Здесь можно найти образцы любых учебных материалов, т.е. получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ и рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Курсовик Сутнсть мжнародної торгвл та її види. Динамка експорту та мпорту товарв послуг України за 2003-2007 роки. Основн перспективи розвитку мжнародної торгвл в умовах її нтеграцї. Потенцйн переваги України для розвитку мжнародної торгвл.

Информация:

Тип работы: Курсовик. Предмет: Междун. отношения. Добавлен: 06.10.2010. Сдан: 2010. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


Міністерство освіти і науки України
Національний університет “Острозька академія”
Кафедра економічної теорії
Курсова робота на тему:
Еволюція поглядів на міжнародну торгівлю
Виконала:
студентка групи Е-22
Лівінчук І.П.
Науковий керівник:
Новоселецький О. М.
Острог, 2008
ЗМІСТ

ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ ТА ЕВОЛЮЦІЯ ПОГЛЯДІВ НА НЕЇ
1.1. Сутність міжнародної торгівлі та її види
1.2. Основні теорії міжнародної торгівлі
1.3. Методи регулювання міжнародної торгівлі
РОЗДІЛ 2. ОЦІНКА ДИНАМІКИ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ ЗА 2003-2007 РОКИ
2.1. Динаміка міжнародної торгівлі України за 2003-2007 роки
2.2. Динаміка експорту товарів і послуг України за 2003-2007 роки
2.3. Динаміка імпорту товарів і послуг України за 2003-2007 роки
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ
3.1. Потенційні переваги України для розвитку міжнародної торгівлі
3.2. Факторні передумови міжнародної торгівлі України
3.3. Перспективи розвитку міжнародної торгівлі в умовах її інтеграції
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ
ВСТУП

Україна, як і будь-яка країна світу не забезпечена усіма факторами виробництва, тому їй необхідно деякі товари і послуги купувати у інших країн для забезпечення внутрішнього попиту, а також для розвитку своєї економіки.
Міжнародна торгівля - основна форма міжнародних економічних відносин, оскільки включає торгівлю не тільки товарами в речовинному розумінні цієї категорії, але і найрізноманітнішими послугами.
Сьогодні жодна з країн не може успішно розвиватися без налагодження зовнішньоекономічних зв'язків. А для нових індустріальних країн зовнішня торгівля стала визначальним фактором економічного зростання. В сучасних умовах її значення для кожної з країн світового співтовариства важко переоцінити, адже економічний успіх в сучасному високоінтегрованому світі не мислимий без активної участі в міжнародних торгових зв'язках. Практика показує, що ще жодній країні не вдалося створити здорову у всіх аспектах економіку, ізолювавшись від світової економічної системи. Саме міжнародна торгівля є основною формою зв'язку між національними товаровиробниками різних країн, формуючи їх економічну взаємозалежність.
Країни-учасниці торговельно-економічних блоків, розуміючи складність і суперечливість сучасної ситуації на світовому ринку, прагнуть відшукати шляхи для позитивного вирішення наявних проблем і протиріч.
На підставі цього можна зробити висновок про те, що вивчення міжнародної торгівлі у системі світового господарства є дуже важливою та актуальною темою дослідження.
Світова торгівля знаходиться в центрі уваги економічної науки з часів Адама Сміта та Давида Рікардо, які розробили перші теорії міжнародної торгівлі. Проте ще й сьогодні тривають гострі дискусії щодо ефективного управління участю країни у світовій торгівлі.
Метою дослідження є визначення шляхів вдосконалення та перспектив розвитку міжнародної торгівлі України.
Для досягнення заданої мети дослідження потрібно визначити ряд завдань:
- вивчення сутності міжнародної торгівлі;
- проаналізувати концепції міжнародної торгівлі;
- розглянути методи регулювання міжнародної торгівлі;
- дослідити сучасні закономірності розвитку міжнародної торгівлі України;
- проаналізувати спеціалізацію та залежність України на світовому ринку товарів і послуг;
- дослідити потенційні можливості України у міжнародній торгівлі;
- розглянути шляхи розвитку міжнародної торгівлі.
Об'єктом дослідження є міжнародна торгівля України, а предметом - система економічних відносин, що виникають в Україні з приводу експорту та імпорту товарів і послуг.
При дослідженні роботи використовувалися наступні методи:
аналітичний;
статистичний;
графічний;
пошуковий;
аналіз.
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ ТА ЕВОЛЮЦІЯ ПОГЛЯДІВ НА НЕЇ
1.1 Сутність міжнародної торгівлі та її види

Економічний успіх будь-якої країни світу базується на зовнішній торгівлі. Ще жодна країна не спромоглася створити здорову економіку, ізолювавши себе від світової економічної системи.[26]
Механізмом реалізації світогосподарських зв'язків є світовий ринок як сфера усталених економічних відносин, що ґрунтуються на міжнародному поділі праці та проявляються через такі форми міжнародних економічних відносин, як міжнародна торгівля, міжнародний рух капіталу, міжнародний рух робочої сили, міжнародна передача технології, міжнародні розрахунки та валютно-кредитні операції, міжнародна інтеграція.[17, с. 7]
Однак основною і центральною ланкою світогосподарських зв'язків завжди була і є міжнародна торгівля.[17, с. 7]
Міжнародна торгівля - історично перша форма міжнародних економічних відносин, що виникла ще в період рабовласницького ладу та являє собою обмін товарами і послугами між державами. [4, с. 20]
У міжнародній торгівлі беруть участь суб'єкти як міжнародного публічного права, так і міжнародного приватного права. До них належать держави, державоподібні утворення, міжурядові організації, нації, що борються за свою незалежність, юридичні особи, фізичні особи - підприємці. [4, с. 19] Усі суб'єкти ЗЕВ мають рівне право здійснювати будь-які види торгівлі, прямо не заборонені законодавством. [8, с. 42]
Для національного господарства участь у міжнародній торгівлі набуває форми зовнішньої торгівлі. [17, с. 8]
Зовнішня торгівля - це складова зовнішньоторговельних зв'язків, що представляє собою торгівлю однієї країни з іншими, яка складається з оплачуваного вивезення (експорту) та ввезення (імпорту) товарів і послуг. [17, с. 8]
Варто розглянути структуру міжнародної торгівлі за її формами:
1) традиційна торгівля - це торгівля між суб'єктами різних національних економічних систем за традиційними правилами: гроші-товар;
