Здесь можно найти образцы любых учебных материалов, т.е. получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ и рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


курсовая работа Розробка технологї плавки розливки магнєвих сплавв на основ дослдження фзико-хмчних характеристик компонентв сплавв

Информация:

Тип работы: курсовая работа. Добавлен: 12.10.2012. Сдан: 2011. Страниц: 7. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


Міністерство  освіти і науки, молоді та спорту України
               Кіровоградський національний технічний  університет
Механіко-технологічний  факультет
Кафедра: Матеріалознавство та ливарне виробництво 
 
 
 
 

ЗВІТ
з науково-дослідної  роботи
                                                        на тему:
«Розробка технології плавки і розливки магнієвих сплавів на основі дослідження фізико-хімічних характеристик компонентів сплавів» 
 
 
 
 
 

Виконала: студентка гр. ІМ-09-3
                                                                                     Ніколаєва В.В.
                                                          Перевірив: викладач
                                                                                       Конончук С.В. 
 
 
 
 

Кіровоград - 2011
АНОТАЦІЯ 

     Звіт  про науково-дослідницьку роботу : 22 с., 2 рис., 2 табл., 6 джерел.
     Об’єкт  дослідження – плавлення магнієвих сплавів.
     Мета  роботи – визначити фізико-механічні властивості магнію, його ливарні властивості та обумовлені цим особливості технології лиття.
     Метод дослідження –аналіз технології плавки і розливки магнієвих сплавів з різними компонентами сплавів.
     Прогнозні припущення щодо розвитку об’єкта  дослідження - останнім часом з'являється підвищений інтерес до застосування газоподібних середовищ для захисту від окиснення й загоряння розплаву, тобто, до впровадження бесфлюсової плавки магнієвих сплавів. 

     ФЛЮС, СІРЧИСТИЙ АНГІДРИД, ТИГЕЛЬ, МОДИФІКАТОР, ЧУШКА, КОРОЗІЯ, ЛІГАТУРА, ЛИВНИКОВА ЧАША, ШЛАК, ДЕГАЗАЦІЯ. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

                                                         ЗМІСТ                                                          Стор.                                                                                                         

    ВСТУП……………………………………………………………………........4
    Шихтові матеріали……………………………………………………...........5
    Флюси для плавки магнієвих сплавів…………………………………........7
    Застосування захисних середовищ………………………………………..10
    Плавка магнієвих сплавів…………………………………………………..13
    Дегазація магнієвих сплавів………………………………………………..16
    Модифікування магнієвих сплавів………………………………………..19
    Розливання магнієвих сплавів……………………………………………..20
    ВИСНОВОК…………………………………………………………………21
     ЛІТЕРАТУРА……………………………………………………………….22 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВСТУП 

     В процесі плавлення магнієвих  сплавів велику роль грають флюси. Cлід  звернути увагу на фізико-механічні  властивості магнію, його ливарні  властивості та обумовлені цим особливості  технології лиття. Треба добре уявити собі механізм офлюсовування оксидів та інших неметалевих включень та виведення їх з розплаву, уміти пояснити необхідність зміни складу флюсів на різних етапах плавлення магнієвих сплавів. Рафінування розплавів є обов’язковою умовою одержання здорового металу у виливках. Тому треба мати чітку уяву про механізм виведення газів та неметалевих включень з розплаву під час їх рафінування хлором, хлористими солями та хлористовмістовними органічними сполуками.
     Необхідно мати на увазі, що процеси рафінування  магнієвих та алюмінієвих сплавів  істотно відрізняються один від  одного. Слід старанно розібратися  чим, крім складу модифікаторів відрізняються  одне від одного процеси модифікування  алюмінієвих та магнієвих сплавів.
     Магнієві  сплави ставлять вимоги до складу та властивостей формувальних та стрижньових сумішей. При литті магнієвих сплавів вільне надходження металу до порожнини ливарної форми має велике значення, тому що завихрення у потоці металу сприяє захопленню оксидів та газів, що залишаються у виливках.
     Відомо, що ливарні магнієві сплави піддають термічній обробці для підвищення механічних властивостей та зменшення  залишкових напружень. Слід звернути увагу  на те, що перед завантаженням у  піч виливки потрібно очистити від  магнієвого пилу, стружки та ретельно підсушити щоб уникнути займання, а для зменшення окислення  нагрів треба проводити у нейтральній  атмосфері вуглекислого газу, аргону і т. ін. або у повітряній атмосфері  з додаванням сірчистого газу. Особливу увагу слід приділити питанням техніки безпеки при плавленні магнієвих сплавів та заливанні їх у ливарні форми.
      Шихтові матеріали
 
