На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


курсовая работа Розглянути комерцйн ризики, повязан з впровадженням нового торгового обладнання

Информация:

Тип работы: курсовая работа. Добавлен: 25.09.2012. Сдан: 2011. Страниц: 12. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):



      РЕФЕРАТ 

      Пояснювальна  записка – 37с.; формул – 4; джерел – 10. 

      Об’єкт  дослідження – приватне підприємство "Сервіс - Експрес".
      Мета  роботи – розглянути комерційні ризики, пов'язані із впровадженням нового торгового обладнання.
         Методи дослідження – статистичний; використання середньозважених величин, метод припущень, використання аналогів. 
       У курсової роботі розглянуті: теоретичні питання щодо сутності та класифікації комерційних ризиків. Вивчені фактори, що впливають на появу комерційних ризиків. Зроблений аналіз коефіцієнту комерційного ризику на прикладі підприємства "Сервіс - Експрес". Виявлені шляхи зниження ризику.
                                                                                                                                                           
                          
 
 
 
 
 
 

КОМЕРЦІЙНИЙ РИЗИК, ФУНКЦІЇ РИЗИКУ, ДЖЕРЕЛА РИЗИКУ, ОЧИКУВАННІ  ТА НЕОЧІКУВАННІ РИЗИКИ, ДИСПЕРСІЯ, КОЕФІЦІЄНТ  ВАРІАЦІЇ, СЕРЕДНЬОЗВАЖЕННЯ  ВЕЛИЧИН МОЖЛИВИХ  РЕЗУЛЬТАТІВ. 

             
      ВСТУП 
 

      Економічний розвиток України в сучасних ринкових умовах все більше визначається ефективністю підприємницької діяльності її громадян. Законом України  «Про підприємництво» встановлено, що  «Підприємництво -  це самостійна ініціативна, систематична, на власний ризик діяльність з виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг і заняття торгівлею з метою одержання прибутку».
      Таким чином, однією з найважливіших рис  підприємницької діяльності визнаються ризикові умови її здійснення. Ризикованість  є визначальною рисою характеру  кожної підприємницької діяльності, оскільки навіть у словнику Володимира Даля термін «ризикувати» (ризик) пояснюється як підприємництво.
       Як  економічна категорія ризик являє  собою подію, яка може відбутися  або не відбутися. У випадку здійснення такої події можливі три економічні результати:
        - негативний (програш, збиток, збиток);
        - нульовий;
        - позитивний (виграш, вигода, прибуток).
         Ризиком можна управляти, тобто  використовувати різні заходи,дозволяють  певною мірою прогнозувати настання  ризикової події і вживати  заходів до зниження ступеня  ризику.
         Проблема управління ризиком,  подолання невизначеності існує  вбудь-якому секторі економіки,  що пояснює її постійну актуальність. Будь-який суб'єкт економіки на  будь-якому її рівні неминуче  стикається з неординарними ситуаціями, незапланованими або непередбаченими  подіями, на які необхідно адекватно  реагувати, щоб не зазнати збитків.   
      Розглядаючи суперечливість ризику, необхідно наголосити на її прояві
             
в різних аспектах. Ризик, з одного боку, зорієнтований на отримання позитивних для системи прийняття рішень результатів ефективними способами в умовах невизначеності й конфліктності в ситуації неминучого вибору. Ця характеристика ризику має важливі економічні і соціальні наслідки. З іншого боку, управлінський ризик може призвести до несприятливих соціально-економічних наслідків, бо оцінка чи вибір альтернативи базується на неповній, нечіткій, недостовірній на момент прийняття рішення інформації.
      Важливою  складовою ризику в комерційній  діяльності є його правомірність, оскільки ризик іманентно притаманний  комерційній діяльності, але при  цьому необхідно,  щоб урахувався та виконувався певний механізм, який регулює правовий аспект прояву ризику. Критеріями обґрунтованості тут виступають законодавство, юридичне право і, на мій погляд, передусім морально-етичні норми. Ці критерії тягнуть за собою встановлення відповідних функцій, повноважень, відповідальності, компетенції, а також створення відповідної системи якісних і кількісних показників оцінювання.
      Об’єктивно економічна діяльність і комерція не можливі без певного ризику, котрим вони обтяжені. Навіть абсолютна бездіяльність в бізнесі обтяжена ризиком невикористаних  можливостей, закопаних талантів.
      Мета  курсової роботи – розглянути комерційні ризики,пов'язані із зовнішньоекономічною діяльністю, і методи управління ними.
       Задачами  курсової роботи є: вивчення теоретичних  питань щодо сутності та класифікації комерційних ризиків. Вивчення факторів, що впливають на появу комерційних  ризиків. Зроблений аналіз коефіцієнту  комерційного ризику на прикладі підприємства "Сервіс - Експрес". Виявлені шляхи зниження ризику. 
       Об’єкт  дослідження – приватне підприємство "Сервіс - Експрес". 
 


