На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


контрольная работа Проблеми та перспективи розвитку споживчого кредитування в Україн

Информация:

Тип работы: контрольная работа. Добавлен: 18.09.2012. Сдан: 2011. Страниц: 5. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ
Національний  авіаційний  університет
Інститут  економіки і менеджменту  
 
 
 
 
 
 

Індивідуальне домашнє завдання з дисципліни:
«Гроші  та кредит» 

На  тему: Проблеми та перспективи розвитку споживчого кредитування в Україні. 
 
 
 
 
 

                                                                            
                                                                             
                                                                                

                                                                             
  
 
 

                   .         

Київ  2010
     ВСТУП 

     Споживче  кредитування з кожним роком набуває  все більшої актуальності. Це пов’язано  з тим, що всі ланки суспільства  прагнуть ефективно функціонувати, а без розвитку банківської інфраструктури, насамперед споживчого кредитування, неможливий нормальний розвиток суспільства, а саме: всіх його верств населення.
     Сьогодні  в Україні більшість населення  не може собі дозволити купувати товари тривалого користування за рахунок  поточних доходів. Для цих категорій  людей, а також пенсіонерів, інвалідів та інших малозабезпечених громадян придбання товарів тривалого користування стає неможливим. У цих умовах актуальність набуває вироблення концепції розвитку споживчого кредитування в Україні в умовах ринкової економіки.
     Особливо  актуально це питання стоїть перед молодим поколінням, для проживання якому відразу хотілося б мати власне житло та можливість його обладнати. Кажучи про це, маються на увазі не предмети розкоші, а елементарні засоби для існування, необхідні для нормального проживання як молодих сімей, так і інших верств населення. Ідеться про квартиру, телевізор, меблі, холодильник та інші речі тривалого користування, які людині вкрай необхідні для нормального існування в суспільстві. Якщо ми хочемо побудувати багату і високорозвинуту країну, то це можливо лише за тієї умови, що кожен член нашого суспільства житиме в добробуті. Цю проблему в деякій мірі можна розв’язати за допомогою такого банківcького продукту як споживчий кредит.
     Економічна  сутність кредиту є найскладнішою  категорією товарно-грошових відносин. Багато років вчені прагнули з'ясувати значення кредиту в економіці і суспільстві, але й нині продовжуються наукові дослідження щодо економічної суті, принципів і ролі кредиту. Споживче кредитування населення є одним із основних видів кредитування та входить до складу важливих активних операцій комерційних банків. В економічній літературі існують різні трактування споживчого кредиту і кожне з цих трактувань є вірним. Узагальнивши різноманітні трактування поняття «споживчий кредит», можна прийти до висновку, що споживчий кредит – це надання позичок фізичним особам комерційними банками та іншими небанківськими фінансовими установами на придбання споживчих товарів, а також на оплату різноманітних витрат приватного (особистого) характеру на умовах платності, строковості, забезпечення та цільового характеру. Об’єктом кредитування може бути практично кожний предмет споживання (товар або послуга). Кредитують купівлю житла, побутової і оргтехніки, автомобілів, оплату навчання, відпочинку, медичного лікування, проведення ремонту квартир і будинків. Розвинутість такого виду кредиту характеризує рівень життя населення. Надання споживчого кредиту населенню підвищує їх платоспроможний попит, життєвий рівень, прискорює реалізацію товарів, тобто цивілізованих відносин на споживчому ринку країни.
     Кредитна  діяльність в Україні протягом останніх декількох років була і лишається  на сьогодні самою нестабільною і  ризиковою з усіх форм банківських  операцій. Проте, за інших рівних умов, кредитування - один із найбільш ефективних та перспективних видів банківської діяльності. Отже, на сучасному етапі економічного розвитку важливе місце у пошуку шляхів виходу України з кризового стану займає подальше удосконалення форм кредиту, вироблення зважених підходів до реалізації банківськими установами кредитної політики, формування продуктивної кредитної системи та ефективне управління її ризиками.
     Зараз банківські установи дещо уповільнили свою діяльність на ринку споживчого кредитування, одже є потреба в подальшому дослідженні кредитування населення на споживчі потреби. При цьому слід визначити які фінансові інструменти і механізми для цього слід застосовувати, опрацювати методику кредитування населення на окремі споживчі цілі. Це дозволить, з одного боку, сприяти максимально ефективному задоволенню споживчих потреб населення, а з іншого – кредиторам одержати додаткові прибутки. Ув’язку з цим актуальною є розробка концепції розвитку ринку банківського споживчого кредитування в України в нових економічних умовах. На особливу увагу заслуговує глибинний аналіз чинників, які спричинили появу кризових явищ на ринку банківського споживчого кредитування, а також розробка рекомендацій щодо вирішення основних проблем, які обумовлені великим впливом світової фінансової кризи та наслідками поточних політично-економічних тенденцій. 
 

