На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Курсовик Теоретично-методологчн пдходи до аналзу франчайзингу. Суть та рзновиди франчайзингу. Франчайзингов угоди, як складов мжнародної комерцї транспорту. Застосвання франчайзингу в практиц мжнародного бзнесу. Застосування франчайзигу українськими к

Информация:

Тип работы: Курсовик. Предмет: Междун. отношения. Добавлен: 18.05.2005. Сдан: 2005. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


48
УНІВЕРСИТЕТ "КРОК"
Факультет міжнародних відносин
Кафедра міжнародної економіки

КУРСОВА РОБОТА

на тему:
„Франчайзинг, як форма ведення міжнародного бізнесу”
Студента 3 курсу групи №1

Альошин Олексій Юрійович
(прізвище, ім'я, по батькові)
_____________________
(підпис студента)
Керівник курсової роботи:
Викладач
(вчене звання, або посада якщо немає звання)
Ніколаєв Д.Г.
(прізвище, ім'я, по батькові)
______________________
(резолюція „До захисту”)
__________ ___________
(дата) (підпис)

Київ 2005


Зміст:

Вступ

Розділ 1
Теоретично-методологічні підходи до аналізу франчайзингу
1.1. Суть та різновиди франчайзингу.
1.2. Франчайзингові угоди, як складові міжнародної комерції транспорту
технологій
Розділ 2
Застосівання франчайзингу в практиці міжнародного бізнесу
2.1. Порівняльний аналіз використання франчайзигу в завнішньо економічній діяльності компаній різних країн
2.2. Переваги та недоліки франчайзингових схем з огляду оптимізації стратегії зовнішньої експансії
2.3. Застосування франчайзигу українськими компаніями
2.4. Проблеми та перспективи поширення франчайзигу в Україні
Висновки

Використана література

Вступ
Франчайзінг -- це об'єктивне явище, що склалося історично і міцно закріпилося в розвинених країнах під впливом об'єктивних потреб економічного розвитку.
Франчайзінг можна розуміти як пільгове підприємництво, як форму тривалого ділового співробітництва, у процесі якого велика компанія надає індивідуальному підприємцю чи групі підприємців ліцензію (франшизу) на виробництво продукції, торгівлю товарами чи надання послуг під торговою маркою даної компанії на обмеженій території, на термін і умовах, визначених договором.
Для компаній франчайзінг -- це спосіб поширення бізнесу.
Для підприємців франчайзінг -- це один зі способів стати власником бізнесу.
На зростаючих ринках, такий як франчайзінг є самим швидким способом навчання підприємців практичним стандартам, що необхідні, щоб вести прибутковий бізнес.
В період входження України в ринкові відносини об'єкти інтелектуальної власності стають предметом купівлі-продажу, а точніше виникає комплекс пов'язаних з цим майнових прав що охороняються Законом. Договірна передача прав інтелектуальної власності є ефективним засобом впровадження науково-технічних розробок. На цій основі виникли нові види договірних відносин - ліцензійний договір, договір франчайзингу, договір концесії та подібні до них.
З усіх видив договірних відносин, заснованих на передачі комплексу виключних прав на об'єкти інтелектуальної власності, вважаємо за необхідне відокремити договір франчайзингу як найбільш перспективний та ефективний засіб ведення бізнесу.
Для нашої економіки франчайзинг сьогодні є відносно новим явищем, у той час як у розвинутих країнах він сторіччями практикувався як засіб забезпечення потреб суспільства в різних послугах.
Привабливість франчайзингу в наявності незаперечних переваг для обох учасників франчайзінгових відносин. Для малих підприємств і індивідуальних підприємців він надає в розпорядження стабільний дохідний бізнес, для відомих фірм і компаній - можливість розширити й усталити свої позиції на ринку. Саме цим можна пояснити настільки широке поширення франчайзингу як у Європі, так і в Америці.
В даний час розвиток Українського підприємництва, у першу чергу малого, ускладнений підвищеними комерційними ризиками. Реалізація сучасних бізнес-проектів жадає від підприємця широких знань в області керування, маркетингу, реклами й вміння враховувати особливості проекту. Відпрацьовування ефективної схеми і методів діловодства в кожнім конкретному випадку вимагають великих витрат часу і коштів.
Організація підприємства на умовах франшизи значно знижує підприємницькій ризик, тому що в цьому випадку відбувається використання уже відпрацьованого бізнесу, що довів свою ефективність. Таким чином, розвиток франчайзингу може виявитися однією з найбільш ефективних форм підтримки підприємництва, одним з можливих рішень важливої державної задачі.
Останні десятиліття в країнах із сучасною ринковою економікою значного поширення на національних рівнях та у міжнародних еко-номічних і правових відносинах набув продаж товарів, послуг і технології на умовах франчайзингу. Тобто франчайзинг - це специфічний метод розповсюдження товарів і послуг, що розвивався від простого права на даруван-ня, використання, привілею до сучасної розви-неної франчайзингової концепції ведення бізнесу.
У сучасному вигляді франчайзинг виник саме у США - країні з найбільш розвинутою економікою, в якій ринкові відносини існували і розвивалися у чистому вигляді, з мінімальни-ми обмеженнями і мінімальним втручанням у них держави. Основою створення франчайзингу стали процеси ускладнення й удосконалення форм і методів збуту внаслідок загострення конкуренції, насамперед -- у сфері збуту то-варів і послуг. Спочатку найбільше поширення франчайзинг, як особливий метод збуту то-варів, отримав у трьох галузях промисловості США: автомобілебудуванні, виробництві про-холодних напоїв і аптечному бізнесі. Пізніше -- у ресторанах їжі швидкого приготування.
1.1. Суть та різновиди франчайзингу
Франчайзинг - це така організація бізнесу, за якою компанія (франчайзер) передає певній людині чи компанії (франчайзі) право на продаж продукту і послуг цієї компанії. Франчайзі зобов'язується продавати цей продукт чи послуги по заздалегідь визначених законах і правилах ведення бізнесу, що встановлює франчайзер. В обмін на здійснення всіх цих правил франчайзі одержує дозвіл використовувати ім'я компанії, її репутацію (гудвіл), продукт та послуги, маркетингові технології, експертизу, і механізми підтримки. Таким чином, виконання вимог франчайзера не є недоліком, навпаки, дотримання правил означає, що франчайзі має прекрасну можливість отримати прибуток. Щоб одержати такі права, франчайзі робить первісний внесок франчайзеру, а потім виплачує щомісячні внески. Це свого роду оренда, тому що франчайзі ніколи не стає повним власником товарного знаку, а лише має право використовувати товарний знак на період виплати щомісячних внесків. Суми цих внесків обмовляються в франчайзінговому договорі і є предметом переговорів. Франчайзінговий пакет (повна система ведення бізнесу, передана франчайзі) дозволяє відповідному підприємцю вести свій бізнес успішно, навіть не маючи попереднього досвіду, чи знань навчання в даній галузі.
