На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


курсовая работа Поняття судової експертизи, її види та значення

Информация:

Тип работы: курсовая работа. Добавлен: 14.09.2012. Сдан: 2012. Страниц: 6. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ «ОДЕСЬКА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ» 
 

Інститут  прокуратури та слідства 
 
 
 

Кафедра криміналістики
Реєстраційний №______
Дата_________________ 
 
 
 

Курсова робота 

ПОНЯТТЯ ТА КЛАСИФІКАЦІЯ СУДОВИХ ЕКСПЕРТИЗ 
 
 
 
 

                  Студентки 4 курсу
                  Денної  форми навчання
                  Балабанової Вікторії Юріївни
                  Керівник __________________ 
                   
                   
                   
                   
                   
                   
                   
                   

Робота  захищена «____»___________ 2011 року з оцінкою  «_______»    

Одеса – 2011 

                              ЗМІСТ
Вступ………………………………………………………………………………3 

Розділ 1. Поняття судової  експертизи, її види та значення………………...5 

Розділ 2.  Процесуальні та організаційні  питання призначення  судових експертиз………………………………………………………………………...11 

Розділ 3. Основи підготовки, призначення та проведення судових експертиз………………………………………………………………………..15 

Розділ 4. Система судово-експертних установ в Україні………………….20 

Висновки………………………………………………………………………..25 

Список  використаних джерел………………………………………………28 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ
      У кримінально-процесуальній діяльності спеціальні знання використовуються у двох формах: при залученні фахівців під час окремих слідчих (судових) дій та в межах проведення експертизи. Під час здійснення правосуддя велику допомогу слідству та суду надає судова експертиза, без неї обійтись неможливо, тому дослідження питання проведення судових експертиз є досить актуальним.
      Чимало глибоких і цікавих досліджень було присвячено питанню віктимологічної профілактики злочинів. Вказана проблема висвітлюється у вітчизняній та російській літературі, зокрема, у працях Бєлкіна Р.С., Авер’янової Т.В., Шепітько В.Ю. та багатьох інших
           Найбільш ґрунтовні дослідження  цієї проблеми останнім часом  були зроблені такими науковцями, як  Щербаковський М.Г., Куркін  В.,Мельник В. та іншими.  Однак  це не означає, що всі наявні проблеми вже цілком вирішені.
      Судова  експертиза  -  це  дослідження  експертом  на   основі спеціальних  знань  матеріальних  об'єктів,  явищ і процесів,  які  
містять  інформацію  про  обставини   справи,   що   перебуває   у  
провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства.

          Мета роботи – дослідити такі поняття, як «експертиза», «судова експертиза», « судово - експертна установа» які становлять значний науковий інтерес та є досить актуальними у наш час.
      Щоб дослідити такі складні категорії, як судова експертиза, експертне дослідження, треба використовувати методи аналізу та синтезу, індукції та дедукції, спостереження, діалектичний, описовий, порівняльний,  статистичний, метод анкетування та інші загальнонаукові і спеціальні методи.
     Багато  науковців висувають цікаві думки  стосовно питання проведення експертиз, їх методів та цілей. Ці вчені мають  свою власну точку зору на цю проблему, кожна з яких потребує детального дослідження та осмислення.          
     Курсова робота складається з вступу, 4 розділів, висновків та списку використаної літератури. У першому розділі розкриваються поняття судової експертизи , розкриваються її види, робиться акцент на значенні судової експертизи для теорії та практики науки криміналістики. У другому розділі розглядаються  процесуальні та організаційні питання призначення судових експертиз. В третьому розділі робиться наголос на основах підготовки, призначення та проведення судових експертиз. Четвертий  розділ присвячений системі судово – експертних установ в Україні.
     Саме  така послідовність розташування розділів дає змогу чітко уяснити всі  проблемні питання, пов’язані із проведенням судових експертиз  в нашій країні.
     Вивчення  порядку проведення окремих видів  експертиз, їх призначення, необхідно  для розкриття злочинів,  попередження колізій і прогалин в законодавстві, забезпечення ефективності правового регулювання загалом. Саме тому це питання потребує глибокого, ґрунтовного дослідження. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Розділ 1. Поняття судової експертизи, її види та значення
            У практичній діяльності, учбовій та науковій літературі термін «судова експертиза» трактується широко і має декілька значень. В залежності від того, яка сторона судово-експертної діяльності акцентується, під судовою експертизою розуміється інститут  доказового та процесуального права, система процесуальних відносин, форма використання спеціальних познань , слідча дія, процедура дослідження та оформлення документа – висновку експерта [ 1, c. 13] .
      Судова  експертиза — це процесуальна дія, яка полягає в дослідженні експертом, за завданням слідчого або судді, речових доказів та інших матеріалів з метою встановлення фактичних даних та обставин, що мають значення для правильного вирішення справи [ 2, c. 257] .
      У ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» надано легальне визначення цього поняття: Судова експертиза  -  це  дослідження  експертом  на   основі спеціальних  знань  матеріальних  об'єктів,  явищ і процесів,  які  
містять  інформацію  про  обставини   справи,   що   перебуває   у  
провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства.

