На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


курсовая работа Аналз платоспроможност

Информация:

Тип работы: курсовая работа. Добавлен: 11.10.2012. Сдан: 2011. Страниц: 17. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


ЗМІСТ 

ВСТУП 3 

1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ АНАЛІЗУ ЛІКВІДНОСТІ ТА ПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ 5 

2.МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО АНАЛІЗУ ЛІКВІДНОСТІ ТА ПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА 12 

3. АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО  СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА 16 

ВИСНОВОК 33 

ЛІТЕРАТУРА 36 

ДОДАТКИ 41 

 

ВСТУП 
 

    Процес  ринкової трансформації, започаткований в Україні зі здобуттям незалежності, зумовив появу різних форм власності  та суб’єктів господарювання. Незважаючи на суттєві труднощі та перешкоди  поступово впроваджуються такі ринкові  механізми як конкуренція, вільне підприємництво, ринкове ціноутворення. Це в свою чергу, змушує суб’єктів господарювання здійснювати свою діяльність максимально ефективно. Сучасне підприємство не може дозволити собі нераціонально використовувати власні та залучені ресурси. В складних умовах жорсткої конкуренції економічний аналіз, і зокрема фінансовий аналіз, надають можливість правильної, точної та оперативної оцінки реального стану підприємства та орієнтують на прийняття оптимальних і ефективних рішень у сфері операційної, фінансової та інвестиційної діяльності.
    На  сьогоднішній день розроблено та відпрацьовано  достатньо методів проведення аналізу  фінансового стану підприємства. Цей розвиток проходив в основному (зі зрозумілих причин) в країнах  з розвинутою ринковою економікою. Водночас, вітчизняна наука вносить свій вклад в дану область, пристосовуючи інструменти фінансового аналізу до вітчизняних умов, що характеризуються досить високими темпами інфляції, нестабільністю податкового законодавства та ін.
    Підприємство, в умовах ринкової економіки, діє на засадах комерційного розрахунку, один з принципів якого є самофінансування. Достатність забезпеченості підприємства власними та залученими фінансовими ресурсами зумовлюють його здатність здійснювати ефективну господарську діяльність та розраховуватися за своїми зобов’язаннями. Зовнішнім проявом фінансового стійкості є ліквідність та платоспроможність. Неефективна діяльність підприємства, насамперед збиткова діяльність, призводить до зниження ліквідності та платоспроможності. З іншого боку, низька ліквідність та платоспроможність не дають можливості забезпечити безперебійне постачання ресурсів, що тягне за собою простої виробництва з усіма негативними наслідками. Крім того низька ліквідність та платоспроможність підривають довіру до підприємства з боку банків, потенційних покупців та інших контрагентів, що значно знижує можливості залучення додаткових ресурсів та виходу з кризи. Тобто, низька ліквідність та платоспроможність, на фоні збиткової діяльності та недостатньої фінансової стійкості, становлять реальну загрозу існуванню підприємства. З цієї точки зору є зрозумілим актуальність та важливість теми.
    Метою даної роботи є вивчення теоретичних основ та практичних методик розрахунку ліквідності та платоспроможності. В першому розділі досліджується теоретичні аспекти: даються визначення ліквідності та платоспроможності, обґрунтовується важливість раціонального розбиття активів та пасивів на групи, наводяться методики розрахунку основних показників ліквідності та платоспроможності, характеризується інформаційна база фінансового аналізу, виявляються причини, що впливають на ліквідність та платоспроможність. В другому розділі подається методологічна основа аналізу ліквідності та платоспроможності якого проведено у останньому розділі. Тобто, поряд з теоретичними розробками подається практичний матеріал, що дозволяє всебічно розглянути і дослідити тему роботи.
    Об’єктом  дослідження виступає фінансова звітність підприємства, що аналізується - форма№1 „Баланс”, форма №2 „Звіт про фінансові результати”.
    Предметом дослідження є рівень фінансової стійкості підприємства, тобто його ліквідність та платоспроможність. 
 
 
 
 
 
 

