На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


реферат Особливост встановлення сектору малого пдприємництва у країнах Азї

Информация:

Тип работы: реферат. Добавлен: 19.09.2012. Сдан: 2012. Страниц: 15. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


Міністерство  освіти,науки та спорту України
Буковинський  університет
 
Кафедра «облік та аудит»
 
 
 
ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА
на тему:
Особливості встановлення сектору  малого підприємництва у країнах  Азії
 
 
Виконала:
Студентка групи А-400
Шеремета Т.В
Науковий керівник:
Саламанович О.Г
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Чернівці - 2012
 
 
ПЛАН
Вступ
    Загальна характеристика малого підприємства
    Особливості встановлення сектору малого підприємництва у Індія
    Розвиток малого підприємства в Японії
    Малий бізнес в Китаї
    Малий бізнес в Казахстані
    Роль малого бізнесу в Південній Кореї
Висновок
Список використаних джерел
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
ВСТУП
Одним із ключових елементів ринкових перетворень виступає мале підприємництво. У розвинутих країнах малий бізнес є невід'ємною частиною ринкового  господарства. Він, як джерело прогресивних економічних змін, набув особливої  актуальності у 90-х роках: малі підприємства (МП) сприяють розвиткові конкуренції, створюють нові робочі місця, інтенсивно займаються науковими розробками, тощо. Крім того, малий бізнес є запорукою  демократизації економіки та суспільного  життя, чинником підтримання соціальної справедливості в суспільстві. Зарубіжний досвід підтверджує ефективність існування  сектору малих підприємств в  сучасній економіці. Будь-яка "здорова" економічна система не може обійтися без балансу великого та малого бізнесу. Малі підприємства відіграють провідну роль у зміні структури форм власності, оскільки фактично представляють приватні інтереси. В умовах масового закриття державних підприємств та стрімкого  зростання безробіття розвиток малого підприємництва може створити багато можливостей для працевлаштування широких верств населення.
У більшості країн малими вважають підприємства, які відповідають певним ознакам, а саме якісним: підприємство є незалежним, ним керують власники або співвласники, його діяльність має переважно локальний характер і не може суттєво впливати на ціни та обсяги виторгів у своїй галузі, та кількісним: законодавчо встановленим критеріям. Загалом, у світі є  понад 50 визначень малого підприємства. Кожна країна користується власним  набором критеріїв, який відповідає особливостям розвитку її підприємницького сектору.
 
 
 
 
 