        СУТНІСТЬ РИЗИКУ, ЙОГО ОСНОВНІ ЕЛЕМЕНТИ
 
       Комерційний ризик виникає в процесі реалізації товарів і послуг. Причини –  зниження об’єму реалізації товарів  і послуг у результаті зміни кон’юнктури  ринку збуту, підвищення закупівельних  цін, непередбачене зниження об’єму закупок, втрати товару в процесі  обертання, підвищення витрат у процесі  обертання (в торгівлі). У будь-якій господарській діяльності завжди існує  небезпека втрат, що випливає із специфіки  тих або інших господарських  операцій. Небезпека таких втрат  – це комерційні ризики. Комерційний  ризик означає невпевненість  у можливому результаті, невизначеність цього результату діяльності. Складовою  частиною комерційних ризиків є  фінансові ризики.
       Ризик – це економічна категорія в діяльності суб’єктів господарювання, пов’язана  з подоланням невизначеності, конфліктності  в ситуаціях оцінювання, управління, неминучого вибору. Оцінка ризику є  багатовимірною величиною, що характеризує можливі відхилення від цілей, від  очікуваного результату,  можливі  збитки з урахуванням впливу контрольованих і неконтрольованих чинників, прямих і зворотних зв’язків.
       Об’єктивність ризику проявляється в тому, що ця категорія відображає  реально існуючу невизначеність і конфліктність в господарській діяльності Сучасна інтерпретація ризику – це не лише збитки, яких можна зазнати під час реалізації комерційного рішення, а й можливість відхилення від цілей, заради яких приймалося рішення. Тобто сучасний ризик визначається не стільки збитками, скільки відсутністю сподіваних позитивних результатів. Ризик породжується невизначеністю і конфліктністю, які існують незалежно від того, чи усвідомлюємо ми їх чи ні, ураховують його способи, які приймають рішення, чи ні.
       Ступінь ризику залежить і від ставлення  до невизначеності й конфлікту, до зумовленого  ними ризику суб’єкта прийняття рішення: схильності, несхильності, байдужості. Тому всі чинники невизначеності, конфліктності та зумовленого ними ризику поділяються на об’єктивні та суб’єктивні.
       Ризик виникає тоді, коли приймаються рішення в умовах невизначеності, конфліктності, а особо, яка приймає рішення, зацікавлена в результаті рішення. Ризик являє собою діалектичну єдність об’єктивного і суб’єктивного. Він пов’язаний із творчістю, з пошуком нових підходів і методів діяльності. Важливими є такі характеристики ризику, як суперечливість, альтернативність, правомірність, невизначеність.
       Основні елементи, взаємозв'язки яких і складає суть ризику :
      Можливість відхилення від мети, що передбачається, заради якої здійснюється вибір одного з альтернативних рішень;
      Імовірність досягнення бажаного результату;
      Відсутність впевненості в досягненні поставленої мети;

      Можливість  матеріальних, моральних ї інших  втрат, зв'язаних із втіленням у життя вибору, зробленого при наявності альтернативи, з умовах невизначеності;
       У наукових джерелах дається визначення таких елементів ризику, як об’єкти, суб'єкти, джерела ризику.
       Об'єктом  ризику називають економічну систему, ефективності умови функціонування якої на перед точно не відомі.
       Під суб'єктом ризику розуміють особу, яка зацікавлена в результатах управління об'єктом ризику і компетентно приймати рішення, щодо відношення цього об'єкта.
       Джерело ризику - це фактори, що зумовлюють невизначеність результату.
       Джерела ризику:
        Спонтанність природних процесів і явищ, стихійні лиха.
        Випадковість
        Наявність антагоністичних тенденцій. Зіткнення суперечливі;! с інтересів.
        Імовірний характер науково-технічного прогресу.
        Неповнота, недостатність інформації про об'єкт, процеси, явища яких стосується пошук рішення, обмежені можливості людини  відношенні збору і переробки інформації, а також постійте ї відновлення.
        Обмеженість, недолік матеріальних, фінансових, трудових і інших ресурсів, необхідних для прийняття і реалізації рішень.
          Неможливість однозначного пізнання об'єкта при існуючи рівнях і методах наукового пізнання.
          Відносна обмеженість свідомої діяльності людей, неминучі відмінності в соціально-психологічних ставленнях, ідеалах, намірах, оцінках, стереотипах поводження.
 
