Здесь можно найти образцы любых учебных материалов, т.е. получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ и рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


контрольная работа Шляхи розвитку вищої освти України в рамках входження у Болонський процес

Информация:

Тип работы: контрольная работа. Добавлен: 11.09.2012. Сдан: 2011. Страниц: 8. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


 
 
 
                  

                  КОНТРОЛЬНА РОБОТА 

                З Педагогіки вищої школи 

                             
                                               
 
 
 

                                                 Студентки 5 курсу 1 групи
                                                                      Заочного відділення
                                                                      Спеціальності “Мова та
                                               Література”  (англійська)
                                         Шадури Оксани Сергіївни                                                          
 
 

                                         2010 рік
1. Шляхи розвитку  вищої освіти України  в рамках входження  у Болонський процес
     На  сучасному етапі співробітництво  нашої держави з Європою йде  по багатьом напрямкам і, безумовно, така важлива сфера, як освіта, не може не піддатися зміні, оскільки необхідність входження України в єдиний європейський простір назріла давно. На основі Болонського процесу лежить поділене багатьма європейськими країнами й академічними організаціями переконання, що в епоху глобалізації необхідно прагнути до максимальної сумісності систем вищої освіти. Це дозволить повною мірою скористатися перевагами культурної різноманітності й розходженнях у традиціях дослідження й викладання, неухильно підвищувати якість освіти, полегшити мобільність студентів і забезпечити молодь повсюдно визнаними кваліфікаціями.
     У результаті багатьох переговорів на найвищому рівні було підписано  Болонську угоду, відповідно до якої наша країна повинна перейти на ті освітні стандарти, які існують у Європі. При цьому змінюється сама ідеологія навчального процесу.
     Які ж перспективи відкриває Болонський процес для України? Передусім це нові можливості, пов'язані з перспективою входження до загальноєвропейського освітнього простору, а саме:
      визнання українських дипломів на міжнародному рівні;
      більша мобільність в євро просторі для студентів та викладачів;
      спільні освітні та пошукові проекти з європейськими університетами;
      конкурентоспроможність на європейському та світовому ринку праці [7, с.15].
      Нові  виклики ми повинні прийняти не лише переносячи на наше підґрунтя досвід інших держав, але й пропонуючи європейському співтовариству свої доробки, досягнення, пропозиції, своє бачення проблем. Тобто потрібно досягти гармонійного поєднання європейських нововведень і кращих вітчизняних традицій. Але ми повинні відверто визнати, що за останні роки у сфері вищої освіти України накопичилося багато складних проблем, вирішення яких знаходиться на першому місці, навіть незважаючи на наявність чи відсутність таких факторів, як Болонський процес.
      Невиправдана  плутанина у розумінні рівнів спеціаліста та магістра. З одного боку, має місце близькість програм  підготовки, їхня еквівалентність за освітньо-кваліфікаційним статусом , а з іншого – вони акредитуються за різними рівнями, відповідно за III і IV,  за кордоном цього не розуміють [1, c.6]. Однак, запровадження ступеневої системи вищої освіти й уведення нових освітньо-кваліфікаційних рівнів “бакалавр” та “магістр” надає широкі можливості для задоволення освітніх потреб особи, забезпечує гнучкість загальноосвітньої, загальнокультурної та наукової підготовки фахівців, підвищення їх соціального захисту на ринку праці та інтеграцію у світове освітянське співтовариство. Запровадження ступеневої вищої освіти в Україні значно розширило правові рамки фахівців, про що свідчить ратифікована Верховною Радою України конвенція “Про визнання кваліфікацій вищої освіти в європейському регіоні” (Лісабон, 1997 р.).
          У Європі завершують середню освіту на високому рівні лише тільки ті випускники, які мають намір вступити до вищих навчальних закладів. Це приблизно від 15 до 25% усіх учнів середніх шкіл. Сьогодні вищі навчальні заклади України приймають на навчання до 70% випускників шкіл, тобто у 7 разів більше, ніж дозволяє нормальний розподіл інтелекту. За прогнозами європейських фахівців, Україні достатньо мати 40-50 вищих навчальних закладів. Але навіть для такої кількості ВНЗ Україна, за твердженням європейських експертів, не має сьогодні достатнього кадрового потенціалу. Найбільше не влаштовує закордонних працедавців у підготовці наших фахівців - низька дієвість знань. Дієвість - це здатність використовувати набуті знання, уміння на практиці. За експертними оцінками, цим параметром ми поступаємося найбільше. За європейським стандартом дипломований фахівець відразу займає робоче місце і виконує свої посадові обов'язки. Диплом гарантує високий рівень підготовки. Приймаючи фахівця, фірма впевнена, що він підготовлений на належному рівні. Гарантія цього - високе резюме університету. Якщо фахівець не буде підготовлений належним чином і фірма матиме до нього претензії, імідж університету може бути втрачений назавжди, його рейтинг серйозно постраждає.
        З метою пристосування освітньої діяльності до динаміки сучасного життя європейська реформа впроваджує гнучку систему навчальних кредитів, надає можливість зарахування та накопичення в загальному освітньому здобутку людини не лише її попередніх навчальних надбань, але й практичного досвіду в певній галузі, а система безперервної освіти доповнюється можливістю навчатися протягом усього життя, у власному темпі, відповідно до індивідуальних потреб і можливостей людини. Навчання стає багато дисциплінарним, враховує необхідність оволодіння щонайменше однією іноземною мовою, новітніми інформаційними технологіями. Загальновизнаним фактом є те, що вітчизняна освіта завжди вирізнялася фундаментальною глибиною знань, які вона надавала і зараз надає учнівській та студентській молоді, на відміну від більш вузькоспеціалізованого профілювання освіти на Заході. Ці традиції вітчизняної освіти багато в чому відповідають новій для європейських університетів тенденції до багато дисциплінарного навчання, визначеній в рамках Болонського процесу реформування.
