На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


курсовая работа Управление товарными запасами на торговом предприятии

Информация:

Тип работы: курсовая работа. Добавлен: 18.09.2012. Сдан: 2011. Страниц: 16. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


Міністерство  освіти і науки  України 
 
 
 
 
 
 
 
 

Реферат
на  тему:
„Управління товарними запасами на торговельному  підприємстві” 
 

Виконав:    
студент 3 курсу 4 групи 
денної  форми навчання   
 
 
 
 
 
 
 

Київ  – 2008 
Зміст
 

Вступ......................................................................................................................3 

1. Економічна суть товарних запасів............................................................5 

2. Моделі управління товарними запасами на торговельному підприємстві..8 

     2.1. Управління одно номенклатурними запасами……………………8 

     2.2. Статична модель управління багатономенклатурними  запасами..15 

     2.3. Стохастичні моделі управління  запасами………………………..19 

3. Етапи управління товарними запасами.......................................................24 

Висновки..........................................................................................................35 

Список  використаної літератури......................................................................37
 

Вступ
   В умовах розвитку ринкових відносин в  Україні ефективність функціонування підприємств можлива за умов безперервності та ритмічності господарської діяльності. Це значною мірою залежить від  дієвості існуючих та побудови адаптованих  до вимог національної економіки  організаційних моделей управління запасами.
   В сучасній економічній літературі проблемам  управління запасами підприємства присвячені праці таких вітчизняних та зарубіжних економістів як І.А.Бланка, В.В.Бочарова, Р. Брейлі та ін. Обгрунтовані науковцями моделі управління, в першу чергу, базуються на розумінні сутності витрат на управління запасами та зводяться  до необхідності їх мінімізації. Однак, незважаючи на грунтовність досліджень науковців, окремі питання управління цією складовою оборотних активів, потребують подальшого розвитку та посилення прагматичних підходів. Так, при дослідженні проблем управління запасами недостатньо уваги приділяється функціям, які мають виконувати структурні підрозділи підприємства в процесі управління запасами, не повною мірою обгрунтовуються логістичні підходи до управління ними, не береться до уваги специфіка функціонування вітчизняних промислових та торговельних підприємств.
   Тому  управління запасами є важливою проблемою економіки. Запаси матеріальних ресурсів необхідні в народному господарстві для забезпечення його стабільності та ритмічного функціонування усіх його галузей. Правильне визначення оптимальної стратегії управління запасами та їх нормативного рівня дає можливість звільнити значні оборотні кошти та підвищити ефективність використання ресурсів. За допомогою методів кількісного аналізу можна досягти найвигіднішого компромісу між різноплановими вимогами: з одного боку, зменшенням витрат на транспортування та зберігання, з іншого - надійним забезпеченням споживачів ресурсами.
   Предметом теорії управління запасами є розробка методики організації поставок, за якої загальні витрати на доставку, зберігання та забезпечення безперебійного функціонування споживачів будуть мінімальними. Задачі різнопланові, і для їх розв'язання використовуються різні математичні моделі.
 

