На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Курсовик Органзаця Об'єднаних Нацй - унверсальна мжнародна органзаця, створена з метою пдтримки миру мжнародної безпеки спвробтництва мж державами. Статут ООН обов'язковий для всх держав. Участь України у миротворчй дяльност. Посли доброї вол.

Информация:

Тип работы: Курсовик. Предмет: Междун. отношения. Добавлен: 03.12.2010. Сдан: 2010. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


30
ЗМІСТ

Вступ
Розділ I. Історія створення ООН
Розділ II. Україна і ООН
Розділ III. Діяльність України в рамках ООН
Розділ IV. Україна та миротворчі операції ООН
Розділ V Посли доброї волі ООН.
Висновки
Використана література
ВСТУП

Актуальність Україна молода, суверенна держава, яка співпрацює і має ділові та партнерські контакти з багатьма організаціями світу у багатьох сферах.Як у минулому так і в наш час ця співпраця є важливою оскільки будь-яка держава не може без неї функціонувати і бути повноцінним об'єктом міжнародних відносин. Однією з найважливіших організацій з якими Україна має добре налагоджені стосунки є Організація Об'єднаних Націй.
ООН - універсальна міжнародна організація, створена з метою підтримки миру і міжнародної безпеки і розвитку співробітництва між державами. Статут ООН обов'язковий для всіх держав і його преамбула говорить: Ми, народи об'єднаних націй, сповнені рішучості позбавити прийдешні покоління від лих війни, знову затвердити віру в основні права людини, в гідність і цінність людської особистості, у рівноправність чоловіків і жінок і в рівність прав великих і малих націй і створити умови, за яких можуть дотримуватися справедливість і повага до зобов'язань і в цих цілях виявляти терпимість і жити разом, у мирі один з одним, як добрі сусіди, об'єднати наші сили для підтримки міжнародного миру і безпеки, забезпечити, щоб збройні сили застосовувалися не інакше, як у загальних інтересах, вирішили об'єднати наші зусилля для досягнення цих цілей.
Мета: Дослідити співробітництво України з ООН з початку існування Організації і до сьогодні, щоб можно було сформувти більш ефективну співпрацю у майбутньому.
Завдання: дослідити питання, що стосуються характеру, історії створення Організації Об'єднаних Націй, етапів розвитку і сучасній позиції, зародження та укріплення співпраці, перспективи розвитку відносин між ООН та Україною, участю України в миротворчих операціях ООН, визначити питому вагу України в діяльності агенцій ООН.
Об'єкт: Організація Об'єднаних Націй.
Предмет: співробітництво у всіх сферах між Україною і Організацією Об'єднаних Націй.
Хронологічні рамки дослідження охоплюють 1941-2010 роки, щоб з самого початку прослідити зародження, укріплення та розвиток відносин між
ООН та Україною.
Аналіз основних напрямів співпраці та механізмів впливу ООН поданий в еволюційному плані, тобто він розглядається з самого початку існування Організації. Це зроблено для кращого розуміння нинішньої позиції нашої держави в цих відносинах та проблем, які постали перед Організацією і Україною та шляхів їх вирішення.
У роботі використано низку сучасних методів дослідження, як загальнонаукових, так і специфічних: метод аналізу та синтезу, індуктивний та дедуктивний, наукової систематизації.
Джерела та історіографія Основу для дослідження діяльності ООН склали документи Генеральної Асамблеї, Ради Безпеки, а також інших установ системи ООН. а також теоретичні розробки, що містяться в працях російських і іноземних учених. У курсовій роботі здійснено огляд основних публікацій, які торкаються питання співпраці ООН з нашою країною. Мабуть, найбільш грунтовним чином питання про роль ООН в житті держав, висвітлив C.Г.Шеретов у «Международные организации системы ООН», де до збірки включені міжнародні договори, які є правовою основою діяльності основних універсальних міжнародних організацій системи ООН. Висока інформативна змістовність і глибокий аналіз відрізняють роботи А.В. Торкунова на які є посилання в данній роботі. Серед досліджень звертає також на себе увагу публікації Рукен Текеш Калікусу «Рамкова програма допомоги ООН для України» 2006р., В.Піщейко та Н.Сітнікова «Цілі розвитку тисячоліття. Україна 2000+5».
