На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


курсовая работа нформацйн технологї в туризм

Информация:

Тип работы: курсовая работа. Добавлен: 11.09.2012. Сдан: 2012. Страниц: 10. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


Міністерство  освіти і науки України
Волинський  національний університет імені  Лесі Українки
Географічний  факультет 

Кафедра туризму 
 
 
 
 
 
 
 
 

Курсова робота
на тему: «Інформаційні технології в туризмі» 
 
 
 
 

Підготувала:
Угорова Юлія
Науковий керівник:
д. геогр. н., проф. Ільїн Л.В. 
 
 

Луцьк 2010
 

     
     Зміст 

Вступ
Розділ 1. Поняття і сутність інформаційних технологій в туризмі
1.1 Поняття і сутність інформаційних технологій в туризмі
1.2 Інформація – сполучна ланка туристкою діяльності
Розділ 2. Вітчизняні туристичні фірми та їх співпраця із системами резервування
2.1 Системи автоматизації  документообігу
2.2 Проблеми використання сучасних інформаційних технологій бронювання в туристичній галузі України
2.3 Ефективність застосування комп`ютерних систем бронювання у діяльності вітчизняних туристичних фірм
2.4 Переваги впровадження в діяльність турфірми інформаційних технологій
Розділ 3. Пропозиції зі створення веб-сайту туристичного агентства
3.1 Вибір доменного  імені та назв
3.2 Інформація  і навігація
Висновки
Перелік використаної літератури 

 

     
     Вступ 

     Туризм  є однією з найбільших, високоприбуткових  і найбільш динамічних галузей світової економіки. Успішний розвиток туризму  надає вплив на такі ключові сектори  економіки, як транспорт та зв’язок,торгівля, будівництво, сільське господарство, виробництво товарів народного споживання та ін. Таким чином, створення розвиненої туристської індустрії має велике значення і як одне з ефективних напрямків структурної перебудови економіки України. За швидкі темпи зростання туризм - визнано економічним феноменом сторіччя минулого і йому пророкують блискуче майбутнє в сторіччі прийдешньому. Згідно з прогнозом Всесвітньої Туристичної Організації (СОТ) в XXI ст. зростання туристичної індустрії буде необоротний, а до 2020 року кількість міжнародних туристичних відвідувань складе 1,6 мільйона одиниць [1].
     Вплив інформаційних технологій на розвиток туризму величезний, оскільки прямо  пов’язаний з підвищенням ефективності роботи як кожного туроператора окремо, так і усього туристичного бізнесу в цілому. Це прямо впливає на конкурентноздатність фірми на сьогоднішньому ринку. Використання комп'ютерних мереж, Інтернету та інтернет-технологій, програмні продукти наскрізної автоматизації всіх бізнес-процесів туристичного бізнесу сьогодні не просто питання лідерства і створення конкурентних переваг, але і виживання на ринку в найближчому майбутньому.
     Інформаційно-технічна революція змінила характер і  методи ведення бізнесу. Використання можливостей технічного обміну сьогодні дозволяє легше і швидше створювати і продавати пакети послуг споживачам, вирішувати задачі фінансово-операційного управління, маркетингового планування, підвищувати конкурентоздатність і кількість продажів.
     Кожен день приносить нові та ще більш  оптимістичні прогнози щодо ролі автоматизації інформаційних технологій в туризмі.
     Ефективне автоматизоване інформаційне і технологічне (АІТ) управління - це ключова ланка  в підвищенні економічної ефективності і поліпшенні якості послуг. Тому для  швидкого і безпомилкового контролю, повноцінного аналізу існуючої ситуації, швидкості і повноти обслуговування клієнта, неминучим і незамінним стає впровадження автоматизованих інформаційних систем.
     У сьогоднішніх економічних умовах жорсткої конкуренції і ринкової економіки  жодна успішна туристична фірма не може повноцінно розвиватися й ефективно просуватися без сучасних автоматизованих інформаційних технологій.
     Інформаційні  технології (ІТ) управління з'явилися у світовій індустрії давно – біля двадцяти п'яти років тому, і пройшли великий шлях розвитку. На українському ринку ІТ управління присутні відносно недавно. Експерименти з впровадження даних систем в Україні стали проводиться з середини 90-х років. Кількість впроваджень вимірюється в десятках, а якість упровадження найчастіше є предметом суперечок, слухів, домислів і розчарувань по сьогоднішній день. 

