На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


реферат Економчн основи управлння фнансовими ризиками пдприємства

Информация:

Тип работы: реферат. Добавлен: 11.09.2012. Сдан: 2012. Страниц: 8. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


    Розділ 1. Економічні основи управління фінансовими  ризиками підприємства
    Фінансовий  ризик підприємства являє собою  результат вибору його власниками чи менеджерами альтернативного фінансового  рішення, що направлене на досягнення бажаного цільового результату фінансової діяльності при ймовірності понесення  економічного збитку в силу невизначеності умов його реалізації.
    В.С. Іфтемічук дає таке визначення фінансовому  ризику – це ризик, зв’язаний з проведенням будь-яких фінансових операцій і обумовлений можливістю втрат чи недоотримання яких-небудь грошових сум (за різними причинами) [4, с. 608].
    В.А. Григорєв зазначає, що фінансовий ризик  – це ймовірність настання збитку внаслідок проведення будь-яких операцій у фінансово-кредитній, біржовій сферах, а також при здійсненні операцій з цінними паперами [4, с. 609].
    М.І.Манілич  визначає фінансовий ризик як ризик, що виникає при фінансовому підприємництві або підчас укладання фінансових угод, тобто коли в ролі товару виступає або валюта, або цінні папери, або кошти [4, с. 609]
    Отже, фінансовий ризик – це ризик, зв’язаний з втратою фінансових ресурсів (грошових засобів), що є складовою підприємницької діяльності в умовах ринку.
    Фінансові ризики підприємства характеризуються значним різноманіттям і у  цілях підготовки та реалізації ефективних управлінських рішень потребують відповідної  класифікації.
    Класифікація  фінансових ризиків підприємства у  розрізі запропонованих класифікаційних  при знаків приведена у (Рис. 1.1.). 
 
 

