На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


курсовая работа Екологчн проблеми мст України

Информация:

Тип работы: курсовая работа. Добавлен: 10.09.2012. Сдан: 2012. Страниц: 10. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


     CoolReferat.com
     Міністерство  освіти і науки України
     Чернігівський державний педагогічний університет  імені Т.Г. Шевченка
     Кафедра екології та техногенної безпеки
 
 
 
 
 
 
 
     КУРСОВА РОБОТА 

     ЕКОЛОГІЧНІ  ПРОБЛЕМИ МІСТ УКРАЇНИ 
 

Виконала
студентка 45 групи
Голубчик Л.О
Науковий керівник
ас. кафедри  екології та
техногенної безпеки
Яковенко  О.І
 
 
     Чернігів  – 2007р.
 

      ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. Причини виникнення екологічних проблем

РОЗДІЛ 2. Основні екологічні проблеми міст України

2.1 Урбанізація та її вплив на природне середовище

2.2 Забруднення атмосфери міст

2.3 Забруднення питної води в містах

2.4 Шумове, вібраційне та електромагнітне забруднення міст

РОЗДІЛ 3. Екологічний стан окремих міст та регіонів України, заходи його поліпшення

3.1 Екологічний  стан м. Київ 

3.2 Донецька область: екологічні проблеми

3.3 Портове  місто Одеса

3.4 Чорнобиль – відлуння подій

3.5 Шляхи поліпшення стану міст в Україні

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

      ВСТУП

     Сучасній  людській цивілізації властиві стрімкі  темпи урбанізації. Вони вирішальне зумовлені двома факторами — «демографічним вибухом» другої половини XX ст. та науково-технічною революцією в усіх сферах.
     Процес  світової урбанізації розпочався в  Європі, де вперше почали формуватися  міста завдяки концентрації засобів  виробництва, великої промисловості. Становлення урбанізації почалося на зламі XVIII— XIX ст., коли міста в Західній Європі зосереджували найважливіші засоби виробництва й посідали ключові позиції у світовій економіці.
     Початок XXІ ст. — надзвичайно складний, вирішальний період в історії людства — період небаченого досі, загрозливого для існування цивілізації посилення низки негативних факторів, до яких передовсім належать: занепад людської моралі; зростання бідності, злочинності; підвищення агресивності; поширення хвороб (особливо СНІДу й злоякісних пухлин); деградація природи; загострення до критичного рівня конфлікту між техносферою та біосферою.
     Безперечно, вирішальна роль у розвитку суспільства  майбутнього й гармонізації відносин між людиною й природою належить сучасній молоді, тому вкрай необхідним для неї є підвищення рівня екологічної освіти, осмислення можливих шляхів розвитку суспільства й природи у XXI ст., засвоєння складних, але надзвичайно важливих екологічних законів, принципів функціонування екосистем і біосфери, життєствердних зв'язків людства зі світом, що оточує його.
     Спеціалісти Організації Об'єднаних Націй (ООН), учені-екологи відомих міжнародних  і національних природоохоронних організацій, члени славнозвісного Римського  клубу на підставі наукового аналізу матеріалів про особливості й тенденції демографічного, соціально-економічного розвитку суспільства й наслідків науково-технічної революції, даних про стан і перспективи використання природних ресурсів, а також про стан і динаміку забруднень геосфер і стан біосфери зробили дуже невтішні висновки.
     Об’єктом  дослідження є стан довкілля та екологічні проблеми в містах.
     Предмет дослідження складає система  заходів поліпшення екологічного стану  міського середовища.
     Мета  роботи – проаналізувати причини виникнення та шляхи вирішення екологічних проблем міст України.
     Завдання:
    Проаналізувати причини виникнення екологічних проблем в Україні;
    Дати характеристику основних екологічних проблем міст України;
    Проаналізувати екологічний стан найбільших міст та регіонів України.
    Розглянути шляхи поліпшення стану міст в Україні.
 

