На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


реферат Як завоювати власний ринок

Информация:

Тип работы: реферат. Добавлен: 08.10.2012. Сдан: 2011. Страниц: 7. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


Міністерство  освіти і науки, молоді та спорту України
Київський національний торговельно-економічний  університет 
 
 
 

Кафедра маркетингу 
 
 
 

Кейс
з дисципліни «Маркетинг»
на  тему:
«Як завоювати власний  ринок» 
 
 

Виконали:
Студенти 4к. 16гр.
Хом`якова Катерина
Юровська  Лілія 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Київ-2011
 

       Вступ.
     Для вивчення і обговорення таких  тем, як «Маркетингові дослідження» та організація маркетингової діяльності на підприємстві» ми обрали даний  кейс.
     Ключовою  метою кейсу є визначення на матеріалі аналізованого прикладу необхідності дослідження ринку, в тому числі і власного, яке передує цілеспрямованій маркетинговій діяльності підприємства. Власне, сама маркетингова діяльність також повинна бути кваліфіковано організованою, спрямовуватися на обґрунтовані результати, здійснюватися за певною програмою.
     Виробництво швейної галузі представлено різноманітним  випуском продукції: різні текстильні і шкіряні головні убори, головні  убори із штучного і натурального хутра, верхній одяг – пальта, куртки, кожушки з штучного хутра і текстилю, піджаки, костюми, одяг для дітей, нижня білизна, рукавиці. Більша частина потреб українських споживачів в текстильному одязі задовольняється завдяки імпорту. Майже половина поставок – з Китаю. 
          Про компанію.

