На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


курсовая работа Формування власного капталу акцонерних товариств

Информация:

Тип работы: курсовая работа. Добавлен: 02.10.2012. Сдан: 2011. Страниц: 9. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


ЗМІСТ
Вступ
Розділ 1. Економічна сутність та функції власного капіталу …………………….5
Розділ 2. Початкове формування власного капіталу АТ та способи його збільшення .................................................................................................................12
Розділ 3. Напрямки оптимізації структури власного капіталу акціонерного товариства…………………………………………………………………………..22
Висновки 
Список  використаної літератури
Додатки 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ
    Трансформація  економіки  сприяє формуванню різних форм власності і господарювання, серед яких вагоме значення для економіки України набули акціонерні товариства. При формуванні власного капіталу акціонерні товариства мають переваги в порівнянні з іншими типами господарських утворень, які полягають у можливості збільшення власного капіталу шляхом емісії акцій, їх розміщення на ринку цінних паперів та відповідному залученні додаткових коштів, не знижуючи при цьому фінансової стійкості. Від того, як буде формуватися власний капітал, його структура і механізм використання, залежатиме ефективність економічної системи держави в цілому.
    Наявність достатнього розміру власного капіталу є необхідною умовою успішного функціонування акціонерного товариства незалежно  від сфери діяльності, галузевої  спрямованості тощо. Власний капітал є основним джерелом формування добробуту будь-якого товариства та головною рушійною силою його фінансово-господарської діяльності.
    Фінансова стійкість і ефективність акціонерних  товариств визначається фінансовими  ресурсами, які є в їх розпорядженні. При цьому власний капітал - основне джерело їх фінансування. Сучасні умови функціонування української економіки далекі від ідеальних, і ринкова вартість акцій часто формується досить стихійно. Ефективне функціонування акціонерного товариства (АТ) значною мірою обумовлюється структурою та розміром власного капіталу. Тому, дослідження проблем формування власного капіталу акціонерних товариств набуває особливої актуальності.
    Різні аспекти формування власного капіталу та управління його структурою досліджуються в працях вітчизняних та зарубіжних вчених-економістів. До найвідоміших іноземних учених, які здійснили вагомий внесок в дослідження даної проблеми можна віднести: Р. Антоні, М. Аокі,                    Л. Бернстайна,  Й. Бетге, Ю. Брігхема, Д. Гарнера, Р. Конвейа,  Р. Коха,                    Е. Нікбахта, Р. Оуена, С. Росса, К. Уолша, Дж. Р. Хікса, Р.Н. Холта,   Дж. Шима та ін. Вітчизняні науковці такі як Л. Алексеєнко, І. Алєксєєв, І. Бланк, Ф. Бутинець, Ю. Воробйов,  А. Ганієв, Р. Герасименко, А. Гончаров, Р. Грачова,  І. Зятковський, С. Іщук, М. Козоріз, В. Ковальов,  Р. Костирко, В. Лич, Т. Ломакіна, Г. Ляшенко, Є. Мних, А. Поддєрьогін,  С. Салига, Р. Слав’юк, Т. Смовженко, В. Сопко,  Г. Стасюк, В. Суторміна, Н. Ткаченко також займалися дослідженням даної проблеми.
    В ході написання цієї роботи я поставила  перед собою завдання:
    - на основі узагальнення та аналізу поглядів представників різних економічних шкіл уточнити економічну сутність поняття “власний  капітал” і розкрити економічно-правові особливості їх функціонування;
    - визначити функції власного капіталу  акціонерного товариства, які виникають у нових умовах господарювання;
    - показати на прикладі ПАТ «Укртелеком» теоретичні та практичні аспекти формування складових власного капіталу та методи його збільшення;
    - обґрунтувати напрямки оптимізації  структури власного капіталу акціонерного товариства.
    Об’єктом дослідження є процеси формування структури власного капіталу  акціонерних товариств.
    Предметом дослідження є теоретичні основи, методичні та прикладні аспекти, економічні закономірності, механізми і способи формування структури власного капіталу акціонерних товариств.
    Теоретичними  і методологічними засадами дослідження  стали положення економічної теорії, теорії фінансового менеджменту та теорії фінансів; фундаментальні праці вітчизняних і зарубіжних вчених; дані періодичних видань, котрі відображають сучасні погляди на ключові аспекти суті та структури власного капіталу; матеріали науково-практичних конференцій; міжнародні та національні стандарти бухгалтерського обліку і звітності. В якості інформаційної бази були використані Закони та підзаконні акти України, матеріали Державного комітету статистики України, матеріали Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку, фінансова звітність акціонерних товариств.
    Розділ 1. Економічна сутність та функції власного капіталу
    З розвитком ринкових відносин в Україні  все більша необхідність постає в  дослідженні власного капіталу, що виник як закономірний результат  трансформації приватної власності. Вихідним моментом у процесі наукового дослідження власного капіталу, на нашу думку, має бути формулювання поняття „власний капітал”.
    Термін  “капітал” походить від латинського  “capitalis”,  що  означає основний, головний [7, с.649]. Можливо у зв’язку з цим дуже часто при аналізі суті капіталу починають говорити про основний капітал. Такий підхід не завжди є оправданим, тому що капітал має різні форми прояву і механізми функціонування та обороту [8, с.123]. В міру розвитку економічної думки  поняття „капітал” наповнювалось конкретним змістом, який відповідав пануючій парадигмі економічного розвитку суспільства.
    Варто, зазначити, що власний капітал є  основним, початковим та умовно безстроковим джерелом фінансування господарської  діяльності підприємства, а також джерелом збитків підприємства, він є одним з найвагоміших показників, що використовуються про оцінці фінансового стану підприємства, оскільки показує, з одного боку, ступінь фінансової самостійності підприємства, а з іншого – ступінь кредитоспроможності підприємства [4, с. 26-27].