      РОЗДІЛ 1. Причини виникнення екологічних проблем

     Технологічна  діяльність людини, наслідком якої є антропогенне забруднення довкілля, зумовила глобальну екологічну кризу.
     Сферою  життя людини стала практично вся планета. Попередні екологічні кризи були лише передумовою для сучасної загальнолюдської трагедії. Причинами ж сучасної глобальної екологічної кризи є: нераціональне, споживацьке ставлення людства до природи; забруднення людської свідомості хибними злочинними ідеями зверхності одних рас, народів над іншими; мілітаризація, а також підпорядкування цим цілям наукових пошуків та досліджень.
     Старий  тип відносин суспільства з природою на сьогодні себе повністю вичерпав. Людство  постало перед альтернативою — або перейти до якісно нового (тобто п'ятого етапу взаємодії з природою — практичного подолання відриву людини від природи і протиставлення людини природі, етану утвердження їх єдності на засадах формування нової системи, яка б охоплювала і виробництво, і природні процеси, і життєдіяльність людини, і умови цієї життєдіяльності, або ж, знищивши природу, знищити і саму себе. Але до практичної реалізації цієї вимоги, на жаль, ще далеко.
     Виходячи  з нинішнього стану довкілля, найгострішими  й невідкладними є такі екологічні проблеми.
     Загроза підвищення температури на планеті  внаслідок концентрації вуглекислого газу та інших хімічних речовин у  атмосфері. Вчені вважають, що навіть незначне збільшення цих речовин  може викликати значні (якщо не катастрофічні) кліматичні зміни з їх трагічними для людства наслідками (танення льоду Арктики й Антарктиди, підіймання рівня морів та океанів, необхідність переселення сотень мільйонів людей з приморських регіонів тощо).
     Руйнування  озонового шару Землі — тонкої оболонки, яка міститься у стратосфері й оберігає все живе від згубної ультрафіолетової радіації Сонця та жорсткого випромінювання Космосу. Дослідження за допомогою спеціальних супутників показують, що упродовж останніх 10 років озонова оболонка стала тоншою на 3 %. Над Антарктидою з'явилася озонова дірка розміром, який перевищує площу США.
     Виснаження  кисневого забезпечення Землі, пов'язане  з варварською вирубкою лісів  та забрудненням поверхні океанів. Так, тропічний ліс, за деякими даними, вирубується зі швидкістю майже 20 га за хвилину. Якщо так триватиме й надалі, то десь через 40—50 років його взагалі не стане. Адже за рік це становить понад 10 млн. га. За іншими ж, досить приблизними підрахунками, до середини XXI ст. залишиться лише третина сьогоднішніх тропічних лісів, тобто головний постачальник земного кисню вироблятиме його втроє менше, що призведе до загрози існування самого життя.
     Крім  того одночасно з лісами людство  втрачає різноманітні види рослинного та тваринного світу, що також згубно позначиться на кліматі, довкіллі і навіть генофонді планети.
     Виснаження  Світового океану, який поряд з  лісами є основним постачальником кисню. Внаслідок його забруднення нафтою та нафтопродуктами змінюється його властивість віддзеркалювати (альбедо), що впливає на енергетичний баланс планети, спричиняє порушення пропорції вологості
     Забруднення навколоземного простору та довкілля сотнями тонн хімічних сполук і радіоактивних  речовин, які мають великі періоди  розпаду. Людство вже знайоме  з кількома трагедіями, пов'язаними  з цими процесами. Найболючішою з них є Чорнобиль.
     Насамкінець, поступове вичерпання природних  ресурсів. На кожного мешканця розвинутих країн, за неповними даними, щорічно  з надр Землі видобувається близько 30 тонн корисних копалин. За нарощування  виробництва такими темпами заліза вистачить людству на 250 років, олова на 35, цинку — на 30, міді — на 29 років. Отже, до 2500 року людство використає запаси всіх металів, які є на нашій планеті.
     Розвиток  людської цивілізації неможливий без  раціональної взаємодії з природою. Людина отримує все необхідне для життя: енергію, продукти харчування, матеріали, бере від природи емоційну та естетичну наснагу.