Загальна характеристика молого підприємства
 
У малому бізнесі приватна форма  власності є найефективнішою, оскільки вона створює оптимальне середовище для реалізації власних інтересів, дає право на вільне використання результатів своєї праці та організацію  бізнесу. Приватна власність має своє призначення в економічній системі. Вона відіграє особливу роль, яку не можуть замінити інші. Існування приватної власності випливає із об'єктивних законів людської природи: індивід сприймає навколишній світ перш за все через призму власних потреб. Приватна власність дає кожному індивідуму свободу, оскільки встановлює межі, в яких він може діяти на свій розсуд, без тиску волі інших людей. Переважно приватні підприємства демонструють кращі показники діяльності, ніж державні. В цілому світовий досвід свідчить, що колективна та державна форми власності не дуже "прижилися" на грунті малого бізнесу.
Сьогодні світова економіка  переживає так званий "бум" малого підприємництва. Він зумовлений поглибленням спеціалізації та децентралізації  виробництва; зростанням ролі послуг в  економіці; проведенням приватизації та зменшенням регулюючої ролі держави  у деяких галузях, забезпеченням  державою свободи підприємницької  діяльності, розширенням державної  підтримки малого бізнесу, тощо.
У ринковій економіці мале підприємництво виконує цілу низку життєво важливих функцій: МП відіграють особливу роль у розвитку торгівлі, сфери послуг, громадського харчування, виробництва  товарів народного споживання; сприяють формуванню конкуренції та протистоять  монополістичним тенденціям; створюють  велику частку товарів в економіці; сприяють вирішенню проблеми зайнятості; задовольняють специфічні потреби  споживачів, формують індивідуальний попит; роблять значний внесок у  науково-технічний прогрес; забезпечують базу для становлення середніх та великих підприємств у майбутньому; пом'якшують економічні кризи; підтримують  соціальну та політичну стабільність, утверджують демократизм у бізнесі, тощо.
Проте малий бізнес має і деякі  недоліки. Невеликий обсяг операцій лімітує можливості малого підприємства розширювати свою діяльність, а також  вести великі наукові розробки. МП відрізняються підвищеною вразливістю  до коливань ринкової кон'юнктури, що призводить до частих розорень та банкрутств. Відповідно працівники малих компаній є менш соціально захищеними, ніж на великих  фірмах.
Малий бізнес також виступає чинником реформування та демократизації у перехідній економіці. Він відіграє провідну роль у побудові ринкового господарства та підвищенні рівня життя населення. Мале підприємництво забезпечує структурну перебудову монополізованої економіки, розвиток обслуговуючих галузей, поповнює ринок праці робочими місцями, тощо. Утвердження і розвиток приватної  власності, свободи підприємницької  діяльності неможливі без малого бізнесу. Тому становлення МП є одним  із надзвичайно важливих та пріоритетних напрямків процесу реформування країни.
Для будь-якої економіки потрібні одночасно великі, середні та малі підприємства. Кожна група вирішує  різномасштабні економічні завдання. Там, де велике виробництво є недоцільним, домінують малі компанії. Здійснення великих проектів, які вимагають  значних капіталовкладень та залучення  великої кількості ресурсів, є  прерогативою великого бізнесу.
Західна економічна думка представлена дослідженнями П. Бернса, Й. Ворста, П. Друкера, П. Равантлоу, Д. Сторея, П. Хейне, Г. Хоскінга, Й. Шумпетера та інших  вчених.
 
