На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


реферат Химический комплекс Украины

Информация:

Тип работы: реферат. Добавлен: 09.10.2012. Сдан: 2011. Страниц: 2. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


Реферат
на тему:
Хімічний  комплекс України
Хімічна промисловість  виробляє продукцію, використовуючи хімічні  методи переробки сировини й матеріалів. Важливість комплексу полягає в  тому, що він використовує різноманітну сировину, характеризується істотними особливостями технологічних процесів, надзвичайно широким діапазоном застосування в національногосподарському комплексі та побуті його готової продукції і напівфабрикатів.
Почав формуватися  хіміко-індустріальний комплекс України в кінці XIX ст. на Донбасі з підприємств, що виробляли соду (1898р. – Слов'янський содовий завод). Заводи синтетичних матеріалів були побудовані перед Другою світовою війною. У 1932 р. став до ладу Горлівський азотнотуковий завод, у 1937 р. –Дарницький комбінат штучного шовку, завод пластмас у Харкові, у 1938 р. – Дніпродзержинський азотнотуковий комбінат і Красноперекопський бромний заводи У 50-і роки XX ст. швидко нарощувалися потужності з виробництва мінеральних добрив, а також соди, лугів, кислот. Особливо активно комплекс розвивався в 60-80-і роки XX ст. Зараз хіміко-індустріальний комплекс України є одним з найпотужніших в Україні.
Хімічка індустрія  виділяється надзвичайно широкою  сировинною базою. Вона використовує нерудну мінеральну (хімічну) сировину із земних надр (калійні і кухонні солі, фосфорити, апатити, сірку), паливні мінеральні ресурси (нафту, природний газ, вугілля, сланці), відходи чорної і кольорової металургії, лісової, харчової та легкої промисловості. Використовуючи сировину з інших галузей, хімічна індустрія комбінується і кооперується з ними. Характерна для неї і концентрація виробництва, що здійснюється шляхом об'єднання підприємств або збільшенням потужностей технологічних ліній.
Окремі галузі хімічної промисловості мають свої специфічні особливості. Багато з них  потребують великої кількості воли для здійснення технологічних процесів (на виготовлення 1 т синтетичного волокна  витрачається 5 тис. куб.м води). Виробництво волокон є і досить трудомістким. Для інших галузей хімічної індустрії потрібна велика кількість палива чи електроенергії. Отже, галузі хімічної промисловості загалом належать до матеріаломістких, що зумовлюється великими затратами сировини на одиницю продукції (на 1 т капролактану потрібно 8 т сировини). Тому, розвиток і розміщення галузей чи окремих виробництв хімічного комплексу зумовлюються дією різних факторів: сировинного, паливно-енергетичного, водного, працересурсного, споживчого, екологічного та ін.
Сучасний хімічний комплекс України включає підприємства таких галузей: хімічна промисловість (гірничо-хімічна промисловість, основна хімія, промисловість хімічних волокон і ниток, промисловість синтетичних смол і пластмас, лакофарбова промисловість, промисловість синтетичних барвників), хіміко-фармацевтична промисловість, нафтохімічна промисловість (виробництво продуктів основного органічного синтезу, шинна, гумово-азбестова галузі промисловості).
Основна функція  підприємств гірничо-хімічної промисловості – видобуток гірничо-хімічної сировини: сірки, фосфатних і калійних солей, які використовуються для виробництва міндобрив і іншої продукції; кухонної солі, необхідної для виробництва кальцинованої і каустичної соди. Серед основних родовищ гірничо-хімічної сировини слід виділити Роздільське, Яворівське, Немирівське, Язівське родовища сірки, Калуське і Стебниківське родовища калійних солей, Бахмутське, Слов'янське, Артемівське, Роменське, Сиваське, Солотвинське родовища кам'яної солі, Кролевецьке та Ізюмське родовища фосфоритів.
Основна хімія в Україні спеціалізується на виробництві мінеральних добрив, кислот і солей. Кальциновану та каустичну соду виробляють у Слов'янську та Лисичанську, де є значні поклади кухонної солі, що є сировиною для даного виробництва. В 2004 р. в Україні було вироблено 210 тис. т. каустичної соди та понад 656 тис. т кальцинованої.
Калійні добрива  випускаються в Калуші на концерні "Лукор" і на Стебницькому калійному  заводі, виробництво орієнтується на сировину. В 2004 р. було вироблено понад 10 тис. т.
Фосфорні добрива  з привізних апатитів виробляють у районах бурякосіяння (Вінниця, Суми), а також Одесі і Костянтинівці. Незначна частка сировини видобувається на Кролевецькому та Ізюмському родовищах фосфоритів. Орієнтація на споживача є вигідною, оскільки з 1 т фосфоритів виходить 2 т добрив.
Азотно-тукова промисловість  використовує коксівний та природний газ для отримання азотних добрив. Тому найбільші її підприємства розміщені в Дніпродзержинську, Горлівці, Сєвєродонецьку, а також у районах споживання добрив (Рівне, Черкаси) на газопроводах. Річне виробництво складає 2,4 млн. т.
Виробництво сірчаної кислоти, через її погану транспортабельність, тяжіє до районів споживання продукції, тобто підприємств, що виробляють фосфорні та азотні добрива. Практично в кожному з центрів виробництва цих добрив налагоджено випуск сірчаної кислоти, але найбільше її виробляють у Рівному, Новому Роздолі, Костянтинівці, Дніпродзержинську. В 2004 р. було вироблено понад 1.4 млн. т.
Промисловість органічного синтезу дає більшу частку продукції хімічного комплексу. Синтетичні матеріали створюють нову сировинну базу для промисловості, будівництва. Переважно вони дешевші й кращої якості від натуральних, хоч мають гірші гігієнічні властивості.
Хімія органічного  синтезу охоплює заводи, що виробляють напівпродукти для отримання  полімерів (Лисичанськ, Сєверодонецьк, Горлівка, Дніпродзержинськ, Запоріжжя). Використовує галузь в основному нафтогазову сировину, значно скоротилося зараз застосування відходів переробки деревини, сільськогосподарської сировини, а також вугілля.
Розміщення підприємств, що виробляють полімери, залежить, передусім від наявності вуглеводневої сировини, а також палива, електроенергії, води. Для деяких підгалузей важливим фактором розміщення є також трудові ресурси. Синтетичні смоли і пластмаси виробляють, переважно, на нафтохімічних комбінатах, азотно-тукових і хлорних заводах, тобто вони поєднуються з випуском інших хімічних продуктів. Найбільшими виробниками смол та пластмас є Донецьк, Сєверодонецьк, Запоріжжя, Дніпродзержинськ, Первомайськ та ін. Штучні (з целюлози) і синтетичні (з синтетичних смол) хімволокна виготовляють підприємства у Чернігові, Києві, Черкасах, Сокалі (Львівська область).
Серед виробників, що переробляють полімери, виділяється  випуск шин, що налагоджено на Дніпропетровському шинному заводі та Білоцерківському комбінаті шин та гумовоазбестових виробів. В останні роки виробництво  шин становить 8 млн. шт. на рік.
Серед інших  галузей хімічного комплексу  важливими є лакофарбова (Дніпропетровськ, Львів, Одеса та ін.), промисловість  синтетичних барвників (Рубіжне  у Луганській області), хіміко-фармацевтична (Київ, Харків, Одеса, Львів), фотохімічна (Шосткінське об'єднання "Свема" у Сумській області з виробництва  кіноплівки ти Київська фабрика "Фотон ").
У перспективі  розвиток хімічного комплексу в  Україні має здійснюватися на основі реконструкції і технічного переоснащення вже діючих підприємств. Для відновлення екологічно чистого довкілля у промислових вузлах і центрах потрібно здійснювати комплекс природоохоронних заходів, а можливо і перепрофілювання шкідливих виробництв, винесення окремих підприємств за межі міст.
 


