На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


курсовая работа Методика проведення нестанд урокв виробничого навчання Опорядження фасадв

Информация:

Тип работы: курсовая работа. Добавлен: 15.09.2012. Сдан: 2012. Страниц: 5. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


     ЗМІСТ

    Вступ  3        

        Розділ 1. Науково-організаційні основи нестандартних форм виробничого навчання  5

      1.1. Поняття та сутність нестандартних форм навчання   5
      1.2. Місце нестандартних форм навчання в організації виробничого навчання  6
      1.3. Види нестандартних уроків і їх характеристика  8 

        Розділ 2. Методика проведення нестандартних уроків виробничого
                         навчання  16
        2.1. Можливості проведення нестандартних уроків в ПТЗО   16
      2.2. Методична розробка уроку з теми „Опорядження фасадів”   26
      Висновки  32
    Список  використаної літератури  34
    Додатки
 

      ВСТУП 

     Нестандартні  уроки передбачають реалізацію принципу гуманізації освіти, методологічну переорієнтацію процесу навчання з інформативної форми на розвиток особистості, індивідуально-диференційований і особистісно- орієнтований підходи до навчання. У цьому процесі найважливіше місце належить уроку виробничого навчання - основній формі навчання, а також його різновиду - нестандартному уроку. Удосконалення методики проведення нестандартного уроку виробничого навчання розглядається як один із найважливіших напрямків підвищення пізнавального інтересу учнів, якості їх знань, умінь та навичок.
     Зміни в навчальному процесі ставлять нові вимоги до діяльності майстра в/н, яка орієнтована на учня, і це викликає необхідність по-новому підійти до проблеми нестандартного уроку. Актуальність проблеми полягає в тому, щоб через удосконалення методики проведення нестандартних форм виробничого навчання виховувати в учнів професійний інтерес, зокрема до опоряджувальних робіт. Розробкою методики проведення нестандартних уроків навчання займались А. Бородай, Ю. Мальований, О. Дорошенко, С. Ніколаєва, О. Тернопольський, І. Підласий та інші. Враховуючи актуальність проблеми, темою курсової роботи обрано „Методика проведення  нестандартного уроку виробничого навчання з теми „Опорядження фасадів”.
     Мета: Розробити методику проведення нестандартного уроку виробничого навчання з теми „Опорядження фасадів”.
     Об’єкт  дослідження: виробниче навчання.
     Предмет дослідження: методика проведення нестандартного уроку з теми „Опорядження фасадів”.
     Завдання  дослідження:
      проаналізувати методичну, навчальну, періодичну літературу щодо теми дослідження;
      визначити сутність нестандартних уроків, їх види;
      розробити методику проведення нестандартного уроку виробничого навчання з теми „Опорядження фасадів”.
     Для виконання поставлених завдань  використані такі методи дослідження:
– теоретичні: аналіз (ретроспективний, порівняльний) для зіставлення та порівняння різних поглядів вчених на проблему удосконалення методики проведення нестандартних уроків, визначення напрямів дослідження та поняттєво-категоріального апарату; класифікація та систематизація теоретичних даних (стосовно методики проведення нестандартних уроків); логічне узагальнення (висновки та рекомендації щодо методики проведення уроків виробничого навчання);
– емпіричні: вивчення досвіду з проведення нестандартних уроків. 

                 
 

