На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


статья Психокорекцйна робота з пдлтками

Информация:

Тип работы: статья. Добавлен: 18.09.2012. Сдан: 2011. Страниц: 6. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


Психокорекційна робота з підлітками

 
     Психокорекційна робота з підлітками заснована на тих же принципах, що й з дітьми. У той же час тут, природно, додаються нові компоненти, що відповідають віку.
     Приступаючи до роботи, психолог завжди повинен  пам'ятати, що головне у відносинах з підлітком - це взаємоповага й довіра. Те, що говорить підліток, повинне залишатися таємницею. Його проблеми можуть бути обговорені з батьками й педагогами тільки на прохання й за згодою підлітка. Втрата довіри, розголошення таємниці, навіть мимовільне, є великою психологічною  травмою й може привести до самих  непередбачених наслідків.
     При виявленні загально-психологічних особливостей підлітка варто звернути увагу на наявність акцентуації характеру, систему самооцінок і взаємооцінок, мотиваційну структуру особистості. Обов'язкове дослідження процесів мислення. У випадку виявлення перекручувань процесу мислення психологічна корекція неприпустима, обов'язкова консультація психіатра.
     Підліток  звичайно активно прагне до зміни, поліпшенню свого характеру, часто навіть випробовує ненависть до себе за своє "слабовілля" або "запальність". Тому однієї з основних завдань психолога є визначення провідної проблеми й чітке формулювання її механізму.
     Обов'язковим  кроком у психокорекції підлітка є виявлення особливостей його мотивації, пошук яких-небудь видів діяльності, пов'язаних з позитивними емоціями (радістю, інтересом, захопленням). Важливо, щоб у цю діяльність не включалися елементи "проблемного", небажаного поводження. З опорою на таку позитивну мотивацію можлива робота з досягнення бажаної зміни.
     При підборі підліткових груп бажана невелика чисельність учасників: 5-7 чоловік, можна хлопчики й дівчинки разом.
     Як  уже відомо, серйозним фактором ризику виникнення адиктивного поводження є психопатія й акцентуація характеру. Навіть ті діти, які живуть у гармонічній родині, у підлітковому віці можуть стати соціально дезадаптованими в силу проявів психопатичного розвитку або декомпенсації деяких акцентуацій характеру.
     У цьому випадку, незважаючи на те, що в підлітка їсти бажання вести  себе належним чином, він у силу різних обставин, пов'язаних з міжособистісними відносинами, зробити цього не може. При неправильному підході негативні  прояви збільшуються. Якщо ж до акцентуйованого підлітка здійснюється правильний педагогічний підхід, його загострені риси характеру згладжуються, компенсуються.
     Треба навчити збудливого підлітка й соціально  прийнятним способам розрядки агресивного  стану. Наприклад, відчувши в собі все  наростаюче роздратування, не "зривати зло" на навколишніх, а розрядитися шляхом рухової активності: бокс, біг, вибивання пилу з килима, забивання цвяхів і т.п.
     Відомо, що в основі декомпенсацій психопатій і тимчасових дезадаптації, акцентуацій характеру лежить уразливість підлітків з відхиленнями в характерологчному розвитку стосовно певних ситуацій. Так, у випадку відхилення характеру по гіпертимному типі це будуть ситуації, що вимагають від підлітка вміння стримувати прояву своєї бурхливої енергії, наприклад, ретельне виконання монотонної роботи. При істероїдному відхиленні в розвитку характеру найбільш уразлива для підлітка ситуація, де він почуває недолік уваги до себе. При нестійкому - ситуація, де необхідно виявити вольові якості; при епілептоїдному і збудливому - ситуація ворожих і конфліктних відносин; при психостенічному, - необхідність прийняти рішення, зробити вибір і т.д. У всіх випадках причиною соціально дезадаптованого поводження підлітка з характерологічними відхиленнями є зіткнення підлітка зі своєю типової для нього ситуацією.
     Сутність  психокорекційної роботи з підлітками "групи ризику", яким властиві патохарактерологічне відхилення, полягає в тому, щоб дати можливість кожному з них пережити патогенну для його відхилення характеру ситуацію й знайти шляхи підвищення здатності її дозволу. Із цією метою застосовується метод психодрами. Підліток за допомогою особливих психологічних прийомів уводиться в ситуації, які по різних причинах важкі для нього, чреваті небезпекою зриву, тобто декомпенсації. Програвання такої ситуації дає можливість як би "знеболити" психотравмуючі моменти, пережити й відреагувати психологічні конфлікти, досягти розуміння своїх внутрішніх проблем і способів їхнього дозволу.
     Завдання  психокорекційної роботи полягають у наступному.
     По-перше. Навчання підлітка "розпізнаванню" небезпечних для нього ситуацій, тобто таких, які адресовані до його найбільш уразливому "місця найменшого опору". Досвід психотерапевтичної роботи показує, що невміння підлітка уникати несприятливих ситуацій грає не меншу роль у причинах дезадаптації.
     По-друге, підлітки вчаться дивитися на цю життєву  колізію як би "з боку". Доводи на користь випивки стають більше знайомими для них, а значить у реальній ситуації вже не застануть "зненацька", до них буде менше довіри.
     По-третє, гра не тільки набудовує підлітків  проти випивки, але й підказує шляхи протидії, психологічно озброює, робить їх менш беззахисними перед "умовляючими", вчить, як виявити свою волю й відмовитися від спиртного.
 