§19. Хімічна, нафтохімічна і хіміко-фармацевтична  промисловість

Хімічна і нафтохімічна промисловість — одна з найважливіших  галузей важкої промисловості України. Хімічна промисловість складається з таких головних підгалузей: гірничо-хімічної, основної хімії, хімії полімерів, лакофарбової промисловості. 
Головні райони гірничо-хімічної промисловості — Передкарпаття і Донбас. У Передкарпатті добувають сірку (Новий Роздол і Новояворівськ Львівської обл.), калійну сіль (Калуш Івано-Франківської обл., Стебник Львівської обл.), в Донбасі — кухонну (кам'яну) сіль (Слов'янськ, Артемівськ) (мал. 33).

Мал. 33.   Хімічна промисловість (доступно тільки при скачуванні повної версії)
Основна хімія представлена виробництвом мінеральних добрив, кислот, соди. Невеликі підприємства мінеральних добрив були створені ще до Першої світової війни. Зокрема, в Одесі та Вінниці збудовано фосфатні заводи, в Калуші — завод калійних добрив. 
Виробництво азотних добрив територіально тяжіє до коксохімічних підприємств і заводів переробки природних горючих газів (Горлівка, Сєверодонецьк, Дніпродзержинськ). Заводи азотних добрив, що працюють на основі переробки природного газу, знаходяться у Рівному, Черкасах, Лисичанську.  
Виробництво фосфатних добрив організовано на базі привізної сировини в Одесі, Вінниці, Сумах і Костянтинівці (Донецька обл.). 
Передкарпаття (Калуш, Стебник) є центром виробництва калійних добрив. Виробництво цих добрив здійснюється на місцевій сировині. 
У хімічній промисловості та інших галузях широко використовуються кислоти. Найширше застосовується сірчана кислота, сировиною для виробництва якої є самородна сірка. У зв'язку з великими витратами на перевезення сірчаної кислоти її виробляють переважно в місцях споживання. Оскільки найбільшими споживачами її є підприємства з випуску фосфатних добрив, основні центри виробництва цих добрив є одночасно і центрами виробництва сірчаної кислоти (Суми, Вінниця, Одеса, Костянтинівна). Цю кислоту випускають також коксохімічні заводи, що розташовані в Донбасі та Придніпров'ї.  
Україна — важливий регіон з виробництва соди. Винятково сприятливі умови для розміщення содового виробництва є в Донбасі (тут зосереджені необмежені поклади високоякісної кухонної солі — сировини для виготовлення соди). Соду виробляють у Слов'янську і Лисичанську. її випуск налагоджено також у Північному Криму на ропі Сиваша. Характерною особливістю содового виробництва в Україні є висока частка випуску кальцинованої соди. 
До хімії полімерів належить виробництво хімічних волокон і ниток, синтетичних смол, пластмас, каучуку. Центрами виробництва штучних і синтетичних волокон є збудована ще в 1936 р. велика фабрика віскозного шовку в Києві, Сокальський (Львівська обл.) та Житомирський заводи хімічного волокна, а також виробничі об'єднання «Хімволокно» в Черкасах і Чернігові (мал. 34). Спеціалізовані підприємства, які виробляють синтетичні смоли і пластичні маси, знаходяться в Донецьку, Прилуках (Чернігівська обл.), Запоріжжі, Луцьку, в інших містах.