     У жовтні 2011 року Ужгородська швейна фабрика відзначає 65 років від дня заснування. До свого ювілею ПАТ "Ужгородська швейна фабрика" пройшла довгий і яскравий шлях становлення від невеликої артілі, створеної у 1946 році, до сучасного високотехнологічного досвідченого виробника швейної галузі.
     За  час становлення і розвитку підприємства відбулося кілька структурних реорганізацій  та зміна форм власності. У жовтні 1976 р. на базі підприємства було створено Закарпатське швейне об'єднання, до складу якого увійшло кілька швейних  фабрик області. У цей період проведено реконструкцію окремих підприємств та виробничих цехів, задіяно та виконано програми будівництва житла для працівників фабрики.
     Суттєві зміни як у стратегії, пріоритетах  розвитку підприємства, так і в  усіх інших напрямках діяльності відбулися у 1995 році, після утворення закритого акціонерного товариства "Ужгородська швейна фабрика". Політичне та економічне становлення незалежної Української держави сприяло формуванню якісно нових виробничих відносин - колектив підприємства одним з перших перейшов на роботу в ринкових умовах.
     За  короткий час фабрика пройшла  шлях формування штату професіоналів  високого рівня, вдосконалення швейних  технологій та обладнання. Відбулося  технічне переоснащення найсучаснішими на той час машинами, автоматизованим обладнанням таких найпередовіших фірм, як "Джукі" (Японія), "Лектра" (Франція), "Дюркопп", "Файт" (Німеччина), "Сюто" (Італія) та інших. Це дало змогу застосувати найсучаснішу технологію, а також організувати виробничий процес на рівні світових стандартів. Складаються тісні виробничі відносини із провідними фірмами світу: "Волтерс" (Англія), "Сарфаті" (Франція), "ЕВА" (Німеччина), "П.Зауер" (Австрія), "Озекс" (Словаччина) та іншими. Саме тоді сформувався новий імідж фабрики - сучасної компанії з мережею виробничих цехів, що працюють за сучасними технологіями, з дотриманням високих стандартів якості, ефективним управлінням та якісним обслуговуванням замовників.
     Підприємство  одним з перших у галузі легкої промисловості України акредитоване незалежною агенцією з Великобританії по системі управління якістю ISO 9002:1994. У 2002 р. здійснено перехід до новішого стандарту - ISO 9002:2000. Якість виробів забезпечується 100% контролем продукції на всіх етапах виробництва відповідно до стандартів "AQL", діє сувора процедура "зламаної голки". Завдяки гнучкості системи контролю за якістю, підприємство може запроваджувати різні методи забезпечення якості, відповідно до необхідних вимог.
     Сьогодні  Ужгородська швейна фабрика - відомий  у Європі виробник високоякісного стильного одягу. Постійне вдосконалення швейних технологій, високий рівень підготовки висококваліфікованих кадрів, розширення виробництва сформували бездоганний імідж та ділову репутацію підприємства на європейському ринку. Це дає можливість зміцнювати налагоджені зв'язки з партнерами, започатковувати нові ділові відносини та виходити на якісно вищий рівень співробітництва.
     На  європейському ринку швейної  промисловості підприємство успішно  продає свої вироби вже понад 10 років. Основні ринки збуту знаходяться в Англії, Франції, Італії, Німеччині та Голландії. Підприємство шиє жіночий та чоловічий одяг для провідних європейських компаній, таких відомих торгових марок: Next, Antonelle, TARA JARMON, MARK JACOBS, MOLOKO, MAJE, Blancs manteaux, Blacky Dress, Jean Paul, Rabe, Hobb's, Lener Cordier, Moschino, Alberta Ferretti, Daniel Hechter, Celio, SYM та інших.
     Довготривале  плідне співробітництво з відомими у світі виробниками одягу  сприяє розвитку підприємства та успіху спільного бізнесу.
     З метою просування кращих зразків виготовленого одягу на вітчизняному ринку у 1998 році створено торгову марку "Парада". Перша ж колекція, створена під новим брендом, - колекція осінньо-зимового сезону, була удостоєна участі в показі на "Сезонах моди". Шанувальники віддають перевагу ТМ "Парада", перш за все за оптимальне поєднання якості, модного стилю та ціни. В основі колекцій – класичний діловий одяг для жінок, який органічно поєднує строгість стилю з вишуканою романтичністю та оригінальністю. Протягом року для українського ринку модельєрами та дизайнерами розробляються колекції одягу: "Весна - літо" та "Осінь - зима". Кожну колекцію вирізняє оригінальна особливість, певний емоційний настрій, що додає їй шарму і неповторності.
     На  підприємстві збережено систему  соціальних гарантій для працівників, до їх послуг медпункт, їдальня, гуртожиток. Все це результат стабільної і ритмічної роботи колективу.
     Підприємство  вкладає власні та залучає іноземні інвестиції для створення нових  робочих місць. На виконання державних  програм щодо розвитку вітчизняної промисловості, зайнятості населення, зокрема в гірських селах, за сприянням Ужгородської швейної фабрики створено мережу підприємств на території області. На всіх підприємствах вчасно виплачується заробітна плата, щорічні податки до державного і місцевого бюджетів складають мільйони гривень. Значна увага приділяється питанням культури виробництва, охорони праці, забезпеченню сучасних санітарно-гігієнічних умов роботи.
     Колектив  ПАТ "Ужгородська швейна фабрика" не заспокоюється на досягнутому, постійно вдосконалюються форми і методи організації праці, управління персоналом, впроваджуються нові сучасні технології виробництва одягу, здійснюється пошук нових партнерів та ринки збуту. Набутий протягом десятиліть досвід, формування колективу однодумців, стійких позитивних тенденцій, поєднання традицій та сучасного світосприйняття дають надійну основу і впевненість для подальшого розвитку підприємства.
     http://www.ua-parada.com/ 
1. Головні причини, що призвели Ужгородську швейну фабрику до загрози банкрутства і мали своїм наслідком припинення діяльності на українському ринку.