Розділ I. Історія створення ООН

Перші міжнародні організації були створені для співробітництва в окремих областях. Нинішній Міжнародний союз електрозв'язку був створений в 1865 році як Міжнародний телеграфний союз, Всесвітній поштовий союз був заснований у 1874 році. Обидві організації є сьогодні спеціалізованими установами ООН.
Перша Міжнародна конференція світу була скликана у Гаазі в 1899 році для розробки угод з мирного розв'язання криз, попередження воєн і правилами ведення війни. Конференція прийняла Конвенцію про мирне вирішення міжнародних зіткнень і заснувала Постійну Палату Третейського Суду, яка розпочала свою роботу в 1902 році.
Попередником ООН була Ліга Націй, організація, задумана за схожих обставин під час Першої світової війни і заснована в 1919 році відповідно до Версальським договором «для розвитку співробітництва між народами і для забезпечення ним миру і безпеки».
Міжнародна організація праці також була створена відповідно до Версальським договором у якості асоційованого з Лігою установи. Ліга Націй припинила діяльність внаслідок своєї нездатності запобігти Другу світову війну.
В серпні 1941 р.президент США Франклин Делано Рузвельт і прем'єр-міністр Сполученого Королевства Уинстон Черчиль підписали документ, де зобов'язалися "працювати разом з іншими вільними народами, як у війні, так і у світі". Поєднання принципів міжнародного співробітництва в підтримці миру і безпеки одержав назву Атлантичної хартії. С.Б. Крилов "История создания ООН", Вид-во ИМО, Москва, 1960 р. -46с.
Важливим етапом на шляху створення ООН стала конференція союзних держав у Москві в 1943 році. У декларації від 30 жовтня підписаній представниками СРСР, США, Великобританії та Китаю, ці держави проголосили, що «вони визнають необхідність установи в можливо короткий термін загальної міжнародної організації для підтримання міжнародного миру і безпеки заснованої на принципі суверенної рівності всіх миролюбних держав,
членами якої можуть бути всі такі держави - великі і малі »11 Зовнішня політика Радянського Союзу в період вітчизняної війни. Розділ IV Московська конференція МЗС 1943 року. Т.1 М.1970 -121с.
2 Статут ООН. Ст.1.Цілі та принципи..
Перші контури ООН були накреслені на конференції у Вашингтоні на засіданнях, що проходили у вересні-жовтні 1944 р., де США, Сполучене Королівство, СРСР і Китай домовилися про цілі, структуру і функції майбутньої організації.
25 квітня 1945 р. делегати 50 країн зібралися в Сан-Франциско на Нараду Об'єднаних Націй (назва вперше запропонована Рузвельтом) і прийняли Статут, що складається з 19 глав і 111 статей. В основу роботи делегати поклали пропозиції, вироблені представниками Китаю, Радянського Союзу, Великобританії й Сполучених Штатів у Думбартон-Оксі в серпні-жовтні 1944 року та доповненнями в ряді пунктів які були прийняті на Кримській конференції в лютому 1945р. 24 жовтня 1945 року Статут був ратифікований 5-ю постійними членами Ради Безпеки, більшістю його держав, що підписали, і набрав сили. Двадцять четверте жовтня щорічно відзначається як День Організації Об'єднаних Націй.
Особливостями цієї організації варто назвати яскраво виражений політичний характер, що виявляється в орієнтації на питання миру, безпеки, і гранично широку компетенцію у всіх сферах міждержавного співробітництва.2 Ці характеристики не були властиві старим міжурядовим організаціям. Поява нової міжнародної організації, із створенням якої зв'язувалися чекання тривалого миру, давало надію і на розвиток співробітництва всіх держав у питаннях економічного і соціального розвитку.
У 1946 році під егіду ООН увійшла Міжнародна організація праці (Женева 1919) - МОП, у 1947 році - найстарша міжнародна організація - Міжнародна спілка електрозв'язку ( МСЕ, 1865, Женева), у 1948 році - Всесвітня поштова спілка (ВПС, 1874, Берлін), у 1961 році - Всесвітня метеорологічна організація (ВМО, 1878, Женева).
