На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


автореферат Авторська лексична система в творi Дж. Р.Р. Толкiна "Гоббiт, або туди i звiдти"

Информация:

Тип работы: автореферат. Добавлен: 18.09.2012. Сдан: 2011. Страниц: 4. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ Б.Д. ГРІНЧЕНКА
Гуманітарний  інститут
Кафедра англійської філології 

АВТОРСЬКА ЛЕКСИЧНА СИСТЕМА В ТВОРІ ДЖ.Р.Р.ТОЛКІНА  «ГОББІТ, АБО ТУДИ І ЗВІДТИ» 

курсова робота
Пархоменко  Катерини Віталіївни 

Спеціальність 6.020303
Філологія
Мова (англійська) і література 
 
 

‘Допущено до захисту’ 

В.О. завідувача кафедри 
Англійської філології ___________________________
Протокол засідання  кафедри
№___ ‘___’ ____________    р. 
 
 
 
 

Науковий керівник: 
 
 
 
 

КИЇВ –2011 

ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………….. 3
РОЗДІЛ  І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ АВТОРСЬКОЇ ЛЕКСИЧНОЇ СИСТЕМИ У ТВОРІ ДЖ.Р.Р.ТОЛКІНА «ГОББІТ, АБО ТУДИ І ЗВІДТИ»……………………………………………………..……....  
 