      У 2006/2007 навчальному році у всіх ВНЗ України III-IV рівнів акредитації запроваджено кредитно-трансферну систему ECTS. Підготовлено відповідний Пакет інноваційних документів ECTS. Розроблено рекомендації та здійснюються організаційні заходи із запровадження Додатку до диплома європейського зразка (Diploma Supplement), який мав отримати кожен студент - випускник у 2008/2009 навчальному році. Проте, запровадження системи ECTS призвело до збільшення навантаження методистів та викладацького складу кафедр ВНЗ. Введення європейської системи ECTS не супроводжується в Україні приведенням до Болонських стандартів навантаження викладачів, яке на сьогодні в середньому складає 900 годин на навчальний рік для доцента ВНЗ і є найбільшим в Європі.
      В Україні розпочалася робота зі створення умов для навчання впродовж усього життя.
      Розроблено національні рекомендації щодо оцінювання та визнання попереднього (в тому числі, неформального та неофіційного) навчання як основи для доступу до вищої освіти.
      Навчальне навантаження студентів виражається в кредитах  ECTS.
      Розроблено національні рекомендації для призначення кредитів ECTS і на всіх програмах першого та другого циклів підготовки фахівців розподілено кредити ECTS.
      Однак, формування системи навчання упродовж життя перебуває на початковому етапі [12].
      Структура освіти України за своєю ідеологією та цілями узгоджена із структурами  освіти більшості розвинених країн  світу. Україна досягла високого рівня реалізації двох стратегічних завдань: розширення доступу до отримання  вищої освіти і досягнення рівня, відповідного світовим стандартам, що сприятиме найбільш повному задоволенню освітніх потреб громадян.
      Забезпечити потрібну якість підготовки випускників можливо лише маючи підготовленого вступника.
      В останні роки в Україні у цьому  плані зроблено чимало. Це розширення доступу за рахунок збільшення прийому, рання профорієнтація, забезпечення більшої об’єктивності вступних випробувань.
      Головні сподівання щодо поліпшення ситуації з об'єктивністю процесів вступу в  Україні покладаються на незалежне (зовнішнє) тестування.
      Підвищення  об’єктивності оцінювання знань  через зовнішнє тестування полягає  у застосуванні рейтингової системи.
      З року в рік посилюється увага  до переможців всеукраїнських і міжнародних  олімпіад. Щоб не втрачати таких  студентів для України необхідно супроводжувати їх у подальшому навчанні, можливо створювати їм умови для індивідуального навчання та опанування додатковими спеціальностями, підтримувати матеріально, сприяти їхньому стажуванню за кордоном і т. д. Указом Президента України з 17 лютого 2004 р. введено стипендію Президента для навчання талановитої молоді за кордоном [5, с.8].
      Країни-учасниці Болонського процесу підтримують  участь ВНЗ та студентства у Болонському  процесі і вважають, що лише активна  участь всіх партнерів в процесі може забезпечити його довгостроковий успіх.
      Усвідомлюючи, який внесок авторитетні ВНЗ можуть зробити в економічний та соціальний розвиток, країни-учасниці сходяться  на тому, що університети повинні бути уповноважені приймати рішення щодо своєї внутрішньої організації та управління. Вони закликають ці навчальні заклади і в подальшому впроваджувати реформи в усі сфери свого життя. Вони підкреслюють важливість досліджень та міждисциплінарності в підвищенні якості вищої освіти, та. підвищенні конкурентоздатності Європейської вищої освіти взагалі. Країни-учасниці закликають до збільшення мобільності на докторському та після докторському рівнях, а також заохочують університети до зміцнення співробітництва у виконанні програм на здобуття докторського ступеня та у підготовці молодих науковців.
    Додаток до диплома як засіб  забезпечення можливості працевлаштування
     В Україні в теперішній час розробляється  Додаток до диплома у відповідності  до Закону України “Про вищу освіту” (стаття 9).
      Додаток до диплома дотримується моделі, яка була розроблена Європейською Комісією, радою Європи та UNESCO/CEPES, з урахуванням специфіки національної системи вищої освіти. Додаток до диплома про вищу освіту (далі Додаток) є документом про освіту, що видається власнику диплома з метою надання додаткової розширеної інформації про вищий навчальний заклад, який надає кваліфікацію, про рівень кваліфікації, про зміст і обсяг освіти, особливості навчання і форми підсумкового контролю та його академічні і професійні права тощо. Додаток, як невід'ємна складова документа про вищу освіту є дійсним лише з Дипломом про вищу освіту, серія і номер яких співпадають. Додаток заповнюється вищим навчальним закладом на підставі зведеної відомості, що подається державній екзаменаційній (кваліфікаційній) комісії, а також результатів державної атестації. Відповідальність за достовірність, поданої в Додатку, інформації несе керівник вищого навчального закладу.
      Заповнення  Додатку здійснюється згідно змісту та форми, які наведені нижче. Додаток  до диплома має вісім розділів, основне призначення яких надати вичерпні незалежні дані щодо власника диплома і академічного та професійного визнання отриманої у вищому навчальному закладі кваліфікації. Додаток містить опис характеру, рівня, контексту, змісту та статусу освіти, яку власник здобув та успішно завершив [5, с.13].
      Інформація, яка стосується кваліфікації, має  бути наведена у трьох розділах, а саме:
Витяг з Додатку до диплома, що визначає кваліфікацію випускника. 