У ці ж роки утворяться нові міжурядові структури. У 1944 році почалося створення фінансово-економічної групи системи ООН.
Почали діяти Міжнародний валютний фонд (МВФ), статутною ціллю якого було оголошене забезпечення упорядкованих відносин у валютній області, подолання конкурентного знецінення валют,і Міжнародний банк реконструкції і розвитку (МБРР), покликаний зробити поміч відновленню і розвитку держав-членів.Цілями МБРР є сприяння реконструкції і розвитку економіки держав-членів Банку,надання позик для розвитку виробництва та ін.
У 1946 році були створені такі міжурядові організації - Організація Об'єднаних Націй із питань просвітництва, науки і культури (ЮНЕСКО, Париж), Всесвітня організація охорони здоров'я (ВОЗ, Женева), і Міжнародна організація по справах біженців ООН (ІРА, припинила своє існування в 1952 році). У цьому ж році були встановлені контакти ООН з Організацією Об'єднаних Націй із питань продовольства і сільського господарства (ФАО, Рим. 1945).
У 1947 році статус спеціалізованого установи одержала Міжнародна організація цивільної авіації (ІКАО, Монреаль, 1944). У наступні роки в процесі створення спеціалізованих установ йшов не настільки інтенсивно, у 1958 році з'явилася Міжнародна морська організація (ІМО, Лондон), у 1967 році - всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОИС, Женева), у 1977 році - Міжнародний фонд сільськогосподарського розвитку (ІФАД).
Сама "молода" спеціалізована установа ООН - Організація Об'єднаних Націй по промисловому розвитку (ЮНІДО), створена в 1967 році як допоміжний орган ООН. У рамках ЮНІДО ще в 1975 році було прийняте рішення про її перетворення в спеціалізоване установи ООН, пророблена велика робота з виробітку установчого документа - Статуту, і після його ратифікації 80 державами-членами ЮНІДО в 1985 році одержала цей статус.
У системі ООН відомою своірідністю відрізняється положення двох міжнародних організацій - МАГАТЕ і ГААТТ. Міжнародне Агентство по атомній енергії (Відень, 1956) діє під егідою ООН, тому що пов'язано з останньою не через ЭКОСОС, а через Генеральну Асамблею. Складніше зв'язок ООН з Генеральною угодою з тарифів і торгівлі, що формально не є спеціалізованим установимим, але пов'язано із системою ООН через угоди з Конференцією по торгівлі і розвитку (ЮНКТАД, 1966). Розвиток ГАТТ припускає створення нової міжнародної організації в області торгівлі.
У ході функціонування системи ООН, що включала вже названі елементи ООН, спеціалізовані установи, МАГАТЕ і ГАТТ, з'являється необхідність у створенні міжурядових інститутів особливого роду. Створення їх було викликано мінливими потребами міжнародного економічного і соціального співробітництва, що має тенденцію до поглиблення і розширення.
Крім того, у другій половині двадцятого сторіччя на міждержавне співробітництво потужний вплив зробили, по-перше, національно-визвольне прямування колоніальних народів, по-друге, поява проблем, віднесених до розряду глобальних, запобігання ядерної війни, демографічні, продовольчі, енергетичні, екологічна проблеми.
Необхідність рішення цих проблем викликала характерні структурні зміни в системі ООН. Насамперед це висловилося в тому, що в рамках самої ООН з'явилися допоміжні органи зі структурою і функціями міжурядових організацій, що володіють самостійними джерелами фінансування. До допоміжних органів ООН, створеним по резолюції Генеральної Асамблеї, відносяться: Дитячий фонд ООН (ЮНИСЕФ, 1946), створений із метою надання помочі дітям повоєнної Європи, а згодом колоніальних і посада колоніальних країн, Конференція по торгівлі і розвитку (ЮНКТАД, 1966), покликана сприяти торгівлі між країнами що знаходяться на різноманітному рівні економічного розвитку. Її унікальний характер і покладені Статутом повноваження дають Організації можливість здійснювати діяльність по широкому ряді питань, будучи для своїх 192 держав-членів форум, що дозволяє їм через Генеральну Асамблею, Рада Безпеки, Економічний і Соціальна Рада й інші органи й комітети висловлювати свою точку зору.11 А.В. Торкунов. «Современные международные отношения: Хронология событий» (1989-1999 гг.) -261с.Про діяльність ООН знають у самих віддалених куточках планети. Діяльність Організації багатогранна й охоплює широке коло важливих проблем від стійкого розвитку й боротьби з тероризмом, розвитку демократії, глобальних медичних проблем.
