Здесь можно найти образцы любых учебных материалов, т.е. получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ и рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Реферат Робота людини в органзацї як процес постйної взаємодї з органзацйним оточенням. Необхднсть взаємодї людини органзацйного оточення для управлння органзацєю. Основн модел та проблеми при взаємодї людини органзацйного оточення.

Информация:

Тип работы: Реферат. Предмет: Менеджмент. Добавлен: 29.06.2010. Сдан: 2010. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


14
Зміст
    Вступ
      Чинники взаємодії людини і що оточують
      Людина в організації
      Особа людини в організації
      Висновок
      Список використаної літератури

Вступ

Мета дослідження - показати необхідність взаємодії людини і організаційного оточення для управління організацією.

Для реалізації даної мети необхідно вирішити наступні завдання:

1. Вивчити особливості взаємодії людини і організаційного оточення в психології, педагогіці, соціології, менеджменті.

2. Досліджувати моделі взаємодії людини і організаційного оточення.

3. Виявити проблеми при взаємодії людини і організаційного оточення.

4. Визначити можливі способи для розвитку взаємодії людини і організаційного оточення.

У відповідність з цим об'єктом дослідження є взаємодія людини і організаційного оточення. Предметом - людина і його відносини з іншими людьми в організації.

Актуальність цієї теми можна визначити тим, що в сучасній системі управління проблемі ефективної взаємодії людини і організаційного оточення приділяється недостатня увага. Адже це дозволяє вивчити людський потенціал організації, оскільки визначення потенціалу, близького до реальності, сприяє успішному виживанню організації в довгостроковій перспективі і в динамічно змінному оточенні.

У даній роботі я спробувала розглянути проблему впливу людини на організаційне оточення, і те, як людина повинна взаємодіяти з іншими людьми, щоб діяльність організації була значущою не тільки для самої організації, але і для людей, які в ній працюють.

Організаційне оточення крім робочого місця і безпосереднього оточення організаційне оточення включає такі характеристики, як виробничий профіль, положення в галузі, положення на ринку, розмір організації її місцерозташування, керівництво, організаційну структуру, правила поведінки і внутрішній розпорядок, умови роботи, систему оплати, систему соціальних гарантій філософію організації, спілкування, трудові відносини, колектив (17). Але оскільки дана проблема стосується людських взаємин в організації, від яких і залежить те, як буде організована діяльність, система оплати, соціальних гарантій, то мені хотілося б розглянути взаємодію людини у позиції працівника, менеджера, керівника в організації, його функції і дії для виконання її місії.

Чинники взаємодії людини і що оточують

Робота людини в організації є процесом постійної взаємодії з організаційним оточенням. По словах О.С. Віханського і А.И. Наумова, цей обопільний процес може бути хворобливим для сторін. І виникнення напруги може привести або до малостійкої взаємодії, або до розриву їх взаємодії, оскільки "кожен член організації має своє власне оточення" (10), і це служить причиною для ефективного встановлення взаємодії людини і організаційного оточення. Адже кожна людина виділяє для себе ті характеристики і аспекти організації, які для нього важливі.

В даний час фахівці вважають більш за доцільне застосовувати модель взаємодії людини і організаційного оточення, яка поєднує в собі елементи теорії людських відносин Э. Мейо (головне - якість людських відносин) (13), а не повністю підпорядкована раціоналістичним законам управління Дж. Муні і А. Рейлі, які виключали творчий підхід до виконання функцій. Тому я вважаю за необхідне привести правила ефективного менеджменту американських дослідників Т. Пітерса і Р. Уотермена (31):

Орієнтуватися на дії, на досягнення успіхів і використовувати для цього засобу, які допоможуть швидкій реалізації товару або послуги (транспорт, філії в різних містах).

Орієнтуватися на споживача - вивчати ринок за допомогою маркетингових досліджень і створювати нові ідеї для своїх продуктів, пропонувати високу якість, обслуговування і надійність.

Бути самостійним і заповзятливим - підтримувати почини лідерів, заохочувати виправданий ризик.

Поважати людину - привертати його в роботу по підвищенню якості і продуктивності.

Вважати цінності організації гідними вищої уваги і захищати їх перед іншими організаціями.

Бути вірним своїй справі - робити те, що виходить краще всього.

Мати простій і нечисленний вищий рівень управління.

Надавати свободу для досягнення цілей, що мають загально фірмове значення.

Так, наприклад, одним із стимулів може бути зарплата (1,4), хоча останнім часом, як затверджує Наталія Анурова, директор по персоналу ГК "Рамзай", "навіть значне підвищення базової заробітної плати для менеджера не є достатнім стимулом. Він приноситиме ефект тільки якийсь час. В середньому цей період складає 5-7 місяців, після чого менеджер продовжує працювати так само, як і раніше. Тому розраховувати на прямий мотивуючий вплив простого підвищення зарплати, не прив'язаного до конкретних результатів, не доводиться" (28).

Під взаємодією (взаємною дією) розуміють "процеси дії об'єктів один на одного, їх взаємну обумовленість і породження одним об'єктом іншого" (3). Взаємодія - це форма руху, розвитку організації і людини в ній. Воно визначає існування самої організації.

У моделі взаємодії людини і організаційного оточення, про яку говорить К. Рудестан (23), поведінка людини в організації може бути представлена з двох позицій:

З позиції взаємодії людини з організаційним оточенням.

З позиції організації, що включає індивідів".

У тому випадку, коли людина - головний в процесі взаємодії з організаційним оточенням, модель включає такі елементи, як: організаційне оточення, стимулююче дію, людина, реакція на стимулюючі дії, дії, поведінка, результати роботи (див. додаток.2).

