На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Реферат Комплексний аналз українсько-польських вдносин, починаючи з 1997 року до сьогодення. Дослдження стратегчних цлей Польщ та України, програми нтеграцї європейських євроатлантичних структур. Напрямки українсько-польських двостороннх вдносин.

Информация:

Тип работы: Реферат. Предмет: Междун. отношения. Добавлен: 22.09.2010. Сдан: 2010. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


Реферат на тему:
Стратегічне партнерство України і Польщі у державно-політичному аспекті

Вступ

Якщо подивитися на мапу Європи: центр континенту його найвигідніший Балто-Чорноморський перешийок монопольно тримають у своїх руках (фактом існування поряд двох народів) лише дві держави Україна і Польща. Через територію цих двох країн проходять всі автомобільні, залізничні, повітряні шляхи, газо- і нафтопроводи, що забезпечують економічні, інформативні, політичні і культурні контакти між Сходом і Заходом.
Поляки залишили виразний слід в історії Української держави. Рік Польщі в Україні - це дуже важлива подія для встановлення більш дружніх відносин між країнами-сусідками і реалізація цього заходу потрібна українцям, насамперед для того, щоб зробити більш впевнений крок у європейській простір і у світ загалом.
Актуальність теми обумовлена необхідністю комплексного аналізу українсько-польських відносин, починаючи з 1997 до сьогодення. Одним із актуальних питань історії слов'янських народів є налагодження українсько-польського партнерства, а одним із актуальних питань ХХ століття є висвітлення місця та ролі відносин між Україною та Польщею.
Стратегічне партнерство України і Польщі у державно-політичному аспекті

З якого боку не подивитися, близькості між народами-братами, народами-сусідами годі шукати. Більше того, ці два народи - український і польський, що походять від одного полянського кореня,- поставлені Творцем поряд саме для створення культури майбутнього; культури, яка об'єднує класику Латинського Заходу з традиціями православного Сходу; культури чітких структур і технологічного порядку організації життя з культурою широкого спектра почуттів і емоцій. Дві багатющих ментальності, два взаємодоповнюючі способи мислення українського і польського народів у центрі Європи - це унікальний арсенал цінного історичного і генетичного досвіду, багатюще джерело нових ідей і можливостей.
На жаль, значна частина публікацій, присвячених Польщі в українських ЗМІ подають образ нашої безпосередньої сусідки на Заході з виразним негативним відтінком. Особливо старанні в цьому російські видання і телеканали в Україні, котрим ніколи не бракує сарказму і винахідливості, аби представити чергову подію за Бугом у компрометуючому аспекті чи під сумнівним кутом зору.
Не бракує подібних старань і серед авторів, які вважають себе представниками українського національно-демократичного відродження. Антипатія, а подекуди і вороже ставлення до поляків є очевидним рудиментом російсько-імперської епохи і відповідної пропаганди,мета якої - не допустити зближення України і Польщі, позаяк в такому разі Росія втрачає шанси на панування в Європі і світі, а її інтелектуальний потенціал значно слабшає.
З підручників історії, створених впродовж радянської доби, ми дізнаємося про «польське панство», «самозакохану шляхту», яка пригнічувала українців, «самовпевнену польську аристократію», «буржуазну Польщу», тощо. Але не лише у підручниках, а й в усій українській історіографії не досить об'єктивно представлено майже 2 століття активного розвитку України, починаючи од приєднання Галицько-Волинського князівства до Королівства Польського та ще 1362 року, коли населення Русі зустрічало литовського князя Ольгерда як визволителя від татаро-монгольського ярма.
Іван Крип'якевич у своїй «Історії України» так характеризує цей період: «Два століття, прожиті у Великому князівству, позитивне значення для українського народу. Бо хоч національно-політичне життя не могло розвинутись у повних формах і зустрічало різні перешкоди, все-таки для розвитку української культури і національної свідомості це був щасливий час». Безперечно, поляки залишили виразний слід в історії української держави.