     Сутність  споживчого кредиту 

     Споживчий кредит - досить поширений вид кредитування, який виступає важливим сегментом фінансово-кредитного ринку, вигідним для кредиторів в особі фінансових установ. Банківський споживчий кредит має багато специфічних рис, пов’язаних із особливостями сфери особистого споживання громадян.
      По-перше, цей вид позики відображає відносини між кредитором і позичальником, сутність яких полягає у кредитуванні кінцевого споживання , на відміну від позик, які надають суб`єктам господарювання для виробничих цілей або для придбання активів, що породжують рух вартості (наприклад, акцій, облігацій тощо). 
     По-друге, на відміну від інших видів кредиту, якими користуються переважно суб`єкти господарювання, споживчі кредити одержують, як правило, фізичні особи .
     По-третє , споживчий кредит є засобом задоволення споживчих потреб населення, тобто особистих, індивідуальних потреб людей. Така позика прискорює отримання певних благ (товарів, послуг, робіт), які вони могли б мати (придбати) лише у майбутньому, накопичивши кошти, необхідні для купівлі цих товарно-матеріальних цінностей або послуг і робіт з будівництва тощо. Надання споживчих позик населенню, з одного боку, підвищує їх платоспроможний попит, життєвий рівень у цілому, а з іншого – прискорює реалізацію товарних запасів, послуг, сприяє створенню основних фондів.
     По-четверте , всі види споживчого кредиту мають соціальний характер , оскільки вони сприяють вирішенню суспільних проблем – підвищенню життєвого рівня населення (передусім із низьким та середніми доходами), утвердженню принципів соціальної справедливості. Саме з цієї причини споживче кредитування здебільшого регулюється державами особливо ретельно.
     Головними параметрами споживчого кредиту  є: 1) доступність кредиту; 2) величина відсоткової ставки; 3) строки надання і погашення; 4) здатність позичальника повернути кредит.
     До  споживчих кредитів відноситься  надзвичайно широкий набір видів  позик. У самому загальному плані  виділяють товарні і грошові споживчі кредити.
     Товарний  споживчий кредит пов'язаний із продажем товарів тривалого користування в кредит (з розстрочкою платежу). Послуги Банків з видачі кредитів на покупку товарів тривалого користування надаються зазвичай у торгових точках, де, власне, і отримується необхідний товар. Покупець отримує товар, не сплачуючи його вартість (за нього це робить Банк), і несе зобов'язання тільки перед Банком.
     Продаж  товарів у розстрочку здійснюється на підставі договору купівлі-продажу  товарів у розстрочку, який укладається за визначеною формою між кредитором і фізичною особою (покупцем), відповідно до якого кредитор зобов'язується передати обумовлений товар, а покупець провести розрахунки за товар у строки і у розмірах, передбачених цим договором.
     Під час продажу товарів у розстрочку з покупців на користь Банку від наданого кредиту справляються відсотки, розмір яких встановлює Банк, але не вище чинних на момент продажу товарів річних ставок за фінансові кредити банку, що обслуговує суб'єкта господарювання, який здійснює продаж товарів у розстрочку. Сума кредиту дорівнюється ціні покупки товару або послуги мінус перший внесок особи, що бере кредит. Його розмір коливається від 0 до 25% в залежності від виду товару (послуги), банку та інших факторів. Сьогодні у більшості банків розмір першого внеску не перебільшує 10-15% суми кредиту.
     Документи для оформлення кредиту: паспорт  або документ, який його замінює; довідка  з місця роботи про доходи за останні  пів року-рік. Деяким банкам необхідна  копія свідоцтва про шлюб, свідоцтва народження дітей. Окрім документів банк може потребувати від клієнта відкрити в нього поточний рахунок, з якого цей клієнт зможе вести розрахунки по кредиту
     Грошовий  споживчий кредит - це надання банківськими або небанківськими кредитними установами позик фізичним особам на задоволення їхніх споживчих потреб. Тобто, головна перевага такого споживчого кредиту отримати від банку просто гроші, а не товари. Головною умовою Банку при видачі нецільового кредиту є надання в якості забезпечення ліквідного майна. Як правило, це:нерухомість, власником якої є Позичальник або Поручитель; і транспортні засоби, віком не старше 5 років.