    Існують два підходи, щодо обґрунтування  сутності власного капіталу: юридичний  та економічний. Перший підхід трактує  власний капітал як відображення прав власників підприємства, другий – як сукупність матеріальних та нематеріальних цінностей. Економічна роль власного капіталу полягає в створенні матеріальної бази для формування та розвитку товариства, а юридичне значення власного капіталу – розрахунок розміру мінімальної гарантії за заборгованістю товариства.
    Кожне підприємство, в тому числі й акціонерне товариство, що веде виробничу чи комерційну діяльність повинно мати відповідний  капітал, який є важливим інструментом управління акціонерною власністю. Власний капітал є стрижнем фінансово-господарської  діяльності всіх акціонерних товариств. Без його достатнього розміру не можливо отримати прибуткову діяльність підприємств. Ефективність господарської діяльності будь-якого акціонерного товариства визначається процесами формування і використання  його власного капіталу. Власний капітал характеризує вартість фінансових ресурсів підприємства, що належать йому на правах власності та використовуються для формування певної частини активів, які мають назву „чистих активів”. Тобто власний капітал постійно знаходиться у власності підприємства і в його розпорядженні.
    Участь  у капіталі акціонерного товариства неминуче призводить до виникнення відповідних  прав власності. Тому досить часто поняття  “власний капітал” ототожнюють з  поняттям “власність”. Таке трактування  цих понять є неприпустимим. Оскільки власність відображає певний тип відносин, а капітал відображає наявність певних активів на певну дату (основний та оборотний капітали) або джерел їх утворення (власний, позичений та залучений капітали), котрі є результатом відносин власності. Виходячи з вище наведених аргументів зрозуміло, що поняття “власний капітал” є вужчим ніж поняттям “власність” [8,с.125]. У своєму дослідженні ми розглянемо “власний капітал” як джерело формування  ресурсів підприємства. Для уникнення багатозначності в окремих випадках ми  спиратимемось на національні стандарти бухгалтерського обліку.
    Згідно  з пунктом 4 П(С)БО 2 власний капітал  – це частина активів підприємства, що залишається після вирахування  його зобов’язань.[3] Ми вважаємо, що економічний зміст поняття власного капіталу, який наведено в національних стандартах бухгалтерського обліку є най об’єктивнішим з точки зору джерел його формування. Адже, власний капітал як економічна категорія є вартісним відображенням зобов’язання власників підприємства. Таким чином, власний капітал можна визначити наступним чином:
    Власний капітал = Активи –  Зобов’язання (1.1)[3]
    Сьогодні  серед науковців відбувається дискусія щодо правильності розрахунку розміру  власного капіталу за формулою (1.1). Це рівняння показує визначену на конкретну дату вартість частки активів підприємства, яка залишається у власності його засновників (учасників) за умови погашення боргів підприємства і є основним для загального визначення поняття власного капіталу. Тобто, якби на підприємстві не було боргів, то сума власного капіталу дорівнювала б його активам.
    І.Й. Яременко вважає, що цей без сумніву  правильний у математичному і  юридичному аспекті вираз (формула 1.1) на сучасному етапі не має змісту. Він стверджує, що віднімати капітал  від майна все одно, що метри від кілометрів. На думку І.Й. Яременка, такий розрахунок, правильний з юридичної точки зору, але не з  економічної. Він вважає, що обчислений таким способом симбіоз не що інше як власність підприємства і його «фундаторів» [14, с.585].
    Досліджуючи сутність поняття “власний капітал” є доцільним представити точки  зору як вітчизняних так і зарубіжних авторів. В сучасних дослідженнях дають  різні трактування власного капіталу. Деякі автори розглядають власний капітал і акціонерний капітал як рівнозначні категорії. Н.И. Берзон, А.П. Ковальов, Б. Борисові вважають, що акціонерний капітал – це власний капітал акціонерного товариства [16,17,19]. Ми вважаємо, що ототожнювати власний капітал підприємства з акціонерним не можна, оскільки відбувається ігнорування таких важливих складових власного капіталу як додатковий та резервний капітали та нерозподілений прибуток (збиток), які з’являються в ході здійснення  фінансово-господарської діяльності акціонерних товариств.
    В.П. Галанов вважає, що власний капітал акціонерного товариства – статутний капітал акціонерного товариства, вкладений в процес створення прибутку, за рахунок приєднання частини якого він постійно зростає. [15, с.97]. На нашу думку, таке трактування поняття власного капіталу не повністю розкриває його сутність. Тому що в процесі формування власного капіталу акціонерного товариства потрібно значну увагу звертати не лише на статутний капітал, а й на інші його не менш важливі складові.
    Власний капітал підприємства — це підсумок першого розділу пасиву балансу, тобто перевищення балансової вартості активів підприємства над його зобов’язаннями. Основними складовими власного капіталу є статутний капітал, додатковий і резервний капітал, нерозподілений прибуток. Відомості про розміри статутного і резервного капіталу містяться у статуті підприємства. Показник власного капіталу є одним з головних індикаторів кредитоспроможності підприємства. Він — основа для визначення фінансової незалежності підприємства, його фінансової стійкості та стабільності.
    Власний капітал поділяється на вкладений  та накопичений.
    Вкладений капітал включає:
    Статутний капітал;
    Пайовий капітал;
    Додатковий капітал;
    Інший додатковий капітал.
    Накопичений капітал включає:
    Резервний капітал;
    Нерозподілений прибуток.
    Коригуючі статті:
    Неоплачений капітал;
    Непокриті збитки;
    Вилучений капітал.
