На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


реферат Планування аудиту

Информация:

Тип работы: реферат. Добавлен: 13.09.2012. Сдан: 2012. Страниц: 11. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


 
 
 
                                                                     Кафедра фінанси і аудит 

                                                                      
 
 
 
 

                                                                 
РЕФЕРАТ 
 
 

З предмету: Аудит 

Тема: " Планування аудиту " 

                  
                     

  
                                                                    
 
 
 

                                                                     Виконавець:                                     
                                                                     студент 4-го курсу 1-ї групи
                                                                   факультету аграрний менеджмент
                                                                     спеціальність «Економіка підприємств»
                                                                     Олійник С.І. 

                                                                     Перевірив:                       
      Шваб П.В. 
 

    Зміст  

    Вступ
    1.Суть планування та його необхідність в аудиті
    2.Етапи планування
    3.Вивчення системи внутрішнього контролю з метою планування аудиторських процедур
    4.Програма аудиту
    Висновок
    Список  використаної літератури  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    Вступ
    Найважливішим методологічним принципом аудиту є планування.
    Планування - це вироблення головної стратегії і конкретних підходів до характеру, періоду, а також часу проведення аудиту.
    Планування роботи дає можливість приділити належну увагу найважливішим напрямам аудиту і сприяє більш ефективному розподілу роботи серед перевіряючих. Обсяг аудиторської роботи залежить від розмірів економічного суб'єкта, складності аудиту, аудиторського досвіду, знання діяльності клієнта. Визначаючи мету перевірки, аудитору необхідно обговорити з клієнтом характер, обсяг і умови роботи, з’ясувати, чого чекає від нього клієнт. Потім необхідно ознайомитися з обліковою політикою клієнта, визначити, чи відповідає вона стандартам бухгалтерського обліку і звітності, вимогам чинного законодавства, вивчити систему внутрішнього контролю, окремі специфічні напрямки діяльності клієнта.
    Отримання інформації про діяльність клієнта  є важливою частиною планування аудиту. Знання бізнесу допомагає аудитору зрозуміти події, операції, практичну діяльність, які впливають на фінансову звітність. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    1. Суть планування  та його необхідність  в аудиті 

    Аудиторська діяльність — це організаційне і  методичне забезпечення аудиту, практичне  виконання аудиторських перевірок  та надання інших аудиторських послуг.
    Аудитор (аудиторська фірма) повинен ретельно планувати свою роботу, контролювати свою діяльність, вести облік виконаної  роботи. Тому планування в аудиті слід розглядати як планування аудиторської діяльності та планування конкретної аудиторської перевірки. Аудиторська фірма розробляє і складає стратегічні плани аудиторської діяльності, які розраховані на декілька років, і поточні бізнес-плани — на поточний рік.