     На  практиці залежно від цільового  характеру (призначення) використовуються різні види грошових позик.
     Інвестиційні  позики. Це кредит на будівництво і реконструкцію житла, будівництво садових будинків, благоустрій садових ділянок тощо. Даний вид споживчого кредиту є довгостроковим. Довгострокові споживчі інвестиційні позики, як правило, надаються комерційними банками під заставу нерухомості — квартир, будинків, дач, земельних ділянок, гаражів та ін.
     Позики  на розвиток індивідуальних господарств. Позичальник може звертатися до комерційного банку за отриманням таких кредитів: короткострокових (строком до 12 місяців) — на витрати поточної виробничої діяльності (оплату товарно-матеріальних цінностей і послуг, запаси готової продукції та інші сезонні витрати, пов'язані з виробництвом і реалізацією продукції); довгострокових (строком більше 12 місяців) — на будівництво, розширення, реконструкцію об'єктів виробничого призначення; придбання сільськогосподарської техніки, транспортних засобів та ін.
     Позики  на купівлю споживчих товарів  або оплату послуг. Йдеться про  дорогі товари і послуги тривалого  користування: автомобілі, побутові прилади, електротехніку, меблі, оплату медичних послуг, відпочинку та ін. Така позика в силу своєї соціальної спрямованості має бути доступною в необхідних обсягах для більшості громадян.
     Цільові позики окремим соціальним групам населення (наприклад, молодим сім'ям, студентам). Ці позики використовуються, як правило, в рамках загальнодержавних програм соціального захисту найуразливіших верств населення. Вони надаються на пільгових умовах: під низьку відсоткову ставку, за спрощених умов оформлення та ін.
     Позики  на нецільові споживчі (нагальні) потреби. Йдеться про позики, необхідність в яких виникає у зв'язку із особливими обставинами непередбаченого характеру в житті громадян. Особливістю такого виду споживчого кредиту є те, що він надається готівкою у сумі, що залежить від доходу (заробітку) позичальника і без зазначення цілей його використання. Відсотки за користування даною позикою диференціюються залежно від строку кредитування. Нецільові споживчі готівкові позики надаються також ломбардами під заставу майна, касами взаємодопомоги, окремими господарськими організаціями.
     Також видами грошових банківських споживчих позик вважаються чековий кредит і банківські кредитні картки.
     Чековий кредит — це вид споживчого кредиту, при якому надання позики здійснюється при відкритті окремого чекового рахунка. В банківській практиці використовуються два основні різновиди чекового кредиту — кредитування з овердрафтного рахунка (при від'ємному сальдо на поточному рахунку) та кредитування на основі використання спеціального чекового рахунка і спеціальних банківських чеків.
     Овердрафт - це кредитування банком особистого банківського рахунку клієнта за відсутності або недостатності на ньому коштів Величина позики за овердрафтом визначається під час відкриття рахунка і не може перевищувати наперед визначеної суми. При овердрафтному чековому рахунку наперед обумовлюється автоматичне надання банком кредиту в момент вичерпання залишку на рахунку. Позики з овердрафтного чекового рахунка погашаються, як правило, в процесі надходження на рахунок нових додаткових коштів.
     Найпоширенішим  в сучасних умовах у західних країнах  є такий вид банківського споживчого кредиту, як кредитування за допомогою  кредитної картки. Основна перевага кредитної картки, яка й робить її надзвичайно популярною серед населення, є зручність у практичному користуванні. Кредитна картка — це іменний (з ідентифікатором власника) грошовий оплатно-розрахунковий банківський документ, який використовується для надання споживчого кредиту. Сьогодні кредитні картки в грошовій сфері замінили готівку і чеки: розрахунки за товари і послуги проводяться позичальником в рахунок своєї кредитної картки. Використання кредитних карток значно полегшує умови надання споживчого кредиту. Кредитні картки випускаються банком-емітентом для своїх платоспроможних клієнтів за певну плату. Для кожної з карток встановлюється ліміт кредитування і призначені вони переважно для споживчого кредитування в роздрібній торгівлі при придбанні недорогих товарів.  