     Серед ливарників, зайнятих виготовленням  виливків з магнієвих сплавів, установилася наступна термінологія, що ставиться  до характеристики вихідних шихтових матеріалів і до сплаву, приготовленого для заливання форм.
     Первинним сплавом називаються чушки готового сплаву, що випускаються металургійної промисловістю.
     Попереднім  сплавом називаються чушки готового сплаву власного виробництва, виплавлювані з первинних металів з добавкою переплаву літників, сплесків і інших відходів.
     Робочим сплавом називається рідкий розплав, приготовлений для заливання  форм.
     Магнієві  сплави в значній мірі піддані  корозії. Особливо посилено розвивається корозія на поверхні деталей з  магнієвих сплавів, якщо у виливки  попадають хлориди магнію [1]:
      
              (1.1) 

     Тому  шихтові матеріали, уражені корозією, покриті окислами й маслом, повинні  ретельно очищатися дробом. Можна  застосовувати хімічні способи  очищення, але вони більш складні, тому що пов'язані із травленням, промиванням  і сушінням.
     Дрібні  відходи й стружка магнієвих  сплавів, що виходять після механічної обробки, на деяких підприємствах піддають переплавленню, рафінуванню й розливанню в чушки, які потім використовують для готування попередніх і робочих  сплавів.
     У ливарних цехах, де застосовується експрес-аналіз хімічного складу магнієвих сплавів  по ходу плавки, у складі шихти допускається застосовувати до 60-80% відходів виробництва.
     Розрахунки  шихти при готуванні найпоширеніших ливарних магнієвих сплавів слід проводити з урахуванням рекомендацій, що приводяться  в (табл. 1.1). 

     Таблиця 1.1 - Розрахунковий склад шихти для попередніх і робочих сплавів на магнієвій основі, призначених для фасонного лиття. 

Марка сплавів Массова доля компонентів, %
Алюміній Цинк Марганець Кремній Магній
МЛ2 - - 2,5 - Решта
МЛ3 3,0 1, 2, 0, 5 0,3 - >
МЛ5 8,4 - 0,4 - >
 
     Для готування ливарних магнієвих сплавів  застосовуються лігатури наступного складу, %:
    алюміній-марганець, 8-12 марганцю, решта-алюміній;
    алюміній-магній-марганець, 20 магнію, 10 марганцю, решта-алюміній;
    алюміній-бериллий, 2-3 бериллия, решта-алюміній;
    алюміній-магній - бериллий, 35 магнію, 3 бериллия, решта - алюміній;
    магній-марганець, 2-4 марганцю, інші-магній.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
      Флюси для  плавки магнієвих сплавів
 
     Магній  і його сплави в розплавленому  стані енергійно реагують із киснем і тому загоряються на повітрі. У  зв'язку із цим, при плавці необхідне  застосування спеціальних заходів  захисту розплавленого металу від  контакту його з повітрям.
     У промисловості знайшов застосування метод плавки під шаром флюсів. Відмінність у способах ведення  плавки й розливання сплаву по формах, природно, вимагає й застосування флюсів різного складу. Основне призначення  флюсів полягає в утворі на поверхні рідкої ванни захисного покриву, що ізолює сплав від контакту з  повітрям, і у видаленні зі сплаву окислів і нітридів, що вийшли під час плавки [5].
     Приведемо класифікацію флюсів, застосовуваних при плавці й розливанню магнієвих сплавів:
     Єдині (універсальні) флюсивикористовують  на всіх стадіях технологічного процесу  плавки магнієвих сплавів.
     Флюси, що рафінують, застосовують під час рафінування магнієвих сплавів у комбінації з покривними флюсами.
     Покривні  флюси використовують тільки після  рафінування сплаву під час вистоювання  сплаву в тиглі й розливання його у форми в комбінації із флюсами, що рафінують.
     Інші  флюси для плавки магнієвих сплавів, до складу яких входять елементи, активно  взаємодіючі з універсальними флюсами (наприклад, флюси для сплавів  магнію літієм), використовують їх також  при переплавленні стружки.
     Допоміжні флюси й солі, наприклад, карналіт, застосовують для промивання ковшів і іншого плавильного інструмента.
     Хімічний  склад і область застосування найпоширеніших флюсів для плавки й  розливання магнієвих сплавів наведені в табл. 2.2.
     Таблиця 2.2 - Флюси, що використовуються при плавці та розливанні магнієвих сплавів. 