     Існує багато причин банкрутства Ужгородської швейної фабрики. Проаналізуємо внутрішні та зовнішні фактори, що спричинили дану ситуацію.
    Соціально-культурний фактор.
     Тут мова йдеться про зміну вподобань споживачів. Смаки і уподобання споживачів можуть змінюватися під впливом моди, способу життя, реклами і т.д. Так протягом багатьох десятиліть великою популярністю користувалися гумові калоші, але чи багато ми знайдемо зараз охочих прогулятися в цьому взутті по вулицях. Так і з одягом. Мода змінюється дуже часто. Мода задає певні правила поведінки і манери одягатися, і люди намагаються дотримуватися цих правил для того, щоб залишатися сучасними та змінюватися разом із новими тенденціями.
     На поч. 90-х рр. з відкриттям кордонів і початком «човникового» бізнесу українці стали носити закордонні вироби, вивозячи водночас українські на закордонні ринки.
    Поява «Second Hand».
     Сьогодні секонд хенд - це ціла індустрія. В Європі існує безліч компаній, які поставили цей бізнес на професійну основу. Ужгородська швейна фабрика стала банкрутувати у 90-х рр., саме у період кризи для всіх українців та близького зарубіжжя. І саме в той час з’являється одяг з Європи, що коштує набагато дешевше, а якістю не поступається.  За кількістю покупців він не відставав від магазинів, де продавався новий одяг. Крім того, в надто дорогих "бутіках", які, швидше за все, мали постійну аудиторію, відвідувачів було набагато менше - ціни боляче кусалися під час кризи. Тому це і стало головною причиною для покупців при виборі одягу. Для малозабезпечених - це можливість недорого придбати найнеобхідніший одяг. Також тут вбиралися люди, що вважали, що краще придбати шкіряне взуття в "секонд-хенді", ніж заплатити 500 грн. за  взуття із замінника у звичайному магазині або на ринку.    
     Також поруч із Секонд-Хендом з’явилися ринки одягу, де був достатньо високий вибір трикотажу, а також доступна цінова політика.
     Велику конкуренцію для підприємства представляли також трикотажна фабрика «Веснянка», «Роза», «Киянка», кременчуцька та мукачівська трикотажні фабрики, що займалися виготовленням аналогічної продукції.
     Таким чином, споживач має змогу придбати імпортний дешевий одяг, що і призвело до різкого зниження попиту на вітчизняну продукцію. Не треба забувати й про  те, що до кризи країни СРСР не мали такого різномаїття вибору, як країни Заходу. Це також мало свій вплив при виборі споживачем одягу.
    Відсутність досвіду.
     Як  відомо, для досягнення успіху у  будь-якому бізнесі необхідний або  мінімальний досвід у заданих  умовах ринку, або висококваліфікований спеціаліст-керівник, який «направлятиме» підприємство у вірному напрямку.
У даному випадку поразка була прогнозована заздалегідь: відсутність досвіду. Як зазначила директор фабрики Мирослава  Каламуняк : «У нас не було жодного  ні теоретичного ні практичного ринкового  досвіду. Ми намагалися одночасно моделювати, шити і продавати одяг. Оптових покупців не було і ми зосередилися на роздрібних. І ми не можемо конкурувати з «чорним ринком», а тепер іще і з Second Hand».
     Отже, спроба діяти у трьох напрямах (моделювання одягу, пошиття та продаж) не маючи досвіду роботи в таких ринкових умовах стала однією з причин, що призвели до загрози банкрутства Ужгородську швейну фабрику.
    Застарілі технології.
     У середині 90-х рр., морально й фізично застарілі технології трикотажного виробництва не дозволяли ефективно працювати та конкурувати на ринку одягу в Україні. У той час як конкуренти фабрики починали все з «чистого листа», і обладнання у них було новим, наше підприємство мало обладнання що використовувалося вже багато років. Тому воно не могло вводити інновації, або ж збільшувати об’єми продажів.
     Новий і складний асортимент давався непросто. Можна уявити собі рівень труднощів, якщо скорочення витрат часу навіть на 10 хвилин було святом.
    Застарілі підходи до управління підприємством.
     Незважаючи на те, що підприємство одним із перших в області акціонувалося, обрало нового директора і перейшли до нових організаційних форм і договірних відносин, відсутність «нового погляду» на управління підприємством унеможливило його успішну діяльність. Зважаючи на те, що нове обладнання, технології і характер управління персоналу безпосередньо впливають на діяльність підприємства, можна зробити висновок, що відсутність вищеназваного це серйозний прорахунок.
     За словами директора фабрики, «рішення приймались інтуїтивно». Але підхід до управління підприємством повинен враховувати ще і зовнішні, внутрішні фактори, ситуацію в країні, економічну, географічну та демографічну ситуацію.
    Погано налагоджені зв’язки з постачальниками.
     Оскільки  оптових покупців не було, підприємство зосередилось на продажі вроздріб. Але відсутність постійних контрагентів завжди загрожує тим, що продукція просто «осяде» на складах.
     Отже, продаж виробів роздрібним покупцям не приносив ані потрібного обсягу збуту, ані необхідного прибутку.
    Невелика кількість споживачів.
     Як  вже було зазначено вище, зміна  соціально-культурного фактору різко  знизила попит на вітчизняну продукцію. Враховуючи те, що географічно фабрика  розташована не дуже вдало (поряд  країни, що завозять свою імпортну популярну продукцію), а також ріст цін і зниження якості, стає зрозумілим, чому кількість споживачів зменшилась.
    Криза 1998 року.
     Сама  по собі криза 1998 року мала такі наслідки, як зниження купівельної спроможності покупців, простой виробництва, зміна  соціально-культурного фактора тощо.
    Ріст цін на матеріали та робочу силу.
     Однією  з причин «вмирання» Ужгородської швейної  фабрики та аналогічних підприємств  даної галузі була залежність від  джерел сировини та втрачені ринки  збуту через «епідемію», яка вразила  споживачів, які неодмінно хочуть одягатись в закордонне. Намагаючись наздогнати попит та внаслідок економічної кризи ціни на матеріали та робочу силу зростають.
    Зміна політики держави.
     Як  було зазначено у попередньому пункті, у 90-ті рр. почали зростати ціни на робочу силу, сировину, матеріали та інші ресурси. В той же час держава перестає надавати дотації, кошти на розвиток, певні пільги, що значно погіршує фінансовий стан підприємства.
    Невдале географічне розташування.
     Банкрутству сприяло також географічне положення трикотажної фабрики. Вона знаходилась в Ужгороді, на кордоні із Словаччиною та Угорщиною. До кризи фабрика поставляла продукцію також на базари сусідніх країн. Але тривало це недовго: деякі види тканини перейшли в розряд дефіцитів, і фабрика зупинилася. Це було економічно невигідно – поставляти закордон товар, що коштував не дешево, і не користувався попитом. Жителі ж Ужгородської та Закарпатської області могли дозволити собі купувати одяг у перед кордонних містах Угорщини та Словаччини, що було також значно дешевше ніж купувати фабричну продукцію. Тому попит на трикотажний одяг у західній частині України також значно знизився.
    Демографічна ситуація.
Трикотажна фабрика займалася не тільки виготовленням одягу для чоловіків та жінок, а ще й пошиттям дитячого одягу. В 90-х рр., динаміка показників демографії України характеризувалася зниженням темпів приросту населення і негативним приростом населення. Кількість народжуваних дітлахів значно скоротилася, через те що сім’ї фізично не могли утримувати дітей. Все це значно вплинуло на зміну попиту на трикотаж.
     Отже, зміна соціально-культурного фактору, відсутність досвіду, застарілі технології, консервативні підходи до управління підприємством, погано налагоджені зв’язки з постачальниками, невелика кількість споживачів, криза, ріст цін, зміна політики держави, географічна ситуація та поява нових конкурентів спричинили загрозу банкрутства Ужгородської швейної фабрики.
 