Класифікація фінансових ризиків підприємства
За  джерелами виникнення
    Систематичний чи ринковий ризик
    Несистематичний чи специфічний ризик
За  видами
    Основні види фінансових ризиків підприємства розглянуті нижче
В залежності від об’єму
    Ризик окремої фінансової операції
    Ризик різноманітних видів фінансової діяльності
    Ризик фінансової діяльності підприємства у цілому
По  сукупності досліджуваних інструментів
    Індивідуальний фінансовий ризик
    Портфельний фінансовий ризик
За  комплексністю
    Простий фінансовий ризик
    Складний фінансовий ризик
За  фінансовими наслідками
    Ризик, що викликає тільки економічні втрати
    Ризик, що викликає втрачену вигоду
    Ризик, що викликає як економічні втрати, так і додаткові доходи
За  характером прояву у часі
    Постійний фінансовий ризик
    Тимчасовий фінансовий ризик
За  рівнем ймовірності реалізації
    Фінансовий ризик з низьким рівнем ймовірності реалізації
    Фінансовий ризик із середнім рівнем ймовірності реалізації
    Фінансовий ризик з високим рівнем ймовірності реалізації
    Фінансовий ризик, рівень реалізації якого визначити неможливо
За  рівнем фінансових втрат
    Допустимий фінансовий ризик
    Критичний фінансовий ризик
    Катастрофічний фінансовий ризик
За  можливістю передбачення
    Прогнозований фінансовий ризик
    Непрогнозований фінансовий ризик
За  можливістю страхування
    Страхований фінансовий ризик
    Не страхований фінансовий ризик
    Рис. 1.1. Класифікація фінансових ризиків  підприємства
    На  сучасному етапі до основних видів  систематичних і несистематичних  фінансових ризиків підприємства відноситься  наступне:
    процентний ризик - він полягає у непередбаченій зміні процентної ставки на фінансовому ринку (як депозитній, так і кредитній) [1, с. 23];
    валютний ризик – полягає у недоотриманні передбачених доходів у результаті зміни обмінного курсу іноземної валюти, що використовується у зовнішньоекономічних операціях підприємства, на очікувані грошові потоки від цих операцій;
    ціновий ризик – полягає у можливості понесення фінансових збитків, що пов’язане із небажаними змінами цінових індексів на активи, які обертаються на фінансовому ринку[1, с. 24];
    ризик зниження фінансової стійкості (чи ризик порушення рівноваги фінансового розвитку) підприємства – проявляється через недосконалість структури капіталу (надто великої частки запозичених засобів), що породжується незбалансованістю додатного і від’ємного грошових потоків підприємства за об’ємами ;
    ризик незбалансованої ліквідності підприємства – генерується зниженням рівня ліквідності оборотних активів, що породжує розбалансованість додатного і від’ємного грошових потоків підприємства у часі;
    кредитний ризик – формою його прояву є ризик неплатежу чи несвоєчасного розрахунку за відпущену підприємством у кредит готову продукцію;
    інвестиційний ризик – він характеризує можливість виникнення фінансових збитків у процесі здійснення інвестиційної діяльності підприємства;
    інноваційний фінансовий ризик – цей вид ризику зв’язан з введенням нових фінансових технологій, використанням нових фінансових інструментів і таке інше;
    депозитний ризик – цей ризик виражає можливість неповернення депозитних вкладів;
    інши види ризиків -   до них відносяться стихійні лиха та інші «форс мажорні ризики»; ризик несвоєчасного здійснення розрахунково-касових операцій (пов'язаний з невдалим вибором обслуговуючого комерційного банку); ризик емісійний, криміногенний та інші [1, с. 25].
    Фінансовий  ризик є однією з найбільш складних категорій, що має певні признаки:
    відносини, у яких виникає даний ризик, є фінансовими – тобто фінансові ризики проявляються тільки на тих етапах відтворювального процесу, на яких функціонують фінанси;
    впливають на об’єкти управління фінансами;
    являються об’єктами фінансового управління;
    такі ризики призводять до порушення фінансових цілей і фінансових результатів діяльності підприємства та інше.
    Управління  фінансовими ризиками підприємства являє собою систему принципів  і методів розробки та реалізації ризикових фінансових рішень, які  забезпечують всебічну оцінку різноманітних  видів фінансових ризиків і нейтралізацію  їх можливих негативних фінансових наслідків[1, с. 30].
    Управління  фінансовими ризиками підприємства основане на певних принципах, основними з яких є:
    свідомість прийняття ризику – фінансовий менеджер повинен свідомо йди на ризик, якщо він сподівається отримати відповідний дохід від здійснення фінансової операції;
    керованість прийнятими ризиками – до складу портфеля фінансових ризиків повинні додатися переважно ті з них, які піддаються нейтралізації у процесі керування незалежно від їх об’єктивної чи суб’єктивної природи;
    незалежність управління окремими ризиками – один із найважливіших постулатів теорії ризик-менеджменту гласить, що ризики незалежні один від одного і фінансові втрати по одному з портфелю ризиків необов’язково збільшують ймовірність настання ризикового випадку по іншим фінансовим ризикам[1, с. 40];
    економічна раціональність управління – цей ризик передбачає, що управління фінансовими ризиками підприємства базується на раціональній економічній поведінці;
    врахування фінансової філософії підприємства – ця філософія відображає фінансовий менталітет установи і головних менеджерів підприємства по відношенню до їх ризикових переваг;
    врахування фінансової політики за окремими аспектами фінансової діяльності – система управління фінансовими ризиками за окремими фінансовими операціями повинна базуватися на критеріях вибіркової фінансової політики за окремими напрямками фінансової діяльності, сформованої у процесі розробки загальної фінансової політики;
    зіставлення рівня ризиків що приймаються з рівнем дохідності фінансових операцій – підприємство повинно приймати у процесі здійснення фінансової діяльності тільки ті види фінансових ризики, рівень яких не перевищує відповідний рівень дохідності за шкалою «дохідність - ризик»;
    зіставлення рівня ризиків що приймаються з фінансовими можливостями підприємства – очікуваний розмір фінансових втрат підприємства, відповідний тому чи іншому рівню фінансового ризику, повинен відповідати тій долі капіталу, котра  забезпечує внутрішнє страхування ризиків;
    врахування часового фактору в управлінні ризиками – чим довше період здійснення фінансової операції, тим ширше діапазон відповідних їй ризиків, тим менше можливість забезпечити нейтралізацію їх негативних фінансових наслідків за критерієм економічності управління ризиками;
    економічність управління ризиками – основу управління фінансовими ризиками складає нейтралізація їх негативних фінансових наслідків для діяльності підприємства при можливому настанні ризикового випадку [1, с. 41].
     Управління  фінансовими ризиками реалізує свою головну ціль і основні задачі шляхом здійснення певних функцій. Ці функції підрозділяються на дві  основні групи:
    Функції управління фінансовими ризиками підприємства як управляючої системи – склад цих функцій у цілому підходить для будь-якого виду менеджменту, хоча і повинен враховувати його специфіку;
    Функції управління фінансовими ризиками як спеціальної області управління підприємством – состав цих функцій визначається конкретним об’єктом даної функціональної системи управління.
    У групі функцій управління фінансовими ризиками підприємства як управляючої системи основними є:
    формування ефективних інформаційних систем, що забезпечують обґрунтування альтернативних варіантів управлінських рішень;
    здійснення ризик-аналізу різних аспектів фінансової діяльності підприємства;
    здійснення ризик-планування фінансової діяльності підприємства за основними її напрямками;
    здійснення ефективного контролю реалізації прийнятих ризикових рішень[1, с. 46].
      У групі функцій управління фінансовими  ризиками як спеціальної області управління підприємством основними є:
    управління формуванням портфелю фінансових ризиків, що приймаються;
    управління оцінкою рівня та вартості фінансових ризиків;
    управління нейтралізацією можливих негативних наслідків фінансових ризиків у рамках підприємства;
    управління страхуванням фінансових ризиків [1, с. 47].
    Для ефективного управління фінансовими ризиками необхідно чітко визначити структуру джерел їх утворення та зробити дієві заходи для запобігання негативним наслідкам та зниження несприятливого впливу фінансових ризиків [2, с. 101].
    На  основі досліджених наукових праць  і досвіду діяльності підприємств  пропонуємо поділити джерела виникнення фінансових ризиків за рівнем їх утворення: макроекономічні, мікроекономічні, специфічні (всі ті, що притаманні діяльності певного  підприємства та визначаються організаційно-правовою формою, сферою діяльності тощо). Макроекономічні  джерела можуть істотно різнитися, тому їх доцільно поділяти щонайменше на дві групи: глобальні і локальні (Рис 1.2) [2, с.102].
Джерела виникнення фінансових ризиків

