На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


курсовая работа Коли не вистачає слв створюйте неологзми

Информация:

Тип работы: курсовая работа. Добавлен: 16.09.2012. Сдан: 2012. Страниц: 9. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


Коли  не вистачає слів –  створюйте неологізми


Коли письменник втомлюється від звичних і пересічних слів, він народжує (безсумнівно, не без допомоги чарівної музи Неології) слова нові. Так з’являються авторські неологізми. 
Напевно, всім відома історія зі створенням слова „робот” Карелом Чапеком. Багато хто знає про неологізми „ліліпут” Джонатана Свіфта та „кіберпростір” Вільяма Гібсона, однак це, так би мовити, мінімальні втручання. Мало хто може зрівнятись з Вєлєміром Хлєбніковим, творцем майже 16 тисяч неологізмів. Кожне нове слово – це частинка мозаїки, з якої складається історія. Поглянемо на неповторну мозаїку історій новотворів українських поетів та прозаїків. 
 

КОВАЛІ  СЛІВ  

Українські письменники  ХІХ століття – доби утвердження  національної літератури – були відважними бійцями проти порожнечі, яку  вони мусили заповнити словами. Хоч  ця порожнеча була, обережно кажучи, надзвичайно примарна, проте культурні  діячі ставились до свого обов’язку з усією серйозністю, наголошуючи на відсутності багатьох потрібних слів, компенсуючи цю відсутність витворами власної уяви. Корисним буде погортати цей невеличкий каталог з іменами авторів, усім відомим зі шкільного курсу літератури, однак маловідомими в плані збагачення української мови. 
 

І. Котляревський  в „Енеїді” вперше вжив слова „несамовитий”, „приміта”, „розтовкти”, „угамуватися”. Т. Шевченка, незважаючи на незакінчену  середню освіту, вважають плідним  складачем нової лексики (зокрема – „вогняний”, „знищіти”, „мордуватися”, „почимчикувати”, „фортеця”). Г. Квітка-Основ’яненко збагатив українську словесність такими начебто складнопоєднувальними поняттями, як „буденний” та „перемагати”. Автор значних, багато в чому так і незавершених починань П. Куліш встиг зробити чимало і для справи збільшення словника пересічного громадянина („вабити”, „зграя”,„злочинець”, „несвідомий”, „покора”, „послуга”, „почуття”, „рівність”). Росіянка за народженням М. Вовчок теж доклала свою, як стверджують сучасники, витончену ручку до нежіночої справи українського словокарбування („красень”, „легкодухий”, „намір”, „питання”, „струмінь”). Байкар Л. Глібов допоміг нам конкретніше означити нашу діяльність, ввівши такі мовні одиниці: „бурмотати”, „пожовкнути”, „соромно”. На особистому рахунку І. Нечуй-Левицького велика кількість слів, без яких ми навряд чи обійшлися б: „стосунок”, „перепона”, „квітник”, „вигукування”, „сміливість”. А колекція нововведень М. Старицького не має собі рівних за суспільною розповсюдженістю, відзначимо хоча б такі слова: „незагойний”, „мрія”, „завзяття”, „байдужість”, „темрява”, „привабливий”, „потужний”, „нестяма” і багато інших. М. Старицький, зважаючи на неухильну працю в цій галузі, отримав навіть неофіційне визнання як „добрий коваль” неологізмів.  

Проте найголовнішою  проблемою цього переліку є те, що точно довести авторство того чи іншого неологізму надзвичайно складно. Достеменно відомо, що кожне зі згаданих слів вперше фіксується саме у творах перерахованих письменників, проте який це неологізм: індивідуально-авторський чи умовно-народний – однозначної відповіді не існує.  

До того ж  нашим національним геніям у цьому  куванні, як і взагалі у багато чому, прикро заважала якась малозрозуміла  сором’язливість, яка виражалась у ніби ненавмисному умовчуванні власних мовних відкриттів. Наприклад, Панас Мирний, який дуже поважав „виковані слова” й порівнював їх за впливом на читача з гострим ножем, ніде не зафіксував свої здобутки на ниві словонароджень. Тому до сих пір триває суперечка про те, чи саме він створив „узуття” як неологізм, чи лише скористався вже готовим словом, знайшовши у народному мовленні.  

Залишимо питання  відкритим – чи є ця світоглядна  сором’язливість питомою рисою  українського характеру чи, можливо, така обачність притаманна по-справжньому вихованій людині. Отже, як виявилось, неологізми навіть можуть бути мірилом національної ідеї. Втім, це доречно лише щодо ХІХ віку. Бо вже в ХХ столітті з’явиться мода на хизування новоздобутим словом, – хоча без казусів, яких так багато у мові, й тут не обійшлось.  

НОВО(по)ТВОРИ  МОДЕРНІСТІВ  

Найзапеклішим українцем-новатором, беззаперечно, був  футурист Михайль Семенко, на його персональному  словниковому рахунку понад 700 одиниць. Більша частина з них, користуючись Семенковим виразом, „мертвопетлює”. Тобто вони дивно зроблені й закручені, проте до живої мови так і не ввійшли. Така доля очікувала на переважну масу словникових вибриків модерністів. Авангардист Валер’ян Поліщук, попри велику кількість малоуспішних мовних експериментів, збагатив почуттєву палітру особистості чудовим словом „мовчаль”, у якому поєднав мовчання і печаль. П. Тичина склав понад 600 слів, до цього невідомих. У колі неокласиків М.Рильського вважають автором, окрім суто поетичних неологізмів „буйнокрилий”, „веселокрилий”, „розкрилювати”, ще й слова „розбрататися”. Модерністи відзначались тим, що прагнули радикально переписати літературу і, відповідно, мову попередників. Історія засвідчує, що вдалих спроб серед розмаїття пошуків було обмаль.  

Це був час, коли багато хто міг би повторити слідом за М. Семенком: „Я хочу кожен день / все слів нових. / Нових пісень / ідей нових.”   

НЕОЛОГІЧНІ  ЗОБОВ’ЯЗАННЯ  ТВОРЦЯ  

У сучасному  українському культурному процесі  активно конструює нові слова  Павло Загребельний (вже зараз у нього, як у багатодітного батька-рекордсмена, їх більше тисячі), тим самим допомагаючи нам якомога точніше усвідомити навколишнє, де ніяк не переведуться „гопакізм”, „плювалізм” і „подонкізм”, і де повсякчас намагаються як не „проокеїти”, так „обінтелігентити”.   

Правда, буває  й так, що відомий класик ні сном ні духом не відає про власну допомогу у появі новотворів – із тієї причини, що його псевдонім незалежно  від його бажання й з примхи людства стає неологізмом. Цікаво, чи спалив би свій найвідоміший роман Стендаль, коли дізнався б, що його йменням дотепні добрі люди стали називати канапки з червоною та чорною ікрою?  