Розділ II. Україна і ООН

Незалежність, здобута Україною в 1991 році, не тільки розпочала нову сторінку в історії розвитку країни, але й визначила низку завдань, без вирішення котрих зменшуються можливості інтегрування України в світове суспільство значно.
З'явилися питання щодо модернізації всієї інфраструктури країни до рівня міжнародних стандартів, особливо у сферах економіки, медицини, освіти та в суспільно-політичній сфері - щодо побудови прозорого, демократичного суспільства, охорони природних ресурсів, управління людськими ресурсами та розвиток нових інформаційно-комунікаційних технологій.
Україна - це держава, яка на даний час підписала вісім ключових міжнародних угод та конвенцій ООН по правам людини. Україна разом з 188 іншими країнами, які підтримали і зобов'язались втілювати в життя Декларацію Тисячоліття та Цілі Розвитку Тисячоліття, що були затверджені на Генеральній Асамблеї ООН.11 В.Піщейко,Н.Сітнікова «Цілі розвитку тисячоліття. Україна 2000+5». 2000р. -26с.
Після оголошення незалежності, молода держава почала відчувати значну кількість економічних, соціальних та політичних проблем, які могли бути вирішені тільки з використанням нових підходів основаних на принципах демократичного суспільства та поваги до прав людини. Для того, щоб прискорити інтеграцію України в світове суспільство, потрібно було бажання людей - а також, підтримка міжнародних організацій. Організація Об'єднаних Націй стала однією з перших, хто надав таку підтримку, відкривши свій офіс у Києві в 1992 році. Беручи до уваги, що в Україні під „одним дахом" працюють кілька агенцій ООН, в червні 1999 року, Генеральний Секретар ООН Кофі Аннан надав київському офісу Організації статус Представництва ООН. Офіційна церемонія відкриття Представництва ООН в Україні була проведена 14 червня 2000 року. Сьогодні, блакитний прапор ООН здіймається над будинком що знаходиться за адресою Кловський узвіз, 1.
Постійний Координатор системи ООН є головою Представництва ООН. Підпорядковуючись Генеральному Секретарю ООН, Координатор має всі повноваження управління і несе повну відповідальність за діяльність ООН та її установ на території країни, в якій знаходиться офіс представника. Він/вона працюють в партнерстві з державними установами та з міжнародними та донорськими організаціями. Головне завдання Постійного координатора - узгоджувати роботу установ ООН і міжнародних організацій для надання Україні відповідної допомоги задля прискорення її просування шляхом гуманітарного, соціально-політичного та економічного розвитку до світових стандартів демократії, а також задля подолання перешкод та полегшення процесу інтеграції України - в світову громадскість.
В Україні працюють наступні установи ООН: Програма розвитку ООН (ПРООН), Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ), Фонд Народонаселення ООН (ЮНФПА), Міжнародне агентство з атомної енергетики (МАГАТЕ), Міжнародна організація з міграції (МОМ), Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБООН), Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ), Міжнародна організація праці (МОП), та Об'єднана програма ООН з ВІЛ/СНІДу в Україні (ЮНЕЙДС). В країні також діють асоційовані організації ООН, такі як Міжнародний валютний фонд (МВФ) , Світовий Банк (СБ), Управління ООН з наркотиків та злочинності (УНЗ ООН) та Міжнародна Фінансова Корпорація (МФК), котра знаходиться у підпорядкуванні до Банку. Ці установи працюють в різних сферах і мають їхні власні стратегії, але їх об'єднує загальна стратегічна ціль: допомогти народу України побудувати краще майбутнє для своеї держави.11 Публікація «Система ООН в Україні» 2004р. -5с.