Для компаній франчайзинг - це спосіб поширення бізнесу. Для підприємців франчайзинг - це один з шляхів стати власником бізнесу. На зростаючих ринках, таких як Україна, франчайзинг є швидким способом навчання підприємців практичним стандартам, що необхідні, щоб вести прибутковий бізнес. Існують різноманітні форми франчайзингу. Вибір франчайзингу залежить: від виду господарської діяльності; стабільності франчайзера і його місця на ринку товарів і послуг; особливостей ринку місцевого франчайзі. Виділяють три основних види франчайзингу - товарний франчайзинг, виробничий і діловий.
Товарний франчайзинг іноді називають «франчайзинг продукту (торгового імені)». Це франчайзинг у сфері торгівлі на продаж готового товару. У товарному франчайзингу франчайзером зазвичай є виробник, що продає продукт чи напівфабрикат дилеру-франчайзі. Останній здійснює передпродажне і післяпродажне обслуговування покупців продукції франчайзера і відмовляється від продажу товарів конкурентів. Це правило є істотним змістом взаємин партнерів - франчайзера і франчайзі-дилера.
Цей вид діяльності, спрямований на придбання у ведучої компанії права на продаж товарів з її торговою маркою. У цьому випадку франчайзі купує у франчайзера товари і після цього перепродає їх від імені франчайзера. В окремих випадках ведуча компанія має відношення і до оплати гарантійних послуг, відшкодуванню витрат на спільну рекламу. Як правило, для товарного франчайзингу характерна вузька спеціалізація франчайзі на реалізації одного виду товарів і послуг.
В даний час цей вид франчайзингу використовується багатьма компаніями, наприклад, по виробництву автопокришок. Якщо ж товари і послуги не мають торгових марок, вони не включаються в цю категорію.
Другим видом франчайзингу є виробничий франчайзинг. Цей вид франчайзингу найбільш широко представлений у виробництві безалкогольних напоїв. Кожен з місцевих чи регіональних розливальних і пакувальних заводів є франчайзі від основної компанії. Coca Cola, Pepsi, і інші продають концентрати та інші продукти, необхідні для виробництва місцевим розливальним компаніям, що потім змішують концентрати з іншими складовими продуктами і розливають у пляшки чи банки для розповсюдження по місцевих дилерах. Зрозуміло, що товар у Нью-Йорку не повинний відрізнятися від товару в Сан-Франциско.
Третім видом франчайзингу є діловий франчайзинг, який ще називають «франчайзинг бізнес-формату». При цьому франчайзер продає ліцензію приватним особам чи іншим компаніям на право відкриття магазинів, кіосків, або цілих груп магазинів для продажу покупцям набору продуктів і послуг під ім'ям франчайзера.
Таким чином, це франчайзинг на вид діяльності, тобто включення малого підприємства в повний виробничо-господарський цикл великої корпорації. Ледь не самий популярний вид франчайзингу, при якому ведуча фірма продає ліцензію приватним фірмам чи компаніям на право відкриття власної фірми з продажу продуктів і послуг під ім'ям франчайзера (наприклад, прокат і побутове обслуговування, ділові і професійні послуги, магазини, мережі закусочних, готелів). З боку великої корпорації пред'являються рівні з нею вимоги до технологічного процесу, якості, а також забезпечується навчання персоналу, вибір площадки будівництва підприємства, інші послуги (методи забезпечення продажів, ведення оперативної звітності і т.п.).
При діловому франчайзингу потрібно, щоб франчайзі оплачував постійні внески, а також робив внески в рекламний фонд, що знаходиться у віданні франчайзера. Франчайзер може здати в оренду франчайзі основні фонди, запропонувати йому фінансування; він вправі також виступати і як постачальник для своїх франчайзі.
Поряд з основними видами можна відмітити корпоративний та конверсійний види франчайзингу.
Корпоративний франчайзинг - сучасна форма організації франшизного бізнесу, при якій франшизопоотримувач оперує не окремим підприємством, а мережею франшизных підприємств із використанням найманих менеджерів.
Конверсійний франчайзинг - спосіб розширення франшизной мережі, при якому діюче самостійне підприємство переходить на роботу за договором франчайзингу і приєднується до системи франшизних підприємств, що працюють під контролем одного франшизоотримувача.
Франчайзинговий договір, франшизна угода, або фран-шиза визначає правові і ділові відносини між суб'єктами франчай-зингу, за якими франчайзер, що має розроблену систему ведення пеиної діяльності, дозволяє франчайзі використовувати цю систему відповідно до вимог франчайзера в обмін на винагороду (компен-сацію). Взаємовідносини є довгостроковими, тому що франчайзі працює відповідно до вироблених стандартів і практики, якими ке-рує франчайзер, при його постійному сприянні та підтримці.
Отже, франчайзинговий договір стосується системи, яку фран-чайзер дозволяє використовувати або ліцензує франчайзі і яка мо-же бути названа франшизною системою. Франшизна система, або франшиза -- це означає пакет прав, що охоплює права інтелектуальної власності на один або кілька товарних знаків, фірмових най-менувань, промислових зразків і зразків, що охороняються авторсь-ким правом, а також технологію, ноу-хау і комерційну таємницю, якими будуть користуватися для продажу товарів або надання по-слуг користувачам. Тоді франшизна угода -- це угода, за якою франчайзер надає франчайзі право на використання франшизи, причому ліцензія, видана франчайзером на використання франчайзинговї системи франчайзі, є її основою. Вона дає франчайзі право про-вадити свою діяльність відповідно до правил, розроблених франчайзером.
У договорі на роздрібну торгівлю одна сторона, яка виробляє і (або) розподіляє товари, передає їх іншій стороні за ціною, що містить прибуток виробника, а інша сторона перепродує ці товари за більш високою ціною, забезпечуючи собі прибуток. У цьому договорі виробник і торговці (оптові або роздрібні) зазвичай не за-лежні один від одного. Виробник не контролює спосіб продажу то-варів кінцевому споживачу. На відміну від подібних взаємовідно-син за звичайної франшизної угоди франчайзер роз'яснює кожно-му франчайзі правила використання своєї системи і замість того одержує дохід як частину прибутку франчайзі (наприклад, відсот-кове відрахування від продажів). Крім того, франчайзер може одержувати дохід від продажу товарів франчайзі, якщо останній стає його постійним "клієнтом" за франшизного угодою на одер-жання деяких товарів, необхідних для функціонування франшизи. Згідно зі стандартною ліцензійною угодою одна особа (ліцензіар), яка має право забороняти третім особам комерційне використання або застосування результатів інтелектуальної твор-чості (наприклад, винаходів, промислових зразків) або відмітних позначень (наприклад, знаків і фірмових найменувань), погод-жується за винагороду не користуватися цим правом щодо іншої особи (ліцензіата) і, можливо, висуває умову контролю за таким комерційним використанням або застосуванням. У разі укладення ліцензійних угод на знаки або інші відмітні позначення ліцензіар може мати право на контроль за ліцензіатом у процесі торгівлі то-варами і надання послуг установленої якості або певних зумовле-них характеристик, що відповідають престижу його товарного зна-ка. Це дає ліцензіару можливість запобігти падінню престижу сво-го товарного знака внаслідок погіршення якості товарів або послуг, вироблених або наданих ліцензіатом.
