Здесь можно найти образцы любых учебных материалов, т.е. получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ и рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Курсовик Економчний потенцал України у склад народно-господарського комплексу СРСР. Сучасний стан зовншньо-економчних звязкв України. Структура експорту мпрорту. Конкурентоспроможнсть українських товарв. Процес утворення свтового господарства.

Информация:

Тип работы: Курсовик. Предмет: Междун. отношения. Добавлен: 04.05.2009. Сдан: 2009. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


12
ЗМІСТ:
1.Вступ
2.Економіка України у складі СРСР
2.1.Економічний потенціал України у складі
народногосподарського комплексу СРСР
2.2.Участь України в зовнішньоекономічних відносинах
3.Україна у світовому господарстві після здобуття
Незалежності
4.Сучасний стан зовнішньоекономічних зв'язків України.
Структура експорту
5.Конкурентоспроможність українських товарів
6.Висновки
7.Список використаної літератури
ВСТУП:
Україна, як молода суверенна держава, не має достатнього досвіду налагодження економічних зв'язків з країнами світу. Це пояснюється насамперед тим, що вона не мала змоги набути та-кого досвіду у складі СРСР їй бракує достатньої кількості органів, кадрів які, могли б проводити самостійну науково обгрунтовану зовнішньо-економічну політику.
Світові економічні зв'язки необхідні Україні для того щоб швидше подолати глибоку економічну кризу, для стабільного і швидкого розвитку продуктивних сил і підняття на цій основі життєвого рівня населення. Наприклад, та країна яка не незаймається зовнішньою торгівлею, не розвиває господарскі звязки з іншими державами світу, змушена збільшувати затрати виробництва приблизно в півтора-два рази.
Україна робить перші кроки на шляху до входження у світове господарство. Цьому сприяє створення певної правової бази, прийняття відповідних законів.
Процес утворення світового господарства ще не завершився, оскільки це тривалий період. Проте всі країни світу тією чи іншою мірою втягнуті у міжнародні економічні зв'язки (насам-перед торгівельні) з іншими країнами. Тому світове господарство - це сукупність національних господарств та економічних взаємозв'язків між ними, або сукупність виробничих відносин, які функціонують на національному та міжнародному рівнях.
Я вважаю, що для Украіни сьогоді, в рамках світового господарства, важливі такі питання, як організація експортно-імпортних операцій, практика валютного регулювання, стимулювання і захист іноземних інвестицій, проблеми і перспективи розвитку вільних економічних зон, організація діяльності міжнародних товарних ринків та багато інших питань, які роблять недосконалою систему управління зовнішньоекономічною діяльністю нашої країни.
2.1.Економічний потенціал України у складі народногосподарського комплексу СРСР.
Розвиток економіки колишнього СРСР передбачав максимальну
інтеграцію господарств союзних республік у загальносоюзному народногосподарському комплексі, формування якого заверши-лося в 60 - 80-х роках. Регулювалися структура та рівні еконо-мічного розвитку союзних республік та економічних регіонів. Планування і управління економікою були централізовані, лімітувався розподіл між союзними республіками, економічноми регіонами і галузями фінансових, трудових, матеріально-технічних та інших ресурсів.