    Для більшості підприємств основним елементом власного капіталу є статутний (номінальний) капітал — сума вкладів власників підприємства в його активи за номінальною вартістю згідно із засновницькими документами. У відповідній статті балансу наводиться зафіксована в установчих документах загальна вартість активів, які є внеском власників (учасників) до капіталу підприємства. Сума статутного капіталу, а також рішення про його збільшення або зменшення мають бути зареєстровані у Державному реєстрі господарських одиниць i за вартістю відповідати даним фінансової звітності, зокрема балансу. Це та сума капіталу, в межах якої засновники підприємства (зокрема АТ) несуть матеріальну відповідальність перед його кредиторами. Саме тому зменшення статутного капіталу за наявності заперечень кредиторів не допускається.
    В окремих підприємств складовою  власного капіталу є пайовий капітал. Ця стаття передбачена для кредитних спілок, споживчих товариств, колективних сільськогосподарських підприємств, житлово-будівельних кооперативів, в яких статутний капітал формується за рахунок пайових внесків. Пайовий капітал — це сукупність коштів фізичних i юридичних осіб, добровільно розміщених у товаристві відповідно до установчих документів для здійснення його господарсько-фінансової діяльності.
    Важливими складовими власного капіталу є резерви, які можуть бути сформовані у формі  додаткового (капітальні резерви) та резервного капіталу (резерви, створені за рахунок  чистого прибутку). Для акціонерних товариств резервний капітал має складати 15 % від розміру статутного капіталу.
    Ще  одним елементом власного капіталу є нерозподілений прибуток (непокритий збиток). За цією позицією балансу відображається або сума прибутку, яка реінвестована у підприємство, або сума непокритого збитку. Сума непокритого збитку наводиться в дужках та вираховується при визначенні підсумку власного капіталу. У цій статті показується прибуток (збиток), який залишається у підприємства після сплати всіх податків, виплати дивідендів і відрахувань до резервного капіталу.
    За  позицією «Вилучений капітал» відображається фактична собівартість відповідних  корпоративних прав. Сума вилученого капіталу наводиться в дужках і підлягає вирахуванню при визначенні підсумку власного капіталу.
    Сутність  власного капіталу підприємства проявляється через його функції. На наш погляд, серед них можна виокремити такі основні:
    Функція заснування в дію та введення підприємства. Власний капітал у частині статутного є фінансовою основою для запуску в дію нового суб’єкта господарювання.
    Функція відповідальності та гарантії. Як уже було зазначено, статутний капітал є свого роду кредитним забезпеченням для кредиторів підприємства. Власному капіталу в пасиві балансу відповідають чисті активи в активній стороні балансу. Чим більший власний капітал підприємства, зокрема статутний капітал, тим більших збитків може зазнати підприємство без загрози інтересам кредиторів, отже, тим вищою є його кредитоспроможність.
    Захисна функція. У той час, як попередня функція характеризує значення власного капіталу та статутного капіталу для кредиторів, захисна функція показує, яке значення має власний капітал для власників. Чим більший власний капітал, тим краще захищеним є підприємство від впливу загрозливих для його існування факторів, оскільки саме за рахунок власного капіталу можуть покриватися збитки підприємства.
    Функція фінансування та забезпечення ліквідності. Внесками у власний капітал, разом зі спорудами, обладнанням, цінними паперами та іншими матеріальними цінностями, можуть бути грошові кошти. Вони можуть використовуватися для фінансування операційної та інвестиційної діяльності підприємства, а також для погашення заборгованості по позичках. Це, у свою чергу, підвищує ліквідність підприємства, з одного боку, та потенціал довгострокового фінансування, з іншого.
    База для нарахування дивідендів і розподілу майна. Одержаний протягом року прибуток або розподіляється та виплачується власникам корпоративних прав у вигляді дивідендів, або тезаврується (спрямовується на збільшення статутного чи резервного капіталу). Нарахування дивідендів, як правило, здійснюється за встановленою ставкою відповідно до частки акціонера (пайовика) в статутному капіталі.
    Функція управління та контролю. Згідно із законодавством власники підприємства можуть брати участь в його управлінні. Найвищим органом АТ є збори учасників товариства, які призначають керівні органи та ревізійну комісію. Фактичний контроль над підприємством здійснює власник контрольного пакета його корпоративних прав. Володіння контрольним пакетом дає можливість проводити власну стратегічну політику розвитку підприємства, формувати дивідендну політику, контролювати кадрові питання.
    Рекламна (репрезентативна) функція. Солідний статутний капітал (власний капітал) підприємства створює підґрунтя для довіри до нього не тільки з боку інвесторів, а й з боку постачальників факторів виробництва і споживачів готової продукції. Крім того, підприємству із солідним власним капіталом набагато легше залучити кваліфікований персонал.
    Отже, дослідивши різні підходи визначення економічної сутності та функцій власного капіталу, можна стверджувати, що власний капітал – це сукупність фінансових ресурсів, акумульованих з різних джерел, які належать акціонерному  товариству на правах власності, користування та розпорядження, мобілізованих в процес економічних відносин шляхом включення їх в господарський оборот без часових обмежень з метою підвищення прибутковості та рентабельності власного капіталу акціонерного товариства. Його розмір визначається як різниця між активами та зобов’язаннями підприємства. Кожний компонент власного капіталу має відповідне функціональне призначення, що дозволяє забезпечити ефективну господарську діяльність акціонерного товариства.
    У міру розвитку ринкової економіки в Україні потреба у власному капіталі буде постійно зростати. Пов’язано це з процесами реформування власності, що відбувається в країні, значними темпами зростання підприємницьких структур, яким на різних етапах становлення необхідні значні обсяги фінансових ресурсів. Ринкова економіка передбачає постійне збільшення обсягів власного капіталу, що дає можливість стабільно розвиватися матеріальному виробництву і формувати необхідні кошти для вирішення соціально-економічних проблем суспільства. 
 