глобальні
локальні
входу
перетворення
ввиходу
ггалузеві
інші
Організаційно-правові
Специфічні
Мікроекономічні (виробничо-господарської діяльності)
Макроекономічні
 
 
 
 
 
 
 

    Рис. 1.2. Класифікація джерел виникнення фінансових ризиків
    Виникнення  ризику у фінансовій сфері, як правило, зумовлюється такими глобальними обставинами:
    збільшенням обсягів фінансових і банківських операцій та угод;
    ускладненням фінансово-економічних операцій;
    взаємопов’язаністю фінансово-економічних систем країн світу;
    збільшенням обсягів світової торгівлі та неврегульованістю низки правових проблем торгівлі;
    відсутністю належних інструментів регулювання фінансових ринків;
    поширеністю та швидким розвитком похідних фінансових інструментів;
    відсутністю структурних і системних перетворень фінансово-економічних систем у трансформаційних економіках;
    зростанням кількості надзвичайних і форс-мажорних обставин у зовнішньому середовищі.
    Розглянемо  локальні джерела виникнення фінансових ризиків.
    Високий рівень корупції. Масштаби корупції у країнах світу оцінюються за індексом сприйняття корупції, що складається громадською організацією «Transparence International». У 2010 році до рейтингу було включено 178 країн, де Україна посіла 134 місце. Для порівняння: у 2007 році наша країна посідала 118-е місце з 179 країн; [3]
    Значний рівень дебіторської і кредиторської заборгованостей між суб’єктами господарювання. Дебіторська і кредиторська заборгованості протягом 2010 року невпинно зростали (Табл. 1). Особливо небезпечною є тенденція до збільшення довгострокових та прострочених дебіторської і кредиторської заборгованостей, що породжує ризики ліквідності, оборотності, фінансової стійкості тощо [4].
    Від’ємне сальдо зовнішньоторговельного балансу України. У структурі міжнародної торгівлі   нашої держави імпорт значно перевищує експорт, що спричиняє збільшення попиту на іноземну валюту з боку імпортерів та появу низки фінансових ризиків: девальвації, ліквідності, фінансової стабільності тощо. Згідно з офіційною статистикою за січень-липень 2011 року імпорт перевищив експорт більш ніж на 66 млн. дол. США (Табл. 2). Структура торговельного балансу також є незадовільною, оскільки переважають товари сировинних галузей: металургійні (34,3%) та мінеральної продукції (14,9%) [4].
    Низька конкурентоспроможність країни й вітчизняного бізнесу. Так, за рейтингом Всесвітнього економічного форуму у 2011 році наша держава посіла 82 місце із 142 за індексом глобальної конкурентоспроможності [2, с. 105].
    Незначний обсяг інвестицій та їх асиметричність. Попри позитивні тенденції останніх декількох років загальний обсяг інвестицій залишається незначним у розрахунку на чисельність населення України та порівняно з економічно розвинутими країнами світу (Рис. 1.3). За період незалежності обсяг прямих іноземних інвестицій становить менше 50 млрд. дол. США. Водночас протягом 2007-2008 років істотно зросли прямі інвестиції з України, перевищивши 6 млрд. дол. США [4].