Відмінність франшизної угоди за названими ознаками від стан-дартної ліцензійної угоди мало помітна. Тому існує думка, що франчайзинг -- це всього лише складна форма стандартної ліцензійної угоди, а франчайзинговий договір виходить за межі простого ліцензування одного або кількох конкретних прав інтелек-туальної власності (наприклад, товарних знаків), оскільки він є ліцензією па використання системи, що включає права інтелекту-альної власності, але не обмежується ними. За угодою про фран-шизу франчайзі не просто продає товари або надає послуги з вико-ристанням товарних знаків іншого власника, хоча сам він, можли-во, взагалі нічого не виробляє. Насправді франчайзинг дозволяє франчайзі виробляти і продавати товари або надавати послуги у рамках більш великої системи.
Франшизна угода нарівні з деякими спільними із стандартного
ліцензійною угодою положеннями має істотні відмінності. Так, у франшизних угодах і стандартних ліцензійних угодах сторони, як правило, не залежні одна віл одної, але водночас вони перебувають у тісних робочих відносинах, визначених відповідно умовами цих договорів. Прибуток кожної сторони залежить від загальних зусиль обох сторін- Чим успішніша діяльність франчайзі (або ліцензіата), тим вище прибуток обох сторін. Однак успіх франчайзі, на відміну від ліцензіата, залежить і від уміння франчайзера створювати при-буткову систему, навчати користувача франшизи правил належної роботи системи, удосконалювати і розвивати систему, постійно кон-тролювати франчайзі і сприяти йому протягом терміну дії фран-шизної угоди. У франшизній угоді передбачається (хоча б частко-во), що франчайзер продовжує розвивати франшизну систему та інформувати франчайзі про нові розробки.
Крім того, ступінь впливу франчайзера на франчайзі значно вищий, ніж ліцензіара на ліцензіата. Так, відповідно до договору на франшизу власник франшизи не лише контролює правила кори-стування визначеними правами, наприклад, правами на товарний знак, а й встановлює вимоги щодо реалізації та управління основ-ними елементами системи франшизи.
Класифікація франшиз. Найбільш комплексною, повно-масштабною і найбільш розповсюдженою моделлю франшизи, що виникла у США, є франшиза бізнес-формату або ділового форма-ту. Бізнес-формат франчайзинг - це договір франшизи, відпо-відно до якого франчайзер не лише надає франчайзі весь комплекс виключних прав, тобто ділиться з ним власними методами, спосо-бами, мистецтвом ведення комерційної діяльності, а й безпосеред-ньо здійснює підготовку всебічної програми діяльності для фран-чайзі, допомагає йому в плануванні поточних операцій, в устатку-ванні операційних площ, у створенні транспортної і складської інфраструктури, в оформленні його юридичного статусу. Іноді франчайзер цілком бере на себе будівництво й устаткування торго-вої чи сервісної одиниці і вручає її франчайзі "під ключ".
Таким чином, бізнес-формат франчайзинг звичайно означає повне ототожнення "одиниці" із власними фірмовими дистриб'юторськими ланками франчайзера (якщо такі у нього є) щодо "діло-вих" інтер'єрів одиниці, уніформи службовців та інших елементів оформлення й організації бізнесу. Особливістю франшиз бізнес -формату є довгострокові ділові взаємовідносини, що включають не тільки товари, послуги і товарні знаки, а й сам бізнес-формат у цілому -- стратегію і план збуту, Інструкції з експлуатації та стандарти, контроль якості і безперервні двосторонні зв'язки. Водночас від франчайзі потрібно, щоб споживач був сповіщений про те, що він обслуговується незалежним підприємством, і знав, кому адре-сувати свої претензії.
Залежно від виконуваних функцій франшизи ділового форма-ту поділяються на три типи: 1) франшизи на переробку (вироб-ництво); 2) франшизи на послуги (сервіс); 3) франшизи на оптову торгівлю (розподіл).
За франшизою на переробку, що іноді називається франшизою на виробництво, франчайзер постачає виробнику важливий Інгредієнт або забезпечує його технічною інформацією. Він надає франчайзі повноваження на виробництво І продаж товарів з товарним знаком франчайзера. У деяких випадках франчайзі також надається ліцензія на використання таємної комерційної інформації або запатентованої технології, що належить франчайзеру. При цьому франчайзі може також отримати інформацію щодо збуту, оптового продажу й обслуговування товару. Такі франшизи загальноприйняті, наприклад, у ресторанах і на підприємствах швидкого обслуговування.
За франшизою на послуги франчайзер розробляє систему певних послуг, які за умовами договору франчайзі має надавати своїм споживачам. Прикладом такої франшизи може бути франшиза на послуги з техобслуговування і ремонту автомобілів або з обслуговування за кредитними картками. Згідно із франшизою на оптову торгівлю франчайзер (або хто-небудь інший від його імені) вироб-ляє товари з товарним знаком франчайзера споживачам на своїх географічних територіях. Наприклад, за такою франшизою може про-даватися автомобільне паливо, косметика або побутова електроніка.
1.2. Франчайзингові угоди, як складові міжнародної комерції транспорту
технологій
Франчайзинг - свого роду симбіоз “великого” і “малого” бізнесу. Таке з'єднання являє собою союз, де з однієї сторони є енергія і зобов'язання окремого підприємця, а з іншої сторони є ресурси, комерційна міць і величезний досвід великої компанії. Якщо все це з'єднати, то ми одержимо енергію, відповідальність, силу, ресурси і досвід - виграшну комбінацію з величезними шансами на успіх! Підприємці усього світу знають франчайзинг як безпечний спосіб, щоб:
Допомагати людині вести бізнес самостійно, але не бути в ньому самотнім;
Допомагати компаніям ефективно розширюватися, не несучи великих витрат на створення і підтримку масивного адміністративного комплексу і не випробуючи труднощів у керуванні широкою мережею корпоративних підприємств;
Допомогти компаніям перетворити свою існуючу мережу в ефективно працюючий, сильний бізнес, у якому працюють віддані справі люди;
Франчайзер (франшизіар) - це компанія, що видає ліцензію або передає в право користування свій товарний знак, ноу-хау й операційні системи. Франчайзер створює успішний продукт чи послуги, наприклад, особливий стиль роботи ресторану швидкого харчування. Франчайзер досліджує, і розвиває бізнес, витрачає гроші на просування бізнесу, створює гарну репутацію і пізнаваний імідж (так званий “бренднейм”). Після того, як компанія довела працездатність своєї бізнес концепції й успішну відтворюваність цього бізнесу, вона може почати пропонувати підприємцям, що хочуть повторити подібний успіх, купити її франшизу
Франчайзі (франшизіат) - це людина або компанія, що купує у франчайзера можливість навчання і отримання допомоги при створенні бізнесу і виплачує сервісну плату (роялті) за використання товарного знаку, ноу-хау і системи ведення робіт франчайзера. Франчайзі сам оплачує витрати на створення бізнесу. Дуже часто франчайзер надає дуже вигідні знижки на важливі постачання (матеріали, видаткові кошти). Ці знижки завжди дають можливість франчайзі купувати продукти у франчайзера по більш вигідній ціні й у такий спосіб це коштує дешевше, ніж розвивати бізнес без франчайзера. Франчайзі робить первісний внесок за допомогу по створенню і відкриттю бізнесу. Франчайзі приймає на себе обов'язок виплачувати щомісячні внески за право користування торговим знаком і бізнес системою, за підтримку, навчання і консалтінг, що надаються франчайзером.