2) торгівля продукцією у рамках кооперації - це спосіб реалізації продукції між суб'єктами міжнародної виробничої кооперації, яка здійснюється, як правило, за трансфертними цінами у пільговому режимі;
3) зустрічна торгівля - це сукупність міжнародних торговельних угод, при укладанні яких закупівля продукції супроводжується зворотнім постачанням товарів або частково грошей з метою досягнення балансу експортно-імпортних операцій. Розрізняють такі види торговельних угод зустрічної торгівлі:
- бартер (оцінені і збалансовані товарообмінні операції за єдиним договором-контрактом без грошового еквівалента);
- зустрічна закупівля;
- компенсаційні угоди (довгострокові угоди на 10-20 років, при яких покупець оплачує вартість товарів постачанням інших товарів або наданням послуг, а при необхідності різницю доплачує грошима);
- кліринг (система безготівкових розрахунків за товари, цінні папери та послуги, яка базується на зарахуванні взаємних вимог і зобов'язань);
- угода “світч” (угода з багаторазовим перепродажем товарів);
- угода “оффсет” (поєднання обміну товарів та послуг з вкладанням капіталу, який використовується головним чином для підтримки реалізації товарів на світовому ринку). [ 26]
В сучасних умовах у зв'язку із зростанням обсягів зовнішньоторговельного обороту склалися два способи торгівлі: прямий (торгівля без посередників) і непрямий (торгівля через посередників). Виділяють п'ять форм непрямого методу торгівлі:
1) біржова торгівля - це організаційна форма міжнародної оптової торгівлі масовими товарами, які мають стійкі та чіткі якісні параметри, при посередництві бірж;
2) міжнародний аукціон - це спосіб міжнародного продажу окремих партій товару або окремих предметів, які по черзі виставляються для огляду і вважаються проданими тому з присутніх покупців, котрий запропонував найвищу ціну. У цій формі виділяють три види аукціонної торгівлі: публічний гласний аукціон, негласний аукціон та голландський аукціон;
3) міжнародні торги (тендери) - це змагальна форма закупівлі, при якій покупець оголошує конкурс для продавців з різних країн на товар чи послугу, які би відповідали певним техніко-економічним даним. Розрізняють відкриті і закриті (в яких беруть участь найбільш авторитетні фірми за спеціальними запрошеннями) тендери.
4) міжнародний ярмарок - це великий, періодично діючий і відкритий ринок, що проводиться у визначеному місці і в установлений термін. Метою ярмарку є: укладання угод, демонстрація зразків товарів, обмін науково-технічною інформацією, ділові переговори;
5) міжнародна виставка - це демонстрація досягнень в області науки та техніки однієї або декількох країн на території іншої країни з метою зацікавити суб'єктів міжнародних економічних відносин для підписання протоколів про наміри торгувати, обміном науково-технічною інформацією, проведенням ділових зустрічей.[25]
Розрізняють такі види товарної міжнародної торгівлі: торгівля сировиною, напівфабрикатами та готовою продукцією.
Важливу роль в міжнародній торгівлі посідає експорт-імпорт послуг, які часто називають невидимим експортом і невидимим імпортом. До торгівлі послугами відносяться всі види міжнародного і транзитного транспорту, іноземний туризм, послуги банків і страхових компаній, роялті (користування правами власності на торгову марку, патент і т.ін., авторські гонорари і права), послуги системи охорони здоров'я, освітні та культурні послуги, програмне забезпечення обчислювальної техніки, торгово-технічна діяльність тощо.[14, с.43]
Міжнародна торгівля є засобом, який країни світу застосовують для розвитку і поглиблення спеціалізації своїх економік, підвищення продуктивності праці та ефективного використання своїх ресурсів. [ 4, с. 22]
Міжнародна торгівля є взаємною економічною залежністю виробників товарів і послуг та споживачів з різних країн. Вона відображає міжнародний поділ праці. Міжнародна торгівля продовжує розвиватися, держави постійно шукають шляхи досягнення найвищої вигоди в процесі торгівлі, задовольнити за допомогою імпорту внутрішній попит на товари, які є дефіцитними у даній країні або слабо розвиненими, а також отримати прибуток в результаті експорту товарів і послуг.[14 с. 235]
1.2 Основні теорії міжнародної торгівлі

Основою зовнішньоторговельних політик держав завжди були концепції міжнародної торгівлі як спроби теоретичного осмислення та пояснення причин міжнародного товарного обміну, його динаміки, структури, ефективності та перспектив розвитку. Можна виокремити п'ять груп концепцій розвитку міжнародної торгівлі:
меркантилізму (раннього та пізнього);
переваг (абсолютних та відносних);
факторів виробництва;
неотехнологічні;
конкурентоспроможності. [17, с.11]
Меркантилізм - це економічне вчення та економічна політика, яка представляє інтереси торгової буржуазії у періоди феодалізму та становлення капіталізму.[7, с.63]
Ранній меркантилізм виник наприкінці XV ст. та ґрунтувався на доктрині «грошового балансу» - нагромадженні грошей внаслідок вивезення товарів при забороні (або суб'єктивному обмеженні) вивезення грошей. Прихильники цієї концепції дотримувались поглядів, згідно з якими державі слід продавати на зовнішньому ринку якомога більше товарів, а купувати - якомога менше. При цьому не допускати вивозу з країни золота і срібла, що ототожнювалося із багатством нації. [4, с. 8-9]
Пізній меркантилізм розвивався з другої половини XVІ ст. до середини XVІІІ ст. Основним змістом цього напряму є доктрина «активного торговельного балансу», який можна забезпечити шляхом активізації зовнішньої торгівлі при перевищенні доходів від експорту порівняно із витратами на імпорт, а також у результаті розвитку посередницької торгівлі; допущенні обмеженого імпорту товарів; вивезенні золота та срібла для здійснення вигідних торговельних операцій. [17, с.12]
Модель "ціни -- золото -- потоки" Д. Х'юма заперечує положення меркантилістів про те, що країни можуть до нескінченності збільшувати кількість наявного у них золота і що це не впливає на їх міжнародну конкурентоспроможність, адже приплив золота внаслідок підтримки позитивного сальдо торговельного балансу збільшить пропозицію грошей всередині країни та призведе до зростання зарплати та цін, а це, в свою чергу, спричинить падіння конкурентоспроможності країни. І навпаки, відплив золота з країни призведе до падіння цін та зарплати і підвищить конкурентоспроможність країни. Отже, країна не зможе постійно підтримувати позитивне сальдо торговельного балансу -- цьому будуть перешкоджати внутрішньоекономічні чинники. [ 25]