      Функції комерційного ризику
      Комерційний ризик виконує в господарській  діяльності чотири типи функцій:
      - інноваційну;
      -  регулятивну;
          - захисну;
       - аналітичну.
      - Інноваційну функцію комерційний ризик виконує, стимулюючи пошук нетрадиційних рішень проблем, які постають перед підприємцем. Світовий досвід показує, що більшість підприємств є конкурентоздатними на основі інноваційної економічної діяльності, пов'язаної з ризиком.
    Регулятивна функція має суперечливий характер і виступає в двох формах: конструктивна і деструктивна.
      Конструктивна форма регулятивної функції ризику полягає в тому, що здатність ризикувати - один із шляхів успішної діяльності підприємця (подолання бар'єрів, які заважають перспективним нововведенням).
      Однак ризик може стати проявом авантюризму, суб’єктивізму, коли рішення приймаються  в умовах неповної інформації. В  цьому випадку ризик               виступає дестабілізуючим фактором.
      Отже, рішення слід реалізувати на практиці, якщо вони є обґрунтованими.
    Захисна функція ризику знаходить вираження в тому, що коли для підприємця ризик - природній стан, то нормальним повинно бути і терпеливе  відношення до  невдач.  Ініціативним, підприємливим  господарникам необхідн6ий соціальний захист, правові, економічні гарантії, що стимулюють виправданий ризик.
    Аналітична  функція комерційного ризику полягає  в необхідності вибору одного з можливих варіантів рішень у зв'язку з чим  підприємець аналізує всі можливі  альтернативи, вибираючи найбільш рентабельні  і найменш ризикові.
      Аналізуючи  функції комерційного ризику, слід підкреслити, що незважаючи на значні втрати, які зумовлює ризик, він є також джерелом потенційного прибутку. Тому основним завданням підприємця є не відмова від ризику взагалі, а вибір рішень, пов'язаних з ризиком на основі об'єктивних критеріїв. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 