…Література продовжується, незважаючи на трагічні, однак невідворотні події недовготривалого людського  життя. Вдалий неологізм переживає свого автора. А створення вдалих неологізмів є професійним обов’язком кожного більш-менш солідного письменника.  

Максим Нестелєєв

Неологізми у літературі

Індивідуально-авторські  неологізми порівняно широко простежуються  в мові поезії (напр., у М. Рильського — «розхмарене чоло», «білоодежна Дездемона», «празима»; у П. Тичини — «незриданні сльози», «весніти», «яблуневоцвітно»), у прозових гумористично-сатиричних творах (в Остапа Вишні — «селозатори міста» за зразком «урбанізатори села», «місто замайданилось»), у мові таких літературних напрямів, як футуризм (М. Семенко та інші) неологізми протиставляються застарілим словам 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Зразком умотивованого  використання неологізмів може бути мова художніх творів Олеся Гончара. Звичайно письменник утворює нові слова для якнайточнішого вираження думки чи для змалювання якнайяскравішого художнього образу, причому ці слова органічно вливаються в загальномовний потік, норми їх творення відповідають словотвірній системі української мови (чимало з них – не новотвори, а слова, виявлені в багатющому лексичному фонді рідної мови, котрі з тих чи інших причин не потрапили до реєстрів загальномовних словників). Ось кілька прикладів з позасловникової лексики О.Гончара: буйнотрав’я, виталина, вкомпонований, внабризк, звечоріння, звідчаєний, зоднаковілість, криводушшя, окликувати, суспілитися, лукависто, незникливо, бистроногість, нестриженість, соколиність, новоприбулець, навіженка і багато інших.  
        Неприпустиме творення слів, яке суперечить словотвірним нормам української мови, до того ж коли такі новотвори вживаються в невластивих їм ситуаціях: безсвідомо, величезнійший, викладувати, гатилнути, дриґливий погляд, дурнокорчівка, заштрик сорому, злоповісний, ліворучіше, накорячкований, неповорушно лежати, обмацьким рухом, обрадівши, побезлюдніше місце, покликливий берег, пообережніше, попівденніше, посмокчувати, приматькобожуватися, свіжопухлии сніг, кшварні вулички тощо.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Г. М. ВОКАЛЬЧУК
АВТОРСЬК НОВОТВОРИ В ПОЕЗ 20-30-х РОКВ
ндивдуальне словотворення -- одна з виразних ознак поез 20-30-х рокв. Оновлювали
поетичний словник, конструюючи оказональн лексичн одиниц, так поети, як
М. Рильський, М. Зеров, П. Тичина, М. Бажан, М. Йогансен, В. Еллан-Блакитний.
М. Семенко, В. Полщук, М. Драй-Хмара, О. Близько, В. Бобинський та н. Вдстоюючи
право поетв на творення неологзмв, П. Тичина писав: ...Мова -- це живий органзм! А як
живий органзм, вн весь час мусить оновлятись. А цього в нас часто не розумють. /../ Та як
же, справд, може розвиватись посуватись мистецтво без неологзмв? (Тичина П. Слово --
зброя // Тичина П. Квтни, мово наша рдна! -- К., 1971. -- С. 30-31). Поява авторських
новотворв зумовлються прагненням митцв по-новому, свжо й оригнально позначити
певний елемент об'ктивно дйсност, намаганням подолати мовний стандарт, штамп,
потребою посилити загальний емоцйний вплив поетичного контексту на читача, збагатити
образну палтру твору.
нцатива, що спонука до пошукв нового в мов, не може виникнути водночас у всх
мовцв бути цлком однаковою за свом змстом. Будь-яка мовна нноваця насамперед
створються окремим ндивдом надал або прийматься ншими членами суспльства,
поповнюючи мовн неологзми, або вдкидаться, не отримуючи широкого розповсюдження
(наприклад, поетичн новотвори). На вдмну вд мовних неологзмв, авторськ новотвори не
претендують на загальновживансть, хоча деяк з них , можуть перейти до активного
слововжитку всх носв мови, якщо в цьому виникне потреба. Основною функцю
оказональних лексичних одиниць емоцйно-експресивна.
У поетичному мовленн 20-30-х рокв широко представлен оказональн слова на
позначення осб, предметв, абстрактних понять. Переважна бльшсть нновацй --
менники, утворен суфксальним способом та шляхом основоскладання. Ось, наприклад,
деяк поетичн новотвори. Оказональне слово любль М. Семенко використав для позначення
особливого емоцйного стану особи:
Тиждень назад -- вчора
сьогодн -- кохання бль
сьогодн -- передчуття хоре
Завтрього тижня -- любль.
(Кохання)
Авторський новотвр завершу не лише строфу, а й врш, чим приверта увагу читача.
Неабияку роль при цьому вдгра рима бль-- любль. Слово утворено з двох частин. Це
один з рзновидв контамнац -- мжслвне накладання, суть якого поляга в тм, що на
кнець основи першого слова (в даному випадку усчено менниково основи люб-ов)
накладаться нше (бль). Звукове оформлення кнцево та початково основ обох слв
збгаться: вдбуваться накладання фонем [б]. У результат цього складного процесу
виника слово особливого типу, яке включа у сво значення семантику обох об'днаних мж
собою слв. Формальна новизна нновац зумовлена семантичним аспектом: автор прагнув
по-новому позначити почуття закохано людини, яке лричний герой сприйма як свордний
сплав любов й болю.
Потреба створити поетичний образ мовчазно туги спонукала В. Полщука до пошукв
вдповдного оказонального слова:
Я затиснув серце, закусив уста,
мовчаль взяла мене так тоскно, тоскно.
Ах, мовчаль моя, розрвися спвом!
(Любовний мст)
Актуалзують семантику новотвору та посилюють його експресивний вплив на читача слова
та словосполучення тоскно, затиснув серце, закусив уста. В останньому рядку лексична
нноваця набува особливо виразного звучання завдяки введенню в контекст слова, що
познача антонмчне стосовно мовчал поняття -- спв. Цей новотвр -- приклад ншо
контамнац, так звано аглютинац. В оказональному слов склеюються початковий
сегмент слова мовчали (або мовчазний) з кнцевим сегментом слова печаль. Об'днання двох
вдомих поширених слв спричиня появу третього -- оказоналзму.
Цкавим за семантичною структурою новотвр В. Бобинського зорець. Слово утворене за
допомогою суфкса -ець вд дслвно основи зорити в значенн дивитися на когось чи на
що-небудь, пильно вдивлятися, стежити за кимось чи за чимось. Новотвр познача особу
за виконуваною нею функцю експресивним синонмом до слова дозорець. Поява
нновац зумовлена, очевидно, не лише прагненням автора створити образну назву особи, а й
уникнути тавтолог в текст. Семантика новотвору розкриваться завдяки вживанню поряд з
ним спльнокоренево загальномовно лексеми:
Тому наш смх -- зорець в дозорах,
чим бльш борн, тим вн дзвнкш, мцнш.
(Жовтень)
Оказональне слово вжито в переносному значенн: створене для назви особи, воно
використовуться для позначення емоц (смху) як виразника внутршнього стану людини.
Але появу його можна пояснити також явищем зворотного словотворення. У цьому випадку
мотивуючим слд вважати слово дозорець. На вдмну вд аналогчного за способом творення
слова дояр (вд доярка), причиною появи якого була родова Диференцаця менникв,
створення нновац зорець зумовлене, насамперед, причиною не стльки семантичного,
скльки стилстичного характеру, а саме -- намаганням вдшукати оригнальний синонм,
посилити поетичне звучання контексту в цлому.
У синонмчн вдношення з нормативними загальновдомими словами дтвора, дтлашня
вступа новотвр . Плужника дтлоха. Замсть загальновживано-то розмовного слова
дтлахи автор використав лексичну нновацю з семантикою збрност:
Притулив до стнки людину, Витяг нагана...
Придивляйсь, дтлоха, з-за тину: Гра бездоганна.
(Притулив до стнки людину...)
За допомогою новотвору пдкреслються зневажливе ставлення вбивц не тльки до дтей, що
спостергають за розстрлом, а й до людини, життя яко залежить вд нього. Оказональне
слово виступа як характерологчний засб художнього зображення. Цей новотвр, як
лексичн нновац типу шкрябопери, промщик (В. Еллан-Блакитний), ма розмовно-
просторчне забарвлення. Розмовн слова здебльшого використовуються у стилстично
знижених текстах, часто в далогчному мовленн.
Спльнокореневим новотвором дтлоха оказональне слово дтлашок (В. Полщук), що
походить вд рдко вживаного в однин слова дтлах. Зневажливий вдтнок у його семантиц
зника пд впливом змни форми -- додаванням здрбнло-пестливого суфкса -ок. Контекст,
у якому вживаться новотвр, побудований на контраст: маленька дитина -- дтлашок --
змальовуться на тл безмежного моря. Величнсть морського простору увиразню
нтимнсть, доброзичливсть уживаного новотвору:
(Морськ хвил -- Г. В.) --
Немов фаланги чорногузв,
фламнго рожевих,
Лебедв блакитних
шли за втром в срий берег --
Безкрайн, юрбами назустрч
дтлашку.
(Зустрч)
Новотвр
В.
Бобинського
трупенята,
використаний
у
художньому
прийом
протиставлення (не дти -- трупенята), досяга емоцйно-експресивного впливу на читача.
Вдомо, що ступнь експресивност (виразност) оказонального утворення залежить не
тльки не стльки вд новизни, оскльки вд його вдповдност тим естетичним функцям, як
це утворення викону у текст. Новотвр трупенята римуться з словом немовлята, чим
увиразнються словотврна структура, семантико-стилстичне звучання оказональн
лексеми.
...Квол немовлята
ссуть хворе молоко з грудей, блдих, як вск,
скарлючен, марн, не дти -- трупенята,
що в них з життя лиш плач, жалкий, як миш писк
(Гейзери на тротуарах)
Оказональний словотвр у поез 20-30-х рокв -- поширене явище. Серед новотворв, що
привертають увагу свою образнстю, художньою виразнстю, органчно вплтаються в
поетичний контекст, слд назвати так, як блакитноквт (В. Чумак), жовтолист,
червоножили (В. Полщук), неймоври, юнрибалка (П, Усенко), спочиванц, нащаддя
(М. Зеров), чемберленята, дотепословець (М. Рильський), бунтай, голоколнець (П. Тичина),
вузьколобц (М. Семенко), голодняки (В, Бобинський), недбальниця, надзвичайниця (В. Еллан-
Блакитний) та н. Новотвори засвдчують лнгвстичне обдарування х авторв, тонке чуття
й великий художный смак. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

