На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Контрольная Характерн риси науково-технчної революцї. Форми реалзацї науково-технчних звязкв на свтовому ринку. ноземне нвестування в систем мжнародних економчних вдносин (МЕВ). Види та характерн особливост сучасних МЕВ та їх розвиток в Україн.

Информация:

Тип работы: Контрольная. Предмет: Междун. отношения. Добавлен: 13.11.2010. Сдан: 2010. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


2
Міністерство освіти і науки України
Київський економічний інститут менеджменту
Реферат
На тему: "Сучасні особливості розвитку міжнародних економічних відносин"
Виконала:
студентка 3-го курсу
МО-1-05
Довгополюк Ліна
Київ-2007
План
    Вступ
      1. Зовнішньоекономічна діяльність в сфері науково-технічних відносин
      1.1 Характерні риси НТР
      1.2 Форми реалізації науково-технічних зв'язків на світовому ринку
      2. Іноземне інвестування в системі МЕВ
      3. З історії міжнародних економічних відносин
      4. Види та характерні особливості сучасних міжнародних економічних відносин
      4.1 Міжнародні економічні відносини та їх розвиток в Україні
      Висновок
      Література

Вступ

Зовнішньоекономічна діяльність є одним із найважливіших напрямків розвитку підприємництва. Завдяки їй забезпечується покриття потреб країн світового співтовариства у сировині, матеріалах, паливі, енергоносіях, машинах, обладнанні та устаткуванні, товарах широкого вжитку, послугах. Разом з тим ЗЕД є суттєвим джерелом валютних надходжень до державного бюджету. В умовах переходу до ринку ЗЕД виступає невід'ємним напрямком підприємництва багатьох великих, середніх та малих фірм, які функціонують у промисловості, сільському господарстві, будівництві, зв'язку, на транспорті, у фінансовій сфері тощо. Цим обумовлено помітний інтерес до питань, пов'язаних із здійсненням ЗЕД.

Зовнішньоекономічна діяльність (ЗЕД) є одним із важливих чинників стабільного розвитку національного господарства країн світу. В сучасних умовах жодна країна не може самостійно ефективно розвивати виробничі процеси на рівні вимог НТР. Тільки використовуючи переваги сукупного міжнародного науково-технічного потенціалу, переваг міжнародного поділу праці, країни світового співтовариства, в тому числі і наша держава, можуть вирішувати господарські завдання, що забезпечують економічне зростання та піднесення добробуту населення. В цьому зв'язку, вивчення змісту та особливостей зовнішньоекономічних зв'язків, що існують між державами в сучасних умовах, є суттєвим напрямом оптимального використання в національних межах економічних, науково-технічних, фінансових можливостей світового співтовариства.

1. Зовнішньоекономічна діяльність в сфері науково-технічних відносин

Сучасна науково-технічна революція обумовлює розвиток зв'язків між суб'єктами МЕВ в сфері науки і техніки.

Вперше термін науково-технічна революція (НТР) був запропонований англійським вченим Джоном Берналом для визначення сучасного науково-технічного перевороту.

1.1 Характерні риси НТР

На кінець 20-го століття склалася наступна структура зайнятості населення:

5% - сільське господарство;

10% - промисловість;

85% -наука, освіта, управління, транспорт, послуги, торгівля.

Основні капіталовкладення сьогодні здійснюються в науку, в людину.

Зростання продуктивності праці (ПТ): в кам'яному віці - більше2-2,5%

за кожні 10 тис. років;

в період рабовласництва - 4%в кожні 100 років;

за останні 100 років - зростання в декілька разів.

Суть НТР - злиття революцій у науці та техніці.

Напрями досягнень, що відкривають конкретний зміст НТР:

автономна енергія, термоядерна енергія;

матеріали із заданими характеристиками (для освоєння космосу, землі тощо);

нові способи одержання, перетворення, збереження інформації;

глобальні засоби зв'язку;

глобальне освоєння землі.

Механізм здійснення науково-технічних зв'язків

Механізм МНТЗ - це сукупність принципів, форм, методів, за допомогою яких здійснюється міжнародне науково-технічне співробітництво суб'єктів

МЕВ.