                               2.КЛАСИФІКАЦІЯ РИЗИКІВ 

      Ризики  поділяються на дві великі групи  в залежності від можливого результату : чисті і спекулятивні ризики.
      Чисті ризики означають можливість одержання негативного або нульового результату. До них відносяться природні, екологічні, полгичн транспортні і частина комерційних ризиків ( майнові, виробничі, торговельні).
      Спекулятивні ризики виражаються у можливості одержання позитивного, так і негативного результату. Це фінансові ризики.
      Ризики можуть підрозділятися в залежності від основної події їх виникнення. Це ризики природні (зв'язані з стихійними силами природи і, екологічні (викликаними забрудненнями навколишнього середовища, політичні (викликаними політичними подіями), транспортні (зв'язані з перевезенням вантажів), комерційні (становлять небезпеку втрат у процесі господарської діяльності).
      За  структурною ознакою комерційні ризики поділяються на майнові, виробничі, торговельні, фінансові, викликані можливістю втрат у відповідній сфері економічної діяльності.
      Фінансові ризики підрозділяються на два види : ризики, зв'язав з купівельною спроможністю грошів, і ризики, зв'язані з вкладенням капіталу (інвестиційні ризики).
      Ризики, обумовлені купівельною спроможністю грошей, поділяються на наступні різновиди :
      Інфляційні ризики того, що при росту інфляції грошові доходи забезпечуються швидше, ніж ростуть;
      Дефляційні - ризики того, що при рості інфляції відбувається падіння рівня цін, зниження доходів, погіршення умов для розвитку підприємництва;
      Валютні - ризики, що представляють собою небезпеку валютних втрат у зв'язку із зміною курсу однієї валюти стосовно іншої;
      Ризик ліквідності - ризик, зв’язаний з можливістю витрат при реалізації цінних паперів або інших товарів через зміну оми і їхньої якості і споживчої вартості. Інвестиційні ризики містять у собі наступні підвиди :
      Ризик втраченої вигоди - це ризик настання непрямо (побічного) збитку в результаті нездійсненого заходу;
      Ризик зниження прибутковості - виникає в результаті зменшення розмірів відсотків і дивідендів по внесках, кредитам., портфельних інвестиціях; ризик зниження прибутковості містить в собі процентні і кредитні ризики.
      До процентних ризиків відноситься небезпека втрат комерційними банками й іншими фінансово-кредитними установами в результаті перебільшення процентних ставок на притягнуті кошти над ставками по наданий кредитам. Сюди відносяться також ризики втрат, що можуть понести інвестори в зв'язку зі зміною дивідендів по акціях, процентній лавок на ринку по облігаціям, сертифікатам і іншим цінним паперам,
      Кредитний ризик обумовлений небезпекою несплати позичальником основного боргу і відсотків. Кредитний ризик може виступати і як різновид ризикових прямих фінансових втрат.
      Ризики від прямих фінансових втрат містять у собі :
    біржові ризики, викликані небезпекою втрат від баржевих угод;
    селективні ризики обумовлені невірним вибором видів внесення капіталу, виду цінних паперів і таке інше;
    ризик банкрутства - небезпека повної втрати підприємцем власного капіталу.
    У залежності від методів розрахунку ризики бувають:
    комплексні (загальні) ризики включають оцінку і прогнозування величини ризику і дотримання економічних нормативів ліквідності;
    приватний ризик ґрунтується на створенні шкали коефіцієнтів ризику або зважування ризику що окремої операції або групи.
    За можливістю керування ризики бувають відкриті (що не підлягають регулюванню) і закриті (регульовані) ризики. До засобів управління ризиками відносяться:
    використання принципу зважування ризиків;
    облік зовнішніх ризиків;
    здійснення систематичного аналізу фінансового стану клієнта;
    проведення політики диверсифікації.
      У класифікації ризиків розмежують ринкові і неринкові ризики, систематичні і несистематичні ризики.
      Систематичні  і несистематичні ризики у сумі складають загальний ризик інвестицій.
      Систематичний ризик - ризик, зв'язаний з мінливістю курси цінних паперів, викликаний загально ринковим коливанням цін. Він містить у собі процентний ризик, ризик інфляції, ризик над низ загально ринкових цін.
      Несистематичний ризик містить у собі галузевий  ризик (викликаний зміною ситуації в тій або іншій окремо взятій галузі ) і фінансовий ризик (залежить від співвідношення власних позикових коштів у структурі ресурсів підприємства).
      Комерційні  ризики можна класифікувати також  за рівнем втрат: ризик повної або  часткової втрати від здійснення угоди; ризик банкрутства; інфляційний ризик; фінансовий ризик тощо.
      За  рівнем прийняття рішень виділяють  два типи комерційного ризику:
    макроекономічний (глобальний) ризик;
    мікроекономічний (локальний) ризик.
      У сучасних умовах господарювання основну  частину ризику несуть комерційні організації. Так, самостійно визначаючи свої капіталовкладення, укладаючи угоди зі споживачами, постачальниками, вони повністю приймають на себе, пов'язаний з цими рішеннями комерційний ризик.
      З точки зору тривалості у часі комерційні ризики можна поділити на короткотермінові і постійні. До групи короткотермінових відносяться ті ризики, які загрожують підприємцю протягом певного відрізку часу, наприклад, транспортний ризик, коли збитки можуть виникнути під час перевезення вантажу, або ризик неплатежу за конкретною угодою.
      До  постійних ризиків відносять  ті, котрі безперервно загрожують комерційній діяльності в даному географічному районі або у визначеній галузі економіки, наприклад, ризик неплатежу в країні з недосконалою правовою системою або ризик руйнації (наприклад, зсуву ґрунту) будівель в районі з підвищеною екологічною небезпекою.
      Оскільки  основне завдання підприємця ризикувати розумно, не переходячи тієї межі, за якою можливе банкрутство підприємства, виділяють такі види ризиків: допустимий, критичний і катастрофічний.
        Допустимий ризик – загроза  повної втрати прибутку від  певного проекту або комерційної  діяльності в цілому. Отже в  даному випадку втрати можливі,  але їх розмір менший очікуваного  підприємницького прибутку.
      Тому, незважаючи на ймовірність ризику, цей вид діяльності зберігає свою економічну доцільність.
      Критичний ризик пов'язаний із небезпекою втрат  у розмірі здійснених затрат на реалізацію даного виду комерційної діяльності або окремої угоди.
      Розрізняють критичний ризик першого ступеня, який пов'язаний із загрозою отримання  нульовою доходу, але при заміщенні  матеріальних затрат підприємцю. Критичний  ризик другого ступеня, пов'язаний із можливістю втрат в розмірі  повних витрат у результаті здійснення підприємницької діяльності.
      Під катастрофічним розуміють ризик, який характеризується небезпекою, загрозою втрат у розмірі, який дорівнює або перевищує вартість майна підприємця.
      Катастрофічний  ризик зумовлює банкрутство підприємства, бо в даному випадку можлива втрата не лише вкладених коштів підприємцем  у визначений вид діяльності або  в конкретну угоду, але і його майна. Це має місце у ситуації, коли підприємство отримувало зовнішні позики під очікуваний прибуток; при виникненні катастрофічного ризику підприємець повертає кредит із власних коштів.
       За  ступенем правомірності комерційні ризики поділяють на виправдані і невиправдані ризики. Для розмежування виправданого і невиправданого ризику необхідно врахувати, в першу чергу, ту обставину, що межа між ними в різних секторах малої економіки різна. Розрізняють також дві групи ризику: динамічний і статичний.
       Динамічний - ризик непередбачених змін вартості основного капіталу внаслідок прийняття управлінських рішень або непередбачених змін ринкових чи політичних обставин. Такі зміни можуть зумовити як втрати, так і додаткові доходи.
       Статичний - ризик втрат реальних активів внаслідок нанесення шкоди власності, а також втрат доходу через недієздатність організації, цей ризик зумовлює лише втрати. Отже, наведена класифікація ризиків дозволяє правильно ідентифікувати конкретний ризик, а значить, і управляти ним.
 