      Судова  експертиза відрізняється від інших  форм застосування спеціальних знань  на досудовому слідстві, так і від  різних  науково – технічних  та інші дослідження, що проводяться  поза кримінальним процесом. Крім того, судова експертиза відрізняється від наукової, екологічної, будівельної та інших форм експертиз, які проводяться для прийняття управлінських рішень.
      Судова  експертиза - дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що знаходиться у провадженні органів дізнання, попереднього слідства чи суду.
      У теорії кримінального процесу та криміналістики судова експертиза визначається як дослідження, що проводиться відповідно до кримінально-процесуального або цивільно-процесуального закону особою, яка володіє спеціальними знаннями у науці, техніці, ремеслі з метою встановлення обставин (фактичних даних), що мають значення у справі [ 3, c. 71] .
      Проведення  судової експертизи регламентовано Законом України «Про судову експертизу», КПК (статтями 75—77, 196—205, 310—312) і Цивільним процесуальним кодексом України (далі — ЦПК) (статті 57—61). Згідно з чинним законодавством України експертиза призначається у випадках, коли для вирішення певних питань при провадженні у справі потрібні наукові, технічні або інші спеціальні знання (ч. 1 ст. 75 КПК). До спеціальних знань належать будь-які знання та уміння об’єктивного характеру, отримані внаслідок вищої професійної підготовки, наукової діяльності, досвіду практичної роботи, що відповідають сучасному науково-практичному рівню.
      Правова держава характеризується не тільки недопущенням порушень законодавства, прав і свобод людини, а й створенням відповідних гарантій для відновлення порушених прав. Можна погодитися зі спеціалістами, які зазначають, що у загальній системі засобів доказування судова експертиза займає одне з найважливіших місць . Оскільки висновок експерта є одним із джерел доказів у судовій справі і саме як джерело доказів може мати суттєве значення для встановлення фактичних даних та обставин справи, що потребують застосування спеціальних знань, доцільно розглянути окремі питання призначення та проведення судової експертизи, зокрема – стосовно об’єктів інтелектуальної власності.  
 Поняття «експертиза» (від лат. expert – такий, що знає із досвіду, досвідчений, досліджений, перевірений) використовується у науці і практиці для позначення досліджень, що вимагають використання професійних знань. Результати експертизи отримуються дослідним шляхом за допомогою спеціального інструментарію – експертних методик.  
 Судова експертиза – це відмінний від інших специфічний різновид експертиз, що має особливий статус. Подібність її до експертиз в інших сферах людської діяльності полягає у тому, що вона по суті є дослідженням, заснованим на використанні спеціальних знань. Водночас далеко не будь-яке дослідження, засноване на використанні спеціальних знань, може називатися судовою експертизою, оскільки такі експертизи здійснюються у ході судового дослідження з цивільних, господарських або кримінальних справ, справ про адміністративні правопорушення.  
 Інститут судової експертизи має свою внутрішню структуру, головними компонентами якої виступають порядок призначення та проведення експертизи. Дослідження, перевірка та оцінка судом експертного висновку виступають завершальним елементом правового регулювання. 
Слід зауважити, що ознаки судової експертизи неодноразово досліджувалися у спеціальній процесуальній літературі. Водночас аналіз наукових джерел дозволяє стверджувати, що сьогодні відсутня системність у встановленні критеріїв визначення ознак судової експертизи. Наприклад, Ю. К. Орлов в якості ознак експертизи визначає: 1) використання спеціальних знань; 2) проведення досліджень із метою встановлення обставин, що мають значення для справи; 3) спеціального суб’єкта експертизи; 4) певну процесуальну форму здійснення; 5) оформлення результатів у спеціальному процесуальному документі – висновку експерта . 
А. Я. Паліашвілі до самостійних ознак експертизи відносить процесуальну форму використання експертом спеціальних знань, процесуальну форму призначення судової експертизи, процесуальну самостійність та індивідуальну відповідальність судового експерта, безпосереднє дослідження об’єктів експертизи, об’єктивне та всебічне проведення судової експертизи, процесуальне оформлення результатів експертизи  [ 3, c. 74] .