 

     
     Розділ 1. Інформаційні технології в туризмі 

     1.1 Поняття і сутність інформаційних технологій в туризмі
     туризм  інформаційний бронювання
     Інформаційні  технології – термін, який застосовується для позначення самих сучасних удосконалень у способах і механізмах, які використовуються для збору, обробки, аналізу, зберігання, розповсюдження і застосування інформації. Про інформаційні технології говорять як про технології століття, які здатні зробити серйозний вплив на виробничу діяльність, сферу обслуговування, зайнятість населення і на життя людства в цілому, завдяки досягненням у області мікроелектроніки. Саме мікроелектроніка створила основи для розробок у сфері проектування та виробництва за допомогою комп'ютера; гнучких виробничих систем; роботів; персональних комп'ютерів; автоматизованих систем управління (АСУ); відеотексту і т.д.
     Саме  поняття «інформаційна технологія»  виникло останнім десятиліттям ХХ століття у процесі становлення інформатики. Головною особливістю інформаційних технологій є те, що в них і предметом, і продуктом праці є інформація, а знаряддям праці – засоби обчислювальної техніки і зв’язку. Причому сьогодні інформація стала розглядатися як цілком реальний виробничий ресурс поряд з іншими матеріальними ресурсами. Виробництво ж інформації та її верхнього рівня – знань робить вирішальний вплив на модифікацію існуючих і створення нових технологій. Ще десять років тому інформаційні технології та туризм здавалися несумісними партнерами. А сьогодні два ці поняття настільки тісно взаємопов'язані між собою, що з’явився навіть новий вид туризму - «альтернативний туризм» або «електронний туризм» [2].
     Як  відомо, туризм являє собою торгівлю послугами. Причому, по-перше, – це комплексна і різноманітна послуга, як з точки зору виробника, так і споживача. По-друге, – це невидима, мінлива та інтегрована послуга. І нарешті, по-третє, – це інформаційно-насичена послуга. Саме ці характеристики туризму представляють його як галузь, ідеально підходить для застосування інформаційних технологій.
     Пристрій  туристської галузі дуже схоже на будь-який інший пристрій економічної сфери діяльності. Виробники туристських послуг діють всередині цілком певної керованої структури, що складається з урядових і комерційних організацій, торгових асоціацій (наприклад, готельних, повітряного транспорту, туристичних агентів і т.д.).
     Виробники туристських послуг класифікуються на цілком певні категорії постачальників (авіакомпанії, готелі, оренда автомобілів), оптові фірми (туроператори) і роздрібні фірми (турагенти). Споживачі (туристи) є останньою сходинкою всієї туристської системи [3].
     Що  стосується регулювання діяльності підприємств галузі, реклами, просування та оподаткування, то тут інформація відіграє важливу роль у процесі з’єднання постачальників туристських послуг в єдину соціоекономічну систему. Саме інформація є тим сполучною ланкою, яка пов’язує в єдине ціле різних постачальників в рамках єдиної туристичної галузі. Причому, найважливішою особливістю туризму є те, що взаємозв’язок між виробниками та постачальниками здійснюється не товаром, а потоками інформації.
     Ці  інформаційні потоки являють собою  не тільки потоки конкретних даних, але також – послуги та платежі. Послуги, такі як розміщення в готелі, місця в літаках, не виставляються у фізичному вигляді і не оглядаються при продажу в пункті призначення. Єдиним путівником до наявності і якості продукту є інформація.
     Отже, можна зробити висновок про те, що забезпечення достовірною інформацією та швидкість її поширення є настільки ж важливим для виживання туристської галузі, як і фактичне надання споживачам її послуг.