        РОЗДІЛ 1. Науково-організаційні основи нестандартних форм виробничого навчання 

      1.1.  Поняття та сутність нестандартних форм навчання 

     Традиції  і творчість у педагогіці —  не антиподи. Якоюсь мірою стримуючи  творчість, традиції все ж дають  дорогу новому, змінюються під натиском вимог життя. Сьогодні нетрадиційні або нестандартні уроки — це нові ефективні прийоми в організації уроку, навчально-виховного процесу в ПТЗО.
     Чіткого визначення «нестандартний урок» у  педагогічній літературі досі не існує. Найбільш поширеною є характеристика такого уроку як імпровізованого навчального заняття, що має нестандартну (невизначену) структуру та незвичайний задум й організаційну форму. З іншого боку, нестандартним можна назвати уроки у тій чи іншій технології навчання. Наприклад, особистісно зорієнтований урок, урок у розвивальній системі навчання, модульний урок тощо.
     Відзначимо, що не існує й загальноприйнятої  типології нестандартних уроків. Усі існуючі класифікації значною  мірою можна назвати умовними. У посібнику І. П. Підласого «Педагогіка» перелічується 36 типів нестандартних занять (урок-гра, урок — рольова гра, урок-діалог, бінарний урок та ін.). В.А.Щеньов пропонує класифікувати нестандартні уроки, доповнивши типологію «класичного» уроку. Наприклад, уроки-вікторини, захист проектів відносять до групи уроків контролю знань, а уроки-лекції, уроки-конференції — до уроків формування нових знань. С В. Кульневич та Т.П.Лакоценіна виділяють такі групи нестандартних уроків:
     1.  Уроки зі зміненим способом  організації (лекції, захист ідей, урок взаємоконтролю).
     2.  Уроки, пов'язані з фантазією  (урок-гра).
     3.  Уроки, що імітують які-небудь види діяльності (урок-екскурсія, урок-експедиція).
     4.  Уроки з ігровою змагальною  основою (вікторина, КВК).
      5.  Уроки з трансформацією стандартних  способів організації (семінар,  залік, урок-моделювання).
    6.  Уроки з оригінальною організацією (урок взаємонавчання, урок-монолог).
     7.  Уроки — аналогії певних дій  (урок-суд, урок-аукціон).
    8.  Уроки — аналогії з відомими  формами й методами діяльності (урок-диспут, урок-дослідження).
     Незважаючи  на таке величезне різноманіття, для  більшості нестандартних уроків, як правило, характерні: колективні способи роботи; цікавість до навчального матеріалу; значна творча складова; активізація пізнавальної діяльності; партнерський стиль взаємовідносин; зміна ролі майстра в/н; нестандартні підходи до оцінювання та ін. [10; с.25]
     При професійній підготовці дуже важливим є відхід від шаблону, підтримка  ініціативи майстра, створення умов для невимушеного обміну ідеями, досвідом, думками.  

      1.2. Місце нестандартних форм навчання в організації виробничого навчання 

     Держава стоїть на порозі переходу від індустріального  до постіндустріального суспільства, а тому вимоги, потреби людини у  ньому змінилися.
     Суспільство «Епохи інформації» (постіндустріальне) вимагає від людини:
     1) певних умінь, які можна застосувати  за будь-яких обставин;
     2) уміння мислити, а не накопичувати  певну суму знань і поглядів;
     3) не вузьких знань, а загального  підходу до вирішення питань;
     4) комунікабельності — уміння працювати  у злагоді з іншими і спільно  доходити мети. [1; с.68]
      Саме  тому існує необхідність застосування під час отримання професійної освіти таких форм і методів, які б збуджували творчість учнів, створювали атмосферу розкутості, емоційного піднесення.
      Нестандартні  форми навчання – це система методів  і прийомів, за допомогою яких активізується пізнавальна діяльність учнів, учень включається в діяльність, що потребує творчого засвоєння знань, умінь та навичок у процесі проведення уроків виробничого навчання.
     Актуалізація  проблеми нестандартних уроків та їхній  вплив на всебічний розвиток юнака пов'язана насамперед із загальновизнаним фактом низького рівня об'єктивної та суб'єктивної готовності юнаків до життя за межами училища, фактичною відсутністю у більшості ПТЗО системи роботи, спрямованої на розвиток соціально-психологічної готовності юнака до життя, що включає такі якості:
     • уміння приймати рішення та робити вибір;
     • бути свідомим громадянином своєї держави;
     •   відчувати себе громадянином цілого світу;
     •   вміти співпрацювати з іншими людьми;
     •   завжди працювати якісно;
     • проявляти ініціативу;
    • навчитися  працювати з великим обсягом  різноманітної інформації, самостійно здійснювати її пошук, обробку, аналіз і зберігання;
     • бути свідомим того, що існують різні  цінності. [8; с.37]
     Цих якостей майбутнім громадянам можна  набути через використання нестандартних уроків при професійній підготовці.
     Розглянемо  види нестандартних уроків, які можна  використовувати на уроках виробничого  навчання та охарактеризуємо їх.  