2. ІНФОРМАЦІЯ, ЯКА ІДЕНТИФІКУЄ  КВАЛІФІКАЦІЮ
Назва кваліфікації (повна, скорочена): < >
Назва документу, який підтверджує права  власника: < диплом >
Основна предметна область навчання для  здобуття кваліфікації: < >
3. ІНФОРМАЦІЯ ЩОДО  РІВНЯ КВАЛІФІКАЦІЇ
Рівень  кваліфікації: <  >
Офіційний термін програми навчання: < років, тижнів, кредитів ECTS>
5. ІНФОРМАЦІЯ ЩОДО  ФУНКЦІЙ КВАЛІФІКАЦІЇ
Доступ  до подальшого навчання: < академічна спрямованість  >
Професійний статус: < професійна спрямованість  >
 
     За  будь-яких принципів організації  навчального процесу саме системі оцінювання знань належить важлива роль у забезпеченні високої якості освіти та формуванні конкурентоспроможних фахівців. На практиці немає ідеальних систем оцінювання, а кожна з тих, що використовується, має свої і сильні, і слабкі сторони. Отож треба шукати не ідеальні системи, а проектувати ті, які є з більшою кількістю продуктивних переваг.
      Результати  екзаменів і заліків зазвичай виражаються в оцінках. Однак  у Європі співіснують багато різних систем оцінювання. До того ж питання  перезарахування оцінок було однією з найсуттєвіших проблем студентів – учасників ЕСТS:
      а) з одного боку, тлумачення оцінок значно відрізняється в одній країні від іншої, від одного закладу  до іншого і від одного предмета до іншого;
      б) з іншого боку, помилка при перезарахуванні оцінки може мати серйозні наслідки для студентів.
      Шкала оцінювання ЕСТS була розроблена для  того, щоб допомогти навчальним закладам перенести оцінки, виставлені місцевим закладом. Вона представляє додаткову  інформацію щодо роботи студентів, а не замінює загальні оцінки. Вищі навчальні заклади приймають власні рішення щодо використання шкали оцінювання у своїй власній системі.
      Європейська система "полегшеної шкали оцінювання" з'явилася в результаті різносторонніх обговорень, які відбувались серед п'яти груп від початку пошукового етапу про те, що передача оцінок може ефективно проводитись за допомогою полегшеного оцінювання, зрозуміло всюди у Європі.