     Цілеспрямованість дії людини на природу зумовлює не тільки позитивний вплив, а й призводить і до негативних наслідків. Тому сьогодні вкрай необхідна стратегія охорони довкілля, широке екологічне виховання населення.
     Відзначальною особливістю людини є розробка і  створення знарядь виробництва  і використання їх для впливу на навколишнє середовище. Біологічна єдність  людини і біосфери полягає в тому, що людина є однією з ланок кругообігу у природі. Речовини, які бере людський організм з оточуючого середовища (повітря, води, їжі), використовуються у процесі життєдіяльності, а потім (звичайно, у зміненому вигляді) вони виділяються і повертаються у зовнішнє середовище, де внаслідок біогеохімічних перетворень розпадаються на складові елементи, які знову надходять у біологічний кругообіг.
     Поки  людство було нечисленним, а його діяльність примітивною, люди могли  впливати на навколишнє середовище тільки локально, тобто істотно не змінювати біологічного кругообігу речовин у масштабах планети і динамічної рівноваги в цілому. При цьому середовище самоочищалося, що не впливало негативно на організм людини та її здоров'я.
     Із  збільшенням чисельності людства і розселенням його по всій планеті потреби у природних ресурсах постійно зростають. Людина, щоб забезпечити свої потреби і поліпшити умови життя, за допомогою запасу знань починає відбирати у природи все більше її ресурсів, іноді на шкоду собі. На відміну від інших істот людина бере не тільки ті речовини, які потрібні їй для фізіологічних потреб (кисень, воду, продукти харчування), а й використовує величезну кількість копалин, лісових та інших матеріалів, потрібних для функціонування сотень тисяч електростанцій, фабрик, заводів, їхні відходи потрапляють до навколишнього середовища у кількості, що перевищує можливості його самоочищення.
     Проблема  «Людина — біосфера» має два  основних аспекти:
    Техніко-економічний, пов'язаний із зростаючим виснаженням природних ресурсів планети, що ставить перед ученими чимало проблем щодо пошуку нових джерел енергії тощо;
    Екологічний, пов'язаний із забрудненням навколишнього середовища і порушенням біологічної рівноваги у системі людина — біосфера.
     На  планеті сформувалися регіони, де рівень забруднення біосфери сягнув загрозливих розмірів. У атмосферу щорічно викидається приблизно 15 млрд. окису вуглецю як наслідок горіння палива та різних видів господарської діяльності.
     В 1991 р. всю територію України було оголошено зоною екологічного лиха. За два роки до цього спеціалісти-географи Академії наук України вперше розробили й склали карту стану довкілля за окремими компонентами природи. Ця карта підтверджує той факт, що, справді, вся територія нашої країни, за винятком невеликих окремих районів Карпат, Центрального Полісся, Полтавщини та східної Вінниччини, характеризується як забруднена й дуже забруднена, а 15 % території належить до категорії «надзвичайно забруднені регіони з підвищеним ризиком для здоров'я людей і райони екологічної катастрофи». В ці 15% входить 30-кілометрова зона навколо Чорнобильської АЕС, південь Херсонської області, юна, окреслена лінією Дніпропетровськ — Кіровоград — Кривий Ріг — Нікополь — Запоріжжя, а також район Донбасу.
     Вирішення проблеми поліпшення екологічного стану території України слід розпочинати насамперед із тих регіонів, у яких ситуація напруженіша й які мають найбільше соціально-екологічне значення для нашої країни. Такими регіонами визнано Донецько-придніпровський, Поліський, Карпатський та Азово-Чорноморський із річкою Дніпро. В усіх цих регіонах наявний цілий комплекс екологічних проблем, проте кожний із них має ще й свою власну головну проблему. В Азово-Чорноморському регіоні — це забруднення вод, у Донецьке-Придніпровському — техногенне забруднення атмосфери та ґрунту, на Поліссі — наслідки меліорації й осушування боліт, а також чорнобильської катастрофи, в Українських Карпатах — винищення й деградація лісів і полонин.
 