Теорія абсолютних переваг А. Сміта стверджує, що для держави може бути вигідним не лише продаж, а й купівля товарів на зовнішньому ринку. Міжнародна торгівля вигідна, якщо країни торгують такими товарами, які кожна з них виробляє з меншими витратами, ніж країна-партнер. Необхідною умовою застосування концепції є вільна торгівля. [7, с. 67]
Д. Рікардо, автор теорії порівняльних переваг, створив модель міжнародної торгівлі, в якій показав, що недотримання принципу А. Сміта не є перешкодою для взаємовигідної переваги: країна повинна спеціалізуватися на експорті товарів, у виробництві яких вона має найбільшу абсолютну перевагу або найменшу абсолютну неперевагу. [19, с.235]
Основним положенням теорії факторів виробництва Жан-Батиста Сея було те, що найважливішою умовою раціонального обміну товарами між країнами є різниця у співвідношенні в них факторів виробництва. Країна об'єктивно орієнтується на вивезення тих товарів і послуг, для спеціалізації щодо яких у неї порівняно кращі фактори виробництва, і навпаки - в імпорті переважають товари і послуги, які у даній країні відносно дефіцитні. [17, с.13-14]
Теорія Хекшера-Оліна базується на законі порівняльних переваг Д. Рікардо та стверджує, що країна матиме відносну перевагу щодо тих товарів, виготовлення яких добре забезпечене факторами виробництва, які вона буде експортувати, а імпортувати ті товари, на які вона гірше забезпечена факторами виробництва.[4, с.15-16]
В. Леонтьєв створив модель «кваліфікації робочої сили», відповідно до якої у виробництві задіяні чотири фактори - кваліфікована праця, некваліфікована праця, земля і капітал. Практичними висновками даної моделі є те, що відносний надлишок фахового персоналу і висококваліфікованої робочої сили зумовлюють експорт товарів, виготовлення яких потребує кваліфікованої робочої сили, а надлишок некваліфікованої робочої сили сприяє експорту товарів, для виробництва яких не потрібна висока кваліфікація. [16, с.141-142]
Повоєнний бурхливий розвиток наукомістких, високотехнологічних галузей виробництва і стрімке зростання міжнародного обміну їх продукцією зумовило появу низки теорій неотехнологічного напряму:
1. Модель наукомісткої спеціалізації обґрунтовує об'єктивність спеціалізації індустріально розвинутих країн на виробництві та експорті наукомістких і технологічно складних товарів, а країни, що розвиваються мають спеціалізуватися на виробництві та експорті переважно ресурсномістких товарів.
2. Теорія технологічного розриву пояснює торгівлю країн, між якими існують відмінності у рівнях їх технологічного розвитку. Експорт до іншої країни можливий, якщо попит країни-імпортера на унікальний новий товар формується за коротший час, ніж налагодження національного виробництва аналогічного товару. Саме це і є передумовою міжнародної торгівлі. [9, с. 515]
3. Теорія міжнародного життєвого циклу продукту на світовому ринку, розроблена Р. Верноном, стверджує, що деякі види продукції проходять цикл, що складається із чотирьох етапів -- впровадження, зростання, зрілість та занепад; виробництво цієї продукції переміщується з країни в країну залежно від етапу циклу. [17, с.17-18]
4. Модель економії на масштабах виробництва, відповідно до якої у країнах, які мають місткий внутрішній ринок, повинні розміщуватися такі виробництва, що забезпечують зростання економічного ефекту при збільшенні масштабу виробництва. [9, с.485]
5. Модель внутрішньогалузевої торгівлі орієнтована на дослідження та пояснення такої сучасної тенденції розвитку міжнародної торгівлі, як внутрішньогалузева торгівля між країнами. Країни торгують товарами, які виробляють за фактично однакової інтенсивності витрат факторів, а не товарами, що є результатом використання надлишкових факторів виробництва. На обсяг і структуру торгівлі товарами впливають не витратні умови пропозиції, а умови і характер попиту, зумовлені однаковим або близьким рівнем ВНП на душу населення в країнах, а також близькість рівнів доходу на душу населення та ідентичність кривих попиту; близькість цін факторів і витрат виробництва диференційованих продуктів; близькість рівня тарифних і нетарифних бар'єрів; приблизно однаковий рівень диференціації конкуруючих товарів; номінальна величина транспортних витрат.
Теорія конкурентних переваг М. Портера пропонує новий підхід до вирішення проблеми міжнародної торгівлі, а саме на міжнародному ринку конкурують фірми, а не країни. Складовою теорії виступають детермінанти конкурентних переваг, чотири з яких, формують конкурентне середовище для місцевих фірм і впливають на її успіх у міжнародній діяльності: параметри факторів виробництва; рівень попиту на внутрішньому ринку; наявність у країні базування галузей-постачальників, що конкурентоспроможні на світовому ринку; близькість національних моделей стратегії та структури фірми до глобальних параметрів; рівень внутрішньої конкуренції. Крім того, передбачені такі фактори, що можуть посилювати чи послаблювати детермінанти, як уряд і випадок (визначні технологічні досягнення, різкі зміни цін ресурсів та ін.). Країни досягають успіху, тому що середовище цих країн розвивається динамічніше і прогресивніше, формуючи умови для створення та реалізації фірмами власних конкурентних переваг як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. [17, с.17-18]
Кожна концепція міжнародної торгівлі намагалася з'ясувати причину виникнення обміну товарами між країнами, а також чому саме цим, а не іншим товаром країни експортують і який імпортують. До прикладу, меркантилізм розглядає здійснення імпорту як перешкоду на шляху до зростання національної економіки. В процесі еволюції поглядів на міжнародну торгівлю з'являються концепції, які розглядають імпорт як необхідну умову для розвитку країни, причому вони досліджують які товари країні імпортувати, а якими експортувати для досягнення якомога більшої вигоди у міжнародній торгівлі.