     Проблеми  та перспективи розвитку споживчого кредитування в Україні у 2002-2009 рр. 

     В останні роки доходи населення України  зросли, особливо на фоні темпів розвитку ВВП. Це стало вагомим чинником активізації діяльності банківських установ у сфері споживчого кредитування, що засвідчують дані зображені на рис.1. 

 

Рис. 1. Обсяги ВВП, доходів  населення та банківських  споживчих кредитів в Україні за 2002 – поч. 2009 рр., млн. грн2. 

     Так, в Україні за період 2002 – 2008 років спостерігався бум споживчого кредитування – темпи зростання загального обсягу кредитів сягали 5% на місяць, що зумовило рекордні темпи збільшення прибутків вітчизняних банків. В 2008 році частка виданих українськими банками споживчих кредитів становила більше ніж 25% ВВП. Проаналізуємо роботу банків на початок кризи за різними видами споживчих кредитів. Так, «УкрСиббанк» зайняв лідируючі позиції з кредитування житла на первинному ринку нерухомості, кредитування земельних ділянок та нових автомобілів іноземного виробництва, при цьому пропонуючи не тільки низькі відсоткові ставки, а й найменші розміри переплати серед інших банків. Банком_лідером у кредитуванні житла на вторинному ринку є «Приватбанк», у свою чергу банк «Фінанси та Кредит» замикає п’ятірку в цьому виді кредитуванні і посідає перше місце з кредитування автомобілів, що вже були в користуванні. Щодо лідерів у наданні кредиту на послуги, а саме: на навчання, можна виділити такі банки, як «Імексбанк», «НадраБанк» та «Укрсоцбанк». 

     Активне зростання споживчого кредитування протягом 2002 – 2008 років викликано, з одного боку, високим рівнем дохідності зазначеного виду операцій, спрощенням процедури видачі коштів, а, з іншого, зниженням попиту на кредити з боку суб’єктів господарювання через несприятливий інвестиційний клімат в Україні та збільшенням вартості кредитних ресурсів. Крім того, у 2009 році внаслідок зменшення тимчасово вільних коштів банків, введення обмежень на кредитування, зростання вартості кредитних ресурсів призвело до уповільнення темпів споживчого кредитування.
     Особливу  увагу необхідно зосередити на обсязі проблемних кредитів, який на березень 2009 р. складав близько 22,5 млрд грн, що майже в п’ять разів більше порівняно з 2007 р. (рис. 2). 