Економічний потенціал України у складі народногосподарсь-кого комплексу СРСР характеризують дані таблиці, % до загальносоюзних показників:
Показник
1970
1980
1990
1991
Площа
Населення
Національний дохід
Прибуток у цілому по народному господарству
Грошові доходи населення
Платні послуги населенню
2,7
19,5
2,7

18,96
16,7
16
17,6
17,9
2,7
18
16,8
17,8
16,8
18
2,7
17,9
16,6
18,6
16,6
19,3
Частка України у валовому суспільному продукті СРСР
Промисловість
Сільське господарство
Будівництво
Транспорт
Торгівля і сфера послуг
18,8
17,6
21,7
14,69
16,9
17
18,7
17,4
21,3
14,6
16,5
17,4
18,6
18,72
21,9
14,26
16,6
17,42
16,6
17,2
20,9
10
15,2
14,9
Виробництво продукції на душу населення порівняно з СРСР
Промисловість
Будівництво
Сільське господарство
Транспорт
Торгівля і сфера послуг
90,3
75,4
111,32
86,7
87,2
91,35
76,6
111,8
86,6
91,4
103
78
123,1
91
95
95
50
117
75
100
Частка України в загально-союзних капіталовкладеннях
Частка України в промисловому виробництві СРСР
В тому числі
Електроенергетика
Паливна промисловість
Хімічна промисловість
Машинобудування
Деревообробна промисловість
Промисловість будматеріалів
Легка промисловість
Харчова промисловість
17,6
15,9
19,6
15,5
17,6
9,9
20,2
19,4
21,8
14,2
17,4
15,6
15,5
16,1
18
10,6
16,9
13,8
20,5
13,1
17,6
14,7
14,1
16
17,7
12,1
16,3
14,2
21,9
17,2
15,5
15,4
14,9
18,7
10
15,2
13,1
20,9
Частка України у загальносоюзному виробництві
Електроенегія
Видобуток нафти
Видобуток вугілля
Чавун
Сталь
Видобуток залізної руди
Металорізальні верстати
Мінеральні добрива
Трактори
Газ
Сірчана кислота
Автомобілі
Тканини
Телевізори
Холодильники
Цемент
Взуття
18,8
4
33,2
35,7
54,2
57
20,8
32,2
30,5
18,4
12,6
5,2
29,6
11,6
18,1
21,6
18,24
1,24
27,51
43,45
36,28
51,22
25,12
16,53
24,5
13
19,6
9,4
9,2
33,2
11,8
17,3
24,1
17,27
0,93
23,44
40,48
34,16
34,16
23,6
15,14
21,5
3,5
15,7
17,7
9,5
35,8
13,9
16,6
23,3
Частка сільськогосподарського виробництва України у загальносоюзному
23,7
22,3
21,9
Загальна площа сільськогосподарських угідь
В тому числі культури
Зернові
Технічні
Картопля і овочі
Кормові
Площа зрошених земель
Площа осушених земель
15,2
13,1
27,4
25,5
16
8,5
15,4
15,4
13
27
27
15,9
11,8
20,6
15,6
13,3
26
25,9
156
12,5
20,5
Валовий збір сільськогосподарських культур
Зернові
Цукровий буряк
Соняшник
Картопля
Овочі
21,7
63,9
46,5
25,3
29,9
21,6
60,2
48,7
19,6
26,3
23,4
54,2
41,1
26,2
24,8
Урожайність сільськогосподарських культур порівняно з середньосоюзною
Зернові
В тому числі
Пшениця яра
Пшениця озима
Цукровий буряк
Соняшник
Картопля
165,4
158
129
127
125
105
166
131
99,6
125
129
80
175
258
131
110
115
107
Поголів'я худоби
Великої рогатої
В тому числі
Корови
Свині
Вівці та кози
20,5
21,2
25,5
6,2
22,2
21,4
27,6
6,1
21,3
20,4
25,2
6,2
За галузевою структурою господарство України спеціалізується на природо-, фондо-, енерго-, матеріало- і трудомістких галузях промисловості. Воно було розбалансованим, а всі його галузі економічно і технологічно не були пов'язані між собою. Економіка України створювалась і функціонувала як невід'ємна складова народногосподарського комплексу колишнього СРСР, в інтересах усіх його союзних республік на основі єдиного плану. Частина підприємств працювала, використовуючи привізні паливно-енергетичні ресурси, сировину, матеріали, комплектуючі, деталі. Так, Тернопільмький бавовняний комбінат переробляв бавовну, яка надходила з Киргизії та Узбекистану. За оцінками економістів, 70-80% загальної кількості промислових виробництв не мали на території України замкнених технологічних циклів. Вони не могли існувати без виробничої кооперації з великою кількістю підприємств колишнього СРСР, які до того ж були основними споживачами виробленої продукції. Понад 70% усіх сільськогосподарських машин, створених свого часу спеціалізованими проектними організаціями Запоріжжя, випускалися в Росії, Белорусії, Казахстані та республіках Прибалтики. Привізними товарами забезпечувався і споживчий ринок України.
