На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


реферат Екологчн проблеми України

Информация:

Тип работы: реферат. Добавлен: 09.10.2012. Сдан: 2011. Страниц: 10. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


Зміст
Вступ
1. Загальні відомості.................................................................................................4
2. Аналіз загроз  природи та тенденція їх прояву...................................................6
3. Аналіз реалізації  природних загроз та прогноз їх розвитку.............................8
4. Аналіз стану  галузі техногенних загроз.............................................................8
5. Аналіз реалізації  техногенних загроз і прогноз  щодо їх розвитку.................11
6. Основні джерела  антропогенного забруднення навколишнього  середовища 
України ....................................................................................................................15
7. Цілі та заходи поліпшення довкілля..................................................................17
Висновки...................................................................................................................18
Список використаних джерел.................................................................................20
 

                                  …як нам дійти до злагоди  і згоди 
                                  в буденних пристрастях, в суєтній метушні?
                                  Є вищий смисл в  гармонії природи,
                                  дай, Боже, нам гармонії в душі.

Віталій Іващенко

Вступ

    Глобальна екологічна криза є реалією нашого часу. Але на фоні політичної і економічної ситуації, яка склалася в Україні, проблема стосунків з природним оточенням відкладається в побутовій свідомості на задній план. Найбільшу увагу привертають такі аспекти загострення екологічної ситуації, як погіршення якості життя в результаті забруднення довкілля і наслідки антропогенних катастроф, перш за все – наслідки аварії на ЧАЕС. Від цієї проблеми, певно, ми позбавимось ще нескоро, мине чимало десятиліть, а, можливо, і століття, поки ми будемо згадувати про це як про історичний факт із життя України. Тому для українського суспільства проблема формування екологічної свідомості є нагальною, і у найближчих десятиліттях вона повинна стати найважливішим фактором його розвитку.
     Мета  цієї роботи полягає в тому, щоб як умога глибше вникнути в головні причини, що призвели до загрозливого стану довкілля України, та виявити наслідки, які є результатом в основному недбалого відношення людства,  а саме в нашій державі, до навколишнього середовища. В якості інформаційних джерел я використовувала мережу Internet. Була проведена робота, в результаті якої мною були знайдені:
    - велика  кількість статистичних даних,  що стосуються показників рівня  забруднення навколишнього середовища (водних ресурсів, повітряних, земельних,  радіаційне забруднення, забруднення токсичними відходами тощо) в Україні;
    незворотні зміни, які вже сталися з довколишнім середовищем (кліматичними умовами, фауністичними ресурсами та флорою тощо), на цей час, що  являються досить загрозливими для здоров’я та генетики людини на даний момент та прогресують рік від року;
    багато екологічних ресурсів в мережі, де розміщені електроні газети та журнали з тематики екологічних проблем України, в яких містяться статті з найсвіжішими показниками щодо екологічної статистики;
    останні новини щодо екологічних проблем України, шляхів та заходів, що приймаються для вирішення, пом’якшення цих проблем та можливості запобігання їх подальшого виникнення та розвитку.
      В цій роботі  я також пропоную Вашій увазі карти, які є додатком. Вони наглядно ілюструють екологічні проблеми України (в певних аспектах), які стали саме результатом людської недбалості, недостатньої турботи держави про довколишнє середовище та недуже добрий контроль за шкідливими викидами підприємств, людські помилки в розрахунках, а іноді й халатності на загрозливих об’єктах , що може призвести, а у випадку ЧАЕС призвело до трагічних, фатальних наслідків та страшних змін у здоров’ї та генетиці людей, в результаті яких українська нація буде страждати ще не один десяток років.
 

   
    Загальні  відомості
 
   У відповідності зі статтею 3 Конституції України життя і здоров'я людини є найвищою соціальною цінністю, за забезпечення яких держава відповідає перед ним. Безпека людини і навколишнього середовища, їхня захищеність від впливу шкідливих техногенних, природних, екологічних і соціальних факторів з неодмінною умовою стабільного розвитку суспільства. 

