На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


реферат Методи та форми контролю успшност студентв

Информация:

Тип работы: реферат. Добавлен: 06.09.2012. Сдан: 2012. Страниц: 5. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


 
 
 
 
 
 
  Виступ 
  на  тему:
    “Методи та форми контролю успішності студентів” 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

  План 

  Вступ
    Функції контролю
    Методи контролю
    Форми контролю
  Висновки
  Список  використаної літератури 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

  Вступ 

  Контроль, як дидактичне поняття, становить собою  сукупність усвідомлених дій, спрямованих  на отримання відомостей про рівень опанування окремими студентами (слухачами), програмного матеріалу, оволодіння теоретичними й практичними знаннями, навичками і вміннями, що необхідні  в процесі виконання завдань  професійної діяльності.
     Головна мета контролю - визначити якість засвоєння  навчального матеріалу, ступінь  відповідності сформованих умінь  та навичок цілям та завданням  навчання.[6, с. 214-215]
  Необхідність  контролю навчальної роботи й оцінки знань студентів має об'єктивний характер. Тут діє закономірний зв'язок у ланцюгу: мета навчання - процес - результат - наступна мета. Але для того, щоб педагогічне грамотно визначити мету, необхідно точно знати, що вже досягнуто унаслідок навчання. [2, c. 150-151] 
 

    Функції контролю
  Щоб дослідити методи та форми контролю потрібно перше дізнатися для чого він використовується. Найкраще зрозуміти суть контролю можна через його функції.
Контроль  виконує такі функції:
- освітню  (сприяння поглибленню, розширенню, удосконаленню знань студентів, уточненню і систематизації навчального матеріалу з предмету);
- діагностично-корегуючу (виявлення знань, умінь і навичок, утруднень, недоліків, неуспішності; забезпечення зворотного зв’язку у різновидах: «студент - викладач» і «студент-студент»);
- контролюючу  (визначення рівня знань, умінь  і навичок студентів, підготовленості до засвоєння нового матеріал, виставлення оцінок студентам);
- виховну  (спрямовану на поліпшення особистої  дисципліни, розвиток волі, характеру,  навичок систематичної самостійної праці та ін.);
- розвивальну  (сприяння розвитку психічних  процесів особистості - уваги, пам'яті, мислення, інтересів, пізнавальної активності, мовленнєвої культури студентів);
-стимулюючо-мотиваційну  (стимулювання студентів до покращення навчальної діяльності, розвитку особистої відповідальності, формування мотивів навчання);
- управлінську (забезпечення цілеспрямованості  у навчанні);
- прогностично-методичну  (стосується як викладача, який  отримує досить точні дані  для оцінки своєї праці, результатів запровадження своєї методики викладання, шляхів подальшого вдосконалення навчання, так і студентів, оскільки допомагає їм прогнозувати свою навчальну та наукову роботу) [2, c. 150-151]
  Для ефективної перевірки рівня засвоєння  студентами знань, умінь та навичок  з навчальної дисципліни застосовують різні методи та форми контролю.  

