На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


отчет по практике Звт по науково-педагогчнй практиц

Информация:

Тип работы: отчет по практике. Добавлен: 08.09.2012. Сдан: 2012. Страниц: 17. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


    ЗМІСТ 

    Вступ
    Порядок організації навчального процесу у ПДАТУ і на кафедрі менеджменту.
    Форми організації навчання.
    Самостійна робота студентів.
    Форми та методи контролю знань студентів.
    Порядок ведення екзаменаційної документації.
    Методична література кафедри менеджменту.
    Навчальна література з курсу, яка знаходиться в бібліотеці університету.
    Науково-дослідна робота студентів.
    Наукова робота кафедри та інституту бізнесу і фінансів.
    Проведення наукових нарад.
    Технічні та програмні засоби забезпечення проведення наукових досліджень.
    Підготовка науково-педагогічних кадрів.
    Висновки  та пропозиції
    Список  використаних джерел
    Додатки  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    Вступ
    Новітні педагогічні технології є основним фактором вирішення завдань реформування вітчизняної системи освіти, яка  проходить в сучасних умовах модернізацію освітніх структур, трансформацію загальносистемного і комплексного характеру.
    У Законі України „Про освіту ”, Національній доктрині розвитку освіти у ХХІ ст. перед вищими навчальними закладами поставлено завдання забезпечити підготовку кваліфікованих кадрів, здатних до творчої праці, професійного розвитку, освоєння й упровадження наукових та інформаційних технологій, конкурентоспроможних на ринку праці.
    У навчально-виховній діяльності закладів вищої освіти України впродовж попередніх десятиріч увага була зосереджена  на оволодінні студентами значною сумою  знань на екстенсивних засадах організації  навчального процесу. За таких умов було досить складно забезпечити  належний рівень інтелектуального розвитку особистості, підготувати її до самостійної  пізнавальної діяльності впродовж життя. Тому на сьогодні можливості організації  екстенсивної освітньої діяльності вищих навчальних закладів вичерпали  себе.
    Отримання якісної освіти на сьогоднішній день, є найголовнішою метою сучасної людини у період її становлення, як суспільної особи. Це обумовлене швидким  науково-технічним прогресом людства, який вимагає все більш глибоких знань в конкретній сфері від  майбутніх працівників.
    Існує також і інша функція освіти, окрім  підготовки кваліфікованих кадрів по певній галузі. Це формування всебічно розвиненої людини як вищої цінності суспільства. Освіта – це основа інтелектуального, культурного, духовного, соціального, економічного розвитку суспільства  і держави.
    Сучасна система освіти є однією з важливих підсистем суспільства.
    На  теперішній час є ряд проблем, що пов’язані з структурою та змістом  вищої освіти, а саме питання щодо організації, функціонування, розвитку освітньої галузі, які необхідно  швидко, точно, правильно, користуючись досвідом зарубіжних країн стосовно впровадження Болонської конвенції, вирішувати і впроваджувати в умовах демократії, ринку, новітніх інформаційних технологій. Все це робить своєрідний виклик освіті зумовлює потребу її радикальної модернізації. Найважливіша закономірність розвитку всієї освітньої системи – єдність таких взаємопов’язаних її частин, як навчання й виховання. В умовах, в яких Україна зараз перебуває набуває великого значення національна спрямованість усього навчально-виховного процесу, що в недалекому минулому недооцінювалося або й зовсім ігнорувалося. Потребує приведення до стандартів освіта у сільській місцевості. Не створено належних умов для навчання обдарованих дітей та молоді з особливими потребами. Потребує оновлення зміст освіти, необхідно розширити матеріальну базу і кадрове забезпечення. Гостро стоїть питання комп’ютеризації навчально-виховних закладів. З перетворенням України на самостійну державу освіта стала власною справою українського народу. Розбудова системи освіти, її докорінне реформування мають стати основою відтворення інтелектуального, духовного потенціалу народу, виходу вітчизняної науки, техніки і культури на світовий рівень, національного відродження, становлення державності та демократизації суспільства в Україні. Проте темпи і глибина перетворень не задовольняють повною мірою потреби суспільства, держави й особистості.
    Актуальною  є проблема доступності для всіх громадян якісної освіти, а також  недостатнім є фінансування даної  галузі. На зламі століть, в епоху  будівництва нового незалежного  суспільства в Україні проблема реформування освіти виступає одною  з головних ланок цього будівництва. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    
    Порядок організації навчального  процесу у ПДАТУ і на кафедрі менеджменту.
    Навчальний  процес у ПДАТУ організований так, щоб забезпечити виконання вимог до фахівця, викладених у державному утворювальному стандарті. Навчання студентів ведеться по навчальних планах.
    Навчальний  план - основний документ, відповідно до якого в університеті здійснюється організація навчального процесу  по підготовці інженерів конкретної спеціальності протягом усього періоду  навчання студентів у вузі. Навчальний план містить: перелік досліджуваних  дисциплін; об'єми годин, що відводять  на вивчення передбачених планом дисциплін; установлені форми контролю.
    За  навчальним планом деканатом щорічно  складаються робочі навчальні плани, які враховують вимоги затвердженого  ректором на даний навчальний рік  графіка навчального процесу. Цим  графіком регламентується кількість  навчальних тижнів у кожному семестрі (осінньому й весняному), дати початку  семестрів, сесій, канікул, практик. У  робочому навчальному плані також  указуються заліки й іспити, що виносять на сесії, а в графіку навчального  процесу - строки проведення навчальних атестацій.
    Навчальний  процес у ПДАТУ на кафедрі менеджменту організацій та адміністрування проводиться за розкладом навчальних занять. Студентові рекомендується записати для себе, у якому корпусі університету розташовуються навчальні лабораторії під певними номерами, час початку й закінчення занять, щоб чітко планувати своє перебування у вузі й не допускати запізнень на заняття.
    Різні види аудиторних занять, проведених у  ПДАТУ, мають певну специфіку, що студентові варто знати й правильно враховувати у своїй роботі.