. Неологізми ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 4
2. Типи неологізмів  ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .... ... ... 4
3. Стилістичне  використання неологізмів ... ... ... ... ... ... ... ... ... .... ... 5
4. Список використаної  літератури ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 20   
 

Неологізми (від  грец. Neos «новий» і logos «слово») - це нові слова, новизна яких відчувається говорять. Неологізми бувають мовні, лексичні, семантичні, авторські та індивідуально-стилістичні.
Мовні неологізми створюються головним чином для  позначення нового предмета, поняття. Вони входять у пасивний словниковий  запас і відзначаються в словниках  російської мови. Неологізмом є слово  до тих пір, поки воно зберігає наліт свіжості. Так, нещодавно ввійшли в російську мову слова бульдозер, вертоліт, космонавт, нейлон, універсам повністю освоєні і активно вживаються, а колишні в 20-і роки неологізми будьоннівець, жінвідділів, лікнеп, нарком, неп встигли увійти в активний словниковий запас, але потім стали историзмами. Якщо поняття актуально, а у слові добре пов'язано з іншими словами, те слово скоро перестає бути неологізмом.
Лексичні неологізми можуть бути утворені за наявними в  мові моделями: венероход, прімарсіться, полуторасменка, бестер «помісь білуги зі стерляддю» або запозичені з інших мов: бобслей, макіяж, панк, рекет, спонсор.
Семантичні неологізми - нові значення відомих слів: зебра  «смуги на проїжджій частині вулиці, що позначають перехід», ГПД «подовжений кіносеанс; продовжені заняття в школі», повзунок «замок блискавки», штрих «паста для виправлення помилок в друкованому тексті».
Авторські, індивідуально-стилістичні  неологізми створюються письменниками, поетами для додання образності художнього тексту. Неологізми цього типу «прикріплені» до контексту, мають автора. За самим цілям їх створення вони покликані зберігати незвичайність, свіжість. Авторські неологізми, утворені за продуктивним моделям, називаються потенційними словами: тяжелозвонкое скакання, я огончарован (П.); клоповодство, обер-шанувальник (С.-Щ.); молоткастий, двухметроворостая, рука мілліоннопалая (М.); стіхокрад (М. Г.). Філологія (від лат. Occaslonalis «випадковий») - авторські неологізми, створені за незвичайним моделям: хілософія (М.Г.); спортсмедний лоб (Цв.); стрекозел, монтекаряікі (М.); осенебрі (Возі.). Авторські неологізми можуть бути семантичними: розсипчасті від старості професора (М.); небеса викриті (Іс.).
Неологізми можуть виникати і як нові назви предметів, що вже мають назви. Так, при своєму виникненні неологізмами були слова вертоліт, дирижабль, льотчик, суднобудівник, що замінили слова гелікоптер, цепелін, авіатор, корабел. Сучасний неологізм комп'ютер вживається замість ЕОМ. 