Особливості встановлення сектору малого підприємництва у Індії
Малому бізнесу Індії все  про запас: іноземні інвестиції і  контроль планової комісії, підвищена  бідність місцевого населення і  лихварство, величезні бюрократичні схеми і хабарництво в державних  банках. Місцеві підприємці об'єднуються  в релігійні або сімейні угрупування  і роблять ставку на високі технології, експорт, війну з посередниками  і азарт жителів Китаю. За останні 10 років підприємці, пізнали таємниці Камасутри і вчення Крішни, досягли 50% збільшення промислового виробництва  і 65% зростання експорту високотехнологічної  продукції.
Швидше за все стають мільйонерами і мільярдерами в Індії. Тільки в 2009 році число людей, чиї статки перевищила мільйон доларів, зросла аж на 20,5%. Приміром, аналогічні показники в Китаї - 7,8%, а в Росії - 15%.
Іноземні інвестори дивляться  на Індію з так: за останні 10-15 років  країна з аграрної перевтілилася  в сучасне агроиндустриальное держава  з розвиненою промисловістю, торгівлею  і товарно-грошовими відносинами. Специфіка індійської економіки - надлишок і дешевизна робочої сили і висока культура праці. За прогнозами міжнародних економістів, економіка Індії вже у 2040 році обжене США, а Західну Європу ще раніше: Італію в 2012-ом, Францію - в 2015-ом, Великобританію - в 2016-ом. За розміром ВВП Індія вже сьогодні займає п'яте місце серед провідних економічних держав світу, випереджаючи Францію і Великобританію.
Бізнес Індії переживає солодкі  часи. Тільки в 2007-2009 роках обсяг прямих іноземних інвестицій в місцеву економіку склав 16,4 млрд. дол. США (119% зростання порівняно з 2007/2008). Іноземці зацікавлені у вкладення в такі сфери індійської економіки, як виробництво електротехнічного обладнання та автомобілів, телекомунікації, металургія, хімічна промисловість і біотехнологія. Обсяг іноземних портфельних інвестицій (вкладення в цінні папери індійських компаній) в 2009 році склав 9 млрд. дол. США. Іноземні інвестори "рвуть" місцеві компанії буквально по частинах. Кожному хочеться мати свій шматочок індійського тістечка. Ажіотаж настільки високий, що уряд ввів регламент: більше 40% акцій однієї компанії до іноземного інвестора не віддавати. При цьому імпортним інвестицій закрита дорога в такі сфери, як сільське господарство, нерухомість, друковані ЗМІ, оборона і стратегічні галузі. Навіть Росія вирішила не відставати від Великобританії, Німеччини, США, Бельгії і Бразилії (основні інвестори Індії). Ще на початку року президент Росії оголосив про те, що дуже розраховує на вихід російських банків на безкрайні фінансові простори Індії. При цьому Президент Росії запевнив співвітчизників-банкірів, що вже домовився з урядом Індії про підтримку російських банків на індійській землі.
В Індії 3 мільйони підприємств малого бізнесу, при цьому на них зайнято  близько 80% найманих працівників всій індійської промисловості. Офіційні органи вивели малі компанії в окрему категорію - small scale industries (SSI) (дослівний переклад - дрібномасштабні виробництва). Основний критерій малої компанії - це максимальний розмір основного капіталу (машини, будівлі, обладнання - все те, що може використовуватися на благо фірми  більше 1 року) - 30 млн. рупій, або близько 667 тис. дол.
Виглядають малі і середні фірми  в Індії по-різному. Це може бути і блискучий хромом і сталлю новенький  цех, і брудна, дихаюча гноєм ферма, та міні-майстерня з двома ткацькими  верстатами вдома, а то і в квартирі.
Основні сфери діяльності малих  індійських компаній - це фермерська, інформаційна та високотехнологічна. Дрібні компанії фокусуються і на хлопкоткачестве, на виробництві виробів з волокна  кокосових горіхів. Також підприємці виготовляють шовкові тканини, займаються помолом зерна, виробляють нерафінований  цукор і олію. А ще вони варять мило, випускають гончарну посуд, ювелірні і ковальські вироби.