    ТЕОРЕТИЧНІ  ОСНОВИ АНАЛІЗУ ЛІКВІДНОСТІ  ТА ПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ
 
    Платоспроможність — означає наявність у підприємства грошових коштів та їх еквівалентів, достатніх для своєчасного погашення своїх боргових зобов'язань. Таким чином, основними ознаками платоспроможності є:
    — наявність у достатньому обсязі коштів на розрахунковому рахунку;
    — відсутність простроченої кредиторської  заборгованості.
    Аналіз  платоспроможності здійснюється шляхом зіставлення наявності і надходження коштів з платежами першої необхідності (податки, розрахунки з органами соціального страхування, пенсійного фонду та інші нарахування, погашення позик, оплата комунальних послуг і послуг сторонніх організацій, оплата праці).
    Платоспроможність вимірюється коефіцієнтом платоспроможності, який розраховується як відношення грошових коштів та їх еквівалентів до суми термінових платежів на певну дату або на наступний  період.
    Якщо коефіцієнт платоспроможності не менше одиниці, то це свідчить про платоспроможність підприємства.
    Аналізуючи  стан платоспроможності підприємства, необхідно розглянути причини фінансових труднощів, частоту їх створення  і тривалість прострочених боргів. Причинами незадовільної платоспроможності можуть бути невиконання плану виробництва і реалізації продукції, підвищення її собівартості, невиконання плану прибутку, в результаті чого має місце нестача власних джерел самофінансування підприємства, високий процент оподаткування. Однією з причин погіршення платоспроможності може також бути неправильне використання оборотних коштів, відтягання їх в дебіторську заборгованість, вклад у надпланові запаси та інші цілі, які тимчасово не мають джерел фінансування.
    Водночас відсутність грошових коштів на розрахунковому рахунку для погашення термінових зобов'язань не завжди є підставою вважати підприємство неплатоспроможним.
    Як  було зазначено раніше, успішно функціонуюче підприємство використовує вільні грошові  кошти на придбання ліцензій, патентів, надання позики, купівлю цінних паперів тощо.
    За  нагальної необхідності погасити термінові  платежі підприємство може перетворити  активи (ліквідні активи) в готівку.
    Звідси  з поняттям "платоспроможність" тісно зв'язано поняття "ліквідність", проте, друге більш ємне.
    Ліквідність — це здатність оборотних засобів перетворюватися у грошові кошти, які необхідні для нормального функціонування підприємства, тобто можливість реалізувати наявні засоби (активи) для сплати у відповідні терміни своїх першочергових зобов'язань (пасивів), а також непередбачуваних боргів.
    Ознакою ліквідності є перевищення оборотних  активів (р.260, ф.1) над короткостроковими  зобов'язаннями (р.620, ф.1), тобто наявність  чистого робочого капіталу (власного оборотного капіталу).[5, с.118]
    Водночас  слід утримуватися від "замороження" на тривалий період високоліквідних  активів від участі у виробничому  процесі, оскільки це врешті-решт призведе до зниження показників, що характеризують фінансові результати діяльності підприємства, зокрема, рентабельність виробництва.
    Від ступеня ліквідності балансу  залежить платоспроможність. В той  же час ліквідність, характеризує не тільки поточний стан розрахунків, але  і перспективу.
     У вітчизняних та іноземних теоріях фінансового аналізу діяльності підприємства існують різноманітні підходи до визначення економічного змісту поняття «ліквідність» та «платоспроможність». Деякі з них наведені у таблиці 1.1.  

     Таблиця 1.1
       Визначення ліквідності та платоспроможності  підприємств у літературних джерелах
 
Визначення  платоспроможності підприємства Визначення  ліквідності підприємства (фірми) Автор, джерело
«...здатність ...своєчасно і повністю виконувати платіжні зобов'язання, що є наслідком торгових, кредитних та інших операцій грошового характеру» «...спроможність...своєчасно  виконувати свої боргові зобов'язання; залежить від розміру заборгованості та обсягу ліквідних коштів» Великий економічний  словник [1, с. 665, 428]
«...здатність ...своєчасно і повністю розраховуватися за своїми довгостроковими зобов'язаннями», «...активи більші, ніж зовнішні довгострокові зобов'язання» «Здатність  підприємства вчасно і без затримки сплачувати свої короткострокові зобов'язання названо ліквідністю» Е.А. Уткін [27, с. 216)
Здатність своєчасно виконувати свої зобов'язання, що випливають з торгівельних, кредитних і інших операцій Означає здатність  цінностей легко перетворюватися в гроші, тобто в абсолютно ліквідні активи, для своєчасного покриття всіх необхідних платежів. Т.О. Фролова  [29, с. 118]
Відображає  можливість підприємства відповідати (платити) за своїми обов'язками в конкретний період часу Здатність перетворювати  свої активи в кошти платежу для  погашення короткострокових зобов'язань Т.Д. Костенко [13,с.294]
Можливість  підприємства наявними грошовими ресурсами своєчасно погасити свої строкові зобов'язання У загальному розумінні  — це здатність цінностей легко перетворюватися в гроші, тобто в абсолютно ліквідні активи. Це здатність і швидкість підприємства перетворювати свої активи в гроші для покриття своїх необхідних платежів у міру настання їх строків Л.А. Лахтіонова [16, с. 176, 179]
Розуміють наявність у підприємства коштів для погашення ним у встановлений термін і в повному обсязі своїх боргових зобов'язань, які виплавають Із кредитних та Інших операцій грошового характеру, тобто це здатність підприємства виконувати свої зобов'язання. Це зовнішня оцінка його фінансової стійкості, обумовлена рівнем забезпечення оборотних активів довгостроковими джерелами Розуміють спроможність підприємства перетворювати свої активи на гроші без втрати їх ринкової вартості для покриття всіх необхідних платежів в міру настання їх строків на швидкість здійснення цього перетворення Н.В. Тарасенко  [25, с. 260, 262]
   Слід зазначити, що більшість економістів дають  визначення платоспроможності так, як це поняття трактується у Великому економічному словнику під редакцією А.Н. Азріліяна, тобто як здатності «...своєчасно і повністю виконувати свої платіжні зобов'язання, що випливають із торгових, кредитних та інших операцій грошового характеру» [1, с. 665].
    Аналіз  ліквідності балансу полягає  в порівнянні засобів з активу, які згруповані за ступенем спадної ліквідності, з короткостроковими зобов'язаннями з пасиву, які групуються за ступенем терміновості їх погашення (табл. 1.2).
    Таблиця 1.2
    Координати  показників, які застосовуються для  оцінки ліквідності балансу
Активи Пасиви
Назва Код рядка Назва Код рядка
Найліквідніші активи (А1) 220
240
Негайні пасиви (ПІ) 540 610
Активи, що швидко реалізуються (А2) 150
210
Короткострокові пасиви (П2) 500   530
Активи, що повільно реалізуються (A3) 100
140; 250
Довгострокові пасиви (ПЗ) 480
Активи, що важко реалізуються (А4) 080 Постійні пасиви (П4) 380 430
630
 
