На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


курсовая работа Регональн особливост розвитку розмщення виробництва тютюнових виробв в Україн

Информация:

Тип работы: курсовая работа. Добавлен: 19.09.2012. Сдан: 2011. Страниц: 18. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


Міністерство  освіти та науки України 
 
 
 

КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни «Розміщення продуктивних сил»
на тему:
«Регіональні  особливості розвитку і розміщення виробництва 
тютюнових виробів в Україні» 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Київ 2009
Зміст 

     Вступ………………………………………………………………………...3
     1. Сутність, структура і значення  виробництва тютюнових виробів  в Україні……………………………………………………………………………..5
     2. Основні передумови розвитку  і фактори розміщення виробництва  тютюнових виробів……………………………………………………………….9
           2.1. Історичні…………………………………………………………9
           2.2. Природні………………………………………………………..12
           2.3. Соціально-економічні…………………………………………15
           2.4. Демографічні…………………………………………………..17
     3. Аналіз структури та динаміки  виробництва тютюнових виробів  в Україні……………………………………………………………………………20
     4. Територіальна організація виробництва тютюнових виробів в Україні……………………………………………………………………………25
     5. Аналіз структури та динаміки  обсягів внутрішньої та зовнішньої торгівлі тютюновими виробами………………………………………………...32
     6. Проблеми та перспективи подальшого  розвитку виробництва тютюнових виробів в Україні…………………………………………………...37
     Висновки…………………………………………………………………..42
     Список  використаної літератури………………………………………...44
     Додатки 
 
 
 
 
 
 
 
 

      Вступ
       Тютюнництво є невiд'ємною складовою частиною агропромислового комплексу України. Перед тютюновим пiдкомплексом АПК України стоїть завдання забезпечити потреби населення у сигаретній продукції вiтчизняного виробництва з якісним хімічним складом і найменшою шкодою для здоров'я людини, а також високий рiвень доходiв для усiх сфер інтегрованого виробництва.
      Кризова ситуація, що склалася у перехідний період на ринку, негативно вплинула на тютюнове виробництво. За останні роки в Україні господарства всіх форм власності виробляють 2,8 - 3,4 тис. т тютюнової сировини при потребі ринку 55 тис. т. Спад у виробництві тютюну призвів до скорочення зайнятості трудових ресурсів і став причиною безробіття серед сільського населення у тютюносійних регіонах України.
      Особливості територіального розміщення  України та нагромаджений досвід ведення тютюнництва є основою для використання потенційних можливостей, нарощування обсягів виробництва тютюну для задоволення не тільки внутрішнього попиту, а й збільшення обсягів його експорту. Потреба в ефективному розвитку тютюнової галузі як необхідної для вітчизняної економіки і підтримки з боку державних владних структур викликана ще й тим, що тютюнництво і тютюново-ферментаційні заводи – це робочі місця для сільського населення, наповнення бюджету через податки на заробітну плату, зростання валового внутрішнього доходу, а отже, зміцнення економіки.
      В даний час ще недостатньо наукових робіт, в яких системно та в комплексі були б висвітлені питання організаційно-економічного механізму раціонального розвитку галузі тютюнництва, ефективності виробництва тютюнової сировини та її переробки, перспективних напрямів і шляхів ефективного функціонування ринку тютюну в сучасних умовах реформування економіки.
      Становлення ринкових відносин, розширення інноваційно-інвестиційної діяльності, формування вільного підприємництва вимагають запровадження наукових методів організації та умов забезпечення ефективного функціонування тютюнової галузі, визначення її ролі в подальшому розвитку економіки нашої держави. Таким чином, важливість розвитку тютюнництва для економіки України, проблеми відродження галузі, оздоровлення і підвищення її ефективності при забезпеченні повної зайнятості робітників  в тютюносійних регіонах, обумовили вибір теми курсової роботи і визначають її актуальність.
      Метою моєї курсової роботи є дослідження та детальне вивчення особливостей розвитку та розміщення тютюнової промисловості   України.
      Відповідно до мети курсової роботи постали такі завдання:
      дослідження динаміки виробництва тютюнових виробів в Україні;
      вивчення особливостей територіальної організації тютюнового  виробництва в Україні;
      аналіз внутрішньої та зовнішньої торгівлі тютюновими виробами в Україні;
      дослідження проблем галузі, пошук методів їх подолання.
      Об'єктом дослідження курсової роботи є регіональні особливості розвитку та територіальної організації   тютюнової промисловості України.
      Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних та організаційно-економічних аспектів розміщення та територіальної організації виробництва тютюнових виробів в Україні.
      Методи дослідження: картографічний, табличний, статистичний, аналітичний, використання електронних джерел, а також періодичної літератури та навчальних посібників.  
 