Одна з специфічних рис малих  індійських компаній - це об'єднання  в угрупування. Десятки малих  компаній, фірм, сімейних підприємств  залежно від своїх регіонально-етнічних чи релігійних інтересів збиваються в одну організацію, яку очолює або  дуже багата сім'я, або один з найбільш почесний і знову ж багатий  лідер угрупування. Рульовим індійської підприємницької угруповання може стати і просто марварі (етнічна  громада). Так, в Індії існують  калькутська угрупування, бомбейська, південно-індійська, гуржаратская, педжабская.
В цілому ж основну роль у розвитку підприємництва грає, звичайно, держава. Вже створеним або поселеннях, що допомагає компаніям уряд. В  Індії розвинена мережа підприємницьких  організацій федерального і регіонального  рівня, торговельні та промислові палати. Вся підтримка бізнесу розписана  на 5-10 років наперед планової комісією Індії.
Основна державна допомога будується  на розвиток експортної діяльності малих  і середніх компаній і залучення  зарубіжних інвестицій в їх сфери  діяльності. Цілком природно, що малі фірми  також забезпечені серйозними податковими  і митними послабленнями, низькими орендними ставками, субсидіями та пільговим фінансуванням.
Одна з головних проблем місцевого  підприємництва - підвищена бюрократія чиновництва, корупція і "зарегульованість" всіх стадій реєстрації та діяльності компаній. Зате ще 10 років тому в  Індії всі підприємства здавали  свою податкову звітність не за допомогою  черг в податкових інспекціях і пошти, а шляхом відправлення декларації по Інтернету.
Нерозвиненість інфраструктури країни - ще один "біч" підприємництва. З-за поганих доріг, відсутності залізничного сполучення, телефонізації та електрифікації у багатьох районах бізнес буквально  буксує на одному місці. У тих місцях, де немає навіть світла, банки, страхові компанії не можуть відкрити свої відділення. Тому в Індії процвітає лихварство. У маленьких селах, куди можна  дістатися лише на буйволі, місцеві  багатії під шалені відсотки видають  гроші тим, кому не вистачає коштів на організацію своєї справи або  просто "до зарплати". При цьому  до тим, хто не розрахується за позику вчасно або зовсім не може повернути  кредит, застосовуються дуже жорстокі заходи - аж до вбивства боржника або  передачі його дружини, доньки і сестри в публічний будинок.
Ще Індія–країна посередників. Деколи один і той же товар проходить  через десятки рук спекулянтів  і перекупників. У результаті ціна на нього жахливо завищується, що робить багато індійські товари, дешеві за собівартістю, дорожче китайських аналогів. Боротьба з посередниками - ще одне завдання не тільки самих виробників промислових і сільськогосподарських  товарів, але й уряду.
Слід віддати належне, і держава, і самі індуси перебувають у вічному  пошуку ідей, здатних приносити долари. Одна з останніх фішок - відкриття  казино. Сусіди Індії - це азіати, які  просто схиблені на азартних іграх. Вони роблять ставки на всі мислимі  предмети парі - від півнячих боїв і  президентських виборів до підсумків  матчів європейського футболу. При  цьому у багатьох азіатських країнах  вирують культурні, політичні та релігійні війни проти легалізації  індустрії азартних ігор. Завдяки  чому "бідні" китайці змушені  їздити за кордон, щоб награтися  в волю в рулетку і на гральних автоматах.
Цікаво, що влада країни побоюються настільки високої азартності свого  народу. Тому до 2001 року уряд не було налаштовано  на розвиток сфери азартних ігор. А  в 2001 році біля берегів Гоа кинув  свій якір перший корабель-казино, і  справа дійсно закрутилося. З'явився новий  вид туризму - приїжджі гравці з країн  Азії, в тому числі і Китаю. Багато бідні штати Індії вже висловили  своє бажання збудувати нові індійські  Лас-Вегасы і Монако. Уряд самозайнятості населення тільки радо: з виручки  підприємці будуть платити 5% прибуткового податку.
 