     Відзначимо, що впровадження інформаційних технологій у туристичну індустрію включало в себе кілька етапів. Перший етап – «Створення даних ». Його головна мета полягала у підвищенні ефективності оперативної діяльності підприємств за допомогою автоматизації процесів, заснованих на інформації. Цей період почався в 1960-х рр.. і для нього було характерно використання міні-комп’ютерів. Другий етап – «Інформаційні системи управління ». Представляв собою етап розробки таких інформаційних технологій, які сприяли підвищенню ефективності управлінської через вдосконалення вимог до безпосередньої організації передачі інформації. Вони були впроваджені в 70-і рр.. і використовували вже специфічні галузеві методи управління підприємствами, пов’язані з інформаційними ресурсами. У цей час, інформаційні технології, як правило, застосовувалися для потреб внутрішнього маркетингу та адміністративних функцій.
     На  початку 80-х рр.. настав етап «Системи стратегічної інформації», мета якого полягала у поліпшенні конкурентоспроможності фірми шляхом зміни або самої природи, чи на поведінку в туристичному бізнесі. Були впроваджені різного виду інтегровані мережі з урахуванням підвищення конкурентоспроможності: для удосконалення безпосередньої діяльності, для координації діяльності з функціональним, а також для налагодження зв’язку із зовнішніми організаціями. І нарешті,на початку 90-х рр.. настав четвертий етап – «Етап мереж». На даному етапі відбулося з’єднання мереж усіх рівнів: підприємств, регіональних і глобальних.
     Головні характеристики даного етапу – це підвищення можливостей інформаційних технологій, зменшення розмірів обладнання, зниження витрат на його придбання з одночасним збільшенням надійності, взаємозв’язок терміналів, розташованих у різних точках планети. Все це сприяло тому, що інформаційні технології стали важливим інструментом у діяльності всіх організацій туризму. У результаті всередині 90-х років всі підприємства, незалежно від розміру, пропонованого продукту та географії, пережили серйозний процес переорганізації бізнесу [4].
     Загалом, аналізуючи роль і значення інформаційних  технологій для сучасного етапу розвитку суспільства, можна зробити цілком обґрунтовані висновки про те, що ця роль є стратегічно важливою, а значення цих технологій в найближчому майбутньому буде швидко зростати. Саме цим технологіям належить сьогодні визначальна роль у області технологічного розвитку держави. Аргументами для цих висновків є ряд унікальних властивостей інформаційних технологій (оперативність, доступність) які і висувають їх на пріоритетне місце по відношенню до виробничих і соціальних технологій [5]. У числі відмітних властивостей інформаційних технологій, що мають стратегічне значення для розвитку суспільства представляється доцільним виділити наступні, найбільш важливі.
     По-перше, інформаційні технології дозволяють активізувати і ефективно використовувати інформаційні ресурси суспільства, які сьогодні є найбільш важливим стратегічним фактором його розвитку. Досвід показує, що активізація поширення та ефективне використання інформаційних ресурсів (наукових знань, відкриттів, винаходів, технологій, передового досвіду) дозволяють одержати істотну економію інших видів ресурсів: сировини, енергії, корисних копалин, матеріалів і устаткування,людських ресурсів, соціального часу.
     По-друге, інформаційні технології дозволяють оптимізувати і в багатьох випадках автоматизувати інформаційні процеси, які в останні роки займають усе більше місце в життєдіяльності людського суспільства. Загальновідомо, що розвиток цивілізації відбувається в напрямку становлення інформаційного суспільства, в якому об’єктами і результатами праці більшості зайнятого населення стають уже не матеріальні цінності, а головним чином, інформація і наукові знання. В даний час в більшості розвинених країн велика частина зайнятого населення у своїй діяльності в тій чи іншій мірі пов’язана з процесами підготовки, зберігання,обробки і передачі інформації і тому змушена освоювати і практично використовувати відповідні цим процесам інформаційних технології.
     Слід  сказати, що інформаційні технології відіграють винятково важливу роль у забезпеченні інформаційної взаємодії між людьми, а також у системах підготовки та поширення масової інформації. Ці засоби швидко асимілюються культурою суспільства, так як вони не тільки створюють великі зручності, але знімають багато виробничі, соціальні і побутові проблеми, що викликаються процесами глобалізації та інтеграції світового співтовариства, розширенням внутрішніх і міжнародних економічних і культурних зв’язків, міграцією населення і його все більш динамічним переміщенням по планеті. На додаток що стали вже традиційними засобами зв’язку (телефон, телеграф радіо і телебачення) все більш широко використовуються системи електронних телекомунікацій, електронна пошта, факсимільний передача інформації та інші види зв’язку.