    Це  потрібно для того, щоб чітко розрахувати  штат, кошторис фірми, перспективи розвитку тощо.
    Для того, щоб своєчасно і якісно провести аудит фінансової звітності, бухгалтерського  балансу, законності і достовірності  господарсько-фінансових операцій і  правильності їх відображення на рахунках бухгалтерського обліку, необхідно чітко спланувати кожну перевірку.
    Планування  аудиторської перевірки — це система  заходів, спрямованих на ефективне  і своєчасне проведення аудиту.
    Необхідність  планування
    Аудитор повинен планувати свою перевірку  з трьох причин:
    1)вона  дасть йому можливість одержати достатню кількість інформації про стан справ клієнта. Одержання необхідної кількості інформації допоможе аудиторові дати найбільш обґрунтований висновок, у результаті — звести до мінімуму правові зобов'язання та зберегти хорошу репутацію фірми серед представників своєї професії;
    2) допоможе утримати в межах  розумного витрати на аудит.  Збереження витрат у розумних  межах допоможе аудиторській  фірмі (окремому аудитору) зберегти  конкурентоспроможність і тим  самим не втратити своїх клієнтів, за умови, якщо фірма (аудитор) зарекомендувала себе високою якістю надаваних послуг;
    3) дозволить уникнути непорозумінь  із клієнтом.
    Планування  повинно базуватись на обізнаності  про діяльність клієнта, на ретельному вивченні його особливостей та умов економічного середовища.
    Планування  аудиторської перевірки здійснюється на основі даних попереднього аналізу  і повинно забезпечувати:
    -  отримання необхідної  інформації  про  стан  бухгалтерського  обліку й ефективність внутрішнього  контролю;
    -  встановлення   очікуваного   рівня   довіри   внутрішньому контролю, тобто з'ясування того, наскільки аудитор може вірити матеріалам внутрішнього аудиту;
    -  визначення змісту, часу проведення  й обсягу контрольних процедур, які підлягають виконанню на  наступному етапі аудиторської перевірки;
    - участь в аудиті експертів та фахівців, які не є аудиторами;
    -  дислокація   (місцезнаходження)   підрозділів   підприємства;
    -  підбір виконавців аудиту і  розподіл між ними обов'язків,  враховуючи їхній професійний  рівень і стаж роботи.
    Інші питання:
    -  можливість оперативного включення  до програми аудиту (наприкінці  аудиторської перевірки) питання  безперервності діяльності підприємства, виходячи з припущення, що його  діяльність буде тривати у  найближчий час;
    -  умови, які повинні привернути  особливу увагу аудитора, відносини підприємства зі зв'язаними сторонами.
    Складання загального плану
    План  — це послідовний перелік дій  у процесі виконання певної роботи. В аудиті загальний план скоріше  нагадує сукупність найбільш важливої інформації, яку слід брати до уваги при вивченні розвитку та особливостей аудиту.
    Загальний план повинен служити основою  для підготовки програми аудиту. Він  передбачає визначення терміну проведення аудиту, складання графіка проведення аудиту, зазначення дати надання письмової інформації про результати аудиту й аудиторського висновку. Під час планування витрат часу аудитору необхідно враховувати:
    -  витрати часу на аудит за  попередній період (у разі проведення  наступного аудиту) і його зв'язок  із поточним розрахунком;
    -  рівень суттєвості перевірок;
    -  проведені оцінки ризиків. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

