На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


курсовая работа Економчний змст та органзаця фнансв пдприємств

Информация:

Тип работы: курсовая работа. Добавлен: 19.09.2012. Сдан: 2011. Страниц: 6. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


     Тема: «Економічний зміст та організація  фінансів підприємств» 
 

Зміст
     1.Сутність  фінансів підприємств.
     2.Функції  фінансів підприємств.
     3.Основні принципи організації фінансів підприємств.
     4.Організація управління фінансовими ресурсами на підприємствах. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

      Вступна частина
     Фінансам  належить провідна роль в економічній  системі. Це зумовлено тим, що їх функціонування визначає кількісні й якісні параметри  будь-якого економічного явища чи процесу. а також кінцеві результати діяльності.
     Фінанси є однією з найбільш важливих і складних економічних категорій. Вони мають як видиму, так і приховану форму прояву. Видима сторона фінансів проявляється у грошових потоках, які рухаються між суб'єктами фінансових відносин. Ці потоки – їх характер і форми, спрямованість і обсяги – виступають предметом практичної фінансової діяльності.
     Фінанси можуть успішно функціонувати, активно  сприяти економічному та соціальному  прогресу лише за активного втручання  у ці процеси держави.
     Призначення фінансів – забезпечити необхідні умови для здійснення процесу створення, розподілу й використання валового внутрішнього продукту в державі Це досягається шляхом створення й використання різноманітних фондів фінансових ресурсів на всіх етапах діяльності держави, підприємців і кожного громадянина.
     Фонди фінансових ресурсів, які обслуговують економічні процеси, є досить різноманітні як за методами створення, напрямками використання, рівнем відображення інтересів, так і за суб'єктами економічної  діяльності, методами виробничої й  суспільної інтеграції та кінцевою метою відповідного виду діяльності.
     Найважливіша  роль належить фінансам на рівні господарських  структур. Вплив фінансів на ефективність виробництва на рівні господарської  структури має свої обмеження, зумовлені  обмеженістю ресурсів у кожній одиниці господарювання. Звісно, кожна певна виробнича структура повинна мати можливість створювати за результатами своєї діяльності фонди фінансових ресурсів, достатні за своїм обсягом для стимулювання соціального розвитку, високих результатів виробництва, його розширення та удосконалення.
     Метою вивчення фінансів підприємства є розробка необхідних для виконання завдань  оцінювання, планування та управління фінансовими ресурсами і фінансовими  процесами на підприємствах у  сучасних ринкових умовах.
     Мета  роботи передбачає виконання таких  завдань:
      Узагальнення існуючих положень щодо виникнення та розвитку фінансів підприємств;
      Виконання аналізу поточного положення фінансової сфери;
      Дослідження особливостей діяльності окремого підприємства та фінансів підприємств в цілому;
      Встановлення  взаємозв’язку та особливостей діяльності підприємств
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
     Теоретична  частина
     1.У фінансовій системі держави головною визначальною її ланкою є фінанси підприємства, оскільки вони функціонують у сфері суспільного виробництва, в якій створюються матеріальні блага, валовий внутрішній продукт і національний дохід суспільства, а також формується основна  частина фінансових ресурсів держави. Розподіл і перерозподіл створюваних матеріальних і духовних благ у грошовій формі здійснюється за допомогою фінансів шляхом формування цільових грошових фондів у відповідних галузях народного господарства.
     Фінанси підприємства – це економічні відносини, пов’язані з рухом грошових потоків, формуванням, розподілом та використанням доходів і грошових фондів суб’єктів господарювання в процесі виробництва, розподілу, обміну та споживання. Використання фінансів дає можливість підприємствам сфери матеріального виробництва забезпечити безперервність процесу відтворення, вирішення виробничих, економічних та соціальних завдань, формування централізованих фондів грошових коштів на рівні як держави, так і суб’єктів господарювання.
     Важливою  складовою фінансів підприємства є  реалізація відносин “держава-підприємство”, які схематично зображено на мал.1.1:
     