      
    3. ФАКТОРИ,  ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ПОЯВУ КОМЕРЦІЙНОГО  РИЗИКУ

       Всі фактори ризику комерційної діяльності можна підрозділити на три групи:
       1. Ймовірні фактори – добре відомі  й очікувані комерсантом обставини;
       2. Малоймовірні фактори ризику  – відомі фактори, ступінь  появи яких мала.
       3. Випадкові фактори.
         До основних факторів, що елімінують комерційний ризик, можна віднести ті із них, які найбільш суттєво дозволяють регулювати його значення, так як ризик підприємця в основному стосується того, чи отримає підприємство очикуємі результатів та чи зазнає фінансових втрат в результаті своїх дій. В залежності від розміру впливу таких факторів застосовується й рівень ризику. Тобто, фактори, які обмежують ризик, в своєму протилежному значенні є факторами, що збільшують ризик. Вони можуть бути внутрішніми та зовнішніми.
       Під зовнішніми факторами слід розуміти ті умови, які підприємець не може змінити, але повинен враховувати, так як вони можуть вплинути на стан його справ. До зовнішніх факторів відносяться: ринкова рівновага, попит та пропозиція, конкуренція, законодавство, податкова система, політична ситуація в країні тощо.
       Не  менший вплив на підприємницьку діяльність мають внутрішні фактори, до яких відносяться: витрати виробництва та обігу, обсяг реалізації, норма прибутку, оборотність коштів, якість товарів, робіт, послуг та ін.
      Зовнішнє середовище. Відносини компанії, фірми з зовнішнім середовищем динамічні, тому ресурси компанії щодня змінюються з залежності від успішних або невдалих контрактів, числа працюю зик, розробки і випуску нової продукції, капіталовкладень.
      Економічне середовище. Інфляція скорочує купівельну спроможність споживачів і попит. Нові податки можуть змінити розподіл доходів і привести к змінам у купівельній спроможності.
      Політична обстановка. Зміна уряду може вплинути на ступінь підтримки приватного підприємництва. Змінити відносини до суспільного сектора. Політична нестабільність може привести до того, що довгострокові інвестиції виявляться ризикованими.
      Юридичне середовище. Зміни у законодавстві, що стосуються діяльності компанії, можуть заохочувати або навпаки, гнітити ті або) інші напрямки підприємництва.
      Технологічне середовище. Нові технології можуть привести до підвищення конкурентоздатності або її зниження, якщо успіху і розробці нових технологій домігся конкурент.
      Соціально-культурне середовище. Поява нових фасонів, нової моди може створити нові можливості. Нові соціальні ідеї, наприклад,
       ідея  про соціальну відповідальність, можуть привести до певних обмежень.
      Природно-кліматична, географічна обстановка. Гарний або поганий врожай відразу ж впливає на рівень цін.
      Демографічна ситуація. Переселення людей, зміна з показниках народжуваності і смертності впливають на рівень попиту,
      Відносини до ризику. Люди розрізняються за своєю готовністю піти на ризик. Так, одним керівникам подобається і ризикувати, інші ризикувати не хочуть, а інші до ризику байдужі.
       Ризики можуть виникати під впливом різних зовнішніх факторів - це ті умови, які не можна змінити, але треба враховувати. Це можуть бути фактори прямого або непрямого впливу на діяльність комерційного підприємства.
       До факторів прямого впливу варто віднести :
    законодавство, що регулює комерційну діяльність;
    непередбачені дії державних служб і установ;
    інфляцію;
    зміна у банківських процентних ставок і умов кредитування;
    зміни у відносинах власності й оренди;
    зміни у трудовому законодавстві;
    податкову систему, податкові ставки і мита;
    взаємовідношення з партнерами;
    дії конкурентів;
    корупцію і рекет.
    Як фактори непрямого впливу виступають:
    політична обстановка;
    міжнародна обстановка;
    інфляційні процеси в країні;
    стихійне лихо;
    науково - технічний прогрес.
    політичні умови;
    економічна обстановка в країні;
    економічне становище на ринку;
    Форс-мажорні обставини.
    Саме ці фактори підсилюють ризик у комерційній діяльності в першу чергу. Однак є і внутрішні фактори, що впливають на рівень ризику у комерційній діяльності, основними з яких на підприємстві є :
    втрата товару від недбалості працівників торговельного підприємства;
    втрата позицій на ринку;
    імовірність нечесності службовців, що може завдати матеріальної шкоди підприємству;
    помилки й недогляд керівництва і персоналу;
    недосвідченість керівництва;
    невміння адаптуватися до умов, що змінюються;
    низька кваліфікація комерційних працівники., результатом деятльности якої може бути ризикована комерційні операція;
    Припинення ділової активності підприємства й інше.
 