    Навчальний  процес з урахуванням можливостей  сучасних інформаційних технологій навчання орієнтується на формування освіченої, гармонійно розвиненої особистості, здатної до постійного оновлення наукових знань, професійної мобільності та швидкої адаптації до змін і розвитку в соціально-культурній сфері, в галузях техніки, технологій, системах управління та організації праці в умовах ринкової економіки.
    Навчальний  процес визначається освітньо-професійною  програмою підготовки, структурно –  логічною схемою підготовки, навчальними  програмами дисциплін, іншими нормативними актами органів державного управління освітою та вищого навчального закладу.
    Освітньо-професійна програма підготовки – це перелік  нормативних та вибіркових навчальних дисциплін із зазначенням обсягу годин, відведених для їх вивчення, форм підсумкового контролю.
    Зміст освіти складається з нормативної  та вибіркової частин.
    Нормативна  частина змісту освіти визначається відповідним державним стандартом освіти. Вибіркова частина змісту освіти визначається вищим навчальним закладом.
    Отже  нормативно-правова база організації  навчального процесу у вищих  навчальних закладах базується на Законі України «Про освіту», державних  стандартах освіти, інших актах законодавства  України з питань освіти.
    Державний стандарт освіти – це сукупність норм, які визначають вимоги до освітнього (кваліфікаційного) рівня.
    Складові  державного стандарту освіти:
    – освітня (кваліфікаційна) характеристика;
    – нормативна частина змісту освіти;
    – тести.
    Кваліфікаційна  характеристика – це основні вимоги до професійних якостей, знань і  умінь фахівця, які необхідні  для успішного виконання професійних  обов'язків.
    Тест  – це система формалізованих завдань, призначених для встановлення відповідності  освітнього (кваліфікаційного) рівня  особи до вимог освітніх (кваліфікаційних) характеристик.
    Організація навчального процесу здійснюється навчальними підрозділами вищого навчального  закладу (факультетами, кафедрами, відділеннями, предметними або цикловими комісіями  тощо).
    Вибіркові навчальні дисципліни встановлюються та розробляються вищим навчальним закладом.
    Місце і значення навчальної дисципліни, її загальний зміст та вимоги до знань і вмінь визначаються навчальною програмою дисципліни. Навчальна  програма нормативної дисципліни є  складовою державного стандарту  освіти.
    Для кожної навчальної дисципліни, яка  читається на кафедрі менеджменту, на підставі навчальної програми дисципліни складається робоча навчальна програма дисципліни, яка є нормативним документом ПДАТУ (див. додаток 1).
    Робоча  навчальна програма містить виклад конкретного змісту навчальної дисципліни, послідовність, організаційні форми  її вивчення та їх обсяг, визначає форми  та засоби поточного і підсумкового контролю.
    Структурні  складові робочої навчальної програми дисципліни:
    – тематичний план;
    – засоби для проведення поточного та підсумкового контролю;
    – перелік навчально-методичної літератури.
    Навчання  студента здійснюється за індивідуальним навчальним планом. Індивідуальний навчальний план студента складається на підставі робочого навчального плану і  включає всі нормативні навчальні  дисципліни та частину вибіркових навчальних дисциплін, вибраних студентом з  обов'язковим урахуванням структурно-логічної схеми підготовки. Індивідуальний навчальний план складається на кожний навчальний рік і затверджується в порядку, встановленому вищим навчальним закладом.
    Вибіркові навчальні дисципліни, введені кафедрою в освітньо-професійну програму підготовки і включені до індивідуального навчального плану студента, є обов'язковими для вивчення.
    За  відповідність рівня підготовки студента до вимог державних стандартів освіти відповідає керівник навчального  структурного підрозділу (факультету, відділення, кафедри, предметної або  циклової комісії тощо).
    За  виконання індивідуального навчального  плану відповідає студент. 
 

    
       Форми організації навчання.
    Навчальний  процес у ПДАТУ здiйснюється у таких формах: навчальнi заняття, виконання iндивiдуальних завдань, самостiйна робота студентiв, практична пiдготовка, контрольнi заходи.
    Основнi види навчальних занять на кафедрі менеджменту організацій та адміністрування та взагальному по університету: лекцiя; лабораторне, практичне, семiнарське, iндивiдуальне заняття; консультацiя. Iншi види навчальних занять визначаються у порядку, встановленому університетом.
    Лекція - основна форма проведення навчальних занять в ПДАТУ, призначених для засвоєння теоретичного матерiалу. Як правило, лекцiя є елементом курсу лекцiй, який складає основний теоретичний матерiал окремої або кiлькох тем навчальної дисципліни. Тематика курсу лекцiй визначається робочою навчальною програмою. Можливе читання окремих лекцiй з проблем, якi стосуються даної навчальної дисципліни, але не охопленi навчальною програмою. Такi лекції проводяться провiдними вченими або спецiалiстами для студентiв та працiвникiв університету в окремо вiдведений час.
    Лекцiї проводяться лекторами - професорами i доцентами (викладачами) вищого навчального закладу, а також провiдними науковцями або спецiалiстами, запрошеними для читання лекцiй. Лекцiї проводяться у вiдповiдно обладнаних примiщеннях - аудиторiях для однiєї або бiльше академiчних груп студентiв.
    Лабораторне заняття - форма навчального заняття, при якому студент пiд керiвництвом викладача особисто проводить натурнi або iмiтацiйнi експерименти чи дослiди з метою практичного пiдтвердження  окремих теоретичних положень даної  навчальної дисциплiни, набуває практичних навичок роботи з лабораторним устаткуванням, обладнанням, обчислювальною технiкою, вимiрювальною апаратурою, методикою  експериментальних дослiджень у  конкретнiй предметнiй галузi.
    Лабораторнi заняття проводиться у спецiально  обладнаних навчальних лабораторiях з  використанням устаткування, пристосованого до умов навчального процесу (лабораторнi макети, установки тощо). В окремих випадках лабораторнi заняття можуть проводитися в умовах реального професiйного середовища (наприклад, у школi, на виробництвi, в наукових лабораторiях).