      А. Г. Давтян серед ознак, характерних  для судової експертизи, наводить предмет, об’єкт і суб’єкт . Ю. М. Жуков  виділяє серед суттєвих ознак судової експертизи надання висновку, самостійне дослідження із застосуванням спеціальних знань, безпосереднє дослідження обставин справи експертом . І. Л. Петрухін виокремлює такі риси, як суб’єкт, об’єкти дослідження, дослідження як процес застосування спеціальних знань із метою знаходження доказів, процесуальну форму дослідження . 
Т. В. Сахнова виділяє наступні ознаки судової експертизи: 1) застосування спеціальних знань у формі дослідження до певного об’єкта та предмета; 2) здійснення дослідження особливим суб’єктом – експертом і за дорученням суду; 3) дотримання процесуальної форми; 4) отримання нової інформації (фактичних даних) та оформлення результатів у формі висновку експерта, що є самостійним видом судового доказу . 
 У зв’язку з цим пропонуються і різні визначення судової експертизи як наукової категорії. Наприклад, Сахнова Т. В. визначає судову експертизу як спеціальне дослідження, що призначається ухвалою суду (судді), при наявності загальної (процесуальної) та спеціальної підстав, здійснюване досвідченою особою – експертом у певній процесуальній формі для отримання судового доказу по справі (висновку експерта). 
За визначенням, запропонованим О. Р. Россинською, предмет судової експертизи складають фактичні дані (обставини справи), що досліджуються та встановлюються в цивільному, адміністративному та конституційному судочинстві на підставі спеціальних знань в різних галузях науки і техніки, мистецтва та ремесла . 
 У науковій літературі, зокрема, в енциклопедіях судову експертизу розглядають як одну із форм використання науково-технічних досягнень в кримінальному, цивільному та господарському процесі . У свою чергу, за визначенням юридичного словника висновок експерта – це обґрунтований висновок особи, що має певні спеціальні знання, який випливає із проведених досліджень фактичних даних, наданих у розпорядження цього спеціаліста слідчим, судом, іншими особами та органами, і який у встановленій законодавством формі є процесуальним доказом . 
 Виходячи із викладених ознак та властивостей судової експертизи, можна запропонувати наступний підхід щодо розуміння судової експертизи у сфері об’єктів інтелектуальної власності – як спеціального дослідження об’єктів інтелектуальної власності, що проводиться досвідченою і компетентною особою – судовим експертом, у відповідності з ухвалою судді (суду) (постановою слідчого) про призначення експертизи, у встановленій процесуальній формі та порядку, із метою надання судового доказу – висновку експерта. 