     У свою чергу мережеві інформаційні технології є актуальний і перспективний напрямок розвитку інформаційних технологій.
     Їх  мета – не тільки забезпечення обміну інформацією між окремими користувачами інформаційно-обчислювальних систем, але також і створення для них можливості кооперативного використання розподілених інформаційних ресурсів суспільства, отримання довідкової, документальної та іншої інформації з різного роду спеціалізованих інформаційних фондів. Останнім часом центральною темою публікацій не тільки комп’ютерної преси, а й масових видань, став – інтернет [6], прикувавши до себе увагу фахівців з інформаційних технологій, бізнесменів, рядових користувачів і всього цивілізованого світу.
     Справжній бум Інтернет припав на початок 90-х років, коли з’явилися перші навігаційні програми типу Mosaic, що дозволяють власникам звичайних комп’ютерів бродити по мережі. Разом з тим, Інтернет – це не одна комп’ютерна мережа, а десятки тисяч локальних і глобальних національних мереж, з’єднаних між собою. Серед російських комп’ютерних мереж до Інтернету підключені Relcom, Glasnet, і багато інших. В даний час всесвітня павутина налічує понад 40 мільйонів передплатників у більш ніж 100 країнах світу на всіх семи континентах. Про популярність інтернету говорить хоча б той факт, що кількість передплатників мережі подвоюється кожні 10 місяців. Обмін інформацією через мережу щорічно зростає майже в 10 разів.
     Кожну секунду по мережі передається понад 4000 електронних повідомлень [7].
     Всесвітня комп’ютерна мережа розвивається настільки стрімко, що щорічно число її передплатників і обсяг інформаційних ресурсів практично подвоюються. Очевидно, що не залишається в стороні від цього буму і туристичний бізнес. Тільки в 1996 році в інтернеті з’явилися тисячі самостійних розділів турагентств, готелів, авіакомпаній, десятки систем бронювання туристичних послуг. На думку експертів, до 2003 року з допомогою інтернету буде продано турів і супутніх послуг на суму близько 200 мільярдів $. Тому агентствам навряд чи варто ігнорувати інтернет у своїй роботі. У що розглядається нами час, інтернет не можна розглядати і як конкурента в бізнесі, оскільки всесвітня павутина надає неоціненну інформаційну допомогу і додає до традиційних новий канал реалізації туристичних послуг – електронний.
     Вже зараз половина всієї виручки, що генерується через інтернет, припадає на галузь подорожей і туризму. 62% користувачів, що звертаються в інтернет, шукають тарифи готелів і авіакомпаній, і відомості про наявності вільних місць. Переваги глобальної мережі: по-перше, охоплення аудиторії. Він дозволяє 35 000 клієнтів відвідувати самий популярний сервер з туризму TravelWeb, на якому представлено понад 17000 готелів; по-друге, порівняно невисокі накладні витрати і зусилля, що докладаються для продавців і покупців. Вартість бронювання через інтернет складає в середньому 1,7 $, тоді як через GDS – 3,5 $, третє зручність – цілодобовий доступ до мережі для приватних користувачів. Ці переваги інтернету, а також можливість відновлення інформації залічений час, використовують і туристичні фірми, перед якими мережа відкриває значні можливості реалізації туристичних продуктів в режимі on-line і їх рекламі, а також стимулювання продажів [8].
     Не  залишилися осторонь від використання інтернету і Волинські туристичні агентства. За даними каталогу «Інтернет гід» в Волинському інтернет-просторі міцно влаштувалися: туристичне агентство «TERRA TOUR» (),туристичне агентство «ВОЛИНЬТУРИСТ ЗАТ» (), агентство «БЮРО ПОДОРОЖЕЙ» (), агентство «АЛЬФА-СЕРВІС» (), агентство «ОАЗИС» (), агентство «ПРЕМ'ЄР-ТУР ВОЛИНЬ ТОВ» (), і т.д., а всього в згаданому інтернет-каталозі зареєстровано близько 12 фірм.  