1.3 Методи регулювання міжнародної торгівлі

Україна відповідно до Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» здійснює регулювання зовнішньоекономічної діяльності за допомогою передбачених у законах України актів тарифного та нетарифного регулювання, які видаються державними органами України в межах їх компетенції. [5, с.91]
До завдань державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності слід віднести: захист економічних інтересів України та законних суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності; забезпечення найсприятливіших умов для інтеграції української економіки та системи міжнародного поділу праці; створення рівних можливостей для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності розвивати всі види підприємницької діяльності незалежно від форм власності та всі напрями використання доходів здійснення інвестицій; заохочення конкуренції та ліквідацію монополізму у сфері зовнішньоекономічної діяльності. [5, с.91]
Для того, щоб раціонально регулювати міжнародну торгівлю країни слід проводити розрахунки показників, що дають уявлення про стан міжнародної торгівлі, а саме ступінь відкритості економіки, залежності країни від імпорту, тенденцію розвитку експорту товарів і послуг тощо. Тому для опису стану міжнародної торгівлі використовують систему показників міжнародної торгівлі (див. додаток А).
Головними засобами зовнішньоторговельної політики є тарифне та нетарифне регулювання. [ 25]
Митна політика - це система принципів та напрямків діяльності держави у сфері забезпечення своїх економічних інтересів та безпеки за допомогою митно-тарифних та нетарифних заходів регулювання зовнішньої торгівлі. Митна політика має на меті захист національних інтересів та економічної безпеки шляхом підтримання мирного та взаємовигідного міжнародного співробітництва з іншими країнами при застосуванні норм міжнародного права та загальновизнаних принципів такого співробітництва. [5, с. 107]
Митне регулювання - регулювання питань, пов'язаних із встановленням мит та митних зборів, процедурами митного контролю, організацією діяльності органів митного контролю України. [1, стаття 1]
Мито - це специфічний непрямий податок, який накладається на товари, що перетинають митний кордон держави. [ 26]
Розрізняють такі види мита:
І За способом нарахування: адвалерне (нараховується у відсотках до митної вартості товарів, що обкладаються митом); специфічне (нараховується у встановленому грошовому розмірі на одиницю товарів); комбіноване (поєднує обидва вищезгадані види митного обкладання).
ІІ За впливом: номінальне та реальне (враховує світові та внутрішні ціни).
ІІІ За напрямком руху: вивізне (сплачується при експорті товарів) та ввізне (сплачується при імпорті товарів).
ІV За принципами обмеження: антидемпінгове (застосовується, коли на митну територію держави ввозять товари за цінами значно нижчими від їх конкурентних цін у країнах експорту за умови створення загрози завдання збитків вітчизняним виробникам подібних або конкуруючих з імпортованими товарів); спеціальне (застосовується в якості захисного тоді, коли на територію держави ввозиться така кількість товару, що виникає загроза завдання шкоди вітчизняним виробникам таких або аналогічних товарів) та компенсаційне (пов'язане із використанням субсидій при експорті товарів) .
V За терміном дії: постійне (залишається незмінним протягом тривалого часу) і сезонне (встановлюється на певний період часу, має протекціоністський характер).
VІ За походженням: автономне (держава самостійно встановлює та змінює) та конвенційне (договірне, встановлюється внаслідок утворення митного союзу чи угод з іншими країнами). [5, с. 115-122]
Сутність нетарифного регулювання полягає в забезпеченні належного захисту як інтересів держави, так і окремих суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності. Найважливішими заходами нетарифного регулювання є ліцензування, квотування, реєстрація контрактів, дозволи міністерств і відомств, що мають необхідні повноваження щодо видачі таких дозволів на відповідні товари. [5, с.95]
До інструментів кількісного регулювання експорту та імпорту належать квотування та ліцензування зовнішньоекономічної діяльності.
Експортна (імпортна) квота - це гранична кількість визначеної категорії товарів, які дозволено експортувати (імпортувати) протягом певного періоду, що визначається у натуральних вартісних одиницях. [5, с.96]
Квотування здійснюється шляхом встановлення режиму видачі індивідуальних ліцензій, причому загальний обсяг експорту (імпорту) за ними не повинен перевищувати обсягу встановленої квоти. В Україні запроваджуються такі види експортних (імпортних) квот з товару: глобальні (встановлюються без зазначення конкретних країн-експортерів або країн-імпортерів); групові (встановлюються з зазначенням ряду конкретних країн-експортерів або країн-імпортерів); індивідуальні (встановлюються із зазначенням конкретної країни, в яку він експортується або з якої імпортується). [5, с. 96]
Експортна (імпортна) ліцензія - це оформлене належним чином право на експорт (імпорт) протягом певного встановленого терміну визначених товарів або валюти з метою інвестицій та кредитування.
В Україні існують такі види експортних (імпортних) ліцензій:
- генеральна - це відкритий дозвіл на експортні (імпортні) операції з певним товаром (товарами) та (або) з певною країною (групою країн) протягом періоду дії режиму ліцензування з цього товару (товарів);
- разова (індивідуальна) - це одноразовий дозвіл, який має іменний характер і видається для здійснення кожної окремої операції конкретним суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності на період, не менший від необхідного для здійснення експортної (імпортної) операції;
- відкрита індивідуальна - це дозвіл на експорт (імпорт) товарів протягом визначеного терміну (але не менше одного місяця) з визначенням загального обсягу товарів.
До кількісних обмежень також можна віднести такі заходи, як збільшення кількості необхідної документації, посилення вимог до якості лакування та маркування; ветеринарний, санітарно-епідеміологічний, екологічний, гемологічний контроль. [ 25]
Державне регулювання міжнародної торгівлі не лише визначає порядок переміщення товарів і послуг, але і забезпечує економічні інтереси та безпеку держави. [8, с.28]
Окрім того, державне регулювання повинне мати на меті поглиблення міжнародної торгівлі України шляхом її інтеграції у світове господарство. Економічна інтеграція сприяє зростанню інвестицій в економіку країн-членів об'єднання з внутрішніх та зовнішніх джерел, допомагає лібералізувати торговельні відносини між цими країнами, усуваючи перешкоди в торгівлі деякими товарами. Така активізація інвестиційного процесу зумовлюється структурними змінами в виробництві та споживанні, внутрішньою та зовнішньою економією на масштабах виробництва, а також зростанням доходу та реального попиту. [2, с.239]
РОЗДІЛ 2. ОЦІНКА ДИНАМІКИ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ ЗА 2003-2007 РОКИ
2.1 Динаміка міжнародної торгівлі України за 2003-2007 роки

Оскільки міжнародна торгівля є взаємною економічною залежністю виробників товарів і послуг та споживачів з різних країн, тому варто дослідити міжнародну торгівлю України, її залежність та спеціалізацію.