2. Етапи планування 

    Планування  аудиту — це складний процес, який допомагає  аудитору сконцентрувати увагу на найважливіших  напрямах перевірки, найкращим чином  організувати свою роботу та роботу асистентів, а також дає можливість здійснювати контроль виконання аудиторських процедур у період перевірки з метою вчасного коригування планових завдань.
    Процес  планування аудиту умовно можна розділити  на декілька етапів. У таблиці 1 виділено 7 етапів планування. Розглянемо послідовність планування більш детально.
    Таблиця 1 Етапи планування
    

    Укладанню договору на проведення аудиту передує  етап обстеження об'єкта аудиту з метою  визначення обсягів роботи, вартості аудиту та власної спроможності. Ця робота виділяється у плані як «домовленість до контракту», і на її виконання, залежно від типу клієнта, може відводитись до 20% часу, передбаченого на проведення аудиту.
    Роботи  до укладання договору
    Безпосередній аудиторській перевірці передує  такий вид роботи як визначення обсягу аудиту. Аудитор повинен достатньо розуміти всі сторони господарсько-фінансової діяльності клієнта, особливості організації бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю на підприємстві.
    Рівень  обізнаності аудитора про діяльність підприємства буде достатнім для того, щоб якісно провести аудит, якщо він знає загальновідому інформацію про економіку та галузь, у якій підприємство провадить діяльність, а також більш детальну інформацію про те, як це підприємство працює. Однак, інформація, яка використовується аудитором з цією метою, як правило, менша за обсягом ніж та, яка знаходиться в розпорядженні керівництва.
    Знання  бізнесу клієнта
    Для ефективного використання інформації, яка стосується діяльності підприємства, аудитор повинен проаналізувати, як вона впливає на звітність у цілому, і чи узгоджуються дані цієї звітності з уявленням та знанням аудитора про цю діяльність. Це необхідно йому для того, щоб установити обсяг, характер і види діяльності клієнта, що безпосередньо впливає на обсяг і зміст аудиторської перевірки і тим самим дозволяє правильно спланувати аудиторську перевірку. У зв'язку з цим аудитор повинен вивчити наступні матеріали: річні звіти; інформацію з протоколів зборів акціонерів, засідань ради директорів; внутрішні фінансові звіти клієнта; аудиторський звіт за попередній період; матеріали внутрішнього контролю; періодичні друковані комерційні видання (газети, журнали тощо).
    Аудиторові  необхідно уважно ознайомитися з  діючою на підприємстві системою організації  документування господарських операцій і документообігу, організацією аналітичного обліку, його взаємозв'язку з синтетичним обліком, матеріалами інвентаризацій господарських засобів і розрахунків (строки проведення, склад інвентаризаційних комісій, результати інвентаризації і відображення їх в обліку) та іншими питаннями організації і ведення бухгалтерського обліку.
    Попереднє планування аудиту передбачає ознайомлення з потенційним клієнтом: аналіз зовнішніх  факторів, що впливають на його господарську діяльність, збір інформації про його індивідуальні особливості.
    На  етапі попереднього планування аудитору необхідно:
    -  забезпечити повну незалежність  аудитора;
    -  виконати попередню оцінку ризику  системи внутрішнього контролю;
    -  визначити розмір необхідної  вибірки;
    -  оцінити власний ризик заздалегідь;
    -  попередньо розрахувати витрати  часу на аудиторську перевірку.
    Для визначення всіх аспектів незалежності аудитора збір інформації про нового клієнта досить часто здійснюється за неофіційними каналами шляхом проведення усного опитування осіб, які мають відповідні стосунки з потенційним замовником (юристи, банкіри, постачальники, покупці, контролюючі органи та інші джерела інформації).
    Офіційним джерелом інформації У такому разі може бути попередній аудитор. Аудитор, що має проводити аудит, може звернутися з проханням до попереднього аудитора одержати всю необхідну інформацію про клієнта. Проте для цього він повинен отримати дозвіл замовника на контакт із попереднім аудитором.
    У процесі проведення підготовчої  роботи, тобто початкового вивчення підприємства, аудитор зобов'язаний:
    -  визначити приблизний обсяг роботи  та тривалість перевірки;
    -  відокремити найбільш важливі  питання аудиту;
    -  з'ясувати питання, які вимагають  особливої уваги (можливість матеріальних  помилок,  шахрайства або  залучення інших підприємств, організацій до сфери зловживань тощо);
    -  виявити ступінь довіри до  облікової системи і внутрішнього  контролю клієнта;
    -  установити суть і обсяг необхідних  аудиторських доказів;
    -  проаналізувати роботу суб'єктів  внутрішнього контролю і можливість залучення їх до аудиту;
    -  вивчити доцільність залучення  інших аудиторів для проведення  аудиту у філіях, представництвах,  відділеннях та інших відокремлених  підрозділах підприємства, які мають  окремий баланс;
    -  виявити необхідність у залучені експертів.
    У відповідності з обсягом і  складністю роботи встановлюється та погоджується з клієнтом вартість аудиту. Якщо клієнт невпевнений в обґрунтованості  суми, слід підкріпити її величину відповідними розрахунками. Погоджена сума вказується в договорі на проведення аудиторської перевірки.
    Підготовчий процес закінчується складанням договору на проведення аудиту.
    Якщо  керівництво аудиторської фірми  прийняло рішення почати аудит і  договір про проведення аудиту був  підписаний обома сторонами, аудитору необхідно одержати подальшу — більш детальну — інформацію для підготовки до планування аудиту.
    Щоб повніше визначити характер, обсяг і зміст аудиторських процедур на етапі планування аудиту, аудитор повинен дати оцінку системі бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю у клієнта. У процесі такої оцінки встановлюється імовірність наявності помилок у бухгалтерському обліку, які впливають на достовірність фінансової інформації.  
 

3. Вивчення системи  внутрішнього контролю  з метою планування  аудиторських процедур 