СТИЛІСТИЧНЕ використання неологізмів 

Стан лексики, як відомо, відображає рівень розвитку суспільства. Знаходять яскраве вираження  у мові різні соціальні чинники  і в епоху атома, телебачення, космосу. Все нове, що відбувається в нашому житті, відбивається в слові. Яскравий тому приклад - завоювання в космосі й зростаюче число «космічних» слів.
Слово космос не тільки стає більш вживаним, а й розширює свою словотворчу систему. Виникає  цілий ряд нових слів: космодром, космонавт, Космобачення, які побудовані за аналогією з уже існуючими  найменуваннями, схожими за значенням або за функцією.
Проведемо аналіз неологізмів, що підтверджує це положення.
Аеродром - «природна  або штучна майданчик для стоянки, підйому і спуску літальних машин». Космодром - «майданчик для запуску  космічних апаратів - ракет, супутників-кораблів». Лунодром - «спеціально побудовані для випробування місячних апаратів майданчики, рельєф і грунт яких повторювали можливі перешкоди, які очікують лабораторію на поверхні Місяця» («Комсомольська правда», 1971, 9 лютого.).
Аеро-, космо-, луно-сприймаються як визначення до-дром, запозиченого з грецької мови і має в російській мові давно усталене значення «місце», порівн.: Іподром - «місце скачок», велодром - «місце велосипедних змагань», танкодром - «місце стоянки танків» і вже проаналізовані аеродром і космодром ».
Аргонавт - аеронавт - космонавт. У цьому словотворчому  ряду також діє закон аналогії. Здавалося б, арго-, аеро-, космо-можна  розглядати як різні визначення до повторюваного в усіх словах-навть. Але друга частина цих складних слів-навть в нових утвореннях аеронавт, а пізніше космонавт як би представляє значення першого - аргонавт; аргонавти - легендарні герої, отправішіеся у невідомі країни .... У іменників аеронавт, космонавт русифікована морфема-навть означає «мореплавець, плаватель», але з відтінком «першовідкривач, що пливе або йде незвіданими шляхами». Цей відтінок значення зробив морфему-навть продуктивної в космічній термінології.
Космонавт - освіта чисто російське. В англійській  мові для найменування американських  космонавтів було створено слово астронавт, але в інформаціях-перекладах на російську мову воно часто замінюється російським космонавт: «Космічний корабель« Аполлон-11 »наближається до Землі. Коли читачі «Известий» візьмуть у руки цей номер, можливо, відважні астронавти - Армстронг, Олдрін і Коллінз - вже повернуться на нашу планету ... Самопочуття космонавтів хороше ... Космонавти час від часу чистять кабіну з допомогою пилососа ... Зараз астронавти зайняті останніми приготуваннями перед фінішем »(« Известия », 1969, 24 липня). Космонавт і астронавт сприймаються як синоніми, що розрізняються тільки національно-локальної забарвленням. Цікаво, що після успішних запусків місячних автоматичних апаратів у деяких письменників і вчених промайнуло слово селенавт - про першу людину на Місяці, першовідкривача. Цікаво, що для найменування мешканців Місяця в літературі існувала селеніт. «До речі, ми вже замислюємося, як же назвати першої людини на Місяці. Космонавт адже вже не підходить. Поки зупинимося на селенавте »(« Комсомольська правда », 1966, 5 листоп.). І зовсім недавно ряд слів з елементом-навть поповнився освітою акванавт - «першовідкривач, перший дослідник морських глибин». «Підводний будинок на морській глибині ... А чи можна виготовити надувне підводне житло? .. Акванавт московського клубу «Дельфін» задалися саме такою метою »(« Вечірня Москва », 1967, 19 серпня.);« Пневматичний гідростат в складеному вигляді уміщається в рюкзаку. Під водою він наповнюється повітрям і надійно захищає акванавтів »(« Правда », 1967, 29 серпня.),« Жінки-акванавт почали роботи під водою »(« Правда », 1967, 10 верес.);« Загін акванавтів-ентузіастів донецького підводного клубу «Іхтіандр» вчора почав на чорноморському узбережжі Криму експеримент тривалого перебування людини під водою »(« Комсомольська правда », 1967, 30 серпня.).
Подібність робочого оснащення наштовхнуло на порівняння спелеологів з космонавтами і  призвело до утворення експресивного  найменування: спелеолог - геонавт - «відкривач таємниць землі». «За останні п'ять  років спеціальні експедиції спелеологів-« геонавтов »(для подорожі під землю потрібен спеціальний костюм і автономний кисневий прилад) обстежили також найбільші печерні системи світу ...» («Правда», 1968, 16 червня).
Не менш примітно й інше словесне переміщення, що відбулося в результаті розвитку нашої техніки і науки. Разошедшиеся зараз слова ракетник - космонавт могли бути синонімами. У 30-і роки іменник ракетник пов'язувалося з космосом і космічними кораблями реактивними, про які мріяли вчені, письменники-фантасти, кінематографісти.
У 1935 р. на «Мосфільмі»  була знята кінокартина «Космічний рейс». Науковим консультантом був  К. Е. Ціолковський, і ось які цікаві рядки збереглися в архіві вченого: «26-го жовтня 1933 року в Радянському  Союзі на орбіту супутника Землі  могутньою ракетою-носієм був виведений космічний корабель, пілотований екіпажем, який вперше здійснив вихід людини в космічний простір. Ракетник (так тоді називали космонавтів) розповів про незвичайне почуття відсутності тяжкості ... »(« Літературна газета », 1965, 13 квітня.).
Іменник ракетник - похідне від ракета. Слово ракета в значенні «потішні вогні» зустрічається  в паперах і листах Петра I, датованих 1696 Саме ця дата фігурує в словниках  та дослідженнях, присвячених іноземних  запозичень в російській мові. Але слово і поняття ракета, а також прикметник ракетний були відомі російській мові набагато раніше, тому що вже в 1680 р. в Москві було засновано «Ракетне заклад», що поклала початок виробництва і освоєння ракетної техніки.
Ракета в значенні «феєрверкових, потішний вогонь» в петровську епоху набула досить широкого поширення. Таке припущення дозволяє зробити текст указу, зверненого до всього населення. Цей указ про святкування Нового року як яскраве свідчення епохи згодом був включений А. Н. Толстим в роман «Петро Перший»: «Введено було царським указом:« ... вважати новий рік не з першого вересня, а з першого генваря цього 1700 року. І на знак того доброго почину і нового століття століття в радості один одного вітати з новим роком ... По дворах палатних, військових і купецьких людей чинити стрілянину з невеликих гармат, рушниць, пускати ракети ... »
І все ж уперше слово ракета зафіксовано тільки в словнику М. Яновського в 1806 р. Упорядник  до іменника ракета робить послід - «вислів  артилерійське», але в самій словникової статті описує вживання ракет і як потішних вогнів. Похідних слів від ракета словник не зазначає, хоча прикметник ракетний, як ми вже знаємо, відоме з XVII ст. Документи піротехнічною лабораторії А. Д. Засядько (1814) зберігають ще одне похідне слово - ракетник: «Всюди, де проходить одіночний піхотинець, там пройде і там може діяти російська ракетник».