     Економічну  сутність фінансів підприємств розкриває  сукупність грошових відносин, які  виникають у суб’єктів господарювання у процесі їх створення і здійснення ними виробничо-фінанансової діяльності. Це грошові відносини:
    між підприємствами та їх засновниками, які виникають при формуванні статутного фонду (капіталу) – одержання грошей з державного бюджету, надходження пайових внесків та ін. Сума статутного капіталу державного (муніципального)підприємства відображає розмір статутного фонду, а акціонерного товариства – суму випущених ним акцій;
    між підприємствами та іншими суб’єктами господарювання (постачальниками, покупцями, будівельними та іншими організаціями), що виникають у процесі купівлі-продажу продукції, надання послуг, тощо;
    між підприємствами та різноманітними ланками фінансово-кредитної системи щодо внесків у ці ланки (бюджет, централізовані фонди тощо) різних видів податків та платежів і отримання з них коштів на різні цілі. До них належать також фінансові відносини з органами майнового і особистого страхування з приводу сплати в них підприємствами страхових внесків і отримання від них відповідних страхових відшкодувань. У цю групу включаються також відносини підприємств з фондовим ринком та інвестиційними фондами;
    між підприємством і зайнятими на ньому працівниками з приводу формування фонду оплати праці, її виплати, матеріального заохочення; виплати дивідендів за акціями, а також стягнення грошей за завдані збитки і утримання податків;
    у межах підприємств, які виникають при розподілі отримуваних доходів і накопичень, формуванні різноманітних фондів грошових коштів. Так, при розподілі отримуваного виторгу частину його підприємства спрямовують передусім на відшкодування вартості спожитих у виробництві основних і оборотних фондів, потім – на відшкодування витрат живої праці, а з частини, яка залишилась, формують чистий дохід (прибуток), з якого створюються і поповнюються відповідні резерви і фонди:резервний, статутний, розвитку виробництва, дивідендів (в акціонерних товариствах) тощо.
     В умовах ринку виникла принципово нова група фінансових відносин, а саме відносини, пов’язані з банкрутством підприємства та призупиненням його поточних платежів та відносини, що виникають при злитті та поглинанні, а також розподілі самого підприємства.
     Іншими словами, створення і функціонування підприємств, їх господарська діяльність пов’язані з грошовими відносинами, які опосередковують процеси виробництва і продажу продукції, отримання доходів і накопичень та їх розподіл за відповідними каналами (фондами). У цьому зв’язку об’єктом фінансів підприємств є грошові відносини, пов’язані з отриманням доходів і накопичень, їх розподілом, формуванням і використанням відповідних фондів, грошових коштів. Суб’єктами є підприємства і організації, установи(банківські та бюджетні), позабюджетні фонди та інші суб’єкти господарювання.
     Матеріальною  умовою появи і функціонування фінансів є гроші, покладені в основу існування відповідних видів грошових відносин підприємств. Виникають фінансові відносини на підприємствах у процесі їх створення, здійснення ними виробничо-фінансової діяльності, розподілу доходів і накопичень, формування і використання відповідних грошових фондів.
     Таким чином, фінанси підприємств є  системою грошових відносин, що виникають  у процесі отримання і розподілу грошових доходів і накопичень, формування і використання відповідних фондів грошових коштів.
     Матеріальною  базою фінансів підприємств є виробництво, тобто у процесі виробництва продукції, її продажу формуються відповідні доходи підприємств, фонди грошових коштів. Фінанси підприємств і виробництво взаємопов’язані і впливають один на одного. Що стабільніше економіка підприємств, то стійкіше їх фінансове становище. Іншими словами, стійкість фінансового становища підприємств забезпечується зростанням виробництва і підвищенням його ефективності.
     Матеріальним  змістом фінансів підприємств є фонди грошових коштів, які створюються на підприємствах у процесі розподілу їх доходів і накопичень. Призначення фінансів підприємств – забезпечувати фінансовими ресурсами безперервність процесу виробництва суб’єктів господарювання, розширювати їх виробничі фонди (основні й оборотні), активно впливати на підвищення продуктивності праці, зниження собівартості продукції, збільшення накопичень і підвищення ефективності виробництва.
     Специфічні  ознаки фінансів підприємств виражають  грошові відносини, що залежать  від первинного розподілу вартості валового внутрішнього продукту, формування і використання грошових доходів  і децентралізованих фондів. 