    Рис.1. 3. Прямі іноземні інвестиції в Україну та з неї протягом 1995 - 2011
    Асиметричність  інвестування проявляється в тому, що основна частка інвестицій припадає на столицю України місто Київ (Рис. 1.4). Обсяг інвестицій у Києві протягом січня – червня 2011 року більш ніж у десять разів перевищував обсяг інвестування у Волинській, Житомирській, Закарпатській, Чернівецькій, Кіровоградській і Тернопільській областях. Подібною є ситуація й у інших країнах із трансформаційною економікою – Росії, Молдові, Грузії та ін.[4].
    
    Рис. 1.4. Освоєно капітальних інвестицій за січень – червень 2011 року.
    Нерозвиненість вітчизняного фондового ринку. Вітчизняний фондовий ринок перебуває на стадії зародження Хоча фондовий ринок в Україні формально існує вже понад 17 років, із часу ухвалення Закону «Про цінні папери та фондову біржу», процес інституційного становлення, набуття необхідних якісних параметрів ринку відбувається повільно та ще далеко не завершений. Наприкінці 2009-го капіталізація ринку акцій становила 199 млрд. грн., а загальний обсяг торгів акціями – 6,1 млрд. грн., що значно менше, ніж у країнах Східної Європи (Румунія, Польща, Чехія) [2, с. 108].
    Низький рівень інноваційної активності підприємств. Особливо низька інноваційна активність спостерігається в діяльності промислових підприємств. Зокрема, за 2009 рік частка підприємств, що впроваджували інновації, становила лише 11,5 % (для порівняння: у високорозвинутих країнах цей показник вищий за 70%) [2, с. 109].
    Значна кількість збиткових підприємств за всіма видами промислової діяльності. Більш ніж третина вітчизняних підприємств є збитковими, а загальний обсяг збитків за 2010 рік становив – 88 млрд. грн. [2, с. 109].
    Висока інфляція. Згідно з офіційною статистикою індекс споживчих цін на товари й послуги за 2010 рік становив 109,4 % [4].
    Високий рівень злочинності.
    Мікроекономічні причини фінансових ризиків поділяються  за етапом виробничо-господарської  діяльності підприємства: входу, перетворення або виходу.
    Специфічні  причини виникнення ризиків пов’язані  з такими особливостями діяльності підприємства, як галузь діяльності, організаційно-правова  форма, життєвий цикл підприємства.
    З урахуванням зазначених принципів, функцій та джерел виникнення зорганізується процес управлення фінансовими ризиками на кожному конкретному підприємстві. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    Розділ 2. Аналіз ступеню вразливості підприємств до впливу фінансових ризиків в Україні
    Управління  та ризик – взаємозалежні елементи економічної системи. На жаль, розвиток системи управління ризиком у  останні роки позбавлено стратегічно  продуманого плану, майже всі  підприємства зараз покривають втрати тільки за свій рахунок, що веде до втрати капіталу, банкрутству підприємств. Пошук шляхів захисту інтересів  підприємств від непередбачених чи систематично виникаючих ризиків, зв’язан  із рядом факторів:
    Фінансовий стан багатьох українських підприємств не дозволяє використовувати навіть невелику долю своїх ресурсів на видатки по страхуванню. У 2010 році більше 34% підприємств були визнані неплатоспроможними, їх обсяг заборгованості у 1,25 рази перевищував обсяг ВВП;
    Фінансові можливості українських страховиків невеликі відносно покриття крупних ризиків, так як більшість страхових компаній України не мають уставного капіталу на рівні мінімальних законодавчих вимог;
    Сучасна економіка характеризується зростанням рівня ризиків і статистики збитків. Наприклад, у 2020 році із загального числа пожеж 28% відбулося на підприємствах, але збитки за ними склали 64% загальної суми.
    У зв’язку з тим, що економіка України  накопила великий сукупний дисбаланс, який мав усі можливості для прояву при розвитку неприємного сценарію на світових фінансових, товарних та інвестиційних ринках, як ніколи актуальним є розгляд питань аналізу накопиченого ризикового потенціалу підприємств реального сектору економіки з точки зору їх вразливості до впливу фінансових ризиків макросередовища.
    Необхідно відмітити, що оцінка вразливості до дестабілізуючих факторів є одним  із основних підходів до визначення рівня  стабільності функціонування фінансово-кредитної  системи держави, різних депозитних та інших фінансових установ.
    Основуючись на доступні данні Державного комітету статистики, а також монетарних показниках НБУ, проаналізуємо ступінь вразливості  вітчизняних підприємств до впливу валютного, процентного та інфляційного ризиків.
    Традиційно  ступінь вразливості до валютного  ризику оцінюється на основі визначення величини валютної позиції. У зв’язку з тим, що у якості підвидів валютного ризику виділяють його трансакційні та трансляційні варіанти, розглянемо валютні позиції підприємств окремо по трансляційному і трансакційному валютним ризикам. При цьому валютна позиція по трансляційному ризику оцінюється на основі різниці між монетарними статтями пасивів та активів у іноземній валюті. У даному випадку валютний ризик відображає можливість зміни офіційного курсу валюти, установленого НБУ.
    Валютна позиція, що відображає вразливість  трансляційному валютному ризику розраховується як сума валютної позиції по зовнішнім  і внутрішнім зобов’язанням та активами.
    Валютна позиція, що відображає вразливість  трансакційному валютному ризику визначається на основі розрахунку чистого грошового  потоку підприємства у іноземній  валюті.
    Зростання валютної позиції, що відображає трансляційний  валютний ризик підприємств, з 2005 по 2010 р. склало більше 5 разів (з 7815 млн. дол. США до 45562 млн. дол.. США відповідно): за внутрішніми зобов’язаннями та активами валютна позиція виросла в 7,5 разів, за зовнішніми – в 5,1 разу. Для порівняння: загальна чиста міжнародна інвестиційна позиція України за цей же період збільшилась в 0,64 разів. Кардинальної зміни також зазнала  міжнародна інвестиційна позиція банків, яка виросла за аналогічний період в 24 разів. Такім чином, її величина доволі сумісна з величиною відкритої валютної позиції вітчизняних підприємств, що склала 28554 млн. дол. США за зовнішніми операціями (Рис.2.1) .
    