В Україні не розвивалися такі енергоємні галузі промисловості, як електронна, електротехнічна, комп'ютерна, точне машинобудування. Сировинні ресурси працювали на загальносоюзні потреби, що призвело до їхнього виснаження.
Територіальна структура виробничих комплексів (Донбас, Придніпров'я, Прикарпаття, Поділля, Полісся) не забезпечувала їхньо інтегрованості до загальнореспубліканського поділу праці, спеціалізацію на певних видах продукції, ефективне використання наявного виробничого потенціалу.
Маючи розвинені промисловість, сільське господарство, транспорт, Україна не могла задовольнити свої виробничі потреби. Функціональна структура господарства не забезпечувала безперервного зростання життєвого рівня населення, екологічну чистоту, раціональне використання ресурсів, стабільне економічне зростання, високу ефективність виробництва. Структура українського господарства не створила можливостей для його інтегрування до світових економічних структур, а рівень життя населення значно відставав він стандартів розвинених країн.
Розвиваючись однобоко, господарство україни було зорієнтоване на виробництво засобів виробництва. У 1987 році їхня частка становила 72,2% і збільшиася порівняно з 1940р.на 10%. Негативні зміни відбувалися також у структурі предметів споживання. Так, протягом 1970-1987 рр.виробництво продукції харчової та борошномельно-круп'яної промисловості зменшилося в цій структурі з 52,4 до 46,3%, тоді як виробництво продукції галузей важкої промисловості зросло з 22,4 до 29,5%.[1], [2]
2.2. Участь України в зовнішньоекономічних відносинах.
Роблячи вагомий внесок в економіку колишнього СРСР, Україна брала участь у зовнішньоекономічних відносинах. В останні роки існування СРСР її частка становила 20% загальносоюзних експортних поставок, які йшли в 123 країни світу. Суб'єктами міжнародних господарських зв'язків були понад 1400 українських підприємств. Частка експорту України у колишньому загальносоюзному щодо окремих видів продукції була такою, %:
Екскаватори - 62, сільськогосподарські машини - 74, скло - 100, цемент - 75, залізна руда - 98, марганцева руда - 100, чавун - 75, листовий прокат - 56, сортовий прокат - 60, труби - 75, металургійне обладнання - 43, ковальсько-пресове обладнання - 74, велосипеди - 40, телевізори - 25.
Найтісніші економічні зв'язки Україна підтримувала з країнами Східної Європи, зокрема з Угорщиною і Польщею. У структурі вивозу в ці країни переважала продукція галузей важкої індустрії, електроенергія, природний газ, кокс, руда, сірка, чорні метали, устаткування для гірничодобувної та металургійної промисловості, екскаватори, бульдозери, телевізори, трансформатори, сільськогосподарські машини.
З загальносоюзної «кочегарки» Україна була перетворена на «кочегарку» РЕВ. У 1988 р. вона поставила країнам РЕВ
43,7 млрд кВТ*год електроенергії, тобто 15%, а на споживання своєму населенню - всього 8%.[4]
З країн Східної Європи Україна імпортувала машини і устаткування, верстати, комплектне промислове устаткування для хімічної, меблевої та харчової промисловості, рухомий залізничний склад, судна, автомобілі, побутові електроприлади, медикаменти тощо.