Для того, щоб оцінити динаміку розвитку міжнародної торгівлі України, перш за все, варто розглянути її зовнішньоторговельний оборот за останні п'ять років.
Рис. 2.1 Зовнішньоторговельний оборот України за 2003-2007 роки
Даний рисунок показує, що протягом 2003-2007 років Україна помітно збільшує як обсяги експорту, так і обсяги імпорту, тобто сукупний зовнішньоторговельний оборот зростає. Причому очевидно, що основну частку зовнішньоторговельного обороту становить експорт-імпорт товарів, а не послуг, тобто роль України в міжнародній торгівлі послугами невелика. Слід зазначити, що найбільший приріст зовнішньоторговельного обороту як товарів, так і послуг спостерігається у 2007 році порівняно з попереднім роком, адже відбулося нарощування експортних поставок, внаслідок збереження високих цін на світових ринках сировини та стабільний попит на продукцію вітчизняного машинобудування у країнах СНД та значному збільшенні обсягів імпорту, внаслідок активного розширення як споживчого, так і інвестиційного внутрішнього попиту.
Для детальної характеристики даної тенденції варто розглянути темпи приросту експорту та імпорту товарів і послуг.
Рис 2.2. Динаміка темпів приросту експорту-імпорту товарів і послуг України за 2004-2007 роки
Сукупний зовнішньоторговельний оборот протягом 2003-2007 років зростає, причому як зовнішньоторговельний оборот товарів, так і послуг, проте варто порівняти експорт та імпорт товарів і послуг. Рис. 2.2 показує, що темпи приросту сумарного імпорту протягом 2003-2007 років перевищують сумарний експорт, за винятком 2004 року. Отже, можемо зробити висновок, що імпорт України досить швидко зростає порівняно з експортом, що може призвести до негативного сальдо з тенденцією до зростання, що в свою чергу спричинить залежність України від імпортованої продукції. Основним чинником збільшення обсягів імпортних операцій стало активне розширення як споживчого, так і інвестиційного внутрішнього попиту.
Темпи зростання експорту та імпорту товарів не дають змоги оцінити сальдо зовнішньоторговельного балансу, тобто чи переважає експорт над імпортом чи навпаки.
Рис 2.3. Динаміка сальдо зовнішньоторговельного балансу України протягом 2003-2007 років
З рис. 2.3 видно, що існує тенденція до збільшення негативного сальдо зовнішньоторговельного балансу, що і передбачалося з рис. 2.2, оскільки протягом 2004-2007 років спостерігається зменшення позитивного сальдо та збільшення негативного. Дане явище можна детальніше оцінити розрахувавши показники результативності міжнародної торгівлі, а саме коефіцієнт покриття імпорту експортом та квоти імпорту, експорту і зовнішньоторговельного обороту.
Таблиця 2.1
Показники результативності міжнародної торгівлі України за 2003-2007 роки
Роки
Коефіцієнт покриття імпорту експортом, %
Експортна квота, %
Імпортна квота, %
Квота зовнішньоторговельного обороту, %
2003
111,96
10,22
9,13
19,35
2004
122,30
11,01
9,00
20,00
2005
103,44
9,16
8,85
18,01
2006
94,09
8,53
9,07
17,60
2007
88,85
10,09
11,36
21,46
Дані показники, що наведені у таблиці 2.1 дають можливість оцінити результативність міжнародної торгівлі України, а також ступінь відкритості її економіки та залежності від зовнішньої торгівлі. Розглядаючи коефіцієнт покриття імпорту експортом бачимо, що до 2005 року включно даний показник перевищував 100%, тобто майже 6 і 11% імпорту у 2006 та у 2007 роках відповідно не покривалися експортом, тоді як у 2006-2007 - був менший 100%, що ще раз доводить негативне сальдо попередніх років. Загалом цей показник протягом цього періоду має спадний характер, що свідчить про те, що з кожним роком темпи зростання імпорту були вищими, ніж експорту, що в свою чергу супроводжується залежністю країни від імпорту.
Експортна квота України протягом досліджуваного періоду залишалася в межах 9-11%, що свідчить про те, що наша країна намагається переступити межу від закритості економіки до середньої відкритості. Імпортна квота коливалася в межах від 9 до 11%, що відображає відносну залежність України від імпорту, особливо невтішним є підвищення імпортної квоти у 2007 році до 11%, що збільшилась на 2% порівняно з попереднім роком, тобто тенденція підвищення залежності України від імпортованих товарів і послуг, що в свою чергу може призвести до значного збільшення негативного сальдо зовнішньоторговельного балансу. Квота зовнішньоторговельного обороту є узагальнюючим показником відкритості й водночас залежності національної економіки, що показує, майже п'яту частину ВВП протягом 2003-2007 років становить експорт ті імпорт товарів і послуг.
За даними показниками слідує такий висновок, що Україні слід нарощувати обсяги експорту, а це в свою чергу вимагає розвиток суспільного виробництва для підвищення конкурентоспроможності вітчизняних товарів і послуг на світовому ринку, невиконання чого призведе до імпортної залежності країни.
Також варто обрахувати та проаналізувати такі показники результативності міжнародної торгівлі як експорт та імпорт на душу населення України, що яскраво показує ступінь розвиненості країни.
Рис 2.4. Експорт-імпорт товарів і послуг на душу населення України за 2003-2007 роки
З рис. 2.4 очевидно, що зовнішньоторговельний оборот на душу населення зростає, оскільки як обсяги експорту на душу населення, так і імпорту зростають, що свідчить про розвиток країни. Водночас, можна помітити тенденцію щодо переважання імпорту над експортом. З цього рисунку явно видно, що імпорт має стрімке зростання, тоді як експорт зростає повільнішими темпами. До 2005 року експорт на душу населення переважає імпорт, тобто спостерігається позитивне сальдо зовнішньоторговельного балансу, проте у 2005 році ці показники майже прирівнюються, тоді як з 2005 року імпорт на душу населення переважає експорт на душу населення. Сукупний обсяг експорту зростав завдяки стійкому попиту та сприятливій ціновій кон'юнктурі на світових ринках металів і хімічної продукції, активізація внутрішнього попиту як інвестиційного, так і споживчого зумовила зростання імпорту товарів та послуг.