Шкала оцінювання ЕСТS

 
 
Оцінка  ЕСТS
Процент студентів, які зазвичай успішно досягають відповідної оцінки  
Визначення
А 10 ВІДМІННО - відмінне виконання лише з незначною кількістю  помилок
В 25 ДУЖЕ ДОБРЕ - вище середнього рівня з кількома помилками
С З0 ДОБРЕ - в загальному правильна робота з певною кількістю  грубих помилок
D 25 ЗАДОВІЛЬНО - непогано, але зі значною кількістю недоліків
Е 10 ДОСТАТНЬО - виконання  задовольняє мінімальні критерії
- НЕЗАДОВІЛЬНО - потрібно попрацювати перед тим, як отримати залік
F - НЕЗАДОВІЛЬНО - необхідна серйозна подальша робота
 
      "полегшена  шкала оцінювання" внесла б ясність, але не перешкодила б нормальному процесу виставлення оцінок в межах кожного закладу.
      Спосіб  відповідності балів закладу  до шкали оцінювання системи ЕСТS такий:
    заклад розглядає розподіл балів, присвоєних студентам. Для того, щоб отримати 10-25-30-25-10 балів за моделлю, межі між оцінками відповідали би 10%, 35%, 65% та 90% загальної кількості успішних студентів;
    неможливо накреслити статистичну межу оцінки, яку отримали 10% кращих студентів, так само до уваги повинні братись ключові слова, як і статистика. Шкала має міцне статистичне підкріплення, але статистичні дані повинні бути поєднані із реалістичним описовим підходом;
    важливим є розподіл балів для встановлення оцінок. Розподіл балів курсу може змінюватись з року в рік, також можуть бути відмінності між кількісним та якісним ступенем занять. Чим більше наближення закладу до єдиного критерію між своїми балами та шкалою оцінювання системи ЕСТS, тим легше відбудеться процес оцінювання;
    оцінки повинні бути ознакою зарахування заліку за індивідуальні заняття, якщо вони представлені у переліку оцінок дисциплін. Тому важливо, щоб розподіл середньорічних балів не вважався відповідним до визначення цих оцінок, оскільки розподіл середньорічних балів значною мірою відрізнятиметься від розподілу балів групових занять, які складають середнє число; наприклад, більше студентів отримає певний дуже високий бал на одному індивідуальному занятті, ніж вони би отримали цей бал як середній, враховуючи всі заняття року. Це може значно вплинути на визначення оцінки "A" системи ЕСТS, і меншою мірою на оцінку "B";
    оцінки системи ЕСТS від "A" до "E" присвоюються за умови здачі заліку, і оцінки від "FX" до "F" присвоюються у випадку його нездачі; відмінність між "FX" та "F" сприятиме визначенню майбутнього навчального плану для деяких не дуже успішних студентів. Ті заклади, які не спроможні розрізнити рівні незадовільної здачі заліку, застосовуватимуть тільки оцінку "F", не беручи до уваги оцінку "FX" [5, с.20].
      Як  можна побачити із вищезазначеного, заклади вищої освіти вільні застосовувати шкалу оцінювання системи ЕСТS найбільш доцільним, на їхню думку, чином. Проте виявлення незначної гнучкості наполегливо рекомендується, оскільки шкалу оцінювання системи ЕСТS створено для відображення різних систем оцінювання, які існують у країнах-членах ЄС та країнах Європейської асоціації вільної торгівлі.
      Місцеві і закордонні навчальні заклади  готують інформацію і обмінюються  переліком оцінок дисциплін для  кожного студента, який бере участь у ЕСТS до і після навчання за кордоном. Копії цих переліків додаються до особистої справи студента. Місцевий навчальний заклад визнає загальну суму кредиту, одержаного його студентами у закладах-партнерах за кордоном, щоб кредити для пройденого блоку елементів навчального плану замінили кредити, які у протилежному випадку були би отримані у їхньому місцевому закладі. Навчальний контракт студентові гарантує авансом, що кредити для затвердженої програми навчання будуть перезараховані. 
 