      РОЗДІЛ 2. Основні екологічні проблеми міст України

     2.1 Урбанізація та її вплив на природне середовище

 
     Урбанізацію неможливо розглядати без зв'язку з розвитком суспільного виробництва, зокрема важкої індустрії, енергетики, хімічної промисловості тощо. Разом  з нарощуванням промислового потенціалу, створенням нових галузей виробництва у великих містах зростає чисельність населення. Сучасні великі міста — це центри зосередження багатогалузевої промисловості, розгалуженої транспортної мережі в густо населених житлових масивах. Причому найважливішим джерелом зростання міського населення була й все ще залишається міграція сільських жителів у міста. На неї припадає більше половини приросту міського населення в Україні.
     Сучасне місто надає своїм жителям  багато переваг економічного, соціального  та суб'єктивного характеру, а саме:
     • наявність місць роботи та можливість зміни роботи;
     • зосередження закладів науки та культури;
     • забезпечення висококваліфікованої медичної допомоги;
     • можливість створювати кращі житлові  та соціально-побутові умови життя;
     • розвиток міжнародної та регіональної культури.
     Визначимо основні небезпеки життя в  урбанізованому середовищі.

     2.2 Забруднення атмосфери міст

 
     Основними джерелами забруднення атмосфери  міста є транспорт, енергетичні  системи міста та промисловість.
     У містах зосереджена основна маса транспортних засобів. Це вантажний, власний та громадський транспорт. Автотранспорт дає 70% усіх токсичних викидів в атмосферу. В Україні зареєстровано більше 1 млн. вантажних автомобілів та близько 3 млн. легкових. Частка автотранспортного забруднення атмосфери в загальній їх кількості становить в Ужгороді - 91%, Ялті, Полтаві - 88%, Львові - 79%, Києві - 75%. За останній час в міському повітрі виріс об'єм оксидів вуглецю, вуглеводнів, оксидів азоту, сажі. Але найбільшу небезпеку, окрім оксидів азоту, становлять сірчані та свинцеві сполуки. Їх вміст у міському повітрі значною мірою зріс. Міста не пристосовані до такої кількості автотранспорту. Довжина пробігу без зупинок між світлофорами становить лише 400-600 м, внаслідок чого середня швидкість руху вдень в центрі міста (зокрема, Києва) і на великих автошляхах знижується до 12-20 км/год, а це збільшує витрати палива в 3-4 рази. Відповідно збільшуються й викиди. Автотранспорт також призводить до специфічних форм забруднення повітря. При русі стираються шини, і тисячі тон гуми у вигляді пилу потрапляють у повітря. Міський автомобільний транспорт не тільки забруднює повітря продуктами згорання палива, він призводить до зростання надходження свинцю в навколишнє середовище. В Україні поки ще використовують бензин із вмістом свинцю 0,36 г/л, тоді як в Англії, Німеччині та США - 0,013-0,15.
     Міста — основні споживачі енергії. Місто споживає енергію у різних формах. Досить широко використовується викопне паливо — кам'яне вугілля, нафтопродукти та природний газ. Це вже само по собі визначає забруднення міст продуктами згорання. До житлових будинків та виробничих приміщень енергія потрапляє у формі електрики, газу, парового опалення.
     Зниження  якості атмосферного повітря небезпечне для здоров'я міських мешканців. Людина за добу вживає в середньому 25 кг повітря. Навіть, якщо відносний вміст забруднювачів в повітрі незначний, їх сумарна кількість, яка потрапляє в організм людини при диханні, може виявитись токсичною. Найбільш поширеною шкідливою домішкою повітряного середовища є чадний газ. Надмірна кількість цього газу в повітрі призводить до швидкої втомлюваності людини, головного болю, запаморочення, ослаблення пам'яті, порушення діяльності серцево-судинної та інших систем організму.
     Специфіка проживання в місті призводить до того, що люди 80-95% свого часу проводять в приміщеннях (житлові будинки, метро, службові приміщення). Одним з показників якості міського життя є повітря приміщень. Згідно з оцінкою Агентства з охорони навколишнього середовища США, повітря всередині міських приміщень забруднено в 100 разів більше ніж зовні.
     Причини забруднення повітря приміщень: забруднення від спалювання деревини, вугілля в камінах; невентильовані гази від газових плит та водонагрівачів; аерозолі; очисники, які містять  хлор або аміак; лакові та воскові покриття підлог; зволожувачі повітря; розпилювачі від комах (інсектициди); дим від цигарок.
     Інші  токсичні матеріали — олійні фарби  і розчинники, килимовий клей, меблевий лак, із яких виділяються бензол, толуол та інші речовини.
     Заходи  щодо поліпшення якості повітря в приміщеннях:
     • ефективний засіб проти токсинів — домашні рослини;
     • замість освіжувачів повітря  використовувати оцет, наливши його в тарілку і поставивши на 1-2 години в кімнаті; в закритих невеликих  приміщення (холодильники, туалет) поставити відкриту коробочку з харчовою содою; внести в кімнату свіжу гілку ялини або сосни;
     • замість відбілювачів використовувати  харчову соду або буру;
     • робити регулярне вологе прибирання приміщення, а також провітрювання;
     • обладнати кухню витяжною шафою;
     • не залишати відкритими пляшки з миючими  та дезінфікуючими засобами.
 