    Будь-який економічний суб'єкт має свою цільову функцію, яка реалізується та досягається за допомогою ефективного управління.
    Однією  з функцій управління окремим  суб'єктом є внутрішній контроль, суб'єкти якого здійснюють порівняння планових і фактичних значень  параметрів, проводять аналогію з  зовнішнім економіко-правовим середовищем, виявляють відхилення в параметрах, визначають оцінку небезпечності розміру відхилень для суб'єкта господарювання, виявляють фактори, що викликали відхилення, а також визначають ступінь їх впливу, проводять підготовку інформаційної бази для прийняття управлінських рішень.
    Суть  внутрішнього контролю
    Внутрішній  контроль, будучи функцією управління, є засобом оберненого зв'язку між  об'єктом управління і органом  управління, інформуючи про дійсний  стан об'єкта і фактичне виконання  управлінських рішень. Внутрішній контроль — це процес, який забезпечує відповідність функціонування конкретного об'єкта прийнятим управлінським рішенням і направлений на успішне досягнення поставленої мети. Основною його метою є об'єктивне вивчення фактичного стану справ у суб'єкта господарювання, виявлення та попередження тих факторів і умов, які негативно впливають на виконання прийнятих рішень і досягнення поставленої мети та доведення цієї інформації до органа управління. Внутрішній контроль за діяльністю цехів, відділень, ділянок та інших внутрішньогосподарських формувань проводиться у господарюючих суб'єктів їх керівниками і спеціалістами при виконанні ними своїх функціональних обов'язків, а також штатними контролерами, ревізорами та аудиторами.
    Завдання  внутрішнього контролю
    Будучи  функцією управління, внутрішній контроль виконує такі завдання:
    - дає інформацію про процеси, які відбуваються в суб'єкта господарювання;
    - допомагає приймати найбільш доцільні рішення із загальних і спеціальних питань розвитку підприємства;
    - надає можливість судити про правильність прийнятих рішень, своєчасність і результативність їх виконання;
    - дозволяє своєчасно виявити й усунути ті умови і фактори, які не сприяють ефективному веденню виробництва і досягненню поставленої мети;
    -  дозволяє   скоригувати  діяльність   суб'єкта   господарювання або окремих його виробничих підрозділів;
    -   дає можливість встановити, які саме служби і підрозділи підприємства, а також напрями його діяльності сприяють досягненню поставленої мети і підвищенню результативності діяльності підприємства.
    Перевагою внутрішнього контролю є те, що він здійснюється як попередній, поточний (оперативний) і наступний, може бути документальним, фактичним і комбінованим; може проводитись у вигляді: ревізії, тематичної перевірки, розслідування та службового розслідування.
    У зв'язку з цим внутрішній контроль є одним із найбільш ефективних за умови умілого використання функцій  контролю органами управління.
    Суб'єкти
    Суб'єктами внутрішнього контролю є:
    -  управлінський персонал та спеціалісти,  до функцій яких входить попередній, поточний та наступний контроль.
    -  обліковий персонал на чолі  з головним бухгалтером, якому  належать функції контролю на  всіх етапах відображення господарських  процесів.
    -  спеціальні внутрішні контролюючі  служби, створені на підприємстві  з метою проведення того чи іншого контролю:
    -  спостережні ради;
    -  ревізійні комісії;
    - інвентаризаційні комісії;
    -  комісії по розслідуванню надзвичайних  подій;
    -  внутрішні аудиторські служби. Управлінський персонал та спеціалісти
    Посадові  особи здійснюють контрольні функції при виконанні своїх функціональних обов'язків. Нормативно вони зафіксовані в посадових інструкціях. Наприклад, економіст з оплати
    праці, підписуючи наряд на відрядну роботу, перевіряє достовірність та правильність таких реквізитів первинного документа, як обсяг виконаної роботи, норми і розцінки.
    Внутрішній  аудит
    Внутрішній  аудит слід розглядати як невід'ємну частину загальної системи управління. Служба внутрішнього аудиту створюється  на підприємстві для виконання контрольних  функцій у залежності від мети і завдань, покладених на внутрішніх аудиторів керівництвом підприємства. Внутрішні аудитори залежні, підпорядковані вищестоящому керівництву, вони проводять перевірки як планові, так і позапланові за вказівкою керівництва. За результатами складають звіт про проведену роботу, звітують перед керівництвом, дають оцінку, рекомендації, поради та інформацію. Вони не зобов'язані мати сертифікат. Це може бути фахівець з бухгалтерського обліку, економіст, фінансист.
    Аудитор повинен вивчити діючу організацію  внутрішнього контролю та визначитися зі ступенем довіри до неї.
    Мета  вивчення системи  внутрішнього контролю
    У ході аудиторської перевірки аудитор  зобов'язаний у першу чергу вивчити  систему внутрішнього контролю клієнта, адже, характер і якість комплексної  аудиторської перевірки багато в чому залежить від того, наскільки грамотно і достовірно аудитор дасть оцінку функціонування й ефективності системи внутрішнього контролю суб'єкта господарювання.
    Основна мета вивчення та оцінки аудитором  системи внутрішнього контролю клієнта — підготувати основу для планування аудиту та встановлення виду, термінів проведення і обсягу аудиторських процедур.
    У тому разі, якщо аудитор впевнюється  у надійності відповідних засобів  внутрішнього контролю, він може проводити  аудиторські процедури менш детально і більш вибірково, ніж у протилежному випадку, а також може внести зміни до суті аудиторських процедур, що застосовуватимуться, і запланованих витрат часу на їх здійснення. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    4. Програма аудиту 