5
1.1 Неологізми. ……………………....  
5
      Класифікація неологізмів
 
10
1.3. Авторські новотвори як різновид неологізмів  
15
РОЗДІЛ  ІІ. АВТОРСЬКА ЛЕКСИЧНА СИСТЕМА У ТВОРІ ДЖ.Р.Р.ТОЛКІНА «ГОББІТ, АБО ТУДИ І ЗВІДТИ»..……………………  
20
2.1. Толкін як філолог…………………………...……………………….. 20
2.2. Авторські новотвори Дж.Р.Р.Толкіна як унікальна система………..  
26
ВИСНОВКИ………………………………………………………………….. 32
СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………….... 35
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
ВСТУП
У світі  відбувається багато змін. Не уникають зміни і мову. Люди, які працюють із мовою, з її матеріалом – словом, розвивають її, доповнюючи новими словами, коригуючи граматику, підлаштовуючи мову під вимоги сучасного їм суспільства. В таких процесах задіяні і ми з вами. Але найважливішу роль в еволюції мови відіграють все-таки письменники – люди, які напряму пов’язали свою долю з мовою. Будучи людьми творчими, вони вносять в мову величезну кількість удосконалень, підлаштовуючи її під власний смак та вимоги читачів. В англійській літратурі неможливо оминути постать дійсно геніального вченого, філолога і письменника Джона Рональда Руела Толкіна, адже він приніс дуже багато як філології так і літературі не тільки Англії а і світу. Актуальність нашої теми заключається в тому, що Толкін, будучи талановитим не тільки в галузі літератури а і філології, приніс величезну кількість своїх власних авторських новотворів. Його неологізми вже досліджувались в декількох працях, наприклад в книжці Петера Джілвера, Джеремі Маршала та Едмунда Вейнера «The Ring of Words: Tolkien and the Oxford English Dictionary».[3] Але праць, де досліджувалась авторська лексична система саме роману «Гоббіт, або Туди і Звідти», ще не було написано. Не зважаючи на це, система авторських новотворів Толкіна в цій першій оповіді про Середзем’я є досить обширною і розгалуженою.
     Об’єктом дослідження є твір Джона Рональда Руела Толкіна «Хоббіт, або туди і звідти», а предметом – авторська лексична система в цьомі романі.
     Мета нашої курсової роботи – дослідити авторські неологізми в романі Толкіна «Гоббіт, або Туди і Звідти»
Для реалізації нашої мети необхідно виконати такі завдання:
    Проаналізувати наукову літературу з теми дослідження та визначити теоретичні основи утворення авторських новотворів та неологізмів взагалі.
    Ознайомитись з творчістю Джона Рональда Руела Толкіна, його науковими поглядами, працями.
    Проаналізувати роман «Хоббіт, або Туди і Звідти», виділити в ньому авторські новотвори.
    Дослідити походження і будову авторських неологізмів Толкіна, охарактеризувати їх початкове значення.
    Простежити комплексне використання авторських новотворів, що створює унікальну авторську лексичну систему твору і створює його цілісний образ.
     Теоретичною основою нашої курсової роботи є перш за все праці самого Толкіна: його романи та записи лекцій, що він читав в університетах, та колекція щорічних журналів наукових праць про Дж. Р.Р.Толкіна «Tolkien Studies: An Annual Scholarly Review». Також ми використовували праці таких вчених як Ніколаєнко А.Г., Ткаченко А.О., Шанського М.М., Левицького А.Е., Корнєвої З.Н., Мостового М.І., Гордон Е.М., Кірілової І.П. та інших.
     Практичне значення дослідження полягає в можливості зрозуміти специфіку авторської лексичної системи роману «Гоббіт, або Туди і Звідти» Дж.Р.Р. Толкіна, проаналізувати авторські новотвори, виділити способи їх утворення та систематизувати їх для подальшого використання нашої роботи лінгвістами, літературознавцями, толкінознавцями та просто читачами.
