Здесь можно найти образцы любых учебных материалов, т.е. получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ и рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


реферат Визначення функцй фнансв

Информация:

Тип работы: реферат. Добавлен: 24.09.2012. Сдан: 2012. Страниц: 7. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


План
Вступ
    Поняття та сутність фінансів
    Дискусійні питання визначення функцій фінансів
Висновки 
Список  використаної літератури 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ
      Фінанси є однією з найважливіших економічних  категорій що відображає економічні відносини в процесі створення і використання грошових засобів. Їхнє виникнення відбулось в умовах переходу від натурального господарства до регулярного товарно-грошового обміну і було тісно пов’язане з розвитком держави і його потреб в ресурсах.
      Важливою  ознакою фінансів як економічної категорії є розподільчий характер фінансових відносин. Фінанси істотно відрізняються від інших економічних категорій , що функціонують на стадії вартісного розподілу : кредиту, заробітної плати і ціни.
      Умовою  функціонування фінансів є наявність грошей, а причиною появи фінансів служить потреба суб’єктів господарювання і держави в ресурсах, що забезпечують їхню діяльність. Дана тема є актуальною, оскільки без фінансів неможливо забезпечити індивідуальний і суспільний кругообіг  виробничих фондів на розширешій основі, регулювати галузеву і територіальну структуру економіки, стимулювати найновіші впровадження науково-технічних досягнень, задовольняти інші суспільні потреби.
      З допомогою державних фінансів відбувається регулювання масштабів суспільного виробництва в галузевому і територіальному аспектах захист навколишнього середовища і задоволення інших суспільних потреб. Фінанси об’єктивно необхідні, бо зумовлені потребами суспільного розвитку. Держава же може, враховуючи об’єктивну необхідність фінансових відносин, розробляти різноманітні форми їхнього використання: вводити або скасовувати різноманітні вигляди платежів, змінювати форми використання фінансових ресурсів.
      Сутність  фінансів найповніше проявляється у  їх функціях. Функції конкретизують сутність фінансів, розкривають їх економічний зміст. Вони являють собою об’єктивно притаманні фінансам властивості, але їх прояв можливий лише в процесі діяльності людини. Тому функції фінансів необхідно розглядати, як їх внутрішню, потенційну властивість прояву у певній сфері суспільних відносин за обов’язкової участі людини.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    1.Поняття  та сутність фінансів
   Термін  «фінанси» (fіnansіa) виник у XІІІ-XV ст. у торгових містах Італії і
спочатку  означав будь-який грошовий платіж. Надалі цей термін вживався як
поняття, пов'язане із системою грошових відносин між населенням і державою та утворення держфондів грошових коштів.
     Таким чином цей термін відображав: грошові  відносини між двома суб'єктами; володіння суб'єктами різними правами у процесі цих відносин;
формування  у процесі цих відносин загальнодержавного фонду грошових
коштів  – бюджету, тому ці відносини мали фондовий характер; регулярне
надходження коштів у бюджет шляхом обов’язкового  оподаткування, зборів та ін. платежів державно - примусового характеру.
     Це  основні ознаки фінансів, за якими  можна безпомилково виділити їх із всієї сукупності грошових відносин. Проте, наприклад, грошові відносини
між громадянами, між громадянами і роздрібною торгівлею не можна віднести до фінансів, тобто фінанси – це завжди грошові відносини, але будь-які грошові відносини не завжди фінансові.
     Ключові слова: фінанси, гроші, грошові відносини, фінансові відносини, фінансові ресурси, розподіл й перерозподіл фінансових ресурсів, фінансове забезпечення, фінансове регулювання
     Таким чином, умовою функціонування фінансів є наявність грошей, а причиною проявів фінансів служить потреба суб'єктів господарювання і
держави в ресурсах, що забезпечують їхню діяльність. Фінанси незамінні тому, що дозволяють пристосувати пропорції виробництва до потреб споживання, забезпечуючи у сфері господарювання несталі відтворювальні потреби. Це відбувається за допомогою формування грошових фондів цільового призначення. Розвиток суспільних потреб приводить до зміни складу й структури грошових (фінансових) фондів, створюваних у розпорядженні суб'єктів господарювання.
     За  допомогою державних фінансів відбувається регулювання масштабів суспільного виробництва в галузевому і територіальному аспектах, захист навколишнього середовища та задоволення інших суспільних потреб.
     Є декілька визначень  сутності фінансів:
     Фінанси - це сукупність грошових відносин, організованих державою, у
процесі яких здійснюється формування і використання загальнодержавних
фондів  грошових коштів для вирішення економічних, соціальних і політичних
завдань.
     Фінанси – це сукупність грошових відносин, що виникають у процесі
створення фондів грошових коштів і суб'єктів  державної, приватної,
колективної та ін. форм господарювання і держави  та використання їх з метою відтворення, стимулювання і задоволення соціальних потреб суспільства .
     Фінанси – це сукупність грошових відносин, пов’язаних з формуванням, мобілізацією і розміщенням фінансових ресурсів та з обміном, розподілом і перерозподілом вартості створеного на основі їх використання валового внутрішнього продукту, а за певних умов і національного багатства.
     Відмінність у визначенні фінансів як зарубіжною, так і вітчизняною
фінансовою  наукою полягає у виборі різноманітних  проявів фінансів для їх
ідентифікації та характеристики.
      Джерела формування фінансових ресурсів наведені на рис. 1. 
 