      Як  зазначає Шепітько, судові експертизи класифікуються за різними підставами. Так, за своєрідністю предмета спеціальних пізнань вони поділяються на кілька класів: криміналістичні, судово-медичні, судово-психіатричні, судово-психологічні, судово-фармацевтичні та фармакологічні, фізико-технічні, хімічні, товарознавчі, екологічні та деякі інші. У свою чергу, кожний названий клас поділяється на роди, види та підвиди [ 4, c. 87] .
  Усі криміналістичні експертизи поділяються на традиційні та нетрадиційні. Традиційні – це дактилоскопічна, трасо логічна, судово- почеркознавча, авторознавча, судово- балістична та інші. Нетрадиційні включають експертизу матеріалів, речовин та виробів (нафтопродуктів, паливно-мастильних, лакофарбових матеріалів та покриття тощо), фоноскопічну та фонетичну експертизи та ін. охоплюють такі види експертиз, як дактилоскопічна, судово-почеркознавча, авторознавча, судово-балістична, техніко-криміналістична експертиза документів та ін.
Найбільш  поширеним видом судової експертизи є криміналістична. Криміналістична  експертиза — це лабораторне дослідження об’єктів з метою встановлення їхнього фактичного стану; можливості проведення певних дій; обставин, за яких були проведені дії; невидимих слідів зашифрованого змісту; групової належності об’єктів або їх тотожності. Така експертиза вимагає застосування спеціальних криміналістичних знань. Її об’єктами можуть бути тексти документів та підписи на них, відбитки печаток і штампів, сліди рук, ніг, знарядь злому та інструментів, транспортних засобів, зброя, боєприпаси тощо. Залежно від об’єктів дослідження криміналістичні експертизи поділяються на почеркознавчу, техніко-криміналістичну експертизу документів, трасологічну, судово-балістичну та ін.
      Судово-медичні  експертизи поділяються на експертизи трупа, живих осіб та речових доказів. Завдання їх полягає у встановленні причини смерті, характеру та ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, визначенні групової належності й походженні різних виділень організму людини та вирішенні інших питань, що вимагають застосування судово-медичних знань.
      За  характером завдань, які вирішуються, та методами дослідження судові експертизи можуть бути поділені на ідентифікаційні, класифікаційні та діагностичні. Ідентифікаційні експертизи встановлюють індивідуальну тотожність, класифікаційні — визначають групову належність різних об’єктів, діагностичні — показують стан різних об’єктів та їхню динаміку.
      Судові  експертизи поділяються на такі:
1) первинні  та повторні. Повторні призначаються  у разі необґрунтованості висновку  експерта в результаті первинної  експертизи або у разі сумніву  в правильності його висновку. Така експертиза доручається іншому експертові або іншим експертам (статті 75, 203 КПК);
2) основні  та додаткові. Додаткова експертиза  призначається, якщо експертиза  визнана неповною або не досить  зрозумілою, і доручається тому  самому або іншому експертові (статті 75, 203 КПК);
3) одноособові  та комісійні. Перші проводяться  одним експертом, другі — групою  експертів, спеціалістів з однієї  галузі знань. Комісійна експертиза  може призначатися для вирішення  достатньо складних питань або  за наявності різних точок зору з якого-небудь питання;
4) однорідні  та комплексні. Однорідною є експертиза, при проведенні якої використовуються  знання у якійсь одній галузі  науки. При виконанні комплексної  експертизи використовуються спеціальні  знання різних наук: це можуть бути медико-криміналістичні, психолого-психіатричні, автотехнічні та криміналістичні, зоотехнічні і ветеринарні й інші комплексні дослідження. Фахівці, які брали участь у комплексній судовій експертизі та дійшли єдиної думки, складають і підписують спільний висновок. При цьому в акті визначається, у чому конкретно полягала роль кожного фахівця. У разі, коли експерти не дійшли згоди, кожний з них складає окремий висновок [ 2, c. 259] .
      Розділ 2.  Процесуальні та організаційні питання  призначення судових експертиз
      Процесуальні  та організаційні питання призначення  судових експертиз регламентуються  великою кількість нормативних  актів. Серед них Закон України  «Про судову експертизу» , Інструкція про призначення та проведення судових  експертиз», Постанова Кабінету Міністрів України «Про утворення експертної служби міністерства внутрішніх справ». Також існують Правила проведення різних видів судово- медичних експертиз, затверджені Наказами Міністерства охорони здоров’я України. [ 5, с. 4] .