Марка Масова доля компонентів, % Використання
ВИ2  38-46 ; 32-40 KCl; 5; 3-5; до 8 NCl+; до 1,5 MgO    Універсальний флюс для виготовлення сплавів типу МЛ5 в стаціонарних тиглях,а також  в індукціоннихпічах
ВИ3  34-40 ; 25-36 KCl; 15-20 ; 7-10 MgO; до 8 NCl+    Універсальний флюс для виготовлення сплавів виїмнихплавільних  тиглях
В  18-23 ; 30-40 KCl; 30-35 ; 3-6 ; до 1,5 MgO; до 10 NCl+    Універсальний флюс для плавки сплаву МЛ10
Карналіт  40-48 ; 34-42 KCl; до 1,2 MgO; до 8 NCl+    В якості основи для виготовлення флюсів марок  ВИ2, ВИ3, В, а також для промивки розливочних ковшей та плавильного інструменту
 
     Флюси повинні мати наступні загальні властивості:
    мати температуру плавлення нижче температури плавлення сплаву або чистого магнію;
    мати досить високі рідко-текучість і поверхневий натяг для того, щоб поверхня сплаву покривалася суцільним шаром;
    змочувати стінки тигля або подину печі;
    гарною здатністю, що рафінує, тобто здатністю легко видаляти з розплаву неметалеві включення;
    мати щільність у розплавленому стані при температурах 700-800°С трохи більшу, ніж щільність сплаву, щоб забезпечити осідання часток флюсу, що перебувають у зваженому стані в сплаві;
    не виявляти хімічного впливу на магнії й інші складові магнієвого сплаву, а також на матеріал футеровки відбивних печей, плинність і поверхневий натяг для того, щоб поверхня сплаву покривалася суцільним шаром.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
      Застосування  захисних середовищ
 
     Спосіб  захисту магнієвих сплавів за допомогою флюсів відрізняється  простотою й надійністю, але має ряд недоліків: флюс окиснюється, бгається й твердіє, плівка флюсу порушується й втрачає свої захисні властивості [3].
     Наведена  схема обладнання для бесфлюсовой  плавки магнієвих сплавів з використанням  порошкоподібної сірки, з якої при  згорянні утворюється сірчистий  ангідрид – рис. 3.1. 

     
 

      Розплавлена сірка;
      труба для подачі стисненого повітря;
      піч;
      сталевий тигель;
      магнієвий сплав.
     Рис. 3.1- Схема обладнання для бесфлюсовой плавки магнієвих сплавів з використанням сірки.
     При зачерпуванні сплаву плівка флюсу може потрапити у виливок, що створює небезпеку флюсової корозії, у результаті чого стійкість відливків знижується. Хлор, що виділяється, пари й пил від флюсів викликають також корозію ливарного устаткування.
     Останнім  часом з'являється підвищений інтерес  до застосування газоподібних середовищ  для захисту від окиснення й загоряння розплаву, тобто, до впровадження бесфлюсової плавки магнієвих сплавів.
     Аналогічне  обладнання передбачає можливість бесфлюсової плавки магнієвих сплавів шляхом захисту дзеркала сплаву безпосередньо струменем сірчистого ангідриду - рис.3.2. 