     2.Фінанси підприємств як складова частина фінансової системи займають визначальне місце у структурі фінансових відносин суспільства. Вони функціонують у сфері суспільного виробництва, де створюється валовий внутрішній продукт, матеріальні та нематеріальні блага, національний дохід - основні джерела фінансових ресурсів. Саме тому від стану фінансів підприємств залежить можливість задоволення суспільних потреб, фінансова стійкість країни.
     У процесі відтворення фінанси  підприємств як економічна категорія  проявляються та виражають свою суть, свою внутрішню властивість через такі функції:
    формування фінансових ресурсів у процесі виробничо-господарської діяльності;
    розподіл та використання фінансових ресурсів для забезпечення операційної виробничої та інвестиційної діяльності, для виконання своїх фінансових зобов'язань перед бюджетом, банками, господарюючими суб'єктами;
    контроль за формуванням та використанням фінансових ресурсів у процесі відтворення. Формування фінансових ресурсів на підприємствах відбувається під час формування статутного фонду, а також у процесі розподілу грошових надходжень у результаті повернення авансованих коштів у основні та оборотні фонди, використання доходів на формування резервного фонду, фонду споживання і фонду накопичення. У зв'язку з цим поняття "формування" та "розподіл" доцільно розглядати як єдиний процес у суспільному виробництві. Утворення грошових фондів завжди передбачає розподіл валових доходів. Формування та використання фінансових ресурсів на підприємствах - це процес утворення грошових фондів для фінансового забезпечення операційної та інвестиційної діяльності, виконання фінансових зобов'язань перед державою та іншими суб'єктами господарювання.
     Контроль за формуванням та використанням фінансових ресурсів випливає з притаманної фінансам здатності об'єктивно відображати кількісні й вартісні пропорції виробництва та реалізації продукції, робіт, послуг. Зокрема, напрямки та використання фінансових ресурсів пов'язані з виконанням зобов'язань підприємств перед фінансово-кредитною системою та суб'єктами господарювання. Грошовий контроль взаємовідносин між підприємствами та організаціями в процесі оплати поставлених товарів, наданих послуг, виконаних робіт дає змогу негайно встановити, чи дотримано умови господарських угод.
     За  умов ринкової економіки, коли підприємства мусять самостійно вирішувати проблеми фінансового забезпечення власної виробничо-господарської та інвестиційної діяльності, значно зростає роль фінансів підприємств. До найважливіших завдань останніх належить забезпечення стабільності економіки та суспільного життя в країні. Це досягається в процесі оптимізації розподілу та перерозподілу валового внутрішнього продукту як на рівні підприємств, так і на загальнодержавному рівні. На макроекономічному рівні фінанси підприємств забезпечують формування фінансових ресурсів країни через бюджет та позабюджетні фонди.
     Важливою  є роль фінансів підприємств у  забезпеченні збалансованості в  економіці країни матеріальних та грошових фондів, призначених для споживання та нагромадження. Забезпечення такої  збалансованості великою мірою впливає на стабільність національної валюти, грошового обігу, стану розрахунково-платіжної дисципліни в народному господарстві.  