 
    Баланс  підприємства вважають абсолютно ліквідним, якщо:
    А1 > П1, А2 > П2, А3 > П3, А4 < П4
    Для комплексної оцінки ліквідності  балансу в цілому можна визначити  загальний показник ліквідності за формулою:
    (А1  х ВА1 + А2 х ВА2 + А3 х ВА3) / (П1  х ВП1 + П2 х ВП2 + П3 х ВП3),
    де  ВА та ВП – питома вага відповідних  груп активів та пасивів в їх загальному підсумку.
    Загальний показник ліквідності балансу показує  відношення суми всіх платіжних засобів  до суми всіх платіжних зобов’язань  з врахуванням їх ліквідності. Цей показник дає змогу порівнювати баланси підприємств за різні періоди, баланси різних підприємств та визначати найбільш ліквідні баланси.
    При оцінці ліквідності розраховують три  основні коефіцієнти:
      коефіцієнт покриття;
      коефіцієнт швидкої ліквідності;
      коефіцієнт абсолютної ліквідності.
    Ці  показники розраховуються на підставі даних форми № 1 шляхом зіставлення поточних активів і поточних зобов’язань підприємства.
    Поточні активи – це активи, які постійно обертаються в процесі господарської  діяльності підприємства. До них належать:
      оборотні активи. Їх облік відповідно до Інструкції № 291 ведеться на рахунках 2 класу  “Запаси” і класу 3 “Кошти, розрахунки та інші активи”. У балансі вони відображаються в розділі ІІ Активу, рядках 100-260;
      витрати майбутніх періодів. Незважаючи на те, що це витрати, оплачені наперед, тобто здійснені заради прибутку, очікуваного в майбутньому, цілком можливо, що частина цього прибутку може бути отримана протягом одного року або операційного циклу підприємства. Таким чином, витрати майбутніх періодів зберігають грошові кошти підприємства.
    Відповідно  до Інструкції № 291 витрати майбутніх  періодів обліковуються на рахунку 39 і згідно з П(С)БО 2 “Баланс” відображаються в розділі ІІІ активу балансу, рядку 270. Прикладом таких витрат є витрати, пов’язані з підготовчими до виробництва роботами в сезонних галузях промисловості, з освоєнням нових виробництв і агрегатів; оплачені авансом орендні платежі; оплата страхового полісу; передплата на газети, журнали, періодичні та довідкові видання та ін.
    Отже, у рядку 270 балансу у складі витрат майбутніх періодів обліковуються  витрати, які підлягають списанню як протягом 12 місяців з дати балансу, так і в більш пізній час.
    Доречно нагадати, що статті балансу, які включають  активи або зобов’язання, що підлягають використанню як протягом періоду, меншого 12 місяців з дати балансу, так і в більш тривалий період часу, повинні бути розкриті у примітках до фінансової звітності в тій їх частині, яка буде використана (погашена) протягом терміну, що перевищує 12 місяців з дати балансу.
    Згідно  з П(С)БО 2 поточні зобов’язання –  це зобов’язання, які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або протягом 12 місяців з дати балансу. Вони відображаються в розділі IV пасиву балансу. Відповідно до Інструкції № 291 ці зобов’язання обліковуються на рахунках класу 6 “Поточні зобов’язання”.
    До  поточних зобов’язань також слід віднести ту частину доходів майбутніх  періодів, погашення яких очікується протягом 12 місяців з дати балансу. Ця стаття балансу аналогічно статті “Витрати майбутніх періодів” повинна бути розкрита у примітках до фінансової звітності.
    Коефіцієнт  покриття (інші найменування цього коефіцієнта – коефіцієнт загальної ліквідності, коефіцієнт поточної ліквідності). Він дає загальну оцінку ліквідності активів, показуючи, яка сума поточних активів підприємства припадає на одну гривню поточних зобов’язань. Якщо поточні активи перевищують за величиною поточні зобов’язання, підприємство може розглядатися як таке, що успішно функціонує. Коефіцієнт розраховується за формулою:
    Коефіцієнт  покриття = Оборотні активи (ряд. 260 ф. 1) + Витрати майбутніх періодів (ряд. 270 ф. № 1) / Поточні зобов’язання (ряд. 620 ф. 1) + Доходи майбутніх періодів (ряд. 630 ф. 1) 

    Витрати майбутніх періодів включаються  до складу поточних активів у тій частині, яка буде використана (списана) протягом 12 місяців з дати балансу.
    Доходи  майбутніх періодів включаються  до складу поточних зобов’язань у  тій частині, яка буде погашена протягом 12 місяців з дати балансу.
    Коефіцієнт  покриття, що дорівнює 2 (або 2:1), свідчить про можливість підприємства погасити поточні зобов’язання. Такий підхід пояснюється практикою, що склалася, згідно з якою при ліквідації активів їх продажна ціна на аукціоні становить приблизно половину їх ринкової вартості. Іншими словами, якщо вартість активів зменшиться вдвічі, виручки, що залишилася, буде достатньо для погашення поточної заборгованості в тому випадку, якщо до ліквідації коефіцієнт дорівнював 2:1. 