Мал. 34. У цеху Чернігівського виробничого об'єднання «Хімволокно» (доступно тільки при скачуванні повної версії)
В Україні організовано випуск лакофарбових матеріалів. Центрами їх виробництва є Дніпропетровськ, Львів, Одеса, Київ, Рубіжне (Луганська обл.).
Нафтохімічна промисловість в Україні представлена гумоазбестовою і сажевою галузями. Гумоазбестова продукція використовується переважно в автомобільній промисловості. Найбільшими центрами її виробництва є Дніпропетровський шинний завод, Білоцерківський завод гумотехнічних виробів. Нитки для кордної тканини і технічних виробів виготовляють у Києві, Черкасах, Чернігові, Сокалі (Львівщина), Житомирі. Сажу виробляє великий завод у Кременчуку.
Хіміко-фармацевтична промисловість набула значного розвитку у повоєнні роки. Підприємства галузі виробляють лікарські засоби — медикаменти синтетичні, з рослинної і тваринної сировини, антибіотики, вакцини, сироватки, дезінфікуючі засоби та ін. Ця галузь розвивалася в багатьох областях. У країні функціонує близько 40 хіміко-фармацевтичних підприємств. Найбільшими центрами розвитку цієї галузі є Миколаїв, Київ, Харків, Кременчук, Львів.  
В Україні можна виділити три райони територіальної концентрації хімічної та нафтохімічної промисловості: Донбас, Придніпров'я і Передкарпаття. У Донбасі зосереджено близько третини випуску продукції галузі, причому більше її виробляється на Луганщині. В межах цієї області сформувалися найбільші в Україні вузли хімічної спеціалізації — Лисичансько-Рубіжанський (Сєвєродонецькі виробничі об'єднання «Азот» і «Склопластик», Лисичанський содовий завод, Рубіжанське виробниче об'єднання «Барвник»), а також Горлівсько-Донецький (Горлівське виробниче об'єднання «Стирол», Слов'янське виробниче об'єднання «Хімволокно», Донецький завод хімреактивів). 
Високий рівень концентрації продукції цієї галузі у Дніпропетровській області (понад 10%), де діє Дніпропетровсько-Дніпродзержинський вузол (Дніпропетровський лакофарбовий завод, Дніпродзержинське об'єднання «Азот»). На заході України виробляється близько 8% продукції хімічної галузі країни. Тут функціонують Львівський, Новояворівський, Сокальський, Калуський та інші центри. 
Значного розвитку набула хімічна промисловість на півночі Криму, в Одесі, у Сумській області. 
За період з 1990 по 1997 pp. виробництво хімічної продукції скоротилося, зокрема хімічних волокон і ниток, кіноплівки, кальцинованої соди, сірчаної кислоти. Тим часом в останні роки помітно зріс випуск шин для вантажних і легкових автомобілів, залізної руди, коксу, цементу, азбестоцементних виробів (див. додаток 14).  
Головними причинами, що стримують розвиток хімічних виробництв — обмеженість окремих сировинних ресурсів (фосфатів, нафти, газу), висока вартість готової продукції через зростання цін на паливо та електроенергію. Більше завантажені підприємства, продукція яких йде на експорт. 
Оскільки хімічні підприємства є значними забрудниками довкілля, у перспективі розвиток галузі в країні має здійснюватися без будівництва нових підприємств, за рахунок технічного переоснащення і реконструкції діючих з впровадженням ресурсозберігаючих мало- і безвідходних технологій, схеми замкнутого водообороту. Важливе значення також має перепрофілювання екологічно шкідливих виробництв на безпечні, виведення окремих підприємств за межі населених пунктів.

1. Які головні  галузі включає хімічна промисловість?  
2. Які чинники стримують розвиток хімічної промисловості України? Що слід зробити для зменшення екологічно шкідливого впливу підприємств хімічної промисловості?

и т.д.................


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть полный текст работы бесплатно


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.