 
 
 
 
 
 

Рис.1. Джерела формування фінансових ресурсів
     Методологічною  основою вивчення сутності і призначення  фінансів,
особливостей  їх функціонування є економічні вчення про товарно-грошові
відносини, розширене відтворення, про природу  і функції держави.
     Ключовими елементами визначення сутності фінансів є характеристика
фінансових  відносин і фінансової діяльності.
     Фінансові відносини – це відображення руху вартості від одного суб’єкта до іншого, що характеризується процесами обміну, розподілу й перерозподілу і проявляється у грошових потоках.
     Фінансова діяльність будь –якого суб’єкта проявляється у формуванні доходів і здійсненні витрат.
  Об'єктами дії розподільної функції фінансів виступають вартість
валового  суспільного продукту (в її грошовій формі), а також частина
національного багатства (у грошовій формі).
     Суб'єктами при фінансовому методі розподілу виступають юридичні й
фізичні особи (держава, підприємства, об'єднання, організації, установи,
громадяни), що є учасниками відтворювального процесу, в розпорядженні яких формуються фонди цільового призначення .
     Характерними ознаками фінансів є:
- обмінно-розподільний характер;
- рух вартості від одного суб’єкта до іншого;
- грошова форма відносин;
- формування доходів і здійснення видатків;
- еквівалентний за призначенням характер обміну й розподілу і
   нееквівалентний перерозподілу.
     Однією  з головних ознак фінансів є грошова  форма виявлення і відображення фінансових відносин реальним рухом коштів. Реальний рух коштів відбувається на другій і третій стадіях відтворювального процесу - в розподілі й обміні: Гроші – Товар –Виробництво – Товар* - Гроші *
          На другій стадії рух вартості у грошовій формі відбувається відособлено від руху товарів і характеризується її відчуженням (переходом з
рук одних власників у руки інших) чи цільовим відокремленням (у рамках одного власника) кожної частини вартості.
      На  третій стадії розподілена вартість (у грошовій формі) обмінюється на товарну форму. Відчуження самої вартості тут не відбувається. Тобто на другій стадії відтворення має місце однобічний рух грошової форми вартості, а на третій - двосторонній рух вартостей, одна з яких знаходиться у грошовій формі, а інша - в товарній. На третій стадії відтворювального процесу відбуваються обмінні операції, що не вимагають якого-небудь суспільного інструмента, фінансам тут немає місця.
      Областю виникнення і функціонування фінансів є друга стадія відтворювального процесу, на якій відбувається розподіл вартості суспільного продукту за цільовим призначенням і суб'єктами господарювання, кожний з яких повинен одержати свою частку в зробленому продукті. Тому важливою ознакою фінансів як економічної категорії є розподільний характер фінансових відносин.
      Використання  фінансових ресурсів здійснюється в  основному через грошові фонди спеціального цільового призначення, хоча можлива і нефондова форма їхнього використання.
      Фінанси пов’язані з функціонуванням, розподілом і використанням централізованих і децентралізованих фондів, грошових коштів з метою виконання функцій і завдань держави і забезпечення розширеного виробництва.
      Фінанси відрізняються від грошей як сутністю, так і функціями.
Гроші – це загальний еквівалент, за допомогою  якого виміряються
витрати відтворення.
      Фінанси відображають грошові  відносини, що складаються  між:
– підприємствами у процесі придбання товарно-матеріальних цінностей,
реалізації  продукції, послуг;
– підприємствами і державою при сплаті податків до бюджету ;
– державою і громадянами при оподаткуванні;
– СПД, громадянами й позабюджетними фондами  при внесенні платежів та
одержанні ресурсів;
– відношенням  між ланками бюджетної системи;
– між  органами страхування, СПД, населенням.
      Фінанси суб'єктів господарювання є основним елементом фінансової системи і являють собою грошові відносини, пов'язані з формуванням і
розподілом фінансових ресурсів.
 