 
 
 

2. Визначте мету і основні завдання Болонського процесу.
                                                
       Болонський процес, який розпочався у 29 країнах в 1999 році, і зараз охоплює вже 40 європейських держав - це (якщо дуже коротко) процес створення Європейського простору вищої освіти (the European Area of Higher Education - ЕНЕА) на засадах цілей (зобов`язань), сформульованих міністрами, відповідальними за вищу освіту, у Болонській декларації (1999) та подальших офіційних документах Болонського процесу - Празькому (2001) та Берлінському (2003) комюніке.
       Завдання Болонського  процесу. 
     1. Введення трьохповерхової системи вищої освіти. Мова йде про створення трьохповерхової моделі вищої освіти бакалаврат - магістратура - докторантура. Перед бакалавратом буде стояти подвійна мета - підготувати студента до подальшого навчання в магістратурі і, у той же час, дати достатні компетенції для працевлаштування по обраній спеціальності відразу після одержання ступеня бакалавра. Термін навчання на цьому рівні повинен становити три або чотири роки, залежно від спеціальності й навчального закладу.  
     Магістратура  буде готувати студентів по більш  просунутих програмах навчання. Власник  ступеня бакалавра може змінити  свою спеціалізацію при надходженні  до магістратури, але, швидше за все, йому доведеться відвідувати додаткові курси, які цілком можуть виявитися платними. Передбачається, що буде існувати два види диплома магістра - "магістр науки" і "магістр за професією". Якщо в програмі навчання першого акцент буде робитися на глибоке оволодіння методикою наукової праці, то в другому випадку - на прикладній підготовці. Однак обидва дипломи будуть дозволяти його власникові надійти в докторантуру. Навчання в магістратурі повинне становити рік або два, залежно від кількості років проведених студентом у бакалавраті. Так чи інакше, загальний термін навчання в бакалавраті й магістратурі повинен скласти п'ять років. Це не стосується окремих видів освіти, таких як медичне, художнє й т.п. , де можливий інший термін навчання.
     На  деяких спеціальностях і напрямках, де розподіл навчання на два рівні виявиться недоцільним, можлива реалізація альтернативного варіанту - введення диплома "інтегрованого магістра". Студент, що навчається по цій програмі, одержує диплом бакалавра, однак він повинен навчатися в магістратурі для одержання професії.  
     Нарешті, докторантура, про яку мова йде  в болонських документах, фактично є аналогом української аспірантури. Докторант повинен буде протягом трьох років підготувати наукову  дисертацію й привселюдно захистити  її наприкінці навчання. У результаті йому буде привласнений ступінь доктора. Він зможе захистити дисертацію й пізніше, але фінансування його дослідження з закінченням терміну навчання буде припинено. Трьохповерхова модель вищої освіти зробить освітні системи порівнянними. Ступеня бакалавра, магістра й доктора будуть зрозумілі в кожній із країн, що беруть участь у Болонському процесі. Це стане основою для визнання дипломів.
     2. Введення європейської системи взаємозаліку кредитів (ECTS). Академічний кредит- одиниця трудомісткості навчальної роботи студента. У її основі лежить аудиторне навантаження, самостійна робота студента (у т.ч. написання робіт і підготовка до іспитів), стажування й т.д. Передбачається, що за один навчальний рік студент повинен набрати рівно 60 академічних кредитів. Таким чином, на один семестр доводиться 30 кредитів. Кредити розподіляються між досліджуваними дисциплінами на підставі теоретичного розрахунку трудозатрат студента на одержання знань по кожній дисципліні. Ця модель оцінки трудомісткості добре адаптується до модульної системи навчання, де досліджувані предмети розбиті по тематичним "блокам", кількість яких невелика, і розподіл академічних кредитів між цими "блоками" не становить праці. У предметній системі така процедура істотно ускладнюється: програма навчання, як правило, не акцентує увагу на профілюючих предметах, тому оцінка трудозатрат студента в області його спеціалізації, виражена в кредитах, може виявитися заниженої, що в майбутньому може негативно позначитися на професійній кар'єрі.
     Кредити нараховуються після успішної здачі  підсумкового випробування (іспит, залік, тест і т.д. ) по дисципліні. Кредити  не "згоряють" - студент, що накопив  деяку кількість кредитів і достроково покинув навчальний заклад, зможе  відновити навчання з того рівня, якого він досяг раніше. Студент бакалавриата повинен буде одержати за час свого навчання 180 (три роки навчання) або 240 (чотири) академічні кредити, студент магістратури - 120 (два) або 60 (один). У підсумку, власник ступеня "магістр" повинен мати триста кредитів.  