 
 

    Розділ 2. Початкове формування власного капіталу АТ та способи його збільшення
    Власний капітал є підставою для заснування підприємства, а також продовження  його господарської діяльності. Основним елементом власного капіталу підприємства є статутний капітал, який є показником, що характеризує розміри і фінансовий стан підприємства. Тобто це сума коштів, які авансовані в майно підприємства власниками (учасниками, засновниками) для забезпечення його життєдіяльності. Розмір статутного капіталу визначається за домовленістю між засновниками, фіксується в установчих документах як сукупність внесків (часток, акцій за номінальною вартістю, пайових внесків) засновників (учасників) підприємства та реєструється у відповідних органах.
    Дослідженням  даного питання займались проф. Кірейцев Г.Г. ,  Воробйов Ю.М., Салига С.Я., Дацій Н.В., Корецький С.О., Нестеренко Н.В. , Терещенко О.О.  тощо.
    З точки зору економіста, зміст статутного капіталу полягає у забезпеченні створеної юридичної особи основними  і оборотними засобами, необхідними для початку господарської діяльності з виробництва продукції, наданню послуг, продажу товарів чи виконанню робіт.
    Відомості про розмір і порядок утворення  статутного капіталу повинні бути зазначені  в засновницьких документах колективного підприємства.
    Отже, розглянемо детальніше особливості формування власного капіталу підприємства в акціонерному товаристві, згідно з чинним законодавством України, зокрема Законом України «Про акціонерні товариства» Закон від 17.09.2008. – №514-VI .[1]
    Акціонерне  товариство  - господарське товариство, статутний  
капітал  якого  поділено  на  визначену кількість часток однакової  
номінальної  вартості,  корпоративні  права за якими посвідчуються  
акціями.