Україна брала участь в економічному співробітництві з економічно розвиненими країнами. Більше 20 країн (Австрія, Нідерланди, Італія, Норвегія, Франція, Фінляндія, Німеччина, Швейцарія, Швеція, США, Канада, Великобританія, Японія) одержували з України промислову продукцію і промислову сировину: залізну і марганцеву руду, кокс, прокат чорних металів, графіт, скло, металургійне та гірничо-шахтарне устаткування, штучні алмази, алмазний інструмент, а також цукор, олію, льоноволокно тощо. Зокрема, у Великобританію з України надходили прокат чорних металів, чавун, феросплави, металообробні верстати, бензол, цукор, льоноволокно,хміль. В Україну Великобританія поставляла різні машини, промислове устаткування, хімічні продукти, вовняні тканини тощо. У ФРН Україна експортувала феросплави,чорні метали, автонавантажувачі, віконне скло, олію тощо. З ФРН імпортувалися різні машини і промислове устаткування, прокат чорних металів, хімічна продукція. Українські машинобудівники виготовляли для США унікальний трансформатор на 560 тис.кВт, для Фінляндії - комплект устаткування для атомної електростанції.
Україна вивозила свої товари більш як у 50 країн світу, що розвиваються. У структурі експорту головне місце посідали машини і промислове устаткування. Машини, устаткування, прилади для африканських, азіатських і латиноамериканських країн виготовлялися з урахуванням їхньої роботи в умовах тропічного клімату.
Експортна продукція України за цінами світового ринку оцінювалась у 30 млрд крб. Проте зазначені прибутки осідали далеко за її межами. Така форма економічних відносин - звичайнісінький колоніальний грабунок України з боку центру. Про це свідчила структура експортних поставок. У 1989р., наприклад, на сировину, матеріали і товари народного споживання припадало 72, на машини і устаткування - 22% експорту продукції.
У зовнішньоекономічних відносинах Україна мала пасивне сальдо. Справа у тому, що продукція України належала до початкової та середньої стадій обробки, тому й оцінювалась дешево. Готова продукція оцінюється за вищими цінами.
Отже, участь України в народногосподарському комплексі СРСР, як і в світогосподарських зв'язках в цілому, свідчила про її колоніальне становище. Наслідком жорстокої експлуатації української економіки стало її виснаження, уповільнення темпів розвитку, що переросло в глибоку кризу.
3.Україна у світовому господарстві після здобуття Незалежності.
Україна робить перші кроки на шляху до входження у світове господарство. Цьому сприяє створення певної правової бази, прийняття відповідних законів. Такими законами є Закон України ,, Про зовнішньоекономічну діяльність” (квітень 1991р.),Закон ,,Про створення експортно-імпортного банку “ (січень 1992р.), Закон ,, Про іноземні інвестиції ” (березень 1992р.) та інші, декрети Кабінету Міністрів тощо.[ 5,9]
В минулому Україна мала економічні зв'язки з 123 країнами світу, але основні рішення щодо їх розвитку приймалися в Москві. Те саме стосувалося зовнішньоекономічної діяльності близько 1400 підприємсв України.
Об'єктивно причиною, що заважає нині входженню України як повноправного партнера у світове господарство, є низька конкурентоспроможність її продукції насвітових ринках. Із промислових товарів на ринках дальнього зарубіжжя може конкурувати не більше 1% товарів. Крім того, навіть ті товари, на які є попит на зовнішніх ринках, не відповідають міжнародним стандартам. Так, майже весь чавун не має світових сертифікатів, з низьким обсягом номенклатури відливок, що призводить до великої металомісткості продукції, відходів металу майже 25%. Крім того, брак кадрів та їх недостатній професійний рівень робить недосконалою систему управління зовнішньоекономічною діяльністю. В останні роки ситуація у цій сфері значно погіршується.
Україна традиційно протягом багатьох років займала провідне місце серед інших республік у складі СРСР у розвитку експортного виробництва. Для цього були вагомі об'єктивні умови, насамперед природні ресурси, виробничі потужності, науково-технічний потенціал, кваліфіковані трудові ресурси, географічне положення, транспортне забезпечення та ін. Про це свідчать такі дані: частка України в останні роки існування СРСР становила 20% загальносоюзних експортних поставок. За окремими видами експортних поставок питома вага України становила: по залізній руді -- 98%, марганцевій руді -- 100, чавуну і трубах -- 75, ковальсько-пресовому обладнанню і сільськогосподарських машинах -- більше ніж 70, екскаваторах і сортового прокату -- більше ніж 60% і т. д. Сучасні можливості експортного потенціалу України повною мірою залежать від рівня розвитку окремих економічних районів і областей.