    Методи  контролю
 
  Методи  контролю – це способи діагностичної  діяльності, які дозволяють здійснювати  зворотний зв'язок у процесі навчання з метою отримання даних про  успішність навчання, ефективність навчального  процесу. Вони повинні забезпечувати  систематичне, повне, точне і оперативне отримання інформації про навчальний процес [4, с. 380].
  Найпоширенішими методами контролю є: усний, письмовий, тестовий, графічний,  програмований контроль, практична перевірка, а також методи самоконтролю, самооцінки та спостереження.
  Усний контроль (усне опитування). Це найпоширеніший метод у навчальній практиці. Його використання сприяє опануванню логічним мисленням, виробленню і розвитку навичок аргументувати, висловлювати свої думки грамотно, образно, емоційно, обстоювати власну думку. Здійснюють його на семінарських, практичних і лабораторних заняттях, а також колоквіумах, лекціях і консультаціях [7, с. 219 - 220].
  Цей метод здійснюють за допомогою бесіди, оповідання студента, тлумачення певних теорій, ідей, поглядів професійних  явищ тощо, їхня найбільша методична  цінність - те, що вони забезпечують безпосередній  живий контакт педагога з тими, хто навчається. В основі усного опитування - монологічна відповідь  студента або бесідах.
   Під час опитування особливу увагу слід приділяти формуванню доброзичливої  морально-психічної атмосфери в  групі, яку опитують. Спочатку педагог  чітко формулює запитання, і тільки після певної паузи (15 — 20 секунд) визначає студента, який має відповісти [6, с.217 ].
  Усне  опитування передбачає таку послідовність: формулювання запитань (завдань) з урахуванням специфіки предмета і вимог програми; підготовка студентів до відповіді і викладу знань; коригування викладених у процесі відповіді знань; аналіз і оцінювання відповіді.
  За  рівнем пізнавальної активності запитання для перевірки можуть бути: репродуктивними (передбачають відтворення вивченого); реконструктивними (потребують застосування знань і вмінь у дещо змінених умовах); творчими (застосування знань і вмінь у значно змінених, нестандартних умовах, перенесення засвоєних принципів доведення (способів дій) на виконання складніших завдань).
  За  актуальністю запитання для усної перевірки поділяють на основні, додаткові й допоміжні. Основні запитання передбачають самостійну розгорнуту відповідь (наприклад, запитання семінарського заняття), додаткові — уточнення того, як студент розуміє певне питання, формулювання, формулу тощо, допоміжні — виправлення помилок, неточностей [7, с. 220].
  За  формулюванням — звичайними («Які умови є важливими для життя рослин?»), проблемними («Чи можливо, щоб функція була одночасно прямою і непрямою?»); за формою висловлення — логічними, цілеспрямованими, чіткими, зрозумілими і посильними [3, с 346].
    Письмовий контроль. Його метою є з'ясування в письмовій формі ступеня оволодіння студентами знаннями, вміннями та навичками з предмета, визначення їх якості — правильності, точності, усвідомленості, вміння застосувати знання на практиці [6, c. 220].
  У письмовій роботі студентові необхідно показати і теоретичні знання, і вміння застосовувати їх для розв'язування конкретних задач, проблем, крім того, виявляється ступінь оволодіння письмовою мовою, уміння логічно, адекватно проблемі складати свій текст, давати оцінку твору, експерименту, проблемі [4, c. 387].
  Залежно від специфіки предмета, письмова перевірка здійснюється у формі  контрольної роботи, написання твору, диктанту тощо. Теми контрольних робіт, завдання, вправи мають бути зрозумілими  і посильними, відповідати рівню  знань студентів і водночас вимагати відповідних зусиль, виявляти знання фактичного матеріалу. Письмові завдання можуть бути й домашніми роботами.
  Перевагою письмової перевірки є те, що за короткий термін вдається скласти уявлення про знання багатьох студентів, результати перевірки зберігаються і є змога  з'ясувати деталі й неточності у  відповідях. Проте вона потребує чимало часу для читання робіт, часто призводить до зниження грамотності студентів, оскільки викладачі не висувають вимог щодо орфографії.
  Тестовий (англ. test — іспит, випробування, дослід) контроль. Для визначення рівня сформованості знань і вмінь з навчальної дисципліни користуються методом тестів. Виокремлюють тести відкритої форми (із вільно конструйованими відповідями) і тести закритої форми (із запропонованими відповідями).
  Тести відкритої форми передбачають короткі однозначні відповіді, які ґрунтуються переважно на відтворенні вивченого матеріалу, або складні (комплексні) відповіді, які потребують розвинутого логічного мислення, вміння аналізувати.
  Тести закритої форми передбачають вибір відповіді з певної кількості варіантів. Серед таких тестів виокремлюють тест-альтернативу, тест-відповідність:
  Тест-альтернатива вимагає вибору однієї з двох запропонованих відповідей. Застосовують його під час контролю таких показників засвоєння, як уміння визначати використання фактів, законів, підводити під поняття, встановлювати причину якогось явища. Недолік цього виду тесту полягає в тому, що він не дає змоги вільно конструювати, формулювати відповідь. Його перевагою є те, що він допомагає швидше орієнтуватися в матеріалі, знаходити спільне та відмінне у явищах, легше класифікувати конкретні явища за певними видами.
Тест-відповідність, як правило, складається з двох частин, між якими слід встановити відповідність. Застосовують його для виявлення таких результатів засвоєння, як уміння визначати використання речовин, апаратів, процесів, встановлювати зв'язок між абстрактним і конкретним поняттями, класифікувати їх тощо. Перевага тестів-відповідностей полягає у компактній формі завдання, завдяки якій протягом короткого часу вдається перевірити засвоєння великого обсягу навчального матеріалу. Недоліком є обмеженість безпосередньої мети контролю і ускладнення при доборі матеріалу [7, c. 221].
     Щодо цілей навчання тести поділяють на чотири види:
    перевірки знань (фактів, понять, законів, теорій), тобто знання таких відомостей, які необхідно було раніше запам'ятати і тепер відтворити. Головне тут-репродукування знань;
    виявлення вмінь виконати певні розумові дії на основі здобутих знань. Вимагають уміння розв'язати типові завдання;
    виявлення вмінь самостійно здійснити критичний аналіз вивченого матеріалу;
    визначення вмінь студентів творчо використовувати здобуті знання під час розв'язання нестандартних завдань [6, c. 221].
  Тестовий  контроль використовують з метою  актуалізації знань перед викладанням нової теми, виведенням підсумкових оцінок, на групових заняттях, на заліку чи іспиті, а також перед практичними і лабораторними роботами.
Такий вид контролю дає змогу ефективніше  використовувати час, ставить перед усіма студентами однакові вимоги, допомагає уникати надмірних хвилювань. Тестова перевірка унеможливлює випадковість в оцінюванні знань, стимулює студентів до самоконтролю. Однак тест може виявити лише знання фактів, він заохочує до механічного запам'ятовування, а не до роботи думки [7, c. 222].
  Тестовий контроль дає можливість викладачеві упродовж досить обмеженого часу перевірити якість знань у значної кількості студентів; за його допомогою стає можливим контроль знань, умінь, навичок на необхідному, заздалегідь запланованому рівні.
  Проте тестовий контроль знань, має й істотні недоліки, які можна поділити на три групи:
  1) недоліки, які лежать в основі сутності контролю (ймовірність випадкового вибору правильної відповіді або здогадка про неї; можливість при застосуванні тестів закритого типу оцінити тільки кінцевий результат (правильно — неправильно ), у той час як сам процес, що привів до цього, не розкривається);
    2) недоліки психологічного характеру (стандартизація мислення без урахування рівня розвитку особистості);
  3)недоліки, що грунтуються на організаційно-методичних показниках (велика затрата часу на складання необхідного «банку» тестів, їх варіантів, трудомісткість процесу; необхідність високої кваліфікації вчителів та експертів, що розробляють тестові завдання).
  Для того, щоб тестовий контроль знань був результативним, необхідно дотримуватись таких психолого-педагогічних вимог щодо його застосування:
  1. Поступове впровадження тестового контролю, що дасть змогу студентові психологічно підготуватися. Розпочинати слід з простих тестів, через деякий час вводячи більш складні конструкції.
  2. Завдання повинні мати комплексний характер.
  3. Тестовий контроль мусить гарантувати об'єктивність оцінки знань, умінь, і навичок студентів, сприяти усуненню суб'єктивізму, а відтак і формуванню позитивного ставлення до навчального предмета, а також до викладача.
  4. Важливим є дотримання організаційної чіткості в проведенні тестового контролю, яка передбачає : наявність оргмоменту, підчас якого педагог пояснює тестові завдання, дає відповіді на запитання студентів, обов'язково визначає час, необхідний для виконання роботи; забезпечення кожного студента бланком відповідей стандартного зразка, що великою мірою заощаджує час і студентів, і викладачів.
  5. Тестові завдання дають змогу значно скоротити час очікування студентами оцінки після виконання завдання, що є дуже суттєвим фактором як психологічним, так і виховним.
  6. Обов'язково слід робити аналіз результатів тестування [5, c. 158 - 159].
  Графічний контроль. Сутність його полягає у створенні студентом узагальненої наочної моделі, яка відображає відношення, взаємозв'язки певних об'єктів або їх сукупності. Наочна модель — це графічне зображення умови задачі, креслення, діаграми, схеми, таблиці (наприклад, схема історичної битви, нанесені на контурні карти певні географічні та історичні об'єкти). Графічна перевірка може бути самостійним методом контролю або органічним елементом усної чи письмової перевірки.
  Програмований контроль
и т.д.................


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть полный текст работы бесплатно


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.