    1. Економічна суть  товарних запасів 

   Управління  товарними запасами — це складний комплекс заходів, спрямований на забезпечення максимально високого рівня обслуговування покупців при мінімізації поточних витрат, пов'язаних зі утримуванням запасів.
   Управління  запасами можна звести до відповіді  на два основних питання: коли поповнювати  запас й у якій кількості. Процес реалізації товарів вимагає постійної наявності на підприємствах торгівлі товарних запасів. Формування певних розмірів товарних запасів дозволяє торговому підприємству забезпечувати стійкість асортименту товарів, здійснювати певну цінову політику, підвищувати рівень задоволення попиту покупців. Все це вимагає підтримки оптимального рівня і достатньої широти асортиментних позицій товарних запасів на кожному торговому підприємстві.
   По  своєму призначенню товарні запаси, що формуються на торгових підприємствах, підрозділяються на три групи: 1) запаси поточного зберігання; 2) запаси сезонного зберігання і дострокового завезення; 3) запаси цільового призначення.
   Товарні запаси поточного зберігання складають  основну масу всіх запасів торгового  підприємства. Вони створюються для  забезпечення безперебійного продажу  товарів в поточному періоді  і повинні постійно поповнюватися.
   Товарні запаси сезонного зберігання і дострокового завезення створюються лише на певних торгових підприємствах виходячи з  особливостей асортименту товарів, що реалізовуються ними, або особливостей географічного розташування таких  підприємств. В першу чергу, вони формуються по таких групах товарів, які мають значний розрив в  часі між їх виробництвом і споживанням. Крім того, вони створюються на підприємствах, розміщених в таких населених  пунктах, до яких не може бути забезпечена  регулярна транспортна доступність (наприклад, у високогірних районах).
   Товарні запаси цільового призначення створюються  на підприємствах торгівлі для забезпечення певної мети, не пов'язаної з поточною реалізацією товарів (наприклад, для  стимулювання здачі населенням вторсировини; для видачі товарних виграшів по лотереях; для стимулювання закупівлі у  населення окремих видів сільськогосподарської  сировини або продуктів і тому подібне).
   Створювані  на підприємствах торгівлі товарні  запаси оцінюються системою показників — сумою запасів у вартісному виразі; кількістю запасів в натуральному виразі; розміром товарних запасів в днях обороту (він розраховується шляхом ділення суми товарних запасів на одноденний товарообіг).
   Попит на запас може бути детермінованим (однозначно представленим у часі та обсязі) або випадковим. Випадковість визначається або випадковим моментом попиту, або обсягом, або обома цими характеристиками.
   Поповнення  запасів може бути або з фіксованим періодом та обсягом, або в залежності від наявних обсягів, якщо їх величини досягли певного рівня.
   Обсяг замовлення визначається наявністю  контрольованих запасів та організацією поставок. При періодичному поповненні запасів і випадковому їх використанні обсяг замовлення може залежати від  обсягу запасів на момент замовлення або від інтенсивності споживання.
   Термін  виконання замовлення в деяких моделях  управління запасами означає, що замовлення виконується миттєво, якщо така гіпотеза має доцільність. Для інших моделей  затримки поставок мають або фіксований, або випадковий термін.
   Вартість  поставок моделюється як величина, яка залежить від двох складових - певних разових витрат, які не залежать від обсягів поставок, і витрат, обумовлених обсягом поставок.
   Збитки  зберігання обумовлені тим, що зберігання запасів вимагає певних витрат на зарплату обслуговуючому персоналу, на експлуатацію складських приміщень, дотримання певних умов зберігання запасів і т. ін.
   Будь-яка  система зберігання запасів утворюється  з метою уникнути дефіциту постачання певної продукції в системі обслуговування. Відсутність продукції в необхідний момент породжує збитки.
 