Міжнародні науково - технічні зв'язки (МНТЗ) - це відносини між суб'єктами світового господарства з приводу використання досягнення сучасної науки та техніки. Основною концентрованою формою міжнародних науково-технічних відносин (МНТВ) виступає науково-технічний та технологічний обмін між країнами-партерами. Цілі МНТВ полягають в:

прискорення технічного переозброєння господарських суб'єктів економіки;

підвищення конкурентоспроможності продукції;

збільшення експорту та зменшення імпорту;

розвиток МНТЗ на основі спеціалізації та кооперації виробництва;

отримання прибутку.

Види МНТО

чистий вигляд (знання, досвід, інформація);

уречевлений вигляд (матеріали, машини, обладнання).

Сфера МНТЗ включає науку, техніку, виробництво, управління.

1.2 Форми реалізації науково-технічних зв'язків на світовому ринку

1. Передача, продаж, надання по ліцензії промислової власності. Ліцензійна угода-зовнішньоторговельна угода, за якою одна із сторін (ліцензіар) пропонує іншій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об'єкта ліцензії.

2. Надання ноу-хау, тобто технологічного досвіду. Це передача повністю або частково конфіденційних знань технологічного, економічного, адміністративного, фінансового характеру. Різниця між ліцензією та ноу-хау полягає в тому, що перша - патентується, а остання - ні.

3. Надання технологічних знань, необхідних для придбання, монтажу та використання машин, обладнання, напівфабрикатів та матеріалів, отриманих шляхом купівлі, оренди, лізингу тощо.

4. Науково-технологічне промислове співробітництво у зв'язку з експлуатацією машин, обладнання, напівфабрикатів, матеріалів.

5. Надання інжинірингових послуг, а саме:

Консультації, послуги.

Технічний контроль.

Консультації, технологічно визначені у часі.

Проектування нової технології.

Технічне сприяння при проведенні спеціальних робіт.

Проведення випробувань та перевірка обладнання:

переробка сировини замовника із використанням оригінальної технології;

передача технології в межах науково-технічної та виробничої кооперації.

Передача технології в межах інвестиційного співробітництва (машини, обладнання, монтажні роботи, консультації навчання спеціалістів, технологічні лінії).

Науково-технічна кооперація.

Спільна розробка науково-технічних тем.

Виконання науково-технічних робіт на замовлення.

Міжнародні науково-виробничі об'єднання.

Міжнародні лабораторії та центри.

Міжнародні науково-технічні інститути.

Передача науково-технічної інформації (конференції, симпозіуми, виставки, ярмарки).

Підготовка кадрів.

Найм вчених, спеціалістів.

2. Іноземне інвестування в системі МЕВ

Залучення та використання іноземних інвестицій є одним із основних напрямів господарської діяльності суб'єктів МЕВ в умовах переходу нашої країни до ринкової економіки.

Здійснення процесу інвестування в Україні відбувається на основі відповідного національного законодавства. Головним нормативно-правовим документом за допомогою якого здійснюється регулювання іноземних інвестицій на території нашої країни є закон України " Про режим іноземного інвестування", який був прийнятий 19 березня 1996 року. Цей закон визначає основний зміст, напрямок, використання іноземних інвестицій в Україні.

Головне місце у законі відводиться аналізу іноземних інвестицій.

Іноземні інвестиції - це цінності, які мають бути вкладені іноземним інвестором в об'єкти інвестиційної діяльності з метою отримання прибутку.

Суб'єктами іноземного інвестування є:

Юридичні особи іншої держави.

Фізичні особи - іноземці, які не мають постійного місця проживання в Україні.

Іноземні держави, групи країн.

Міжнародні, урядові і не урядові організації.

Види іноземних інвестицій:

Іноземна валюта - яка визначається конвертованою НБУ (ВКВ).