Варто розглянути з якими країнами Україна підтримує торговельні зв'язки, а також яким країнам вона більше експортує товарів і послуг, а з яких більше імпортує.
Таблиця 2.2
Зовнішньоторговельний баланс України по країнах за 2006-2007 роки
Країни
Експорт, млн. дол. США
Імпорт, млн. дол. США
Сальдо, млн. дол. США
2006
2007
2006
2007
2006
2007
Всього (товари і послуги)
45873,5
58237,3
48758,0
65548,2
-2884,5
-7310,9
Країни СНД
16114,8
22322,0
20886,9
26437,8
-4772,1
-4115,8
Інші країни світу
29758,7
35915,3
27871,1
39110,4
1887,6
-3195,1
у т.ч. країни ЄС
14359,7
16873,6
17989,0
24800,3
-3629,3
-7926,7
Товари
38368,0
49248,1
45038,6
60669,9
-6670,6
-11421,8
Країни СНД
12663,5
18615,2
20184,6
25629,5
-7521,1
-7014,3
Інші країни світу
25704,5
30632,9
24854,0
35040,4
850,5
-4407,5
у т.ч. країни ЄС
12087,9
13916,8
16194,6
22217,9
-4106,7
-8301,1
Послуги
7505,5
8989,2
3719,4
4878,3
3786,1
4110,9
Країни СНД
3451,3
3706,8
702,3
808,3
2749,0
2898,5
Інші країни світу
4054,2
5282,4
3017,1
4070,0
1037,1
1212,4
у т.ч. країни ЄС
2271,8
2956,8
1794,4
2582,4
477,4
374,4
В даній таблиці наведені країни, з якими Україна найбільше підтримує зовнішньоторговельні відносини, а саме країни СНД, зокрема Російська федерація та країни ЄС. Очевидно, що загалом Україна більше імпортує, ніж експортує. Проте розглядаючи окремо сальдо товарів та сальдо послуг можемо сказати, що негативне сальдо спостерігається у торгівлі товарами, тоді як у торгівлі послугами спостерігається позитивне сальдо, що свідчить, що Україна товарів імпортує більше, ніж експортує, проте послуг експортує більше, ніж їх імпортує.
Показники результативності міжнародної торгівлі, показали, що Україна є із середньою відкритістю економіки, оскільки її експортна квота знаходиться в межах 10%, а також зростає залежність України від імпорту. Коефіцієнт покриття імпорту експортом говорить, що у 2006 та 2007 роках імпорт перевищував експорт.
Що стосується експорту та імпорту товарів і послуг на душу населення, то вони зростали, що свідчить про зростання економіки України.
Найбільшими партнерами України у міжнародній торгівлі залишаються країни СНД та ЄС.
2.2 Динаміка експорту товарів і послуг України за 2003-2007 роки

В попередньому пункті цього розділу ми зазначили, що починаючи з 2006 року спостерігається негативне сальдо зовнішньоторговельного балансу, тобто імпорт товарів і послуг став переважати їх експорт. Варто розглянути конкретно цю ситуацію, перш за все, розпочнемо з експорту товарів, пізніше експорту послуг.
Рис 2.5 Експорт товарів і послуг України за 2003-2007 роки
З рис. 2.5 бачимо, що протягом 2003-2007 років збільшувались як обсяги експорту товарів, так і послуг. Експорт послуг України займає невелику частку у загальному її експорті. Проте обсяги експорту послуг України займають невелику частку у загальному її експорті, порівнюючи з обсягом експорту товарів, що показує, що Україна більше спеціалізується на товарах, ніж на послугах. Тому слід розглянути товарну структуру експорту України.
Розглядаючи товарну структуру експорту України за 2003-2007 роки (див. додаток Б) бачимо, що найбільшу частину експорту становлять мінеральні продукти, продукція хімічної промисловості, недорогоцінні метали, механічне обладнання; машини та механiзми, електрообладнання, транспортні засоби та шляхове обладнання.
Дана таблиця дала змогу зрозуміти, які саме товари Україна найбільше експортує протягом даного періоду, проте варто розглянути вартісні показники експорту за 2006-2007 роки, щоб оцінити, обсяги, яких товарів Україна за останні два роки збільшує для експорту варто розглянути наступну таблицю (див. додаток В).
Можна помітити, що у 2007 році нарощуються обсяги експорту усіх зазначених у таблиці товарів за винятком продуктів рослинного походження, обсяги експорту яких зменшили на майже на 12%.
Загалом у 2006 році обсяги експорту товарів збільшилися на 12,1%, у 2007 - 28,4%, що зумовлено збільшенням вартісних обсягів експорту металургійної продукції, машинобудівної продукції та хімічної продукції.
Таблиця 2.3
Динаміка експорту основних товарів України протягом 2005-2007 років
Назва товарів
Експорт, млн. дол. США
Темп зростання,%
2005
2006
2007
2006
2007
Молоко та молочні продукти; яйця; мед
553,7
340,4
622,7
61,5
182,9
Зернові культури
1384,1
1354,2
763,7
97,9
56,4
Насіння і плоди олійних рослин
135,5
314,4
666,8
232,1
212,2
Продукція харчової промисловості
1291,7
1394,4
2056,2
108,0
147,5
Мінеральні продукти
4708,0
3871,8
4275,2
82,3
110,4
Електроенергія
178,2
281,7
386,3
158,1
137,1
Продукція хімічної промисловості
2990,2
3387,3
4047,2
113,4
119,5
Чорні метали
11486,0
13051,2
16743,8
114,0
128,3
Вироби з чорних металів
1852,0
2361,6
2912,5
127,8
123,3
Електричні машини і устаткування
917,3
1279,0
2238,2
139,5
175,0
Залізничні (трамвайні) локомотиви
965,0
1067,0
1840,2
110,7
172,5
В даній таблиці наведені товари, які за 2007 рік значно збільшили обсяги експорту, що суттєво вплинуло на сумарний експорт. Як бачимо за 2006-2007 роки суттєво зросли вартісні обсяги експорту чорних металів (майже на третину), виробів з чорних металів, що було зумовлено зростанням експортних цін. Суттєво зросли обсяги експорту електричних машин та устаткування, залізничних (трамвайних) локомотивів, що забезпечили у 2007 році майже 60% приросту експорту машинобудування.