    Лабораторне заняття проводиться з студентами, кiлькiсть яких не перевищує половини академiчної групи. Перелiк тем лабораторних занять визначається робочою навчальною програмою дисциплiни. Замiна лабораторних занять iншими видами навчальних занять, як правило, не дозволяється.
      Лабораторне заняття включає  проведення поточного контролю  пiдготовленостi cтудентiв до виконання  конкретної лабораторної роботи, виконання завдань теми заняття  оформлення iндивiдуального звiту  з виконаної роботи та його  захист перед викладачем. Виконання  лабораторної роботи оцiнюється  викладачем. Пiдсумкова оцiнка виставляється  в журналi облiку виконання лабораторних  робiт. Пiдсумковi оцiнки, отриманi  студентом за виконання лабораторних  робiт, враховуються при виставленнi семестровоi пiдсумкової оцiнки з даної навчальної дисциплiни.
    Практичне заняття - форма навчального заняття, при якiй викладач органiзує детальний  розгляд студентами окремих теоретичних  положень навчальної дисциплiни та формує вмiння i навички їх практичного застосування шляхом iндивiдуального виконання  студентом вiдповiдно сформульованих завдань. Практичнi заняття проводяться  в аудиторiях або в навчальних лабораторiях, оснащених необхiдними  технiчними засобами навчання, обчислювальною технiкою.
    Практичне заняття проводиться з студентами, кiлькiсть яких не перевищує половини академiчної групи. Перелiк тем практичних занять визначається робочою навчальною програмою дисциплiни. Проведення практичного  заняття грунтується на попередньо пiдготовленому методичному матерiалi, тестах для виявлення ступеня  оволодiння студентами необхiдними  теоретичними положеннями, наборi завдань  рiзної складностi для розв’язування  їх студентами на заняттi. Вказанi методичнi засоби готуються викладачем, якому доручено проведення практичних занять, за погодженням з лектором даної навчальної дисциплiни.
      Практичне заняття включає проведення  попереднього контролю знань,  умiнь i навичок студентiв, постановку  загальної проблеми викладачем  та її обговорення за участю  студентiв, розв’язування завдань  з їх обговоренням, розв’язування  контрольних завдань, їх перевiрку,  оцiнювання. Оцiнки, отриманi студентом  за окремi практичнi заняття враховуються  при виставленнi пiдсумкової оцiнки  з даної навчальної дисциплiни.
    Семiнарське  заняття - форма навчального заняття, при якiй викладач органiзує дискусiю  навколо попередньо визначених тем, до котрих студенти готують тези виступiв  на пiдставi iндивiдуально виконаних  завдань (рефератiв). Cемiнарськi заняття  проводяться в аудиторiях або  в навчальних кабiнетах з однiєю академiчною групою. Перелiк тем семiнарських занять визначається робочою навчальною програмою дисциплiни.
    На  кожному семiнарському заняттi викладач оцiнює пiдготовленi студентами реферати, їх виступи i активнiсть у дискусiї, умiння формулювати i вiдстоювати  свою позицiю тощо. Пiдсумковi оцiнки  за кожне семiнарське заняття  вносяться у вiдповiдний журнал. Отриманi студентом оцiнки за окремi семiнарськi заняття враховуються при виставленнi пiдсумкової оцiнки з даної навчальної дисциплiни.
    Iндивiдуальне  навчальне заняття проводиться  з окремими студентами з метою  пiдвищення рiвня їх пiдготовки  та розкриття iндивiдуальних творчих  здiбностей. Iндивiдуальнi навчальнi заняття на кафедрі менеджменту організацій та адміністрування органiзовуються за окремим графiком з урахуванням iндивiдуального навчального плану студента i можуть охоплювати частину або повний обсяг занять з однiєї або декiлькох навчальних дисциплiн, а в окремих випадках - повний обсяг навчальних занять для конкретного освiтнього або квалiфiкацiйного рiвня. Види iндивiдуальних занять, їх обсяг, форми та методи проведення, форми та методи поточного i пiдсумкового контролю (крiм державної атестацiї) визначаються iндивiдуальним навчальним планом студента.
    Консультацiя - форма навчального заняття, при  якiй студент отримує вiдповiдi для викладача на конкретнi запитання  або пояснення певних теоретичних положень чи аспектiв їх практичного застосування.
    Консультацiя  може бути iндивiдуальною або проводитися  для групи студентiв, залежно вiд  того, чи викладач консультує студентiв  з питань, пов’язаних iз виконанням iндивiдуальних завдань, чи з теоретичних питань навчальної дисциплiни. Обсяг часу, вiдведений викладачу для проведення консультацiй з конкретної дисциплiни, визначається навчальним планом.
    Iндивiдуальнi завдання з окремих дисциплiн  (реферати, розрахунковi, графiчнi, курсовi, дипломнi проекти або роботи  тощо) видаються студентам в термiни, передбаченi відповідною кафедрою університету. Iндивiдуальнi завдання виконуються студентом самостiйно при консультуваннi викладачем. Допускаються випадки виконання комплексної тематики кiлькома студентами.
    Курсовi проекти (роботи) виконуються з метою  закрiплення, поглиблення i узагальнення знань, одержаних студентами за час  навчання та їх застосування до комплексного вирiшення конкретного фазового завдання. Тематика курсових проектiв (робiт) повинна вiдповiдати завданням  навчальної дисциплiни i тiсно пов'язуватися  з практичними потребами конкретного  фаху.