Візити високоповажних посадовців ООН в Київ підтверджують значимість співпраці між ООН та Україною. А саме, до Представництва ООН в Україні завітали Генеральні Секретарі ООН Бутрос-Бутрос Галі (1993) і Кофі Аннан (2002), заступники Генеральних Секретарів Пітер Хансен (1994), Сержіо Віейра де Мелло (1998), Нафас Садко (1999) та Кендзо Ошіма (2002), Президент Світового Банку Джеймс Волфенсон (1995, 2000), Генеральний Директор Організації Об'єднаних Націй по Розвитку Промисловості Карлос Магарінос (2002), Верховний Комісар ООН у справах біженців Салако Огата (1997), Генеральний Директор ЮНЕСКО Федеріко Мейор (1997), Виконавчий Директор ЮНІСЕФ Керол Белламі (1998, 2004), заступник Генерального Директора ЮНЕСКО Мунір Бученакі (2005), Виконавчий Директором ЮНЕЙДС Пітер Піот, та інші.
Генеральний Секретар ООН Пан Гі-Мун призначив пана Олів'є Адама Координатором системи ООН в Україні 1 серпня 2009 року. Одночасно, голова ПРООН Хелен Кларк призначила пана Адама Постійним представником ПРООН в Україні.
У 2005 р. була розроблена ООН і підписана Україною стратегія Співробітництва (УНДАФ). Ця стратегія, яка має назву «Рамкова програмам допомоги ООН для України», визначає напрями співпраці між Україною та ООН протягом 2006-2010рр. Система ООН впроваджує проекти у тісній співпраці з урядом України та із залученням громадянського суспільства, приватного сектору, ЗМІ, наукового співтовариства, двосторонніми та багатосторонніми донорами. Цей документ є концептуальною програмою дій ООН в Україні і основою всієї діяльності яка буде проводитись ООН разом з урядом України. Програма призначена для допомоги Україні на шляху до зміцнення демократії, створення системи захисту прав людини та розвитку економіки.
Рамкова програма є результатом ретельного аналізу ключових завдань України (Загальний аналіз країни - Common Country Assessment). Використовуючи такий аналіз, Організація Об'єднаних Націй в Україні, разом з українським урядом, представниками міжнародних та неурядових організацій, громадською спільнотою, та приватним сектором, визначили чотири сфери у яких ООН надаватиме допомогу Україні:
(1) впровадження інституційних реформ, для ширшого залучення громадськості з метою забезпечити можливість усім громадянам втілювати свої права.
(2) посилення громадянського суспільства в Україні для забезпечення рівного доступу громадян до суспільних послуг та реалізації прав людини;
(3) поліпшення якості охорони здоров'я та надання медичного обслуговування;
(4) досягнення добробуту шляхом збалансованого розвитку, а також розвитку підприємницької діяльності.
23 липня 2009 року в Міністерстві економіки України за підтримки Програми розвитку ООН відбулося установче засідання круглого столу на тему: «Цілі Розвитку Тисячоліття: прогрес на півшляху до 2015 та нові виклики». Від Федерації профспілок України участь у його роботі взяла керівник Департаменту з питань економічного захисту апарату ФПУ Ніна Олександрівна Соломатіна.