Розвиток малого підприємництва в Японії
Завдяки успішному розвитку Японії в післявоєнні роки в області  технічних досягнень і економічного зростання, країна увійшла в трійку найбільш розвинених країн світу. Цьому  сприяла величезна державна підтримка  малого підприємництва. Частка малого підприємництва в економіці Японії становить близько 40%, незважаючи на наявність у країні величезної кількості  наукових компаній і великих концернів, які займаються виробництвом автомобілів, аудіо та відеотехніки та іншої технічної  продукції. Слід зауважити, що виготовленням  наукомісткої продукції та розробкою  інноваційних технологій в Японії займаються тільки великі організації, а мале підприємництво країни зосереджено в галузі будівництва, легкої промисловості та сфери послуг. Тому економічна політика Японії направлена ??на розвиток технічного і наукомісткого виробництва в малому підприємництві.
Законодавчі акти з регулювання  підприємницької діяльності, що приймаються  урядом Японії, виділяють статус підприємств  малого бізнесу та встановлюють розмір пільг для них відповідно до виду діяльності. Велика кількість законодавчих актів регулює антимонопольну діяльність в Японії.
Законодавство Японії проводить жорстке  регулювання ринкової вартості продукції, що випускається, вводячи обмеження  на розмір її підвищення / пониження. У  разі виявлення непідтверджених  знижок або при наявності спекулятивних  цін, суб'єкти малого підприємництва позбавляються  права здійснення своєї діяльності. Дані дії поширюються на всі підприємства. Розвиток ринкових механізмів дозволяють Уряду Японії контролювати непідтверджений  зростання цін і виникнення інфляції. Враховуючи вищевикладене, можна зробити  висновок, що в Японії існують хороші умови для розвитку малого підприємництва.
Регулюванням діяльності малого підприємництва в Японії займається Управління малих  підприємств, яке підпорядковується  Міністерству зовнішньої торгівлі і  промисловості Японії. Управління малих  підприємств займається контролем  виконання антимонопольного законодавства, забезпеченням державного захисту  інтересів малого підприємництва країни, обмеження контролю власників бізнесу, визначенням відповідальності замовників і виконавців під час укладання  між ними договірних угод.
З метою полегшення процедур отримання  кредитів суб'єктами малого підприємництва та урядом Японії була створена Корпорація страхування малого та середнього підприємництва та асоціації з гарантування кредитів подібно створенню Державних  фондів для розвитку та підтримки  малого підприємництва Китаю, США та інших країн.
Уряд Японії на всіх рівнях влади  виділяють субсидії на всіх етапах розвитку суб'єктів малого підприємництва, які беруть активну участь у розвитку наукомісткої та високотехнологічної  промисловості. Держава виділяє  для них позики і надає допомогу в отриманні кредитів шляхом надання  поручительств та інших способів кредитних гарантій. Разом з тим  за державної підтримки здійснюється навчання фахівців у спеціально створених  центрах і надається кваліфіковане  консультування підприємців.
До основних цілей, на які надаються  субсидії, кредити на спеціальних  пільгових умовах і позики відносяться:
удосконалення та модернізація виробництва  підприємств наукомісткої галузі;
впровадження розроблених спільно  з науковими закладами інноваційних технологій;
сприяння розвитку легкої та харчової промисловості;
розробка та впровадження нових  видів продукції;
створення і розвиток нових суб'єктів  малого підприємництва в регіонах Японії з погано розвиненим рівнем промисловості.
Малий бізнес в Китаї
Малий бізнес в Китаї розвивається дуже успішно. Уряд Китаю кілька років  тому прийняв рішення переорієнтовувати  економіку країни з ресурсномістких  підприємств на підприємства малого бізнесу. На думку китайських лідерів, корінна модернізація економіки  Китаю повинна бути закінчена  в 2050 році, що має вивести країну в число лідерів за рівнем економічного розвитку. Але результат роботи малого бізнесу в Китаї можна спостерігати вже в даний час - полиці багатьох магазинів заставлені дешевими товарами, які виробляються на малих підприємствах  Китаю.
Завдяки низькій вартості робочої  сили, малий бізнес в Китаї становить  серйозну конкуренцію великим компаніям, які працюють на світових ринках.