 

     1. Сутність, структура і значення виробництва тютюнових виробів в Україні.
      Україна має сприятливі агрокліматичні умови  для вирощування тютюну, зокрема, у 80-х роках минулого століття площі земель, на яких вирощували зазначену культуру, складали близько 25 тис. га. Протягом останніх років обсяги вирощування тютюну мали динаміку до скорочення: так, на сьогодні тютюн вирощують у південних та західних областях України, а посівні площі складають лише 3-4 тис. га (менше ніж 0,01% від загальної величини посівних площ сільськогосподарських культур). Зниження обсягів вирощування тютюну відбувалось у великих господарств старого типу (колгоспах), тоді як фермерські господарства збільшували посіви цієї культури та її урожайність, що, однак, суттєво не позначилось на загальних обсягах вирощування тютюну в Україні. [11]
      Протягом  останніх п’ятнадцяти років випуск тютюнових виробів в Україні відбувається переважно на базі імпортованої сировини, при чому, обсяги імпорту в середньому в 10 разів перевищують експорт тютюну з України.
     На  сьогоднішній день, тютюнова промисловість  – одна з економічно ефективних галузей переробної промисловості, яка має досить високий рівень рентабельності. Тютюнова промисловість представляє великий агропромисловий комплекс, що включає в себе ферментаційне виробництво та виробництво тютюнових виробів.
      Тютюнова  промисловість складається з  двох галузей з різними за характером технологічними процесами. Ферментаційне виробництво включає ферментаційні заводи з мережею заготівельних пунктів; тютюнове виробництво – підприємства, які випускають тютюнові вироби. [2]  
 


Рис. 1. Структура  тютюнової промисловості. [2] 

      Усі тютюнові вироби за способом виготовлення та використання сировини поділяють  на сигарети, цигарки, сигари, палильний  тютюн, люльковий тютюн, палильну та нюхальну махорки. [1] 

 

        
 

        

        
 

      Рис. 2. Класифікація видів тютюнових виробів. [1] 

      Сигарети  виробляють із фільтруючим мундштуком – круглі; без фільтруючого мундштука  – круглі та овальні. Залежно від  якісного складу сумішей та фракційного  складу тютюну сигарети виготовляються таких класів: першого, другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого та сьомого. Сигарети першого, другого, третього, четвертого та п'ятого класів виробляються з фільтруючим мундштуком та без, а шостого і сьомого – без фільтруючого мундштука.
      До  сигарет високої якості можуть бути віднесені сигарети першого – четвертого класів з ацетатними фільтруючими мундштуками. Крім того, випускаються сигарети соусовані та ароматизовані з суміші крупнолистих тютюнів, ароматизаторів та зм'якшувачів.
      Сигари  – тютюнові вироби, які повністю виготовляються з тютюнового листа і різаного чи кріпленого тютюнового волокна без застосування паперу. Залежно від якості використовуваної сировини рецептури суміші та якості готового виробу сигари підрозділяють на вищий, перший та другий сорти, а залежно від способу виготовлення – на види: прямі – однакового діаметра по всій довжині та форматні – які звужуються до обох кінців. Сигари кожного сорту випускають різних найменувань, які відрізняються розмірами, формою, рецептурою суміші, під сорочки та сорочки, пакуванням тощо.
      Палильний тютюн, що складається з розрихлених волокон тютюнового листа, використовують для саморобних сигарет чи цигарок. Його виготовляють першого, другого, третього та четвертого класів.
      Люльковий тютюн складається з широких  волокон тютюнового листа різної довжини і передбачається для паління в люльці. Виготовляють його так само, як й палильний, але ароматизують спеціальними розчинами, які містять вуглеводи та ароматизатори. Люльковий тютюн за кордоном поділяється на дві основні категорії. У першу входять англійські та шотландські плиткові тютюни, та грецькі й турецькі тютюни димового сушіння. Друга категорія складається з тютюнів американського типу, в які вводяться різні смакові домішки.
      Нюхальний тютюн (нюхальна махорка) являє собою  сильно роздрібнені листя ферментованої махоркової сировини з додаванням ароматизаторів та спеціальних речовин. Виробляється звичайний нюхальний тютюн та м’ятний. [1]
      Українські  тютюнові фабрики на сьогоднішній день виробляють в основному сигарети з фільтром та без, а також невелику кількість цигарок. При чому кількість сигарет з фільтром значно більша за кількість сигарет без фільтру. Це зумовлено досить високим рівнем попиту серед українського населення на даний вид тютюнової продукції.
      Розміщення  сучасних підприємств тютюнової промисловості відбувається за наступними принципами:
      максимальне та розумне наближення підприємств промислового виробництва до районів вирощування сировини чи споживання тютюнових виробів;
      рівномірний розподіл праці за регіонами;
      раціональне розміщення підприємств на території країни.
      У боротьбі за інтенсифікацію, збільшення ефективності виробництва великого значення  набувають питання щодо розумного управління процесами  виробництва, зменшення рівня екологічного забруднення навколишнього середовища, поліпшення якості готової продукції.
      Завданнями  економіки тютюнової галузі є  удосконалення методів планування виробництва, збільшення ефективності використання основних та оборотних  фондів, визначення продуктивності праці  тощо. Організація та планування виробництва вивчає питання економіки окремих підприємств: організація окремих ланок підприємства та їх взаємозв'язки, управління підприємством та багато інших питань. [2] 
 
 

     2. Основні передумови  розвитку і фактори  розміщення виробництва  тютюнових виробів. 