Валюта України - яка використовується при реінвестиціях в об'єкти первісного інвестування та інші об'єкти інвестування при умові сплати податку на прибуток. Це означає, що іноземний інвестор отримує прибуток в національній валюті (гривні) (від своєї іноземної інвестиційної діяльності), може його використовувати для розширення підприємства, куди він вклав капітал, і в інші господарські суб'єкти.

Рухоме і нерухоме майно.

Цінні папери (акції, облігації та інше).

Права на частку власності (пай) в статутний фонд підприємства, що знаходить свій вираз у вільноконвертованій валюті.

Грошові вимоги і права гарантовані банками, які мають вартість у ВКВ.

Права інтелектуальної власності - це:

авторські;

права на винаходи;

корисні моделі виробництва;

промислові зразки;

товарні знаки;

"ноу-хау",

вартість яких має вираз у ВКВ,

Права на здійснення господарської діяльності, в тому числі:

права на використання інвестицій;

використання природних ресурсів, вартість яких має вираз (відображення) у ВКВ.

Інші цінності, які підтверджуються законодавством України.

Форми здійснення іноземних інвестицій;

1. Часткова участь у підприємствах, які створюються спільно з українськими юридичними і фізичними особами.

2. Придбання частки діючих підприємств на території України.

3. Створення підприємств, філіалів, відокремлених відділів, які повністю належать іноземним інвесторам.

4. Придбання іноземними інвесторами в повну власність діючих підприємств.

5. Придбання рухомого і нерухомого майна (будинків, обладнання, тощо) -

Матеріальна форма або право власності на них через купівлю акцій, облігацій, інших паперів.

6. Придбання іноземними інвесторами самостійно з допомогою українських фізичних чи юридичних осіб право на використання землі та природних ресурсів на території України.

7. Придбання іноземними інвесторами інших майнових прав.

В цілому іноземні інвестиції можуть вкладатися в будь-які господарські

об'єкти інвестування, які не заборонені законодавством України.

При здійсненні іноземного інвестування згідно Закону України повинна проводитися оцінка іноземних інвестицій. Це означає;

1. Іноземні інвестиції та інвестиції оцінюються у ВКВ і валюті України (гривні), згідно угоди сторін на основі цін світового ринку.

2. Перерахунок сум інвестицій з ВКВ в валюту України здійснюється за офіційним курсом національної валюти, який визначається НБУ.

3. При реінвестиціях прибутку, доходу та інших коштів у валюті України, внаслідок здійснення іноземних інвестицій, перерахування інвестиційних сум проводиться за офіційним курсом валюти України, визначеним національним банком України на дату фактичного здійснення реінвестицій.

Державні гарантії захисту іноземних інвестицій:

1. Для всіх іноземних інвесторів на території України встановлюється національний режим інвестиційної діяльності. Це означає, що до всіх іноземних інвесторів застосовується національне законодавство в повному обсязі.

2. Для окремих суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюю інвестиційні проекти із залученням іноземного капіталу відповідно до державних програм можуть встановлювати пільговий режим. Проте треба відзначити, що в 1991 р. введено певне обмеження пільг, що надаються іноземним інвесторам. Зокрема, це торкається оподаткування їх діяльності на території України. Іноземні інвестори платять податки в повному обсязі, як і всі суб'єкти МЕВ України.

3. При зміні законодавства України про іноземні інвестиції змінюються і гарантії їх захисту. Разом з тим за вимогою іноземного інвестора на протязі 10 років можуть застосовуватися гарантії захисту іноземних інвестицій, які зафіксовані у Законі України: " Про режим іноземного інвестування".

4. Іноземні інвестиції України не підлягають націоналізації.

5. Іноземні інвестиції не можуть бути вилученими державними органами, за винятком форс-мажорних умов.

6. Іноземні інвестори мають право на відшкодування збитків, включаючи упущену вигоду і моральну шкоду, нанесену внаслідок дії державних органів.

7. Відшкодування нанесених збитків іноземним інвесторам здійснюється на основі використання поточних ринкових цін.

8. Сума компенсації іноземним інвесторам виплачується у валюті, які були здійснені дані інвестиції або в іншій валюті по бажанню інвестора.