Початок нового Тисячоліття ознаменувався проголошенням сталого людського розвитку - стратегічною метою для всіх країн світу. У 2000 році під час проведення Світового Самміту Тисячоліття лідери 189 країн, включаючи і Президента України на той час, підписали Декларацію Тисячоліття Організації Об'єднаних Націй. Від імені своїх народів вони визначили вісім Цілей у галузі розвитку, які згодом стали відомі як Цілі розвитку тисячоліття (ЦРТ). Країни зобов'язалися досягти ЦРТ та домовилися зробити наш світ кращим для усього людства - вже до 2015 року. Підписуючи Декларацію тисячоліття на Саміті ООН у вересні 2000 року, Україна взяла на себе зобов'язання досягти Цілей Тисячоліття в галузі розвитку в період до 2015 року. У 2003 році ЦРТ були адаптовані на національному рівні вперше на пострадянському просторі. Одночасно запроваджено щорічний моніторинг виконання завдань ЦРТ. Наступним кроком стала локалізація ЦРТ, тобто розроблення ЦРТ на регіональному та місцевому рівнях для подальшого врахування цілей у процесі розроблення довгострокових регіональних стратегіях розвитку.Цілі розвитку тисячоліття для України: Подолання бідності; Забезпечення доступу до якісної освіти впродовж життя; Забезпечення сталого розвитку довкілля; Поліпшення здоров'я матерів та зменшення дитячої смертності; Обмеження поширення ВІЛ-інфекції/СНІДу та туберкульозу і започаткування тенденції до скорочення їх масштабів; Забезпечення ґендерної рівності.11 В.Піщейко,Н.Сітнікова «Цілі розвитку тисячоліття. Україна 2000+5» -4с.
Розділ ІІІ. Діяльність України в рамках ООН

У 1945 р. Україна стала однією з держав-співзасновниць ООН, що було визнанням внеску українського народу у перемогу над фашизмом та зміцнення миру в усьому світі. Делегація України взяла активну участь у конференції у Сан-Франциско, зробивши вагомий внесок у розробку Статуту ООН. Глава делегації України на конференції у Сан-Франциско, міністр закордонних справ УРСР Д. Мануїльський головував у Першому комітеті, де були розроблені Преамбула та Глава 1 "Цiлi та принципи" Статуту. Україна в числі перших підписала Статут i ввійшла в групу з 51 держави-засновниці ООН.
Упродовж майже 60-річної історії членства в Організації Україна неухильно дотримується цілей та принципів Статуту Організації, робить суттєвий вклад у її діяльність у сферах підтримання міжнародного миру та безпеки, роззброєння, економічного та соціального розвитку, захисту прав людини, зміцнення міжнародного права тощо.
До 1991 року, будучи у складі Радянського Союзу, Україна де-юре мала в ООН власне представництво на рівні незалежної країни. Проте, де-факто діяльність Української РСР в ООН була обмежена рамками проведення єдиної радянської зовнішньої політики. Незважаючи на це, протягом понад чотирьох десятиліть трибуна ООН залишалася чи не єдиним впливовим міжнародним засобом, завдяки якому світова громадськість дізнавалася про Україну. Фактор багаторічного членства України в ООН позитивно вплинув на процес міжнародного визнання її незалежності в 1991 році.11 А.В. Торкунов. «Современные международные отношения: Хронология событий» (1989-1999 гг.) -153с.
З моменту проголошення Україною незалежності розпочався якісно новий період її діяльності в ООН, яку було визначено одним з пріоритетних напрямів зовнішньої політики.
Україна є членом таких головних та допоміжних органів ООН, як Рада ООН з прав людини, Комітет з внесків, Комісія з соціального розвитку, Комісія з попередження злочинності та кримінального правосуддя, Комісія з наркотичних засобів, Статистична комісія, Комісія з народонаселення та розвитку, Виконавча рада Всесвітньої продовольчої програми (ВПП), Виконавча рада Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), Виконавча рада Програми розвитку ООН (ПРООН)/Фонду ООН у галузі народонаселення (ЮНФПА). Надаючи пріоритетну увагу втіленню в життя рішень Всесвітнього Саміту 2005 у галузі розвитку, в 2006 році наша країна головувала у Виконавчій Раді ПРООН/ЮНФПА.
За час свого членства в ООН Україна тричі обиралася непостійним членом Ради Безпеки (1948-1949, 1984-1985, 2000-2001 рр.), п'ять разів - членом Економічної і Соціальної Ради (останній раз - на період 2002-2004 рр.). Представники України обиралися на керівні посади головних комітетів сесій Генеральної Асамблеї, зокрема, Другого (економічні та фінансові питання), Третього (соціальні, культурні і гуманітарні питання, питання прав людини) та Четвертого (спеціальні політичні питання та питання деколонізації).