     3.Функціонування фінансів підприємств здійснюється не автоматично, а за допомогою цілеспрямованої їх організації.
     Під організацією фінансів підприємств розуміють форми, методи, способи формування та використання ресурсів, контроль за їх кругообігом для досягнення економічних цілей згідно з чинним законодавством.
     В основу організації фінансів підприємств  покладено комерційний розрахунок, який базується на принципах саморегулювання, самоокупності та самофінансування.
     Принципи організації фінансів підприємств:
    плановості - забезпечує відповідність обсягів продажу та витрат, інвестицій вимогам ринку, стану кон'юнктури та платоспроможного попиту, тобто можливість здійснення своєчасних розрахунків; даний принцип у найбільшому обсязі реалізується при впровадженні сучасних методів внутрішнього фінансового планування (бюджетування) та контролю
    фінансового співвідношення термінів (строків) — забезпечує мінімальний розрив у часі між отриманням та використанням коштів, що досить важливо в умовах нестійкого податкового режиму та в умовах інфляції; при цьому під використанням коштів розуміють і можливості їх збереження при розміщенні в активи, що легко реалізуються (цінні папери, депозити тощо);
    взаємозалежності фінансових показників - забезпечує врахування змін в діючому законодавстві, регулює підприємницьку діяльність, оподаткування, обліковий процес, обов'язкову фінансову звітність тощо;
    гнучкість (маневреність) - забезпечує можливість маневру у випадку недосяжності планових обсягів продаж, перевищення планових витрат за поточною та інвестиційною діяльністю;
    мінімізація фінансових витрат — забезпечує те, що будь-які інвестиції та інші витрати повинні бути найбільш "дешевими";
    раціональності - забезпечує вкладення капіталу в найбільш ефективні інвестиції та мінімізує фінансові ризики;
    фінансової стійкості - забезпечує фінансову незалежність від інших джерел фінансування, тобто сприяє дотриманню критичної точки питомої ваги власного капіталу в загальній його величині та платоспроможності підприємства (його здатності до термінового погашення короткострокових зобов'язань).
     Але в період розвитку ринкової економіки  в сучасних умовах в Україні ці принципи доповнюються іншими принципами перехідного періоду, а саме:
    зацікавленості в результатах діяльності підприємства, що означає, що форми, системи та розмір оплати праці, стимулюючі та компенсаційні виплати та інші види доходів самостійно встановлюються господарюючим суб'єктом; в останній час в умовах різкого підвищення рівня безробіття цей принцип дещо втратив свою значимість щодо найманих працівників;
    матеріальної відповідальності, означає, що за порушення договірних, кредитних, податкових зобов'язань підприємство несе матеріальну відповідальність у вигляді штрафів, пені, неустойки; застосування цього принципу залежить від правового поля, в якому функціонують підприємства, яке в сучасних умовах в Україні незбалансоване за всіма нормативними та законодавчими актами та є досить недосконалим;
    здійснення контролю за фінансово-господарською діяльністю, що передбачає розвиток внутрішнього та зовнішнього вартісного контролю; але в Україні достатнього розвитку набув зовнішній контроль за виконанням податкових зобов'язань та використанням державних коштів, а інші види фінансового контролю потребують розвитку та удосконалення;
    створення достатніх фінансових резервів, що забезпечує захищеність підприємства в умовах недосконалого ринку, інфляції, нерозвинутого правового поля, фінансових та інших страхових ризиків; з розвитком держави, підприємництва та ринкових відносин, системи фінансового менеджменту та покращання економічного стану в країні значення цього принципу буде поступово знижуватись.
     На  організацію фінансів підприємств впливає сфера діяльності (матеріальне виробництво, невиробнича сфера), галузева підпорядкованість (промисловість, транспорт, будівництво, сільське господарство, торгівля тощо), види (напрямки) діяльності (експорт, імпорт), організаційно-правова форма підприємницької діяльності (проявляється у процесі формування капіталу (статутного фонду), розподілу прибутку, утворення грошових фондів, внутрішньовідомчого розподілу засобів, у взаємовідносинах із бюджетом тощо). 