     2.1. Історичні.
     За  деякими свідченнями, на території  України тютюн з’явився на початку XVII століття. Але окремі дослідження  свідчать про те, що українцям ця рослина була відома задовго до відкриття  Америки Колумбом. Козаки завезли  її з Азії, і навіть сьогодні в далеких селах та хуторах часом зустрічається тютюн-самосад, нащадок тих часів.  
      Існує безліч історичних свідчень того, що саме козаки почали поширювати тютюн у Східній Європі. Їхні люльки були найрізноманітнішими: від скромних маленьких носогрівок до справжніх витворів мистецтва – обчеських люльок, прикрашених коштовностями і розписаних на кшалт: «Козацька люлька – добра думка». Куріння люльки не виключало нюхання тютюну з ріжків. Але цим займалися переважно діди, яким було ліньки приділяти багато часу набиванню. Дехто вживав і те, і те, говорячи, що люлька – для душі, а ріжок – для прочищення думок… 
      Моментом  започаткування вітчизняного промислового тютюнництва вважають 1604 рік, місцем – Ромни. В Україні традиційно вирощували переважно великолисті  цигаркові та сигарні тютюни. Найбільш поширені сорти – Гостролист, Собольницький, Американ, Дюбек, Переможець, Переволочанець.   
      У 1633 році польський король Владислав IV подарував місту Переяславлю привілей на звільнення торгівлі тютюном від мита. А з 1697-го долею тютюну почав опікуватися вже інший можновладець – цар Петро І. З огляду на збільшення споживання тютюну він скасував у Росії заборону курити і вжив заходів до поліпшення українського тютюну, виписуючи з-за кордону тютюнове насіння та запрошуючи іноземних майстрів. Так до України потрапили перші сорти з Вірджинії.
     Наприкінці  XVIІ – на початку XVIII століття Україна інтенсивно і жваво торгувала тютюном: чернігівські та мінські «гендлійові люди й крамарі» возили тютюн на продаж до багатьох польських міст. У 1723 році, за Гетьманщини, з 83 козацьких сотень було зібрано, за тодішніми офіційними даними, близько 100 тис. пудів тютюну. «Козацька старшина залюбки розводила широкі тютюнові левади, де тютюн садили шнурами, тобто рівними лініями. Знали різні роди тютюну — «підлий», «лучший», а Котляревський хвалить «роменський тютюнець». Так само на Слобідщині у XVIII в. продукція тютюну була дуже значна. Тютюн цілими возами доставляли на ярмарки, а немало висилали й за кордон», – йдеться у праці «Історія української культури» за редакцією Івана Крип’якевича (Львів, 1937 рік).
     Першу в Російській імперії «тютюнову  мануфактуру» за наказом Петра I було збудовано в 1716 році в Охтирці, що розташована на території сучасної Харківської області. Тут було посіяно 50 га тютюну. Підприємство проіснувало всього 20 років й було ліквідоване.
     Особливого  розвитку вирощування тютюну в Україні  набуло за часів Катерини II. У 1762 році імператриця скасувала тютюновий  відкуп в Україні та зініціювала  масове вирощування високосортного тютюну з американського насіння. Саме тоді в місті Ромнах було засновано особливу «табачну контору», якій доручили роздавати насіння, інструктувати тютюнників та скуповувати тютюн, вирощений з амерсфортського та вірджинського насіння.
     Значні  тютюнові плантації у XVІІI столітті мали князі Марковичі, Полуботко, Скоропадський, Кулябки, Милорадович, Кочубей, Горленко та багато інших. Не обмежуючись власним тютюном, великі плантатори ще й скуповували його та експортували за кордон – до Польщі, Сілезії, Криму та до Астрахані.
     За  панщини вирощування тютюну, культури трудомісткої та дорогої, особливо поширилося в поміщицьких господарствах, бо саме вони могли гарантувати дешеву працю кріпаків. Коли панщину було скасовано й розпочалася руйнація панських господарств, помітний занепад торкнувся і тютюнництва. Але так тривало недовго. Українське селянство ознайомилося з виробництвом, оцінило його значення для економіки свого господарства й швидко відновило культуру на всій попередній площі. Галузь успішно розвивалася в Україні й надалі. Лише 1882 року, коли вийшов акцизний статут, що забороняв продавати тютюн необробленим і ставив тютюнництво в залежність від фабрик та їхнього  обладнання, виробництво знову почало занепадати. Знижувалися як обсяги, так і якість продукції.
     У другій половині XIX століття тютюнова промисловість набула швидкого розвитку. На початку XX століття створювалися численні акціонерні товариства, але довго  існувати їм не судилося. Вже 1913 року було засноване монопольне об’єднання, під контроль якого підпало 75% виробництва цигарок у Росії. Всього в Україні в 1913 році існувало 109 тютюново-махоркових підприємств, що виробили 3 млрд штук цигарок, 11,7 тис. т курильного тютюну і 87,9 тис. т махорки. Найбільші виробники були зосереджені в Криму (фабрика Попова в Одесі, Месансуді  – у Феодосії) та на західноукраїнських землях (Винниківська, Заболотівська, Мукачівська фабрики). До найбільш відомих у Російській імперії тютюнових фабрик належали підприємства братів Когенів у Києві, Герзона у Бердичеві.
     Після революції 1917 року тютюнові фабрики  було націоналізовано. У період громадянської  війни 1918–1920 років випуск тютюнових  виробів скоротився. Дореволюційного  рівня виробництва вдалося досягти  лише 1928-го, коли було запроваждено нове обладнання, наприклад – машини для пакування цигарок та махорки, а також організовано промислову ферментацію тютюну.
     У роки Другої світової війни виробничі  потужності було евакуйовано на схід та північ СРСР, на базі  їх створювали виробництва на Уралі, у Сибіру, а також розширювали підприємства в Середній Азії. На початок 1950-х зруйновані під час війни фабрики було відновлено на новій, більш сучасній, технічній базі. Вже в 1962 році в УРСР було виготовлено 42,6 млрд штук (у 1940 році – 22,9 млрд) цигарок і сигарет, 19,5 тис. т тютюну, 5,6 тис. т махорки. На той час в Україні діяло 20 підприємств, одна половина з яких випускала тютюново-махоркові вироби, а друга здійснювала первинну обробку тютюну. Загалом з 1950-х по 1970-ті роки середня річна потужність тютюнових фабрик зросла з 2,9 до 7,9 млрд штук. 
     У 1990-х роках тютюнова галузь повторила  долю всієї вітчизняної промисловості. Лібералізація економіки означала жорстку конкуренцію та відсутність  державного замовлення. За цих умов деякі підприємства збанкрутували, деякі стали акціонерними товариствами і були приватизовані. Закономірно, що тоді ж таки значно скоротилися й площі тютюнових плантацій.
     Сучасному тютюновому ринку України властиві висока конкуренція, постійне вдосконалення  якості продукції та перехід споживачів на дорожчі марки сигарет. [26] 