У 1997 р. Міністра закордонних справ України Г.Й.Удовенка було обрано на посаду Голови 52-ї сесії Генасамблеї - найвищу керівну посаду в ООН. Предметом особливої гордості України є те, що саме 52-а сесія ГА ООН, яка увійшла в історію як "сесія реформ", ухвалила всеосяжну програму реформування Організації, запропоновану її Генеральним секретарем К.Аннаном, і надала потужного імпульсу широкомасштабному оновленню ООН.
Одним з найбільш важливих підтверджень визнання авторитету і ролі нашої держави на міжнародній арені, послідовності та неупередженості її зовнішньої політики, відданості принципам демократії та верховенства права стало обрання України до складу непостійних членів Ради Безпеки ООН на період 2000-2001 рр. Вперше Україна була членом органу, на який покладено головну відповідальність за підтримання міжнародного миру та безпеки у світі, як незалежна держава. За час членства в Раді Безпеки Україна переконливо довела свою спроможність бути активним учасником її діяльності, здійснювати ефективний вплив на процес прийняття в РБ доленосних рішень та робити власний практичний внесок у їх реалізацію. Кульмінацією членства України в Раді Безпеки ООН стало її головування в цьому органі у березні 2001 року, коли РБ предметно розглянула ряд найбільш актуальних світових проблем, зокрема, кризові ситуації на Балканах та на Близькому Сході.11 Імідж та реалії: питання та відповіді про Організацію Об'єднаних Націй 2008р. - 34с.
Що стосується позиції нашої держави, то вона надає виключно важливого значення питанню зміцнення ООН як центру багатосторонніх зусиль у подоланні складних та комплексних викликів нового тисячоліття. Україна виходить з необхідності забезпечення реалізації Декларації тисячоліття ООН (2000 р.). Україна виступає за розширення членського складу РБ, підтримуючи збільшення кількості як постійних, так i непостійних членів. Неодмінною передумовою підтримки нашою державою будь-якого варіанту реформування РБ ООН є забезпечення адекватного рівня представленості в цьому органі країн Східноєвропейської регіональної групи. Позиція України базується також на розумінні того, що інститут права вето не відповідає сучасним міжнародним реаліям. Належна увага приділяється забезпеченню подальшого прогресу у посиленні транспарентності та вдосконаленні методів роботи РБ ООН.
Виходячи з нагальної необхідності розробки світовою спільнотою ефективних заходів боротьби з тероризмом, Україна приєдналася до глобальної антитерористичної коаліції, підтвердила свою готовність докласти максимальних зусиль для спільної боротьби з міжнародним тероризмом, насамперед у рамках ООН.
На 56-й сесії Генасамблеї та засіданнях Ради Безпеки ООН делегацією України було виголошено низку ініціатив, спрямованих на активізацію міжнародного співробітництва в цій сфері. Під час Всесвітнього Саміту 2005 Україна поряд з США, Росією, Канадою та Францією увійшла в першу п'ятірку держав, які підписали Міжнародну конвенцію про боротьбу з актами ядерного тероризму.22 Публікація МЗС України. Всесвітній Саміт ООН - 2005р. -2с.
Наразі наша держава є учасником усіх універсальних антитерористичних міжнародних договорів.Україна як одна з держав-фундаторів ООН надає особливого значення діяльності ООН з підтримання міжнародного миру та безпеки, розглядаючи участь у ній як важливий чинник своєї зовнішньої політики.
Починаючи з липня 1992 р., Україна виступає як значний контрибутор військових підрозділів та персоналу до операцій ООН з підтримання миру (ОПМ). За період незалежності України у понад 20 миротворчих операціях взяли участь близько 28 тисяч українських військових. Сьогодні понад 380 військовослужбовців та працівників органів внутрішніх справ представляють Україну в 6 миротворчих операціях ООН, зокрема, у Грузії, Демократичній Республіці Конго, Косово, Ліберії, Судані та Тиморі-Лешті. Наша держава активно долучилась до процесу реформування миротворчості, щоб зробити її більш ефективною та адекватною сучасним викликам.11 Шамрай В.О., Коропатнік І.М. Участь збройних сил України в міжнародних миротворчих операціях. // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права „Міжнародне право”.-2004р.-79с. У 1994 р. Україна стала ініціатором Конвенції з безпеки персоналу ООН та зв`язаного з нею персоналу, а у вересні 2006 р. Міністр закордонних справ України підписав Факультативний протокол до цієї Конвенції. У грудні 2002 р. на 57-й сесії Генеральної Асамблеї ООН була одностайно схвалена внесена делегацією України резолюція, якою 29 травня було проголошено Міжнародним днем миротворців ООН.
