На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Контрольная Форми мжнародної торгвл. Регульоване плавання валютного курсу. Економчн наслдки для країни, що вивозить каптал в нш країни. Тенденця до зниження одиничних товарв поява нових товарних форм. Маржа як рзниця мж курсом продавця покупця.

Информация:

Тип работы: Контрольная. Предмет: Междун. отношения. Добавлен: 26.09.2014. Сдан: 2009. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


Кафедра Міжнародної економіки
Контрольна робота
з дисципліни “Міжнародна економіка”
Зміст

1.Форми міжнародної торгівлі
2.Регульоване «плавання» валютного курсу
3.Тест.
4.Задача
5.Економічні наслідки для країни, що вивозить капітал в інші країни.
Список використаної літератури
1.Форми міжнародної торгівлі

Традиційно об'єкти міжнародної торгівлі розподіляються на товар-продукт (паливно-сировинні, сільськогосподарські, промислові товари) та товар-послугу, котрий на відміну від товара-продукта не набуває уречевленої форми, а виготовляється і споживається в основному одномоментно і не підлягає зберіганню. Відтак більшість видів послуг ґрунтується на прямих контактах між виробниками та споживачами. Ця обставина відокремлює міжнародну торгівлю послугами від торгівлі товаром-продуктом. Проте ряд послуг продається в комплекті з товаром-продуктом. Особливо це стосується торгівлі наукомісткими товарами.
З самого початку найбільшу питому вагу у міжнародному товарообігу займали товари-продукти. В міру розвитку міжнародного поділу праці і розгортання науково-технічної революції зросла роль експерта і імпорту послуг (так званого невидимого експорту). Світовий ринок послуг став важливим сегментом світової торгівлі. Серед власне послуг виключно швидкими темпами зростають інжінірінгові, комунікаційні, банківські послуги, страхування, реклама. Значно повільніше відбувається розвиток транспорту та туризму.
Особливе місце в торгівлі послугами займають послуги, що обслуговують інновації (ліцензії та «ноу-хау»).
Протягом останніх десятиліть світова торгівля ліцензіями розвивається більш швидкими темпами, ніж торгівля товарами-продуктами, особливо у ПРК та НІК. На долю цих країн припадає 99% світового експорту ліцензій і патентів та 85% їх імпорту. Розвинуті країни на купівлю ліцензій витрачають в середньому 10% загальних витрат на науково-дослідницьку діяльність. Лідером є США, на долю яких припадав 2/3 продажів. Виробництво за американськими ліцензіями за кордоном у 2,5 рази перевищує товарний експорт США.
В розвитку світового товарного обігу чітко простежується тенденція до зниження традиційних одиничних товарів і поява нових товарних форм: товар-група, товар-об'єкт, товар-програма.
Одиничний товар був типовим для ранніх стадій становлення міжнародної економіки. Ця різновидність товару завоювала широку сферу розповсюдження у зв'язку з розвитком міжнародного поділу праці, ускладненням та диференціацією суспільних потреб.
Однак нині зона одиничного товару відносно звужується. Вона створює нижній, кон'юнктурний поверх світових товарних потоків. Подальша еволюція товарних форм пов'язана з товаром-групою, товаром-об'єктом та товаром-програмою.
Товар-група. Розповсюдження товара-групи на світових товарних ринках відбувається у двох формах: перетворення товарної маси в товари групового асортименту і об'єднання товарів в комплектні поставки.