     1.3. Види нестандартних  уроків  і їх  характеристика 

     У педагогічної практиці при проведенні уроків виробничого навчання майстри використовують такі нестандартні уроки, як: урок — ділова гра, урок — рольова гра, урок — змагання, урок — КВК, урок — взаємонавчання учнів, урок винахідництва, урок — творчий звіт, урок — аукціон, урок — залік, урок — екскурсія, урок — інтерв'ю, урок, інтегровані і бінарні уроки.
     Урок  ділова гра. Навчальні ігри, на відміну від розважальних, мають певні істотні ознаки і свою стійку структуру, до якої входять такі компоненти (за В. Коваленко, П.Підкасистим та ін.):
     •   ігрова задумка;
     •   правила гри;
     •   безпосередньо ігрові дії;
     •   дидактичні завдання;
     •   обладнання гри;
     •   результат гри.
     Навчальна гра дозволяє досягти цілої низки  важливих цілей:
     1) дидактичних (формування й застосування  нових ЗУН, розширення кругозору тощо);
     2) розвиваючих (розвиток пам'яті,  розумових процесів — аналізу, синтезу, співставлення і т. ін., творчих здібностей, придбання професійних навичок);
     3)  виховних (виховання самостійності,  колективізму, відповідальності, волі, навичок співробітництва та ін.).
     Під час підготовчого етапу формулюється мета гри, обирається навчальний зміст гри, розробляється її план та сценарій, готується обладнання, проводиться інструктаж, розподіл ролей, консультації тощо. Останнім етапом категорично не можна нехтувати, бо тоді гра перетвориться із навчального засобу на самоціль. На цьому етапі викладач повинен допомогти гравцям систематизувати результати гри (чому навчилися?), оцінити процес пізнавальної діяльності.
     Зрозуміло, що підготовка уроку-гри потребує значно більше часу, ніж підготовка до звичайного уроку виробничого навчання. Але педагогічний результат такого заняття буде значно більшим. А винагородою за зусилля та затрачений на підготовку час стануть сяючі очі учнів, міцні знання, придбані професійні навички  та вміння, прагнення нових відкриттів та позитивний настрій і майстрів, і учнів.
     Урок  — рольова гра роботи спеціального конструкторського бюро. Група ділиться на підгрупи, кожна підгрупа отримує завдання: 1-а підгрупа — мозковий центр — розробляє проект нового будинку, висуває гіпотезу; 2-а підгрупа — підгрупа допомоги — видає необхідні дані з довідників; 3-я підгрупа — історики — готують історичний огляд за темою; 4-а підгрупа — муляри — виконують кам’яну кладку; 5-а група – маляри-штукатури – виконують штукатурні і опоряджувальні роботи, 6-а підгрупа — підгрупа техніки безпеки; 7-а підгрупа — економісти, вони обґрунтовують економічну доцільність об’єкту; 8-а підгрупа — управління і контролю.
     Урок  — змагання. Мета уроку — закріпити уміння знаходити вихід з нестандартних ситуацій. Формуються команди і журі. Журі підбирає ситуаційні завдання, готує інструменти та матеріали для виконання завдання, матеріали для короткого повідомлення за темою. Структура уроку: 1. Повідомлення члена журі. 2. Розминка. 3. Демонстрація прикладів завдань, їх пояснення. 4. Конкурс капітанів — виконання завдання. 5. Конкурс команд — виконання виробничих завдань. Завершується урок підбиттям підсумку. Оголошується команда-переможець.
     Урок КВК. Проводиться для повторення теоретичного матеріалу, необхідного для виконання завдань, складається з п'яти етапів-конкурсів. 1-й етап — розминка. Ставиться завдання: скласти розповідь з вивченої теми або розділу. Один учень починає розповідь, другий продовжує і т. д. 2-й етап — конкурс «Перевірка домашнього завдання». Потрібно розіграти сценку, у якій відобразити все головне з теми; 3-й етап — розв'язування ситуаційних задач з вибором відповіді; 4-й етап — конкурс «Відгадай»; 5-й етап — конкурс «артистів» і «художників» (їх відправляють за двері, демонструється експеримент, потім запрошуються «артист» і «художник», їм пантомімою зображується експеримент, а вони повинні відгадати його і зобразити). Потім підбиваються підсумки.