Так закріплюються  два «земних» значення слова ракета - «потішний вогонь» та «військовий  снаряд» і похідні слова - ракетний і ракетник.
Згодом, з розвитком ідей повітроплавання й космонавтики, ракета отримує нове осмислення. Але ще К. Е. Ціолковський коливався у виборі назви для нових літальних апаратів. Так, одну зі своїх статей, опубліковану в 1911 р. в журналі «Вісник повітроплавання», вчений називає: «Дослідження світових просторів реактивними приладами. Реактивний прилад «Ракета» К. Ціолковського ». Слово ракета виступає тут як маркувальний, номенклатурний знак. А в 1926 р. в роботі «Дослідження світових просторів» К. Е. Ціолковський зауважує: «Для подорожі поза атмосферою і всякої іншої матеріальної середовища на висоті 300 км, а також ще далі, між планетами і сонцями, потрібен спеціальний прилад, який ми тільки для стислості будемо називати ракетою ». «Ось чому в моїх проектах тиск на" ракету "я приймаю в 10 разів більшим ...» У рукописах К. Ціолковського слово ракета, хоча й нерегулярно, але супроводжують лапки як знак незвичайного вживання цього імені.
У 20-30-ті роки слово  ракета завдяки фантастичним розповідям, повістей, фільмів мало поширене значення як «міжпланетний апарат», тому похідне ракетник було достатньо «космічним». Одночасно словом ракета стали називати всі літальні апарати, що працювали на реактивному паливі. Перша така ракета була запущена 17 серпня 1933 Вчених, що займалися проблемами і технікою ракетної справи, в ту пору об'єднували під ім'ям ракетники: «Увечері з різних кінців столиці сюди збиралися ті, хто працював в інших організаціях. Просторий підвал був для молодих ракетників і будинком, і клубом, і майстерні »(« РТ », 1966, № 7, стор 13).
У наші дні іменник  ракета більш «земне». Значення «літальний апарат з реактивним двигуном» зумовило ряд модифікацій: міжконтинентальна  ракета; «бойовий снаряд, що приводиться  в рух силою реакції викидається  струменя газу», - фугасна ракета. Ці значення іменника ракета зумовили нові найменування: ракетні війська - «війська, озброєні ракетною зброєю», ракетник - «солдат ракетних військ або ракетобудівник». Ср: «Ракетник ... Юнак у формі лейтенанта ракетних військ ... »(« Комсомольська правда », 1967, 20 липня). Тепер слово ракетник не так легко пов'язується з космосом. Космонавт виявився більш виразним, що передає не тільки зв'язок з космосом, а й значення «перший плаватель в космосі, відкривач незвіданих просторів». Немає сумніву - витіснення найменування ракетник з «космічного» ужитку обумовлено рухом в ряду назв літальних апаратів. У працях К. Е. Ціолковського ми стикаємося з пошуками потрібних слів-назв: зоряний будиночок - супутник - ракета - зореліт - космічний корабель - космічні ракетні поїзди. На сучасному етапі диференціація і точність космічних найменувань властива не тільки науковим текстам, а й публіцистиці та художній літературі. Кожне назва закріплює своє особливе значення, вже виправдане певними реаліями (супутник - ракета-носій - космічний корабель). Деякі ж поки залишаються у сфері фантастичної літератури або високої публіцистики (зореліт, Зорельотчики, планетоліт, планетолетчік). Ср: «Зореліт отримує сигнал відправлення ... Раптово зореліт видав лютий виття і погасив вогні »,« Тут готують до космічних рейсів майбутніх Зорельотчики »;« ... планетолетчіков не повинні підстерегти небезпеки космосу »(« Комсомольська правда », 1966, 15 жовтня.);
«День у« земній зорельоті  »- назва репортажу про унікальний медико-біологічному експерименті радянських вчених, під час якого троє випробувачів провели рік в гермооб'ємі, абсолютно ізольовані від зовнішнього світу» («Комсомольська правда», 1968, 4 жовтня.).
Ще в 1960 р., коли 15 травня стартував перший космічний  корабель-супутник, гостро постало питання про найменування цього виду літальних апаратів. Зореліт? Космоліт? Супутник? - Проблема найменування дуже складна. Свого часу слова паровоз, пароплав, літак стали символами певного технічного прогресу. Зореліт - Зорельотчики, звездоплаватель, космоліт - космолетчіков, планетоліт - планетолетчік «... містили в собі як би здійснену можливість здійснювати міжпланетні перельоти і навіть польоти до зірок. У нас же завдання було куди скромніше. Тому з'явилася назва космічний корабель »(« Правда », 1968, 22 січня.). Воно і увійшло в широкий ужиток, хоч і не без суперечок і сумнівів.
Висування в «космічній»  термінології на перший план слів супутник, космічний корабель відтісняє на другий план найменування ракета. Таке пересування в ряду найменувань  літальних апаратів у зв'язку з їх удосконаленням підтримало новоутворення космонавт і одночасно позбавило колишній термін ракетник колишніх космічних асоціацій. Продуктивним виявляється ряд новоутворень, об'єднаних елементом косм-(космо-): космодром - космонавт - космічний корабель.
Цікаво, що для  найменування «земний» спеціальності - фізиків, які вивчають космос і  космічні промені, виникає особливе найменування - Космік. Поки воно існує  в розмовному стилі мови, але вже  зустрічається і в мові художньої  літератури.
«Космік» - так  назвав свою документальну повість  про життя людей нової спеціальності  А. В. Афіногенов. «Я ходив по розбурханої  столиці (у день польоту в космос Юрія Гагаріна. - А.Б.), вдивлявся в  неї, вслухався, - і раптом блиснула в пам'яті чужа рядок, так добре малює далекий будиночок фізиків:« Спорожнілі кімнати, принадність від'їзду », і підкотила хвиля ніжності до його господарям-Космік ...» Суфікс-ик в подібних випадках звично входить до слова, що позначають суміжні спеціальності: фізик, хімік, математик, медик. Освіта спеціального Космік зі значенням «спеціаліст у певній галузі» закономірно і общепонятном.
Безпосередня робота в космосі, хоча і з допомогою  автоматичних апаратів (наприклад, управління місяцеходом), зумовила поєднання земної космонавт («Вечірня Москва», 1971, 13 січня.). Мова як би прагне, з одного боку, об'єднати спільне: космонавт - це той, хто працює в космосі, але космонавт - це і той, хто знаходиться на землі, але веде роботу з апаратурою, призначеної для дослідження космосу. З іншого боку - за допомогою визначення в загальному виділено приватне: космонавт - земний космонавт.
Словотворчий ряд  від слова космос має і досить несподіване продовження: «Космонята - так звуть хлопчиків і дівчат з клубу юних космонавтів ...» («Тиждень», 1966, 22-28 травня). Нове слово за аналогією з іменником хлопці отримує особливе значення «юні космонавти».
Морфеми-навть,-ик, - (н) ята несуть більш-менш узагальнені  значення. Їх вибір в утворенні  нових слів визначений і щоразу підказаний смислової аналогією: аргонавт - аеронавт - космонавт; фізик - хімік - математик - Космік; хлопці - космонята.
Як бачимо, «космічна» термінологія перебуває у стадії становлення. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Неологізми 
 