2. Моделі управління товарними запасами на торговельному підприємстві 

   Моделі  управління товарними запасами визначаються попитом, організацією поставок, термінами виконання замовлень. Якщо ці характеристики можна однозначно визначити в часі, то відповідні моделі управління запасами називаються детермінованими. Якщо параметри моделі не змінюються в часі, вона називається статичною, в протилежному випадку - динамічною. Динамічні моделі використовуються за умови, що управління визначається з урахуванням зміни рівня запасу, моменту замовлення на поставку, терміну виконання замовлення і т. ін. Якщо витрати запасів, терміни виконання замовлень мають випадковий характер, то відповідні моделі називаються стохастичними.
   Під стратегією управління розуміють сукупність правил, якими необхідно керуватися при виборі моменту та обсягу замовлення.
   Моделі  управління запасами розробляють за тих чи інших гіпотез про використання запасів, організацію їх поповнення, умови зберігання, вимоги щодо дефіциту і т. ін.
    2.1. Управління одно номенклатурними запасами
           Статична  детермінована модель без дефіциту.
   Розглянемо  найпростішу   модель управління   запасами,   коли  зберігається продукція одного найменування або коли можна усі витрати звести до одного показника. Приймемо гіпотезу, що обсяг поставки продукції постійний і дорівнює S, поставки виконуються миттєво з періодом T, витрати на зберігання продукції безперервні з постійною інтенсивністю. За прийнятих гіпотез однозначності обсягів S і періоду Т поставок природно поставити вимогу про відсутність дефіциту (запобігання зайвих витрат).
   Якщо  відлік часу вести з моменту одержання  першої поставки, то рівень запасу дорівнюватиме обсягу S поставки. За умови рівномірного використання запасів на проміжку Т зміни рівнів запасу зображені на мал.1. На проміжку [0;T] рівень запасу змінюється по прямій від S до нуля. У момент Т рівень запасу миттєво відновлюється до величини S. Такий характер зміни обсягів запасу повторюється на кожному з проміжків величини T (мал.1).
 
 
 
 
 

 
 
 

     Якщо  відомі загальні потреби Q на певному проміжку O (квартал, рік), то задача управління запасами зводиться до визначення такого обсягу S кожної поставки, за якої сумарні витрати на поставки та зберігання запасу на проміжку O були б мінімальними.
     Позначимо сумарні витрати С, витрати за проміжок O на поставку - Сn, витрати на зберігання за одиницю часу - Сз, та обчислимо ці величини за проміжок Т. Припустимо, що витрати на поставку, які не залежать від її обсягу, дорівнюють с1, а витрати на зберігання одиниці продукції за одиницю часу – с2. Оскільки за контрольований проміжок O необхідно   мати   обсяг  запасу   Q,  який   рівномірно   витрачається   в   часі   та забезпечується поставками в обсязі S, то кількість поставок k дорівнює:
                         (1)

Звідси  маємо:
                        (2)
 

      Поточний  обсяг запасу , на його зберігання маємо витрати , а на проміжку Т маємо:
                  (3)
 

      Враховуючи, що величина обсягу запасу є періодичною  функцією з періодом Т (мал.1) і проміжок O має k періодів, то витрати на зберігання Сз дорівнює:
                                                                  (4)
 

      Порівнявши (2) і (4), доцільно наголосити, що витрати  на поставку Сn обернено пропорційні, а витрати на зберігання Сз прямо пропорційні обсягу однієї поставки S.
                             (5)
 
 

     Мета  управління запасами - вибрати такий  обсяг поставки So, при якому функція сумарних витрат (5) досягає найменшого значення на досліджуваному проміжку O.
      Для обчислення величини мінімум знайдемо та прирівняємо її до нуля:
 

Таким чином, оптимальний обсяг поставок дорівнює:
                                      
                                                     (6)
 

     Підносимо обидві частини (6) до квадрату та використовуємо залежності (2) і (4):
                                  
                                                 (7)
 

     Залежність (7) показує, що мінімум витрат досягається  за умови, коли витрати на формування запасу дорівнюють витратам на його зберігання. За цих умов мінімальні сумарні витрати  складають:
                                         
                                                         (8)
 

     Кількість оптимальних поставок за проміжок O дорівнює:
.
 

      Оптимальний період поставок (термін використання поставки оптимального обсягу) становить:
                         
                                              (9)
 

      Обчислимо оптимальні витрати на функціонування системи постачання за проміжок O. Скориставшись  залежностями (5), (2), (4) та (6), маємо:
     
             (10).
 