Розвиток малого бізнесу в Китаї  відбувається за кількома напрямами: уряд країни стимулює, насамперед, розвиток приватних підприємств, які працюють у сфері виробництва електроніки  і розробки програмного забезпечення. Підприємці в Китаї активно беруть участь у розвитку інноваційних технологій, 65% патентів і більше 80% виробляється нової продукції країни належить малим підприємствам Китаю. Також  на частку малого бізнесу припадає близько половини податкових надходжень і близько 60% обсягу експорту. При  цьому більшість малих підприємств  має в своєму штаті менше 100 осіб, середні підприємства Китаю з  великою кількістю співробітників складають менше 1%.
Уряд Китаю прийняв в 2002 році закон про стимулювання малого бізнесу, який зрівнює у правах малі і великі підприємства цієї країни. В даний  час в Китаї діє цілий ряд  законів, які дозволяють приватним  підприємцям платити меншу кількість  податків, а також зменшують кількість  бюрократичних бар'єрів для відкриття  підприємств.
Малий бізнес в Китаї також орієнтований на сферу послуг. На думку китайських економістів, в 2020 році частка індустрії  послуг у загальному обсязі ВВП має  становити до 60%.
Основним провідником ідей розвитку малого бізнесу в Китаї є «Національна комісія з розвитку і реформування», яка ініціює ухвалення необхідних урядових рішень, а також збирає інформацію та статистичні дані про  роботу малих підприємств. На основі діяльності цієї комісії приймаються  рішення про стимулювання певних видів малих підприємств Китаю. Крім того, в Китаї активно розвивається система тендерних аукціонів, яка  дозволяє малим підприємствам отримати державне замовлення на поставку товарів  або надання послуг.
Допомога малий бізнес в Китаї  отримує на високому технічному рівні, підприємці мають можливість отримати необхідну інформацію за допомогою  спеціалізований сайтів і електронних  бібліотек, а також взяти участь в вебінарах або відеоконференціях, які організовуються провідними китайськими та світовими спеціалістами  в галузі розвитку малого бізнесу.
Малий бізнес в Казахстані
Розвиток малого бізнесу в країнах  колишнього Радянського Союзу стикається з тими ж проблемами, що і в  Російській Федерації. Одним із прикладів  низької ефективності розвитку приватного підприємництва є розвиток малого бізнесу  в Казахстані.
 У цій країні зареєстровано  близько 2000000 приватних підприємців,  але їх сумарний внесок у  ВВП країни вкрай малий. Велика  частина малих підприємств у  Казахстані орієнтовано на надання  послуг населенню і лише невелика  частина - на виробництво товарів  або сільгосппродукції. Основною  проблемою малого бізнесу в  Казахстані є високі податки,  які практично зводять до нуля  доходи приватних підприємців.
В економіці Казахстану також спостерігається  цікава тенденція: чим вище рівень розвитку великих підприємств, більшість  з яких належить державі, тим нижче  рівень активності приватний підприємців.
Основними причинами повільних  темпів розвитку малого бізнесу в  Казахстані фахівці вважають недосконалість законодавства країни, в якому, наприклад, немає поняття майна для використання у підприємницькій діяльності. Іншими факторами, "гальмують" малий бізнес в Казахстані, є проблеми збуту  і брак фінансових ресурсів. Навіть в столиці республіки отримання  кредиту для малого підприємництва є дуже великою проблемою.
Уряд Казахстану вживає ряд заходів  для підтримки малого бізнесу. Кілька років тому була значно спрощена процедура  реєстрації приватних підприємців, створено фонд сприяння малому бізнесу, але, на жаль, даних заходів явно недостатньо
Фонд сприяння малому бізнесу в  Казахстані орієнтований переважно  на надання консультаційної підтримки, фінансова допомога фонду спрямована більшою мірою виробничим малим  підприємствам. У Казахстані створюється  тендерна система розміщення держзамовлень, але, на жаль, приватному підприємцю дуже складно виграти подібний конкурс, та й кількість конкурсів дуже мало.
Уряд намагався лобіювати інтереси приватних підприємців, зобов'язавши західні компанії, що працюють в  Казахстані, набувати частина товарів  і послуг у певних фірм, що викликало  невдоволення великих західних корпорацій.
Представники малого бізнесу в  Казахстані найчастіше нарікають на корупцію, велика кількість адміністративних перешкод і високі податки, які заважають  розвитку приватного підприємництва.