    Ключові задачі державної політики в сфері екологічної безпеки населення на найближчу перспективу, викладені в Положенні Президента України Верховній Раді "Стратегія економічної і соціального розвитку на 2000-2001 роки і Програма дій Уряду України, схваленої Верхою Радою.
    Дані  про надзвичайні ситуації в Україні  реєструються з 1992 року. Діяльність Міністерства надзвичайних ситуацій, створеного наприкінці 1996 року спрямована на систематизацію, констатацію й аналіз надзвичайних ситуацій і надання невідкладної допомоги при їхньому виникненні.
    В Україні в період з 1997 року до кінця 2000 року в різних надзвичайних ситуаціях  загинуло близько 50 тисяч чоловік, з них у 2000 році більш 11 тисяч чоловік. За цей період зареєстроване близько 6,4 тисяч надзвичайних ситуацій, у тому числі більш 2000 — техногенного характеру і майже 1000 — природного характеру [1].
    Матеріальні збитки від дій надзвичайних ситуацій (НС) складають 3,1 млрд. грн., з них: 2,9 млрд. грн. (93%) — збитки від природних надзвичайних ситуацій, і 0,2 млрд. грн. (7%) — від техногених.
    Динаміку  основних статистичних показників надзвичайних ситуацій показано на рис. 1 – рис. 3, а їхній розподіл по регіонах України на рис. 4. 

 

 
 
 
 

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    Рис.4 Роподіл техногенних та природних надзвичайних ситуацій по регіонах України за період 1997 – 2000 рр. 

2. Аналіз загроз  природи і тенденція  їхніх проявів. 

      Кількість природних аномалій і стихійних  явищ виросла (величезні температурні контрасти, різкі переходи від холодних до жарких перевищення абсолютних значень  максимальних і мінімальних температур, сильні  снігопади і дощі, пізні заморозки).
      Безперечний факт глобальних змін клімату. За даними Всесвітньої метеорологічної організації, що діє в рамках ООН, 2000 рік виявився одним із  самих теплих за останні півтора сторіччя, а погодні умови характеризуються як екстремальні. Учені попереджували, що кліматична ситуація може ще  погіршитися в 2001—2002 роках.
      З огляду на географічне положення України, самими небезпечними регіонами в який можливі стихійні і небезпечні метеоявища, є Крим і Закарпаття. Відлиго - морозні явища найбільш ймовірні в Південному регіоні, Донбасу,  Вінницької, Хмельницької, Кіровоградської, Дніпропетровський областях.
      Небезпечні  і стихійні рівні вітру можливі  на більшій території України,  але найбільш ймовірні вони в Західному і Південному регіонах.
      Найбільша кількість смерчів за останні 40 років спостерігалося в Київської, Черкаської, Запорізької, Миколаївський областях, а в Криму і Херсонській області - один раз у п'ять років [1, 2].
    За прогнозами вчених високих паводків варто очікувати на ріках Західного  регіону, басейни рік Прип'ять, Десна, Сіверський Донець, Нижній Дунай Південний Буг.
        До регіонів найбільш схильних  повеням відносять Захід України   і Дніпропетровськ.
      Велика  кількість населених пунктів  попадають під вплив селевих  потоків. У Карпатах виявлено 219 селевих водозборів.
      В Україні в цілому 9/10 території  попадає під дію небезпечних  геологічних процесів.
        По сейсмічному районуванню території  України близько 120 тисяч квадратних  кілометрів її з населенням  близько 11 млн. чоловік знаходиться в зоні можливих землетрусів силою 6 – 9 балів (по 12 бальній шкалі MSK). Крім того за даними фахівців, підтоплення, селі і карсти приводять до підвищення сейсмічності на 1 – 3 бали [2].
      На 60% території України розвиваються процеси карстоутворення, у тому числі на 27% виявляється відкритий карст (лійки, колодязі, прірви, обриви).
      Зрушення  характерні для зон тектонічних  утворень, високих терас, ухилів ерозійних систем, рік і водоймищ. Торік найбільші утрати від зрушень понесли Дніпропетровська (35 млн. грн.), Луганська (22 млн. грн.) і Чернівецька (близько 20 млн. грн.) області.
     Абразивним  процесам подверженно 2630 км морських берегів і 1200 берегів водосховищ, що приводить до втрати щорічно сотень гектарів коштовних замілин.
     В Україні підтоплено 900 тис. гектарів земель (15% територій) через глобальне потепління та існування сухих і вологих періодів: втрати води з водоносних комунікацій, неорганізований поверхневий стік, ліквідація чи погіршення фільтраційних властивостей ґрунтів, зменшення випарів у зв'язку з асфальтуванням, і т.д.
     Підйому ґрунтових вод сприяє система  водосховищ Дніпровського каскаду, що приводить до підтоплення прилягаючих територій.
     Основною  причиною підтоплення сільськогосподарських  угідь стало будівництво дренажних споруджень: у зоні впливу Північно-Кримського каналу — підтоплено 96 тис. гектарів, Каховської зрошувальної системи — 5,1 тис. гектарів, Каланчацкой — 9,1 тис. гектарів [ 2].
     Підтоплення значних територій України є результатом безгосподарного відношення до них, а це у свою чергу приводить до забруднення вод, підвищення вологості і погіршенню санітарного стану територій, засоленню і заболоченню ґрунтів, зниженню врожайності сільських угідь, виникненню зрушень, осідання, карст, обвалів.
     Більш 10 млн. гектарів території України займають ліси і торфовища, а щорічно виникає 3,5 тисячі природних пожеж, що знищують більш 5 тис. гектарів лісу. Близько 90% лісових пожеж виникають у 10 - кілометровій приміській зоні, з них 60% — у 5-кілометровій зоні, у 90% випадків причиною яких є чи необережність зловмисність людини.
     На  значній території України існує  небезпека виникнення інфекцій через  їхню здатність десятки років існувати в навколишнім середовищі, передаючи збудників хвороб людині через тварин, воду, ґрунт. 