     1.2 Інформація - сполучна ланка туристкою діяльності 

     Як  відомо основу туристичної індустрії  становлять фірми туроператори та турагенти займаються туристичними поїздками, продажем їх у вигляді путівок і турів; що надають послуги з розміщення та харчування туристів (готелі, кемпінги тощо), їх пересування по країні, а також органи управління, інформації, реклами з дослідження туризму і підготовці для нього кадрів, підприємства з виробництва та продажу товарів туристського попиту. На туризм працюють і інші галузі, для яких обслуговування туристів не є основним видом діяльності (підприємства культури, торгівлі та ін.) Туризм – інформаційно-насичена діяльність.
     Існує небагато інших галузей, в яких збір, обробка, застосування і передача інформації були б настільки ж важливі для щоденного функціонування, як в туристичній індустрії. Послуга в туризмі не може бути виставлена і розглянута в пункті продажу, як споживчі або виробничі товари. Її зазвичай купують заздалегідь і далеко від місця споживання. Таким чином, туризм на ринку майже повністю залежить від зображень, описів, засобів комунікацій і передачі інформації [9].
     Пристрій  туристичної галузі дуже схоже на організацію будь-якої іншої економічної сфери діяльності. Турагент – фізична або юридична особа, яка виступає посередником у продажу сформованих туроператором турів. Тур – туристична організація, займається комплектацією турів.
     Однак виділяється особливість – сполучною центром, який утримує різних виробників у рамках туристичної галузі, є інформація. Саме інформаційні потоки, а не товари забезпечують зв’язки між виробниками туристичних послуг. Вони йдуть не тільки у вигляді потоків даних, але виступають також у формі послуг і платежів. Послуги, наприклад (ночівля в готелі; оренда автомобіля; комплексні тури і місця в літаках) не пересилаються турагентам які в свою чергу не зберігають їх до тих пір, поки не продадуть споживачам. Передавання та використовується інформація про наявність, вартості та якості цих послуг. Точно так самореальні платежі не переводяться від турагентів турпоставщикам а комісійні від турпоставщиков турагентам. Насправді перекладається інформація проплатежі і надходження.
     Можна виділити три характерні риси туризму. По-перше, це – різноманітна і інтегрована торгівля послугами. По-друге, це – комплексна послуга, як з точки зору виробника, так і споживача.
     Нарешті, туризм це – інформаційно-насичена послуга. Тому туризм – як міжнародний, так і внутрішній, сфера зростаючого застосування інформаційних технологій. Система інформаційних технологій, що використовуються в туризмі, складається з комп’ютерної системи резервування, системи проведення телеконференцій, відеосистем, комп’ютерів, інформаційних систем управління, електронних інформаційних систем авіаліній, електронного пересилання грошей, телефонних мереж, рухливих засобів повідомлення і т.д. При цьому необхідно зазначити, що ця система технологій розгортається не туристичними агенціями, готелями або авіакомпаніями кожним в окремо, а всіма ними. Більше того, використання кожним сегментом туризму системи інформаційних технологій має значення для всіх інших частин. Наприклад, системи внутрішнього управління готелем можуть бути пов’язані з глобальними комп’ютерними мережами, які забезпечують, у свою чергу, основу для зв’язку з готельними системами резервування, які вже у зворотному напрямку, можуть бути доступні туристичним агентствам через їхні комп’ютери.
     Отже, тут ми маємо справу з інтегрованою системою інформаційних технологій, яка поширюється в туризмі. З викладеного вище стає зрозуміло, що в туристичній індустрії поширюються не комп’ютери, не телефони, і не відеотерміналів - тут функціонує система взаємопов’язаних комп’ютерних і комунікаційних технологій. Крім того, окремі компоненти туристичної галузі тісно взаємозалежні один з одним – адже багато турвиробників вертикально або горизонтально залучені в діяльність одне одного. Все це дозволяє розглядати туризм як високо-інтегровану послугу, що робить його ще більш чутливим для застосування інформаційних технологій в організації та управлінні [10]. 

 