 

      Обладнання для подачі сірчистого ангідриду;
      піч;
      сталевий тигель;
      магнієвий сплав.
     Рис. 3.2 - Схема подачі сірчистого ангідриду  для захисту поверхні розплаву від  окиснення.
     Для створення захисної атмосфери на практиці застосовують:
    вуглекислий газ,
    аргон,
    сірчистий ангідрид.
     Найбільш  діючим засобом захисту є шестифтористая сірка SF6 (елегаз) - важкий газ, неотруйний, без кольору й запаху, не горить і не підтримує горіння. Нетоксичність елегазу є істотною, перевагою в порівнянні із сірчистим ангідридом,
       Захисна дія елегазу заснована  на взаємодії з розплавом, у  результаті чого утворюється  непроникна поверхнева плівка фторидів магнію, що володіють здатністю миттєво відновлюватися навіть після багаторазового видалення. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

4.  Плавка магнієвих сплавів 

     Для плавки магнієвих сплавів застосовують тигельні печі з виймальним або стаціонарним тиглем місткістю 200-450 кг або відбивні печі великої місткості. При цьому після розплавлювання всієї шихти сплав переливають у тигельні роздавальні печі, у яких проводиться його рафінування.
     У розігрітий тигель або піч завантажують невелику кількість розмеленого флюсу й близько половини всієї кількості магнію, поверхня якого також засипається флюсом. Після розплавлення першої порції магнію поступово завантажують решту магнію. Потім, коли розплавиться весь магній, у сплав при температурі 680-700°С уводять попередньо дрібно роздроблену лігатуру алюміній-марганець.
     Марганець у магнієві сплави вводять при  температурі 850°С у вигляді суміші металевого марганцю або хлористого марганцю  флюсом ВИЗ (див. табл.2.2). Потім у тигель поступово завантажують повернення. Протягом усього процесу плавки поверхня сплаву повинна бути покрита шаром флюсу ВИЗ.
     Цинк  вводять наприкінці плавки при температурі розплаву 700-720 °С. При тій же температурі в сплав вводять бериллий у вигляді лігатур магній - бериллий або марганець-алюміній-бериллий або у вигляді фторбериллата натрію. Лігатури, що містять бериллий, уводять у сплав до рафінування, а фторбериллат натрію - під час рафінування.
     Церій, будучи компонентом деяких нових  магнієвих сплавів, входить до складу мишметалла, що має наступний склад (%): 45-55 церію, до 20 лантану, 15 заліза, решта - рідкісноземельні елементи першої групи. При розрахунках шихти враховують сумарний вміст усіх рідкісноземельних елементів. Мишметалл додають у розплав після рафінування за допомогою металавої сітчастої ємкості, що заглиблюється в розплав на глибину 70-100 мм.
     Цирконій  уводять у сплав у вигляді  фторцирконата натрію при температурі 850-900 °С.
Якщо в магнієвий  сплав необхідно ввести значну кількість  цирконію, як, наприклад, у новий ливарний сплав МЛ12, що містить: 4-5% Zn, 0,6-1,1% Zr, решта - магній, доводиться користуватися так званою шлак-лігатурою.
     Для готування шлак-лігатури використовують шихту наступного складу, %:
    50 фторцирконата калію;
    25 карналіта;
    25 магнію.
     Шлак-лігатуру готують одночасно у двох тиглях. В одному тиглі розплавляють карналіт і після припинення бурління при температурі 750-800°С замішують фторцирконат калію до одержання однорідної розплавленої маси. Потім у цю суміш вливають розплавлений в іншому тиглі магній, нагрітий до 680-750°С. Отримана шлак-лігатура містить 25-50% цирконію.
     Заключною стадією плавки будь-якого магнієвого сплаву є обробка його в рідкому  стані з метою рафінування, а  також модифікування структури.
     Рафінування магнієвого сплаву проводять після  введення всіх легуючих добавок і  доведення температури розплаву до 700-720 °С.
     Лише  у випадку обробки магнієвого сплаву фторбериллатом натрію температура  нагрівання сплаву перед рафінуванням підвищується до 750-760°С.
     Звичайне  рафінування роблять шляхом перемішування сплаву сталевою ложкою або шумівкою протягом 3-6 хв.; при цьому поверхня розплаву посипають розмеленим флюсом ВИЗ. Перемішування починають із верхніх шарів сплаву, потім ложку поступово опускають униз, не доходячи до дна приблизно на 1/2 висоти тигля. Рафінування вважається закінченим, коли поверхня сплаву здобуває блискучий, дзеркальний вид. По закінченню рафінування з поверхні сплаву зчищають флюс, а дзеркало сплаву знову покривають рівним шаром свіжої порції розмеленого флюсу ВИЗ. Потім магнієві сплави, крім сплавів МЛ4, МЛ5 і МЛ6, нагрівають до 750-780°С и витримують при цій температурі протягом 10-15 хв.
     Магнієві  сплави марок МЛ4, МЛ5 і МЛ6 перед  розливанням піддають модифікуванню. Після зняття з поверхні сплаву забруднень, що утворювалися при модифікуванні, і після засипання поверхні розплаву свіжою порцією флюсу ці сплави витримують, при цьому температура знижується до 650-700 °С, потім роблять заливання  форм.
     У ході плавки ретельно спостерігають  за станом поверхні рідкого сплаву. Якщо сплав починає горіти, його необхідно засипати порошкоподібним  флюсом за допомогою пневматичного флюсорозпилювача.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