 
 
 

       
       
      4. АНАЛІЗ РИЗИКУ. МЕТОДИ АНАЛІЗУ РИЗИКІВ.
      Ризик, якому піддається підприємство, - це ймовірна погроза руйнування або несення таких фінансових втрат, що можуть зупинити всю справу. Оскільки імовірність невдачі присутня завжди, постає питання про методи зниження ризику. Для відповіді на це питання необхідно кількісно визначати ризик, що дозволить порівняти величину ризику різних варіантів рішення і вибрати з них той, котрий більше всього відповідає обраної підприємством стратегії ризику.
      Організація робіт по аналізу ризиків може виконуватися у такій послідовності:
    Підбір досвідченої команди експертів.
    Підготовка спеціальних запитань та зустрічі з експертами.
    Вибір техніки аналізу ризику.
    Встановлення факторів ризику та їх значимості.
    Створення моделі механізму дії ризиків.
    Встановлення взаємозв'язку окремих ризиків та сукупного ефекту від їх дії.
    Розподіл ризиків між учасниками проекту.
        Розгляд результатів аналізу  ризиків, частіше всього у вигляді  звіту. При аналізі ризику звичайно використовуються допущеній запропоновані відомим американським експертом Б.Берлимером:
    втрати від ризику незалежні один від одного;
    втрата по одному напрямку діяльності не обов'язково збільш; імовірність втрати по іншому, за винятком форс - мажорних обставин;
    максимально можливий збиток не повинний перевищувати фінансових можливостей учасника.
      На  сьогодні найбільш розповсюдженими  методами кількісного аналізу ризику, є:
    статистичний;                                                             
    аналіз доцільності витрат;       
                        