Аналіз зовнішньоторговельних відносин України з зарубіжними країнами показує, що більше ніж за 5 останніх років баланс зовнішньої торгівлі України не мав позитивного значення. Тільки в 1997 р. Україна імпортувала товарів майже на 3 млрд дол. США більше, ніж експортувала, у тому числі в республіки колишнього Радянського Союзу -- маже на 4,5 млрд. дол. Ця різниця між імпортом і експортом обумовлена передусім від'ємним сальдо по імпорту природного газу, нафти, дизельного палива, автомобільного бензину, вугілля, тобто за рахунок енергоносіїв.
4.Сучасний стан зовнішньоекономічних зв'язків України. Структура експорту.
На сучасному етапі соціально-економічного розвитку Україна має тісні зовнішньоекономічні зв'язки з більш ніж 100 країнами світу. Провідну роль у розвитку зовнішніх економічних зв'язків України відіграють країни близького зарубіжжя. Найважливішими торговельними партнерами України є Росія, Туркменія, Біло-Азербайджан, Литва, Казахстан та інші країни.
Структура зовнішньої торгівлі України зумовлена спеціалізацією її економіки. В 1997 р. у структурі експорту переважали чорні метали та вироби з них (38% всього експорту України у 1997 p.), продовольчі товари (більше ніж 9%), руди і мінеральне паливо (8%), продукція хімічної промисловості (більше ніж 10%) та ія машинобудування (майже 13%). В імпорті переважали мінеральне паливо (майже 46% усього імпорту), реактори ядерні, котли і устаткування для електроенергетики (більше ніж 11%), продукція інших галузей машинобудування (майже 9%), продукція хімічної промисловості (більше ніж 8%) та ін.[7. Розділ 19]
Внаслідок впровадження режиму вільної торгівлі з країнами і Балтії зовнішньоторговельний баланс з цими країнами істотно покращується. Нині питома вага зовнішньоторговельного обороту з цими країнами перевищує 63% від загального товарообігу, в тому числі по експорту цей показник сягає 60%, а по імпорту -- більше ніж 65%. (Основним торговельним партнером України залишається Російська Федерація, на яку припадає майже половина загальних обсягів торгівлі України. Росія задовольняє майже 100% потреби України в годинниках, швейних машинах; поставляє значну частину легкових і вантажних автомобілів, радіоприймальних пристрої, програвачів, відеомагнітофонів, персональних комп'ютерів, одягу, взуття, тканин, целюлози, синтетичного каучуку, продукції кольорової металургії, риби і рибопродуктів, задовольняє майже 4/5 потреби в лісоматеріалах, майже 90% потреби в нафті і нафтопродуктах, понад 70% потреби в природному газі; частково поставляє електроенергію і деякі сорти чорного прокату.
В експорті з України до Росії переважають чорні метали, які задовольняють майже половину потреби в них з боку Росії, а також труби, марганцева руда, трактори, сільськогосподарська техніка, прокатне устаткування (в тому числі доменне і сталеплавильне), металорізальні і деревообробні верстати, екскаватори, автомобільні крани, аміак, цемент, автобуси, скло, телевізори, касетні магнітофони, холодильники, вироби із золота, платини та срібла, цукор, олія, м'ясо і м'ясопродукти, молочні продукти та ін.
В останні роки зростає експорт України до інших республік колишнього Радянського Союзу, в тому числі за останні два-три роки експорт до Білорусі зріс майже на третину, до Молдови --в 1,6 раза, до Грузії -- більше ніж у 10 разів, в Узбекистан -в 1,6 раза і т. д.