     2.2. Природні. 

      Основними районами вирощування тютюну в Україні  є Крим, Наддністрянщина та Закарпаття, які за ґрунтово-кліматичними умовами  в значній мірі відрізняються  один від одного. Внаслідок різноманітних  природних умов, специфіки застосування агротехніки і особливостей вирощування сортів тютюни кожного з цих районів характеризуються певними властивостями сировини.
      Крим
      Виробництво та вирощування тютюну тут розміщенно в таких зонах: південнобережній гірській, передгірському карбонатно-чорноземному степу та зоні степу.
      Південнобережна гірська зона (Алуштинський, Куйбишевський, Судацький райони) є найсприятливішим районом для вирощування найкращих  ароматичних тютюнів типу Дюбек  та Американ. Тут середня липнева  температура понад 24оС, середня річна кількість опадів становить 450 мм. Ця зона частково знаходиться в середземноморському кліматі, де оптимальні температурні умови (весняні та осінні приморозки майже відсутні, а літня спека послаблюється морським бризом). Кращими ґрунтами в цій зоні є червоно-бурі і карбонатні відміни. Вони переважають в західній частині зони. Дані ґрунти містять 2,5% - 4,5% гумусу.
      Зона  передгірського карбонатно-чорноземного степу за елементами клімату займає проміжне місце. В цій зоні також  отримують високоякісну тютюнову сировину. Температура в липні становить 21–22о С. Середньорічна сума опадів коливається в межах 550–460 мм. Ця зона вважається посушливою. Кращими для вирощування тютюну є коричневі кам'янисто-щебенчасті карбонатні ґрунти на вапняках, каштанові, жовті та жовто-сірі скелетні суглинки, а також карбонатні чорноземні ґрунти. Зазначені ґрунтові відміни переважно малогумусні.
      Степ  Кримської області – це сукупність районів, які характеризуються різноманітністю  ґрунтів. Температурні умови для вирощування тютюну тут задовільні. Середня липнева температура понад 23оС. Одержанню сталих урожаїв тютюну в цій зоні заважає недостатня кількість опадів – 380–480 мм, а також сильні й часті північно-східні й східні вітри влітку. Кращими для вирощування тютюну в даній зоні є каштанові ґрунти різного ступеня забарвлення. Для підвищення врожайності ґрунтів необхідне постійне та достатнє зрошення.
      Наддністрянщина.
      Наддністрянщина – це найбільший район тютюносіяння України. Більшість плантацій тютюну розміщаються переважно над річками Дністер, Серет, та їх притоками Ушиця, Збруч, Коропець, Тлумачик, Калюс та ін.
      У вузькій смузі Наддністрянщини, яка захищена від холодних північно-східних  вітрів, температурні умови цілком сприятливі для вирощування тютюну.
      Найбільшими тепловими ресурсами відзначаються  південно-східні райони – Ямпільський  і Моголів-Подільський Вінницької області, а також Сокирянський і  Кельменецький Чернівецької. Середня  температура в липні становить 20,5оС. Річна кількість опадів 477 мм. Більше дощів буває в квітні, травні, червні (173 мм), що забезпечує добрі умови для росту і розвитку тютюну та формування його врожаю.
      В решті тютюносіючих районів Наддністрянщини, в тому числі й в так званому  теплому Поділлі температурні умови  однакові, помітно відрізняючись за кількістю опадів. Опади в цій підзоні зростають в напрямку на захід. В зв'язку з цим у західних районах умови для сушіння тютюну менш сприятливі, ніж у південно-східних. Для зони характерні ясно-сірі, сірі та темно-сірі опідзолені ґрунти, а також малогумусні та середньогумусні чорноземи. З них найбільш придатними для тютюну є ясно-сірі та сірі опідзолені ґрунти. Дуже цінними для тютюну є терасові ґрунти в долинах і на схилах Дністра та його притоків. Терасові ґрунти – переважно намиті та щебенюваті – відносно легкі, добре прогріваються, відзначаються сприятливим для тютюну повітряним режимом, а тому здатні до формування врожаю високоякісної сировини.
      Закарпаття
      Ця  зона відрізняється строкатістю  ґрунтово-кліматичних умов. Вирощування тютюну зосереджено переважно в Закарпатській низині (Берегівський, південно-західна частина Мукачівського, Ужгородського районів) і частково в передгірській зоні (північно-східна частина Мукачівського та Ужгородського районів, південна частина Тячівського та Хустського районів).