    метод експертних оцінок;                     
    аналітичний;                                                                   
    використання аналогів.
      Статистичний  метод. Статистичний метод з визначення ризику використовується для обчислення очікуваної тривалості кожної роботи і проекту в цілому. Статистичний метод широко застосовується в тих  випадках, коли при проведенні кількісного  аналізу фірма має у своєму розпорядженні значний обсяг  аналітико-статистичної інформації з  необхідних елементів аналізованої системи (за п — кількість періодів часу).
      Суть  цього методу полягає в тому, що для розрахунку ймовірностей виникнення збитків аналізуються всі статистичні  дані, що стосуються результативності здійснення фірмою розглянутих операцій.
      Аналіз  доцільності витрат. Суть методу аналізу  доцільності витрат ґрунтується  на тому, що в процесі банківської  діяльності витрати з кожного  конкретного напрямку, а також  з окремих елементів мають  неоднаковий ступінь ризику. Визначення ступеня ризику шляхом аналізу доцільності  витрат орієнтовано на ідентифікацію  потенційних зон ризику. Такий  підхід раціональний тим, що дає можливість виявити «вузькі» місця в діяльності банку з погляду ризикованості, а потім розробити шляхи їх ліквідації.
      Перевитрата витрат може бути викликана одним  з чотирьох основних факторів або  їх комбінацією:
    первісною недооцінкою вартості;                           
    зміною меж проектування;   
    різницею у продуктивності;
    збільшенням первісної вартості.
      Ці  основні фактори можуть бути деталізовані. На базі типового переліку можна скласти  докладний контрольний перелік  для конкретного проекту чи його елементів.
      Мається на увазі можливість звести до мінімуму капітал, що піддається ризику шляхом розбивки процесу затвердження асигнувань проекту на стадії (області) затвердження. Стадії затвердження повинні бути пов’язані з проектними фазами і ґрунтуватися на додатковій інформації про проект за ступенем його розробки. На кожній стадії затвердження, маючи аналіз коштів, що піддаються ризику, інвестор може прийняти рішення про припинення інвестицій.
      Деякі вчені-економісти пропонують визначати  три показники фінансової стійкості  фірми, з метою визначення ступеня  ризику фінансових коштів.
      Такими  показниками є:
    надлишок (+) чи недолік (-) власних коштів (tEc);
    надлишок (+) чи недолік (-) власних, середньострокових і довгострокових позикових джерел формування запасів і витрат (±Еа)
    надлишок (+) чи недолік (-) загальної величини основних джерел для формування запасів і витрат (1-Е1).
      Ці  показники відповідають показникам забезпеченості запасів і витрат джерелом їх формування.
      Метод експертних оцінок. Метод визначення ступеня ризику шляхом експертних оцінок носить більш суб’єктивний характер (порівнянне з іншими методами). Ця суб’єктивність є наслідком того, що група експертів, яка займається аналізом ризику, висловлює власні суб’єктивні судження як про минулу ситуацію, так і про перспективи її розвитку.
      Найчастіше  цей метод застосовується при  недостатній кількості інформації або при визначенні ступеня ризику такого напряму діяльності, що не має  аналогів.
      В узагальненому вигляді суть даного методу полягає в тому, що підприємство виділяє певну групу ризиків  і розглядає, яким чином вони впливають  на його діяльність. Цей розгляд  зводиться до подачі бальних оцінок за ймовірність виникнення того чи іншого виду ризику, а також ступеня  його впливу на діяльність банку.
      У ході опитування, проведеного серед  банків, визначено вплив факторів на ступінь ризику. За ступенем впливу на показник рівня ризику фактори розташувалися в такий спосіб: на першому місці — вартість проекту, на другому — обсяги послуг, потім — терміни виконання послуг тощо.
      У більшості випадків реалізації проектів виникаючі перерви чи зміни у  виконанні робіт призводять до підвищення витрат і до виділення додаткового  часу на їх виконання, що згодом викликає додаткові витрати, заборгованість.
      На  основі аналізу можна побудувати модель, що дозволяє аналізувати наслідки нагромадження ризикових ситуацій.
      У цій моделі ризики поділені на 3 категорії, що впливають на обсяг робіт, терміни  і вартість їх виконання. Ці категорії  ризиків представлені в 3 матрицях. Модель досліджує комбінований вплив  цих ризиків на фінансове положення  учасників проекту у формі  одержання прибутку, збільшенні позик  та ін.
      Матриця обсягів робіт містить варіантний ряд робіт із проекту, що можуть мінятися залежно від застосування умов реалізації проекту. Матриця тривалості робіт  містить варіантний ряд даних  про тривалість робіт із проекту  залежно від зміни умов.
      Матриця вартості містить імовірні позови підрядчика, що можуть виникати через зміни в  обсягах робіт і затримок їх виконання  з урахуванням умов контракту, інформаційних  процесів і т.ін.
      Блок  розрахунку критичного шляху визначає можливі затримки в завершенні окремих  робіт, фронтів робіт і проекту  в цілому.