     Робота  складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаних джерел.
     В першому розділі описано теоретичні основи дослідження неологізмів  та авторських новотворів зокрема. Розкрите їх поняття, способи створення, класифікація. Опрацьовано теоретичний матеріал по темі дослідження, який допоміг перейти до практичної частини нашої курсової роботи. В другій частині ми практично використали теоретичні основи роботи, опрацювали творчий доробок Джона Рональда Руела Толкіна, проаналізували його авторські неологізми як системну основу всього роману «Гоббіт, або Туди і Звідти».
     Загальний обсяг роботи становить … сторінок. Список використаних джерел складається з … найменувань.
І РОЗДІЛ
ТЕОРЕТИЧНІ  ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ  АВТОРСЬКОЇ ЛЕКСИЧНОЇ  СИСТЕМИ У ТВОРІ  ДЖ.Р.Р.ТОЛКІНА «ГОББІТ, АБО ТУДИ І ЗВІДТИ»
1.1 Неологізми 
     Мова  – це живий організм. Вона може як еволюціонувати так і деградувати, а іноді, навіть вмирати. У різні історичні часи мова не була однаковою. Залежно від соціальних умов, розвитку суспільства і самої мови, вона відбивала ті явища, які були властиві саме тому часу і саме тому соціуму. З часом змінювались люди, суспільство, історичні обставини, що спричинювало зміну слів, їх значення, частоту використання. Одні слова замінювались іншими або й взагалі зникали, а нові з’являлися.
     Величезне значення в розвиток мови вкладають  люди, що з нею працюють. У першу чергу це письменники і поети. Будучи живими носіями мови, вони її вдосконалюють, створюючи нові слова, якими можна найточніше передати їх геніальну думку. У нашій роботі ми дослідимо, яким чином створюються ці нові слова, і на прикладі твору Джона Роналда Руела Толкіна «Гоббіт, або Туди і Назад» визначимо, які слова було створено цим письменником.
     Оскільки  авторські новотвори входять  до складу неологізмів, вважаємо за необхідне  розкрити сутність поняття «неологізм», назвати групи неологізмів  та чинники, які впливають на їх утворення.
     Як  уже зазначалося, виникнення нових слів у мові – це процесс постійний і сталий. Але у різні періоди історії літературної мови перебіг процесу виникнення неологізмів відбувається нерівномірно та з неоднаковою інтенсивністю. Як правило, інтенсивність виникнення неологізмів зростає в період змін, в час активного розвитку суспільства, що викликає появу величезної кількості нових реалій і понять, які потребують номінації. І очевидно, що інтенсифікація інноваційних процесів зумовлює підвищення інтересу лінгвістів до проблем неології – науки про словесні новоутворення, – взагалі та спонукає до осмислення природи неологізмів і до систематизації неологічного матеріалу .
     Відомо, що лінгвісти, досліджуючи явище  неологізації, вкладають різний зміст  у поняття неологізму. По-перше, неологізмом вважають слово або його лексичний зміст, який характеризується новизною і сприймається як незвичне. Це означає, що до неологізмів зараховують лексико-семантичні одиниці, які позначені стилістичним "відбитком свіжості". На цьому свого часу наголошував М.М.Шанський, який відзначав, що нове слово є неологізмом лише доти, доки мовець усвідомлює його предметно-логічну новизну або стилістичну своєрідність.[31] По-друге, інші лінгвісти визначають зміст цього поняття значно ширше, вважаючи, що вони охоплюють всі нові явища в царині лексики або лексичної семантики, які виникли протягом певного періоду, незалежно від того, чи мають вони стилістичний відтінок свіжості і незвичності, небуденності. 
Названі тлумачення сутності неологізму істотно відрізняються одне від одного.