     Європейська система взаємозаліку спростить  процедуру складання навчальних планів, що благотворно позначитися  на академічній мобільності. Вона стане  базою для співробітництва вузів, розвитку програм межвузівських  обмінів, а також забезпечить прозорість, порівнянність обсягу вивченого матеріалу й, відповідно, можливість академічного визнання кваліфікацій і компетенцій.
     3. Забезпечення академічної мобільності студентів, викладачів і адміністративного персоналу вузів.
     Болонські документи пропонують кожному студентові скористатися можливістю навчатися за межами рідного вузу, причому протягом досить тривалого часу (семестр або навчальний рік). Навчання повинно бути організовано англійською мовою або мовою країни перебування. На цій же мові студент здає підсумкові випробування. Кредити, отримані студентом за кордоном, автоматично зараховуються базовим (тим, куди студент надходив) вузом незалежно від програм двох вузів. Студентові не прийдеться здавати пропущені під час своєї навчальної поїздки курси. Проживання, проїзд, харчування, медичні послуги забезпечуються самим студентом. Також не виключено, що вузи будуть стягувати плату за навчання з "мобільних" студентів. Існує й обмеження іншого роду: студент може відправитися на навчання в інший вуз тільки за згодою базового вузу. Якщо ця згода не отримана, базовий вуз вправі не зарахувати кредити, отримані студентом за кордоном. Швидше за все, базовий вуз запропонує своєму студентові поїздку в той закордонний вуз, з яким уже встановлені партнерські відносини. Кількість поїздок по програмах мобільності може бути обмежено напрямним вузом[9].
     4. Введення європейського додатка до диплома. З 2005 р. у всіх країнах-учасницях Болонського процесу випускники вузів повинні одержувати безкоштовний Додаток до диплома (Dіploma Supplement), написаний національною мовою, а також на одній з розповсюджених європейських мов. Цей документ буде містити докладні відомості про навчальний заклад, що видав диплом, про характер, рівень і обсяг отриманої освіти. Про накопичені кредити, про національну систему освіти т.п. Додаток до диплома підвищить міжнародну прозорість і спростить процедуру академічного й професійного визнання кваліфікацій, що буде сприяти академічній і професійній мобільності власників Додатка.
     5. Контроль якості вищої освіти.
     "Болонські"  документи загострюють особливу  увагу на проблемі якості вищої  освіти. Необхідно помітити, що в  Європі поки відсутнє загальне  розуміння словосполучення "якість  освіти". Однак більшість експертів  і значна частина академічного середовища схиляється до того, щоб під якістю мати на увазі відповідність деяким стандартам. Мова йде про те, що випускник вузу повинен мати певний набір знань і навичок, що відповідають його диплому. Передбачається, що основним механізмом оцінки якості стане акредитація. Акредитація повинна здійснюватися незалежним аккредитаційним органом (модель Франції) або мережею таких органів (модель Німеччини). Ці аккредитаційні структури будуть виробляти мінімальні стандарти для окремих дисциплін або їхніх сукупностей, і здійснювати оцінку відповідності цим стандартам.
     6. Створення єдиного європейського дослідницького простору.
     Оскільки  наукові дослідження є рушійною силою вищого утворення, то й створення  простору європейської вищої освіти повинно йти одночасно й паралельно створенню простору європейських наукових досліджень. Рішення цього завдання повинно сприяти подоланню наукового регионалізму, характерного для багатьох східноєвропейських країн, особливо для України. Крім того, це може стати одним з варіантів рішення питання про фінансування досліджень. Дослідження, що не по кишені одному вузу можуть бути проведені спільно двома-трьома зацікавленими вузами.
    Метою Болонського процесу є :
    побудова до 2010 р. європейського простору вищої освіти як ключового напрямку розвитку мобільності громадян з можливістю працевлаштування; - формування й зміцнення інтелектуального, культурного, соціального й науково-технічного потенціалу Європи; підвищення престижності у світі європейської вищої школи;
    и т.д.................


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть полный текст работы бесплатно


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.