Франшиза - це повна бізнес система, яку франчайзер продає франчайзі. Іншою назвою для подібної системи служить франчайзінговий пакет, що зазвичай включає посібники по веденню робіт і інші важливі матеріали, що належать франчайзеру.
Будь-який вид бізнесу можна перетворити у франшизу. Міжнародна Асоціація Франчайзингу виділяє 70 галузей господарства, у яких можна використовувати методи франчайзингу. Повне їх перерахування не має сенсу, але можна зрозуміти ширину застосовності франчайзингу з наступної вибірки: бухгалтерський облік, авторемонт, книгарні, дитячий одяг і навчання, будівництво, невеликі продовольчі магазини, магазини косметичних товарів, освіта, послуги по працевлаштуванню, ресторани, готелі, пральні і послуги по збиранню, приватні поштові скриньки, фотостудії, риэлторскі компанії, туризм та розваги, прокат спеціального устаткування і туристичні агентства .
Франчайзінгові взаємини можуть бути прибутковими для обох сторін. Франчайзі зацікавлений у максимальних продажах при мінімальних витратах. Франчайзі повинний виконувати правила ведення бізнесу по франшизі і брати участь у рекламних і маркетингових компаніях франчайзера. Франчайзер зосереджено працює над тим, щоб лідирувати в конкурентній боротьбі, що було б дуже важко зробити одному франчайзі. Франчайзер надає необхідну підтримку, для того щоб франчайзі міг приділяти всю увагу своїм щоденним операціям.
Для того, щоб досягти такого рівня взаємодії і захисту з боку франчайзера франчайзі повинен сформувати особливі взаємини з франчайзером. Ці взаємини є досить складними. За цих взаємин франчайзі повинний дотримуватись наступних умов:
Цілком прийняти точку зору франчайзера, його завдання і цінності в даному бізнесі.
Довіряти і поважати франчайзера й в свою чергу формувати повагу і довіру франчайзера до себе.
Приймати чітко встановлені правила й обов'язки, описані в договорі, оскільки після підписання договору вони не підлягають ніяким змінам чи доповненням.
Прагнути працювати і спілкуватися з франчайзером;
Зв'язати себе певними зобов'язаннями з бізнесом, бути вірним йому як в добрі так і в скрутні часи;
Додержуватись операційних процедур і стандартів, встановленим франчайзером;
Стати частиною системи шляхом внесення в бізнес нових ідей (за згодою франчайзера) і постійного вкладання зусиль у бізнес;
Будь-хто зацікавлений у покупці франшизи повинен вирішити, чи є для нього прийнятними такі взаємини. В останні роки класична модель франчайзингу змінилася в напрямку забезпечення франчайзера додатковими можливостями швидкого розвитку з найменшими витратами. Хоч існує багато варіантів класичного франчайзингу, три з них використовуються найбільш часто. Це: регіональний франчайзинг; суб-франчайзинг; франчайзинг, що розвивається. У кожному з цих випадків франчайзі одержує всі переваги, що зазвичай пов'язані з франчайзінгом: використання торгової марки і логотипа франчайзера, системи його бізнесу, первісне навчання, вибір місця, підтримка і т.д. Основні відмінності їх друг від друга полягають в наступньому:
1) тривалість відносин франчайзера і франчайзі;
2) до кого франчайзі може звертатися за підтримкою;
3) кому він сплачує встановлені внески;
Коротко розглянемо кожен з цих методів.
Вибираючи регіональний франчайзинг , франчайзер вирішує охопити своєю діяльністю якийсь географічний район, яким може бути столична область, штат або країна. Усвідомлюючи, що він не має такіх коштів чи колективу, щоб розвиватися так швидко, як хотілося б, він спирається на підтримку головного франчайзі. У свою чергу, головний франчайзі має право не тільки підбирати нових франчайзі у своєму географічному районі, але і забезпечувати їхнє початкове навчання, та інші послуги, що звичайно робить сам франчайзер. Головний франчайзі однак включений у поділ платежів і внесків у рекламний фонд. Він користується всіма благами, що звичайно дає франчайзинг, для цього він теж сплачує ліцензійні внески, а, також внески на рекламу безпосередньо франчайзеру. Контракт між франчайзером і головним франчайзі встановлює, що очікується від кожної сторони і який визначений період франчайзі буде виконувати цю специфічну роль. У відповідь на початкову сплату франчайзеру внесків за діяльність на винятковій території ринку головний франчайзі у майбутньому одержує від франчайзера роялті, розмір яких залежить від частки в загальному обсязі реалізації тих нових франчайзі, яких він залучив до цієї франчайзінгової системи. На відміну від інших методів цей метод вигідний для обох сторін, тому що головний франчайзі повинен одержувати підтримку протягом усього часу співробітництва, а це вигідно і франчайзеру.
У субфранчайзингу субфранчайзер також освоює якусь певну територію і забезпечує початкове навчання, вибір приміщення і т.д. Різниця тільки в тім, що франчайзі працює прямо із суб-франчайзером на довгостроковій основі і має дуже обмежений контакт із франчайзером. Він платить роялті і рекламні внески субфранчайзеру, він в свою чергу, частину цих грошей платить франчайзеру. Субфранчайзер, таким чином, стає франчайзером на своїй території і франчайзі залежить від його довгострокової підтримки. Те, що субфранчайзер може мати обмежені кошти, управлінські і маркетингові здібності, відіб'ється на франчайзі. Отже, потенційний франчайзі повинний дуже ретельно вибирати субфранчайзінгові відносини, тому що він залежить від ділової і життєвої хватки як франчайзера, так і субфранчайзера.
В угоді по розвитку території франчайзер передає ексклюзивні права на розвиток якогось географічного району групі інвесторів. Інвестори, у свою чергу, або розвивають свої власні франчайзи, якими вони володіють на цій території, або підбирають франчайзі. В останньому випадку становище інвестора як власника обмежено. У відповідь на право розвитку ексклюзивної території особа, що володіє цим правом, платить франчайзеру внески і зобов'язаний відкрити визначену кількість точок в обговорений період часу. Власники відкритих франчайзі платять роялті і рекламні внески безпосередньо франчайзеру. Особа, що володіє ексклюзивними правами, не має частки в цих внесках, його частка є тільки в рентабельності індивідуальних франчайзов, що він відкрив.
Навіщо франчайзеру продавати права на свій бізнес? Навіщо франчайзеру втрачати в певній мірі контроль над своїм бізнесом залучаючи франчайзі? Чому франчайзер втягує у свій бізнес людей, що нічого про нього не знають? Існує велика кількість подібних питань про те, чому ж таки франчайзер хоче розвивати франшизу. У франчайзі в свою чергу теж виникає багато питань пов'язаних з інвестуванням у франчайзінгове підприємство. Відповідь проста - переваги.