    Дипломнi (квалiфiкацiйнi) проекти (роботи) виконуються  на завершальному етапi навчання студентiв  у вищому навчальному закладi i передбачають: - систематизацiю, закрiплення, розширення теоретичних i практичних знань зi спецiальностi та застосування їх при вирiшеннi конкретних наукових,технiчних, економiчних, виробничих та iнших завдань; - розвиток навичок  самостiйноi роботи i оволодiння методикою  дослiдження та експерименту, пов’язаних з темою проекту (роботи). Студенту надається право обрати тему дипломного проекту (роботи), визначену випускаючими кафедрами (предметними або цикловими  комiсiями),або запропонувати свою з обгрунтуванням доцiльностi її розробки. Керiвниками дипломних проектiв (робiт) призначаються професори i доценти (викладачi) кафедри, висококвалiфiкованi спецiалiсти виробництва. Дипломнi проекти (роботи) зберiгаються в ПДАТУ на кафедрі Менеджменту організацій та адміністрування протягом п’яти рокiв, потiм списуються в установленому порядку. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    
    Самостійна  робота студентів.
    Самостійна  робота студентів поряд з аудиторною представляє одну з форм навчального  процесу і є істотною його частиною. Для її успішного виконання необхідні  планування й контроль із боку викладачів, а також планування обсягу самостійної  роботи в навчальних планах спеціальностей кафедри менеджменту, навчальною частиною.
    Самостійна  робота студентів призначена не тільки для оволодіння кожною дисципліною, але й для формування навичок  самостійної роботи взагалі, у навчальній, науковій, професійній діяльності, здатності приймати на себе відповідальність, самостійно вирішити проблему, знаходити  конструктивні рішення, вихід із кризової ситуації й т.д. Значимість самостійної роботи студентів виходить далеко за рамки окремого предмета, у зв'язку із чим випускаючі кафедри  повинні розробляти стратегію формування системи вмінь і навичок самостійної  роботи. При цьому варто виходити з рівня самостійності абітурієнтів і вимог до рівня самостійності  випускників для того, щоб за період навчання шуканий рівень був досягнутий.
    На  третьому й четвертому курсах студенти прилучаються до самостійної роботи над науковою проблемою. Результатом  самостійної наукової праці під  керівництвом досвідчених викладачів є наукові статті, конкурсні роботи, кваліфікаційні роботи.
    На  думку науковців, система вищої  освіти покликана не лише давати студентам  певну систему знань, формувати  в них професійні вміння та навички, розвивати творче мислення, але й  озброювати методикою самостійного пошуку і здобуття інформації, необхідної для подальшої професійної діяльності.
    Самостійна  робота – це спеціально організована діяльність студентів з урахуванням їх індивідуальних особливостей, спрямована на самостійне виконання навчальних завдань різних рівнів складності як на аудиторних заняттях, так і в позааудиторний час. Метою організації самостійної роботи студентів є її спрямування на виконання соціального замовлення, тобто у формуванні у студентів уміння самостійно поповнювати свої знання, орієнтуватися у потоці наукової інформації.
    Відповідно  до нової освітньої парадигми  незалежно від спеціалізації  й характеру роботи будь-який починаючий фахівець повинен мати фундаментальні знання, професійні вміння й навички  діяльності свого профілю, досвід творчої  й дослідницької діяльності за рішенням нових проблем, досвід соціально-оцінної  діяльності. Два останні складники  освіти формуються саме в процесі  самостійної роботи студентів.
    У ПДАТУ існують різні види індивідуальної самостійної роботи – підготовка до лекцій, семінарів, лабораторних робіт, заліків, іспитів, виконання рефератів, завдань, курсових робіт і проектів, а на заключному етапі – виконання дипломного проекту. Самостійна робота більше ефективна, якщо вона парна або в ній беруть участь 3 чоловік. Групова робота підсилює фактор мотивації й взаємної інтелектуальної активності, підвищує ефективність пізнавальної діяльності студентів завдяки взаємному контролю.
    Участь  партнера істотно перебудовує психологію студента. У випадку індивідуальної підготовки студент суб'єктивно  оцінює свою діяльність як повноцінну й завершену, але така оцінка може бути помилковою. При груповій індивідуальній роботі відбувається групова самоперевірка  з наступною корекцією викладача. Ця друга ланка самостійної навчальної діяльності забезпечує ефективність роботи в цілому. При досить високому рівні  самостійної роботи студент сам  може виконати індивідуальну частину  роботи й демонструвати її партнеру-однокурснику.
    Співвідношення  часу, що відводиться на аудиторну  й самостійну роботу, в усьому світі  становить 1:3,5. Таке співвідношення ґрунтується  на величезному дидактичному потенціалі цього виду навчальної діяльності студентів.
      Самостійна робота сприяє:
    • поглибленню й розширенню знань;
    • формуванню інтересу до пізнавальної діяльності;
    • оволодінню прийомами процесу пізнання;
    • розвитку пізнавальних здатностей.
    Саме  тому вона стає головним резервом підвищення ефективності підготовки фахівців.
    Теоретичний аналіз і вивчення практичної діяльності університету показує, що розгортання самостійної роботи студентів починається з постановки навчальних завдань. Можна констатувати, що організацію самостійної роботи студентів слід розпочинати з розроблення системи навчальних завдань різних рівнів складності залежно від особливостей виокремлених типологічних груп.
    Загальним недоліком усіх підходів до організації  самостійної роботи студентів є  їх однобічність, обмеженість дидактичного аналізу одним або декількома аспектами.
    Незважаючи  на відмінність підходів, більшість  дослідників дійшли висновку, що сьогодні необхідний загальнопедагогічний, а  не частково-аспектний підхід до організації  самостійної роботи, який потребує єдності між тим, хто навчається, і тим, хто навчає, оскільки самостійна робота як частина освітнього процесу  завжди включає пряме або непряме  педагогічне керівництво, тобто  єдність методів навчання і способів учіння. Саме такий підхід призводить до комплексного впливу на засвоєння  кожним студентом наукових понять, способів дій, на формування певних особистісних характеристик.
    Самостійну  навчальну роботу можна визначити  «як сукупність різноманітних видів  індивідуальної і колективної навчальної діяльності студентів, яка здійснюється ними на заняттях або вдома за завданням  викладача, під його керівництвом, проте  без його безпосередньої участі»  . Більшість дослідників розглядають проблему підготовки студентів до самостійної роботи і керівництва нею викладацьким складом на мотиваційному, технологічному та організаційному рівнях.