 
 
 
 
 
 
 

Рис. 2. Формування фінансових ресурсів підприємств
      Централізовані  фінансові ресурси концентруються державою і створюються за рахунок податків, обов’язкових відрахувань, кредитної емісії
НБУ.
      Децентралізовані  фінансові ресурси – це кошти підприємств (СПД) та інших суб’єктів господарювання.
      Фінансові ресурси формуються за рахунок:
- власних і прирівняних до них засобів (акціонерний капітал, пайові внески, прибуток, цільові надходження і т.д.);
- мобілізованих на фінансовому ринку ресурсів (кредити довгострокові й короткострокові, кошти, що надходять від операцій з цінними паперами );
- бюджетні субсидії, що надходять у порядку перерозподілу (субвенції і т.п.).
      Фінанси суб'єкта господарювання виконують три  функції:
- формування, підтримка оптимальний структури і нарощування виробничого потенціалу підприємства;
- забезпечення поточної фінансово-господарської діяльності;юбд6є.
- забезпечення участі СПД у здійсненні соціальної політики. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

2. Функції фінансів
      Сутність  фінансів найповніше проявляється у  їх функціях. Функціїї конкретизують  сутність фінансів, розкривають їх економічний зміст. Вони являють  собою об’єктивно притаманні фінансам властивості, але їх прояв можливий лише в процесі діяльності людини. Отже, функції фінансів необхідно розглядати , як їх внутрішню, потенційну властивість прояву у певній сфері суспільних відносин за обов’язкової участі людини.
      Функції фінансів:
    розподільна;
    контрольна.
2.1.Розподільна функція фінансів
      Розподільна функція фінансів. Основне завдання фінансів полягає у здійсненні розподілу і перерозподілу валового внутрішнього продукту. Саме у сфері розподілу проявляються властиві фінансам риси, і в першу чергу, їх розподільний характер. Об'єктом розподілу, що здійснюється з допомогою фінансів, служить валовий внутрішній продукт, а суб'єктами розподілу виступає держава, господарські суб'єкти і фізичні особи.
      Розподільна функція фінансів виявляється в  різних сферах економічних відносин, які виникають між державою з одного боку та господарськими суб'єктами і фізичними особами - з іншого. Такі економічні відносини носять двосторонній характер. Це означає, що, по-перше, господарські суб'єкти і фізичні особи вносять до бюджету держави певні платежі у формі податків, обов'язкових платежів та відрахувань до позабюджетних фондів, а, по-друге, вони отримують від суб'єктів фінансової системи певний обсяг грошових коштів у формі цільового фінансування, субсидій, допомоги тощо.
      Розподіл  і перерозподіл ВВП може мати різноманітний характер, зокрема міжрегіональний. Він відбувається за допомогою державного бюджету, тобто формування бюджетів усіх адміністративних територіальних одиниць здійснюється із застосуванням розподільної функції фінансів.
      Міжгалузевий  розподіл також відбувається за допомогою державного бюджету, тобто через бюджетний механізм (надання пільг, фінансової підтримки тощо). Із одних галузей держави фінансові ресурси вилучаються, а в інші спрямовуються. На цій основі виникає фінансове регулювання галузей і народного господарства. Таким шляхом здійснюється цілеспрямований вплив з метою дотримання необхідних пропорцій розвитку всіх галузей народного господарства.
      Внутрішньогосподарський розподіл охоплює складний процес розподілу  виручки і чистого прибутку за відповідними фондами (потоками) грошових коштів цільового призначення. Тут розподільні відносини виникають між підрозділами господарського суб'єкта як окремими колективами і різними групами підприємства. Утворення і використання фондів у сфері внутрішньогосподарського розподілу відбувається без зміни власника.
      Необхідною  умовою здійснення розподільного процесу  є отримання грошової форми вартості ВВП. Фінансові відносини охоплюють  лише вартісну форму і не пов'язані  з розподілом у натуральній формі  вартості.
      Використання  фондів грошових коштів часто носить характер продовження розподільного процесу у формі подрібнення або збільшення фондів грошових коштів. У результаті відбувається формування фондів вужчого або ширшого призначення. Інколи з використанням фондів не відбувається формування нових фондів, але в дійсності всередині фонду продовжується розподільний процес. В цьому випадку відбувається розмежування фінансових ресурсів за цільовим призначенням. Наприклад, фонд соціальних потреб не ділиться на будь-які фонди, але частина його використовується на утримання об'єктів культури, спорту, охорони здоров'я людей тощо, а частина - на фінансування житлового господарства.
      Важлива особливість розподільної функції  зумовлена тим, що фінансові операції не завжди супроводжуються переходом  вартості від одного суб'єкта до іншого. Це, зокрема, відносини внутрішньо- господарського розподілу. В процесі розподілу не відбувається зміна власності. Цим фінанси відрізняються від інших розподільних категорій, де розподіл відбувається із застосуванням інших розподільних категорій (кредит, ціна, зарплата), і має місце зміна форми власності.
      Отже, під розподільною функцією фінансів слід розуміти прояв їх внутрішніх властивостей у процесі розподілу  валового внутрішнього продукту у формі  утворення фондів (потоків) грошових коштів, їх розміщення та використання за цільовим призначенням. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

