На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Курсовик Свтова торгвля та стан конюнктури зовншнх ринкв для України. Характеристика позицй України на свтовому ринку товарв та послуг. Геостратегчна специфка нацональної участ в мжнароднй торгвл. Досвд країн з розвинутою ринковою економкою.

Информация:

Тип работы: Курсовик. Предмет: Междун. отношения. Добавлен: 19.10.2010. Сдан: 2010. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


2
Зміст
    Вступ
      1. Світова торгівля та стан кон'юнктури основних зовнішніх ринків для України
      2. Позиції України на світовому ринку товарів та послуг
      3. Геостратегічна специфіка національної участі в міжнародній торгівлі
      Висновок
      Список використаних джерел

Вступ

Актуальність теми. Функціональна диверсифікація і посилення зовнішньоекономічних факторів у розвитку національних економік є особливістю відтворення та однією з вирішальних передумов підвищення їх ефективності. Цей етап характеризується все повнішим проявом інтеграційних рис у світовому масштабі та поглибленням міжнародного поділу праці. Названі процеси торкаються і розвитку України, а тому не можуть не позначитись на умовах, характері вибору пріоритетів та напрямі її інтеграції до світового господарства.

Зовнішня торгівля є найдавнішою і основною формою зовнішньоекономічної діяльності, через яку здійснюються світогосподарські зв'язки. Тому поглиблене вивчення переваг України у світовій торгівлі є життєво необхідним і актуальним.

Реальний стан економіки України спричиняє певні труднощі в інтегруванні у світогосподарські процеси. Україна повинна активніше підключатися до широких та інтенсивних світогосподарських відносин, поглиблення НТП та припливу іноземних капіталів і новітніх наукових і технологічних досягнень з-за кордону.

Надзвичайно важливим є врахування досвіду країн з розвинутою ринковою економікою, особливостями яких є:

по-перше, зменшення потреби в багатьох традиційних видатках сировини;

по-друге, зростає кількість підприємств, які працюють за "швидким" циклом, коли етапи проектування, розробки та випуску продукції стають єдиним процесом, а необхідність у запасах сировини, матеріалів, комплектуючих та устаткуванні скорочуються;

по-третє, зростає інвестування коштів в інформаційно-електронну інфраструктуру; по-четверте, підсилюється ефективність здійснення управлінських операцій та скорочується час для прийняття рішень і проходження їх через економічні механізми. Україна не спроможна сьогодні наздогнати "швидкі" економіки, але може орієнтуватись на їх досвід при проведенні структурних ринкових трансформацій.

1. Світова торгівля та стан кон'юнктури основних зовнішніх ринків для України

Середній обсяг світового експорту товарів і послуг у десятиріччі (1983-1993 рр) складав 2,683 млрд дол., а в наступному - вже 5.736 млрд дол., тобто зріс у 2,1 рази.

Таблиця 1.1

Світовий експорт товарів і послуг (млрд дол. США)

