На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


курсовая работа Аналз фнансової звтност пдприємства

Информация:

Тип работы: курсовая работа. Добавлен: 12.10.2012. Сдан: 2010. Страниц: 17. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
СУМСЬКИЙ  ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
КАФЕДРА ФІНАНСІВ
  
 
 
 
 
 
 

Курсова робота 

З дисципліни:
«Фінансовий аналіз»
НА  ТЕМУ: 

«Аналіз фінансової звітності підприємства» 
 
 
 
 
 

                Викладач _____________________(Михайленко Д.  Г.) 
 

               Студент _______________________ (Котельницька  І.А.) 

Група Ф  – 51 

Варіант за списком № 14
Номер залікової  книжки № 05040296 
 
 
 
 

Суми - 2009
Зміст 

Вступ
    Сутність, завдання аналізу фінансової звітності і її удосконалення.
    Аналіз форм звітності:
      Аналіз бухгалтерського балансу
      Оцінка звіту про фінансові результати.
      Аналіз звіту про рух грошових коштів.
      Оцінка звіту про власний капітал.
    Практичне завдання.
Висновки
Використана література 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

   Вступ 

   Фінансова звітність (ФЗ) є по суті  «обличчям» фірми. Вона є системою узагальнених показників, які характеризують підсумки фінансово-господарської діяльності підприємства. Дані фінансової звітності служать основними джерелами інформації для аналізу фінансового стану (ФС) підприємства. Адже для того, щоб прийняти рішення необхідно проаналізувати забезпеченість фінансовими ресурсами доцільність і ефективність їх розміщення і використання, платоспроможність підприємства, його фінансові взаємини з партнерами. Оцінка цих показників, потрібна для ефективного управління фірмою. З їх допомогою керівники здійснюють планерування, контроль, покращують і удосконалюють напрям своїй діяльності.
   Основною  метою і завданням нашої випускної  роботи, по питаннях звітності і  аналізу ФС, підприємства є вивчення економічної характеристики підприємства, з віддзеркаленням механізму складання і представлення фінансової звітності, розгляд внутрішніх і зовнішніх стосунків господарського суб'єкта, виявлення його фінансового положення, платоспроможності і прибутковості. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    Сутність, завдання аналізу  фінансової звітності  і її удосконалення
 