 

Статична  детермінована модель з дефіцитом
Розглянемо  одну з можливих моделей управління одно номенклатурними запасами, допускаючи можливість дефіциту. Це означає, що при відсутності запасу попит зберігається, і дефіцит накопичується з деякого швидкістю b, тобто з тією ж інтенсивністю. Якщо період між поставками сталий і дорівнює  
, то його необхідно розділити на два проміжки - термін, коли є можливість скористатися наявним запасом; - термін, коли запас відсутній і накопичується дефіцит, який потім буде ліквідований у момент чергової поставки.
      Необхідність  компенсації дефіциту обумовлюється  тим, що максимальний рівень запасу S* в момент виконання поставки не дорівнює її обсягу S, а менший на величину дефіциту S-S*, який виник за час .
   Оскільки  користуємося гіпотезою про лінійну  залежність обсягу споживання запасу від часу, то
    ;                                  .                                 (11) 

   Функція сумарних витрат С буде визначатися трьома доданками: витратами Сn і Сз, обумовленими необхідністю поставки та зберігання запасу, та обсягами Сс штрафів через дефіцит:
                             
                                         (12)
 

      Витрати Сn обчислюємо за формулою (2), витрати Сз – за формулою (4), враховуючи, що зберігається запас в обсязі S* терміном :
         (13)
 

     Обчислення  стягнення за дефіцит Сс виконується за умови, що за кожну одиницю продукції в дефіциті сплачується штраф с3 за кожну одиницю   часу. Оскільки середній рівень дефіциту за термін дорівнює  
, то штраф за вказаний період становить  
, а за весь період O, враховуючи (11), маємо:
      (14)
 

      Таким чином, сумарні витрати С з  урахуванням формул (2), (13) і (14) обчислюються так:
                            
                             (15)
 

   Якщо  S дорівнює S*, то формули (15) і (5) тотожні, коли не враховувати дефіцит. Досліджувана задача управління запасами за умови дефіциту приведена до визначення таких значень S та S*, за яких функція С (15) досягає найменшого значення.
      Значення  функції С(15) може бути екстремальним  лише в стаціонарній точці, тобто  якщо частинні похідні та дорівнюють нулю.
 

Виконавши алгебраїчні перетворення, систему  рівнянь перепишемо так:
                                                                     (16)
   Розв'язавши систему (16) та переконавшись за допомогою необхідної умови, що стаціонарна точка функції С(15) буде точкою мінімуму, одержуємо величини параметрів оптимального управління для пропонованої моделі. Обсяг оптимальної поставки дорівнює:
                                    
                                 (17)
 

а обсяг  оптимального запасу -
                                  
                                (18)
 

      Величина    називається коефіцієнтом збитків через дефіцит і має суттєве значення в управлінні запасами. Коли - мала величина відносно , величина близька до нуля; якщо ж суттєво перевищує значення , то має значення близьке до одиниці. У загальному випадку виконується умова: . Недопустимість дефіциту рівносильна вимозі, що  .
   Скориставшись формулою (11), маємо .
      Порівнюючи  формули (17) та (6), ми побачимо, що оптимальні обсяги поставок для задач з дефіцитом  і без дефіциту за однакових параметрів пов’язані залежністю:
                                        
                                         (19)
 

      Таким чином, оптимальний обсяг поставки за умов дефіциту завжди більший в  разів, ніж у задачі без дефіциту.
2.2. Статична модель  управління багатономенклатурними  запасами 

   Господарська  діяльність у багатьох випадках визначається потоком обсягів різноманітної  продукції, тому важливе значення мають  задачі управління багатономенклатурними запасами.
   На  мою думку, оптимізацію управління запасами доцільно проводити лише на ті найменування, які складають за вартістю не менше 60% загального потоку запасів. Наголосимо, що в деяких випадках багатономенклатурну задачу можна привести до однієї або кількох задач одно номенклатурних за таких умов:
    поставки різної продукції виконуються незалежно;
    поставки виконуються упорядкованими комплектами, завдяки чому комплекти можна вважати як одну номенклатуру;
    попит на певний набір продукції суттєво взаємопов'язаний, і таку множину можна вважати за одну номенклатуру.
    Розглянемо  задачі управління багатономенклатурними  запасами за умов:
    періоди поставок тотожні;
    наявними є певні обмеження.
   Припустимо, що досліджуємо задачу на проміжку O і всі m-номенклатур мають один і той же період поставки Т. За таких умов сумарні витрати на зберігання запасу дорівнюватимуть:
                         