    Акціонери не  відповідають  за  зобов'язаннями  товариства  і  
несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, тільки в  
межах  належних їм акцій.  До акціонерів не можуть застосовуватися  
будь-які  санкції,  що  обмежують  їх  права,  у   разі   вчинення  
протиправних дій товариством або іншими акціонерами.

      Загальна номінальна вартість випущених акцій становить статутний фонд акціонерного товариства, який не може бути меншим суми, еквівалентної 1250 мінімальним заробітним платам, виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, діючої на момент створення акціонерного товариства.
    Статутний капітал акціонерного товариства відкритого типу формується шляхом продажу акції  у формі відкритої підписки; в  акціонерному товаристві закритого  типу статутний капітал утвориться тільки за рахунок внесків засновників, тобто акції у відкритий продаж не надходять.
      Резервний  капітал  формується  у  розмірі  не  менше   ніж  
15 %  статутного   капіталу  товариства  шляхом  щорічних  
відрахувань  від  чистого  прибутку  товариства  або  за   рахунок  
нерозподіленого  прибутку.  До  досягнення  встановленого статутом  
розміру резервного капіталу розмір щорічних  відрахувань  не  може  
бути  меншим  ніж  5 відсотків суми чистого прибутку товариства за  
рік.

      Резервний  капітал  створюється   для   покриття   збитків  
товариства,  а  також  для  виплати  дивідендів за привілейованими  
акціями.  Законами можуть бути додатково  передбачені  також  інші  
напрями використання резервного капіталу.

    Перш  ніж перейти до висвітлення питання  щодо зміни розмірів власного капіталу підприємств, розглянемо сутність номінального капіталу та корпоративних прав суб’єкта господарювання.
    Корпоративні  права – це права власності  на частку (пай) у статутному капіталі юридичної особи, включаючи права  на управління, отримання відповідної  частки прибутку, а також частки активів у разі її ліквідації. Емітентом корпоративних прав може бути держава в особі уповноваженого органу або юридична особа.
    Основними видами корпоративних прав є акції, частки учасників у статутному капіталі товариств з обмеженою відповідальністю і паї.
    Номінальна  вартість акцій (часток) це та вартість, яка відображається в сертифікаті акцій (чи у свідоцтві учасника) та в умовах їх випуску і береться до уваги при визначенні кількості голосів на зборах та реалізації інших прав власників.
    Сукупна номінальна вартість корпоративних прав, випущених підприємством, становить його номінальний, або статутний, капітал.
    Основними цілями збільшення статутного капіталу підприємств є:
    1) мобілізація фінансових ресурсів  для реалізації інвестиційних проектів;
    2) поліпшення ліквідності та платоспроможності підприємства;
    3) модернізація чи розширення виробництва;
    4) поглинання чи придбання контрольного  пакета інших підприємств;
    5) досягнення інших цілей.
    Збільшення  статутного капіталу акціонерних товариств може бути здійснено лише після повної сплати всіма учасниками (акціонерами) своїх внесків (оплати акцій) за вартістю, не нижчою за номінальну. Рішення про збільшення статутного капіталу приймається зборами. Слід зазначити, що законодавчими актами заборонено збільшення статутного капіталу (випуск акцій) з метою покриття збитків, пов’язаних з господарською діяльністю емітента.
    Для збільшення розмірів власного капіталу акціонерне товариство може використовувати  внутрішні й зовнішні джерела  фінансування. Критеріями їхнього вибору є:
    ринкові умови (здатність ринку поглинути нову емісію акцій);
    права й інтереси наявних акціонерів підприємства;
    надійність прогнозів щодо майбутнього прибутку АТ [6, 115].
    Внутрішнім  джерелом розширення власного капіталу підприємства є його нерозподілений прибуток. Використання цього джерела не залежить від стану ринку, не потребує витрат для залучення коштів і не пов'язане з ризиком втрати контролю над акціонерним товариством. Водночас, можливості отримувати прибуток і використовувати його для розширення власного капіталу багато в чому залежать від чинників, що перебувають поза сферою впливу акціонерного товариства.
    Порядок збільшення статутного капіталу представлено на рис.2.1.[10,125].
Рис. 2.1. Методи та джерела  збільшення статутного капіталу підприємства
    Щодо  зменшення розміру статутного фонду  акціонерного товариства, то воно здійснюється шляхом зменшення номінальної вартості акцій або зменшення кількості акцій шляхом викупу частини акцій у їх власників з метою анулювання цих акцій .
    Перепоною на шляху фінансування українських підприємств за рахунок емісії акцій є відсутність ефективного механізму фондової торгівлі, низька активність учасників фондового ринку. Динаміка торгівлі цінними паперами через основну торговельну систему - «Позабіржова Фондова Торговельна Система» ПФТС зазначена на рис.2.2. [20]. і як видно, з діаграми загальна тенденція зміни обсягів торгів прямує до збільшення, що створює передумови до розвитку фондової торгівлі.
  