     2.3 Забруднення питної води в містах

 
     Питна вода — найважливіший фактор здоров'я  людини. В крани міських квартир  питна вода потрапляє з річок, водосховищ, озер, з підземних глибин. Найчистіша — підземна (особливо глибинна, артезіанська) вода. Але для великих міст цієї води не вистачає.
     За  даними ВООЗ, вода може містити 13 тисяч  токсичних речовин, водою передається  до 80% усіх захворювань, від яких у  світі щорічно вмирає 25 млн. осіб.
     У реальних умовах вода містить органічні  й мінеральні сполуки, мікро- і макроелементи, гази, колоїдні частинки та живі мікроорганізми. Основні компоненти питної води незмінні — гідрокарбонатні, сульфатні та солі кальцію, магнію та натрію. З мінералів у воді є кремній, фтор, стронцій, цинк, з макроелементів залізо і калій. Вміст цих речовин не повинен перевищувати ГДК.
     Частки  ґрунту і все, що може гнити, вносить  у воду органічні сполуки, їх різноманіття величезне.
     Щоб природна вода була придатна для вживання, вона проходить декілька стадій очищення та знезараження на водопровідних станціях. Способи очищення забруднених вод можна об'єднати в наступні групи: механічні, фізичні, фізико-механічні, хімічні, фізико-хімічні, біологічні, комплексні.
     Після механічних, хімічних та фізико-хімічних методів очищення стічні води підлягають біологічному очищенню (мікроорганізми) для остаточної очистки стоків від органічної речовини. Біологічне очищення здійснюється в біофільтрах, в аеротенках, в біотенках тощо.
     Після визначених методів очищення у воді можуть знаходитись різноманітні віруси та бактерії (дизентерійні бактерії, холерний вібріон, збудники черевного тифу, вірус  поліомієліту, вірус гепатиті та ін.). Знешкодити мікроорганізми, які залишились, можна чотирма способами:
     • термічна (скип'ятити);
     • за допомогою сильних окисників (наприклад, хлору, озону, марганцевокислого  калію);
     • впливом іонів благородних металів (зазвичай використовується срібло);
     • фізичними методами (за допомогою  ультрафіолетових променів або ультразвуку).
     Проблема  забезпечення населення України  якісною питною водою з кожним роком ускладнюється, стає більш  гострою. Склалася ситуація, коли практично  всі поверхневі, а в окремих  регіонах і підземні води за рівнем забруднення не відповідають вимогам стандарту до джерел водопостачання. Питна вода стає активним чинником шкідливого впливу на здоров'я і першопричин виникнення багатьох небезпечних масових інфекційних захворювань, зокрема вірусного гепатиту А. А внаслідок хлорування в питній воді утворюються хлорорганічні сполуки, наприклад, кількість хлороформу перевищує в 1,5-2 рази норми, рекомендовані ВООЗ. Окрім того, в питну воду можуть потрапити інші токсичні речовини: іони важких металів, сполуки фосфору і сірки, пестициди, нітрати, нітрити. Про недостатню ефективність існуючої технології очистки води свідчить високий рівень захворюваності населення кишковими інфекціями. Взагалі ж на сьогодні відомо близько 100 хвороб, які «дарує» нам питна вода.
     Яку ж воду треба пити, щоб бути здоровим? Одні спеціалісти радять пити воду кип'ячену та відстояну, інші наполягають на воді «срібній», через те що срібло вбиває мікроорганізми. Але срібло — це метал, який здатний накопичуватись в організмі людини, зокрема, в нирках. Сьогодні можна сказати, що «срібна» вода є лікувальним засобом, який може допомогти при лікуванні деяких хвороб тільки у випадку її вживання в певних дозах і нетривалий час. Як альтернативу питній воді використовувати її просто недопустимо.
     Згідно  з розпорядженням Київської міської  держадміністрації, в місті збудовано та введено в експлуатацію 25 павільйонів бюветної роздачі артезіанської води. Вода в них чиста, доброякісна, радіонукліди та важкі метали на таку глибину не потрапили. Але приблизно в 66% свердловин вода містить підвищену кількість заліза, марганцю, сірководню, сульфідів, сульфатів, хлоридів, карбонатів та інших домішок, що звичайно вимагає додаткового очищення цієї води. Нерідко артезіанська вода не відповідає вимогам щодо бактеріологічних показників. Наслідком неконтрольованого й довгострокового використання таких вод як питних можуть бути різні захворювання у людей — отруєння важкими металами, нітратами та ін. Як правило, артезіанська вода є умовно питною й може служити лише додатковим джерелом водопостачання.
     У торговельних закладах можна придбати різноманітні індивідуальні та колективні фільтри для водопровідної води, але лише деякі з них здатні зробити воду максимально безпечною. Універсальних фільтрів, здатних повністю очистити воду від усіх шкідливих домішок, просто не існує. Але в наш час фільтри стали предметом першої необхідності.