Дана форма панувала на світовому ринку до початку 80-х років. Найбільшими експортерами комплектного устаткування в цей період були Японія, ФРН та США.
Товар-об'єкт. Товар-об'єкт (підприємство) - пов'язаний із створенням великих підприємств різного призначення, що реалізуються на світовому ринку. Провідним постачальником товара-об'єкта на світовий ринок є США.
Товар-програма. Товар-програма - пов'язаний з різко вираженим зростанням наукомісткості, з проривом в галузі нових ідей і технологій. Цей товар починається з ідеї, котра у подальшому стикується з необхідною матеріально-речовою базою, трудовими ресурсами, кредитно-фінансовими можливостями (наприклад, програма створення літака-аеробуса А-ЗХХ).
Розвиток нових товарних форм здійснюється на верхньому, стратегічному поверсі світових товарних потоків і ґрунтується на поглибленні міжнародного поділу праці, розвитку міжфірмового та внутрішньо фірмового поділу праці. Але перехід від однієї товарної форми до іншої не витісняє попередньої. Кожна різновидність продовжує розвиватися, співіснуючи з іншою. Міжнародна торгівля одиничними товарами створює кон'юнктурний товаропотік з традиційною формою угод (контракти). Нові товарні форми, пов'язані з товаром-групою, товаром-об'єктом і особливо з товаром-програмою, створюють стратегічний товаропотік. Останній ґрунтується на довготривалих виробничих зв'язках зі спеціалізації і кооперування, на великомасштабних угодах, пов'язаних із спільним фінансуванням або спорудженням об'єктів, метою яких є вирішення великих народногосподарських проблем на основі включення в систему світогосподарських інвестиційно-виробничих зв'язків. Формою угоди тут виступають: договір, концесія, генпідряд.
Поява нових товарних форм породжує виникнення нових послуг. Йдеться, насамперед, про процес софтизації, тобто зростання питомої ваги інформаційних послуг. Значення останніх в епоху переходу від індустріального до постіндустріального (інформаційного) суспільства домінує. Необхідно вказати і на зростання значення кредитно-фінансових послуг. Це значення, як правило, пов'язують з просуванням на світовий ринок товара-об'єкта і товара-програми. Особливого значення при просуванні такої товарної форми як товар-програма набувають науково-технічні, інжінірінгові та консультаційні послуги.
Ціни на товар-групу, товар-об'єкт і товар-програму формуються під впливом ряду специфічних чинників:
а) тривала взаємодія з економічним середовищем товарного ринку (в першу чергу валютно-кредитним), який вимагає прогнозування тенденції кредитних та валютних умов на ціну;
б) диференційованість якісних показників товара-групи, яка вимагає урахування в ціні кінцевого ефекта його використання, тобто пов'язання її з показниками функціонування товара-групи, що закуповується або продається, та обчислення ціни шляхом побудови „цінової етажерки”;
в) об'єднання в товарі-об'єкті, товарі-програмі багатьох різнорідних компонентів (конструкції, різноманітні машини, устаткування, робоча сила, кредитні гроші тощо) надає акумулюючого впливу на ціну. В цьому випадку застосовується кумулятивний питомий показник: валютні капіталовкладення, віднесені до одиниці потужності, кінцева продуктивність об'єкта або валютні витрати на перетворення одиничного осередку виробничої інфраструктури (товар-програма).
2. Регульоване «плавання» валютного курсу