1983-1993
1994-2007
1998
1999
2000
2001
2002
2003
2004
2005
2006
2007
2,683
5,736
4,271
4,388
4,713
4,719
5,265
6,236
6,549
6,752
6,972*
7,498*
Зростає відкритість економік провідних країн світу, що засвідчує їх активну участь у процесах глобалізації. Так питома вага зовнішньоторговельного товарообігу у ВВП зросла з 1950 р. до 2007 р. у США з 6 до 20%, у Франції - з 20 до 35-37%, в Німеччині - з 20 до 40-42%, в Англії з 40 майже до 50%.
Високу зовнішньоторговельну квоту, обумовлену іншими чинниками, але порівняну з іншими країнами, має й Україна, що спонукає до необхідності врахування в економічній політиці суперечливого впливу глобалізації як на економічний розвиток, так і на економічну безпеку нашої країни.
Протягом 1990-2007 рр. Середньорічні темпи зростання світового ВВП складали 1,5%, а світового товарного експорту 6%, в тому числі готових виробів - 6,5%. Сільськогосподарської продукції - 4,5, продукції видобувних галузей промисловості - 4%. У 2007 році світовий товарний експорт дорівнював 5,115 млрд дол., в тому числі готові промислові вироби складали 3,700 млрд дол., сільськогосподарські продукти - 586 млрд дол., продукція видобувної промисловості - 574 млрд дол.
Лідируючі позиції у світовому експорті посідають країни "великої сімки", серед них на першому місці - США з річним обсягом експорту 624,5 млрд дол., що складає 11,8% глобального експорту. Замикає сімку Канада з розміром експорту у 201,6 млрд дол., та з часткою у світовій торгівлі 3,8% [5, с.38].
Важливими ознаками розвитку міжнародної торгівлі є її глобалізація і, що діє всупереч цьому процесу, її регіоналізація, коли торговельні потоки спрямовуються в країни, об'єднанні різного характеру економічними угодами.
Розгортання процесу глобалізації відбувається у певних формах чи, іншими словами, глобалізація має свої іманентні форми прояву. Вони здебільшого викристалізовуються і знаходять своє матеріальне втілення у збільшенні обсягів та диверсифікації структури міжнародної торгівлі; в міжнародних прямих і портфельних інвестиціях, що все ширше використовуються в системі заходів національного економічного розвитку; в переміщеннях робочої сили по всьому полю світового господарства; у зростаючому використанні знань, технологій, менеджменту, маркетингу, що продукуються в більш розвинутих країнах, а використовуються в економічних системах, які поступово конвертуються у світогосподарські процеси.
Найбільшим регіональним об'єднанням в даний час є Азійсько-тихоокеанське економічне угруповання АПЕК, частка якого складає майже 50% міжнародної торгівлі. На другому місці - Європейський Союз з часткою світової торгівлі 37,3%. Третю сходинку посідає Північноамериканське регіональне об'єднання НАФТА, на яке припадає 18,7% торговельного обороту світу. Південноазійське регіональне угруповання АСЕН займає 6,8%, а Латиноамериканське МЕРКОСУР - 1,5% міжнародної торгівлі. Існують проекти створення американської зони вільної торгівлі, яка об'єднуватиме 34 країни Північної та Південної Америки [4, с. 20].
Глобалізація економічних процесів спонукає до внесення коректив у зовнішньоекономічну політику України. Йдеться, насамперед, про всебічне зміцнення і диверсифікацію фундаментальної основи зовнішньоекономічних зв'язків - галузей порівняльної і конкурентної переваги. З одного боку це наукомісткі, високотехнологічні підрозділи економіки (ракетно-космічна техніка, літакобудування, порошкова металургія, електрозварювальне виробництво, моторобудування, військова техніка і озброєння). З іншого -трудоінтенсивні (за рахунок відносно високої кваліфікації зайнятих) галузі переробної промисловості (цукрова, олійна, масложирова, кондитерська). Дана сукупність галузей має скласти каркас експортного комплексу України, забезпечуючи його конкурентноздатність та економічну ефективність в умовах зростаючої глобалізації економічного розвитку.
Інше коло проблем пов'язано з геостратегічними напрямами диверсифікації зовнішньої торгівлі. Незаперечною є необхідність подальшого зміцнення позицій на традиційних ринках країн СНД, мінімізуючи при цьому консервування застарілих схем співпраці, технологічного та технічного рівня виробів, що є об'єктом взаємного обміну.
Водночас, очевидним, є переваги ринків високорозвинутих країн (ЄС, НАФТА) та держав-сусідів (ЦЕФТА, ЧЕС, Балтійський спільний ринок), які спонукатимуть наших виробників і експортерів до піднесення якості, інших техніко-економічних параметрів до рівня кращих світових стандартів. Очікують свого освоєння українськими експортерами ринки країн Латинської Америки, Близького і Середнього Сходу, Південно-Східної та Південної Азії, Африки [3, с.51].
Також глобалізація обумовлює необхідність більшої системності і впорядкованості щодо присутності України на головних міжнародних ринках сучасних товарів і послуг, інвестиційному, фінансовому, технологічному, робочої сили. Координація та законодавче врегулювання цієї діяльності сприятимуть органічному, еволюційному включенню України у світогосподарські процеси і структури, повнішій реалізації національних економічних інтересів.

2. Позиції України на світовому ринку товарів та послуг

Після здобуття незалежності Україна веде активну зовнішньоторговельну політику. Вже у 1993 р. вона провадила торговельні операції більш ніж з 180 країнами світу. Зовнішня торгівля має для України велике значення. Так, якщо у США і Японії експорт у структурі ВВП становить близько 10%, у Франції та Польщі - 20%, то в Україні у 1997 р. частка експорту товарів становила 31%, а послуг - близько 10% від ВВП. Тобто, 40% робочих місць у нашій країні існують завдяки експорту товарів та послуг. Стан зовнішньої торгівлі реально відображає ситуацію, яка склалася в економіці України.

У 1997 р. на бартерних умовах обсяг експорту товарів становив 9,6%, а імпорту - 8,6%. Лише внаслідок втручання державних органів значно скоротився обсяг експортно-імпортних операцій і в 1999 році вони становили відповідно 3,6% і 2,8%.

Структура українського експорту неефективна, в імпорті переважають товари, які в достатній кількості виробляються або можуть вироблятись в Україні.

У товарній структурі експорту переважають сировина та товари первинної обробки: чорні метали, добрива, продукти неорганічної хімії, вироби з чорних металів, цукор та кондвироби з цукру, хоча експортуються і готові вироби - ядерні реактори, котли, обладнання, механізми, засоби наземного транспорту, електричні машини тощо. Експорт товарів обробної промисловості обмежений внаслідок їх низької конкурентоспроможності [1, с.25].

Значного поширення набуло міжнародне співробітництво в окремих галузях виробництва, соціально-економічного життя, науково-технічного прогресу. Така кооперація не обов'язково відбувається в рамках тих або інших організаційних структур. Вона може мати місце під час виконання державами погоджених ними програм, зокрема проектів спільного науково-технічного розвитку.