     Необхідно зазначити, що в найновіших працях науковці при визначенні неологізмів враховують обидва названі вище підходи, хоч і з певними відмінностями. Але, незважаючи на деякі розбіжності в дефініціях, лінгвісти поняття «неологізми» зводять до двох формулювань: 1) неологізми – це слова або мовні звороти, створені для позначення нового предмета, явища чи вираження нового поняття [10]; і 2) неологізми – слова, а також їхні окремі значення, сполучення слів чи вислови, які або з'явилися в мові на певному етапі її розвитку і новизна яких усвідомлюється мовцями (загальномовні неологізми), або були вжиті тільки в якомусь тексті, ситуації спілкування чи в мові певного автора (стилістичні, або індивідуально-авторські, неологізми – оказіоналізми) [17]. Хоча обидва визначення ґрунтовні, їх не можна прийняти повністю вичерпними, оскільки вони охоплюють не всі різновиди інновацій та не враховують всі їхні особливості та нюанси.
     На  нашу думку, найчіткіше визначення поняття  неологізми дає мовознавець С.Єрмоленко. Він зазначає, що «Неологізми (гр. neos “новий” і logos “слово”) - слова, а також їх окремі значення, вислови, які з'явилися в мові на даному етапі її розвитку й новизна яких усвідомлюється мовцями (загальномовні) або були вжиті тільки в якомусь акті мовлення, тексті чи мові певного автора (стилістичні, або індивідуально-авторські неологізми)». [14] Щодо виділення в окремі групи загальномовних і стилістичних (індивідуально-авторських неологізмів) хочемо додати, що саме мовна мода, ЗМІ активізує процес перетворення таких слів в одиниці загальномовного словника.
     Для повного тлумачення поняття неологізмів  вважаємо за необхідне вказати фактори, які спричиняють їх утворення. Їх можна поділити на такі групи:
1) позамовний  – характеризується потребою  дати назви новим предметам і явищам;
2) інтралінгвальний - передбачає заміну попередніх  найменувань новими.
     Така  заміна зумовлена різними чинниками - тенденцією до мовної економії, уніфікації номінативних моделей, виразнішого, точнішого найменування, експресивно-стилістичного оновлення, з причин соціально-політичного, пуристичного, евфемістичного характеру та інше. 