Франчайзер - це людина, що змогла створити працюючий бізнес. Це бізнес, що приносить йому гарний прибуток. Така модель бізнесу повинна легко піддаватися успішному відтворенню. Це означає, що можливо відкрити ще більше аналогічних підприємств, робота яких будувалася б по такій ж моделі, як і бізнес франчайзера. Бізнес франчайзера завжди має перевірений ринок споживачів і репутацію.
Після того, як бізнес своїм успіхом довів свою життєздатність, засновники бажають розвивати цю справу. Тут виникає два шляхи: розвивати справу, інвестуючи прибуток чи створювати франчайзінгову систему. При створенні і розвитку франчайзінгової системи , її засновники будуть розглядати п'ять позицій:
Франчайзинг приносить додаткові гроші для розповсюдження бізнесу . Якщо компанія прагне до розвитку на регіональному, національному чи міжнародному рівні, то будуть потрібні додаткові вкладення на програму розвитку. Ці фонди можна створити за допомогою франчайзі. Франчайзі роблять початковий внесок, купуючи повний франчайзінговий пакет. Підписавши додатково кілька франчайзінгових договорів із франчайзі, франчайзер зможе продавати їм інші послуги по управлінню (менеджменту), такі, як особлива підтримка по консалтингу і маркетингу. Обидві угоди (первісний продаж франшизи і продаж спеціальних послуг) служать додатковим джерелом доходу для франчайзера
Франчайзі роблять додаткові виплати на підтримку послуг що надаються франчайзером. Усі працюючі франчайзі щомісяця платять франчайзору за надання послуг. Частина цих грошей йде на надання послуг по підтримці франчайзі цієї системи (навчання персоналу, консультанти і т.д.).
Франчайзинг відкриває можливості швидкого розширення на новому ринку і зміцнення своєї репутації на існуючому ринку. Збільшення кількості виплачуваних внесків дозволяє франчайзеру швидко й ефективно розвиватися на ринку. Саме франчайзі приносять на новий ринок ім'я франшизи. Кожен окремий франчайзер одержує величезні переваги на всьому ринку тому, що франчайзі, створюють широку мережу бізнесу, на розвиток якої у франчайзора ніколи не вистачило б грошей.
Франчайзинг відкриває для споживача можливість більше довідатися про продукт і послуги. З відкриттям нових підприємств споживачі більше довідаються про продукт і послуги. Це дуже важливо, тому що нова франшиза стає пізнаваною на ринку в міру надання своїх послуг. Численні франчайзінгові підприємства на специфічному ринку відкривають економний доступ до реклами в засобах масової інформації, що робить франчайзинг відомим серед більшого числа споживачів. Використання реклами приводить до збільшення продажів і прибутку в кожнім підприємстві франчайзінгової системи.
Успіх франчайзінгової компанії багато в чому залежить від перевіреності і прибутковості бізнес концепції. Франчайзер розвиває свою концепцію бізнесу і доводить її прибутковість на прикладі своїх власних магазинів. Франчайзер розділяє свій досвід з усіма франчайзі системи, надаючи їм можливість вести свій бізнес так само успішно. Тому , якщо компанія хоче довідатися, чи можливо перетворити їхній бізнес в успішну франшизу, вони повинні просто подивитися наскільки успішно пройшло таке перетворення в іншому, схожому бізнесі.
Усі матеріали і підтримка, що надається франчайзерами індивідуальним франчайзі, призначені для підтримки і посилення значимості франшизи. У списку таких переваг можна було б перелічити: матеріали, навчання і консалтинг. Але, якщо дивитися ширше, найбільшою перевагою є відносини між франчайзером і франчайзі.
Франчайзинг означає , що у вас є власний бізнес, але ви не залишаєтеся один на один із усіма проблемами і ризиками. Коли франчайзі дає свою згоду вкладати гроші у франчайзінгове підприємство, він все рівно залишається незалежним власником бізнесу. Ця незалежність означає, що його ніколи не звільнять з цієї роботи. Франчайзі одержує професійну підтримку від франчайзера. Така підтримка допомагає йому уникнути тих помилок, що роблять інші підприємці. Франчайзер остерігає франчайзі від прийняття неправильних рішень, що могли б зашкодити чи взагалі зруйнувати його підприємство.
Франчайзинг - це швидкий і ефективний початок бізнесу. Франчайзінгова система подає інформацію, що допомагає франчайзі знайти придатне місце розташування для підприємства, зробити його дизайн і переконатися в тім, що бізнес правильно функціонує. Франчайзі не потрібно турбуватися про проблеми, що виникають на початковій стадії, тому, що він має досвід свого франчайзора.
Франчайзинг дає підтримку франчайзі в період перед відкриттям бізнесу. Франчайзі завжди має можливість стати фахівцем у новому бізнесі, не затрачаючи роки на навчання в школі бізнесу чи просто працюючи в цій галузі. Ці знання приходять безпосередньо зі спеціальних програм навчання і програм по розвитку системи керування, що франчайзер передає всім новим франчайзі і ключовим працівникам. Ще за довго до відкриття нового бізнесу, франчайзер і франчайзі повинні проробити один з одним якийсь час. Разом вони повинні достатньо попрацювати над формуванням навичок франчайзі з тим, що б мати всі шанси на успішне ведення бізнесу.
Франчайзинг означає постійну підтримку. Після відкриття франчайзінгового бізнесу франчайзі продовжує одержувати професійні послуги від франчайзера з питань щоденного ведення бізнесу і маркетингу. Якщо виникають проблеми, то їхньою першою задачею буде перевірити всі надані матеріали і посібники. Але можуть виникати і специфічні проблеми. У цьому випадку франчайзі може подзвонити франчайзеру і звернутися по допомогу. Саме тому, що існує такий зв'язок між франчайзером і франчайзі, проблеми франчайзі можуть бути вирішені за допомогою досвідченого франчайзера. Коли незалежний підприємець починає розвивати власний бізнес, він повинний сам знайти спосіб рішення проблем і відкрито дивитися на імовірність здійснення помилок.
Франчайзинг дає можливість використовувати репутацію і товарний знак франчайзера. При виконанні франчайзінгового договору, франчайзі одержує повноваження від франчайзера на використання торгового знака франчайзера. Тільки франчайзі, що працюють у системі даної франшизи, мають ексклюзивне право використовувати товарний знак франчайзора. Тому, якщо франчайзі володіє франшизою МсDоnаld's, він користуєтеся правом на володіння назвою фірми, що забезпечує франчайзі миттєве впізнання на ринку, як бізнесу, що працює на міжнародній арені з міжнародним франчайзером. До моменту відкриття ресторану, усі в окрузі вже знають, що він буде надавати послуги на високо професійному рівні. На відміну від франчайзі індивідуальний підприємець повинен із самого початку думати не тільки про продажі, але й насамперед про те, щоб створити гарну репутацію нікому невідомої фірми. Франчайзі ж купує собі репутацію разом з покупкою франшизи. Індивідуальний підприємець ніколи не буде мати доступ до відомого усього світу імені, а франчайзі відразу користається ім'ям свого франчайзора яке вже одержало загальне визнання.