     4. Для найефективнішого використання у виробництві виробничих факторів, а також грошових коштів і фінансових ресурсів запроваджується управління ними. Управління виробництвом є доцільною, цілеспрямованою діяльністю людей щодо поліпшення використання відповідних його факторів і зміцнення економіки підприємства загалом. Оскільки фінанси є кровоносною системою економіки, то вони також потребують управління.
     Управління  фінансами підприємств  — це управління у сфері грошових відносин щодо формування, розподілу і використання грошових доходів, нагромаджень і фінансових ресурсів з метою найефективнішого їх використання і підвищення платоспроможності підприємства.
     Крім  того, до управління фінансами підприємств  належить визначення потреби в оборотних  активах в обсягах, що забезпечують мінімальні розміри виробничих запасів, незавершеного виробництва, залишків готової продукції для виконання виробничої програми й ефективного їх використання.
     Управління  фінансами включає також визначення обсягів капіталовкладень і джерел їх фінансування, виявлення резервів підвищення платоспроможності й ефективності виробництва.
     При створенні системи управління фінансовими  ресурсами підприємства необхідно  рухатися від функцій і створюваних  ними процесів до структури системи. Тобто хід її побудови повинен передбачати такі етапи, а саме:
    створення структурно-елементної моделі проектованої системи управління фінансовими ресурсами підприємства;
    визначення, формулювання та класифікація функцій, уточнення чи всі функції визначені і чітко сформульовані;
    перевірка складу та змісту функцій вимогам критеріїв ефективності ведення управління фінансовими ресурсами підприємств;
    побудова функціональної діаграми та виявлення необхідних та дубльованих функцій;
    складання схеми функціональних зв’язків та виявлення непотрібних і дубльованих;
    уточнення рівня виявлених резервів;
    декомпозиція функцій та складання часткових діаграм для процедур та операцій, складання часткових схем функціональних взаємозалежностей;
    визначення носіїв функцій та витрат на їх здійснення;
    визначення рівня якості виконання функцій;
    визначення ступеня значущості функцій;
    побудова діаграми значущості функцій, витрат на їх здійснення та рівня якості;
    визначення чи відповідає значення функцій витратам та рівню якості;
    побудова функціонально-структурної моделі системи управління;
    реалізація моделі на приктиці.
     Вдосконалення організації управління фінансовими ресурсами підприємств необхідно розглядати, як один з головних факторів підвищення ефективності будь-якої виробничо-господарської діяльності. Від цього залежить покращення позицій підприємства в конкурентній боротьбі, його стабільне функціонування та динамічний розвиток.
     Об’єктами управління у сфері фінансів підприємств  є фінансові відносини, що виникають  між підприємствами і їх засновниками, державою, комерційними структурами, іншими підприємствами і фізичними особами; доходи і нагромадження (прибуток), їх формування, розподіл і використання; фінансові ресурси, джерела їх формування, склад і структура; склад, структура і кругообіг капіталу; грошові фонди, їх формування і використання; грошовий обіг у відтворювальному процесі тощо.
     Суб’єктами  управління фінансами на рівні підприємства є його керівник, планово-фінансова  служба, фінансові менеджери. Основними завданнями фінансової служби є фінансовий аналіз діяльності підприємства; розробка і реалізація фінансових планів; визначення потреби підприємства у фінансових ресурсах в обсягах, необхідних для виконання плану економічного і соціального розвитку; мобілізація фінансових ресурсів у запланованих обсягах; своєчасне й у повному обсязі виконання фінансових зобов’язань перед бюджетом, позабюджетними централізованими фондами, постачальниками, працівниками тощо; виявлення резервів збільшення доходів, прибутку, підвищення ефективності виробництва і платоспроможності підприємства; здійснення контролю за формуванням і ефективним використанням доходів, прибутку і фінансових результатів.