     Урок  — взаємонавчання учнів — це групова робота над поставленим завданням, надбання нових умінь та навичок, взаємодопомога і взаємовідповідальність учнів. Структура уроку: а) формується екіпаж з 4-х чоловік: командир (сильний учень), штурман, 2 пілоти; б) ставиться мета — виконати опоряджувальні роботи; в) майстер детально з демонстраціями пояснює виконання завдання, потім другий раз пояснює за допомогою макетів, муляжів.  г) екіпажі починають працювати: спочатку командир виконує завдання перед своїми підлеглими, потім приймає залік у штурмана, командир і штурман перевіряють пілотів, ставлять їм залік і оцінки. Екіпаж готовий до захисту виконаного завдання; ґ) командир витягує жетон: якщо жетон «Вибір» — майстер визначає, хто буде виконувати завдання і пояснювати послідовність його виконання; жетон «Делегат» — екіпаж вибирає, хто буде відповідати; жетон «Усі» — відповідає кожен член екіпажу; жетон «Довіра» — опитування не проводиться; оцінка в журнал виставляється кожному та, яка була визначена в групі; жетон «Екзаменатори» означає, що екіпаж командирується для приймання заліку в другого екіпажу.
     Урок  — творчий звіт. Тема і дата уроку оголошується за 2 місяці. До цього заняття потрібно виконати творчу роботу за темою: виготовити прилад, розробити проект, провести лабораторне дослідження, написати реферат, взяти інтерв'ю у спеціаліста та інші. Кожен учень вибирає собі роботу по душі. Працювати можна індивідуально або в групі, самостійно або користуватися консультаціями майстра в/н, звіт про діяльність повинен містити обґрунтування (чому саме обрана ця тема і ця форма роботи), виклад суті, пояснення отриманих результатів, показ практичного їх застосування. Урок будується так: вступне слово майстра, виступи учнів зі звітами, їхні відповіді на питання одногрупників і членів «приймальної комісії», підбиття підсумків.
     Урок екскурсія: майстер розбиває групу  на підгрупи і пропонує кожній з них завдання, пов’язані з вивченням об’єкта або технологічного циклу. Кожна підгрупа отримує своє завдання і свій маршрут екскурсії на виробництві. Учні прослуховують коротке повідомлення про підприємство і техніку безпеки, потім — похід за маршрутом, під час якого збираються необхідні відомості. На початку другої години заняття всі приходять в актовий зал підприємства, де кожна підгрупа вирішує поставлені перед нею завдання, використовуючи дані та роблячи обчислення. Підгрупи звітують перед майстром, який оцінює одержані результати і ставить запитання.
      Інтегровані або бінарні уроки мають ту особливість, що на них максимальною мірою можна реалізувати міжпредметні зв’язки. Найбільша складність у їх проведенні — це компонування змісту, розробка структури уроку, визначення важливості того чи іншого аспекту у змісті уроку. У проведенні такого уроку беруть участь спеціалісти різного фаху, які в той чи інший момент включаються в роботу з групою. Урок може бути проведений у формі конференції, семінару, «симпозіуму», лекції, бесіди чи звичайного комбінованого уроку. Завдання інтегрування — створити повне уявлення про об’єкт вивчення, сформувати систему знань, умінь і навичок у учнів. Проводяться такі уроки 2-3 рази на півріччя, їх проведенню передує серйозна підготовка. [3; с.45]
  Таким чином, під нетрадіційними уроками ми розуміємо такі уроки, які позбавлені звичайних шаблонів, мають загальний, об’єднуючий початок — елементи рольової гри. Нестандартні уроки обов’язково містять творчі ситуації, які збуджують до співробітництва і співтворчості на уроці виробничого навчання.
 