Франчайзинг встановлює чіткі територіальні межі ведення бізнесу. Франчайзер визначає своєму франчайзі територію ведення бізнесу. Границі цієї території визначені умовами франчайзінгового договору. Одержуючи територію, франчайзі може ефективно розвивати свій бізнес на визначеній території. Це знімає погрозу суперництва з боку інших власників цієї ж франшизи. Індивідуальний підприємець ніколи не знає, у якому місці виникне найбільша конкуренція, у такий спосіб його територія завжди залишається більш відкритою для конкурентів.
Як бізнес концепція франчайзинг завжди пропонує багато переваг і для франчайзі, і для франчайзера. Але коли підприємець звертається до франчайзингу, йому необхідно розглядати і переваги, і недоліки. От що потрібно взяти до уваги обом сторонам:
Неможливість завершити відносини з франчайзі, що не дотримується правил системи. Франчайзінговий договір обумовлює природу відносин між франчайзером і франчайзі. Франчайзінговий договір передбачає ряд положень, що захищають франчайзі. Ці положення передбачають неможливість для франчайзера розірвати контракт із франчайзі. Але разом з тим такі положення ускладнюють вивід із системи франчайзі, що не виконує законів франчайзінгового бізнесу.
Франчайзі не є працівниками франчайзера. Франчайзі є незалежними власниками бізнесу. Навіть при наявності франчайзінгового договору можуть виникати труднощі при контролі угод, здійснюваних франчайзі у своєму бізнесі.
Багато споживачів сприймають кожне франчайзінгове підприємство як частину одного ланцюга підприємств, що працюють під єдиним товарним знаком. І якщо який-небудь франчайзі погано веде свій бізнес, те це буде кидати тінь на усю франчайзінгову систему.
Франчайзери встановлюють структуру виплат за наданий сервіс, приймаючи за основу відсоток від загальної суми продаж на кожному підприємстві. Франчайзі зобов'язані надавати звіт про загальну суму продажів франчайзеру для того, щоб визначити суму оплати за сервіс. Франчайзі може спробувати приховати суму продаж і надати неповний звіт для того, щоб занизити внесок своєму франчайзера.
Робота будь-якої франчайзінгової системи заснована на принципах і стандартах, що є інтелектуальною власністю франчайзера. Ці принципи бізнесу являють собою комерційну таємницю і є основою успіху франчайзінгової системи. Франчайзі одержує доступ до комерційних секретів, проходячи навчання по програмі франчайзера. І хоча франчайзінговий договір забороняє франчайзі розголошувати подібну інформацію, усе рівно це трапляється. Франчайзера складно з цим боротися, тому якщо йому не удається виробити ефективні заходи, то уся франчайзінгова система може сильно постраждати.
Вихід із франчайзінгової системи успішно працюючих франчайзі. Франчайзі може вважати, що франчайзінгові відносини накладають на нього занадто великі обмеження й у результаті втратити інтерес до цього бізнесу. Розірвавши контракт із франчайзером він, можливо, захоче відкрити свій власний бізнес, що буде представляти пряму конкуренцію франчайзеру.
Для того, щоб уникнути всіх цих труднощів, франчайзери повинні дуже ретельно відбирати підприємців, яким вони хочуть продавати франшизи. Франчайзер повинний провести інтерв'ю з кожним кандидатом, метою якого буде виявити у франчайзі наявність якостей, необхідних для успішного ведення справи. Після того, як франчайзі стає частиною системи, франчайзер повинен спостерігати за тим, як йдуть його справи. Франчайзер повинний уміти швидко визначати назріваючі проблеми і негайно приймати рішення.
Франчайзер повинний підтримувати безупинний зв'язок із франчайзі і дізнаватися від нього про нові ідеї і рішення вже існуючих проблем. Працюючи разом із франчайзі, франчайзери можуть уникнути проблем, що могли б нанести серйозну шкоду всій системі.
Недоліками для франчайзі можуть бути:
Невиконання контракту за франчайзінговим договором. Франчайзі повинний дотримувати правила франчайзінгової системи. Ці правила сформульовані у франчайзінговому договорі і їх повинні виконувати усі франчайзі без винятку. Франчайзі можуть вносити свої пропозиції, але вони не можуть змінювати систему.
Погляд на франчайзінгову систему, як таку що обмежує ініціативу франчайзі. На додаток до франчайзінгового договору франчайзі повинний додержуватись спеціальних правилам, що стосуються щоденних операцій у бізнесі використання товарного знаку франшизи. Це описано в програмі навчання франчайзера. Такі обмеження можуть стосуватися робочих годин, меж території, асортименту продукту і послуг, пропонованих споживачу. Франчайзі повинний дати згоду на прийняття цих обмежень до початку дії франчайзінгового договору.
Хоча франчайзі являє собою незалежного власника свого бізнесу, він є важливою сполучною ланкою в мережі власників франшизи. Кожен окремий франчайзі є товаришем по бізнесу. Не дивлячись на те, що франчайзі надають на ринок однаковий продукт і послуги, вони не є конкурентами.
Потенційний франчайзі повинний уважно ознайомитися з роботою франчайзінгової системи, щоб визначити чи надає франчайзер необхідну підтримку по менеджменту чи веденню робіт. Підтримка франчайзера є найважливішим аспектом у франчайзінгових відносинах. Франчайзі повинен визначити рівень підтримки до того, як почне діяти контракт. Недостатня підтримка з боку франчайзера підриває силу франчайзінгової системи.
Потенційні франчайзі повинні вивчити доступну інформацію про фінансове положення франчайзера. Може статися так, що франчайзер оголосить про банкрутство, що може привести до продажу франшизи чи її ануляції.
До початку приведення у виконання франчайзінгового договору потенційний франчайзі повинний дуже ретельно ознайомитися з матеріалами, наданими франчайзером. Потенційному франчайзі варто зустрітися з іншими франчайзі цієї системи і визначити, як франчайзер виконує свої обіцянки по наданню послуг. Франчайзі повинний довідатися чи є франчайзер членом місцевої асоціації франчайзингу. Якщо так, то франчайзер повинен виконувати вимоги Етичного Кодексу Асоціації. Так само варто відвідати місцеву Асоціацію Франчайзингу, щоб більше довідатися про франчайзера.
2.1. Порівняльний аналіз використання франчайзигу в завнішньо економічній діяльності компаній різних країн
За даними експертів Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ) у США товарообіг на умовах франчайзингу становить понад третину всієї роздрібної торгівлі. Існують офіційні повідомлення про те, що франшиза використовується вже більш як у 80 країнах. Популярність франчайзингу пояснюється ефективністю і високою стійкістю бізнесу нових утворених підприємств. Так, за даними фірми ”Mr.Doors Home Inc.” у США після п'яти років діяльності на ринку виживають 23% приватних підприємств, а після десяти років їх залишається лише 18%, водночас як серед підприємств, що працюють за системою франчайзингу, через п'ять
років розпалається лише 8 підприємств із 100, а через десять років -- 10 Із 100. Варто розглянути роль франчайзингу в економіці ок-ремих країн.