1.2 Класифікація неологізмів
     Щодо  класифікації неологізмів, то її мовознавці здійснили або за логіко-семантичними ознаками (переліком понять, що нові слова означають,) або за способами словотвору. З наукових джерел відомо, що класифікація останнього типу знаходиться в основі багатьох сучасних досліджень лексики.[19]. Для прикладу, у вокабулярі неологізмів вчені виділяють:
     1. Власне неологізми (новизна форми поєднується з новизною змісту): audiotyping - аудіодрукування, bio-computer - комп’ютер, котрий імітує нервову систему живих організмів, thought-processor - комп’ютер, котрий логічно будує та розвиває ідеї.
     2. Трансномінація – це група неологізмів, в яких поєднано новизну форми слова зі значенням, яке вже передавалося раніше іншою формою: sudser- мильна опера, big C (мед.) рак.
     3. Семантичні інновації або переосмислення -  це такі неологізми, в яких нове значення позначається словом, що вже було в мові): bread - гроші, drag - скукота, acid - наркотик ЛСД. [18]
     У мові останніх десятиліть переважають  власне неологізми. Це пов’язано з ростом потреб суспільства дати назви новим реаліям, які виникли в зв’язку з науково-технічним прогресом.
     Викладена вище класифікація не враховує спосіб творення нових слів. Але ж дослідження нової лексики у функціональному аспекті припускає аналіз засобів появи неологізмів, адже подібний аналіз готує грунт для переходу до прагматичного аспекту нових слів. Отже, з погляду на спосіб творення неологізми поділяють на:
     1. Фонологічні неологізми – неологізми, які утворюються з окремих звуків та представляють собою конфігурації з цих звуків. Інколи такі слова називають “штучними.” До групи фонологічних неологізмів ми умовно відносимо нові слова, утворені від вигуків. Наприклад: Zizz (британський сленг) короткий сон (імітація звуків, які видає людина у ві сні, нерідко передається в коміксах за допомогою трьох букв ZZZ. Або Sis-bombah (американський сленг) видовищні види спорту, особливо футбол (склади часто застосовувались школярами для підбадьорювання гравців). Такі неологізми віднесені до “сильних неологізмів”, оскільки мають найвищий рівень конотації новизни, який пояснюється незвиклістю та свіжістю їх форм.
     2. Запозичення. Науковці Кирилова і Гордон вказують, що їх можна віднести також до сильних. Запозичення як джерело поповнення словникового складу посідають в англійській мові значне місце.[2] Дуже велику роль відіграли запозичення в XIII і XIV ст., коли в Англії одночасно функціонували три мови: англійська - мова основної маси населення, французька - мова школи, державних і законодавчих органів і латинська - мова церкви і науки. Пізніше запозичення були, головним чином, наслідком розширення політичних, економічних і культурних зв’язків Англії, а також США з іншими країнами.
     Аналіз  запозичень, які прийшли в англійську мову, показує, що традиційні джерела (французька, іспанська, італійська, російська, німецька, грецька, португальська та інші європейські  мови) дали 52% запозичень, тобто трохи  більше половини. Для деяких запозичень характерне вживання в одному, рідше двох варіантах англійської мови (британському, канадському, австралійському та ін.).
     3. Семантичні неологізми – слова, у яких нове значення передається формою, наявною в мові. Вчені виділяють два різновиди таких неологізмів:  
а) слова, що повністю змінюють своє значення, втрачаючи всі властиві їм раніше; б) слова, у семантичній структурі яких виникає ще один лексико-семантичний варіант при збереженні всіх попередніх. Тому можна стверджувати, що серед семантичних інновацій досліджуваного періоду переважають одиниці другого типу: гуральня (розм. ірон). "підпільне виробництво, як правило неякісних, спиртних напоїв", гонконг "один із вірусів грипу, штам якого виділено вченими під час останніх епідемій", канікули "перерва в роботі когось/чогось".