Альтернативи немає! Польща, яка практично вже увійшла у всі структури об'єднаної Європи, запрошує також і Україну, щедро ділиться своїм досвідом просування шляхом, який вже пройшла. Одним із привабливих для українців дороговказів на цьому шляху є й таки: середня місячна зарплата у Польщі становить близько 600 доларів США, середня пенсія - 300 доларів, допомога безробітним до 135 доларів, а бюджет Польщі з її 40- мільйонним населенням в майже 5 разів перевищує бюджет України. Поляки дуже добре поінформовані про події в Україні завжди з співчуттям ставляться до українців. Вони давно зрозуміли, що потужним чинником і джерелом конфліктів між поляками і українцями, а водночас блокуючою силою на шляху розвитку української культури була третя сторона.[4;4]
1997 рік був позначений значним пожвавленням між Україною і Польщею. Цьому сприяла інституціоналізація співпраці України з НАТО та ЄС, що остаточно змінило її негативне ставлення до запрошення Польщі стати членом НАТО. Сторони дійшли також згоди щодо розміщення ядерної зброї на території нових потенційних країн-членів Північно-Атлантичного альянсу.[6;34]
Важливість для України розвитку всебічного співробітництва з Польщею підкреслив на прес-конференції Президент України Леонід Кучма, який перебував у Варшаві з однодневним робочим візитом. Він відзначив, що в ході переговорів обговорювалось широке коло як економічних, так і зовнішньополітичних відносин. Леонід Кучма подякував польській стороні за підтримку в інтегруванні України в європейські політичні і економічні структури. Він повідомив, що Україна з нетерпінням чекає офіційного візиту в травні нинішнього року Президента Польщі Олександра Кваснєвського. «Ми справді підтвердили бажання сторін підбити підсумки всієї історії наших багатовікових відносин, дати їм оцінку, щоб нічого не заважало в майбутньому»,- сказав Леонід Кучма.
Президент Польщі Олександр Кваснєвський відзначив,що минулий рік був вдалим у розвитку відносин між нашими країнами. Він висловив надію, що плідний діалог буде продовжено і в нинішньому році. Олександр Кваснєвський висловив задоволення «контактами без протоколів» з Леонідом Кучмою, які стають вже традиційними. Торкаючись розширення НАТО , Президент Польщі висловився за «окремий трактат альянсу з Україною».
Значну увагу на прес-конференції було приділено співробітництву сторін з Білоруссю. Відповідаючи на запитання Леонід Кучма, зокрема, підкреслив, що «політична і економічна блокада Білорусі не сприяє стабільності на континенті. Я за конструктивний широкий діалог з Білоруссю»,- сказав він. Леонід Кучма не виключає зустрічі президентів України, Білорусі і Польщі. Олександр Кваснєвський схвалив позицію України з цього питання. Ми не виступаємо проти інтеграційних процесів, але ми за суверенну, незалежну Білорусь, сказав Президент Польщі.
Леонід Кучма повідомив про те, що в недавній телефонній розмові з Президентом Росії Борисом Єльциним йшлося про проведення 29 січня саміту глав країн-членів СНД у Москві, на якому буде підбито підсумки п'ятирічної діяльності Співдружності.
22-23 січня в Варшаві відбулася чергова пленарна сесія Консультаційного комітету президентів України та Республіки Польща. На сесії Консультаційного комітету головували представники обох президентів: Володимир Горбулін - секретар Ради національної безпеки і оборони України та Єжи Мілевський - Керівник Бюро Національної безпеки канцелярії Президента РП.
На новий якісний рівень підняла роботу Консультаційного комітету участь президентів України та Республіки Польща Леоніда Кучми і Александера Квасьнєвського у підбитті підсумків сесії.
У посольстві України в Республіці Польща, під час засідання комітету українська та польська сторони звітували про виконання попередніх рішень, було порушено й обговорено актуальні питання двосторонніх українсько-польських взаємин, зокрема в політичній, економічній і гуманітарній сферах.
Особливу увагу було приділено питанням будівництва системи європейської безпеки. Зазначалося, що позиції України і Польщі в контексті рішень НАТО стосовно нерозміщення ядерної зброї на території нових потенціальних членів альянсу, а також намірів цієї організації реформуватися співпадають. Увага сторін акцентувалася також на реалізації ідеї спеціального партнерства між Україною і НАТО та на корисності інтенсифікації відносин Північно-Атлантичний союз - Росія.
Обговорювалося питання надання Польщею підтримки і намірів України стати асоційованим членом ЗЄС, активного підключення нашої держави до співпраці в рамках Веймарського трикутника та взаємодії в ОБСЄ і ЦЄІ. Аналізувалася ситуація в українсько-польських економічних і торговельних стосунках, а також перспективи і напрями їх розвитку. Зазначалося, що рівень економічної співпраці ще не відповідає потенційним можливостям обох держав. Сторони прихильно поставилися до підписання Меморандуму про заходи щодо лібералізації торгівлі між Україною та Республікою Польща як до принципового кроку до укладення Угоди про вільну торгівлю і наступного приєднання України до Угоди про зону вільної торгівлі Центральній Європі.