    Іншими  словами:
    1) сформувати у студентів мотивацію  до самостійного вивчення навчального матеріалу
     2) забезпечити впровадження технології  з боку викладачів, враховуючи  при цьому індивідуальні психологічні  властивості студента.
    Організацію самостійної роботи студентів як складову навчальної діяльності схематично можна представити таким чином:
    Для успішної організації самостійної роботи студентів викладач має виконати ряд заходів:
    встановити завдання стосовно самостійної роботи;
    забезпечити студентів необхідною навчальною та методичною літературою;
    розробити та довести до студентів рекомендації щодо вивчення теорії;
    надати зразки виконання практичних вправ;
    поставити контрольні питання та орієнтири для самоконтролю студентами своєї самостійної роботи.
    Самостійна  діяльність вимагає від студентів  активної розумової праці, вміння застосовувати  раніше засвоєнні знання. Найбільш поширеними видами самостійної роботи є робота з підручником, навчальними  посібниками, дидактичними матеріалами, персональним комп’ютером, розв’язування  задач, виконання вправ, написання  рефератів, самостійні спостереження, лабораторні роботи, дослідницька діяльність, конструювання, моделювання.
    За  дидактичною метою самостійну роботу можна поділити на: підготовчу, спрямовану на засвоєння нових знань, тренувальну, узагальнююче-повторювальну й контрольну. Найбільш широко самостійна робота застосовується під час закріплення і вдосконалення  знань, умінь та навичок студентів. Мають самостійний характер усі  види творчих робіт. Завдання для  самостійної роботи можуть бути фронтальними та індивідуальними. В усіх випадках завдання, які вимагають самостійної  роботи, даються студентові з урахуванням  його індивідуальних особливостей та пізнавальних можливостей.
    Вченими доведено, що темперамент людини протягом життя в основі своїй не змінюється і залежить від фізіологічних  особливостей організму. Тому визначення та врахування темпераменту студента при організації його самостійної  роботи – одне з важливих завдань  викладача. Наприклад, у сангвініка проблем з самостійною роботою  виникати не повинно, бо люди-сангвініки легко пристосовуються до будь-яких вимог, оточуючих, колективів, установ. Вони працюють достатньо швидко, але при необхідності можуть уповільнити темп і виконати роботу з особливою точністю й ретельністю.
    Меланхолік  виконує роботу повільніше за сангвініка. Тому на виконання самостійної роботи таким студентам необхідно виділити у двічі більше часу. Меланхоліка  швидко стомлює будь-яка діяльність, навіть легка і приємна. Його лякають  нові завдання і великі обсяги роботи. Тому, щоб меланхолік якісно виконав  роботу, викладачеві доцільно розподілити  завдання на частини. Саме студенти з  цим типом темпераменту в процесі  навчання потребують найчастіших консультацій з викладачем та його підтримки.
    Найскладніше  буде самостійно працювати над навчальним матеріалом холерикові. Йому складно  надовго зосередитися на одній роботі. Він швидко стомлюється від рутини, одноманітності. Як правило, все робить надзвичайно швидко і не якісно, часто не доводить справ до кінця. Завдання студентові холерикові слід, як і меланхолікові, видавати невеликими частинами. Розпорядження й інструкції холерики, переважно, не дослуховують до кінця, не вникають глибоко в суть справи, тому слід інформувати холерика стисло, небагатослівно, акцентуючи його увагу на основних аспектах. Не зайве також переварити, чи зрозумів холерик суть справи.
    Самостійно  навчальну роботу студент-флегматик  виконує сумлінно, якісно, але надзвичайно  повільно. В кожну проблему флегматик  намагається вникнути як найглибше. Флегматик – це людина, яка спочатку все ретельно продумає, прорахує, виважить, і лише потім скаже чи зробить. Студент-флегматик не здатний швидко зорієнтуватися, тому усі завдання потрібно видавати йому заздалегідь.
    Отже, вважаємо, щоб організація самостійної  роботи студентів у вищому навчальному  закладі при вивченні різних предметів  була ефективною, необхідно забезпечити  в цьому процесі врахування індивідуальних особливостей студентів.
    Загальні  рекомендації до організації  самостійної роботи:
    1.Уважно  ознайомитись із розгорнутим  змістом дисципліни, використовуючи  конспект лекцій та відповідні  підручники.
    2.Знайти  та визначити місце зазначених для самостійної роботи тем у загальній структурі курсу.
    3.Уважно  прочитати питання за кожною  темою та знайти відповіді  на них у рекомендованій літературі.
    4.Законспектувати  найважливіші теоретичні положення  кожної теми.
    5.У  ході опрацьовування теоретичного  матеріалу визначити незрозумілі  теоретичні виклади з метою  подальшої консультації з викладачем.
    6. Виконуючи самостійну роботу, завести  та постійно поповнювати словник  нових термінів.
    7. Найбільш складні теоретичні  положення рекомендується зазначити  у окремому конспекті з метою  їх засвоєння та подальшої  рекомендації з викладачем.
    8.Вивчаючи матеріал, чітко відокремлювати його теоретичну та практичну частини.
    9.Кожне питання теоретичної частини співвіднести із змістом курсу в цілому, проаналізувати його значення.
    10. Визначити ключові положення  у кожному питанні за відповідною  темою.
    11. Скласти тезисний план кожного  питання та зіставити такі  плани із загальною структурою  теми в цілому.
    12. Уважно повторити нові терміни  кожного питання, дати їм визначення.
    13. За вибором студента, окремі теоретичні  теми або питання можна оформити  у вигляді реферату.
    14. У рефераті слід вказати тему, питання, що розглядаються, літературу, що було використано.
    15. Багатопланові теоретичні питання  висвітлювати, спираючись на різні  джерела їх тлумачення, або глибоко  проаналізувати один, найбільш обґрунтований  з точки зору студента, підхід.