      Дегазація магнієвих сплавів
 
     З метою підвищення корозійної стійкості  й механічних властивостей магнієвих  сплавів розроблено кілька способів обробки їх у рідкому стані, наприклад, спосіб послідовної обробки ванни рідкого сплаву кальцієм і гексахлорэтаном. Зазначену обробку здійснюють за наступною технологією: кальцій у кількості 0,1% уводять у сплав після його рафінування при температурі 750 °С. Навісок кальцію поміщають у дзвіночок, який занурюють у сплав на 2/3 глибини тигля. Через 10 хв. після введення кальцію, сплав обробляють гексахлоретаном при температурі 750-780°С. Навісок гексахлоретана в кількості 0,07-0,1% від маси шихти загортають в алюмінієву фольгу або тонкий папір і поміщають у дзвіночок, який занурюють також на 2/3 глибини тигля й потім переміщають у ньому. По закінченню реакції з поверхні сплаву знімають шлаки, сплав покривають шаром флюсу залежно від того, який застосовують тигель - стаціонарний або виймальний. Сплав у тиглі піддають короткочасному рафінуванню протягом 1-1,5 хв. ( при місткості тигля близько 300 кг). Після повторного рафінування сплав витримують протягом 15 хв., після чого він готовий до розливання по формах.
     Послідовна  обробка магнієвого сплаву кальцієм і гексахлоретаном підвищує щільність відливків і дозволяє різко поліпшити їхні механічні властивості [4].
     Магнієві  сплави в процесі їх плавки й розливання поглинають найбільшу кількість водню в порівнянні з іншими сплавамі кольорових металів. Наприклад, якщо в алюмінієвих сплавах вміст водню становить 1-5 на 100 г сплаву, то в магнієвих сплавах кількість водню може доходити до 20-30 на 100 г сплаву.
     Виходячи  з уявлення про методи дегазації алюмінієвих сплавів, слід припустити, що магнієві сплави можна дегазувати тими ж способами, що й алюмінієві.
     Останнім  часом проведено ряд робіт, які дозволили встановити можливість рафінування магнієвих сплавів за допомогою продувки їх у розплавленому стані деякими газами. Найбільш перевіреним способом дегазації магнієвих сплавів виявився метод продувки через розплав інертних газів (гелію, аргону), а також хімічно активних газів: хлору й азоту.
     Дегазація інертним газом. Продувку сплаву інертним газом проводять при температурі 740-750°С. Швидкість продувки встановлюється такий, щоб привести до інтенсивного перемішування розплаву без виплескування сплаву на стінки й борту печі. Час продувки для зниження змісту водню в магнієвому сплаві ( до 8-10 на 100 г сплаву) становить 30 хв. Більш тривала дегазація сплаву приводить до деякого укрупнення зерна в структурі матеріалу виливків.
     Дегазація азотом. Дія азоту при дегазації  магнієвих сплавів аналогічно дії  інертного газу. Однак при проходженні  пухирців азоту через сплав відбувається часткова взаємодія сплаву з газом  і утворюється нітрид магнію, що приводить до деякого забруднення  сплаву неметалічними включеннями. Продувку магнієвих сплавів азотом здійснюють при температурі 660-685 °С. Під час продувки сплаву в цьому інтервалі температур не відбувається інтенсивної хімічної реакції. При більш високих температурах ( понад 700 °С) іде активне утворення нітриду магнію. Продувку сплаву в тиглі місткістю близько 1 т роблять протягом півгодини через сталеву трубку діаметром 20 мм. При цьому трубка повинна перебувати на відстані 150-200 мм від дна тигля. По закінченню дегазації сплав переливають у роздавальні тиглі, очищають дзеркало сплаву, після чого сплав піддають рафінуванню й модифікуванню. Перед операцією модифікування можливе проведення додаткової дегазації сплаву при температурі 740-760°С продувкою хлору зі швидкістю, що викликає невелике перемішування сплаву. Продувку ведуть протягом 3-5 хв. при невеликому надлишку хлору.
     Дегазація хлором або сумішшю хлору із чотирьоххлористим вуглецем. При проходженні пухирців хлору через сплав, хлор вступає в реакцію з магнієм, утворюючи хлористий магній. Температуру сплаву при хлоруванні підтримують звичайно в межах 740-760°С. Зміна швидкості хлорування в межах 2,5-8 л/хв. не виявляє помітної дії на розміри зерна й механічні властивості сплаву, якщо кількість хлору, що пропускається, залишається постійною і не перевищує 3% від маси сплаву. Більш високий відсоток хлору приводить до укрупнення зерна в структурі виливків і до деякого зниження механічних властивостей.
     Іноді дегазація хлором сполучається з  операцією модифікування сплаву. У цьому випадку через сплав  продувають 1-1,5 % ( від маси плавки) хлору разом з 0,25 % чотирьоххлористого вуглецю. Температура сплаву при такому способі 690-710 °С.
     Дегазація магнієвих сплавів за допомогою  хлору або суміші хлору із чотирьох хлористим вуглецем має недоліки. З них найбільш серйозним є те, що хлор токсичний (отрутний) і застосування його пов'язане з небезпекою отруєння працюючих, тому що при використанні хлору із чотирьох хлористим вуглецем утворюється деяка кількість фосгену, що є сильною отруйною речовиною. 
 