     3. Аналіз реалізації природних загроз і прогноз їхнього розвитку 

     Виникнення  надзвичайних природних ситуацій є в основному неконтрольованим процесом, але існує ряд факторів, що сприяють їхніму виникненню [3]. До них відносяться:
     — збільшення техногенного навантаження на навколишнє середовище;
     — аномальні зміни деяких параметрів біосфери, атмосфери, гідросфери і літосфери;
    висока урбанізація територій, нераціональне розміщення об'єктів господарської діяльності;
    неефективність чи відсутність моніторингу компонентів природного середовища;
    низька вірогідність прогнозування небезпечних природних явищ;
    відсутність чи поганий стан гідротехнічних, протизсувних, протиселевих захисних споруджень;
    Таким чином, на території України можливе  виникнення небезпечних і стихійних явищ широкого спектру метеорологічних, гідрологічних, геологічних. Безперечним є факт глобальних змін клімату. 
 

4. Аналіз стану галузі  техногенних загроз 

    Недосконала структура господарства України  десятиліттями формувалася без  урахування об'єктивних потреб населення й екологічних можливостей її конкретних територій. Морально застаріле і фізично зношене устаткування обумовило інтенсивне використання енергії, води, інших ресурсів територій і практично неконтрольовані викиди забруднюючих речовин в усі компоненти природи. Таким чином, на сьогоднішній день для країни фактично сформоване положення виробництва є головним чинником, що формує рівень техногенно-экологической безпеки.
      Сучасні тенденції розвитку народного  господарства такі: використання  потенційне небезпечних технологій і виробництв, істотне погіршення екологічних характеристик окремих регіонів, господарське освоєння територій з підвищеною погрозою природних катастроф. Перевага доцентрових тенденцій у розміщенні виробництва і населення, у свою чергу, приводить до концентрації економічного і соціального життя у великих містах [4].
     Наявність в Україні розвиненої промисловості, надвисока її концентрація, колосальні промислові комплекси, частіше потенційно небезпечні, розвинена система транспортних комунікацій у тому числі нафте-, газо- і продуктопроводів, велика кількість енергетичних об'єктів, використання у виробництвах значних кількостей потенційно небезпечних речовин збільшує імовірність виникнення техногенних надзвичайних ситуацій, що несуть загрозу природному навколишньому середовищу і людині.
     Розподіл  надзвичайних ситуацій техногенного характеру  по видах за період 1997—2000 років представлено в таблиці 1[4]. 
 

