року. див. рис. 2.3.
Рис. 2.3. Обсяги експортних поставок цільного сухого молока за 6 років

Крім сухого молока, в 2006 році на російський ринок експортовано 285 тонн масла солодковершкового ДЕ и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.