      Згідно з діючим законодавством, призначення експертизи віднесено на розсуд слідчого або суду, які приймають рішення про необхідність залучення наукових, технічних або інших спеціальних знань. У деяких зазначених у законі випадках обов’язково повинна бути проведена відповідна експертиза. Так, експертиза обов’язкова (ст. 76 КПК):
1) для  встановлення причин смерті;
2) для  встановлення тяжкості й характеру  тілесних ушкоджень;
3) для  визначення психічного стану  підозрюваного або обвинуваченого  за наявності у справі даних, які викликають сумнів щодо його осудності;
4) для  встановлення статевої зрілості  потерпілої у справах про злочини,  передбачені ст. 155 КК;
5) для  встановлення віку підозрюваного  або обвинуваченого, якщо це має  значення для вирішення питання  про його кримінальну відповідальність, за відсутності відповідних документів про вік або неможливість їх отримання (ст. 76 КПК).
      Експертиза  проводиться у період розслідування  або судового розгляду справи на підставі відповідного процесуального документа  — постанови слідчого (судді) або ухвали суду. Призначення експертизи є процесуальною дією і тому її проведення можливе лише по порушеній справі [ 6, c. 11] .
      Також Чинне законодавство України визначає правовий статус експерта та встановлює вимоги до нього. Судовими експертами можуть бути особи, які мають необхідні знання для давання висновку з досліджуваних питань. Спеціалісти державних спеціалізованих установ і відомчих служб, що проводять судові експертизи, повинні мати вищу освіту, пройти відповідну підготовку та атестацію як судові експерти певної спеціальності (ст. 10 Закону України «Про судову експертизу»).
      Законодавством  визначені особи, які не можуть бути судовими експертами. Так, не можуть залучатися до виконання обов’язків судового експерта особи, визнані у встановленому законом порядку недієздатними, а також ті, які мають судимість (ст. 11 Закону України «Про судову експертизу»). Крім того, не можуть бути експертами особи, які перебувають у службовій або іншій залежності від обвинуваченого, потерпілого або які раніше були ревізорами у справі (ст. 75 КПК). [ 7, c. 14] .
У певних випадках експерт може бути відведений з таких підстав (статті 54, 62 КПК): [ 8, c. 108] .
1) якщо  він є потерпілим, цивільним позивачем,  цивільним відповідачем або родичем  кого-небудь з них, а також родичем слідчого, особи, яка проводила дізнання, обвинувача або обвинуваченого;
2) якщо  він брав участь у цій справі  як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, особа, яка проводила дізнання, слідчий, обвинувач, захисник  або представник інтересів потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача (попередня участь даної особи у справі як експерта не є підставою для його відводу);
3) якщо  він під час досудового розслідування  справи вирішував питання щодо  проведення обшуку, виїмки, огляду, обрання, зміни чи скасування запобіжних заходів, продовження строків утримування під вартою, або розглядав скарги на затримання чи на постанови про відмову в порушенні кримінальної справи або закриття справи;
4) якщо  він під час досудового розслідування справи розглядав питання про усунення захисника в порядку, передбаченому ст. 611 КПК;
5) якщо  він особисто або його родичі  заінтересовані у результатах  справи;
6) при  наявності інших обставин, які  викликають сумнів в об’єктивності  експерта;
7) якщо  буде виявлена некомпетентність цієї особи з тих питань, які підлягають вирішенню шляхом проведення експертизи [ 9, c. 101] .
      Закон передбачає права та обов’язки експерта. Зокрема, експерт має право: ознайомлюватися  з матеріалами справи, які стосуються предмета судової експертизи; клопотати про надання додаткових матеріалів, необхідних для дачі висновку; вказувати в акті судової експертизи на виявлені під час її проведення факти, які мають значення у справі і з приводу яких йому не були поставлені питання; з дозволу особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора або суду бути присутнім при проведенні допитів та інших слідчих дій і ставити допитуваним особам запитання, які стосуються експертизи; подавати скарги на дії особи, в провадженні якої перебуває справа, якщо ці дії порушують права судового експерта; отримувати винагороду за проведення судової експертизи, якщо її виконання не є службовим завданням (ст. 13 Закону України «Про судову експертизу», ст. 77 КПК) [ 10, c. 47] .