    16. Якщо матеріал, що самостійно  вивчається, містить практичну частину,  то вона має бути опрацьована  окремо.
    17. Практичні питання кожної теоретичної  теми винести у окремий конспект.
    18. Кожне практичне питання уважно  проаналізувати та зіставити  зі змістом його теоретичного  підґрунтя.
    19. Найбільш складні практичні питання  можна відбити, оформивши їх  у вигляді графіку або таблиці.
    20. Практична частина кожної теми  має бути проілюстрована відповідними  прикладами.
    21. Опрацьовуючи практичний матеріал, постійно звертати увагу на  його значущість та перспективи  подальшого втілення у життя.
    22. Наприкінці роботи уважно зіставити  теоретичну та практичну частини  кожної теми.
    23. Винести окремим списком питання,  що викликали труднощі або  нерозуміння, з метою подальшої  консультації з викладачем.
    24. Самостійну роботу виконувати  систематично, за відповідним планом.
    25. Представити роботу у вигляді  конспекту або реферату.
    Таким чином, організація самостійної  роботи студентів дає змогу індивідуалізувати  навчальний процес, активізувати науково-дослідницьку роботу студентів, залучити їх до участі в олімпіадах та науково-технічних  конференціях. А головне, дає студентам  впевненість в тому, що вони зможуть  розв’язати встановлені задачі і  в майбутній професійній діяльності. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    
    Форми та методи контролю знань студентів
    Студент, відповідно до затвердженої робочої  навчальної програми з дисципліни, виконує певні види навчальної роботи (лабораторні роботи, реферат, есе, розрахунково-графічну роботу тощо), передбачені в кожному  навчальному модулі, і захищає  їх результати у встановлені терміни. Причому, виконання курсової роботи або проекту здійснюється в межах  окремого навчального модуля.
      Оцінювання виконаної студентом  навчальної роботи здійснюється  в балах за багатобальною та  національною шкалою. При цьому  можуть бути передбачені як  заохочувальні так і “штрафні”  бали (наприклад, за додержання  встановлених термінів виконання  різних видів навчальної роботи  тощо).
    Виконаний вид навчальної роботи зараховується  студенту, якщо він отримав необхідну кількість балів з дисципліни.
    Сума  рейтингових оцінок, отриманих студентом  за окремі види виконаної навчальної роботи в межах даного модуля, становить  поточну модульну рейтингову оцінку, яка заноситься до відомості модульного контролю.
    Якщо  студент успішно виконав передбачені  в даному модулі всі види навчальної роботи, то він допускається до модульного контролю з цього модуля.
      Модульний контроль на кафедрі менеджменту здійснюється викладачем, шляхом виконання студентом модульної контрольної роботи тривалістю до двох академічних годин під час аудиторних занять.
    Модульні  контрольні завдання студенти отримують  безпосередньо на початку контролю, їх виконання здійснюється кожним студентом  індивідуально. Під час їх виконання  студенти можуть користуватись допоміжними, довідковими матеріалами та засобами, якщо це передбачено робочою навчальною програмою дисципліни.
    Сума  поточної та контрольної модульної  рейтингових оцінок становить підсумкову модульну рейтингову оцінку, яка виражається  в балах та за національною шкалою.
    Контрольні  та підсумкові модульні рейтингові оцінки доводяться до відома студентів протягом трьох днів після проведення модульного контролю.
    Модуль  зараховується студенту, якщо він  успішно виконав передбачені  в даному модулі всі види навчальної роботи та під час модульного контролю отримав позитивну (за національною шкалою) контрольну модульну рейтингову оцінку, а відтак, позитивну підсумкову модульну рейтингову оцінку.
    У випадку отримання незадовільної  контрольної модульної рейтингової  оцінки студент повинен повторно пройти модульний контроль в установленому  порядку.
    Сума  підсумкових модульних рейтингових  оцінок у балах становить підсумкову семестрову модульну рейтингову оцінку, яка перераховується в оцінку за національною шкалою.
      Якщо студент має позитивну  (за національною шкалою) підсумкову  семестрову модульну оцінку то він допускається до семестрового контролю з дисципліни, що здійснюється в формі семестрового екзамену.
      Тривалість семестрового контролю під час зимової та літньої екзаменаційних сесій становить в ПДАТУ від одного до двох тижнів.
      Студент має право не складати  семестровий екзамен і отримати  підсумкову семестрову рейтингову  оцінку із зарахуванням йому  навчального курсу з дисципліни  у даному семестрі, якщо він  виконав протягом семестру всі  види навчальної роботи без  порушення встановлених термінів, успішно пройшов модульний контроль  і набрав кількість балів, яка  відповідає позитивній (за національною  шкалою) підсумковій семестровій  модульній рейтинговій оцінці.
    Семестровий екзамен здійснюється відповідно до затвердженого в установленому  порядку розкладу, з розрахунку не більше одного екзамену з передекзаменаційною  консультацією на день, шляхом виконання  студентом письмової екзаменаційної роботи тривалістю до трьох академічних  годин.
      Якщо студент під час семестрового  екзамену отримав позитивну (за  національною шкалою) екзаменаційну  оцінку, то навчальний курс з  дисципліни у даному семестрі  йому зараховується.
    У протилежному випадку він повинен  повторно складати семестровий екзамен  в установленому порядку.
      Сума підсумкової семестрової  модульної та екзаменаційної  рейтингових оцінок у балах  становить підсумкову семестрову  рейтингову оцінку, яка перераховується  в оцінки за національною шкалою  та шкалою ECTS (табл. 4.1).
    Таблиця 4.1.