Корекція рольових позицій дитини в  родині

 
     У неблагополучній родині дитина засвоює  дезадаптивні форми поводження, які закріплюються у вигляді певних рольових позицій. Як тільки ці ролі встановляться, дітям стає дуже важко поводитися інакше. Їхнє поводження стає негнучким, що обумовлює труднощі адаптації до мінливих життєвих ситуацій. Вона стає як би панциром, що заважає дитині рости, розвиватися, удосконалюватися й спотворює його сприйняття навколишньої соціальної дійсності. Тому дуже важливо попередити закріплення дезадаптивних форм поводження дитини, для чого й призначена психокорекція. Однак допомогти дітям з неблагополучної родини може не тільки психолог.
     Психокорекційні заняття, які проводить із дитиною шкільний психолог, дають більше високий ефект, якщо вони доповнюються педагогічними впливами, спрямованими на ті ж мети. Якщо дитина не відвідує психокорекційні заняття (а в Україні практично ніхто з дітей не відвідує такі заняття), то вся надія покладає на вчителя або вихователя, керівника гуртка, секцій і т.п. Будь-яка людина (сусіди, батьки однокласника, далекі родичі й т.п.) може надати допомогу дитині з неблагополучної родини шляхом установлення з ним правильних взаємин і організації (у міру своїх можливостей) його життя.
     Оскільки  засвоєння дитиною своєї ролі в родині відбувається дуже рано, педагог  уже в молодших класах може визначити, яку роль взяв на себе учень.
     Проблемна дитина з деструктивним поводженням, або "бунтівник". З такою дитиною важко спілкуватися по гарному. Його вчинки викликають роздратування, гнів, бажання покарати й провчити. Більшість учителів прагне позбутися від таких учнів. Але якщо ви все-таки зважитеся допомогти йому, то постарайтеся зрозуміти, що деструктивне поводження проблемної дитини - це лемент про допомогу.
     Дуже  важливим моментом у роботі з дітьми цієї групи є встановлення чітких границь дозволеного й правил поведінки. Потрібно упевнитися, чи знає "бунтівник", які вимоги пред'являються до нього, за що він повинен відповідати і яке покарання передбачене у випадку невиконання їм того, що він повинен зробити або у випадку порушення правил поведінки.
     Дуже  важливо допомогти проблемній дитині налагодити стосунки з ровесниками. Треба поставити дитину в роль лідера в такій спільній діяльності, де може бути гарантований успіх. "Бунтівники" часто мають гарні організаторські здатності, вони можуть бути ватажками, лідерами. Однак у силу деструктивного поводження таких учнів ці здатності залишаються незатребуваними, оскільки вчителі уникають доручати їм яка-небудь справу й взагалі бояться їхнього дурного впливу на інших дітей. Тому важкі учні часто проявляють ці сховані раніше здатності вже в асоціальних угрупованнях, наприклад стаючи ватажками банд.