     Закарпатська  низина характеризується найкращими в  області температурними умовами. Середня  липнева температура становить 21,1оС. Річна кількість опадів коливається в межах 758–1014 мм. Часті дощі в липні – вересні, а також велика вологість повітря утруднюють сушіння тютюну.
     Ґрунтотвірними  породами є наносні важкі суглинки: тут поширені дерново-опідзолені, дерново-глейові, торфо-глейові ґрунти. Під тютюн  слід відводити менш важкі за механічним складом ґрунти, переважно дерново-опідзолені.
     Передгірська  зона. Порівняно з низинною зоною  теплові ресурси тут менші, але  цілком задовільні для одержання  добрих врожаїв тютюну. Липнева температура  в середньому становить 20оС. За вологістю повітря та кількістю опадів ця зона мало чим відрізняється від Закарпатської низовини. Рельєф горбистий. Ґрунти еродовані, переважно буроземно-підзолисті, мало гумусні з дуже слабою водопроникністю.
    Інші  тютюносіючі райони
     Тютюносіючі райони Одеської області проходять  по кордону Лісостепу та центрального Степу. За температурними режимами вони подібні до південно-східних районів Наддністрянщини, а за кількістю опадів дещо гірші, тут за рік випадає близько 380-400 мм.
     Стародавніми  тютюносіючими районами Чернігівської  області є Куликівський, Менський, Сосницький, де ґрунтово-кліматичні умови сприяють вирощуванню сигарних та цигаркових сортів тютюну. [11] 

     2.3. Соціально-економічні. 

      До  початку реформ та відділення України  в самостійну державу, стан економічної кон’юнктури в Україні був таким самим як і в Росії. Однак реформи, які проводились українським урядом, мали інші наслідки. Україна показала один з найбільших рівнів інфляції серед країн світу за 1993 рік, виробництво скоротилося майже вдвічі, збереглася нестабільність політичної та економічної ситуації в країні, значно знизились доходи населення. Всі ці фактори не найкращим чином відобразились на розвитку підприємств тютюнової промисловості України. Однак економічні фактори тютюнових фабрик України мають свою специфіку:
    На території України вирощуються як східні, так і західні сорти тютюну; всі фабрики колишнього СРСР, які виготовляли сигарний папір, знаходяться на її території; існують потужності щодо виробництва інших необхідних матеріалів для виготовлення сигарет (за виключенням ацетатних фільтрів). Це значно полегшує завдання тютюнових фабрик щодо пошуку постачальників даної продукції, частково вирішує проблему нестачі коштів для закупівлі сировини та матеріалів;
    Державний комітет, під контролем якого знаходились тютюнові фабрики, не втратив свого впливу і відіграє важливу роль для їх нормального функціонування, виступає в якості розробника нових інвестиційних проектів для тютюнової промисловості;
    Функціонування підприємств в умовах гіперінфляції практично позбавляє можливості розвитку виробництва, збільшення кількості продажів, покращення якості виготовлених тютюнових виробів.
    Нові проекти в області розвитку тютюнової промисловості направлені перш за все на початок вирощування нових сортів тютюну, а вже потім – на зміни в структурі тютюнової промисловості України. [2]
      У найближчому майбутньому тютюнова промисловість України буде представлена так званими «компаніями» - великими виробничими об’єднаннями, які включатимуть в себе повний цикл виробництва тютюнових  виробів (вирощування, ферментація  та обробка тютюнової сировини, виготовлення сигарного та пакувального паперу, виготовлення фільтрів, виробництво сигарет), при чому створюватись вони будуть шляхом злиття двох тютюнових фабрик й одного чи двох тютюново-ферментаційних заводів.
      Ці  компанії будуть створюватись виключно за допомогою західних фірм. Не виключено, що одна фірма буде приймати участь у реконструкції всієї української тютюнової промисловості. Зараз до регістрації готові дві такі компанії, й активно ведуть переговори з корпорацією Philip Morris щодо створення третього подібного підприємства.
      Отже, з цих даних ми можемо зробити  висновок, що Україна має потужну  виробничу базу, з досить великими перспективами розвитку. Вкладення  закордонних інвестицій, що останнім часом є дуже популярним серед великих міжнародних компаній, в українську тютюнову промисловість має позитивні наслідки для обох сторін. [24] 
 