   Складання фінансової звітності є заключним  етапом бухгалтерського обліку, вона містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період. Значення фінансової звітності полягає в тому, що вона є інформаційною базою фінансового аналізу. Фінансовий аналіз, у свою чергу, здійснюється з метою визначення ефективної діяльності даного підприємства, для цього:
   — виявляється ступінь збалансованості між рухом матеріальних та фінансових ресурсів, оцінюється потік власного та позикового капіталу у процесі економічного кругообігу, націленого на отримання прибутку, підвищення фінансової стійкості підприємства;
   — оцінюється достовірність використання грошових коштів для підтримки ефективної структури капіталу;
   — контролюється оптимальність складання  фінансових потоків підприємства, доцільність здійснення тих або інших витрат.
   Призначення фінансової звітності, дослідженої за допомогою різних прийомів, використаних у фінансовому аналізі, необхідне для допомоги її користувачам дійти правильних висновків і прийняти відповідні рішення з метою поліпшення фінансового стану підприємства. Оскільки існують різні групи користувачів, необхідно визначити інформаційні потреби даної групи, щоб результати аналізу були використані за призначенням. Залежно від користувачів інформації фінансовий аналіз поділяється на внутрішній та зовнішній. Основною різницею між внутрішнім і зовнішнім аналізом є широта залучення інформаційного забезпечення. Під час проведення аналізу фінансової звітності необхідно використовувати зовнішній аналіз. Крім того, певне значення має інформація, набута в результаті аналізу. Від цього, передусім, буде залежати склад розрахункових показників і методика їх розрахунку. Наразі у світовій практиці відомі десять показників, які використовуються для оцінки фінансового стану підприємства. Використання тих або інших показників обумовлюється цілями аналізу, у зв'язку з чим склався окремий підхід до їх класифікації.
   /. Майнове становище підприємства. Дані показники розраховуються на основі даних балансу, до яких належить:
     — сума господарських коштів, які знаходяться в упорядку- ванні підприємства;
   — частка не обігових активів у валюті балансу;
   — частка активної частини основних коштів;
   — коефіцієнт спрацювання основних коштів.
   2.  Ліквідність та  платоспроможність  підприємства. Ці показники відображають взаємозв'язок між активом і пасивом підприємства.
   3. Фінансову стійкість підприємства:
   — частка власного капіталу у загальній  сумі джерел;
   — частка позиченого капіталу у загальній  сумі довгострокових пасивів;
   — коефіцієнти відношення позиченого та власного капіталу.
   4. Ділову активність  підприємства:
   — показники обіговості;
   — фондовіддачі.
   5. Рентабельність фінансово-господарської діяльності:
    рентабельність продажів;
   — рентабельність сукупного капіталу;
   — рентабельність власного капіталу.
   Розглядаючи методики аналізу слід ураховувати  особливості підприємств: галузь, в якій вони працюють, загальну економічну ситуацію в країні, статус підприємства. Треба розуміти що, здійснюючи аналіз, важливо не просто розрахувати той чи інший показник, а й зрозуміти його економічну інтерпретацію стосовно конкретної ситуації, конкретного об'єкта.
   В умовах трансформації процесів, які  відбуваються в Україні протягом останніх років-одним із головних завдань сьогодення є зростання і підвищення ефективності промислового виробництва на основі новітніх технологій і методів господарювання із залученням висококваліфікованих фахівців.
   Інтенсифікація  виробництва вимагає реформи  виробничих відносин та господарського управління промисловими об'єктами. З-поміж економічних методів управління, за різних форм власності на засоби виробництва, важливу роль відіграє економічний аналіз фінансової звітності. Завдання її аналізу визначаються місцем і часом проведення, специфічними умовами діяльності об'єкта, що аналізується.
   Завдання  аналізу фінансової звітності такі:
   —  визначення базових показників для планування діяльності підприємства на наступний період;
   — оцінка результатів господарської  діяльності;
   — підбиття підсумків діяльності структури  підприємства;
   —  прогнозування очікуваних результатів  господарської діяльності;
   — підготовка матеріалів для вибору оптимальних управлінських рішень.
   Однак у всіх випадках аналіз має бути спрямований на вирішення головного завдання — підвищення ефективності виробництва.
   З огляду на це відбулися зміни в  складі фінансової звітності. Наразі згідно з вимогами ст.11 Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" [2] підприємства складають:
   — "Баланс" (форма №1);
   — "Звіт про фінансові результати" (форма №2);
   — "Звіт про рух грошових коштів" (форма №3);
   — "Звіт про власний капітал" (форма №4);
   — Примітки до фінансових звітів.
   Складання фінансової звітності є заключним  етапом бухгалтерського обліку. Вона містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період. Значення фінансової звітності полягає в тому, що вона є інформаційною базою фінансового аналізу. Фінансовий аналіз, в свою чергу, здійснюється з метою визначення ефективності діяльності підприємства. З цією метою:
   — виявляється ступінь збалансованості  між рухом матеріальних та фінансових ресурсів, оцінюється потік власного та зайомного капіталу у процесі економічного кругообігу, націленого на отримання прибутку і підвищення фінансової стійкості підприємства;
   — оцінюється достовірність використання грошових коштів для підтримки ефективної структури капіталу;
   — контролюється оптимальність складання  фінансових потоків підприємства, доцільність здійснення тих або інших витрат. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    Аналіз  форм звітності
 