Було досягнуто принципової згоди щодо звернення до ЄС з питань фінансової підтримки у розбудові українсько-польського кордону.
Наголошувалося на важливості розвитку процесів європейської інтеграції, зокрема прикордонного та регіонального співробітництва між двома державами в рамках єврорегіонів «Буг» та «Карпати».
Президенту України Леоніду Кучмі в урочистій обстановці у Королівському замку вручено «Оскар польському бізнесу».В церемонії взяв участь Президент Республіки Польща Олександр Кваснєвський.
Я був зворушений, дізнавшись про рішення вашого Товариства,- сказав Леонід Кучма. Присудження цієї відзнаки, якої у попередні роки удостоювалися видатні діячі світу, розглядаю як високу честь і визнання здобутків України у проведенні радикальних ринкових реформ, забезпеченні прогресу у взаємовигідній співпраці з Республікою Польща.
Із світової практики відомо, продовжував глава Української держави, що процес державотворення завжди нелегкий і непростий. І Україна, яка недавно відзначила п'яту річницю своєї незалежності, не стала винятком. Однак, попри всі труднощі, досягнуто помітних позитивних зрушень в усіх сферах суспільно-політичного та економічного життя. За 11 місяців минулого року зовнішньоторговельний оборот України збільшився майже на 20 відсотків і досяг близько 50 мільярдів гривень.
Є підстави для висновку, що закладено основу переходу до політики економічного зростання, яка визначатиме нову економічну ситуацію в Україні на найближчі роки. Леонід Кучма ознайомив з основними напрями і важелями цієї політики. Назвав на першому місці проведення глибокої податкової реформи, яка зменшить майже на 25 відсотків податковий тиск на товаровиробника.
До найголовніших елементів пріоритетів Леонід Кучма відніс подальше реформування зовнішньоекономічної сфери. Президент України відзначив, що активність України у поглибленні економічних реформ не залишається поза увагою іноземних держав та міжнародних фінансових структур. Хоча і повільно, але неухильно зростає обсяг іноземних інвестицій у нашу економіку, розширюються і диверсифікуються зв'язки з діловим світом у різних галузях економіки, науки, техніки. Свою стратегічну мету, підкреслив Президент України, ми вбачаємо у побудові сучасної ринкової відкритої економіки, входженні України до загальноєвропейського та світового економічного простору. Польський досвід, сказав Леонід Кучма, переконливо демонструє народам Східної та Центральної Європи, як за короткий проміжок економічного зростання та суттєвого підвищення рівня життя людей. Республіки Польща - стратегічний партнер України, підкреслив Леонід Кучма. Але потенціал двостороннього співробітництва міг би використовуватися, на його думку, повніше і з більшою вигодою для обох сторін. Таке завдання ми вже поставили з Президентом Кваснєвський перед своїми міністрами, додав він.
Наше глибоке переконання, підвищенню ефективності взаємодії у торговельно-економічній сфері сприяло б поетапне введення режиму вільної торгівлі між двома країнами. Ми завжди відкриті для польського бізнесу, сказав на закінчення Президент України.[10]
20-23 травня 1997 р. відбувся візит Олександра Кваснєвського до Києва, під час якого було підписано Спільну заяву Президентів України і Республіки Польща «До порозуміння і єднання», яка підвела риску під непростим минулим двох народів і закликало молоде покоління українців і поляків жити в злагоді й мирі, закріпила принцип стратегічного партнерства між державами, поглибила українсько-польські відносини у політичній, економічній та гуманітарній сферах. Проте громадськість обох держав сприйняла все досить холодно. Крім всього, невдовзі після підписання спільної заяви президентів у Львові було спалено польський прапор.
1998 р. проходив під сприятливим для українсько-польських взаємин знаком. Відбувся ряд зустрічей на найвищому рівні - зокрема, Леонід Кучма і Олександр Кваснєвський відкрили новий митний перехід Корчова-Краковець (3 січня), 23-24 травня президенти України та Польщі взяли участь у церемонії відкриття пам'ятника жертвам концтабору у місті Явожно, відкрили пам'ятник польським та українським жертвам тоталітаризму у Харкові (26 червня).[6;34] Ця зустріч двох Президентів великих європейських держав Леоніда Кучми та Олександра Кваснєвського стала визначною подією в контексті українсько-польських відносин пострадянського періоду. Зустріч є свідченням щирого прагнення слов'янських народів до ділового партнерства, співпраці, демократичних перетворень в ім'я піднесення економіки України і Польщі, заради спільного блага, безпечної і процвітаючої Європи.