2. Напрямки, за якими  рекомендується провести  маркетингові дослідження, перш ніж прийняти рішення про повернення досліджуваного підприємства на український ринок.
     За  матеріалами даної ситуації ми обрали 6 основних напрямків, за якими необхідно  провести маркетингові дослідження:
    Культура споживання (вподобання споживачів);
    Конкуренти;
    Канали розподілу (постачальники і посередники);
    Комунікації (реклама);
      Культура  споживання. Основною задачею є дослідити:
    Вивчення вподобань споживачів;
    Рівень доходів (купівельної спроможності);
    Де звикли купувати одяг і чому;
    Критерії, що враховуються при виборі продукції;
    Попит на продукцію у даному регіоні;
    Чому надається перевага – імпортному чи вітчизняному одягу – і чому;
    Чи звикли споживачі купувати одяг, чи шити його.
     Конкуренти. Основною задачею є дослідити:
    Асортимент;
    Цінова політика;
    Канали збуту;
    Який сегмент ринку займають;
            Канали  розподілу. Основною задачею є дослідити:
    Контрагенти, з якими були укладені угоди раніше;
    Цінова політика постачальників та посередників;
    Надійність постачальників та посередників;
    Можливість укладення договорів на пільгових умовах тощо.
      Комунікації. Основною задачею є дослідити:
    Знання ТМ;
    Можливі шляхи підвищення обізнаності споживачів з продукцією фабрики;
    Моніторинг реклами конкурентів;
    Оцінка реклами Ужгородської швейної фабрики споживачем тощо.
 