     
     Розділ 2. Вітчизняні туристичні фірми та їх співпраця із системами резервування 

     2.1 Системи автоматизації документообігу 

     Сьогодні, коли серед найважливіших досягнень  сфери туризму стала її комп’ютеризація, яка сталася комп’ютерна революція  в туризмі одночасно набула характерних їй особливості, на які варто звернути увагу.
     Кожна з них розповідає про застосування комп’ютерів у сере управління, прямо або побічно дає рекомендації менеджерам туристичних компаній, які  зіткнулися з труднощами в застосуванні комп’ютерних технологій.
     Існуючий  сьогодні широкий діапазон економічно перспективних комп'ютерних програм (Voyage Office Pro, Turwin-MultiPro, Едельвейс та ін.) доступний більшій частині туристських  фірм, часто обмежується недостатньою підготовкою персоналу, безпосередньо  працює з комп’ютерами, а також недостатньою ініціативністю керівної ланки.
     Разом з тим, керівники туристичних  фірм вже почали усвідомлювати, що для  найбільш плідного використання комп’ютерних технологій у майбутньому необхідно  підвищувати рівень кваліфікації співробітників вже сьогодні, а також інформувати співробітників про великих можливостях комп’ютера. Зокрема, в туристичному агентстві «Юнона» (Росія) при об’єднанні всіх комп’ютерів в єдину мережу співробітники пройшли спеціальний курс навчання, що істотно підвищило оціночні критерії продуктивності праці. Очевидно, що і зросла при цьому якість обслуговування клієнтів, так як менеджери отримали можливість швидше і точніше компонувати тур, кожен з них може вивести на екран свого комп’ютера інформацію про різні тури, заповнюваності готелів, авіа перельотах і т. д. Варто зазначити, що існуюче програмне забезпечення управління туристської діяльністю дозволяє вирішувати різні завдання, як-то складання бізнес-плану, ефективне компонування передбачуваних турів, або скажімо управління готелем при тому що керівник має можливість коригувати найрізноманітніші фактори за допомогою комп’ютера. Дані програми дозволяють економити час, підвищують якість проекту, але необхідно пам’ятати, що тільки правильне застосування електронної версії дає позитивні результати. На жаль, на даному етапі розвитку туризму в країні і спеціальні комп’ютерні програми використовуються в роботі лише небагатьох турфірм. Це обумовлено багатьма факторами: високою вартістю технологічних продуктів, відсутністю потреб в комп’ютеризації даній області, регіону, міста страхом допустити будь-який ступінь провалу в процесі впровадження або використання і т. д. [11]. 

     2.2 Проблеми використання сучасних інформаційних технологій бронювання в туристичній галузі України 

     Вітчизняні  підприємства, стикаючись із проблемами забезпечення конкурентоспроможності туристичних послуг, ще неефективно  використовують вироблений зарубіжними  туристичними фірмами інструментарій сучасних інформаційних технологій. Зростання рівня життя, особистого доходу, рівня освіти підвищує інтерес людини до подорожей та можливостей здійснювати їх як у своїй країні, так і за її межами, а висока якість туристичного продукту робить туризм привабливим для багатьох людей. Глобалізація у сфері туризму – один із основних напрямків в індустрії міжнародних великих компаній. Ці компанії, крім економії у великих масштабах, мають можливості розподіляти ризик між різними ринками, застосовувати сучасні маркетингові схеми доступу на міжнародний ринок праці, а також виграють від активного використання нових технологій.
     У розвинених країнах світу водночас, доповнюючи одна одну, відбуваються зміни  в інформаційних технологіях  і в туристичному бізнесі, на відміну  від України, де такі перетворення характеризуються відсутністю злагодженості. У зв’язку із цим процес впровадження інформаційних технологій у діяльність суб’єктів господарювання у сфері туризму Криму стикається з рядом проблем. Розглянемо більш детально основні з них.
     1. Слабкі комунікації. Більшість  сайтів туристичних підприємств використовуються як інформаційно-рекламний канал, який надає актуальну інформацію, що постійно оновлюється. Але проведені дослідження показують, що в середньому тільки 17 % туристичних фірм України мають власний сайт. У інших він узагалі відсутній або з моменту створення не оновлювався й містить застарілу інформацію. Крім того, сайти кримських туристичних фірм мають порівняно обмежений обсяг інформації, є однотипними та характеризуються відсутністю явної спрямованості на розвиток туристичного комплексу регіону в цілому (табл. 1) [12].
     Із  таблиці 1 видно, що лише 17 % туристичних  фірм України мають власний сайт, а це свідчить про недосконалість механізму інформаційного обміну суб’єктів  господарювання у сфері туризму  й зовнішнього середовища за допомогою мережі Інтернет.
     2. Недостатній рівень підготовки  менеджерів з інформаційних технологій  та низька інформаційна грамотність.  Основною проблемою при встановленні  програмного забезпечення на  кримських туристичних підприємствах,  крім технічних питань, є недостатня кваліфікованість персоналу. Переважна кількість працівників туристичної галузі має гуманітарну освіту, що викликає певні труднощі в роботі з комп’ютером та Інтернетом. Навчання співробітників або наймання професіоналів потребує додаткових фінансових коштів; далеко не всі туристичні підприємства України можуть дозволити собі утримувати в штаті фахівців з інформаційних технологій. 

 


     Таблиця 1. – Туристичні підприємства України, що мають власні сайти