В процесі взаємодії людини з організаційним оточенням він отримує спонукаючі до дії стимулюючі дії. Потім під впливом стимулюючих сигналів з боку організаційного оточення здійснює певні дії, які приводять до виконання ним певних робіт і одночасно надають певну дію на організаційне оточення (9).

У цій моделі організаційне оточення включає ті елементи організаційного середовища, які взаємодіють з людиною. До таких елементів психологи Л.С. Виготський, Р.С. Немов, Г.М. Андрєєва і дослідники А. Файоль, Т. Пітерс і Р. Уотермен відносять стимулюючі дії, людина, реакція людини, дії і поведінка, результати роботи (2, 21). Стимулюючі дії - це мовні і письмові сигнали, дії інших людей. Людина - біологічна і соціальна істота з певними фізіологічними потребами, досвідом, знанням, навиками, мораллю, цінностями. Реакція на стимулюючі дії охоплює сприйняття цих дій людиною, їх оцінку і ухвалення рішення про у відповідь дії. Дії і поведінка включають мислення, рухи тіла, мову, міміку, вигуки, жести. Результати роботи складаються з двох частин:

1) то, чого людина добилася для себе, реагуючи на стимули, і в результаті прийшов до рішення проблеми;

2) те, що він зробив для організаційного оточення у відповідь на стимулюючі дії, які організація застосувала по відношенню до людини.

Так, наприклад, автомобільний магнат Генрі Форд перед тим, як заснувати свою імперію "Генрі Форд компані, почав свою роботу в "Освітлювальній компанії Едісона". Вечорами і ночам він робив перший транспортний засіб - квадроцикл, створення якого привело його в автомобільну компанію Детройта. Але оскільки отець не оцінив по гідності створений ним винахід, то форд продовжив працювати над машинами, можливо, щоб довести отцеві, що його ідеї заслуговують уваги. Таким чином, реакція отця послужила для Форда-молодшого стимулюючою дією для продовження роботи. А результат - перехід в автомобільну компанію Детройта - показав автомобільному магнатові, що його ідеї оцінені, і можна і далі продовжувати роботу в даному напрямі. Результатом його роботи стало з 1917 р. - виробництво вантажівок і тракторів, з 1918 р. - виробництво підводних човнів "Голок".

Якщо ж розглядати поведінку людини з позиції організації, то людина - це ресурс організації, який вона використовує в своїй діяльності (див. додаток.3). Сама ж організація як єдиний організм в цьому випадку має вхід, перетворювач і вихід і взаємодіє із зовнішнім оточенням для реалізації своєї мети (6).М. форд, побачивши, що його продукція затребувана на ринку, в 1903 р. зареєстрував свою компанію на ринку. Як стимулююча дія він застосовував підвищення зарплати "без якого-небудь страйку з боку робочих", оскільки вважав, що "якщо скорочувати зарплати, то скоротиться і число. покупців" (10).

Т. ч. ці дві моделі взаємодії людини і організаційного оточення дозволяють виявлятися особі людини, "яка виступає, з одного боку, як умова діяльності. А з іншої - як її продукт" (1), адже ще А.Н. Леонтьев писав, що "особа людини. породжується діяльністю" (17).

Людина в організації

Людина свідомо або несвідомо, добровільно або з примусу, зацікавлено або з повною апатією включається в життя організації, живе по її законах, взаємодіє з іншими членами організації, віддаючи щось організації, але отримуючи від неї також щось в обмін (4).

Вступаючи у взаємодію з організацією, людина цікавиться різними аспектами цієї взаємодії, предметом яких може бути те, чим він повинен жертвувати для інтересів організації, з ким і скільки часу взаємодіяти, що даватиме йому організація. Залежно від того, які зусилля чоловік доклав для досягнення цілей організації, які у нього очікування, результативність, яке він за свою діяльність отримав винагороду або задоволення визначає відношення людини до організації, бажання і далі співробітничати з нею і робить значущим його внесок у діяльність організації. Це пов'язано із задоволенням потреби в досягненні, визнанні, відповідальності, просуванні, роботі самій по собі, в наявності можливостей зростання - мотивуючих чинників, які можуть викликати відчуття задоволеності або незадоволеності у людини (6, 18). І від менеджера залежить, як часто у людини виникатимуть ці відчуття і чи буде він випробовувати необхідність у взаємодії з організаційним оточенням для того, щоб відчувати задоволення від своєї діяльності.

Менеджер - член організації, який здійснює управлінську діяльність і вирішує управлінські завдання. Проте, як пише професор В.Г. Янчевський, "менеджери можуть знаходитися в різних ієрархічних відносинах між собою" (31): у однакових позиціях, якщо в компанії функціональна організація управління, при якій менеджери виконують конкретні функції, не включаючи адміністративну функцію, або в різних - коли вони не тільки виконують конкретні функції, але і адміністративну функцію. Наприклад, менеджер по продажах, який виконує функцію збільшення продажів,, і менеджер по персоналу, який виконує функцію набору професійно підготовлених співробітників, знаходяться між собою в однакових позиціях. А директор по продажах і менеджер по продажах - в разных, оскільки директор окрім функції збільшення продажів повинен контролювати якість роботи менеджерів по продажах і розробляти план для їх збільшення з урахуванням умов, що змінюються (26, 28).

Керівник в організації обирається колективом (призначається Радою директорів або іншим представницьким органом). Як правило, це найбільш авторитетний працівник, що володіє якостями соціального і професійного лідера і наділений правами здійснювати керівництво спільною трудовою діяльністю і соціальним розвитком підприємства. У "Словнику по соціальному управлінню" сказано, що "на керівні посади обираються, як правило, працівники, що пройшли спеціальну управлінську підготовку і що володіють завдатками організатора" (25). Так, наприклад, компанія DuPont починалася як сімейний бізнес, і члени сім'ї пос и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.