 

    МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ  ДО АНАЛІЗУ ЛІКВІДНОСТІ  ТА ПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
 
    В Україні використовують наступні методики аналізу фінансового стану підприємства: Методика № 81, Методика № 22, Положення  № 323.
    Згідно  з Методикою № 81 і Методикою  № 22:
      значення коефіцієнта покриття в межах 1-1,5 свідчить про те, що підприємство своєчасно погашає борги;
      критичне значення коефіцієнта покриття дорівнює 1;
      при значенні коефіцієнта покриття менше 1 підприємство має неліквідний баланс.[22, с.76]
    Звертаємо увагу на те, що в цих методиках  при розрахунку коефіцієнта покриття у складі поточних активів не враховуються витрати майбутніх періодів.
    У Положенні № 323 як орієнтовне значення, наведене теоретичне коефіцієнта покриття, яке повинне бути не менше 2,0-2,5.
    Коефіцієнт  швидкої ліквідності (інше найменування цього коефіцієнта – коефіцієнт “лакмусового папірця”). На відміну від попереднього, він враховує якість оборотних активів і є більш суворим показником ліквідності, оскільки при його розрахунку враховуються найбільш ліквідні поточні активи (запаси не враховуються). Швидкий коефіцієнт розраховується за такою формулою:
    Коефіцієнт  швидкої ліквідності = Оборотні активи (ряд. 260 ф. 1) – Запаси (ряд. 100-140 ф. 1) + Витрати майбутніх періодів (ряд. 270 ф. 1) / Поточні зобов’язання (ряд. 620 ф. 1) + Доходи майбутніх періодів** (ряд. 630 ф. 1)
    У літературі наводиться орієнтовне нижнє  значення цього коефіцієнта, що дорівнює 1. Однак ця оцінка носить умовний  характер. Якщо, наприклад, коефіцієнт швидкої ліквідності дорівнює 0,5 (менше 1), то це означає, що на кожну  гривню поточної заборгованості підприємство має лише 50 коп. ліквідних активів. Це є низьким показником за мірками більшості галузей. Однак у роздрібній торгівлі цей коефіцієнт невисокий, оскільки велика частина грошових коштів вкладена в запаси.
    Коефіцієнт  абсолютної ліквідності показує, яка частина поточних (короткострокових) зобов’язань може бути погашена негайно. Коефіцієнт розраховується за формулою:
    Коефіцієнт  абсолютної ліквідності = Грошові кошти та їх еквіваленти (ряд. 230 + ряд. 240 ф. 1) / Поточні зобов’язання (ряд. 620 ф. 1) + Доходи майбутніх періодів (ряд. 630 ф. 1)
    В Положенні № 323 як орієнтовне наведено теоретичне значення коефіцієнта абсолютної ліквідності, яке повинне бути не меншим 0,2–0,25.
    Для оцінки платоспроможності і фінансової стійкості не тільки розраховують співвідношення між поточним активами і поточними зобов’язаннями, але також визначають і їх різницю.
    Різниця між поточними активами і поточними  зобов’язаннями становить чистий робочий капітал підприємства (Рк). Наявність чистого робочого капіталу свідчить про те, що підприємство здатне не тільки сплатити поточні борги, але й має в своєму розпорядженні фінансові ресурси для розширення діяльності і здійснення інвестицій. Запишемо формулу для визначення чистого робочого капіталу на підставі даних балансу:
    Рк = [Оборотні активи (ряд. 260) + Витрати  майбутніх періодів (ряд. 270)] – [Поточні зобов’язання (ряд. 620) + Доходи майбутніх періодів (ряд. 630)].
    Оптимальний розмір чистого робочого капіталу залежить від сфери діяльності, обсягу реалізації, кон’юнктури ринку. Для оцінки достатності Рк можна порівняти його з аналогічними показниками інших підприємств.
    Основні показники ліквідності підприємства наведено в таблиці 1.3. 
 