Гловацька Наталія 
 
Англійський вокабуляр продовжує обновлятися й поповнюватися новими одиницями. За деяким даними, у середньому за рік в англійській мові з'являється близько 800 нових слів –це більше, ніж у багатьох інших мовах світу. Про велику кількість неологізмів в сучасній англійській мові свідчить той факт, що такі словники як Longman Dictionary of Contemporary English, Oxford Advanced Learners Dictionary, Webster’s Collegiate Dictionary фіксують тисячі неологізмів. Отже, цілком зрозуміло, що при перекладі неологізмів можуть виникнути труднощі. Це поповнення словникового складу йде не тільки за рахунок запозичень різного роду, але й за рахунок «внутрішніх ресурсів» мовної системи - словотворчих процесів і переосмислення вже існуючих значень (вторинної номінації). Щоб зберігатися у стані комунікативної придатності, мова повина постійно перебудовуватися й розвиватися, не гублячи при цьому своєрідності системи. Не кожне нове слово, створене яким-небудь мовцем, закріплюється в мові. Спочатку це слово - окказіоналізм, значення якого жорстко пов'язане з даним контекстом і не сприймається за його межами. Пізніше, при наявності цілого комплексу передумов до цього, слово може поступово закріпитися в мові (лексикалізуватися); на цій стадії воно вже - неологізм, що може або остаточно ввійти в лексичну систему, або припинити своє існування. 
 
Нове слово може бути новим або за формою, або за змістом, або й за формою, і за змістом. Виходячи із цього прийнято розрізняти 1) власне неологізми (нова форма й новий зміст) - telecommuter, audiotyper; 2) перенайменування (нова форма - уже відомий зміст) - sudser (soap opera), big (cancer); 3) переосмислення (уже наявна в мові форма - новий зміст) - acid (narcotics), bread (money), box (TV-set). Перші дві групи припускають використання внутрішніх ресурсів англійської словотворчої системи. До них же можна додати й так звані фонологічні неологізми, тобто штучно створювані конфігурації звуків. Найчастіше це терміни або товарні знаки, часто з'єднання з морфемами грецького або латинського походження (acryl, perlon). Словниковий склад англійської мови продовжує поповнюватися. 
 
До поетизмів також необхідно віднести й деякі неологізми, створені класиками англійської поезії, що залишилися в сфері їхнього індивідуального вживання. Найчастіше це складні слова. Приведемо кілька прикладів таких складних слів із творів Байрона: goar-faced, dew-drops, sea-mew, long-reluctant, wave-reflected, dark-glancing (daughters), sea-girt (citadel), blood-red, awe-struck (world) і багато інших. 
 
Зупинимося тут на функціях стилістичних неологізмів. Вони звичайно з'являються в стилях художнього мовлення й у газетному стилі. Неологізми, що з'являються в стилі художнього мовлення, прийнято називати оказіоналізмами. 
 
Найбільш характерними способами утворення неологізмів у мові сучасних англійських письменників є словоскладання, конверсія й зміна значень слів. У ранні періоди розвитку стилю англійського художнього мовлення значну роль в утворенні стилістичних неологізмів грали варваризми. Останнім часом запозичення поступаються місцем семантичному процесу утворення оказіоналізмів. 
 
«Поворотним етапом в історії значення багатьох слів, - пише В. В. Виноградов, - є їх нове гостро експресивне й образне індивідуальне вживання. Це нове оригінальне застосування слова, якщо воно відповідає загальним тенденціям значеннєвого розвитку мови, нерідко визначає всю подальшу семантичну історію цього слова». 
 
Як ілюстрацію стилістичних неологізмів можна привести наступні приклади: 
 
Місце з роману Ґолсуорсі "In Chancery", де сам автор відзначає народження нового значення слова limit - нестерпний: 
 
"Watching for a moment of weakness she wrenched it free; then placing the dining table between them, said between her teeth: 'You are the limit, Monty'. (Undoubtedly the inception of this phrase - so is English formed under the stress of circumstance). 
 
Як указує історик англійської мови Бо (Baugh), сучасна англійська мова новими словами зобов'язаний Спенсеру, Томасу Мору, Мільтону, якому, між іншим, приписується народження таких слів, як consolidate, disregard, sensuous. Сідней, як думають, створив такі слова, як emancipate, eradicate, exist, extinguish, harass, meditate й ін. 
 
Цікавим утворенням є неологізм Blimp - вигадане ім'я, створене карикатуристом Лоу для позначення грубого, самовдоволеного, ультраконсервативного полковника англійської армії. Звідси прикметник blimpish. 
 
Не всяке слово, створене навіть і відповідно до внутрішніх законів відповідної мови, автоматично надходить у словниковий склад. Неологізм повинен пройти значний період перевірки в суспільній мовній практиці колективу, для того щоб завоювати собі «право громадянства» у словниковому складі мови й стати елементом цього словникового складу. 
 
Основними функціями стилістичних неологізмів є дві: перша - розкриття якоїсь додаткової риси явища й друга - виявлення свого відношення до фактів об'єктивної дійсності. У стилі художнього мовлення друга функція стилістичних неологізмів є провідною. Більшість оказіоналізмів тому й характеризуються сильним емоційним значенням. 
 
Перша функція, тобто розкриття якоїсь додаткової риси явища, частіше з'являється в тому стилі мовлення, де найбільше відбивається пульсація громадського життя народу, що говорить даною мовою, а саме, у газетному стилі. У цих неологізмах, особливо в значеннях політичних неологізмів, легко встановлюються зв'язки з певними подіями й фактами політичного життя англійського суспільства на даному періоді його розвитку. 
 
Наскільки легко утворюються неологізми в газетній мові, може служити наступний приклад. Під час президентства Ф. Рузвельта в політичній термінології, США з'явився новий термін - New Deal значення якого - нові заходи політичного й економічного характеру, спрямовані на оздоровлення американської економіки. Похідне слово New Dealish з'явилося в американських газетах трохи пізніше. 
 
Last Monday Mr. Eisenhower outlined to Republican Congressional leaders his mildly New Dealish domestic program . . . 
 
У будь-якому номері англійської газети можна знайти такого роду неологізми, як Prime Ministerless, to out-British, magpietude, intellectualistic eggheads, Megabuck (1,000,000 dollars), і багато інших. 
 
Більшість літературно-книжкових неологізмів утворюються засобами афіксації й словоскладання, на відміну від розмовних неологізмів, про які мова буде йти нижче, і які утворюються засобами конверсії й зміни значення слів. 
 
Життя неологізмів залежить від того, наскільки вони апробовані суспільною практикою, наскільки сильна потреба в даному слові для позначення відповідних понять, і яку кількість «суперників» - синонімічних засобів має дане слово в словниковому складі мови. 
 