Валютним курсом називається співвідношення обміну двох грошових одиниць або ціна грошової одиниці однієї країни, виражена в грошовій одиниці іншої країни.
Фіксування курсу національної грошової одиниці в іноземній називається валютним котируванням. Воно дає змогу визначити співвідношення двох грошових одиниць, запропонованих для обміну.
Котирування проводять державні (національні) і великі комерційні банки. Розрізняють офіційне і вільне (ринкове) котирування валют. За офіційними котируваннями здійснюються всі валютні операції держави. У міжбанківській торгівлі валютою щоденні котирування коливаються навколо офіційного курсу.
На валютному ринку його учасники використовують два курси: курс продавця і курс покупця. Курс продавця -- це курс, за яким банк-резидент продає іноземну валюту за національну, а курс покупця -- це курс, за яким він купляє іноземну валюту за національну. Курс продавця завжди вищий за курс покупця.
Різниця між курсом продавця і покупця називається маржею. За рахунок маржі банк покриває видатки і формує прибуток за валютними операціями.
Часто дилери, а також для економічних розрахунків чи у зовнішньоторговельних контрактах для встановлення курсів валют використовують середній курс -- середнє арифметичне курсів продавця і покупця.
Під час валютних операцій виникає необхідність встановлення крос-курсу. Це курс, отриманий розрахунково з курсів двох валют до третьої. Або це -- котирування двох іноземних валют, жодна з яких не є національною валютою учасника угоди, який встановлює курс.
Курс національних валют визначається, як правило, до долара.
У розрахунках часто використовують фіксинг -- визначення міжбанківського курсу послідовним порівнянням попиту та пропозиції по кожній з валют, а потім на цій основі установлення курсів продавця І покупця. їх публікують у офіційному бюлетені.
Валютний курс характеризує співвідношення попиту та пропозиції кожної валюти, що відображається в платіжному балансі.
Платіжний баланс являє собою співвідношення між платежами країни за кордон і надходженням їх з-за кордону. Між торговим балансом і валютним курсом існує обернений зв'язок. Якщо торговий баланс погіршується (збільшується від'ємне сальдо), то це є показником того, що країна більше витрачає грошей за кордоном, ніж продає товарів, тобто на валютному ринку збільшується пропозиція національної валюти і росте попит на іноземну, що створює умови для формування тенденції до падіння національної валюти. І навпаки, якщо баланс активний, попит на національну валюту зростає, і отже, підвищується її курс. Погіршення платіжного балансу вимагає вживання заходів валютного контролю з боку національного уряду, що веде до посилення контролю за валютними операціями та збільшення позик, знижує попит на валюту, і отже, її курс. Стабільно активне сальдо платіжних балансів в останні роки мають лише Японія та Німеччина, що відображається в стабільності курсів їхніх національних валют.
Коливання валютного курсу впливає і на зовнішньоекономічну діяльність: підвищення сприяє імпорту, зниження створює вигідні умови для експорту товарів та залучення іноземного капіталу. Коливання валютного курсу фірми використовують у своїх інтересах.
На зміну валютних курсів впливають різні чинники. Загальну закономірність зміни валютних курсів залежно від різних чинників можна виразити так:
r = [(Мн/Мі) * (Nн/Ni)] * (Ін - Іі) * (Рн - Рі) * Т.
Це означає, що курс іноземної валюти щодо національної зросте, якщо:
збільшиться грошова маса в даній країні (Мн);
зменшиться грошова маса в іноземній державі (Мі);
підвищиться ВВП в даній країні (Nн);
зменшиться BВП в іноземній країні (Ni);
знизяться відсоткові ставки в даній країні (Iн);
підвищиться відсоткова ставка в іноземній країні (Iі);
збільшаться очікувані темпи інфляції в даній країні (Рн);
зменшаться темпи інфляції в іноземній країні (Рі);
знизиться сальдо торгового балансу даної країни (Т).
У міжнародній практиці використовуються два методи встановлення валютних курсів:
режим фіксованих курсів валют;
режим плаваючих курсів.
Перший метод діяв до 70-х років у межах Бреттон-Вудської валютної системи і передбачав обмеження коливання національних валют відносно встановленого між ними співвідношення.
Тепер використовується другий метод, за якого курси визначаються на валютному ринку під впливом попиту та пропозиції. Існує декілька режимів плаваючих валютних курсів.
1. Незалежне "плавання", за якого курс встановлюється на основі попиту і пропозиції на національні валюти з мінімальним втручанням центральних банків. Цей режим використовують США, Японія, Великобританія, Австралія, Венесуела, Аргентина та ін.
2. Кероване "плавання", яке відрізняється від попереднього лише більшим впливом центральних банків. Такий режим мають Греція, Китай, Туреччина, Індія, Південна Корея та ін. Деякі країни мають де кілька валютних курсів, наприклад курс для фінансових операцій, курс для зовнішньоторговельних операцій, курс для туристів.
3. Спільне "плавання". Використовують його країни -- члени ЄС. Вони мають два валютні режими: один -- для операцій всередині Союзу, а інший -- для відносин з іншими партнерами. Всередині Союзу обмежені різкі коливання курсів національних валют, а відносно валют інших країн вони не лімітуються.
Існує декілька видів "прив'язаних" валютних курсів, застосування яких передбачає жорстку фіксацію національного валютного курсу до однієї добровільно вибраної валюти або кошика валют. Якщо змінюється базовий курс, автоматично змінюється і прив'язаний.
Сьогодні існують такі прив'язані курси:
ординарні валютні курси, прив'язані до долара (Ангола, Афганістан, Гаїті, Панама та ін.);
ординарні валютні курси, прив'язані до французького франка (Бенін, Конго, Малі, Сенегал та інші колишні колонії Франції);
ординарні валютні курси, прив'язані до інших валют: індійської рупії -- Бутан; ренда ПАР -- Лесото та Свазіленд; австралійського долара -- Тонга;
валюти, прив'язані до кошикових валютних курсів (Алжир, Австрія, Кувейт, Мальта, Швеція та ін.)
Крім того, існує валютний курс за системою ковзаючого паритету. За такою системою держави встановлюють твердий валютний курс відносно базової валюти, але зі зміною її курсу він автоматично не змінюється, а розраховується зміна його із врахуванням різниці в темпах зростання цін. Його використовують Бразилія, Чилі, Португалія, Колумбія, Мадагаскар.
Особливий валютний режим мають деякі країни -- члени ОПЕК -- Саудівська Аравія, Катар, Бахрейн, ОАЕ.
3.Тест