      Судовий експерт має певні обов’язки. Так, особа, призначена експертом, повинна з’явитися за викликом і дати правильний висновок на поставлені запитання.  [ 11, c. 134] . Експерт зобов’язаний відмовитися від дачі висновку з питань, що виходять за межі його компетенції, і письмово повідомити про це орган, що призначив експертизу. Саме так він повинен робити й у випадках, коли наданих йому матеріалів недостатньо для дачі висновку (ст. 77 КПК).
      Експерт зобов’язаний: провести повне дослідження  та дати обґрунтований та об’єктивний  письмовий висновок; на вимогу органу дізнання, слідчого, прокурора, судді дати роз’яснення щодо даного ним висновку; заявляти самовідвід за наявності передбачених законодавством підстав, які виключають його участь у справі (ст. 12 Закону України «Про судову експертизу»)
      За  відмову без поважних причин від  виконання покладених обов’язків або  за дачу свідомо неправдивого висновку експерт несе кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 КК [ 13, c. 403] .
        Розглядаючи питання про призначення  судових експертиз, не можна залишити поза увагою принципи судово - експертної діяльності.
      Судово - експертна діяльність – це система  процесуальних і організаційних процедур, пов’язаних із проведенням  судових експертиз. Згідно із ст. 3 Закона України «Про судову експертизу»  Судово-експертна діяльність    здійснюється    на   принципах законності, незалежності, об'єктивності і повноти дослідження.
      Вченими та криміналістами - практиками розроблений  ще ряд принципів здійснення судових  експертиз. До них належать:
    компетентність судового експерта;
    взаємодія суб’єктів судово - експертної діяльності;
    дотримання безпеки та прав особи при провадженні експертного дослідження [ 14, c. 109] .
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Розділ 3. Основи підготовки, призначення та проведення судових експертиз
      Для того, щоб судова експертиза була зроблена максимально точно, без помилок і отриманий результат був достовірний, така експертиза  має бути старанно підготовлена [ 15, c. 216] .
На думку  більшості науковців, процес підготовки експертизи досить складний і він містить такі основні елементи:
1) збирання  необхідних матеріалів;
2) вибір  моменту призначення експертизи;
3) визначення  предмета судової експертизи;
4) формулювання  запитань експерту;
5) вибір  експертної установи або експерта.
      Збирання  необхідних матеріалів- це перший, фундаментальний етап. Такими матеріалами насамперед є досліджувані об’єкти (речові докази, жива особа, труп або його частини тощо), щодо яких слідчий (суд) повинен з’ясувати певні питання. Досліджувані об’єкти збираються під час проведення слідчих (судових) дій (оглядів, обшуків, виїмок та ін.) з дотриманням встановлених законом правил [ 16, c. 20] .
      У деяких випадках експерту необхідно  надавати так звані зразки порівняльного  матеріалу. Під зразками для експертного  дослідження слід розуміти матеріальні об’єкти, що надаються експерту для порівняння з об’єктами, які ідентифікуються або діагностуються. Це можуть бути зразки почерку, відбитки пальців рук, зліпки зубів, взуття, проби крові, слини, зразки шрифту друкарської машинки, які використовуються в процесі проведення експертиз як порівняльні матеріали при дослідженні рукописів, предметів з відбитками рук, ніг, зубів, паперів та інших об’єктів, що надаються експерту для дослідження.
      Важливо, що слідчий збирає зразки в процесі таких слідчих дій, як огляд, обшук, виїмка або шляхом безпосереднього відібрання їх у обвинуваченого, підозрюваного, свідка або потерпілого. Так, відповідно до ст. 199 КПК у разі потреби слідчий має право винести постанову про вилучення або вiдібрання зразків почерку та інших зразків, необхідних для експертного дослідження. При цьому отримання зразків для порівняльного дослідження є вже процесуальною дією, яка полягає в отриманні порівняльних матеріалів для експертного дослідження. Для відібрання або вилучення зразків слідчий може використовувати допомогу спеціаліста. Про відібрання зразків складається протокол.
и т.д.................


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть полный текст работы бесплатно


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.