Багато неологізмів повністю зникають із мови; деякі оказіоналізми фіксуються англійськими словниками із вказівкою автора. Ті ж слова, які народилися в гущавині народних мас, часто взагалі не фіксуються й зникають безвісти. 
 
Неологізм живе недовго. Як тільки він апробується практикою суспільного вживання, він перестає бути неологізмом. 
 
Дієслово to admire спочатку означав, відповідно до латинському значенню цього слова, «дивуватися». Це значення було зовсім витиснуте значенням, що розвилося в цьому слові й залишилося в сучасній англійській мові, тобто захоплюватися. Можна було б привести багато прикладів зміни значення слів, де нові значення в якийсь період свого становлення розглядаються як неологізми й потім або затверджуються в цьому своєму значенні (іноді співіснуючи зі старим), або зникають із мови повністю. 
 
Стилістичними функціями неологізмів є функції, що випливають зі значення самого засобу утворення нового слова. Якщо в англійській мові існує група суфіксів, які служать для додання слову емоційного значення (зменшувальні, зневажливі, збільшувальні й т.д.), то природно, що утворені цим засобом неологізми будуть виконувати цю емоційну функцію. 
 
Якщо нові слова утворені за допомогою конверсії, то основна функція неологізму буде пов'язана з більш стислим й іноді образним трактуванням явища. Наприклад, to corner somebody у значенні загнати кого-небудь у кут буде образним трактуванням описового звороту to put somebody into a corner. 
 
У неологізмах функція «перекручення» найбільше знаходить своє вираження в англійській літературі в поетів-естетів XIX-XX вв. Суінберна, Томаса Елліота й інших. До таких оказіоналізмів, що не втрималися в мові, можна віднести слово singultus - медичний термін, використаний Байроном для пояснення поняття, вираженого звичайно словом sob. 
 
Цілий ряд неологізмів утворений шляхом стягнення. 
 
motor + hotel = motel - мотель, готель для автотуристів 
 
frog + smoke = smog - смог 
 
bag + aggravation = baggravation 
 
big + eye + d =big-eyed 
 
campus + police = campos 
 
afflicted + deformed = deflicted 
 
fantastic + fabulous = fantabulos 
 
У число неологізмів входить велика кількість фірмових найменувань, які становлять чималий інтерес. Деякі з них відрізняються оригінальністю, гранично стисло характеризують предмет і вдало передають сутність поняття, що виражають. 
 
Багато фірмових позначень, з'явившись у технічній літературі, швидко стають загальновизнаними технічними термінами. Наприклад, фірмове позначення для прозорої пластмаси plexiglass - плексиглас (органічне скло) у цей час поширено повсюдно. 
 
Фірмові найменування виробів, особливо різних матеріалів і сплавів, найчастіше утворяться шляхом скорочення, іноді з використанням назви фірми або імені винахідника: 
 
alnico - альнико (магнітний сплав алюмінію, нікелю, кобальту) 
 
Дуже часто фірми, а іноді й окремі особи створюють нові слова із чисто рекламних міркувань. Такі неологізми не є загальноприйнятими, але деякі з них згодом закріплюються в мові: 
 
cellophane - целофан 
 
linoleum - лінолеум 
 
escalator - ескалатор 
 
До розповсюджених способів створення фірмових неологізмів в англійській технічній мові ставиться також спосіб утворення неологізмів шляхом стягнення: quink (quick drying ink) - швидко сохнуче чорнило 
 
Останнім часом у фірмових неологізмах з'явилися й стали широко застосовуватися розділові букви a або o: 
 
perm-a-lift - безперервно діючий ліфт 
 
expand-o-sock - еластичний носок 
 
Іншим способом утворення фірмових неологізмів є заміна букви c на k з метою помітності й оригінальності: 
 
kake kover = cake cover 
 
bread kabinet = bread cabinet 
 
Нерідко для створення фірмових неологізмів свідомо спотворюють орфографію слова: 
 
cheez rollz = cheese rolls 
 
Розвиток комп’ютерних технологій, електроніки спричинив появу великої кількості неологізмів: HTTP, HTML, homepage, spam, smiley face, WAP, information superhighway, search engine. Але зрозуміло, що такі слова сприймаються як неологізми до тиз пір, поки поняття що ними виражаються не стануть звичними, після чого вони вони міцно входять в мову і вже не сприймаються як нові. 
 
Examples of neologisms. 
 
My car is parked BFE(Beyond Fu**ing Egypt)! 
 
Моє авто припарковане чорт зна де. 
 
If I see food, I want to eat it. I'm so big-eyed. 
 
Коли я бачу їжу, я хочу її з’їсти. 
 
BTW(by the way), he was on plush. 
 
Між іншим, він влаштувався з комфортом. 
 
I've got eaters death and I don't think I can get up from this chair. 
 
Я наївся до упаду і я не впевнений, чи зможу піднятися з цього стільця. 
 
I need to check my e-mail. 
 
Мені потрібно перевірити мою електронну пошту. 
 
I received a strange symbol at the end of an e-mail and was informed that it is called and emoticon. 
 
Я отримав дивний символ в кінці електронного листа. Мені сказали, що він називається емотікон. 
 
Chocolate fro-yo is my favorite dessert! 
 
Шоколадний заморожений йогурт – мій улюблений десерт. 
 
If you like soul music and aerobics, you'll like funkinetics. 
 
Якщо вам подобається соул та аеробіка, то вам обов’язково сподобається й фанкінетікс. 
 
That was a krunk song. 
 
То була суперова пісня. 
 
She is nothing but a "garden tool" mama. 
 
Вона ніщо інше, як шльондра.
 
 
 
 
 
 
 