У США згідно з дослідженням, проведеним Naisbitt Group у 1985 р., галузеві експерти прогнозували, що продаж через фран-чайзингову систему досягне $ 438 млрд. у 1995 р. і $ 705 у 2000 р. До 2005 р. продажі досягнуть $ 1 трлн. і $ 1.3 трлн. до 2010 р. Як-що традиційно нефранчайзинговий бізнес, типу банківської справи, почне функціонувати на засадах франчайзиигу, то ці цифри можуть бути значно більшими.
Причинами тривалого зростання франчайзингу в США за при-пущеннями фахівців є зростання особистого доходу, стабільність цін, високий рівень оптимізму споживачів) і вища конкуренція за частину ринку. Безумовно, також важливим чинником, що зробив внесок у розвиток франчайзингу, стала привабливість США для іноземних компаній. Особливо активно з'являлися на ринку США канадські, європейські та японські франчайзери зі своїми система-ми, що вже досягли успіху в цих країнах.
Підраховано, що у 1988 р. в США вже працювало 60 інозем-них франчайзерів. Французька фірма "Пронуптиа" (Pronuptia), що спеціалізується на весільних вбраннях, англійські фірми "Уим-пиз" (Wimpys) і "Бсйк Зн Тейк" (Bake N Take), німецька "Вінер-вальд" (Wienerwald), що займається продуктами харчування, були у США серед перших і найуспішніших у цій галузі.
Американські франчайзери досягли такого самого успіху в іно-земних країнах. "Бургер Кінг" (Burger King ), "Хардиз" (Hardees), "Холідей Инн" (Holiday Inn), "Хоуард Джонсоне" (Howard Johnsons), "Баскін-Роббинс" (Baskin-Robbins), "Мейнеке Дискаунт Ма-флерс" (Meineke Discount Mufflers), "Грейт Америкен Куки" (Great American Cookie) -- це американські франшизи, куплені неамери-канськими фірмами.
Кількість американських франчайзерів, які працюють за кор-доном, практично збільшилася втричі порівняно з 1971 р.
У 1988 р. було 374 франчайзери із США, які працювали за кордоном, з більш ніж 35 тис. торгових точок. Майже 225 з усіх опитаних франчайзерів виявили бажання розширюватися на іно-земні ринки. У 1989 р. 19,9% усіх американських франчайзерів володіли іноземними франшизами.
У 1995 р. 34% річного продажу забезпечувалось завдяки фран-чайзингу, що здійснювався через 500 тис. підприємств із загальним річним прибутком у $ 640 млрд. США.
Безумовно, найшвидшою формою франчайзингу є франчай-зинг бізнес-формату. Швидкий ріст (бум) фрапчайзингу бізнес-формату є результатом головним чином двох тенденцій, що прояви-лися одночасне. Перша -- зміщення в економіці США від виробництва товарів до надання послуг. Це стнорило середовище, що стимулює розвиток франчайзингу в сфері послуг, особлино тих, що відповідають сучасному стилю життя. Зокрема, послуги, що задо-вольняють потреби працюючих жінок, легко перейшли у франчай-зингову форму. Друга тенденція -- більша кількість покупців фраишиз виявили, що франчайзинг бізнес-формату створює для них можливість стати підприємцями без ризику, який, як правило, тісно пов'язаній із заснуванням бізнесу. Чинником, що стимулює потенційних ділових людей займатися франчайзингом, є перевіре-ний часом франчайзинговий формат сам по собі, що дозволяє франчайзі купувати знання у компанії-засновника. Оскільки фран-чайзер має перевірену часом і діючу формулу успіху, то франчайзі може ввійти убізнес із значно меншими фінансовими вкладеннями, ніж він потребував би у разі незалежної діяльності.
На початку 90-х років спеціалістами очікувалося, що у 2002 р. буде 393 тис. (близько 75%) торгових точок, що працюють па ос-нові франчайзингу бізнес-формату. Ресторани є найбільшою кате-горією серед різноманітних типів франщиз бізнес-формату як за показником кількості торгових точок (102.135), так і за об'ємом ви-ручки ($ 76.5 млрд.).
Бензозаправні станції є найбільшою категорією франщиз това-рів і торгових марок з прогнозованою кількістю торгових точок у 11 700 одинипь у 2003 р. Очікувалося зростання об'ємів продаж че-рез франшизн бізнес-формату. У даний час американський фран-чайзинг охоплює практично всі види бізнесу -- від автомобільних перевезень, будівництва, до садових послуг, торгівлі й освіти. Про-те, за даними FRANDATA Corporation, п'ятірка найбільш зайнятих франчайзингом підсекторів бізнесу виглядає у такий спосіб: ресто-рани "фаст-фудів" (у т. ч. морозиво і десерти) -- 18% усього франчайзингу, роздрібна торгівля (у т.ч. продукти харчування) -- 14%, надання послуг (у т. ч. спортивних і туристичних ) -- 12%, авто-мобільні перевезення й обслуговування -- 8%, будівництво -- 7%.
У Канаді франчайаинговий ринок багато у чому віддзеркалює еволюцію франчайзингу в США. У 1990 р. обсяги роздрібних про-дажів через франшизи в Канаді перевищили $ 48 млрд. (CDN) або близько 45% загального обсягу роздрібного продажу. Понад 50% цих продаж були здійснені через франчайзинг бізнес-формату та інші "нетрадиційні" форми франчайзингу.
У 1987 р. близько 1 тис. франчайзерів, які працювали у Ка-наді і володіли близько 45 тис. торговельних точок, здійснили об'єми продаж на ріпні $ 61 млрд. (CDN). Щорічне зростання франчайзингової системи Канади становило 20% у 1985 р., 25% у 1986 р. і очікувалося подальше зростання в наступні роки.
Близько половину франшиз бізнес-формагу в Канаді є власністю іноземних компаній, переважна більшість яких із США. Можливо завдяки географічній близькості та культурним подібно-стям Канада за зовнішніми ознаками є звичним ринком для екс-пансії американських франшиз.
Міністерство торгівлі США зазначало, що 29% усіх амери-канських іноземних франшиз були розміщені в Канаді, загальною кількістю 237 франчайзерів, що володіли 9 031 торговою точкою. Це відповідає близько 40% усіх іноземних франшиз торговельних точок США, розміщених у Канаді. Франчайзери з інших країн, зо-крема, з Франції, Австралії, Великобританії, також проникають на ринок Канади швидкими темпами.
У Франції -- серці європейського франчайзингу, в 1971 р. бу-ло зареєстровано всього 34 франчайзингові мережі, у 1977 р. ця цифра зросла до 108, з 7 500 торговими точками. У 1988 р. було відзначено існування близько 675 франчайзерів, які володіли близько ЗО тис. торгових точок. Франчайзинг забезпечив працевла-штування близько 150 тис. осіб. Об'єми продаж через франчайзингову систему в 1990 р. перевищили $ 16 млрд. або близько 5% за-гальних роздрібних продаж у Франції. Французи охоплюють близько 40% усього європейського франчайзингового ринку, ємність якого оцінюється у $ 32 -- 35 млрд. За даними французь-кого економіста Іва Бернара, сьогодні в ЄС більше 6% роздрібної торгівлі виконується через франшизи.