     Таблиця 1
     Надзвичайні ситуації техногенного характеру
      :
Вид Надзвичайних
ситуацій
кількість н. с.
загальножержавний Регіо- нальний
місцевий Об'єктивний Загинуло людей Постраждало людей
Пожежі, вибухи 655 10 14 232 389 711 697
Аварії з викидом шкідливих речовин 51     11 40 6 66
Наявність в ОС шкідливих речовин вище ГДК 44 1   13 30   2
Аварії з викидом радіоактивних речовин 2     1 1   2
Аварії  на очисних спорудженнях 5     3 2 3  
Гідродинамічні  аварії 3     2 1 1  
 
     В Україні існує високий рівень радіаційної небезпеки, обумовленої розміщенням на її території чотирьох атомних станцій із тринадцятьма атомними реакторами, двох досвідчених ядерних реактора і більш трьох тисяч підприємств і організацій, що використовують радіоактивні речовини і випускають радіоактивні відходи.
     Протягом  останніх 4 років на АЕС України  відбулося 131 надзвичайна ситуація через позапланову зупинку реакторів. Розподіл аварій за зазначений період приведено в таблиці 2.
     В Україні функціонує близько 2 тисяч  хімічно небезпечних виробництв, де зберігається чи використовується 300 тисяч тонн сильнодіючих отруйних речовин (СДОР).
     За останні чотири роки в Україні відбулася 51 надзвичайна подія через викиди СДОР.
     У таблиці 2 приведена статистика надзвичайних ситуацій, які відбувались на атомних  електростанціях в межах України (тут приводяться дані щодо всіх електростанцій) [4].

Таблиця 2

 
    АЕС Кількість надзвичайних ситуацій
    Запорізька 53
    Ровенська 35
    Південно - Українська 24
    Чорнобильська 12
    Хмельницька 7
 
    У господарствах України існує  більш 1200 вибухо- і пожежнонебезпечних  об'єктів, в  яких зосереджено більш ніж 13,6 млн. тони твердих і рідких вибухо- і пожежнонебезпечних речовин: хімічні, нафто- і газопереробні, коксохімічні, металургійні і. машинобудівні підприємства, мережа нафто-, газо-, аміакопроводів, вугільні шахти. У таблиці 3 приведені дані про кількості надзвичайних ситуацій, зв'язаних з пожежами і  вибухами в промисловості впродовж останніх чотирьох років.
Таблиця 3.
    Надзвичайні ситуації в промисловості
 
Назва надзвичайної ситуації кількість Загинуло людей Постраждало людей
Пожежі  і вибухи в шахтах, підземних і  гірських видобутках 132 262 148
Пожежі  і вибухи в спорудженнях, комунікаціях і технологічному устаткуванні 136 53 117
Пожежі  і вибухи на об'єктах розвідки, видобутку, переробки , транспортування і збереження пальних і вибухонебезпечних речовин, що легко займаються 62 9 114
Пожежі  на радиаційно -, хіміко- і біологічно небезпечних об'єктах 13 7 2
 
 
    Аварії  на магістральних газопроводах, довжина  яких більш ніж 35 тисяч кілометрів, і нафтопроводах, довжина яких більш ніж 4 тисячі кілометрів; компресорних нафтопереробних (31 шт.) і газопереробних (89 шт) станціях, продуктопроводах (3,3 тис. км) в основному через злочинні ушкодження призводять до значного негативного впливу на навколишнє середовище. За останні чотири роки відбулося 136 аварій, особливо багато у Львівській області [4].
   Загальна площа сховищ виробничих відходів в Україні перевищує 30 тисяч гектарів, вони постійно горять і забруднюють повітряне середовище газом і пилом. З загальної кількості хвостосховищ - 70% (154) належать до вугільної промисловості, 19% (42) — підприємствам металургійної і хімічної промисловості, 11 % підприємствам будіндустрії. Крім того Україна має 2300 гідроспоруджень для збереження відходів хімічних, металургійних ,ТЕЦ, промстоків агропромислового комплексу. Усе це негативно впливає на стан навколишнього середовища і забруднює території і підземні води.
   Сьогодні  фіксується тривожна тенденція зниження рівня надійності гідротехнічних споруджень Дніпровського каскаду, Довжина Якого складає 120 км. Досвід експлуатації гребель показує, що після 50 років збільшується ймовірність аварій, у тому числі й руйнування їхнього тіла. У 1994—1995 роках за пропозицією Світового банку приведена експертиза робочого стану дніпровської ГЕС, що визначила необхідність реконструкції її. При руйнуванні 1 Дніпровського каскаду ГЕС можливе затоплення близько 60 тисяч гектарів земель, руйнування 80 мостів, зупинка роботи енергосистем, виведення з ладу до 2000 км ЛЕП, вихід з ладу газового, водяного господарства, порушення транспортного сполучення [2].
   Основними шляхами проникнення на територію України небезпечних хімічних речовин, особливо сильнодіючих отруйних речовин, є перенесення їх атмосферним повітрям і поверхневими водами. 