 
 
 

    Таблиця 1.3
    Показники оцінки ліквідності підприємства [1]
№ з/п Назва показника Порядок (формула) розрахунку Нормативне (рекомендо-ване) значення Призначення (опис)
1 2 3 4 5
1 Коефіцієнт  покриття (загальний коефіцієнт ліквідності) Ф. 1 (ряд. 260 ) / ряд. 620 > 2 Визначається співвідношенням усіх поточних активів до короткострокових зобов’язань, характеризує достатність оборотних засобів для покриття своїх боргів
2 Коефіцієнт  швидкої ліквідності Ф. 1 (? ряд. 150, ряд. 160, ряд. 170–250)/ ф. 1 ряд. 620 > 1 Показує, яка  частина поточних зобов’язань може бути погашена не тільки за рахунок грошових коштів, але і за рахунок очікуваних фінансових надходжень
3 Коефіцієнт  абсолютної ліквідності Ф. 1 (ряд. 220 + ряд. 230 + ряд. 240) / ф. 1 ряд. 620 > 0,2 Характеризує  негайну готовність підприємства ліквідувати короткострокову заборгованість і визначається як відношення суми грошових коштів підприємства та короткотермінових фінансових вкладень до суми короткотермінових зобов’язань
4 Робочий капітал (розмір власних оборотних засобів) Ф. І (ряд. 260 – – ряд. 620)
Середньо галузеве Різниця між  оборотними активами підприємства та його короткостроковими зобов’язаннями, є “фінансовою подушкою”, що теоретично дає можливість підприємству погасити всі або більшу частину своїх  короткострокових зобов’язань та продовжувати працювати
5 Частка оборотних  засобів в активах Ф. 1 (ряд. 260/ ряд. 280) Розраховується  як відношення оборотних  засобів та валюти балансу та показує їх питому вагу в майні підприємства
    За  окремими методиками пропонується при розрахунку відповідних показників ліквідності включати до чисельника витрати майбутніх періодів (в тій частині, яка буде спожита протягом операційного циклу підприємства), а до знаменника доходи майбутніх періодів (в тій частині, яка буде повністю отримана протягом операційного циклу) 

 

     3. АНАЛІТИЧНА ЧАСТИНА
    3.1. Аналіз майна та  фінансової стійкості  підприємства 

    Одним з найважливіших критеріїв фінансового  положення підприємства є оцінка його платоспроможності, під якою прийнято розуміти здатність підприємства розраховуватися по своїх довгострокових зобов'язаннях. Отже, платоспроможним є те підприємство, у якого активи більше, ніж зовнішні зобов'язання.
    Здатність підприємства платити по своїх короткострокових зобов'язаннях називається ліквідністю. Інакше кажучи, підприємство вважається ліквідним, якщо воно в стані виконати свої короткострокові зобов'язання, реалізуючи поточні активи.  Для того, щоб в повній мірі оцінити ліквідність та платоспроможність підприємства слід провести його фінансовий аналіз.
    Аналіз фінансового стану підприємства почнемо з вивчення складу і структури майна за даними балансу. У його складі виділимо оборотні (мобільні) та необоротні (іммобілізовані) кошти. Аналіз динаміки складу і стуруктури майна дозволяє встановити розмір абсолютного і відносного приросту або зменшення всього майна підприємства та окремих його видів. Зміна структури майна створює певні можливості для основної виробничої та фінансової діяльності і впливає на оборотність сукупних активів. Аналітичний розрахунок для аналізованого нами підприємства наведено в табл. 3.1.
    Таблиця 3.1
Загальна  оцінка стану майна підприємства
Показник На початок  звітного періоду  На кінець звітного періоду Зміна
1. Усього  майна (валюта балансу), тис. грн. 66604,03 104 007,77 37 403,74
1.1. Основні засоби і необоротні активи, тис. грн. 35 782,56 63 613,56 27 831,00
у % до майна 53,7 61,2 7,44
1.2. Оборотні  активи (оборотний капітал), тис.  грн. 12687,84 16 475,70 3 787,86
у % до майна 19,0 15,8 -3,2
1.2.1. Запаси, тис. грн. 5702,4 7 611,98 1 909,58
у % до оборотного капіталу 44,9 46,2 1,3
1.2.2. Дебіторська  заборгованість, тис. грн. 4276,8 5 412,96 1 136,16
у % до оборотного капіталу 33,7 32,9 -0,9
1.2.3. Кошти  та їх еквіваленти, тис. грн.: 2708,64 3 450,76 742,12
у національній валюті 997,92 3 383,10 2 385,18
у іноземній валюті 1710,72 67,66 -1 643,06
у % до оборотного капіталу      
у національній валюті 7,9 20,5 12,7
у іноземній  валюті 13,5 0,4 -13,1
Поточні фінансові інвестиції, тис. грн. 712,8 338,31 -374,49
Векселі одержані, тис. грн. 2138,4 2 706,48 568,08
у % до оборотного капіталу     0,0
поточних  інвестицій 5,6 2,1 -3,6
векселів  одержаних 16,9 16,4 -0,43
1.3. Витрати  майбутніх періодів, тис. грн. 712,8 1 184,09 471,29
у % до майна 1,1 1,1 0
 