На відміну від деяких своїх сусідів, Франції характерне домінування національних франчайзингових операторів. Лише 5% торгових точок представлені іноземними франчайзерами.
Франшизам, які займаються продажем одягу І взуття (близько 25% ринку), характерна найбільша величина річного приросту в усьому роздрібному франчайзингу. Продукти харчування, меблі і побутові прилади також займають значну долю франчайзингових роздрібних продаж, 15 і 20% відповідно. Решта 40% ринку нале-жить послугам (25,5%), будівництву (7,5%) і готельному та ресто-ранному бізнесу (7%).
У Великобританії розвиток франчайзингу прискорився після заснування у 1977 р. Британської франчайзингової асоціації
(BFA). Ринок франшиз Великобританії має стабільну основу та по-зитивно оцінюється урядом, засобами масової інформації та гро-мадськістю в цілому.
Згідно із статистичними даними у Великобританії в даний час діє більше 540 франчайзерів з 52 тис. торгових точок. Більшість британських франчайзерів почали свою діяльність після 1982 р. Найбільшими секторами британського ринку франшиз за об'ємом продаж були: 1) продаж меблів, домашніх зручностей та експлуа-таційного обладнання; 2) товари та послуги для відпочинку; 3) швидке харчування. За кількістю торгових точок на першому місці -- ресторани швидкого харчування у кількості 1 898 одиниць.
Фактична кількість американських франчайзерів у Велико-британії значно менша від кількості вітчизняних (британських) франчайзерів. У Великобританії на ринку переважає франчайзинг послуг, . так як і в США, де призвело до появи деяких оригіналь-них і інноваційних ідей, таких як чистка килимів, дитячі ігрові центри, побутове обслуговування В Японії загалом виділяються три основні категорії японських франшиз: 1) поділ (продаж) товарів. 2) послуги харчування, 3) на-дання інших послуг. Японія виявилася досить привабливою для американських франчайзерів у їх пошуку ринків збуту та стала другим найбільшим закордонним ринком для американських франчайзерів після Канади. У 1999 р. в Японії загалом працювало 69 франчайзерів, які володіли 7 366 торговими точками, 72% з яких належали до другої категорії -- послуги харчування.
В Італії у 1998 р. працювало 300 франчайзерів, які оперували 17 500 франшизами. Протягом тогс самого періоду валові об'єми продаж перевищили $ 4,1 млрд. Італійський франчайзинговий ри-нок характеризується пропорційним поширенням як іноземних, так і національних франчайзерів, які здебільшого орієнтуються на сфе-ру розподілу продукції (продаж).
У Голландії франчайзинг також виявився динамічною силою в економіці. У 1997 р. в Голландії галічувалося 289 франчайзерів, які оперували 11 252 торговими точками в країні, і сукупні об'єми франчайзингових продаж були у чежах $ 5,8 млрд. Провідною формою франчайзингу в Голландії є франшизи на розподіл про-дукції (продаж); на другому місці -- франшизи сфери послуг.
Хоча існує тенденція до зростання присутності в країні інозем-них франшиз, на ринку все ще домінують національні оператори.
В Іспанії франчайзинг переживає період розвитку. Іспанський ринок франшиз складається з торгівлі товарами зі значним домінуванням одягу і продуктів харчування. Сфера послуг лише починає розвиватися. Франчайзинговий ринок Іспанії є досить перспетивним для національних та іноземних франчайзерів у зв'язку з тим, що багато регіонів Іспанії запровадили матеріальні заохочення для розвитку підприємництва.
У Росії франчайзинг поширюється активно. Вище згадано про кроки "Мак-Дональдс" у Росії. За приклад розвитку в Росії фран-чайзингової мережі слід взяти компанії Unternehmensgruppe Grillmaster Handelsgesellschaft mbH. Ця група понад 20 років тому створила в Німеччині фрапшизну систему (близько 200) ресторанів швидкого обслуговування, що одержала найменування "Грильмас-тер" (розширений асортимент включає більше 60 блюд).
З 1993 р. "Грильмастер" почав свій франшизний бізнес у Росії через дочірню фірму " Grillmaster Feinkost Buesching Gmb", пере-давши виключне право на роботу и Росії Санкт-Петербургській фірмі "Грнгор'єв і Grillmaster". У 1994 р. вперше в Росії у центрі Санкт-Петербурга на Невському проспекті відкрився перший фран-шизний ресторан швидкого обслуговування європейського гастро-номічного стандарту німецької системи "Грильмастер". Це був пер-ший закордонний fast food. Але вже через кілька місяців у Санкт-Петербурзі з'явилися перші фраишизні підприємства таких відо-мих торгових марок у місті, як "Золоте Курча", "Carrots", "Subway".
У 1995 р. "Грильмастер" відкриває ще два ресторани у Санкт-Петербурзі, що також успішно працюють і розвиваються, пропону-ючи крім традиційних видів бургерів і піцци додатково більш звич-ні для росіян порційні блюда.
Наявність центрального складу "Грильмастер" у Санкт-Петер-бурзі дозволила вести подальшу роботу над розширенням фран-піизної мережі як у самому місті, так і в інших містах Росії.
У 1997 р. відкрито перші ресторани "Грильмастер" у Самарі, Челябінську, Тольятті і четвертий "Грильмастер" у Санкт-Петер-бурзі. Практика франшизного бізнесу показала, що інвестиції у створення ресторанів fast food -- це один з найефективніших спо-собів вкладення фінансових коштів для потенційних франчайзі.
Перспективи франчайзиїїгового бізнесу є джерелом великої зацікавленості з боку підприємців до створення нових підприємств франчайзингу та фрачайзішгових мереж. Але для їх практичної ре-алізації потрібен значний досвід, конкурентоспроможність інновацій та інтелектуальної власності, значні витрати та інші чинники. Згідно зі статистикою у 1979-1996 рр. невдача спіткала 85% ві
загальної кількості франчайзерів з 1300 фірм, що виходили на ринок.
Аналіз досвіду діяльності франчайзингу в США свідчить, що на успіх франчайзингових мереж найбільшою мірою впливають:
? легітимність франчайзингової мережі, включаючи її рейтингованість у ведучих ділових виданнях, що полегшує новим, фірмам доступ до ресурсів франчайзингу, залучає покупців, доз- воляє відповідати на конкурентні виклики і формує в суспільстві уявлення про надійність франчайзерів;
? вік фрапчайзингової мережі, який із збільшенням зменшує імовірність провалу франчайзингу;
? масштаб діяльності франчайзингової мережі, який при значному рівні знижує імовірність провалу нового франчайзинг-вого проекту;
? зовнішня сертифікація, що зменшує імовірність невдачі розгортання нової франчайзингової мере и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.