5. Аналіз реалізації  техногенних загроз  і прогноз щодо  їх розвитку.  

      Сучасний період розвитку суспільства характеризується все більш зростаючими розбіжностями людини і навколишньої природного середовища. Промислові регіони є зонами з надзвичайно високим ступенем ризику виникнення аварії і катастроф техногенного походження. Цей ризик постійно зростає внаслідок збільшення кількості застарілих технологій і устаткування, зниження темпів поновлення і модернізації виробництва (зношеність основних фондів усіх галузей промисловості складає 50%, у середньому). У багатьох випадках антропогенна діяльність приводить до усе більшої залежності об'єктів господарювання від дії природних факторів.
    У мережі населених пунктів України  ведучу роль грають великі міста. У  країні нараховується 24 міста з населенням понад 250 тис. чел. де проживає 46 % міського населення. Найвищий рівень урбанізації характерний для Донецької області – 90,3%, Луганської – 86,4; Дніпропетровської – 83,6; Харківської – 78,6 %. Зрозуміло, що з таким рівнем концентрації населення зв'язане зосередження промислового виробництва (у тому числі і потенційно небезпечного), що спричиняє погіршення екологічної ситуації.
    Слід  зазначити, що до потенційно небезпечних  виробництв належать ті, котрі супроводжуються  важкими соціально-економічними  й екологічними наслідками за допомогою  впливу на середовище, людину і господарські об'єкти.
    Потенційно  небезпечні виробництва мають велику питому вагу в структурі промислового виробництва. У цілому по країні на них приходиться 42,8 % вартості основних промислових фондів, 33,8 % обсягів  виробництва і 21 % працюючих. Особливо велика частка потенційно небезпечних виробництв у Луганської, Донецької, Дніпропетровської, Івано-Франківської, Київський областях. По вартості промислових виробничих фондів на перші три області приходиться 55,3 % від їхньої вартості в Україні в цілому. У середньому по країні на 1км2 території приходиться 2,6 чол. промислово-виробничогоого персоналу, зайнятого на техногенно небезпечних об'єктах. По областях цей показник розподіляється в такий спосіб: до 0,5 чол. — Тернопільська, Херсонська; від 0,5 до 1 чол. — Автономна Республіка Крим, Вінницька, Волинська, Житомирська, Закарпатська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Ривненская, Хмельницька, Чернігівська, Чернівецька; від 1,1 до 2,6 чол. — Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Сумська, Харківська, Черкаська; 2,7 чол. — Львівська; 6,1 чол. — Дніпропетровська; 10,8 чол. — Луганська; 19,9 чол. — Донецька. Надзвичайно забруднені території площею 61 тис. км2, де загрянение повітря в 20—250 разів перевищує нормативи, води — у 5-45, ґрунту — у 2-10 разів, знаходяться в районах Наддніпрянщини, Донбасу, східної частини Причорномор'я, Чорнобильської АЕС [5].
      Обсяги скидань забруднених стічних  вод у природні об'єкти є  одним з параметрів, що характеризують  промисловий вплив на навколишнє середовище. Так у цілому по Україні в 2000 р. у порівнянні з 1999 р. ситуація погіршилася. Найбільш забрудненими областями є Донецька, Луганська, Дніпропетровська, Запорізька, у яких у природні поверхневі водяні об'єкти скидається забруднюючих речовин, відповідно, 33,34 %; 12,64; 7,99 і 4,31 % від загального обсягу скидань (див. табл. 1).
    Економічна  криза обумовила спад промислового виробництва, що спричинило за собою  скорочення обсягів споживання ресурсів і зменшення викидів шкідливих  речовин. Так, у 2000 р. у порівнянні з 1999 р. у країні обсяги викидів стаціонарними джерелами забруднення атмосфери зменшилися на 901,6 тис.т., чи на 5,8% (див. табл. 4). Хоча в Запорізькій області і Києві – зросли, відповідно, на 5,3 тис. (1,97 %) і 8,8 тис. (16,51 %). Але темпи зниження споживання ресурсів у порівнянні з темпами спаду обсягів виробництва промислової продукції значно менше. Це зв'язано з експлуатацією застарілого устаткування, його зносом, із загальним технологічним руйнуванням виробництва. 