 
 
 
 
 
 
 

      Модифікування магнієвих сплавів
 
     Модифікування магнієвих сплавів застосовують із метою подрібнення структури й підвищення механічних властивостей відливків. Сплави марок МЛЗ, МЛ4, МЛ5 і МЛ6 модифікують шляхом перегріву розплаву, обробки хлорним залізом, обробки вуглецевмістними матеріалами й іншими способами [2].
     Модифікування шляхом перегріву. Сплав після рафінування  нагрівають до 850 або 900 °С и витримують відповідно протягом 15 -20 або 10-15 хв. Недоліками цього способу є збільшення витрати палива, підвищення зношування тиглів і окисності сплаву, зниження продуктивності плавильних печей.
     Модифікування вуглекислим кальцієм (крейдою). Крейда у вигляді сухого порошку або мармур у вигляді дрібної крихти в кількості 0,5-0,6 % від маси шихти загортають у пакет з тонкого паперу, поміщають у дзвіночок і вводять у сплав на половину висоти тигля. Температура сплаву в процесі модифікування 760-780 °С. Процес обробки триває 5-8 хв. і ведеться до припинення виділення пузирів на поверхні сплаву. Сплав витримують після модифікації 10-40 хв.
     Модифікування магнезитом. Магнезит, здрібнений у  порошок, у кількості 0,3-0,4 % від маси шихти загортають у паперові пакети й занурюють у сплав дзвіночком в один або два прийоми. Модифікування продовжують 8-12 хв. до припинення виділення пузирів на поверхні сплаву. Сплав витримують 30-40 хв. Магнезит, що застосовується в цьому випадку в якості модифікатора, не гігроскопічний, але не виключена можливість деякого забруднення магнієвого сплаву неметалічними включеннями, наявними в магнезиті. Модифікування магнезитом проводять до рафінування при температурі магнієвого сплаву 720- 730°.
и т.д.................


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть полный текст работы бесплатно


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.