    Відповідність підсумкових рейтингових  оцінок у відсотках  оцінкам за національною шкалою та шкалою ECTS
    Відсотки  підсумкової оцінки     Оцінка  за національною шкалою     Оцінка  за шкалою ECTS     Пояснення     Приблизний  відсоток студентів, які отримують  відповідну оцінку
    90-100     Відмінно     A     Кредит  зараховано. Контрольні заходи виконані лише з незначною кількістю помилок.     10
    82–89     Добре     B     Кредит  зараховано. Контрольні заходи виконані вище середнього рівня з кількома помилками.     25
    75–81     C     Кредит  зараховано. Контрольні заходи виконані вірно з певною кількістю суттєвих помилок.     30
    67–74     Задовільно     D     Кредит  зараховано. Контрольні заходи виконані непогано, але зі значною кількістю  недоліків.     25
    60–66     E     Кредит  зараховано. Виконання контрольних  заходів задовольняє мінімальним  критеріям.     10
    35–59     Незадовільно     FX     Кредит  не зараховано. Студенту надається  можливість скласти оговорені контрольні заходи для поліпшення підсумкової  оцінки     -
    1–34     F     Кредит  не зараховано. Студент повинен повторно освоювати навчальний матеріал дисципліни (модуля).     -
 
      Екзаменаційні та підсумкові  семестрові рейтингові оцінки  доводяться до відома студентів  протягом трьох днів після  проведення семестрового контролю.
    Підсумкова  семестрова оцінка в семестрі, в  якому передбачений диференційований залік, дорівнює сумі підсумкової семестрової  модульної рейтингової оцінки та залікової рейтингової оцінки, встановленої для кожної категорії підсумкових семестрових модульних рейтингових оцінок.
      Перескладання позитивної підсумкової  семестрової рейтингової оцінки  з метою її підвищення не  дозволяється.
      Підсумкова семестрова рейтингова  оцінка в балах, за національною  шкалою та за шкалою ECTS заноситься  до заліково-екзаменаційної відомості,  навчальної картки та залікової  книжки студента.
      Планування навантаження науково-педагогічним  працівникам з проведення модульного  та семестрового контролю на кафедрі менеджменту організацій та адміністрування здійснюється відповідно до чинного Положення і відображається в індивідуальних планах науково-педагогічних працівників.
      Результати виконання письмових  та тестових комп’ютерних модульних  та семестрових контрольних завдань  зберігаються на кафедрі протягом  встановленого терміну і знищуються  за актом, затвердженим завідувачем  кафедри
    Контрольні  заходи є необхідним елементом зворотного зв’язку у процесі навчання. Вони визначають відповідність рівня набутих студентами знань, умінь та навичок вимогам нормативних документів щодо вищої освіти і забезпечують своєчасне коригування навчального процесу.
    У навчальному процесі в ПДАТУ використовуються такі види контролю: вхідний, поточний, рубіжний, підсумковий та відстрочений.
    Вхідний контроль проводиться перед вивченням нового курсу з метою визначення рівня підготовки студентів з дисциплін, які забезпечують цей курс. 
Вхідний контроль проводиться на першому занятті за завданнями, які відповідають програмі попередньої дисципліни. Результати контролю аналізуються на кафедральних нарадах спільно з викладачами, які проводять заняття із забезпечуючої дисципліни. За результатами вхідного контролю розробляються заходи з надання індивідуальної допомоги студентам, коригування навчального процесу.

    Поточний  контроль проводиться викладачами на всіх видах аудиторних занять. Основне завдання поточного контролю — перевірка рівня підготовки студентів до виконання конкретної роботи. Основна мета поточного контролю — забезпечення зворотного зв’язку між викладачами та студентами у процесі навчання, забезпечення управління навчальною мотивацією студентів. Інформація, одержана при поточному контролі, використовується як викладачем — для коригування методів і засобів навчання, так і студентами — для планування самостійної роботи. Особливим видом поточного контролю є колоквіум.  
    Поточний  контроль може проводитися у формі усного опитування або письмового експрес-контролю на практичних заняттях та лекціях, у формі колоквіуму, за результатами якого студент допускається до виконання лабораторної роботи, виступів студентів при обговоренні питань на семінарських заняттях, а також у формі комп’ютерного тестування. 
Форми проведення поточного контролю та критерії оцінки рівня знань визначаються відповідною кафедрою. Результати поточного контролю (поточна успішність) є основною інформацією при проведенні заліку і враховуються викладачем при визначенні підсумкової екзаменаційної оцінки з даної дисципліни. Найбільш об’єктивно та системно облік поточної успішності забезпечується при використанні рейтингової системи оцінки .

    Рубіжний (модульний, тематичний, календарний) контроль — це контроль знань студентів після вивчення логічно завершеної частини навчальної програми дисципліни. Цей контроль може бути тематичним (модульним) або календарним і проводитися у формі контрольної роботи, тестування, виконання розрахункового або розрахунково-графічного завдання, курсового проекту (роботи) та ін. Модульний контроль є необхідним елементом модульно-рейтингової технології навчального процесу . Календарний контроль (атестація) проводиться двічі за навчальний семестр обов’язково на І-ІV курсах, а на п’ятому і шостому — за рішенням Вчених рад факультетів (інститутів).
    Відстрочений  контроль, або контроль збереження знань, проводиться через деякий час після вивчення дисципліни. Цей вид контролю не впливає на результативність (оцінку) навчання студента і проводиться вибірково, як правило, в інтересах зовнішнього контролю якості навчання чи внутрішнього, з метою вивчення стійкості засвоєних знань студентами. Щорічний ректорський контроль є відстроченим.
    Підсумковий контроль забезпечує оцінку результатів навчання студентів певного освітньо-кваліфікаційного рівня на проміжних або заключному етапах їх навчання. Він включає семестровий контроль і державну атестацію студентів.
    Семестровий контроль з певної дисципліни проводиться відповідно до навчального плану у вигляді семестрового екзамену, диференційованого заліку або заліку в терміни, встановлені графіком навчального процесу та в обсязі навчального матеріалу, визначеному робочою програмою дисципліни. Форма проведення семестрового контролю (усна, письмова, комбінована, тестування тощо), зміст і структура екзаменаційних білетів (контрольних завдань) та критерії оцінювання визначаються рішенням відповідної кафедри. 