         РОЗДІЛ 2. Методика проведення нестандартних уроків виробничого навчання 

      2.1. Можливості проведення нестандартних уроків в ПТЗО 

     Нестандартний урок це імпровізоване навчальне заняття, що має нетрадиційну структуру. Назви уроків дають певне уявлення про цілі, завдання і методику проведення таких занять. Нестандартні уроки не передбачають прямої залежності від змісту, методів і форм навчання. Частіше метод визначає зміст. Самостійний пошук випереджає навчання, самопізнання обдарованих учнів; творчий підхід талановитого майстра, дозволяє вибірково ставитися до змісту, відкидати непотрібне, зайве, нецікаве [1, с.205].
     Поширеними  методами і прийомами на нестандартних  уроках виробничого навчання є ділові, рольові ігри, моделювання, імітація, імпровізація, де само середовище впливає на учня і перебудовує навчально-виховний процес. Нестандартні уроки пов’язані з груповими формами роботи.
     Розглянемо  рольову гру, яка поєднує теоретичну і практичну сторони формування умінь і навичок. Умовно її мету можна визначити як формування інтелектуально-виробничих умінь і навичок. У ході гри відпрацьовуються уміння, інтенсифікуються інтелектуальні навички, а також здійснюється перенесення набутих знань, умінь і навичок в нові умови.
     Важливе значення такої гри в тому, що вона орієнтує на перехід від вищих  підсистем до нижчих у їх взаємодії і взаємозалежності. Приклад такої гри — рольова гра типу ПРИОР («Прийняття оперативного рішення»), що проводиться з учнями 3-х курсів ПТЗО будівельного профілю із спеціальностей штукатур, плиточник-лицювальник, муляр, бетонник і тесляр.
     Виробнича ситуація, що імітується в процесі гри,— виробнича нарада — створюється на прикладі одного з будівельних майданчиків і має на меті підготовку робітників відповідних бригад до виконання завдання.
     Взагалі, виробнича нарада є однією з найефективніших форм колегіального розв’язання складних виробничих завдань. Вона дає змогу кваліфіковано і різнобічно оцінити ситуацію, що склалася. В ході наради своєчасно приймаються узгоджені рішення, спрямовані на усунення організаційно-технічних неполадок, а також здійснюються контроль за виконанням прийнятих рішень і корекція дій у разі потреби. На нараді розглядаються питання, пов’язані з виконанням виробничих завдань на різних об’єктах. Завершенням результатів роботи на виробничій нараді є інструктаж майстрів і підготовка кожної бригади до безпосереднього виконання прийнятого рішення. Цим питанням присвячена пропонована рольова гра, в якій беруть участь усі 30 учнів групи.
     Ролі  розподілені так:
     ведучий і арбітр — спочатку – це викладач, а потім, коли гра стане звичною, може бути колективний арбітраж (2-4 учні, які добре знають навчальний матеріал і мають належну практичну підготовку);
     суддя — 2 або більше найкомпетентніших учнів;
     начальник дільниці (2-4 учні по черзі або у взаємо-доповненні виконують цю роль);
     майстри чотирьох бригад (цю роль по черзі виконують 4—12 учнів);
     члени чотирьох бригад (від 3 до 6 учнів у кожній).
     Пояснімо  функції лише трьох ролей (бо ролі начальника дільниці і майстра бригади загальновідомі).
     Арбітр  контролює режим гри, консультує (тобто виконує роль інформатора), а як ведучий — організовує обговорення  прийнятих   рішень,   підводить   підсумки гри.
     Суддя оцінює якість виконання завдань  учасниками гри.
     Члени чотирьох бригад крім підготовки робочого місця і усвідомлення своєї ролі у реалізації прийнятого на виробничій нараді рішення виконують також функцію робітничого контролю за правильністю вибору варіанта рішення і забезпечення при цьому виробничих норм, прав та інтересів робітників бригади.
     Вихідні дані повідомляє начальник дільниці. Дільниця у цей день будує: п’ятиповерховий гуртожиток училища; триповерховий навчальний корпус училища; одноповерховий виробничий цех; чотириповерховий адміністративний корпус заводу.
     На  дільниці три спеціалізовані бригади (штукатури, плиточники-лицювальники, муляри); одна комплексна бригада (теслярі-бетонники). Матеріали підвозять автомашини із комплектувальної бази БМУ. Розташування об’єктів таке:
     училище - база БМУ – 7 км
     завод – 4 км .
     Виробнича нарада проводиться 20 липня. До кінця робіт залишилось 11 днів, з них — 8 робочих. Усі бригади працюють в одну зміну.
     Бригада № 1 (штукатури). Штукатурить зовнішні стіни приміщення училища. До кінця місяця треба виконати обсяг робіт— 1990 м2 при плановому виробленні 12 м2 протягом зміни одним робітником; вид штукатурки — поліпшений. Кількість членів бригади — 20 чол.