      Метод дозволяє розділити цей складний комплекс ризиків на керовані складові і зробити висновки про ймовірність  прояву і ступеня наслідків досліджуваних  ризиків.
      Аналітичний метод. Аналіз економічної літератури, присвячений проблемам оцінки ступеня  ризику за допомогою використання аналітичного методу, показав, що його варто звести до декількох взаємозалежних етапів.
      На  першому етапі здійснюється підготовка до аналітичної обробки інформації, що містить у собі:
      1) визначення ключового параметра,  щодо якого проводиться оцінка  конкретного напряму діяльності  суб’єкта;
      2) добір факторів, що впливають  на діяльність організації, а  отже, і на ключовий параметр;
      3) розрахунок значень ключового  параметра на всіх етапах конкретного  процесу;
      4) сформовані в такий спосіб  послідовності витрат і надходжень дають можливість визначити не тільки загальну економічну ефективність досліджуваного напряму діяльності, а й виявити її значення на кожній зі стадій.
      На  другому етапі будуються діаграми залежності обраних результуючих показників від величини вихідних параметрів. Зіставляючи між собою отримані діаграми, можна виділити ті основні  показники, що найбільше впливають  на даний вид (чи групу видів) банківської  діяльності.
      На  третьому етапі визначаються критичні значення ключових параметрів. Найпростіше  при цьому може бути розрахована  критична точка чи точка беззбитковості, що показує мінімально припустимий  обсяг послуг для покриття витрат банку.
      Під час четвертого етапу аналізується (на підставі отриманих критичних  значень ключових параметрів і факторів) чи впливають на них можливі шляхи  підвищення ефективності й стабільності роботи банку, а отже, і шляху зниження ступеня ризику, що визначається одним  з попередніх методів.
      При управлінні ризиком на централізованому рівні центральний банк встановив  норматив, що характеризує максимальний розмір ризику (Н^) на одного позичальника.
      При цьому із сукупної суми зобов’язань позичальника виключається заборгованість за позикою під заставу державних цінних паперів — 90 % від суми залишку, а також іншої заборгованості за позикою, оформлені заставними зобов’язаннями під матеріальні цінності, акції підприємств і банків — 40—70 % від суми залишку.
      Максимально припустиме значення нормативу Н™л* встановлено:
    щодо комерційних банків, створених на базі спеціалізованих банків — 1,0;
    щодо банків, створених протягом 1990—1991 років — 0,75;
    щодо банків, організованих протягом 1988—1989 років — 0,5.
      При цьому розмір ризику банку на одного позичальника не може перевищувати 10 % суми активів банку, а сума кредиту (наданого одному позичальнику) не повинна  перевищувати суму власних коштів позичальника.
      Попередня формула є абстрактною величиною, яка при виборі проекту не враховує безлічі об?єктивних факторів —  політичного та економічного стану  країни, інфляції, суперечливості законодавчих актів тощо.
      Правилом  класичної ринкової економіки вважається, що проекти, які припускають найбільш високий очікуваний прибуток, супроводжує  також і найбільший ризик. При  підготовці даних для аналізу  фінансової заможності проекту принципово важливим є вибір розрахункової  грошової одиниці.
      У світовій практиці в цій якості виступає, як правило, «постійний долар» чи інша стабільна грошова одиниця таких  країн як ФРН, Швейцарія, Франція, Японія, Великобританія.
      Аналіз  чутливості моделі. Аналіз чутливості моделі складається з таких кроків:
    вибір основного ключового показника, тобто параметра, щодо якого і провадиться оцінка чутливості. Такими показниками можуть служити: внутрішня норма прибутковості — gg, або чистий приведений дохід — W;
    вибір факторів (рівень інфляції, ступінь стану економіки тощо);
    розрахунок значень ключового показника на різних етапах здійснення проекту: пошук, проектування, будівництво, монтаж і налагодження устаткування, процес повернення вкладених коштів.
      Сформована  таким чином послідовність витрат і надходжень дає можливість визначити  фінансові потоки для кожного  моменту часу, тобто визначити  показники ефективності.
      Спочатку  будуються діаграми, що відображають залежність обраних результуючих показників від величини вихідних параметрів. Зіставляючи між собою отримані діаграми, можна визначити «ключові»  показники, які найбільше впливають  на оцінку проекту.
      Потім визначаються критичні (для проекту) значення ключових параметрів. Найпростіше  може розраховуватись «точка беззбитковості», що виражає мінімально припустимий  обсяг послуг, при якому проект не приносить прибутку, але й не виявляється збитковим.
      Якщо  проект фінансується за рахунок кредитів, то критичним значенням буде та мінімальна величина ставки, за якої проект не зможе  погасити заборгованість. Надалі може бути отриманий варіант припустимих  значень, у межах якого проект виявляється ефективним (щодо прибутковості) з фінансової й економічної точок  зору.
и т.д.................


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть полный текст работы бесплатно


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.