     2.4 Шумове, вібраційне та електромагнітне забруднення міст

 
     Для мешканців міста шум — справа звичайна. Досить часто людина навіть не замислюється над його протиприродністю. В будь-якому регіоні міста шумить автотранспорт, гуркоче трамвай, з певним шумом працює підприємство, поблизу злітають з аеродрому літаки. В квартирах шумлять холодильники і пральні машини, в під'їздах — ліфти. Цей перелік можна продовжити. Якщо шуму так багато в нашому житті, може здатися, що він не шкідливий. Однак за своїм впливом на організм людини шум більше шкідливий, ніж хімічне забруднення. За останні ЗО років у всіх великих містах шум збільшився на 12-15 дБ, а суб'єктивна гучність виросла в 3-4 рази. Шум знизив продуктивність праці на 15-20%, суттєво підвищив ріст захворюваності. Експерти вважають, що в великих містах шум скорочує життя людини на 8-12 років.
     Частота захворювань серцево-судинної системи  у людей, які живуть у зашумлених районах, у кілька разів вища, а  ішемічна хвороба серця у них трапляється утричі частіше. Зростає також загальна захворюваність.
     Особливо  вражає вплив шуму на міських жителів. Якщо на 100 тисяч сільських мешканців  припадає 20-30 тих, хто погано чує, то в містах ця цифра виростає в 5 разів. За даними статистики, жителі великих міст втрачають гостроту слуху вже з 30 років (в нормі — в 2 рази пізніше). Під впливом шуму погіршується сон та сприйнятливість до навчання. Діти стають більш агресивними та вередливими.
     Для позначення комплексного впливу шуму на людину медики ввели термін — «шумова хвороба». Симптомами цієї хвороби є головний біль, нудота, дратівливість, які досить часто супроводжуються тимчасовим зниженням слуху. До шумової хвороби схильні більшість мешканців великих міст, які постійно отримують шумові навантаження. Наприклад, нормативні рівні звуку в дБ для мешканців житлових кварталів повинні становить 55 вдень і 45 вночі. Однак різні джерела техногенного шуму вносять вагомий внесок у звукове середовище міста. У сучасних міських районах зі значним рухом транспорту рівень шуму близький до небезпечної межі в 80 дБ.
     Шум діє на організм людини не тільки прямо  й опосередковано. Шум має й  інші можливості впливу. Так, у міських  умовах тривалість життя дерев коротша, ніж у сільській місцевості. Головною причиною цього є вплив інтенсивного шуму. При дії шуму в 100 дБ рослини виживають 10 днів. При цьому швидко гинуть квіти і уповільнюється ріст рослин.
     Отже, шум шкідливий, але чи можна зменшити його вплив на живі організми, включаючи  людину. Виявляється, можливо, і таких заходів багато. Насамперед, необхідно суворо дотримуватись чинних нормативів. На сьогодні на вулицях великих міст шум не спускається нижче 80 дБ. Для того щоб зменшити цей рівень, докладаються значні зусилля, насамперед, з удосконалення самої техніки. Конструктори працюють над малошумними двигунами й транспортними засобами, житлові забудови віддаляють від вуличних магістралей, останні відокремлюють від будинків бетонними екранами, поліпшують покриття.
     Ефективним  заходом боротьби з шумом в містах є озеленення. Дерева, які посаджені близько одне від одного, оточені густими кущами, значно знижують рівень техногенного шуму і покращують міське середовище.
     До  негативних фізичних чинників міста  належить також вібрація. Джерелами  вібрації в містах є: рейковий транспорт, автомобільний транспорт, будівельна техніка, промислові установки.
     Зазвичай  вібрація розповсюджується від її джерела  на відстань до 100 м. Найбільш потужне  джерело вібрації — залізничний  транспорт. Коливання грунту поблизу залізниці перевищує землетрус силою 6-7 балів. В метро інтенсивна вібрація розповсюджується на 50-70 м.
     Несприятливо  впливають на організм людини і електромагнітні  випромінювання промислової частоти (50 герц) та частот радіохвильового  діапазону. В помешканнях електромагнітні поля створюють: радіоапаратура, телевізори, холодильники тощо, що становить певну небезпеку. Якщо поруч знаходиться постійне джерело електромагнітного випромінювання, яке працює на аналогічній (чи є кратною) частоті, що може призвести до збільшення або зменшення нормальної частоти роботи людського органа, то наслідком цього можуть бути головний біль, порушення сну, перевтома, навіть загроза виникнення стенокардії. Найбільш небезпечним випромінювання є тоді, коли людина (а особливо дитина) спить.
и т.д.................


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть полный текст работы бесплатно


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.