9. У випадку припинення інвестиційної діяльності іноземний інвестор має право на повернення своїх інвестицій не пізніше шести місяців з дня його діяльності.

10. Іноземним інвесторам гарантується перевезення їх доходів за кордон, після сплати відповідних податків.

Гарантіями захисту користуються ті іноземні інвестори, які зареєстровані державою. Державна реєстрація іноземних інвестицій здійснюється місцевими державними адміністраціями на протязі 3-х робочих днів. Не реєструються ті іноземні інвестиції, власники яких порушують відповідне законодавство.

3. З історії міжнародних економічних відносин

Коріння сучасних міжнародних економічних відносин сягають у глибоку давнину. Вони почалися з елементарних форм "міжнародної" торгівлі на базі натурального обміну між окремими особами, сім'ями і племенами. Об'єктами обміну були, як правило, надлишки окремих товарів та знаряддя виробництва.

Міжнародна торгівля як торгівля між країнами виникла в епоху рабовласницького ладу. Для обміну переважно призначалися предмети розкоші, окремі види сировини та раби.

Значно більшого розвитку набула міжнародна торгівля з виникненням капіталу, тобто з переходом від натурального господарства до товарно-грошових відносин. Поява великого машинного виробництва, поліпшення умов транспортування, всебічний розвиток ринкових відносин утворили можливість і необхідність поширення зовнішньої торгівлі. У торгівлю були залучені практично всі країни світу. Виник світовий ринок, а з переходом в кінці XIX ст. до монополістичного капіталізму утворилася світова система господарства. Об'єктом міжнародних відносин стала не лише торгівля, а й фактори виробництва. Великий монополістичний капітал в погоні за надприбутками все частіше почав перетинати кордони країн, розширюючи міжнародний обмін. Почалася інтернаціоналізація господарських відносин, що разом з інтернаціональним капіталом сприяло виникненню монополій. Між ними зав'язалася гостра боротьба за ринки збуту, джерела сировини, галузі вкладання капіталу. Результатом цієї боротьби став економічний поділ світу.

Могутній монополістичний капітал економічно розвинутих країн, проникаючи на територію менш розвинутих країн, закріплювався там, забезпечуючи собі й політико-адміністративне планування, все більше беручи участь у їх політичному житті. Це призвело до завершення територіального поділу світу між великими країнами й утворення колоній. Почався специфічний колоніальний міжнародний поділ праці, особливістю якого є нав'язування колоніям тієї спеціалізації, яка вигідна капіталу монополій. В результаті колоніальні країни змушені були підпорядковувати своє господарство експортному виробництву окремих видів сировини, потрапляючи у кабальну залежність від могутніх країн, оскільки все інше вони повинні були ввозити в країну ззовні.

Руйнування колоніальної системи світового господарства почалося після Першої світової війни і закінчилося в 60-х роках XX ст. її крахом. В результаті світове господарство набуло сучасного вигляду і являє собою глобальний економічний організм, побудований на взаємозв'язку і взаємозалежності всіх країн і народів.

Його особливістю є взаємопроникнення економічних систем, яке визначається взаємозалежністю національних господарств. Національне виробництво стало інтернаціональним і набуло багатьох міжнаціональних і міжнародних ознак. Характерною для нього є активізація спільної підприємницької діяльності з широким залученням до країни іноземного капіталу, формування міжнародних господарських комплексів та виникнення міжнародної власності. Економічні відносини між країнами набули глобального характеру, стали міжнародними.

4. Види та характерні особливості сучасних міжнародних економічних відносин

У другій половині XX ст. міжнародні економічні відносини у світовому господарстві набули надзвичайного значення. Цьому сприяло розширення і поглиблення економічних відносин між країнами, групами країн, конкретними фірмами та організаціями. Посилюється міжнародний поділ праці, інтернаціоналізація господарського життя, збільшується відкритість національних економік, розвиваються та укріплюються регіональні міжнародні структури. Міжнародні зв'язки пронизують більшість національних економік, спричиняючи значний вплив на світову економіку. Базуючись на економіці окремих держав та світовій економіці, міжнародні економічні відносини з и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.