ВСТУП 
 
Одним із елементів громадського життя, який активно реагує на суспільні процеси й віддзеркалює їх, є засоби масової інформації. Їх вплив дуже великий на громадську свідомість. Здатність швидко й майже тотально охоплювати найширші аудиторії дає їм змогу формувати суспільну думку, визначати духовні цінності. Ось чому мова засобів масової інформації – важлива й актуальна проблема сучасних досліджень. 
У процесі розвитку суспільства виникають нові поняття, які потрібно називати. Крім того, навколишній світ, відкриває нові явища, котрі теж потребують називання. Нові слова мають назву – неологізми (гр. neos – новий і logos – поняття, слово). 
Поява в сучасній українській мові значної кількості неологізмів — цілком закономірне явище. Багато неологізмів з'являється в мові в часи великих, докорінних перетворень у житті того чи іншого народу. Потреба в нових словах зумовлюється насамперед позамовними чинниками, зокрема соціальними і політичними змінами в суспільстві. Але неологізми виникають у мові весь час і не лише в галузі суспільно-політичної лексики. Це й нові терміни науки, літератури, мистецтва, це й виробничо-технічна лексика, пов'язана з розвитком народного господарства, лексика, пов'язана з новими досягненнями в розвитку військової справи та військово-стратегічної науки, слова, що називають нові поняття, які виникають у галузі культурно-побутового обслуговування. До найпродуктивніших належать словотвірні засоби творення неологізмів. Крім того, склад неологізмів поповнюється за рахунок слів іншомовного походження, які позначають науково-технічні терміни, найрізноманітніші предмети  виробництва. Треба зазаначити, що терміни – переважна більшість неологізмів (до 90%) [2]. 
Слово не тільки називає предмет, дію, ознаку, поняття, а й оцінює відповідне явище дійсності, сигналізує про нейтрально, підкреслено позитивне або негативне ставлення до нього з боку мовця. Отже, крім номінативної, слово виконує також оцінно-експресивну функцію. Тому неологізми, використані у певному контексті за певних обставин, можуть не тільки надати предмету новизни, а й одразу ж показати авторське ставлення до нього – чи то позитивне, чи негативне. 
Статус неологізмів зберігається до того часу, поки вони не стають узуальними, загальновживаними, тобто коли поняття втрачає свою новизну. 
Актуальність теми вивчення інноваційної лексики полягає у виникненні нових реалій, і, як наслідок, появі найновішої інноваційної лексики, яка потребує системного аналізу, унормування та закріплення в лексико- і термінографічній літературі. Засоби масової інформації чи не найактивніше використовують неологізми, але їх невдале та надмірне використання може призвести до втрати ясності будь-якого тексту. 
Об'єктом курсового дослідження є неологізми в лексичному складі української мови. 
Предмет курсового дослідження – функціонування інноваційної лексики в матеріалах сучасних засобів масової інформації. Влучне і невдале використання неологізмів проілюстроване за допомогою таких друкованих видань, як «Дзеркало тижня», «Урядовий кур'єр», «Україна молода». 
Метою курсового дослідження є: відстежити появу нових лексичних одиниць та вплив неологізмів на розвиток сучасної української мови, чи вносять вони позитивні зміни, чи, навпаки, засмічують її. 
 
Завдання курсової роботи: 
* дати робоче визначення неологізму; 
* представити типологію інноваційної лексики; 
* проаналізувати стан дослідження неологічної лексики; 
* розглянути інноваційну лексику різноманітних сфер діяльності. 
Методи курсового дослідження: виступали індуктивний (та описовий).  
Для цього було проаналізовано певні сучасні періодичні видання, а  також праці таких лінгвістів, як О. А. Стишов, О. А. Семенко, С. Караванський, Ж. В. Колоїз, за допомогою яких проаналізовано виникнення і функціонування неологічної лексики в мові засобів масової інформації, та зроблено висновки, які саме неологізми переважають в мові мас-медіа на початку XXI століття. 
Вплив потужної розмовної стихії, яку називають „кузнею” лексики, відчувають усі стилі сучасної української мови, але найбільше він охопив сферу ЗМІ. Це нові слова, взяті із народної мови без змін або створені під розмовний стиль. Серед них помічено чимало вдалих новотворів, які завдяки ЗМІ можуть стати літературними. 
У сучасному суспільстві також стрімко розвивається рекламна індустрія, а це, у свою чергу, формує мову реклами, яка має великий вплив на суспільство – рекламні гасла й заклики, репліки героїв рекламних роликів широко цитуються. Реклама сприяє ознайомленню широкого кола українців із новими реаліями, а між тим і з новими номінаціями. Молодь часто спілкується рекламними гаслами (Не гальмуй – снікерсуй; Шейканемо, Бейбі!). Всі ці неологізми творяться за допомогою різних словотвірних афіксів і змінюються за граматичними законами української мови. 
Слід ще зауважити, що англомовні інтелектуальні “збагачення”, які дуже часто зустрічаються у мові засобів масової інформації часто викликають огиду й несприйняття. Кількість англіцизмів в одній фразі часом сягає такого числа, що глядач (слухач, читач) уже не здатен адекватно сприймати інформацію. 
Цим дослідженням хочеться показати, де доречне використання в українській мові неологічної лексики, а де його бажано уникнути, хотілося б розібратися, які з лексичних новотворів є вдалими, виправданими з погляду мовної культури, а які треба вживати дуже обережно, які форми неологізмів ще зберігають свою новизну, а які вже стали узуальними. Бо ці проблеми є надзвичайно важливими і актуальними, оскільки тісно пов'язані із питаннями мовних норм.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ
Розділ І. Характеристика неологізмів
1.1. Поняття "неологізм"
1.2. Класифікація  неологізмів, її критерії
1.3. Механізм утворення  нових слів
Розділ ІІ. Неологізми української мови
2.1. Українська неологічна  традиція
2.2. Неологізми у  сучасних ЗМІ
Висновок
Список використаної літератури
____________________________________________________________________
ВИСНОВОК 

В результаті даного лінгвістичного дослідження можна  зробити висновок, що лексика будь-якої мови постійно поповнюється, збагачується, відновлюється. Деякі слова зникають, інші, навпаки, з’являються, а носії  мови активно їх використовують. Отже, новоутворені слова, мають сприйматися, як звичайне мовне явище-вони є невід’ємною об’єктивною частиною мовної культури, а їх правильний переклад на інші мови є важливою задачею.
Завдяки науково-технічному прогресу існує всесвітня мережа Інтернет, яка може статися в пригоді кожному студенту чи науковцю. На спеціалізованих сайтах можна отримати корисну інформацію про новітні дослідження та останні новинки.
Словниковий склад  української мови є одним цілим  і постійно змінюється – поповнюється новими мовними одиницями. Запозичення, як процес поповнення словникового складу мови, є одним з продуктивних способів.
Під час проведення дослідження основна увага зверталася на аналіз ряду питань, актуальних для  поповнення словникового складу мови для запозичення нових слів за останні десятиріччя.
Перед усім, вважалося  необхідним вивчити найбільш важливі  для теорії української неології на даному етапі її розвитку питання.
Розглянуто загальну класифікацію неологізмів сучасної української мови
і місця, що займають в поповненні словникового складу.
Дослідження запозичень-неологізмів  і місця, яке вони посідають серед  нових лексичних одиниць, обґрунтовує  необхідність їх практичного використання, вивчення в середніх та вищих навчальних закладів. Аналіз шкільної програми показує, що запозичення та шляхи їх адаптації у мові не вивчаються, а результати констатуючого та формуючого експериментів дають нам можливість вести мову про необхідність упорядкованого введення цієї теми в учбовий процес.
В цілому характеризуючи запозичені неологізми можна відмітити, що
українська мова приймає дуже багато слів з інших  мов.
В сучасній українській  мові намічається тенденція до збільшення словникового складу.
Кількість запозичень-неологізмів  швидко зростає, різні сфери і  галузі людської діяльності постійно збагачуються ними, і необхідно, в міру можливостей, прослідкувати цей процес.
Проведена робота допомогла  детально розглянути цей засіб поповнення
и т.д.................


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть полный текст работы бесплатно


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.