  Рис. 2. Динаміка обсягів проблемних кредитів за 2001-й–початок 2009 р. 

     Основними проблемними моментами у сфері  споживчого кредитування слід визнати майже повну відсутність законодавчої бази кредитного процесу, недосконалу організацію споживчого кредитування в банках України та високі процентні ставки за кредитами.
     Сьогодні  в розпорядженні фінансових установ  є досить ефективний правовий механізм, який дає змогу диверсифікувати фінансово-кредитні послуги населенню, активно використовувати договірні відносини у сфері споживчого кредитування і привабливі для клієнтів програми. Але, слід мати на увазі, що іноді банки приховують від споживачів реальні розміри кредитних ставок – низькі процентні ставки так чи інакше компенсуються за рахунок споживачів у вигляді наявних платежів, внесків, комісійних тощо. Отже беззастережні переваги в договірних відносинах здобула фінансова установа, а обнадійливі перспективи для споживачів взагалі відсутні. Адже, широке застосування споживчого кредитування не кореспондує з правовою регламентацією. Доводиться констатувати, що в Україні немає спеціального законодавства, яке б регулювало відносини між кредиторами і позичальниками, ефективно захищало споживачів, а також регулювало розміри кредитних ставок. Саме тому доцільно розробити чітку систему регулювання ринку споживчого кредитування, тим паче провідні країни світу вже мають великий досвід в зазначеній сфері діяльності.
     В Україні частка кредитів населенню  становить близько 30% від усіх кредитів, наданих банками; решта 70% – кредити  банкам і підприємствам. Для порівняння: у Росії споживчі кредити становлять близько 20% від усіх банківських  кредитів, у Польщі – 50%, в Іспанії – 75%, із них майже 70% – іпотечні. Загалом споживче кредитування становлять приблизно 15 млрд. доларів, або 15% від ВВП України, у Росії – 50 млрд. доларів (7% від ВВП). За прогнозами фахівців, оптимальний рівень щорічного зростання обсягів кредитування фізичних осіб мав би становити 15%, хоча, за підрахунками, в Україні цей показник щорічно зростав приблизно на 70%. Проте світова фінансова криза призвела до різкого падіння в різних сферах світової економіки. Так, наприкінці 2008 року в Україні знизились обсяги виробництва, посилились інфляційні ризики, що супроводжувалося девальвацією національної валюти, погіршенням життєвого рівня населення, підвищенням рівня безробіття, а також неплатоспроможністю споживачів. У 2009 року продовжувалося поглиблення світової рецесії внаслідок впливу фінансової кризи.
      Проведені дослідження щодо організації споживчого кредитування в умовах кризи та сьогодні показали, що банки змінили як відсоткові ставки, так і підвищили вимоги щодо першого внеску.
     Наприкінці 2008 – початку 2009 року вітчизняні банки зіткнулись з проблемою неповернення населенням отриманих кредитів. За оцінками експертів, в деяких банках частка прострочених споживчих кредитів наприкінці 2008 року перевищила 10% від їх загального обсягу, що стало критичною точкою для ринку банківського споживчого кредитування. Виходом для них стало підвищення процентних ставок за отримання позичальниками кредитів, що робилося, як правило в односторонньому порядку. За даними НБУ, наприкінці 2008 року ставки за раніше отриманими позиками в іноземній валюті зросли на 3%, до 16-18%, а в гривні – на 5%, до 22-24%. Така політика викликала масове невдоволення клієнтів банків, що призвело до прийняття Верховною Радою закону №661-VI, що забороняє банкам в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів, зокрема збільшувати розмір процентної ставки за кредитами або зменшувати його по депозитах (крім вкладів до запитання). Відповідні поправки були внесені до ст. 55 закону «Про банки і банківську діяльність» та ст. 1056-1 і 1061 Цивільного кодексу. Аналогічна заборона була поширена на кредитні спілки та ломбарди ( закон № 3524-1від 21 січня 2010 року).