Роль малого підприємництва в Південій Кореї
Історія економічного розвитку Південної  Кореї показує значення малого підприємництва в даному процесі. У 50-ті роки Південна Корея була практично самої відсталою  країною Азії і всього світу. Основною причиною цього послужила війна  в Кореї і розділ країни на дві  частини: Північну та Південну. При  цьому вся промисловість та науково-технічні організації залишилися в Північній  Кореї.
Бюджет Південної Кореї поповнювався за рахунок сільського господарства, завдяки чому мале підприємництво було зосереджено на аграрному секторі  економіки. Виникла велика кількість  фермерських господарств з приватною  формою власності, які стрімко розвивалися  і забезпечували потреби як внутрішнього, так і зовнішнього ринків. Заповзятливі жителі Південної Кореї були налаштовані  на створення власних малих підприємств.
Кінець 60-х років характеризується виникненням нової політики розвитку економіки. Така політика держави базувалася на співпраці з США і привела  до створення великих організацій  і концернів, збільшенню експорту продукції  в США і інші країни світу. Зростання  експорту призвів до збільшення оборотів, що випускається, завдяки чому Південна Корея увійшла в список розвинених країн світу.
Не дивлячись на це, уряд Південної  Кореї продовжувало підтримувати великі підприємства, створюючи великі корпорації. Кредити надавалися в основному  великим підприємствам. У малого підприємництва не було можливості розвивати  свої обсяги виробництва, тому вони придушувалися  великими організаціями.
Стрімкий розвиток великого підприємництва призвело до виникнення фінансової кризи. Великі підприємства потребують великих  грошових інвестицій, тому вони широко використовували банківські кредити  для збільшення обсягів виробництва. У 1997 році банки припинили кредитувати  великі підприємства через виниклу  величезної заборгованості, що призвело до банкрутства багатьох підприємств. Після фінансової кризи 1997-1998 рр.., Який в Південній Кореї і в інших  країнах Азії уряд країни звернуло увагу на мале підприємництво, усвідомивши  їх роль у розвитку економіки.
Після завершення фінансової кризи, уряд почав підтримувати деякі малі та середні підприємства, погасивши  частину їх кредитної заборгованості. За допомогою підтримки уряду  Південної Кореї були створені спеціальні асоціації, інвестиційні фонди та науково-технічні центри, які орієнтувалися на суб'єкти малого підприємництва. Банки почали активно надавати кредитні кошти  малим підприємствам. Відбулася  зміна напрямків малого підприємництва з аграрної, харчової промисловості  на розвиток інноваційного та наукоємного  виробництва. Завдяки зростанню  кількості малих підприємств  відбулося зменшення рівня безробіття, поповнення бюджету країни і збільшення ВВП.
Зараз Південна Корея є однією з  розвинутих країн світу. Широко відомі в світі південнокорейські концерни: Samsung, LG, Sony та інші. У той же час  і малі підприємства відіграють значну роль у розвитку економіки країни. Їх діяльність спрямована на експорт  своєї продукції в різні країни світу, задовольняючи потреби внутрішнього ринку Південної Кореї.
Висновки
Мале підприємництво є невід'ємною  складовою частиною будь-якої економічної  системи. Малі підприємства заповнюють ті сфери, де великий бізнес неефективний, а мале виробництво - найдоцільніше  з економічного погляду.
Становлення малого бізнесу є життєвонеобхідною  умовою реформування української економіки. Мале підприємництво здатне забезпечити  структурну перебудову економіки, створити нові робочі місця, сприяти процесам приватизації та демократизації. Розвиток МП є гарантом невідворотності вітчизняних  ринкових перетворень.
Сьогодні становище вітчизняного малого бізнесу є вкрай складним і вимагає негайного вирішення. Малі підприємства змушені діяти  в реаліях кризової економіки: вони потерпають від надмірного оподаткування, нестачі кредитних джерел, адміністративних утисків, та інших негативних явищ, які супроводжують процеси реформування в країні. Мале підприємництво, як найвразливіший сектор економіки, не отримує належного  захисту та підтримки держави. Результатом  цих труднощів є масовий відхід МП у тіньовий сектор, посилення  кримінальних тенденцій у бізнесі, тощо.