     4. Синтаксичні неологізми – слова, які утворюються шляхом комбінації існуючих в мові знаків (словотвір).
     Важливо відмітити, що неологізмами є і ті слова, котрі утворюються шляхом словотворчої деривації – процесів, в яких словотвір відбувається за прикладами вже існуючих у мовній системі слів. До таких словотворчих процесів відносимо конверсію, афіксацію, основоскладання, скорочення, абревіацію та контамінацію. Ми не будемо їх пояснювати докладно, оскільки це не є темою нащої роботи, але пояснимо, що кожен процес означає.
     Конверсія – це безафіксальний спосіб словотвору, що заключається в створенні нових слів з уже існуючих зміною їх частини мови, коли морфемна форма слова залишається незмінною. В англійській мові прикладами можуть бути face – to face, cry – to cry, etc.
     Афіксація – процесс створення нового слова шляхом додавання одного або декількох афіксів до кореня слова. Наприклад, undesirous, де префікс un і суфікс ous, творять нове слово зі значенням, протилежним семантичному значенню основи – небажаний.
     Основоскладання – спосіб словотвору, який утілюється шляхом поєднання двох або більше основ слова. Прикладом можуть бути такі прості слова як teenager, heartbeat, son-in-low, chain-smoker, etc.
     Скорочення – спосіб словотворення, яка ґрунтується на тому, що від слова віднімається якась його частина. Наприклад, telephone – phone, madam – mam, moving-picture – movie.
     Абревіація – процес створення нового слова шляхом упущення літер з одної або більше частин слова. Прикладом тут може послугувати New York – N.Y., limited – ltd, i.e. – from latin “id est” – that is, television – TV.
     Контамінація - виникнення нового слова, його форми або виразу внаслідок зближення, поєднання частин двох подібних слів, форм, виразів. Наприклад, smoke + fog = smog, medical + care = medicare, positive + electron = positron.
     Отже, класифікація неологізмів вченими  здійснена за різними ознаками. Для  розкриття теми нашої роботи важливою є класифікація в залежності від умов створення неологізмів. Це загальномовні неологізми, що з’явилися разом з новим поняттям або новою реалією та індивідуально-авторські, що були введені конкретними авторами.  

1.3 Авторські новотвори
     Ніхто так не може збагатити мову як людина, яка з нею працює, яка передає  свої думки за допомогою слова, вкладаючи всю свою геніальність і талант, передаючи свої найбільш шалені ідеї найбільш підходящими словами. Саме тому важливу роль у створенні неологізмів відіграють слова, створені письменниками. Авторські неологізми, які ще називають стилістичними, індивідуально-авторськими, оказіоналізмами, становлять окрему групу новостворених слів. Деякі авторські неологізми іноді входять й до літературної мови. Індивідуально - авторські новотвори - важливий елемент твору. Адже саме в них виявляється індивідуальність автора.
     В сучасній лінгвістичній літературі немає одностайної думки щодо визначення поняття авторський неологізм. Деякі вчені, такі як Розен Е.В. і Лопатін Н.М. вважають авторський неологізм синонімом оказіоналізму: «Авторські індивідуально-стилістичні, оказіональні неологізми переслідують визначені художні цілі. Вони рідко виходять за межі контексту і не отримують широкого розповсюдження.»[22] А вчена Наміткова стверджує, що «…від авторських неологізмів необхідно відрізняти оказіоналізми – слова, створені «випадково» в конкретних умовах мовної комунікації, як правило, вони суперечать мовним нормам, відхиляються від звичних способі словотвору в певній мові.»[20]
     Згідно  із Коротким тлумачним словником  лінгвістичних термінів, оказіоналізми – це слова, що утворюються за наявними в мові моделями, але не використовуються в загальновживаному словнику. [14]
     Отже, на нашу думку авторський неологізм  може прирівнюватись до оказіоналізму, але не у всіх випадках. Прикладом  для цього може послужити авторський неологізм Дж. Р. Р. Толкіна «гоббіт», який давно вийшов за межі літературного твору і тлумачення цього слова зустрічається навіть в словниках. Таким чином, ми вважаємо, що прирівнюванню авторського новотвору до оказіоналізму повинен передувати пошук і аналіз його вживання, перевірка наявності слова у словниках. Щоб уникнути неточності, в цій роботі ми будемо вважати, що авторський неологізм – це слово чи значення слова, створене письменником для позначення нових або видуманих явищ дійсності, нових предметів чи понять.
     Залежно від мети створення авторських новотворів їх можна розділити на номінативні  та стилістичні.
     Номінативні неологізми – це назви певних нових понять. Як правило, вони не мають синонімів, хоча у творах Дж. Р. Р. Толкіна вони присутні. До прикладу візьмемо назву острову Середзем’я Нуменор. Цей острів також має назви Анадуне, Вестернес, Еленна, Така синонімічна різноманітність зумовлена основним чином існуванням різних мов в Середзем’ї
     Стилістичні неологізми – створюються як образні найменування уже відомих предметів та явищ. Вони мають синоніми, що мають іншу інтенсивність експресії. В приклад можна навести той самий Нуменор. На нашу думку, стилістичними неологізмами, щодо раніш створеного новотвору Нуменор є назви цього острова Акаллабет, Мар-ну-Фальмар, Аталанте, які утворилися після певних історичних подій, що призвели до падіння Нуменору і занурення острова під воду. Адже всі вищезгадані стилістичні неологізми мають значення занепалий (fallen).
      Як  і всі неологізми, авторські новотвори формуються трьома способами:
     1. Шляхом словотворчої деривації – створення нових слів з уже існуючих у мові морфем за встановленими моделями. Це способи словотвору, які ми згадували вище - конверсія, афіксація, основоскладання, скорочення, абревіація та контамінація.
     2. Шляхом семантичної деривації – розвиток в уже існуючому слові нового другорядного значення на основі схожості нового предмета або явища з уже відомим.
     3. Шляхом запозичення слів з інших мов, діалектів, жаргонів. За приклад можна взяти творчість сучасних український письменників, які в своїх творах використовують запозичення з польської мови, з західних говірок української мови. Наприклад, Юрій Андрухович у своїй книзі «Таємниця» часто використовує польське слово «кнайпа», що українською перекладається як «кабак, пивний бар».[7] Також приклади можна знайти і в творах Дж. Р. Р. Толкіна, що безпосередньо відноситься до нашої теми. Для назви роду вовків використовує неологізм «warg», що походить від норвежського слова «varg» – вовк.
     Метою кожного автора є донести до читача якнайбільш детально свою думку. Саме для цього гра слів, створення  авторських неологізмів займає величезний пласт у написанні всього твору. Якщо аналізувати авторську лексичну систему Дж. Р. Р. Толкіна, то саме авторські неологізми складають певний невидимий каркас, на якому основувалися і розвивалися події, описані в його книжках. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