     Банкіри дуже стурбовані втратою можливості впливати на кредитні ставки, адже ця заборона зв’язує руки банкам. Натомість очевидний позитивний єфект від заборони відчули позичальники, які тепер можуть бути впевнені, що чергової хвилі підвищення процентних ставок не відбудеться. Втім, майбутнім клієнтам банків ця норма завадить скористатися кредитами. Це пов’язано з великими розривами в термінах кредитів і депозитів. Оскільки основна маса депозитів є короткостроковим ресурсом (на 3-12 місяців), то кредити не можуть надаватися на значно триваліший термін. Отже банки повинні розробити нові механізми, що дозволили б адаптувати ставки за кредитами. Можна запропонувати впровадження плаваючої ставки, розмір якої періодично переглядається і прив’язаний до депозитної ставки. Встановлення плаваючих ставок за кредитами є звичайною практикою для іноземних банків, а фіксована ставка, одного разу встановлена у договорі залишається незмінною. У цьому випадку у позичальників є вибір при підписанні договору на користь фіксованої або плаваючої ставки.
     Для підтримки бажаного життєвого рівня  фізичні особи звертаються до декількох споживчих кредитів, що в остаточному підсумку і призводить до надмірної заборгованості й росту банкрутства громадян. І, для того, щоб розширення масштабів кредитування сфери кінцевого споживання сприяло формуванню цивілізованих відносин в економіці країни, доцільно розробити концепцію розвитку споживчого кредитування в Україні в нових економічних умовах.
     Темпи зміни частки прострочених споживчих  кредитів у іноземній валюті були значно вищими, порівняно із кредитами в національній валюті. Виявлена тенденція спричинена насамперед знеціненням національної валюти, збільшенням боргового навантаження, а також здебільшого відсутністю у населення постійних доходів в іноземній валюті.
     Також практика свідчить, що в загальному обсязі прострочених споживчих кредитів збільшилась частка кредитів, які було оформлено з використання шахрайських схем. Фахівці, виділили три основні групи шахраїв. По-перше, це схеми, де кредит було отримано безпосередньо із залученням працівників банку, по-друге, кредити, що отримані шляхом введення в оману громадян, на яких було оформлено кредитний договір, і, наостанок, схема з оформлення кредиту та передача коштів третім особам(знайомим, родичам, роботодавцю тощо).
     Саме  тому, ефективне функціонування єдиного  бюро кредитних історій чи база з даними про недбайливих платників, шахраїв дозволить уникнути ймовірності отримання декількох споживчих кредитів у різних банках за низької платоспроможності позичальника чи свідомого зловживання.
     Збільшення  частки прострочених кредитів наочно ілюструє одну з основних проблем банківської діяльності при здійсненні споживчого кредитування – забезпечення оптимального співвідношення ризику і прибутковості. І оптимальним варіантом для банків буде утримання частки неповернутих кредитів у прийнятних для них межах, диференціації цінових умов при кредитуванні населення залежно від ступеня їх ризикованості, застосування системи ризик-менеджменту, а також надійних форм фінансового забезпечення, таких як страхування
     Таким чином, погіршення програм споживчого кредитування сьогодні пояснюють декількома причинами. По-перше, гостра нестача ресурсів. По-друге, при погіршенні економічної ситуації й збільшення безробіття в країні, банкіри не впевнені, що позичальники зможуть завтра обслуговувати кредити. Виявлення тенденцій банківського споживчого кредитування в Україні надає можливість узагальнити можливі наслідки для банківської системи: зниження якості кредитних портфелів та вартості кредитних ресурсів, зменшення прибутковості діяльності банківських установ, обмеження ресурсної бази і уповільнення темпів кредитування, падіння ринкової вартості акцій банківських установ, а також зростання недовіри до банківської системи. Таким чином, з урахуванням можливих тенденцій та наслідків, необхідно запровадити зважений підхід до реалізації кредитної політики банківськими установами в умовах фінансової кризи.