    По  показнику обсягів викидів в атмосферу процентне співвідношення між найбільш забрудненими областями (за станом на 2000 р.) наступне: Донецька – 40,2 %, Дніпропетровська – 17,43, Луганська – 11,12, Запорізька – 5,7, Івано-Франківська – 3,7 % [5].
 

          Таблиця 4 

   Забруднення поверхневих водних   об’єктів та атмосфери викидами
Адміністративно-територіальні одиниці
 
Об’єми  викидів забруднюючих речовин в природні поверхневі водні об’єкти (тыс.т/год)
Викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря стаціонар-ними джерелами (тыс.  т)
роки
1998 1999 2000 1998 1999 2000
Всього по Україні в тому числі:
Автономная Республика
Крым (включая  Севастополь)
Винницкая

Волынская

Днепропетровская
Донецкая
Житомирская
Закарпатская
Запорожская
Ивано-Франковская
Киевская (без Киева)
Киев
Кировоградская
Луганская
Львовская
Николаевская
Одесская
Полтавская
Ривненская
Сумская
Тернопольская
Харьковская
Херсонская
Хмельницкая
Черкасская
Черновицкая
Черниговская.
4766,43 
 
712,16
20,00
11,15
430,39
1701,44
26,53
8,28
141,44
43,96
25,89
118,66
33,56
701,14
158,82
23,61
137,16
54,37
19,92
26,45
11,81
133,92
141,43
16,24
43,01
11,72
13,38
4325,43 
 
449,52
16,85
12,34
540,39
1571,44
19,90
7,21
133,76
41,30
16,45
105,85
28,4
608,12
136,13
28,18
104,11
51,29
19,42
27,62
10,59
133,04
179,69

12,53

48,17

10,88

11,93

4703,7 
 
1034,5
16,0
10,6
375,7
1568,1
15,3
6,8
202,6
37,1
10,4
100,9
28,2
594,7
129,6
31,1
72,3
45,2
15,9
23,4
11,0
136,3
164,4
6,5
43,9
9,1
10,2
6210,4 
 
120,6
112,2
18,6
1172,1
2093,1
35,8
15,0
299,5
244,0
129,9
65,0
91,9
786,3
153,1
43,3
45,8
175,5
29,4
33,1
27,1
276,7
46,0
52,4
67,9
11,8
35,2
5687,0 
 
90,6
127,0
15,3
1031,2
2136,5
30,6
13,2
268,8
271,7
122,6
53,3
84,3
578,1
124,6
34,6
42,9
126,2
25,3
42,5
21,9
241,2
37,5
54,4
63,6
10,3
38,8
4785,4 
 
64,9
82,4
15,0
833,9
1925,4
23,4
11,8
274,1
180,5
77,6
61,2
56,1
532,2
106,5
25,0
33,4
97,3
20,3
34,3
15,5
168,0
24,1
31,2
55,6
7,6
28,1
 
    Рівень  техногенного навантаження на регіон у 1999 р. ілюструють дані таблиці 5, з яких видно, що найбільша техногенна напруга створює промисловість. Найгірша ситуація склалася в електроенергетиці, вугільної, металургійної промисловості, що дають, відповідно, 32,3%, 27, 23,1 % від загальної кількості промислових викидів [5]. 

 

    
     Таблиця 2
   Викиди  шкідливих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами  забруднення по галузях економіки  в 2000 р. 

Галузі

Викинуто шкідл речов (тис. т)
Зменшення (збіль-я) викидів у порівн з 1999 р. (тис. т) Викинуто в  одним об'єктом (т) Розподіл викидів  по галузях (%) Питома вага газ і рідких речовин у викидах (%)
Усього Електроенергетика
Нафтовидобувна, нафтопереробна і газова промисловість
Вугільна
Металургійна
Хімічна і нафтохімічна
Машинобудування
Промисловість будівельних матеріалів
Харчова
Сільське господарство
Транспорт
Житлово-комунальне господарство
Інші галузі
4785,4 1545,4 

225,6
1106,9
1294,3
99,1
53,6
79,3
112,2
51,4
52,8
51,0
113,8
901,6 355,7 

5,6
185.2
138,5
22,2
21.5
59.3
37,6
18,8
6.6
61.0
50,7
и т.д.................


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть полный текст работы бесплатно


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.