     2.4. Демографічні. 

     1994 року населення України становило  приблизно 52 млн. мешканців, а  зараз менш як 47 млн. осіб. Рекордне  зменшення чисельності населення впродовж останніх років пояснюється високим рівнем передчасної смертності. Тютюн – один з чинників, що впливає на високу й передчасну смертність в Україні.
     У 2007 році загальний рівень поширення паління серед дорослого населення України становив 41% (15,5 млн. осіб). Загалом, Україна має один з найвищих у світі рівнів поширення паління серед чоловіків – 67%. Найбільше українські чоловіки палять на Сході (75%) та Півночі (68%) країни, а найнижчий у Києві (61%). Паління менш поширене серед освіченіших і заможніших чоловіків, мешканців великих міст.
     Рівень  поширення паління серед українських  жінок становить 20% і постійно зростає. Тенденції щодо рівня поширення паління серед жінок протилежні відповідним тенденціям серед чоловіків: освіченіші, заможніші жінки й ті, хто живе у великих містах, палять частіше, ніж менш освічені жінки з низьким рівнем доходів, які живуть у сільській місцевості. Рівень поширення паління серед жінок у Західному і Північному регіонах (12-14%) майже вдвічі нижчий за рівень поширення паління у Східному і Південному регіонах
     Зі  зростанням доходів населення змінюються також місця, де споживачі найчастіше купують цигарки. Все більше населення надає перевагу організованим місцям торгівлі: спеціалізованим кіоскам, продуктовим магазинам та супермаркетам. За рахунок цього обсяги тіньового ринку тютюнових виробів також мають тенденцію до скорочення, і за підсумками 2007 року складають близько 2%.
Українці  починають палити в ранньому віці. Половина чоловіків, які будь-коли палили, викурили свою першу сигарету ще до досягнення п’ятнадцяти років. Половина жінок, які будь-коли палили, викурили свою першу сигарету ще до досягнення сімнадцяти років.
     Дослідження споживацької середи, проведене компанією  TNS Ukraine в містах України, стосувалося споживання тютюнових виробів (за прямим призначенням). З числа опитаного населення,віком 12 – 65 років, 36% призналися, що палять. Якщо відсотки перевести в абсолютний показник, то усього в містах проживає 15,9 млн. людей вказаного віку, з яких палять 5,72 мільйона. При чому 93,8% піддаються цій звичці щодня. Середній курець робить близько 200 затягувань на день. Це становить приблизно 6 000 на місяць, 72 000 на рік і понад 2 000 000 затягувань у 45-річного курця, який почав курити у віці 15 років.
      Також були досліджені 7 факторів важливості якості сигарет: Ціна, Смак, Виробник, Престиж  марки, Міцність, Органолептичний показник (Запах). Найчастіше український курець орієнтується на Смак – це підтвердили 63,8% опитаних (що відповідає аудиторії  майже в 3,65 млн. осіб).  На другому місці – Ціновий фактор (56,0% споживацьких голосів, що дорівнює 3,2 млн.). Третю позицію зайняв фактор Міцність, на який орієнтуються 32,0%  (1,83 млн.) громадян. На четвертому місці, з показником 28,1% (1,61 млн.) опиняється Виробник. Трохи відстає органолептика – Запахом керуються лише 24,5% (1,4 млн.) курців. Популярність марки має значення для 12,5% (0,71 млн.) людей, а Престиж займає останнє місце серед даних факторів – 8,8% (0,51 млн.).
     Інтенсивність споживання сигарет українськими курцями мешканцями міст дуже добре демонструє діаграма, що ж стосується споживчих смаків, то результати вийшли слідуючими. За типом сигарет з невеликим відривом від сусіда знизу випереджають звичайні сигарети, яким надають перевагу 41,7% (тобто приблизно 2,39 млн.) курців. Майже стільки ж – 41,4% (2,36 млн.) курців обирають легкі сигарети. Є також 8.1% аудиторії (0,46 млн.) для яких сорт ароматного зілля «не має значення». Супер легким сигаретам в Україні надають перевагу 7,2% (0,41 млн.) курців. Найбільш непопулярними у нашій країні є сигарети з ментолом, дим яких подобається лише 1,6%  (0,089 млн.) українців.