Нарощування експорту продукції агропромислового комплексу здійснювалось за рахунок збільшення обсягів поставок насіння олійних культур, продукції харчової промисловості. Зростанню експорту продовольства також сприяло відновлення поставок молокопродуктів до Російської Федерації. Водночас, значно зменшилися у 2007 році порівняно з 2006 обсяги експортних поставок зернових, що пов'язано з низьким врожаєм у 2007 році та встановленням обмежень (експортних квот) на вивезення пшениці, жита, ячменю та кукурудзи.
Також суттєво збільшились вартісні обсяги продукції хімічної промисловості, третина приросту експорту цієї групи була забезпечена збільшенням поставок мінеральних добрив, вартісні обсяги яких зросли майже на третину. Більш ніж 35% експортованої продукції було спожито в країнах СНД, 28% - в країнах Європи, близько 20% - в країнах Азії.
У 2007 році вартісні обсяги експорту мінеральних продуктів суттєво зросли, в основному за рахунок підвищення цін на залізорудну сировину. Значне зниження експорту нафтопродуктів внаслідок скорочення обсягів переробки нафти на території України було компенсовано нарощуванням експорту електроенергії майже на третину.
Як ми вже зазначали, обсяги експорту товарів зростали як і обсяги експорту послуг протягом досліджуваного періоду (див. рис. 2.5), тому варто розглянути експорт послуг детально. Розглядаючи вартісні обсяги експорту послуг (див. додаток Д) бачимо, що за 2007 рік спостерігається збільшення загального експорту послуг. Зростання експорту послуг було досягнуто, головним чином, завдяки збільшенню обсягів надання послуг за статтею «Подорожі» та транспортних послуг, також високими темпами зростав експорт фінансових послуг, послуг з маркетингу та реклами, комп'ютерних та інформаційних послуг, юридичних та бухгалтерських послуг. У 2007 році порівняно з 2006 роком спостерігалося зменшення вартісних обсягів експорту будівельних та страхових послуг.
Найбільшу частку у структурі експорті послуг за 2003-2007 роки становлять транспортні послуги, тому варто розглянути детально їх темпи зростання за видами транспорту.
Рис 2.6 Динаміка експорту транспортних послуг України за 2003-2007 роки
З даного рис. 2.6 видно, що протягом досліджуваного періоду обсяги експорту за усіма видами транспортних послуг помітно збільшуються. Найбільшу частку в експорті транспортних послуг становлять послуги трубопровідного транспорту, а найменшу - повітряного. Варто звернути увагу на зростання обсягів експорту послуг трубопровідного транспорту, адже, якщо спостерігається зростання у 2003-2006 роках (причому досить стрімке у 2006), то у 2007 році відбувається спад.
Отже, хоча експорт послуг займає невелику частку в скупному експорті порівняно з експортом товарів, проте суттєві темпи зростання експорту послуг свідчать про розвиток останніх.
Протягом зазначеного періоду також відбувалося прискорення темпів зростання експорту товарів основним чинником якого за останні роки було покращення кон'юнктури ринків чорних металів та вдала переорієнтація експортних поставок на нові ринки.
2.3 Динаміка імпорту товарів і послуг України за 2003-2007 роки

У першому пункті цього розділу ми зазначили, що у 2006-2007 роках Україна характеризується негативним сальдо зовнішньоторговельного балансу, тому варто розглянути динаміку імпорту товарів і послуг за 2003-2007 роки.
Рис 2.7 Динаміка імпорту товарів і послуг України протягом 2003-2007 років
Протягом досліджуваного періоду спостерігаємо нарощування як обсягів імпорту товарів, так і послуг, проте темпи приросту імпорту товарів є значно більшими від імпорту послуг, причому частка імпорту послуг у загальному імпорті є незначною, що очевидно з рис. 2.7. Високі темпи зростання імпорту були зумовлені, з одного боку, підвищенням доходів домогосподарств і відповідним зростанням обсягів їх кредитування, з іншого - підвищенням інвестиційного та проміжного попиту внаслідок поступового оновлення та розширення виробництва. Крім того, важливим чинником, що вплинув на підвищення вартісних обсягів імпорту, стало зростання цін на енергоносії.
У товарній структурі імпорту (див. додаток Е) найбільшу частку становлять мінеральнi продукти, продукцiя хiмiчної промисловостi, недорогоцінні метали, механічне обладнання; машини та механiзми, електрообладнання, транспортні засоби та шляхове обладнання, тобто помічаємо, що ті групи товарів, які займають найбільшу частку у експорті товарів, домінують також і у імпорті товарів. Хоча, якщо у експорті вироби мистецтва займають невелику частку у сумарному обсязі експорті, то в імпорті вони відсутні.
Найбільший приріст обсягів імпорту товарів у 2007 році порівняно з 2006 (див. додаток Ж) мають жири та олії, готові харчові продукти, деревина та вироби з деревини, дорогоцінне або напівдорогоцінне каміння, дорогоцінні метали; транспортні засоби та шляхове обладнання. На противагу товарів, що мали зростаючі поставки імпорту, то група таких товарів як взуття, головні убори, парасольки мали зменшений обсяг імпорту у 2007 році порівняно з попереднім роком. Імпорт у 2007 році значною мірою зростав за рахунок збільшення поставок продукції машинобудування, мінеральних продуктів та продукції хімічної промисловості.