2.2. Контрольна функція  фінансів
      Із  сутності фінансів як розподільної категорії  випливає контрольна функція. З її допомогою  виявляються кількісні та якісні сторони діяльності.
      З допомогою контрольної функції фінансів надається інформація про склад кількісних показників розподілу; пропорції та співвідношення фондів нагромадження і споживання; джерела формування фондів, їх економне і цільове використання.
      Фінансовий  стан господарських суб'єктів та інших підрозділів суспільства аналізується через систему фінансових показників. Вони носять узагальнюючий характер і комплексно відображають різні сфери і сторони діяльності суб'єктів господарювання. Такі показники, як прибуток і рентабельність, формуються під впливом численних елементів. Але в цілому вони комплексно відображають фінансові результати діяльності суб'єктів господарювання. Саме фінансові показники дозволяють виявити не лише певний бік діяльності, а всебічно розгля­дати і оцінювати їх діяльність.
      В умовах ринкової економіки діє ряд  економічних законів розподілу, і кожен з них повинен бути підконтрольним. За допомогою контролю можна спрямовувати розподільний процес у необхідному напрямку і своєчасно  ліквідувати будь-які порушення  і диспропорції. Оскільки фінансам належить головна роль у вартісному розподілі валового внутрішнього продукту, то фінансовий контроль виступає основною формою грошового контролю.
      Контрольна  функція є внутрішньою властивістю  фінансів як розподільної категорії. Але за формою виявлення вона відображає властивості самостійного характеру функціонування.
      Контрольна  функція фінансів реалізується у  всіх сферах фінансових відносин. Вона проявляється у процесі переміщення  вартості від одного власника до іншого, а також при визначенні цільового спрямування коштів у межах одного господарського суб'єкта. У розподільному процесі контрольна функція фінансів може відбуватися раніше від розподільного процесу, одночасно з ним, а також після розподільного процесу. Це створює уяву відриву контрольної функції фінансів від розподільної.
      Отже, контрольна функція фінансів являє  собою прояв об'єктивної властивості  контролю розподілу валового внутрішнього продукту за відповідними фондами, їх розміщенням і використанням  та цільовим призначенням.
      Із  наведеного визначення контрольної  функції фінансів випливає, що вони у цій функції не можуть автоматично  здійснювати контроль і видавати необхідну інформацію. Тут йдеться  лише про внутрішню властивість  фінансів, їх здатність здійснювати  контрольну діяльність. Фінанси, як і будь-яка інша економічна категорія, не функціонує без участі людей. Водночас не можна ототожнювати поняття контрольної функції фінансів і фінансового контролю. Фінансовий контроль є практичним використанням контрольної функції фінансів. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