            Таким чином, перед  поверненням досліджуваного підприємства на український ринок необхідно провести маркетингові дослідження за усіма згаданим вище напрямками. Після виконання вказаних задач можна приймати рішення про повернення на український ринок Ужгородської швейної фабрики. 

 

3. Методи збирання маркетингової інформації, які доцільно застосовувати для розробки і обґрунтування маркетингової програми завоювання українського ринку.
            Виходячи з попереднього питання, ми пропонуємо розглянути методи збирання маркетингової інформації у зв’язку з обраним напрямком маркетингових досліджень.
            Культура  споживання.
            Тут найбільш доречними  будуть кількісні дослідження. Ми рекомендуємо фабриці провести анкетування, які  завдяки анонімності та великій  кількості дають достатньо точний результат. Також можна провести телефонне опитування і за його допомогою сортувати інформацію про споживачів ще й по професіям, до того ж це порівняно швидкий метод отримання інформації. Для більш глибшого дослідження попиту споживачів та місць, де вони переважно купують одяг, також найбільше підходять кількісні методи.
            Конкуренти.
            Для розробки і обґрунтування  інформації про конкурентів необхідно  обрати 2-3 найбільш схожих швейних фабрики  і провести глибинне інтерв’ю з  експертами у цій області думка  спеціаліста матиме велику вагу.
            Необхідно також  пам`ятати, що досліджуючи конкурентів, ми збираємо вторинну інформацію. Це, до всього іншого, ще й зручно: інформація вже існує в опублікованому вигляді.
            Канали  розподілу.
            Досліджуючи канали розподілу, можна користуватись  вторинною інформацією конкурентів. Також можна зібрати первинну інформацію про наявні канали розподілу, але, враховуючи специфіку галузі, це буде досить важко і неефективно.
            Комунікації.
            Цей напрям діяльності підприємства не потребує великої кількості  інформації. Єдине що, можна провести опитування споживачів на предмет виявлення впливу реклами на їх вибір.  
            Для досягнення під  час досліджень більш точних результатів  ми пропонуємо анкету, що ілюструє приклад  опитування споживачів для визначення культури споживання (Додаток 1). 