     Отже  необхідно визначити основні шляхи подальшого розвитку споживчого кредитування в цих умовах. Основну увагу потрібно звернути як на роль держави,
так і  на діяльність банківських установ у цій ситуації.
     В умовах фінансової кризи стратегічний напрям діяльності уряду – стимулювання збільшення інвестицій у реальний сектор національної економіки. Для цього, крім активізації реалізації проектів Євро–2012, необхідно розблокувати приватизаційні процеси. Але тут без допомоги Верховної Ради не обійтися, адже нагально потрібно прийняти Державну програму приватизації. Також необхідно ухвалити низку законопроектів, розроблених урядом і спрямованих на підвищення інвестиційної привабливості України. Поряд із цим важливо передбачити створення Стабілізаційного фонду, кошти якого спрямовуватимуться на забезпечення всіх гарантійних зобов’язань держави, що посилить довіру до намірів уряду проводити виважену та збалансовану бюджетну політику.
     З боку держави ми бачимо вирішення таких питань, як розробка механізму державної підтримки банків (сьогодні понад 20 банків України проблемні в плані своєї діяльності, але НБУ може взяти під своє піклування лише 7–8 банків), вдосконалення законодавчої бази в частині розробки систематизованого підходу щодо організації саме кредитного процесу (розробити НБУ положення або інструкцію, яка б дала можливість регулювати кредитні відносини).
     Щодо  банківських установ, то необхідно підвищити ефективність банківського ризик-менеджменту (в тому числі вдосконалення організаційної структури) та, спираючись на математичні дослідження, можна знизити відсоткові ставки за кредитами на товари й послуги національного виробника.
     Необхідна передумова надання будь-якого кредиту – аналіз кредитоспроможності позичальника, і споживче кредитування не виняток. Проведення цієї процедури – досить важливий етап у наданні кредиту, бо аналізується здатність позичальника своєчасно і в повному обсязі покрити заборгованість за кредитом, тобто зменшити ступінь ризику, який банк візьме на себе, надавши кредит. Так, більшість банківських установ не приділяли належної уваги цьому питанню, видаючи кредити за наявності лише паспорта або взагалі розміщаючи машину з грошима у людних місцях і роздаючи їх кожному бажаючому. Ось чому це питання особливо актуальне.
     Надання позик фізичним особам без належного аналізу їхньої кредитоспроможності – одна з причин, що призвела до ризикованої діяльності банків, а отже, і до слабкості банківської системи загалом. Тому впровадження таких заходів, як розробка планів екстреного фінансування, внесення змін в існуючу систему гарантування – основні заходи для налагодження справ у банківському секторі, в тому числі і для відновлення системи споживчого кредитування.
     Сьогодні  більшість банків автоматизувала процес аналізу кредитоспроможності позичальника. Скорингові системи вже є в таких банківських установах: «Дельта Банк», «Райффайзен Банк Аваль», «ЮніКредит Банк», «Родовід Банк», «Universal Bank», «Альфа Банк» (Україна), «OTP Bank», «Home Credit Bank», «VAB Банк», банк «Фінанси та Кредит», «УкрСиббанк».
 

      Сучасний стан споживчого кредитування в Україні у 2010 р. 

     Після відносно нетривалої, але досить глибокої стагнації поступово повертається до життя сегмент кредитування фізичних осіб. Зараз на ринку представлені програми іпотечного та автокредитування, пропонуються споживчі позики готівкою на придбання товарів, карткові кредити і овердрафти за зарплатними проектами. Але хоча пропозиція досить різноманітна, воно поки що не набуло масового характеру - діючі кредитні програми для населення є не більше ніж у 20 банків..
     Тиск  грошей
и т.д.................


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть полный текст работы бесплатно


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.