У цілому Україна має позитивне зовнішньоторговельне сальдо Білоруссю, Азербайджаном, Вірменією, Грузією, Молдовою, ТаджІ кистаном, Узбекистаном, Естонією. Разом з тим Україна має вели, від'ємне торговельне сальдо з Росією, Туркменією, Казахстаном.
Крім країн СНД і Балтії, Україна розширює зовнішньоекони мічні зв'язки з багатьма розвинутими країнами світу. В останні роки найбільші експортні поставки Україна здійснювала до Китаю (майже 1,5 млрд. дол., або 10% загального обсягу експорту; Туреччини (майже 700 млн. дол., або близько 5%), Німеччини (майже 600 млн. дол., або 4%), Італії (близько 3%), Польщі (майже 3%), Угорщини і США (більше ніж по 2%), Словаччини (майже 2%). [7. Розділ 19]
Найбільші імпортні поставки в Україну надходять з Німеччини (більше ніж 1,3 млрд. дол., або майже 8% загального імпорту), США (майже 700 млн. дол., або 4%), Польщі (більше ніж 3%), Італії (більше ніж 2%), Франції (майже 2%), Великобританії (1,5%), Чехії, Словаччини, Угорщини, Куби та ін.
Сучасна зовнішньоекономічна політика України спрямована на формування нового торговельного режиму з подальшою інтеграцією до світового економічного простору шляхом поступового і зваженого збільшення ступеня відкритості національної економіки. Перш за все передбачається:
* підтримка національних товаровиробників шляхом використання можливостей міжнародно-правового механізму захисту їх інтересів на світовому ринку;
* прискорення економічних реформ шляхом гармонізації економічного законодавства відповідно до світової системи торгівлі (ГАТТ/СОТ);
* зняття технічних бар'єрів у торгівлі з провідними країнами -- членами COT (США, ЄС), розширення торгівлі з якими забезпечує надходження валюти, стимулює розвиток і технічне оновлення промисловості, сприяє поглибленню виробничої кооперації, забезпечує істотне збільшення іноземних інвестицій.
Одним з головних завдань щодо розвитку зовнішніх економічних зв'язків України є забезпечення просування товарів українського виробництва на нові зарубіжні ринки. Одночасно робитиметься все можливе для збереження традиційних ринків України з державами, які утворилися на теренах колишнього Радянського союзу. Саме ці країни в найближчій перспективі повинні бути найбільш привабливими для українського експорту. Розвиток гідного торговельно-економічного співробітництва з ними є одним з пріоритетів Укра'їни в зовнішньоекономічних зв'язках.
Аналіз структури і обсягів зовнішньої торгівлі України за останні роки свідчить про те, що саме з країнами СНД і Балтії найбільше зріс товарообіг при випереджаючому збільшенні обсягів експорту.
Важливим для розвитку взаємовигідних торговельно-економіч зв'язків з країнами СНД та іншими країнами світу є зміщення акценту з співробітництва на державному рівні до співробітництва на рівні господарюючих суб'єктів шляхом створення спільних підприємств, транснаціональних промислово-фінансових груп, виробничих корпорацій та інших господарських структур.
Світовий економічний простір в XXI столітті характеризується посиленням впливу інтеграційних процесів на національні економіки більшочті держав. Інтеграція України у світові економічні структури передбачає її активну участь у системі зовнішньоторгівельних відносин, які являють собою переміщення товарів і послуг за межі державних кордонів.
Дтнаміка зовнішньої торгівлі України з 2000 по 2005 роки характеризується зростанням позитивного зовнішньоекономічного сальдо.У 2004 році цей показник сягнув 3669,3 млн.дол.США. Таке зростання пов'язане з активною політикою нашої держави, спрямованою на подолання кризових явищ в економіці та лібералізацію зовнішньої торгівлі країни. Розвиток зовнішньої торгівлі України в 2005 році характеризувався значним зниженням темпів приросту експорту й з и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.