    Рис. 2.1. Динаміка відкритої валютної позиції  підприємств, що відображає вразливість  до впливу трансляційного валютного  ризику в Україні за 2005 – 2010 рр.
    Оцінюючи  потенціал стійкості відкритої  валютної позиції і збереження її тенденцій, необхідно відмітити, що чисті зовнішні довгострокові зобов’язання та активи склали у 20010 році 50% у загальній  валютній позиції. Найменше значення даного показника було у 2002 р. – 21%. Загалом, збільшення частки чистих довгострокових зобов’язань та активів у загальній  валютній позиції, з одної сторони, знижує рівень гнучкості управління, з іншої, збільшує прогнозованість  вразливості валютному ризику.
    Про ситуацію, що склалася свідчить наявність  значного розриву між величиною  отриманих кредитів та наявних депозитів у іноземній валюті. Так, найбільша сума такого дисбалансу накопилася у сфері торгівлі – 48657 млн. грн..; 10805 млн. грн.. – у будівництві, 13788 млн. грн.. – за операціями з нерухомістю.
    З метою аналізу ступеня вразливості  підприємств до процентного ризику як можливості збільшення видатків по обслуговуванню боргу чи зниження доходів  за депозитними вкладами визначимо: види кредитів та депозитів, найбільш вразливі до зміни їх вартості та доходності відповідно; реальну вартість запозичених засобів; можливість підприємств забезпечити покриття процентних платежів.
    Аналізуючи  динаміку вартості запозичених ресурсів для підприємств, потрібно звернути увагу на величину середньої процентної ставки (Табл. 2.1).
 