     Штукатурний розчин завозять на об’єкт автомобілем-самоскидом ГАЗ-93-Б з бази БМУ. Кількість рейсів — 4. Розчин переробляється і подається до робочих місць за допомогою штукатурної станції на самому об’єкті (з виробітком 2 м3/год). Фактичний виробіток на 1 робітника за зміну— 10,9 м2.
     Бригада № 2 (плиточники-лицювальники).
     Облицьовує фасад адміністративного корпусу. До кінця місяця слід облицювати 720 м2 стін фасаду при плановому виробітку на одного робітника за зміну 6 м2, кількість членів бригади—15 чол. Плитку завозять бортовим автомобілем ГАЗ-52 з бази управління виробничо-технологічної комплектації будівельного тресту, до якого входить БМУ, що розташована на відстані 60 км від заводу, який будується. Розчин для облицювання заготовляється на об’єкті безпосередньо. Автомобіль робить один рейс за зміну. Фактичний виробіток — 5 м2 за зміну на одну людину.
     Бригада № 3 (теслярі-бетонники). Створює монолітний залізобетонний фундамент під колони виробничого цеху. До кінця місяця бригаді слід зробити 192 м2 такого фундаменту при плановому виробітку на одного робітника за зміну 2 м3. Усього в бригаді 12 чол.
     Бетонну суміш підвозить автосамоскид ГАЗ-53-Б  з бетонорозчииного вузла бази БМУ. Кількість рейсів— 14. Щити опалубки, арматурні сітки і каркаси є на об’єкті в необхідній кількості. До місця укладання бетон подають стріловим краном у цебрах (баддях) об’ємом 1 м3. За зміну один робітник виробляє 1,63 м3.
     Бригада № 4 (муляри). Кладе цегляні стіни навчального корпусу училища. До кінця роботи треба виконати 266 м3 цегляної кладки — при плановому виробітку за зміну 1,85 м3 на одного робітника. У бригаді— 18 чол.
     Цеглу завозить бортовий автомобіль ЗІЛ-13 з бази БМУ Авторейсів —9 за зміну. Троє робітників бригади розвантажують і складають у піддони цеглу для подавання її стріловим краном на робочі місця. Розчин для кладки завозить автомобіль-самоскид ГАЗ-93-Б з бази БМУ, роблячи 7 рейсів за зміну. Фактичний виробіток на одного робітника за зміну— 1,54 м3.
     Завдання  учасникам гри.
     I. Майстру: ознайомтеся з вихідними  даними, визначте виробіток бригади за зміну відповідно до плану; визначте потребу бригади за зміну в матеріалах (виходячи з бригадного виробітку за зміну); складіть заявку на матеріали і разом з розрахунками передайте на узгодження начальнику дільниці, розрахуйте потребу з автотранспорті: визначте марку, тип, вантажопідйомність, кількість автомобілів (виходячи з потреби бригади на зміну в масеріалах); складіть заявку на автотранспорт і разом з розрахунками передайте на узгодження начальнику дільниці, визначте причини недовиконання бригадою планового завдання; підготуйте коротку доповідь для виступу і захисту своїх пропозицій; візьміть участь у нараді.
     II. Начальнику дільниці: ознайомтеся з вихідними даними; зберіть у майстрів заявки на матеріали і автотранспорт з розрахунками, перевірте їх; підготуйте коротку доповідь для пропозицій і захисту їх; візьміть участь у нараді; після визначення рішення складіть узагальнену заявку на матеріали і транспорт, підготуйте план заходів щодо виконання виробничих завдань.
     Розрахункові  дані
     Визначення  потреби в матеріалах здійснюється на основі виробничих норм.
     Розрахунок  потреби в автотранспорті здійснюється на основі технічних показників бортових автомобілів і автосамоскидів залежно від кількості рейсів автомашин за зміну і від відстані перевезень. Показники є основою для оцінки суддів, однак вони можуть удосконалюватись залежно від особливостей і умов гри.     Дані для розрахунку знаходяться у додатку А.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                         
     Процес  гри
     Гра проходить у три етапи.
     I. На підготовчому етапі ведучий  (майстер  групи) знайомить  учнів із структурою, змістом  і метою гри, а також із функціональними обов’язками її учасників. Потім учням пропонується самим розділитися на ігрові команди (виробничі бригади) за кількістю ролей, обрати керівників бригад. Бригадир має розподілити обов'язки між тими, хто оформляє розрахунки і пропозиції, доповідачами та ін., організувати виконання завдань, розв’язувати суперечності між членами бригади. Ведучий видає учасникам вихідні і розрахункові дані, таблиці, завдання, знайомить із системою стимулювання, визначає строки роботи.
     

Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть полный текст работы бесплатно


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.