Рис. 3. Рівень споживання сигарет в Україні в 2008 р.,
сигарет/день [23] 

     Виборка, що була використана під час дослідження  споживання тютюнових виробів: багатоступінчата, стратифікована, індивідуальна, з використанням квотного метода відбору респондентів. При опитуванні респондентів витримуються квоти за чотирма параметрами: стать, вік, тип міста та регіону проживання. Дане опитування проводилося на основі квотної виборки, що представляла доросле населення міст України з населенням від 50 тисяч чоловік, віком від 12 до 65 років.
     3. Аналіз структури  та динаміки виробництва  тютюнових виробів  в Україні.
     Тютюнова  промисловість України розвивається стрімкими темпами. Частка тютюнової продукції у валовому випуску товарів та послуг в країні становить близько 1%. За даними Міжнародного центру міжнародних досліджень, питома вага тютюнової галузі в загальному промисловому виробництві України становить  понад 2,5%, а в харчовій промисловості, до якої належить тютюнова галузь, - близько 17%.
     Галузь  є інвестиційно приваблива внаслідок  постійного зростання обсягів і  високого рівня рентабельності виробництва.
     За  даними Державного департаменту регулювання виробництва та обігу алкоголю та тютюну, в Україні ліцензії на виробництво тютюнових виробів мають 23 фабрики, з них на 1 січня 2002 року працювало 17. На десять найбільших фабрик, які входять до асоціації виробників тютюнових виробів «Укртютюн», припадає понад 99% загального обсягу виробництва сигарет в країні. [7]
 
Рис. 4. Динаміка обсягів виробництва тютюнових виробів в Україні за видами в 2002-2008 рр. [7]
     У 2000 році фабриками асоціації «Укртютюн» було вироблено 57,8 млрд. шт. тютюнових виробів, з них сигарет з фільтром – 45,3 млрд. (78,3% від загального обсягу), сигарет без фільтра – 12,5 млрд. (21,5%), цигарок – 0,1 млрд. шт. (0,1%). Дані про виробництво тютюнових виробів українськими компаніями у 2003-2008 роках подаються у таблиці. [13] 

Таблиця 1
Динаміка  обсягів виробництва тютюнових  виробів вітчизняними підприємствами у 2003-2008 рр., млн. шт.  

Підприємство 2003 р. 2004 р. 2005 р. 2006 р. 2007 р. 2008 р.
«Philip Morris Україна» Харківська ТФ
23 592,6 31 080,7 37 49,0 39 721,5 42 730,9 46 395,2
«British American Tobacco Україна» Прилуцька ТФ 24 284,1 23 980,4 22 40,7 18 222,9 17 602,3 16 623,8
ЗАТ «Реэмстма-КиївТФ» КиївськаТФ
21 592,4 20 407,6 23 790,9 24 564,1 23 879,6 22 519,4
ЗАТ «Ліггет Дукат Україна» Черкаська ТФ
13 736,7 17 550,3 18 050,3 20 145,6 22 386,5 21 391,2
ЗАТ «JTI – Украина» Кременучуцька ТФ
9 068,0 11 334,0 14 860,1 34 266,0 37 412,6 39 725,8
Українська  тютюнова компанія  1 057,8 581,0 796,0 944,4 191,3 372,1
Львівська ТФ 1 093,0 1 436,1 748,0 632,6 448,5 350,7
Феодосійська ТФ 1 176,4 714,7 706,0 187,1 220,4 426,5
Донецька ТФ 527,7 993,5 771,0 747,0 367,5 312,6
«Дана АС» 169,2 253,9 300,0 263,5 166,9 104,6
«Дюбек» 68,2 41,9 43,3 56,8 37,1 33,9
Дніпропетровська ТФ 198,0 39,0 45,2 47,1 32,7 29,6
Кам’янець-Подільська ТФ  65,7 40,5 20,0 35,6 25,8 20,1
ВАТ «Кримтютюн» 198,2 66,1 70,2 54,1 60,3 51,7
     Джерело [15]
     Концерн «Philip Morris Україна», який володіє Харківською тютюновою фабрикою, став лідером за обсягами продаж у 2005 році. За цей період він збільшив випуск цигарок на 20,6%, чи на 6 млрд. 409 млн. одиниць у 2005 році, – до млрд. 490 млн. цигарок. Протягом 1 півріччя 2006 року концерном «Philip Morris Україна» було вироблено 17 992,4 млн. од. Цигарок, що на 2,1% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Частка «Philip Morris Україна» серед компаній, які входять до асоціації «Укртютюн», склала 37,8%.
     Концерн «Reemtsma – Київ тютюнова фабрика» у 2005 році збільшив темпи виробництва на 16,6%, чи на 3 млрд. 392 млн. цигарок, до 23 млрд. 799 млн. одиниць, порівняно з 20 млрд. 407 млн. цигарок, вироблених у 2004 році. За 1 півріччя 2006 року концерном «Reemtsma – Київ тютюнова фабрика» вироблено 12 497 млн. од. Цигарок, що 15,1% більше, ніж у січні-червні 2005 року Частка компанії серед виробників, які входять до асоціації «Укртютюн», склала 26,3%.
     Прилуцька тютюнова фабрика («В.А.Т. – Прилуки») компанії «British American Tobacco» (Чернігівська обл.), на відміну від своїх найближчих конкурентів, скоротила у році випуск цигарок порівняно з 2004 роком на 6,6%, чи 1 573 млн. одиниць, до млрд. 407 млн. цигарок, проти 23 млрд. 980 млн. цигарок у 2004 році. «В.А.Т.– Прилуки» у 1 півріччі 2006 року було вироблено 9 021,2 млн. од. Цигарок, що на 19,5% менше, ніж за аналогічний період минулого року. «В.А.Т. – Прилуки» серед компаній, які входять до асоціації «Укртютюн», забезпечує 18,9% загального випуску тютюнових виробів.
     За 2005 рік «Українська тютюнова компанія», що володіє Монастирською тютюновою фабрикою, збільшила виробництво своїх цигарок на 36,9% (215 млн. од. цигарок) – до 796 млн. одиниць, при цьому її частка ринку залишається незначною. 