2.3. Дискусійні питання функцій фінансів
      Вітчизняні  фінансисти сходяться на думці, що фінанси  на мак-роекономічному рівні виконують  дві функції: розподільну і контрольну15. За допомогою розподільної функції відбувається розподіл виробленого валового внутрішнього продукту, а за допомогою контрольної функції фінанси виступають засобом контролю за правильністю і своєчасністю проведення розподілу.
      Виходячи  з позиції єдності природи  і суті фінансів на макроеко-номічному  і мікроекономічному рівнях, виводяться і єдині функції, тим самим спрощується проблема. Так, у навчальному посібнику "Фінанси підприємств" наголошується: "Фінанси підприємств, що випливає з їх економічної природи, виконують такі ж функції, як і державні фінанси: розподільчу і контрольну". В іншому навчальному посібнику підкреслюється: "Фінанси підприємств як економічна вартісна категорія у процесі відтворення виявляються через дві головні функції: розподільчу і контрольну". Методологічні вади такої концепції полягають в ототожнені сутності самої категорії і проблеми механізму її дії. До того ж прихильники цієї концепції не зважають, що відсутність різниці у функціях різних сфер фінансової системи України позбавляє економічного змісту їх поділ. Вони не допускають думки, що сутність функціонування фінансів може бути спільною, а їх функції - різні. В межах єдиної сутності функціонування фінансів розбіжності між окремими елементами проявляються в тому, що для фінансів на мак-роекономічному рівні важливішими є одні, а для фінансів на мікроекономічному рівні - інші функції.
      Обмеження ролі функціонування фінансів підприємств  лише розподільною і контрольною  функціями недостатньо повно  характеризує активну роль фінансів у процесі відтворення. Розглядаючи  механізм дії контрольної функції, яка займає побічну позицію щодо виробничого процесу, а розподільча функція починає свою дію після завершення акту виробництва продукції, виходить, що фінанси не беруть участі у процесі виробництва.  Водночас, на нашу думку, участь фінансів у виробничому процесі виражається у забезпеченні процесу виробництва фінансовими ресурсами, що створює умови для здійснення виробництва.
      Проф.Д.А.Аллахвердян, проф.Д.С.Моляков, Н.В.Гаретовський і  багато інших авторів виділяють  лише дві функції фінансів (розподільчу і контрольну). Проте не менша кількість учених економістів дотримуються думки про те, що фінансам властиві такі три функції (проф.Н.Г.Сичов, проф.Е.А.Вознесенський та інші):
-   формування   фінансових  ресурсів   у  процесі   виробничо-
господарської діяльності;
-  розподіл та використання фінансових ресурсів для забезпе­
чення операційної фінансової та інвестиційної  діяльності, для вико­
нання   своїх   фінансових   зобов'язань   перед   бюджетом,   банками,
суб'єктами господарювання;
- контроль за формуванням та використанням фінансових ре­
сурсів  у процесі відтворення".
      Фінанси грають важливу роль в суспільному  відтворенні, з їхньою допомогою  може стимулюватися ефективне використання факторів виробництва, регулюватися вартісні пропорції, забезпечуватися умови для проведення режиму економії  і т.д. Однак ототожнювати ці результати ,що досягаються завдяки функціонуванню фінансів, з їхніми функціями неправомірно.