РОЗДІЛ  ІІ
АВТОРСЬКА ЛЕКСИЧНА СИСТЕМА  У ТВОРІ ДЖ.Р.Р.ТОЛКІНА  «ГОББІТ, АБО ТУДИ І ЗВІДТИ»
2.1 Толкін як філолог
     Існує така думка, що кожна людина це окремий світ. Можна довго сперечатися на цю тему, шукати докази, за і проти. Але в світовій літературі існує один і досить важливий аргумент за цей вислів. Це письменник, видатний філолог і просто геніальна людина Джон Рональд Руел Толкін, Він, створивши довершений, продуманий до кожної дрібниці світ Середзем’я, вважається батьком стилю фентезі. Відштовхуючись саме від його ідей, сучасні фентезі письменники пишуть свої книжки, саме з його творів беруть ідеї. Придумуючи кожен народ свого світу, він давав їм мову, історію, легенди, міфи. І ніхто певно вже не зможе створити більш ідеальний, так схожий на реальність світ, як світ Толкіна.
     Дж. Р.Р. Толкін з самого дитинства захоплювався мовами. Все почалось з того, як матір навчила його латині. Завдяки їй, Джон з чотирьох років вже вмів читати і навіть писав перші буки. Він дуже багато читав, любив твори Льюіса Керрола про Алісу в Країні чудес, історії про індіанців, твори Джорджа Макдональда та Ендрю Ленга. Після смерті матері, Толкін потрапив під опіку священника Бірмінгемської церкви Френсіса Моргана, який був сильною і неординарною особистістю. Саме він і прищепив Джону любов до філології. Вступивши до школи Короля Едварда, він вивчив давньоанглійську мову, почав вчити валлійську, давньонорвежську, фінську і готську.
     Ідея  створення своїх мов у Толкіна  виникла не відразу. Відпочиваючи у  своїх тітки і дядька на літніх канікулах, він познайомився зі своїми кузинками, які любили поговорити на своїй власній мові, яку називали Анімалік. Ідея цієї мови заключалась в тому, що він повністю складався з англійських назва тварин, риб, птахів. Цю мову Джон вивчив перебуваючи літо там і вже спокійно міг нею говорити. Пізніше, він з однією з кузинок придумали ще одну мову, яку назвали Невбош. Ця мова була першою більш складною, в порівнянні з мовами придуманими раніше. Ідея її ховалась у заміні вже знайомих слів іншими схожими або взятими з інших мов, але трансформованими фонетично. Можна це прослідкувати на прикладі самої назви цієї мови: Nevbosh.  Nev – трансформоване англійське слово new «новий», bosh -  у розмовній англійській значить «дурничка».
     Після вивчення ствровалійського та фінського  Толкін почав створювати ельфійські мови. Було ще далеко, до Квеньї чи Синдарину, але основа вже закладена.
     Наступною мовою, що Толкін створив була Наффарська. Це вже його особисте творіння і  граматику і фонетику якого він  створював за його власними уподобаннями. Фонетична система цієї мови була сильно спрощена і зовсім не схожа на фонетику його рідної англійської мови, але не включала в себе абсолютно чужих їй звуків.
     З закінченням школи Толкін почав  викладати в університетах. Спочатку в Університеті Лідса, потім отримав  почаду професора англо-саксонської  мови і літератури в Оксфордському  університеті, а разом з цим визнання і репутацію одного з найкращих філологів у світі. В цей час почалось створення світу Середзем’я. В записі одної з його лекцій під назвою «Таємничий порок» він казав: «…я вважаю, що для створення ідеальної уявної мови потрібно хоч би в загальних рисах розробити супутню їй міфологію. Не тільки тому, що будь які поетичні приклади мають належати якійсь традиції, більш чи менш поширеній, а і тому, що створення мови і створення міфології – початково взаємопов’язані процеси, які протікають одночасно; щоб дати своїй мові індивідуальність, потрібно ввести його в тканину певної міфології: індивідуальної, але не суперечній загальним принципам людської міфотворчості, - так точно як і звучання слів, характерне для вашої мови, має залишатись в межах природної людської,  мабуть навіть європейської фонетики. А крім того, істинно і інше: створюючи мову, ви неминуче отримаєте міфологію.» [30] Отже, з цього можна зробити висновок, що саме захоплення створення мовами призвело до побудови всього світу Середзем’я, його міфології, власних богів і легендарних героїв. Мова – це фундамент видуманого світу Толкіна.
     Найвідомішими ельфійськими мовами, що придумав Толкін є Квенья – мова високих ельфів, що бачили світло Валарів – богів, що створили Середзем’я, і Синдарин – мова сірих ельфів, що залишились на землі і ніколи не подорожували до Валінору, землі Валарів. Це дві основні ельфійські мови, які вживались в ті часи, описані у «Володарі Перснів» чи «Хоббіті». Також була створена мова морських ельфів – Телерин.  Всі ельфійські мови Середзем’я  являють собою цілу мовну систему споріднених мов. Адже в залежності від території де проживали ельфи, від їхнього роду і впливів між родами, ці мови мають багато діалектів. Ельфійські мови – це окрема мовна група мов, що має спільну першооснову.
     Мову  ельфів Квенья Толкін придумував, основуючись  на фінській мові. Крім того, він частково позичив фонетику і орфографію латині і грецької мови. Квенья став «латинню Середзем’я», як сам називав його Толкін, але основною мовою Ельфів все ж став Синдарин. Створення цієї мови пройшло декілька етапів.  Основуючись на келтських мовах, Толкін створив свій і назвав його Голдогрін, або Гномський. Але створюючи міфологію ельфів, він вирішив його трохи відредагувати, оновити граматику і лексику і ця вже мова була названа Нолдорин. Це стало другим етапом створення Синдарину. Третім і останнім етапом створення Синдарину було знову ж удосконалення Нолдорину величезним об’ємом нової граматики. Важливо пам’ятати про наявність великої кількості діалектів цих штучних мов, що доказує істинний філологічний талант і геніальність Толкіна.  Прикладом цього може бути мова морських ельфів Телерин. Вона може вважатись діалектом Квеньї, але самі ельфи вражають її окремою мовою.
и т.д.................


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть полный текст работы бесплатно


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.