     Концерн ЗАТ «Gallaher Україна», який володіє Черкаською тютюновою фабрикою, збільшив у 2005 році виробництво цигарок на 3,5% (611 млн. од. цигарок), всього за 2005 рік фабрика випустила 18 млрд. 161 млн. од. Цигарок, а за 2004 рік – 17 млрд. 550 млн. одиниць зазначеної продукції.
     Концерн «JTI-Україна», який володіє Кременчуцькою тютюновою фабрикою (Полтавська обл.) за 2005 рік збільшив обсяги виробництва цигарок на 31,1%, чи на 3 млрд. 527 млн. штук цигарок. Всього за минулий рік було випущено 14 млрд. 861 млн. од. Цигарок. Протягом 1 півріччя 2006 року концерном «JTI-Украина» було випущено 7 600 млн. од. Цигарок, що на 18,9% більше, ніж за аналогічний період 2005 року. Частка «JTI-Україна» серед компаній, які входять до асоціації «Укртютюн», склала 16%.
     Загалом, у 2004-2005 рр. Лідером ринку стабільно був концерн «Philip Morris Україна», частка якого за 3 останні роки збільшилась на 7,6 в. П. – до 37,8%. Друге і третє місце за обсягом виробництва належить концернам «British American Tobacco» та «Reemtsma-Київ ТФ» відповідно, при цьому їх частки в загальному обсязі протягом 2004-2005 років скоротились. Четверте місце за обсягом ринку стабільно належить концерну ЗАТ «Gallaher-Україна» – його частка в 2005 році становила 15,1%. П’яте місце протягом 2003-2005 років утримує концерн «JTI-Україна», частка якого у 2005 році становила 12,3%. Зазначені лідери тютюнового ринку є недосяжними для інших гравців. [13]
     Гарну динаміку показали  й деякі невеликі тютюнові компанії, які намагаються відвоювати свій сегмент ринку у великих західних виробників. Так, Дніпропетровська тютюнова фабрика у 2003 виробила 198 млн. шт. сигарет, зросло виробництво на Феодосійській та Одеській тютюнових фабриках.
     За  підсумками першого півріччя 2003 року, зростанням об’ємів виробництва на 110,3% може похвалитися Феодосійська тютюнова фабрика, об’єми Львівської тютюнової фабрики зросли на 218,8%, «Кримтютюн» продемонстрував 10-кратне зростання.
     Протягом 2003 року українські тютюнові фабрики асоціації «Укртютюн» розпочали виробництво 24-х нових марок сигарет з фільтром. Всього українські фабрики виробляють понад 90 торгових марок сигарет з фільтром (з них 16 – міжнародні торгові марки), 16 торгових марок сигарет без фільтра та три торгові марки цигарок. Також вітчизняні виробники пропонують 36 марок сигарет з пониженим вмістом смол та нікотину. Крім того, з кожним роком в Україні спостерігається скорочення виробництва міцних сигарет без фільтра. Наприклад, у 2006 році українськими тютюновими фабриками було вироблено всього 7,6 млрд. шт. сигарет без фільтра, що на 2,6 млрд. шт. або на 25,5% менше, ніж у 2005 році. Це пов’язано зі зростанням добробуту населення. Але стверджувати, що виробництво овальних сигарет в найближчі роки остаточно зупиниться не можна. Очікується, що виробництво овальних сигарет до кінця 2006 – початку 2007 рр. складе 11-11,5 млрд. шт. Виходячи з таких даних, можна прогнозувати, що через 5-7 років виробництво сигарет без фільтра скоротиться до рівня 3-4 млрд. шт. на рік або до 2% загального об’єму виробництва тютюнових виробів в Україні. [14]
и т.д.................


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть полный текст работы бесплатно


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.