    Наступним етапом оцінки фінансового стану малого  підприємства є оцінка обсягу, структури і динаміки основного капіталу підприємства (табл.3.2). усі дані для заповнення даної таблиці беруться із форми 1 «Баланс» окрім величини власних оборотних коштів – вона є розрахунковою. Наявність власних оборотних коштів розраховується за даними балансу підприємства наступним чином: підсумок розділу 1 пасиву + підсумок розділу 2 пасиву +підсумок розділу 3 пасиву-підсумок розділу 1 активу балансу відповідно на початок і кінець звітного періоду.
    Таблиця 3.2
    Оцінка джерел коштів,які вкладено в майно підприємства, тис. грн
Показник Початок звітного періоду Кінець  звітного
 періоду
Зміна
1. Джерела  формування майна 66604,032 104 007,77 37 403,74
1.1. Власний  капітал 54 201,31 74 168,83 19 967,52
у % до майна 81,4 71,3 -10,07
1.1.1. Наявність  власних оборотних коштів 21 868,70 21 369,92 -498,79
у % до власного капіталу 40,3 28,8 -11,53
1.2. Позичені  кошти 8 411,04 23 388,50 14 977,46
в % до майна 12,6 22,5 9,86
1.2.1. Довгострокові  позики 3 136,32 10 713,15 7 576,83
у % до позичених коштів 37,3 45,8 8,52
1.2.2. Короткострокові  позики 1710,72 8 852,45 7 141,73
у % до позичених коштів 20,3 37,8 17,51
1.2.3. Кредиторська  заборгованість 3564 3 822,90 258,90
у % до позичених коштів 42,4 16,3 -26,03
1.3. Доходи  майбутніх періодів 712,8 1 860,71 1 147,91
 
 
    Аналізуючи  наведені дані, можна зробити висновок, що за звітний період частка позичених  коштів зменшилась на 9,9 % і становила 22,5 % у структурі майна за абсолютного їх зростання на 14977,46 тис. грн. Кількість власних оборотних коштів зменшилась на 498,79 тис. грн., Змінилась і їхня величина в структурі власних коштів підприємства — їх частка зменшилась на 11,53 %. Все вище вказане свідчить про деяке погіршення фінансового становища аналізованого нами підприємства.
    Поряд з абсолютними показниками фінансову  стійкість підприємства характеризують також фінансові коефіцієнти.
    Коефіцієнт  автономії (незалежності) - показник, який характеризує частку власних активів у загальній сумі всіх активів підприємства, використаних ним для здійснення статутної діяльності. Що вищий цей показник, то більш фінансово стійким і незалежним є підприємство від кредиторів.
    Розраховується  коефіцієнт автономії (Кавт) за такою  формулою:
    Кавт = ВК / ВМ      (3.1)
    де: ВК – власний капітал; ВМ – вартість майна.
    Розрахуємо  рівень даного коефіцієнта за даними балансу підприємства на початок  і кінець звітного періоду.
    На  початок звітного періоду: Кавт = 55227,733:66604,032 = 0,829.
    На  кінець звітного періоду: Кавт = 76131,033:104007,77 = 0,732
    Значення коефіцієнта зменшується протягом звітного періоду, що свідчить про зменшення фінансової стійкості аналізованого підприємства.
    Коефіцієнт  маневрування – показує, яка частка власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності, тобто вкладена у найбільш мобільні активи.
    Для визначення коефіцієнту маневрування (Км) використовують наступну формулу:
    Км = ВОК / ВК      (3.2)
    де: ВОК – власний оборотний капітал; ВК – власний капітал
    Розрахуємо  рівень коефіцієнта маневрування за даними балансу підприємства на початок і кінець звітного періоду.
    На  початок звітного періоду: Км = 19445,173: 55227,733= 0,352
    На  кінець звітного періоду: Км = 12517,473: 76131,033= 0,164
    Нормативним значенням є Км>0,1.
    Коефіцієнт  фінансової стійкості - вказує на частку стабільних джерел фінансування у їх загальному обсязі:
    Кфс = ВК+ДЗ/П      (3.3)
    де: ВК – власний капітал; ДЗ – довгострокові  зобов’язання; П- пасиви.
    Розрахуємо  рівень фінансової стійкості підприємства згідно вихідних даних.
    На  початок звітного періоду: Кфс = 58364,053:66604,032 = 0,876
    На  кінець звітного періоду: Кфс = 86844,183:104007,77 = 0,835
    Коефіцієнт  фінансової залежності – показує, скільки одиниць сукупних джерел припадає на одиницю власного капіталу:
    Кфз = П/ВК       (3.4)
    Розрахунок  коефіцієнта фінансової залежності на початок і кінець року:
    На  початок року: Кфз = 66604,032: 55227,733= 1,206
    На  кінець року: Кфз = 104007,77: 76131,033= 1,366
    Зростання рівня даного коефіцієнта свідчить про збільшення боргових зобов’язань  підприємства.
    Плече фінансового важеля (коефіцієнт фінансового ризику) розраховується як відношення суми залучених коштів підприємства до власних коштів.
    Пфв0 = 11376,288:55227,733= 0,206
    Пфв1 = 27876,74: 76131,033= 0,366
    Зростання рівня коефіцієнта свідчить про незначне підвищення платоспроможності даного підприємства.
Висновки  до розділу 3.1. 