Активне сальдо платіжного балансу збільшиться, якщо в країні:
Знизяться реальні проценті ставки;
Виростуть темпи інфляції;
Збільшаться темпи економічного зростання;
Відбудуться всі процеси, зазначені вище;
Нічого із переліченого вище не відбудеться,
Відповідь поясніть.
Відповідь: С - збільшаться темпи економічного зростання
Перевищення надходжень над платежами становить активне сальдо платіжного балансу.
"Торгівельний баланс", як головна частина "Поточного платіжного балансу" показує різницю між платежами по експорту та імпорту товарів. Якщо експорт перевищує імпорт, то створюється "позитивне сальдо" торгівельного балансу. Якщо імпорт перевищує експорт, то виникає зовнішньоторговельний дефіцит або дефіцит "від'ємне сальдо" торгівельного балансу.
Друга частина платіжного балансу -- "Рахунок руху капіталу" -- також показує співвідношення попиту на іноземну валюту та її пропозицію. Приплив капіталу збільшує надходження іноземної валюти, відплив -- зменшення іноземної валюти.
Баланс по поточних операціях і баланс руху капіталів взаємопов'язані. Дефіцит платіжного балансу по поточних операціях покривається в основному за рахунок припливу капіталів. І навпаки, при активі поточного платіжного балансу надлишкові кошти використовуються для купівлі нерухомості або акцій, облігацій в інших країнах.
Інформаційна значущість платіжного балансу передбачає його конкретний і детальних аналіз у зв'язку з іншими макроекономічними показниками. В найбільш загальному вигляді актив і пасив торгівельного балансу пов'язаний з підвищенням або зниженням попиту на товари даної країни на світовому ринку, тобто економічної кон'юнктури світового ринку. В цьому випадку перевищення експорту над імпортом (позитивне сальдо торгівельного балансу) показує зростання світового попиту на товари даної країни, а покупці всередині країни віддають перевагу товарам національного виробництва, а не імпортним, що свідчить про добрий стан економіки країни.
4. Задача

Рисунок 2 ілюструє внутрішній попит (D) і пропозицію (S) на ринку радіоприймачів у країні X. ОА - світова ціна на радіоприймачі

Рис.2. Ринок радіоприймачів

А) Який був би імпорт радіоприймачів у країну X за відсутності торгових обмежень, якщо уряд введе імпортне мито на рівні АВ?
Б) Яка ціна на радіоприймачі установиться на внутрішньому ринку країни X після введення мита?
В) Що показує площа прямокутника СЕFG?
Г) Які чисті втрати суспільства від введення імпортного мита?
Д) Як зміниться внутрішній обсяг виробництва радіоприймачів у країні X?

Рис.3. Ринок радіоприймачів
А) Який був би імпорт радіоприймачів у країну X за відсутності торгових обмежень, якщо уряд введе імпортне мито на рівні АВ?
Країна Х продукує та споживає товар - радіоприй и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.