Подібне співробітництво, як правило, сприяє всебічному розширенню торгівлі, взаємному інвестуванню національних виробничих комплексів, широкомасштабній інтеграції. Особливо слід відзначити зростання масштабів та інколи безальтернативність міжнародної кооперації в науково-технічній сфері. У сучасному світі розробляються такі складні та капіталомісткі технології, що навіть країни, які є лідерами за рівнем індустріального розвитку та обсягом капіталу, об'єднують свої зусилля з іншими. Тим більше таку потребу відчуває Україна: адже з об'єктивних причин, після колапсу Східного блоку та Союзу РСР відбулося значне звуження технологічного простору, в якому відбувалася господарська діяльність її підприємств.

У цьому зв'язку великий інтерес для України становить деталізоване та масштабне співробітництво, що ведеться країнами Євросоюзу. Зокрема, таке співробітництво відбувається в рамках комплексу проектів "Еврика", складовими елементами якого є численні галузеві програми співробітництва. Прикладом масштабного міжнародного проекту, в котрому бере участь наша держава, є "Sea Launch" ("Морський старт"), що був ініційований передусім Сполученими Штатами Америки. Ще одним його учасником є, Росія, а на початковому етапі в ньому брала участь і Норвегія. Метою проекту стало спільне створення платформи морського базування та мобільних транспортних потужностей для запуску космічних кораблів з екваторіальної зони. Основним "внеском" у проект України є ракети типу "Зеніт", причому передбачається щорічне проведення до восьми запусків [6, с.91].

Узагальнюючи викладене з погляду національних інтересів України, можна зробити висновок, що основними цілями міжнародного науково-технічного співробітництва для неї є збільшення обсягів виробництва, розширення надходження до країни передових технологій, ноу-хау, раціоналізація експорту, зокрема нарощування зовнішніх продажів складних виробів з високим ступенем перероблення, забезпечення додаткової зайнятості та підвищення доходів передусім висококваліфікованих кадрів.

Міжнародна торгівля - це оплачуваний товарообіг між різними країнами світу. Така торгівля здійснюється у різних формах, її предметом можуть бути готові товари або напівфабрикати, сировина чи енергоносії тощо, тобто продукція, що може мати споживче або виробниче призначення.

Міжнародна торгівля України вже "зарекомендувала" себе важливим рушієм економічного розвитку, гарантом національної безпеки. Вона не тільки була однією з небагатьох, галузей і сфер господарської діяльності України, які протягом переважної частини періоду незалежності мали позитивну динаміку зростання. Міжнародна торгівля дала змогу зберегти велику кількість спеціалізованих виробництв, здійснити важливі кроки щодо їх технологічної модернізації та інвестування. Разом з тим по ряду товарних позицій Україна впевнено розширює своє представництво на ринках інших країн. Це, зокрема, ілюструють і дані табл.2.1

Таблиця 2.1

Товарна структура зовнішньої торгівлі України за 2007 р.

Товарна група
Експорт
Імпорт
Вартість,
млн дол.
Питома вага в загальному обсязі,%
Вартість,
млн дол.
Питома вага в загальному обсязі,%
1
2
3
4
5
Усього
14 572,6
100
13 956,0
100
І. Живі тварини та продукція тваринництва
366,3
2,51
104,4
0,75
II. Продукти рослинного походження
367,9
2,52
302,8
2,17
III. Жири і масла тваринного і рослинного походження
240,1
1,65
61,1
0,44
IV. Продукція харчової промисловості
403,1
2,77
439,7
3,15
V. Мінеральні продукти
1399,9
9,61
6540,1
46,86
У тому числі: 27. Паливо мінеральне, нафта і продукти її переробки
807,7
5,54
5997,9
42,98
VI. Продукція хімічної та пов'язаних з нею галузей промисловості
1542,3
10,58
897,9
6,43
VII. Пластмаси і каучук
245,5
1,69
627,3
4,50
VIII. Шкіряна і хутрова сировина і вироби з них
117,3
0,81
46,3
0,33
IX. Деревина і вироби з неї
217,5
1,49
49,7
0,36
X. Паперова маса
200,8
1,38
386,4
2,77
XI. Текстиль і текстильні вироби
537,8
3,69
560,2
4 4,01
XII. Взуття, головні убори, парасольки
69,1
0,47
32,2
0,23
XIII. Вироби з каменя, гіпсу, цементу, скла, азбесту
116,9
0,80
148,5
1,06
XV. Неблагородні метали і вироби з них
6467,9
44,38
680,8
4,88
У тому числі: 72. Чорні метали
5031,2
34,52
247,7
1,77
XVI. Машини, устаткування та механізми
1358,1
9,32
1940,9
13,91
XVII. Засоби наземного, повітряного і водного транспорту
437,9
3,01
503,7
3,61
XVIII. Прилади і апарати, годинники, музичні інструменти
63,6
0,44
184,7
1,32
XIX. Різні промислові товари
73,0
0,50
89,1
и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.