    За  даними, поданими в таблиці 3.1. можна  зробити висновок, що на кінець року вартість майна в розпорядженні  підприємства становила 104007,77  тис. грн. тобто за звітний період майно підприємства збільшилось на 37403,74 тис. грн. за рахунок збільшення основних і оборотних коштів. У загальній вартості майна, яке перебуває в розпорядженні підприємства, 61,2 % становлять основні засоби й необоротні активи, які збільшилися на кінець звітного періоду на 27831,0  тис. грн. і в загальній вартості майна їхня питома вага збільшилась на 7,44 %.
    Оборотні  активи збільшились на 3787,86 тис. грн., але в загальній вартості майна  їхня питома вага зменшилась на 3,2 %, причому частка дебіторської заборгованості зменшилась на 0,9 %, що позитивно впливає на фінансовий стан підприємства. Кошти (гроші) та їх еквіваленти в національній валюті збільшилися на 2385,18 тис. грн., але в іноземній валюті значно зменшилися - на 1643,06 тис.грн.
    Аналізуючи  наведені дані щодо джерел походження коштів підприємства, можна зробити висновок, що за звітний період частка позичених коштів зменшилась на 9,9 % і становила 22,5 % у структурі майна за абсолютного їх зростання на 14977,46 тис. грн. Кількість власних оборотних коштів зменшилась на 498,79 тис. грн., Змінилась і їхня величина в структурі власних коштів підприємства — їх частка зменшилась на 11,53 %. Все вище вказане свідчить про деяке погіршення фінансового становища аналізованого нами підприємства.
    Значення  коефіцієнта маневрування та інших показників фінансової стійкості мають тенденцію до зменшення і це вказує на зменшення мобільності власних коштів підприємства.  На кінець звітного періоду значення коефіцієнту маневрування є майже рівним з нормативним, що вказує на нестачу вільних обігових коштів у даного підприємства.
    Отже,частка стабільних джерел фінансування даного підприємства протягом звітного періоду зменшилась, що є негативним явищем у діяльності підприємства. 
 

    3.2. Аналіз ефективності використання основного та оборотних капіталів підприємства 
 

    Важливим  при оцінці фінансового стану  також є аналіз обсягу, структури і динаміки оборотного капіталу, який ми представимо в табличній формі (табл.3.3).
    Таблиця 3.3
    Оцінка структури оборотного капіталу
Види  коштів На початок  звітного періоду На кінець звітного періоду Горизонтальний  аналіз (гр. 2 – гр. 1) Відносне  відхи-лення, % (гр. 2 / гр. 1 * 100) – 100 Вертикальний  аналіз, %
на  початок звітного періоду (гр. 1 / усього*100 на кінець звітного періоду (гр. 2 / усього * 100) Відхи-лення (гр. 6 – гр. 5)
A 1 2 3 4 5 6 7
Грошові кошти та їх еквіваленти:              
у національній валюті 997,92 3 383,10 2 385,18 239,02 3,4 8,7 5,3
в іноземній  валюті 1710,72 67,66 -1 643,06 -96,04 5,9 0,2 -5,7
2. Поточні  фінансові інвестиції: 712,8 338,31 -374,49 -52,54 2,4 0,9 -1,6
векселі одержані 2138,4 2 706,48 568,08 26,57 7,3 7,0 -0,4
3. Дебітори 4276,8 5 412,96 1 136,16 26,57 14,6 13,9 -0,7
4.Запаси 5702,4 7 611,98 1 909,58 33,49 19,5 19,5 0,0
5. Незавершене  виробництво 142,56 1 014,93 872,37 611,93 0,5 2,6 2,1
6. Готова  продукція 285,12 1 319,41 1 034,29 362,76 1,0 3,4 2,4
7. Товари 13115,52 17 084,66 3 969,14 30,26 44,9 43,9 -1,0
8. Інші  оборотні активи 142,56 0,00 -142,56 -100,00 0,5 0,0 -0,5
Усього: 29224,8 38 939,48 9 714,68 33,24 100,0 100,0 0,0
 
    Для стабілізації фінансового стану  важливе значення має швидкість  руху грошових коштів. На підприємстві завжди повинен бути мінімальний  залишок    грошових коштів, що покриває поточні зобов'язання. Відсутність такого запасу свідчить про наявність фінансових ускладнень у підприємства. Надмірна її   величина говорить про те, що реально підприємство зазнає збитків, пов'язаних з інфляцією і знеціненням грошей.
    Прискорення  оборотності  оборотних  засобів  є  фактором  підвищення ефективності   виробництва,   збільшення  його  обсягів,   раціонального   використання фінансових ресурсів.
    Найбільш  поширеним є розрахунок швидкості обороту оборотних засобів, яка визначається часом /у днях/, необхідним для здійснення всіх стадій їх кругообороту.
Швидкість обороту 
оборотних засобів = (Середня вартість оборотних  засобів:
                                : дохід від реалізації продукції)*тривалість  періоду      (3.5) 