  Рис.2.2.  Загальний обсяг  торгів на ПФТС за 2006-2010 р.р.
    Нерозвиненість  вітчизняного фондового ринку не дозволяє також збільшувати власний капітал за рахунок додаткової емісії акцій. Водночас, як показує практика передбачені законом рівні пріоритетні права всіх акціонерів на придбання акцій додаткової емісії не завжди реалізуються. Поряд із розв'язанням проблеми збільшення розміру власного капіталу акціонерного товариства додаткова емісія акцій може бути використана з метою отримання певним інвестором повного контролю над підприємством, оскільки міноритарні акціонери, зазвичай, не мають можливостей реалізувати своє пріоритетне право на їх придбання [5, 75]. Бувають також випадки, коли публічні акціонерні товариства не можуть провести процедуру розширення статутного капіталу через відсутність попиту на акції додаткового випуску.
    Тому  використання додаткової емісії акцій  як джерела розширення розмірів власного капіталу має здійснюватися з  урахуванням:
      наявного ризику втрати контрольною пакету акцій;
      можливого зменшення доходів його засновників і наявних акціонерів на інвестований в акціонерне товариство капітал;
      витрат з підготовки та розміщення на ринку додаткової емісії акцій .
    Далі  на прикладі публічного акціонерного товариства «Укртелеком»  ми розглянемо в динаміці складові  власного капіталу акціонерного підприємства та методи його збільшення.
    Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» — сучасне підприємство з розвиненою інфраструктурою, що займає лідируючі позиції на ринку послуг фіксованого телефонного зв'язку України. Компанія охоплює близько 71% ринку послуг місцевого телефонного зв'язку та 83% ринку послуг міжміського та міжнародного телефонного зв'язку.
    Історія створення ПАТ «Укртелеком» бере початок у 1993 році, коли було зареєстроване Українське об'єднання електрозв'язку «Укрелектрозв'язок» (з 1994 року — Укртелеком). Пізніше, у 1998 році, відповідно до затвердженої Кабінетом Міністрів України програми об'єднання «Укртелеком» було реорганізоване в єдине державне підприємство, а у січні 2000 року, після проведення корпоратизації, його було перетворено на відкрите акціонерне товариство.
    Сьогодні  ПАТ «Укртелеком» — це підприємство, організаційна структура якого сформована за вертикальним принципом управління фінансами, технологічними процесами, персоналом.
    Компанія  пропонує своїм клієнтам найновіші  сучасні послуги: передавання даних  та побудова віртуальних приватних  мереж, відео-конференції, послуги мобільного зв’язку третього покоління, зокрема  інноваційні – відеодзвінок, мобільний Інтернет зі швидкістю до 3,6 Мбітс, відправка СМС на номери фіксованого зв’язку та багато інших якісних послуг.
и т.д.................


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть полный текст работы бесплатно


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.