    Для виконання плану аудитор повинен підготувати в письмовій формі програму аудиторської перевірки з визначенням у ній конкретних завдань і процедур для кожного об'єкта аудиту.
    Програма  аудиту — це детальний перелік змісту аудиторських процедур. Цей перелік є детальною інструкцією для асистентів аудитора та пересічних учасників перевірки, який також є засобом контролю за якістю їх роботи.
    Програма  повинна бути настільки деталізованою, щоб можна було використовувати  її як інструкцію для виконавців аудиту, які беруть участь у перевірці. Програма повинна також слугувати засобом контролю за роботою виконавців аудиту.
    У програмі аудиту види, зміст та час  проведення запланованих аудиторських процедур повинні збігатися з  прийнятими до роботи показниками загального плану аудиту. Аудиторська програма допомагає керувати виконавцями аудиту та контролювати їх роботу. Аудиторська програма також містить перелік об'єктів аудиту по його напрямах, а також час, який необхідно витратити на кожен напрям аудиту або аудиторську процедуру.
    Аудитор затверджує програму, визначаючи суттєвість по процедурах аудиту, об'єкт аудиту по кожному питанню окремо та масштаб перевірки.
    Програма  оформлюється у вигляді таблиці  по кожному об'єкту перевірки окремо. На початку програми вказується:
    -  назва підприємства;
    -  період перевірки;
    - дата перевірки;
    -  об'єкт перевірки.
    У програмі крім прізвища також вказують ініціали аудитора, який робив перевірку  конкретного об'єкта аудиту, час, який необхідно витратити на перевірку  конкретного об'єкта перевірки, та передбачають місце для відміток про фактичне виконання плану аудиту по кожному питанню.
    Програма  по кожному об'єкту аудиту підписується керівником групи аудиторів або  керівником аудиторської фірми.
    Є два типи підготовки програми: максимально  жорсткий і максимально гнучкий.
    При першому аудиторська фірма розробляє  основну програму, до якої включає  максимально важливий обсяг інформації. Маючи таку програму, аудитор може скласти план своїх дій, викресливши  з програми пункти, які не підходять  для даного клієнта.
    Найкращим є змішаний варіант. Аудитор, маючи основну програму, складає свою з урахуванням особливостей клієнта.
    Аудит усіх операцій підприємства здійснюється шляхом використання необхідних аудиторських тестів, вибіркової перевірки бухгалтерських регістрів, рахунків, первинної документації з урахуванням визначеного аудитором рівня суттєвості помилки за кожним об'єктом перевірки. Навіть якщо аудитор буде перевіряти всі операції суцільно, це не дасть достатньої гарантії виявлення абсолютно всіх суттєвих помилок, тому що виявлення суттєвих помилок значною мірою залежить від рівня професійної підготовки аудитора та його обізнаності про діяльність підприємства.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    Висновок 

    Для того, щоб своєчасно і якісно провести аудит фінансової звітності, бухгалтерського балансу, законності і достовірності господарсько-фінансових операцій і правильності їх відображення на рахунках бухгалтерського обліку, необхідно чітко спланувати кожну перевірку.
    Планування  аудиторської перевірки — це система заходів, спрямованих на ефективне і своєчасне проведення аудиту.
    Планування  аудиту — це складний процес, який допомагає  аудитору сконцентрувати увагу на найважливіших  напрямах перевірки, найкращим чином  організувати свою роботу та роботу асистентів, а також дає можливість здійснювати контроль виконання аудиторських процедур у період перевірки з метою вчасного коригування планових завдань.
    Будь-який економічний суб'єкт має свою цільову функцію, яка реалізується та досягається за допомогою ефективного  управління.
    Однією  з функцій управління окремим  суб'єктом є внутрішній контроль, суб'єкти якого здійснюють порівняння планових і фактичних значень  параметрів, проводять аналогію з  зовнішнім економіко-правовим середовищем, виявляють відхилення в параметрах, визначають оцінку небезпечності розміру відхилень для суб'єкта господарювання, виявляють фактори, що викликали відхилення, а також визначають ступінь їх впливу, проводять підготовку інформаційної бази для прийняття управлінських рішень.
    Для виконання плану аудитор повинен підготувати в письмовій формі програму аудиторської перевірки з визначенням у ній конкретних завдань і процедур для кожного об'єкта аудиту. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    Список  використаної літератури 

    Закон України  «Про аудиторську діяльність» від 22 квітня 1993 p., із змінами і доповненнями.
    Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 p. № 996-XIV, із змінами і доповненнями.
    и т.д.................


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть полный текст работы бесплатно


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.