    2.1. Аналіз бухгалтерського  балансу 

   Основним  звітним документом фірми є бухгалтерський баланс, який являє собою моментальний знімок фінансово-господарського стану фірми на певну дату. Баланс дозволяє зробити оцінку найсуттєвіших ознак фірми. Саму процедуру оцінок прийнято називати читанням балансу. Вміння читати баланс – важлива професійна характеристика фінансиста, яка надає йому можливість складати прогнозні баланси й управляти найважливішими фінансовими параметрами фірми. До того ж, вміння читати фінансові звіти допомагає фінансовому аналітику скласти правильну думку про фінансовий стан і виробничу діяльність інших компаній.
   Баланс  – звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов’язання і власний капітал. 
   Метою складання балансу є надання  користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на звітну дату. 
Як і будь-яка форма фінансової звітності, баланс включає заголовок, основні її елементи (класи) та підкласи. У заголовку наводиться:

      назва підприємства, його організаційно-правова форма та місце знаходження;
      назва звіту;
      дату, на яку складено звіт;
      валюта, в якій складено звіт та рівень її точності.
   Для вивчення фінансового стану підприємства необхідна інформація про економічні ресурси, що ним контролюються, його фінансову структуру, ліквідність та платоспроможність, а також здатність адаптуватись до змін середовища, в якому воно функціонує.
   Елементами  балансу, безпосередньо пов’язаними  з визначенням фінансового стану  підприємства та змін в ньому, є:
      активи;
      зобов’язання;
      власний капітал.
   Активи  і зобов’язання не підлягають згортанню, за винятком випадків, передбачених окремими стандартами.
   Підсумок  активів балансу повинен дорівнювати  сумі зобов’язань та власного капіталу. 
   При аналізі балансу підприємства рекомендується використовувати горизонтальний і вертикальний аналіз фінансової звітності.
   Горизонтальний  аналіз полягає у співставленні  фінансових даних підприємства за 2 періоди у відносному та абсолютному вимірюваннях.
   Вертикальний  аналіз балансу дозволяє зробити  висновок про структуру балансу в поточному стані, а також проаналізувати динаміку цієї структури. Технологія вертикального аналізу полягає у тому, що загальну суму балансу приймають за 100% і кожну статтю фінансової звітності представляють у вигляді процентної частки від прийнятого базового значення. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

      Оцінка  звіту про фінансові  результати.
 
   Звіт  про фінансові результати – це звіт про доходи, витрати і фінансові  результати підприємства. 
   Звіт  про фінансові результати (форма  №2) складається з трьох розділів. Структура розділу І звіту про фінансові результати показана на рис.1. 
Призначення звіту про фінансові результати полягає у визначенні чистого прибутку (збитку) звітного періоду. З цією метою у формі звіту передбачається послідовне зіставлення його статей. Таким чином, процес розрахунку прибутку (збитку) звітного періоду може бути поділений на такі кроки:

   1. Визначення чистого доходу (виручки)  від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);
   2. Розрахунок валового прибутку (збитку);
   3. Визначення фінансового результату – прибутку (збитку) – від операційної діяльності;
   4. Розрахунок прибутку (збитку) від  звичайної діяльності до оподаткування;
   5. Визначення прибутку (збитку) від звичайної діяльності;
   6. Визначення чистого прибутку (збитку) звітного періоду. [1, с.119-128]. 

    
 
Рис. 1. Структура розділу І звіту про фінансові результати
 

   ІІ  розділ звіту про фінансові результати (Елементи операційних витрат) наведений в таблиці 1.
Таблиця 1. - Розділ ІІ звіту про фінансові результати
Найменування  показника  Код рядка  За звітний період За попередній період
1 2 3 4
Матеріальні витрати  230      
Витрати на оплату праці  240      
Відрахування  на соціальні заходи 250      
Амортизація 260      
Інші  операційні витрати  270      
Разом 280      
 
   ІІІ розділ звіту про фінансові результати містить розрахунок показників прибутковості акцій (табл.2).
Таблиця 2. - Розділ ІІІ звіту про фінансові результати
Найменування  показника  Код рядка  За звітний  період За попередній період
1 2 3 4
Середньорічна кількість простих акцій 300      
Скоригована середньорічна кількість простих  акцій  310      
Чистий  прибуток, що припадає на одну просту акцію  320      
Скоригований  чистий прибуток, що припадає на одну просту акцію  330      
Дивіденди на одну просту акцію 340      
 