 
 
Показники
У національній валюті У іноземній  валюті
Овердрафт До 1 року Від 1 року до 5 Більше 5 років Овердрафт До 1 року Від 1 року до 5 Більше 5 років
Стандартне  відхилення 0,694 1,581 0,635 1,575 1,845 0,555 0,441 0,542
Середнє фактичне значення 16,1 14,1 15,2 15,7 10,4 9,8 11,8 11,4
Середня очікувана ставка 16,8 15,6 15,8 17,3 12,2 10,4 12,2 11,9
Коефіцієнт  варіації 0,043 0,112 0,042 0,100 0,178 0,057 0,037 0,048
Фрагментальні значення:                
Максимальне значення 18,3 17,1 17,4 18,6 12,5 10,7 13,4 12,6
Мінімальне  значення 15,1 11,4 14,3 11,1 5,9 8,5 11,3 10,7
Розмах  варіації 3,1 5,7 3,1 7,5 6,6 2,3 2,1 1,9
     
    Табл. 2.1. Рівень процентних ставок по кредитам підприємствам реального сектора економіки України за період з 2008 по 2010 р.
    Дана  ставка, з однієї сторони, відображає відношення банків до ступеня ризикованості  кредитування різної строковості, а  також до ступеня їх уподобання для  кредитора в залежності від стану  її ліквідності. З іншої сторони, для підприємств її поточний рівень буде визначати ступінь небезпеки  можливого збільшення її величини. У аналізованому періоді найбільш дорогими для підприємств ресурсами, як у національній, так і у іноземній валюті було овердрафтне кредитування (16,8% і 15,7% відповідно), а також довгострокові займи на строк більше п’яти у гривні (10,4%) та строковістю до п’яти років – в іноземній валюті (11,8%). І якщо перша ситуація визначається високим кредитним ризиком, то надання більш дорогих довгострокових гривневих ресурсів банками – високими інфляційними очікуваннями.
    При аналізі процентного ризику по депозитам  підприємств необхідно виділити мінімальне середнє значення їх дохідності – саме це значення є точкою відліку  для оцінки найбільш уразливих до ризику процентних ставок депозитів  з різним ступенем строковості. Виходячи із даних, представлених у таблиці 2.2, найменш доходними для підприємств були короткострокові депозити в національній та іноземній валютах.
 
 
 
Показники
У національній валюті У іноземній  валюті
Усього До 1 року Від 1 року до 5 Більше 5 років Усього До 1 року Від 1 року до 5 Більше 5 років
Стандартне  відхилення     0,635 1,575 1,845 0,555 0,441 0,542
Середнє значення   14,1 15,2 15,7 10,4 9,8 11,8 11,4
Коефіцієнт  варіації   0,112 0,042   0,178 0,057 0,037 0,048
Максимальне значення   17,1 17,4 18,6 12,5 10,7 13,4 12,6
Мінімальне  значення   11,4 14,3 11,1 5,9 8,5 11,3 10,7
Розмах  варіації 3,1 5,7 3,1 7,5 6,6 2,3 2,1 1,9
 
    Таблиця 2.2. Рівень процентних ставок по депозитам  підприємствам реального сектора  економіки України за період з 2008 по 2010 р.
    Процентні ставки за даними депозитами опинились  і найбільш перемінними: коефіцієнт варіації по гривневим рахункам становить 18,1%, по рахункам в іноземній валюті – 19,3%.
    Звертає на себе увагу також спільна для  кредитних і депозитних ставок тенденція: крива дохідності по кредитним ставкам  має вгнутий характер (зі збільшенням  строковості ресурсів величина процентних ставок знижується із подальшим зростанням для найбільш довгострокових позик), крива по депозитним ставкам має навпаки випуклий характер. Це свідчить про те, що головним фактором при формуванні процентної політики вітчизняних банків є інфляційний ризик.
    Одним з основних
    Необхідно відмітити, що у структурі пасивів  підприємств України спостерігається  стійка тенденція зниження частки власних  засобів за рахунок зростання  частки довгострокових зобов’язань. Так, на 1.01.2011 частка власного капіталу у  промисловості становила 46,6%, частка довгострокових ресурсів – 13,7%. У сфері  торгівлі частка власних засобів  досягає тільки 11,2, у будівництві  – 21%. У цілому же по підприємствам даний показник дорівнював 42,6%. Така тенденція свідчить про те, що реалізація процентного ризику для підприємств реального сектору економіки з високою ступеню ймовірності може перерости у кризу платоспроможності.
и т.д.................


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть полный текст работы бесплатно


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.