Таблиця 2.4
Динаміка імпорту основних товарів України за 2005-2007 роки
Назва товарів
Імпорт, млн. дол. США
Темп зростання,%
2005
2006
2007
2006
2007
Мінеральнi продукти
11567,8
13506,2
17280,4
116,8
127,9
- газ природний
3946,0
4769,4
6572,5
120,9
137,8
- кам'яне вугілля
714,3
760,6
1251,0
106,5
164,5
Продукцiя хiмiчної та пов'язаних з нею галузей промисловостi
3097,9
3888,6
5316,5
125,6
136,7
у т. ч.- фармацевтична продукція
1043,9
1384,9
1931,3
132,7
139,5
Полімерні матеріали, пластмаси
1497,5
1988,9
2693,5
132,8
135,4
Електричнi машини і устаткування
2290,5
2682,0
3135,1
117,1
116,9
Транспортні засоби та шляхове обладнання
3219,7
5147,1
8216,6
159,9
159,6
- наземні транспортні засоби, крiм залiзничних
3023,1
4898,3
7770,8
162,0
158,6
Прилади і апарати
490,0
676,7
980,8
138,1
145,0
Наведені товари у даній таблиці найбільш вплинули на загальний обсяг імпорту, зокрема досить високі темпи зростання спостерігаємо у вартісних обсягах транспортних засобів та шляхового обладнання, наземних транспортних засобів, що не включать залізничні, приладів і апаратів.
Вартісні обсяги імпорту мінеральних продуктів у 2007 році збільшилися порівняно з 2006 роком на 31,7%, що було зумовлено головним чином підвищенням цін на імпортований природний газ на 37%. Це забезпечило майже половину приросту імпорту мінеральних продуктів в цілому.
Активне освоєння інвестицій підприємствами вітчизняної промисловості, а також розширення виробництва з комплектації машин та обладнання були основними чинниками зростання вартісних обсягів імпорту продукції машинобудування. Найшвидше зростав внутрішній попит на наземні транспортні засоби на 62% більше ніж у 2005 та на 58% більше у 2006, що забезпечило у 2007 році 47% приросту імпорту машинобудування в цілому, ще 44% приросту було отримано за рахунок двох інших груп: механічні машини та апарати та електричні машини. Найбільшим попитом в Україні користується машинобудівна продукція європейського виробництва: за 2007 рік з Європи надійшло 52,7% товарів цієї групи. Друге місце посідають країни Азії, на які припадає 23,1%.
Значне зростання обсягів імпорту продукції хімічної промисловості відбулось переважно за рахунок збільшення вартості поставок за двома групами: полімерні матеріали та вироби та фармацевтичні продукти. Основним постачальником товарів цієї групи на український ринок залишаються країни Європи.
Підвищення світових цін на метали у 2007 році з одного боку, та зростання виробництва машинобудівної продукції та будівництва - з іншого, спричинило нарощування обсягів імпорту металургійної продукції.
Розглянемо географічну структуру міжнародної торгівлі товарами за 2006-2007 роки, при цьому порівняємо в які країни Україна більше експортує товар і з яких імпортує.
Імпорт послуг протягом 2003-2007 років зростає (див. рис. 2.7), зокрема зростання імпорту послуг було забезпечено збільшенням витрат громадян України на два основних види послуг: транспортні та послуги з подорожуванням (див. додаток З), що займають найбільші частки у загальному вартісному обсязі імпорту послуг. За умови посилення міжнародних інтеграційних процесів, зростання обсягів фінансування внутрішнього виробництва інвесторами-нерезидентами підвищився попит на послуги іноземних фінансових установ чи юридичних, бухгалтерських фірм, а також збільшились витрати на послуги за статтею «роялті та ліцензійні платежі».
Оскільки транспортні послуги займають значну частку у імпорті послуг, тому варто розглянути динаміку імпорту транспортних послуг за досліджуваний період.
Рис 2.8 Динаміка імпорту транспортних послуг України за 2003-2007 роки
Використовуючи рис. 2.8 можемо сказати, що темпи зростання обсягів імпорту за усіма видами транспортних послуг є досить значними, тобто протягом цього періоду відбувається нарощування вартісних обсягів усіх видів транспортних послуг. З даного рисунку можна побачити, що найбільшу частку у імпорті транспортних послуг становлять послуги залізничного транспорту, а найменшу - трубопровідного.
У 2007 році спостерігається найбільший приріст вартісних обсягів імпорту послуг порівняно з попередніми роками. Стрімке зростання транспортних послуг обумовлено збільшенням плати за транзит.
Протягом 2003-2007 років імпорт як товарів, так і послуг помітно зріс, що зумовлено, з одного боку, підвищенням доходів домогосподарств і відповідним зростанням обсягів їх кредитування, з іншого - підвищенням інвестиційного та проміжного попиту внаслідок поступового оновлення та розширення виробництва.
У товарній структурі імпорту найбільшу частку становлять мінеральнi продукти, продукцiя хiмiчної промисловостi, недорогоцінні метали, механічне обладнання; машини та механiзми, електрообладнання, транспортні засоби та шляхове обладнання.
Найбільшу частку у структурі імпорту послуг складають транспортні послуги, імпортні поставки яких помітно зросли протягом досліджуваного періоду.
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ
3.1 Потенційні переваги України для розвитку міжнародної торгівлі

Оскільки міжнародна торгівля для України є невід'ємною складовою на шляху до економічного зростання, Україна повинна сприяти розвитку міжнародних торговельних відносин. Проте сьогодні для України характерні такі чинники, які перешкоджають розвитку міжнародній торгівлі, а саме неефективне управління підприємствами; відсутність за кордоном збутової інфраструктури; нерозвиненість основних засад ринкової економіки; недосконалість методів державного регулювання економіки загалом і зовнішньоекономічної діяльності зокрема; слабка інфраструктура підтримки експорту; загострення міжнародної економічної конкуренції; протекціонізм з боку іноземних держав. Саме з такими чинниками, які негативно впливають на міжнародну торгівлю України варто боротися, адже наша держава має спектр потенційних можливостей для розвитку міжнародної торгівлі. [10, с. 238]
Потенційні переваги України для розвитку міжнародної торгівлі такі:
запаси мінерально-сировинних ресурсів (Україна володіє 5% світових запасів мінеральної сировини);
сприятливі кліматичні умови і родючі землі;
наявність інфраструктури для надання послуг (зокрема з міжнародного транзиту нафти та газу);
великий потенціал високотехнічних галузей промисловості.[25]
На думку фахівців, слід вжити таких заходів для поліпшення зовнішньої торгівлі України:
підвищити рівень і якість продукції чорної металургії та важкого машинобудування;
розвивати конкурентоспроможні виробництва аграрно-промислового комплексу;
розвивати експорт ракетної і авіаційної техніки;< и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.