   Показники прибутку на акцію (ПНА) використовуються для оцінки минулих результатів  операційної діяльності підприємства з метою формування висновку щодо його потенціалу і прийняття рішень про інвестиції. Його економічний  зміст полягає в розкритті ефективності (прибутковості) використання підприємством ресурсів, наданих власниками його звичайних акцій. 
Потенційні прості акції – це фінансовий інструмент або інший контракт, за яким в майбутньому його власнику надається право на прості акції. До них відносяться:

    облігації, які можна конвертувати у звичайні акції;
    варанти на акції;
    опціони на акції;
    акції, які можуть бути придбані за спеціальними програмами для працівників;
    контракти, учасники яких матимуть право на отримання простих акцій в залежності від виконання вимог, передбачених цими контрактами.
У примітках  до звіту про фінансові результати надають більш детальну інформацію про доходи (рис.2). 
 
 
Рис. 2. Вимоги до розкриття інформації про доходи у примітках до звіту про фінансові результати.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

      Аналіз  звіту про рух  грошових коштів.
 
   Наступним звітом, який складає підприємство є звіт про рух грошових коштів (форма №3). Він містить інформацію про грошові потоки підприємства за звітний період. Під грошовими потоками розуміють надходження та вибуття грошових коштів та їх еквівалентів.
   Грошові кошти включають кошти в касі та на рахунках у банках, які можуть бути використані для поточних операцій.
   Еквівалентами грошових коштів є короткострокові  фінансові інвестиції, які можуть бути вільно конвертовані у відому суму коштів і мають незначний ризик щодо зміни вартості.
   Рух коштів відображається в звіті про  рух грошових коштів в розрізі  трьох видів діяльності: операційної, інвестиційної та фінансової.
   Операційна  діяльність – це основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною та фінансовою. Це:
      надходження коштів від реалізації продукції (товарів, послуг);
      надходження коштів за надання права користування активами (оренда, ліцензії);
      платежі постачальникам;
      виплати працівникам тощо.
   Інвестиційна  діяльність – це сукупність операцій з придбання та продажу довгострокових (необоротних) активів, а також короткострокових (поточних) фінансових інвестицій, які  не є еквівалентами грошових коштів. Це:
      платежі, пов’язані з придбанням основних засобів і нематеріальних активів;
      надходження коштів від продажу необоротних активів;
      надання позик іншим підприємствам;
      надходження коштів від фінансових інвестицій (дивіденди, відсотки).
   Фінансова діяльність – це сукупність операцій, які призводять до зміни величини та (або) складу власного та позикового капіталу. Це:
      випуск власного капіталу (акцій);
      отримання позик та їх погашення;
      викуп акцій власної емісії;
      виплата дивідендів.
   Застосовуючи  розглянуту класифікацію слід мати на увазі, що віднесення руху коштів до відповідної групи залежить в першу чергу від характеру господарської діяльності підприємства. Приміром, інвестиції в цінні папери, звичайно є інвестиційною діяльністю підприємства, але є основною (операційною) діяльністю інвестиційної компанії.
   Не грошові операції – це операції, які не потребують грошових коштів або їхніх еквівалентів. Це:
      бартерні операції;
      надходження основних засобів на умовах фінансового лізингу;
      перетворення зобов’язань на власний капітал.
   Не грошові операції не включаються до звіту про рух грошових коштів. 
Для складання звіту про рух грошових коштів використовують показники балансу, звіту про фінансові результати та дані аналітичного бухгалтерського обліку.

   Процес  складання звіту про рух грошових коштів включає п’ять основних етапів (рис.3).
    