     В цих умовах необхідна наукова  організація роботи з управління фінансовими ресурсами, що забезпечить високий рівень планування фінансових ресурсів, прийняття оптимальних рішень з врахуванням їх економічного і соціального ефекту. Добре знання основ фінансів, кредиту, планування буде сприяти раціональній організації управління фінансовою діяльністю, посиленню впливу фінансово-кредитного механізму на кінцеві результати роботи і на цій основі підвищенню ефективності виробництва в умовах переходу до ринкової економіки.
     Управління  фінансами виключає також сферу  фінансового забезпечення капітальних  вкладень на технічне переобладнання, реконструкцію та розширення підприємств. У цьому разі фінансисти мусять точно визначити: власні джерела фінансування капітальних вкладень, передовсім амортизаційні відрахування та чистий прибуток; залучені кошти, які можуть надійти від емісії цінних паперів; можливості одержання довгострокових кредитів.
     Безпосереднім завданням управління фінансами  підприємств є забезпечення формування та правильного розподілу виручки  від реалізації продукції для  відновлення оборотних коштів, формування амортизаційного фонду, валового та чистого доходу. Кожне підприємство прагне забезпечити ліквідність оборотних активів для своєчасного погашення короткострокової кредиторської заборгованості. Тому своєчасне та повне надходження виручки від реалізації продукції постійно контролюється фінансовими менеджерами.
     Управління  фінансами підприємств включає  також сферу формування, розподілу  та використання прибутку, який залишається  в розпорядженні підприємства. Розподіл прибутку є однією з форм реалізації економічних інтересів учасників процесу відтворення. Так, у результаті фінансово-господарської діяльності підприємств держава одержує свою частку у вигляді податків, підприємство - у вигляді чистого прибутку, а працівники - від розподілу і використання частини прибутку. Від регулювання розподілу чистого доходу залежить мотивація розвитку виробництва, можливість дальшого збільшення прибутку. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Розрахунково-аналітична частина
     Фінансовий  стан підприємства – це здатність, спроможність підприємства фінансувати свою діяльність. Він характеризується забезпеченням фінансовими ресурсами, які необхідні для нормального функціонування підприємства, доцільністю їх розміщення та ефективність використання, фінансовими взаємовідносинами з іншими юридичними та фізичними особами, платоспроможністю та фінансовою стійкістю.
     Аналізом  фінансового стану займаються не тільки керівники і відповідні служби підприємства, але і його засновники, інвестори з метою вивчення ефективності використання ресурсів, банки для  оцінки умов кредитування і визначення ступеня ризику, постачальники для своєчасного одержання платежів, податкові інспекції для виконання плану надходження коштів у бюджет .Відповідно до цього аналіз поділяється на внутрішній і зовнішній.
     Внутрішній  аналіз - проводиться службами підприємства і його результати використовуються для планування, контролю і прогнозування фінансового стану. Його ціль - установити планомірне надходження коштів і розмістити власні і позикові кошти таким чином, щоб забезпечити нормальне функціонування підприємства, одержання максимуму прибутку і виключення банкрутства.
     Зовнішній аналіз - здійснюється інвесторами, постачальниками матеріальних і фінансових ресурсів, що контролюють підприємство, на основі звітності, що публікується. Його ціль - установити можливість вигідного вкласти кошти, щоб забезпечити максимум прибутку і виключити ризик утрати.
     У процесі функціонування підприємства величина активів, їхня структура перетерплюють  постійні зміни. Найбільш загальне уявлення про якісні зміни, що мали місце, у структурі засобів і їхніх джерел , а також динаміці цих змін можна одержати за допомогою вертикального і горизонтального аналізу звітності.
     Вертикальний  аналіз показує структуру засобів підприємства і їхніх джерел. Вертикальний аналіз дозволяє перейти до відносних оцінок і проводити господарські порівняння економічних показників діяльності підприємств, що розрізняються по величині використаних ресурсів, згладжувати вплив інфляційних процесів, що спотворюють абсолютні показники фінансової звітності.
и т.д.................


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть полный текст работы бесплатно


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.