 Сектор малого бізнесу в  Азії ще недостатньо розвинутий. Спостерігається підвищена концентрація  МП у торгівлі, матеріально-технічному  постачанні та громадському харчуванні, тобто галузях зі швидкою окупністю  капіталу. Існує тенденція до  зменшення кількості МП у промисловості.  За офіційною статистикою найбільше  МП перебуває у колективній  власності (65%), приватними є 31% та державними - 0,9%. В регіональному  розрізі МП розташовані надзвичайно  нерівномірно.
МП перебувають у складній фінансовій ситуації. Проблема отримання фінансування для бізнесу є суттєвим фактором, що стримує появу нових господарських  одиниць та розширення вже існуючого  бізнесу.
  Проте в умовах хронічної  нестачі державних коштів та  економічної нестабільності говорити  про фінансову підтримку малого  бізнесу ще зарано. Такі заходи  державної підтримки малого підприємництва, як створення фондів фінансування, виділення пільгових державних  кредитів, гарантування позик для  МП, не матимуть успіху в сучасній  економічній ситуації. В Україні  ще не склалися оптимальні  передумови для ефективного використання  пільгових кредитів. Ці заходи  фінансової допомоги можуть "запрацювати"  тільки в економіці, яка досягла  певної стабільності.
  Тому сьогодні увагу держави  доцільно сконцентрувати на забезпеченні  сприятливих умов для розвитку  підприємництва: проведенні комплексних  економічних реформ, запровадженні  пільгового оподаткування суб'єктів  малого бізнесу, дерегулюванні  підприємницької діяльності.
Необхідні розробка та реалізація загальнодержавної  та регіональної політики підтримки  малого підприємництва в приорі-тетних напрямках на основі конкретних інвестиційних  проектів за рахунок державних та місцевих джерел фінансування; подальший  розвиток та вдосконалення ринкової інфраструктури, яка б забезпечувала  підтримку та функціонування в першу  чергу малого та середнього бізнесу; створення необхідних умов для залучення  вітчизняних та іноземних інвестицій.
Потрібне чітке визначення статусу  та функцій системи центральних  та регіональних органів державного управління, які проводять державну політику підтримки та координації  розвитку підприємництва, і в першу  чергу малого та середнього підприємництва; забезпечення координації діяльності органів виконавчої влади всіх рівнів, які займаються формуванням та реалізацією  державної та регіональної політики розвитку підприємництва, використанням  міжнародної фінансової та технічної  допомоги з урахуванням зацікавленості підприємницьких структур.
В загальному вигляді інфраструктура малого бізнесу є сукупністю підприємств, установ, організацій та інституцій, які безпосередньо забезпечують умови життєдіяльності, відтворення  та існування малого бізнесу в  цілому. Комплексна підтримка малого бізнесу повинна мати у складі: інформаційне забезпечення, в тому числі рекламу; підготовку кадрів (загальну та професійну); профорієнтацію; відбір та просування бізнес-проектів; консалтинг (економічне, управлінське, технічне забезпечення); маркетингове забезпечення (збут); лізинг; інжиніринг; пошук інвесторів; отримання  кредитів; страхування; гарантії та здійснення контролю для інвесторів; отримання  державних контрактів та субпідрядів; запуск системи малих підрядів.
Динамізм, розвиток і диверсифікація форм малого бізнесу дають основи передбачати, що в обозримому майбутньому  цей сектор господарювання в країнах  Сходу буде розвиватися. Хотілося б  сподіватися, що  найближчим  часом  і наша країна,  враховуючи обширний зарубіжний досвід, піде по шляху адаптації  підприємств  малого бізнесу до сьогоднішніх економічних умов господарювання в  Росії. Тим більше, що що має глибоке  коріння в економічній історії  нашої країни малий і середній бізнес не використовується в повній мірі як в збільшенні обсягів виробництва, так і в підвищенні його ефективності і сбалансованності. Мале підприємництво веде до оздоровлення економіки загалом,  що наочно видно з даної роботи.  Отже кращим виходом з тієї, що створилася  в  Росії кризовій  ситуації  була  б державна політика уряду, направлена на розширення і розвиток підприємств малого підприємництва в нашій країні.
    
 
 
 
 
 
 
 
 
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
 
<
и т.д.................


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть полный текст работы бесплатно


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.