Актом глибокої спокути перед світлою пам'яті жертв сталінського тоталітаризму можна назвати закладення каменя майбутнього меморіалу на українсько-польському цвинтарі в Лісопарку у Харкові.
-В Україні і Польщі багато є таких місць, які стали символами найбільших трагедій ХХ століття. Таке не повинно повторитися: ні сталінізм, ні фашизм, ні будь-який інший режим, спрямований як проти власного народу, так і проти всього людства. І сього не буде, поки живе в серцях, увічнюється в меморіальних комплексах та обрізках пам'ять тих, кого перемололи безжалісні жорна тоталітаризму,- сказав у своїй промові на урочистій церемонії закладення наріжного каменя під українсько-польський цвинтар президент Леонід Кучма. - Зводячи такі меморіали українці і поляки не лише роблять нові кроки на зустріч. В камені і бронзі пам'яті полягли і пересторога живим, - зазначив Леонід Данилович.
Церемонії закладення українсько-польського цвинтаря жертвам тоталітаризму передувала низка робочих поїздок президентів України та Польщі по Слобожанщині. Зокрема Президент України Леонід Кучма відвідав ВАТ «Агрокомбінат «Слобожанський» у Чугуївському районі». За підсумками робочої зустрічі президентів України та Республіки Польща відбулася прес-конференція, під час якої Леонід Кучма та Олександр Кваснєвський відповіли на актуальні економічні та політичні питання польських та українських журналістів. [11]
10-11 листопада 1998 р. у Варшаві Президент України взяв участь у урочистостях, присвячених 80-й річниці відновлення незалежності Республіки Польща. Важливим був економічний саміт, що відбувався 23-24 травня у Жешуві. Президенти обох держав взяли його під свій патронат.
У зв'язку з виборами на Україні 1998 р. певної стагнації зазнали міжпарламентські контакти. Лише під кінець року розпочала свою діяльність Українсько-польська група. Її голова, Дмитро Павличко, відвідав у грудні 1998 р. Варшаву, де зустрівся з головою Польсько-української парламентської групи.
1999 р. був роком виборів Президенту України, тому Україна була більше сконцентрована на внутрішніх справах і особливих змін в українсько-польських відносинах не сталося.
Початок 2000 р. виглядав багатообіцяючим щодо реформ та розвитку взаємин з Польщею. 17 січня на зустрічі президентів обох країн у Кракові було обговорено питання створення Польсько-українського університету. Кваснєвський пообіцяв провести переговори з ЄС щодо безвізового режиму з Україною. 19 лютого нарешті відбулося перше засідання Польсько-українського форуму. Пройшла також низка зустрічей на високому рівні. Та потім змінилася внутрішньополітична ситуація в Україні. Замість В.Тарасюка міністром закордонних справ знову став Адлєнко, що у світі сприйняли як згортання прозахідної політики України. Співпраця української сторони з Польщею почала характеризуватися радше «як добросусідська», ніж як «стратегічна».
Крім того цей рік в україно-польських відносинах можна було б назвати «роком труби» - весь час точилася суперечка навколо будівництва трубопроводу Ямал-Франкфурт-на-Одрі. З боку України лунали заяви, що це зрада принципам стратегічного партнерства, а польські урядовці заявляли, що Польща ніколи не піде на ущемлення інтересів України і цей трубопровід українцям не завдасть. Щоб підсолодити пілюлю Ямальського проекту, відбулися переговори про спільне спорудження терміналу в Одесі та закінчення будівництва трубопроводу Одеса-Броди.
У 2001 р. у зв'язку з внутрішньополітичними причинами Україна опинилася якщо не в міжнародній ізоляції, то у досить прохолодному середовищі. Тому й у польському середовищі почали лунати заклики відмінити зустріч Олександра Кваснєвського та Леоніда Кучми,яка була запланована на 15 березня. Однак канцелярія президента Польщі заявила, що ізолювання України - це найгірше, що можна зробити у ситуації, що склалася. 15 березня він зустрівся з групою українських опозиціонерів і намагався спонукати їх до діалогу з Президентом, але українська делегація залишилась незадоволена результатом зустрічі. Під час зустрічі 15 бер и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.