    де: тривалість періоду - число календарних  днів у аналізованому періоді /місяць - 30 днів, квартал - 90 днів, рік - 360 днів/.
    За  попередні й період:   Шобороту = (21868,70:8310,6)*360 = 947 днів
    За  звітний період: Шобороту = (21369,92:12587,4)*360 = 611 днів
    Прискорення оборотності (як у нашому випадку) призводить до вивільнення оборотних засобів, а сповільнення, до додаткового їх залучення в оборот підприємства.
    Коефіцієнт  оборотності обігових коштів (обороти) визначається наступним чином:
    Ко = ЧВ: ОК      (3.6)
    Де: ЧВ – чиста виручка від реалізації, тис.грн.
    ОК  – обсяг обігових коштів, тис.грн.
    Проведемо розрахунок коефіцієнту оборотності  обігових  коштів по періодах:
    Попередній  період: Ко = 8310,6:30821,472 = 0,270
    Звітний період: Ко = 12587,4:40394,22  = 0,312
    Період  обороту: Чо = 360:Ко
    Чопоперед. = 360:0,270 = 1333 дні
    Чозвіт. = 360:0,312 = 1154 дні
    Період  обороту зменшився, що є позитивним фактором у діяльності аналізованого  підприємства.
    Коефіцієнт  оборотності власного капіталу (оборотність) показує скільки чистої виручки від реалізації продукції припадає на одиницю власного капіталу і визначається за наступною формулою:
    Квк = ЧВ: ВК      (3.7)
    де: ВК – власний капітал підприємства, тис.грн.
    Квкпоперед = 8310,6:55227,742 = 0,150
    Квкзвіт = 12587,4:76131,033 = 0,165
    Збільшення  значення даного коефіцієнту свідчить про зростання обсягу чистої виручки від реалізації в розрахунку на 1 гривню власного капіталу підприємства.
    Період  окупності власного капіталу становитиме:
    Твк = ВК: ЧП      (3.8)
    Де: ЧП – чистий прибуток підприємства, тис.грн.
    Твк = 55227,742:1292,76 =  43 дні
    Твк = 76131,033:2622,38 = 29 днів
    Коефіцієнт  оборотності позикового капіталу визначається відношенням обсягу пасивів підприємства до суми позикового капіталу:
    Кокпоперед. = 66604,032:11376,288 =5,85
    Кокзвіт. =104007,77:27876,74 = 3,73
    Зменшення значення коефіцієнта вказує на недостатнє забезпечення оборотним капіталом для покриття боргових зобов’язань підприємства.
    Період  оборотності позикового капіталу складатиме:
    Попоперед. = 360:5,85 = 61 день
    Покзвіт. = 360:3,73 = 96 днів
    Коефіцієнт  оборотності кредиторської заборгованості визначаємо як відношення суми закупівель до середньої кредиторської заборгованості підприємства.
    Коб.кзпоперед. = 8310,6:6529,248 = 1,272
    Коб.кззвіт. = 12587,40: 15381,84 = 0,818
    Період  оборотності кредиторської  заборгованості складатиме:
    Поб.кзпоперед. = 360:1,272 = 283 дні
    Поб.кззвіт. = 360:0,818 = 440 днів.
    Обчислимо вивільнення (залучення) обігових коштів у зв’язку зі зміною їх оборотності проти попереднього періоду:
    ОКвив. = 21369,92-3055,0 = 18314,92 тис.грн.
    Дебіторська заборгованість має значну вагу в складі поточних активів і впливає на фінансовий стан підприємства. Тому на підприємстві при аналізі оборотності оборотних коштів значне місце приділяється аналізу дебіторської заборгованості. Джерело аналізу — баланс підприємства, для внутрішнього аналізу застосовуються відомості аналітичного обліку (журнал-ордер або відомість обліку розрахунків з покупцями і замовниками). Слід наголосити, що детально аналізується дебіторська заборгованість з метою прийняття поточних управлінських рішень, спрямованих на її скорочення, і для застосування своєчасних заходів по стягненню сумнівної дебіторської заборгованості.
    Проведемо аналіз дебіторської заборгованості підприємства. Розрахуємо коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості, який показує, у скільки разів виручка перевищує середню дебіторську заборгованість:
    Кдз = ЧВ:СДЗ      (3.9)
    де: СДЗ – середня дебіторська  заборгованість, тис.грн.
    Кдзпоперед. = 8310,6:883,872 = 9 раз
    Кдззвіт. =12587,4:270,65 = 46 раз
    Період  погашення дебіторської заборгованості:
    Чдзпоперед.= 360:9 = 40 днів
    Чдззвіт.= 360:46 = 8  днів
    Отже, на кінець звітного періоду показники  оборотності кредиторської заборгованості дещо покращились.
    Частка  дебіторської заборгованості в загальному обсязі поточних активів  складає:
    На  початок року: Чдз = (883,872:66604,032)*100 = 1,3%
    На  кінець року: Чдз = (270,65:104007,77)*100 = 0,3%
    Частка  дебіторської заборгованості на кінець звітного року зменшилась, що свідчить про зменшення боргів зовнішніх  компаній перед даним підприємством.
    Відношення  середньої величини дебіторської заборгованості до доходу від реалізації:
    На  початок року: Чдз = (883,872:8310,60)*100 = 10,6%
    На  кінець року: Чдз = (270,65:12587,4)*100 = 2,1%
    Питома  вага дебіторської заборгованості у  складі доходу від реалізації продукції даного підприємства зменшилась, що є позитивним фактором у його розвитку.
    Частка  сумнівної дебіторської заборгованості в  загальному обсязі заборгованості
и т.д.................


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть полный текст работы бесплатно


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.