 
Рис. 3. Послідовність складання звіту про рух грошових коштів
 

   У примітках до фінансової звітності  слід розкрити інформацію про рух грошових коштів:
   А) склад грошових коштів та їх еквівалентів;
   Б) склад статей “Інші надходження”, “Інші платежі” та інших статей, які об’єднують декілька видів грошових потоків;
   В) негрошові операції інвестиційної і фінансової діяльності;
   Г) наявність значного сальдо грошових коштів та їх еквівалентів, які є в наявності у підприємства і які недоступні для використання групою, до якої належить підприємство.
   У випадку придбання або продажу  майнових комплексів протягом звітного періоду слід розкривати:
   А) загальну вартість придбання або реалізації майнового комплексу;
   Б) частину загальної вартості майнового  комплексу, яка відповідно була сплачена або отримана у формі грошових коштів та їх еквівалентів;
   В) суму грошових коштів та їх еквівалентів у складі активів майнових комплексів, що були придбані чи реалізовані;
   Г) суму активів (крім грошових коштів та їх еквівалентів) та зобов’язань придбаного або реалізованого майнового  комплексу в розрізі окремих статей [1, с.164].
   Фінансовий  стан підприємства будь-якого виду діяльності і форми власності значною мірою залежить від руху грошових коштів та правильного управління грошовими потоками.
   Аналіз  стану грошових коштів підприємства здійснюється на основі бухгалтерського  звіту про рух грошових коштів. Звіт про рух грошових коштів дозволяє аналізувати джерела та сфери споживання грошових коштів компанії. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

      Оцінка  звіту про власний  капітал
 
   Наступним звітом є звіт про власний капітал (форма №4).
   Власний капітал підприємства визначається як різниця між вартістю його майна і борговими зобов’язаннями:
   К = А – З 
   Власний капітал – це частина в активах  підприємства, що залишається після  вирахування його зобов’язань.
   Сума  власного капіталу – це абстрактна вартість майна, яка не є його поточною чи реалізаційною вартістю, а тому не відображає поточну вартість прав власників фірми. На суму власного капіталу суттєво впливають усі умовності бухгалтерського обліку, що були застосовані при оцінці активів і кредиторської заборгованості, і вона може лише випадково співпадати із сукупною ринковою вартістю акцій підприємства чи з сумою, яку можна отримати від продажу чистих активів частинами або підприємства в цілому. 
Разом з тим, власний капітал є основою для початку і продовження господарської діяльності будь-якого підприємства, він є одним із найістотніших і найважливіших показників, оскільки виконує такі функції:

   1) довгострокового фінансування;
   2) відповідальності і захисту прав  кредиторів;
   3) компенсації понесених збитків;
   4) кредитоспроможності;
   5) фінансування ризику;
   6) самостійності і влади;
   7) розподілу доходів і активів.
   Як  правило, підприємство створюється  з метою отримання прибутку. Реалізувати  цю мету воно може лише за умови збереження свого капіталу. 
Користувачі фінансової звітності потребують більш детальної інформації про склад та зміни власного капіталу підприємства. Тому фінансова звітність має надавати інформацію про:

      джерела капіталу підприємства;
      правові обмеження щодо розподілу інвестованого капіталу серед акціонерів;
      обмеження щодо розподілу дивідендів серед теперішніх і майбутніх акціонерів;
      пріоритетність прав на майно підприємства при його ліквідації.
   Власний капітал утворюється двома шляхами:
   1) внесенням власниками підприємства  грошей та інших активів;
   2) накопиченням суми доходу, що  залишається на підприємстві.
   Сума  власного капіталу може збільшуватися  внаслідок конвертування зобов’язань, а також збільшення вартості активів; непов’язаного із підвищенням заборгованості перед кредиторами (дооцінка необоротних  активів, дарчий капітал).
   Власний капітал – це власні джерела фінансування підприємства, які без визначення строку повернення внесені його засновниками (учасниками) або залишені ними на підприємстві із чистого прибутку. Тому за формами власний капітал поділяється на дві категорії:
      інвестований (вкладений або сплачений капітал);
      нерозподілений прибуток.
   За  рівнем відповідальності власний капітал  поділяється на:
      статутний капітал;
      додатковий капітал (не реєстрований) – це додатково вкладений капітал, резервний капітал та нерозподілений прибуток.
      и т.д.................


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть полный текст работы бесплатно


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.