                                            (20)
 

( - обсяг i-тої продукції в поставці; - витрати на зберігання одиниці i-ої продукції протягом одиниці часу) 

Врахувавши що:
                        
,                                       (21)
обчислимо                                                                   (22)
( - обсяг поставок i-ої продукції за контрольований термін O).
      Припустимо, що оцінку витрат на одну поставку можна  виконати за такою залежністю:
                                     
                                          (23)

( - величина витрат на поставку, яка не залежить від обсягів поставки; - величина, яка дозволяє врахувати вплив кількості номенклатур, що входять у поставку, на її вартість).
      За  таких умов вартість всіх поставок на проміжку O дорівнюватиме:
              
                     (24)

      Сумарні витрати  на управління запасами на проміжку O дорівнюють:
        
              (25)

     Обчислимо оптимальні параметри управління запасами. Знайдемо :

      Оптимальна  величина періоду поставки дорівнює:
                                                                                       (26)
Оптимальні  кількість  та обсяги поставок будуть відповідно дорівнювати:
                                 
,                          (27)
                            
                                 (28)
 

   Підставивши у функцію витрат D(25) оптимальне значення періоду поставки (26), одержимо величину оптимальних витрат на функціонування системи постачання:
                                
                     (29)
 

     Виконані  дослідження в межах побудованих  математичних моделей дали можливість визначити оптимальні параметри функціонування системи постачання за критерієм мінімальної вартості витрат. За умови управління одно номенклатурними запасами  функція витрат   С(S)   у бездефіцитній  моделі
визначається  залежністю (5):
 

   Тепер з'ясуємо питання функціонування системи  постачання за умови її фінансування в сумі D:
                                              
                                          (30)
 

   Обчислимо обсяг поставок S, який задовольнятиме умові (30), тобто ця величина має бути коренем відповідного квадратного рівняння:
 

     Дійсні  корені (30) (реальні обсяги поставок) можуть існувати за умови . Порівнявши (10) й одержану умову, доходимо висновку, що система
постачання  існуватиме, якщо її фінансування на проміжку O буде не в меншому обсязі, ніж оптимальні витрати на неї (10).
     Для багатономенклатурної бездефіцитної  моделі, функція витрат в якій визначається формулою (25), маємо аналогічний результат: система постачання може функціонувати  лише за умови, якщо обсяг її фінансування буде не менше величини мінімальних  витрат (29) на проміжку O.
     При розбудові будь-якого типу моделі управління запасами досить часто виникає  необхідність урахування певних обмежень на параметри. Такі обмеження можуть бути на періоди поставок, обсяги поставок, проміжки від замовлення до його реалізації і т. ін. Розглянемо ситуацію, коли необхідно  враховувати обмеження за об'ємом складських приміщень. Це може стримувати накопичення запасів або підвищувати  вартість їх зберігання. Припустимо, що необхідно обчислити обсяги , , … , одночасних поставок m-номенклатур за умови, що відомі витрати на зберігання одиниці кожної номенклатури та на постачання кожної партії, обсяги поставок на проміжку в та обмеження за об'ємом V складських приміщень. Скориставшись формулами (2) і (20), визначаємо, що загальні витрати D обчислюються за формулою:
 

      При цьому враховуємо обмеження      ( - об’єм складського приміщення для зберігання одиниці i-ої номенклатури; - об’єм складу для зберігання обсягу всієї поставки). Оптимальне управління запасами приведено до задачі пошуку умовного екстремуму, сформульованої так: обчислити величини обсягів поставок так, щоб функція загальних витрат D досягала найменшого значення за умови, що будуть виконані обмеження на величину складського приміщення.
и т.д.................


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть полный текст работы бесплатно


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.