    Залік (диференційований залік) — це вид підсумкового контролю, при якому засвоєння студентом навчального матеріалу з дисципліни оцінюється на підставі результатів поточного контролю (тестування, поточного опитування, виконання індивідуальних завдань та певних видів робіт на практичних, семінарських або лабораторних заняттях) протягом семестру. Семестровий залік планується за відсутністю екзамену і не передбачає обов’язкової присутності студентів на заліковому заході (заліковій контрольній роботі). 
    Державна  атестація студентів в ПДАТУ проводиться державною екзаменаційною комісією після закінчення навчання за певним освітньо-кваліфікаційним рівнем. Основним завданням державної атестації є встановлення відповідності рівня якості підготовки випускників вимогам стандартів вищої освіти. За результатами позитивної атестації видається диплом державного зразка про здобуття відповідного освітнього рівня та отриману кваліфікацію. Нормативні форми державної атестації (захист дипломного проекту або роботи, державний екзамен тощо) визначається навчальним планом. 

    
    Порядок ведення екзаменаційної документації.
    Екзаменаційна сесія — це період підведення підсумків навчальної роботи студентів протягом семестру. Тривалість та терміни її проведення визначаються навчальним планом (робочим навчальним планом). Під час сесії проводяться екзамени за окремим розкладом, який затверджується проректором (заступником директора) з навчальної роботи. Перерва між екзаменами, якщо вона необхідна студентам для самопідготовки, повинна становити не менше 3—4 днів. Перед кожним екзаменом обов'язково проводиться консультація.
    Час і місце проведення екзамену планується з урахуванням його форми: усної  чи письмової. Час і місце проведення екзамену дозволяється змінювати тільки за погодженням з деканом факультету (завідувачем відділення).
    Також при проведенні семестрового контролю екзаменатор повинен мати таку документацію:
    — затверджений завідувачем кафедри (із зазначенням номера протоколу та дати засідання кафедри) комплект екзаменаційних білетів (КЗ);
    — окремі екзаменаційні білети (КЗ) для видачі студентам;
    — затверджений завідувачем кафедри перелік матеріалів, користування якими дозволяється студенту під час екзамену (заліку);
    — затверджені завідувачем кафедри критерії оцінки рівня підготовки студентів;
    — заліково-екзаменаційну відомість, підписану заступником декана факультету (директора інституту).
    Екзаменаційно-залікову відомість екзаменатор отримує  в деканаті напередодні або в день проведення семестрового контролю. На екзаменах студенти зобов’язані подавати екзаменаторові залікову книжку.
    Результати  семестрового контролю вносяться викладачем в заліково-екзаменаційну відомість (Додаток Б) і залікову книжку студента, а працівниками деканату — в журнал обліку успішності студентів та навчальну картку студента. У залікову книжку студента викладач записує повну кількість навчальних годин (аудиторних та СРС) з навчального матеріалу дисципліни, що виноситься на семестровий контроль, а також позитивну оцінку. 
    У відомостях проти прізвища конкретного студента викладач робить такі записи:
    а) "Не з’явився" - якщо студент був  допущений до складання семестрового контролю, але не з’явився на нього;
    б) "Не допущений" - якщо студент не був допущений до складання семестрового контролю через невиконання усіх видів робіт (лабораторних робіт та певних індивідуальних завдань), передбачених робочою навчальною програмою дисципліни у даному семестрі, або має обидві незадовільні атестації з дисципліни (для студентів 1-4 курсів);
    в) "Усунений" - при порушенні студентом  встановлених правил внутрішнього розпорядку або етичних норм поведінки на екзамені; 
    г) "Відмінно", "Добре", "Задовільно", "Незадовільно", "Зараховано", "Не зараховано" - залежно від  результату складання семестрового контролю (записи "Незадовільно" та "Не зараховано" у залікову книжку студента не вносяться).
    Заліково-екзаменаційну  відомість викладач повністю заповнює, підписує та здає особисто в деканат у день проведення екзамену (заліку) або наступного дня.
    Студент, який не з’явився на екзамен без поважних причин чи був усунений від екзамену (заліку) вважається таким, що використав першу спробу атестації з певної дисципліни.
    Для перездачі екзаменів (заліків) деканат  оформлює додаткову екзаменаційно-залікову відомість/лист (Додаток В).
    Заліково-екзаменаційні  листи (додаткові відомості) для  перескладання видаються студентам тільки після закінчення екзаменаційної сесії, а повертаються до деканату викладачем. 
    У разі прийому екзаменів (заліків) комісією екзаменаційно-залікову відомість підписують усі члени комісії. Терміни повернення викладачем додаткових відомостей визначаються деканатом.
    Письмові екзаменаційні роботи студентів зберігаються на кафедрі протягом навчального року, а потім знищуються. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    
    Методична література кафедри  менеджменту організацій та адміністрування
    Методичною  літературною розробкою вважається посібник для викладачів чи студентів, у якому розкриваються методика тих чи інших процесів у навчанні та вихованні, а також методи, прийоми, які сприяють досягненню у роботі кращих наслідків. Методрозробка - це не констатація фактів, а пропозиції, як необхідно і, як краще здійснити  ту чи іншу дію в навчально-виховному  процесі. Тому вона має важливе значення. (див. додаток 2).
    В методичний посібник заносяться: методичні  вказівки для вивчення повного курсу  дисципліни; методичні рекомендації для підготовки магістерських робіт; методичні поради та завдання для  проведення практичних,  семінарських та лабораторних занять; методичні  вказівки до виконання розрахункової та курсової робіт; тестові завдання для перевірки знань та ін..
    Також на кафедрі менеджменту організацій  та адміністрування зберігаються навчально-методичні документи кафедри, а саме:
      Робочі навчальні плани.
      Робочі програми навчальних дисциплін.
      Плани роботи кафедри.
      Протоколи засідань кафедри, семінарів.
      Паспорт кафедри.
      Журнал реєстрації контрольних відвідувань занять завідувачем кафедри.
      и т.д.................


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть полный текст работы бесплатно


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.