Порядок проведення діагностики  типів важковиховуваних дітей

 
     Діагностика типів складається з ряду етапів. На підготовчому етапі психолог збирає відомості про дитину від осіб (батьків, учителі, друзів і т.п.), що звернулися із проханням про консультацію.
     Перший  етап - бесіда з дитиною. Головне  в ході бесіди - установлення з ним  контакту. Якщо це не вдається, варто  переходити до застосування проективних  методик, не торкаючи більше тих тем, які є аффектогенними зонами, і не нав'язуючи дитині контакт.
     Розмовляючи з дитиною, рекомендується дотримуватися  пропонованої далі схеми. При цьому, природно, порядок пред'явлення, їхня конкретизація, питання й репліки  психолог підбирає сам відповідно до індивідуальних особливостей дитини.
     Зовнішність дитини і його поводження під час  бесіди також фіксуються відповідно до пропонованої схеми.
     Другий  етап - діагностичне обстеження. Практично  завжди цей етап здійснюється разом  з першим - бесідою. Більше того, рекомендується починати бесіду з нескладних тестових завдань (навіть камуфляжних) у тих випадках, коли є ймовірність, що встановлення контакту з дитиною буде ускладнено. У кожному разі бесіда проходить більш природно й невимушено, коли вона як би випливає з обговорення результатів виконання завдань по методиках. Тому психолог уже до початку бесіди повинен скласти список методик, які він збирається застосовувати виходячи із прогнозу, складеного по відомостях, отриманим на підготовчому етапі. Важливо продумати також порядок пред'явлення методик: від нейтральних до особистісних; від легких до важких, чергуючи вербальні, невербальні, рисункові, ігрові.
     Третій  етап - аналіз результатів, формування попереднього аналізу.
     Четвертий етап - перевірка правильності постановки діагнозу, відповідність його поведінковим проявам дитини. На цьому етапі  психолог збирає необхідні відомості  про дитину від значимих осіб його найближчого соціального оточення, з'ясовує особливості соціальної ситуації в розвитку дитини (у родині, школі), відповідність подань дитини реально існуючим відносинам у найбільш значимих сферах його життєдіяльності. При необхідності психолог може повторити перший і другий етапи з метою уточнення неясних йому питань або проведення додаткових експериментально-діагностичних обстежень.
     П'ятий етап - остаточна постановка діагнозу й розробкам програми психокорекційної роботи.
     Крім  того, потрібно прагнути до того, щоб  допомога з ведення бесіди з дитиною  було досить коротким (щоб можна було легко орієнтуватися), простим і зручним для ведення обліку досліджень. Безумовно, задоволення всіх цих вимог - завдання дуже складне, і тому дана робота відбиває якесь компромісне рішення виконання окремих умов. Необхідність природності й невимушеності в ході спілкування з дитиною змушує прийняти деякі запобіжні заходи. Насамперед, варто якнайчастіше використовувати різні скорочення. Це доцільно в тих ситуаціях, коли пацієнт намагається "підглядати" у карту. Для цієї ж мети краще зашифрувати (латинізувати) деякі вираження, головним чином, негативні. Далі, у випадку подвійних зіставлень (наприклад, низький - високий) ефективно використовувати тільки одну характеристику й обмежити перерахування понять там, де мова йде про відбиття інтенсивності або частоти.

Основні принципи профілактики й реадаптації  при шкільної дизадаптації, обумовленої депресивними станами в дітей і підлітків

 
     Виявлення психічних порушень (наприклад, депресивного стану) у дитини або підлітка є першим кроком на шляху профілактики шкільної дезадаптації. Послідовність даної профілактичної роботи складається з декількох етапів:
     1) визначення клінічних особливостей, типологічної й нозологічної  приналежності патологічного стану;
     2) вироблення тактики виховання  психічно хворої дитини або  підлітка;
     3) соціально-педагогічної корекції;
     4) динамічного спостереження й  контролю;
     5) лікування;
     6) введення необхідних соціально-реабілітаційних  мір.
     Тактика виховання дитини, підлітка, що страждає психічним захворюванням, залежить від глибини й структури психічних  розладів, ступеня декомпенсації  хворого й від тієї мікросоціальної  ситуації, у якій він перебуває.
     З огляду на психологічне неприйняття  дитиною, особливо в підлітковому віці, і його родиною психіатричного стаціонару, можливість виникнення небажаних контактів  і госпіталізму, а також поглиблення шкільно
и т.д.................


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть полный текст работы бесплатно


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.