Діяльність України на економічному та гуманітарному напрямку роботи ООН, насамперед, відбувається в Другому комітеті Генеральної Асамблеї (економічно-фінансові питання). Зусилля спрямовуються на розширення міжнародної фінансової і технічної допомоги для вирішення завдань економічного та соціального розвитку України. Результатом, зокрема, є включення до низки важливих рішень Генеральної Асамблеї та інших органів положень щодо надання міжнародним співтовариством фінансової, технічної та консультативної допомоги країнам з перехідною економікою.
Одним з пріоритетних напрямків діяльності нашої держави в ООН є співробітництво з метою пом'якшення та мінімізації довготермінових наслідків Чорнобильської катастрофи. Починаючи з 1990 р. за ініціативи України, Білорусі та Російської Федерації Генеральною Асамблеєю ООН схвалюється резолюція “Зміцнення міжнародного співробітництва та координація зусиль у справі вивчення, пом'якшення та мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи” (з 1993 р. - на дворічній основі). 55-ю сесією ГА ООН у грудні 2000 р. було ухвалено резолюцію “Закриття Чорнобильської АЕС”, в якій Генеральна Асамблея привітала рішення Уряду України про закриття станції. На початку 1990-х років відповідні резолюції та рішення щодо Чорнобиля схвалювалися також в рамках Економічної і Соціальної Ради та Дитячого фонду ООН. 28 квітня 2006 р. за ініціативи делегації України відбулося спеціальне пам'ятне засідання ГА ООН з нагоди 20-х роковин Чорнобильської трагедії.11 Френсіс О'Доннел «Національно екологічна політика України», 2007р. -6с.
Також Україна є активним учасником діяльності органів системи ООН у сфері прав людини. Наша держава є стороною всіх основних міжнародно-правових документів ООН з прав людини, найважливішими з яких є Міжнародний пакт про громадянські та політичні права, Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права, Факультативні протоколи до них, Міжнародна конвенція з ліквідації всіх форм расової дискримінації. Як учасниця цих міжнародних договорів Україна подає періодичні доповіді про їх виконання на розгляд відповідних конвенційних органів.
Обрання України 9 травня 2006 року до складу Ради ООН з прав людини стало черговим красномовним свідченням міжнародного авторитету нашої держави, визнанням її практичного внеску і значного потенціалу у сфері забезпечення дотримання та поваги прав і свобод людини у світі. Дотримуючись своїх зобов'язань країни-члена ООН щодо забезпечення прав людини, Україна досягла суттєвого прогресу у приведенні законодавства у відповідність до міжнародних норм та стандартів, посиленні засобів правового захисту на національному рівні, реформуванні судової системи, зміцненні ролі правозахисних організацій, підвищенні рівня правової культури. У травні 2008 року Україну було переобрано до складу РПЛ.
У ході 58-ї сесії ГА ООН у 2003 р.Україна ініціювала Спільну заяву з нагоди 70-ї річниці Голодомору 1932-1933 рр.в Україні, яку було розповсюджено як офіційний документ 58-ї сесії ГА ООН в рамках пункту порядку денного „Питання прав людини”.Співавторами Спільної заяви стали 36 держав-членів ООН, її підтримали також Австралія, Ізраїль, Сербія і Чорногорія, 15 країн-членів та 10 країн, які на той час очікували отримання статусу повноправного члена ЄС.
Кульмінаційним етапом відзначення в ООН 75-х роковин Голодомору 1932-1933 років стало відкриття до підписання з ініціативи делегаці и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.