 

4. Варіанти маркетингових заходів.
            Насамперед необхідно  провести маркетингові дослідження  по згаданих вище напрямках з урахуванням  рекомендованих методів збору інформації.
            Маючи на руках інформацію про споживачів, конкурентів, ринок і т.д. необхідно визначитись із товарною політикою. Знову ж таки, специфіка галузі (мода зокрема) вимагає трохи змінити асортимент фабрики. На сьогоднішній день необхідно виробляти більш сучасний одяг. Гарною думкою було б співробітництво з іншими фабриками чи заводами (наприклад постачання напівфабрикатів, пошиття певних деталей чи аксесуарів тощо). Особливу увагу необхідно приділити тому, в якому вигляді покупець отримує товар. Упаковки як такої не існує, але розробивши її ми привернемо увагу споживача.
            Необхідно терміново  вдосконалити схему збуту. Таким  чином, ми позбудемось одягу, який залежався  на складах. Тут необхідно враховувати, що одяг вже не дуже популярний і  модний, тому прийдеться продати його по дуже низьким цінам, тільки щоб  звільнитись від запасів.
            Вдосконалення брендингової політики. Необхідно вирішити питання: чи просувати бренди як частину Ужгородської швейної фабрики, чи випускати їх як окремі торгові марки. Необхідно пам’ятати, що про фабрику відомо достатній кількості людей, і якщо просувати марки «прив’язані» до фабрики, то вони стануть відомими набагато скоріше (марки «Парада» та «Вертекс»).
            Політика просування та комунікацій ґрунтуватиметься на зібраній інформації. Тут важливо  визначити, який рівень обізнаності  у споживачів, які інструменти реклами мають найбільший вплив.
            Обсяг збуту продукції  можливо збільшити за рахунок  випуску нової продукції, грамотного позиціонування, програм лояльності тощо.
       Відповідно  до характеру діяльності та надання  послуг у фабрики найдоцільніше використовувати  такий вид основної реклами як товарна, яка інформує споживача про якість товарів, зацікавлює ними, встановлює контакт з споживачами та продавцями та безпосередня реклама, яка вказує рекламодавця, прямо виконуючи рекламну функцію щодо конкретного товару.
       Отже, варіанти маркетингових заходів  залежать від отриманої в ході досліджень інформації. Вони включатимуть в себе усі можливі дії, які  повинні призвести до успішної діяльності фабрики на українському ринку, підвищення попиту на її продукцію.
 

Додаток 1 

Анкета
«Визначення культури споживання» 

    Вкажіть Вашу стать:
      Жіноча
      Чоловіча
    Вкажіть Ваш вік:
      До 18
      18-30
      31-45
      46 і більше.
    Як часто Ви купуєте одяг?
      Раз на тиждень
      Раз на місяць
      Раз на декілька місяців
      Раз на рік
    Де Ви переважно купуєте одяг?
      Магазини
      Ринок
      Секонд-хенд
      Інше
    Який стилю Ви надаєте перевагу?
      Кежуел
      Класичний
      Спортивний
      Інше
    Як часто Ви шиєте одяг в ательє?
      Ніколи
      Раз на декілька років
      Раз на рік
      Раз на місяць
    Одягу з яких матеріалів Ви надаєте перевагу?
      Натуральні тканини
      Синтетичні тканини
    Де Вам зручно купувати одяг?
      У місці, яке розташоване біля дому
      У місці, в якому товар високої якості
      У місці, в якому найнижчі ціни,
      У місці, в якому продається лише імпортна продукція.
    Який, на Вашу думку, основний недолік одягу вітчизняного виробництва?
      Невідповідність ціни якості
      Невідповідність сучасній моді
      Висока ціна
      Непопулярність.
    Чи впливає мода на те, який одяг Ви купуєте?
      Так, купую тільки модний одяг
      Ні, надаю перевагу класичному стилю
      Інколи, час від часу
      Купую те, що мені пасує.
    Як Ви ставитесь до Секонд-хенд?
      Позитивно, часто купую там одяг
      Нейтрально
      Ніколи не чув
      Негативно, вважаю це шкодить вітчизняному виробнику.
    У який період Ви переважно купуєте одяг?
      Одразу як тільки вийшла нова колекція
      У середині сезону
      У період розпродажів
      По-різному
      и т.д.................


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть полный текст работы бесплатно


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.