      Деякі автори не визнають розподільчої  функції  фінансів, рахувавши, що вона не висловлює їхню специфіку, оскільки процеси вартісного розподілу обслуговуються різними економічними категоріями . Але прибічники розподільчої функції зовсім не рахують , що вона породжена самим фактом функціонування фінансів на другій стадії відтворювального процесу, а навпаки, вони зв’язують її з специфічним суспільним призначенням фінансів, підкреслюючи, що жодна інша категорія, діюча на стадії вартісного розподілу, не є настільки «розподільчою», як фінанси.
      Деякі ж економісти вважають, що фінансам притаманні три функції: формування грошових фондів (доходів), використання грошових фондів (доходів) і контрольна. Однак, перші дві хоча реально існують але вони більше нагадують механізм реалізації розподільої функції, ніж самостійний засіб чинності категорії фінансів.
      Наступна  характеристика функцій фінансів підприємств  у наведеному вище підручнику "Фінанси  підприємств" об'єднує перших дві функції в одну. Зокрема: "...поняття "формування" та "розподіл" доцільно розглядати як єдиний процес у суспільному виробництві".
      Необхідно наголосити, що у зазначеному вище визначенні першої функції фінансів підприємств термін "формування" характеризує дію, що відображає наповнення до повного складу. Водночас для фінансів підприємств важливим є не просто наповнення, а прийняття заходів, що гарантує безперервну діяльність. Цьому процесу більше відповідає термін "забезпечення". Тому видається, що забезпечення підприємств фінансовими ресурсами і їх використання складає особливу функцію в процесі господарської діяльності, яка відрізняється від функції організації процесу виробництва і реалізації продукції. Отже, утворення і використання фінансових ресурсів належить, на мою думку, до розподільної функції, а забезпечення постійної потреби фінансово-господарської діяльності фінансовими ресурсами - це самостійна функція фінансів підприємств.
      Безперервний  процес виробництва потребує головним чином забезпечення підприємств  фінансовими ресурсами і на початковій (формування статутного капіталу), і  на наступних стадіях організації  господарської діяльності. Крім того, авансування оборотного капіталу може бути зумовлено затримками в реалізації партії готової продукції та з виникненням неплатежів (дебіторської заборгованості).
      Отже, у процесі відтворення фінанси  підприємств виконують три функції:
1.Забезпечення   фінансовими ресурсами   фінансово-господарської діяль-ності підприємств.
2. Розподільна.  За її допомогою здійснюється  розподіл створе­
ного  суб'єктом господарювання валового внутрішнього продукту на
частини, одна з яких підлягає перерахуванню до Державного бюджету
і позабюджетних  фондів, а інша - залишається у  його розпорядженні.
В результаті цієї функції відбувається спрямування  фінансових ресур­
сів на поповнення статутного капіталу, відновлення  авансованих кош­
тів у  основний і оборотний капітал, формування резервного фонду,
и т.д.................


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть полный текст работы бесплатно


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.