Здесь можно найти учебные материалы, которые помогут вам в написании курсовых работ, дипломов, контрольных работ и рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ

Здравствуйте гость!

Логин:

Пароль:

Запомнить

Забыли пароль? Регистрация

Поиск учебного материала на сайте

Поиск по названию работы

Поиск по тексту работы

Повышение оригинальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение оригинальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения оригинальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, РУКОНТЕКСТ, etxt.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии так, что на внешний вид, файл с повышенной оригинальностью не отличается от исходного.

Результат поиска

Для досягнення поставленої мети та реалізації завдань аудитор повинен володіти нормативно-правовою базою, що стосується саме цієї ділянки перевірки.
Аудитор у своїй роботі постійно працює з різними нормативно-правовими документами. Сукупність нормативних актів складає нормативну базу аудитора. Вона поділяється на зовнішню і внутрішню.
Зовнішня нормативна база представлена у вигляді відповідних законів, постанов, наказів, інструкцій, положень, методичних матеріалів з обліку і звітності, матеріалів з оподаткування, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку та національних нормативів аудиту. Вони потрібні аудитору, щоб виявити законність та достовірне відображення господарських операцій, відповідність ведення бухгалтерського обліку і фінансової звітності, проведення аналізу та складання висновку.
Внутрішня нормативна база – облікова політика суб'єкта, різні методичні, інструкційні, розпорядчі документи з організації фінансово-господарсь ої діяльності на конкретному підприємстві (накази, розпорядження, посадові інструкціі тощо). Вони підлягають аналізу та зіставленню з чинною методологією.
З метою правильного використання нормативно-правових актів при проведені аудиту аудитори повинні чітко розуміти компетенцію та положення органу, який видав відповідний нормативно-правовий документ, що стосується операцій з грошовими коштами, то основним нормативним документом, що регулює касові операції є Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затверджений Постановою Правління Національного Банку України від 19.02.2001 року № 72. Вимоги цього Положення поширюються на юридичних осіб (крім установи банку і підприємства поштового зв'язку) незалежно від їх організаційно-правов ї форми і форм власності, їх відокремлені підрозділи, представництва іноземних організацій і фірм, які здійснюють підприємницьку діяльність, а також на зареєстрованих в установленому порядку фізичних осіб, які є суб'єктами підприємницької діяльності без створення юридичної особи, які здійснюють операції з готівкою в національній валюті та є обов'язковими для виконання з ними.
Крім цього Положення існують ще декілька документів, які регулюють операції з грошовими коштами в касі підприємства та на поточному рахунку, відкритому підприємством в установі банку. До них належать:

Будь-який економічний суб'єкт має свою цільову функцію, яка реалізується і досягається за допомогою ефективно діючого управління. Однією з функцій управління окремим суб'єктом є внутрішній контроль.
Так як внутрішній контроль являється невід'ємною частиною загальної системи управління, то в ході аудиторської перевірки аудитор зобов'язаний в першу чергу вивчити систему внутрішнього контролю клієнта, оскільки характер і якість комплексної аудиторської перевірки багато в чому залежить від того, настільки грамотно і достовірно аудитор дасть оцінку функціонування і ефективності системи внутрішнього контролю суб'єкта господарювання. Щоб повніше визначити характер, обсяг і зміст аудиторських процедур аудитор повинен дати оцінку системі внутрішнього контролю у клієнта. Основна мета вивчення та оцінки системи внутрішнього контролю клієнта – підготувати основу для планування аудиту, встановлення виду, термінів проведення і обсягу аудиторських процедур. В процесі такої оцінки встановлюється ймовірність наявності помилок в бухгалтерському обліку, які впливають на достовірність фінансової інформації. При цьому слід мати на увазі, що система внутрішнього контролю не може дати абсолютних гарантій щодо його ефективності, оскільки:

ніхто не може гарантувати відсутність корисливих мотивів у працівника, наділеного владою

;

керівництво часто ігнорує контроль, який воно саме встановило

;

можливі помилки, неточності в записах, підрахунках в результаті нерозуміння завдання, неохайності

;

незважаючи на відбір кваліфікованих кадрів, які заслужили довіру, можливий вплив на них як всередині, так і за межами підприємства.

При перевірці операцій пов'язаних з рухом грошових коштів в касі і на поточному рахунку аудитор вивчає наступні питання:

наявність на підприємстві налагодженої системи проведення раптових перевірок каси з повним перерахуванням грошової готівки і перевіркою інших цінностей, які знаходяться в касі;

наявність на підприємстві наказу керівника, який встановлює періодичність перевірок;

наявність ознак формального проведення перевірок каси, призначення в комісію по проведенню перевірок постійно одних і тих же осіб, відсутність робочих записів ревізійної комісії, що додаються до акту та свідчать про перерахування банкнот, проведення перевірок каси на звітні дати, коли касир знає про них і заздалегідь готується;

надання права підпису прибуткових і видаткових ордерів іншим особам, крім головного бухгалтера і керівника підприємства, не відображене в розпорядженнях керівника підприємства;

формальне проведення перевірок каси при зміні (звільнені) касирі;

відсутність в штаті касира, коли ці функції покладені на облікового робітника без письмового розпорядження керівника підприємства;

наявність договорів про повну матеріальну відповідальність з касиром;

застосування на підприємстві РРО та внутрішній контроль

за їх використанням.

Відповідальність за дотриманням порядку ведення касових операцій покладається на керівника підприємства, головного бухгалтера і касира.
При проведені перевірки стану внутрішнього контролю аудитор маючи у своєму розпорядженні матеріали дослідження, виконаного перед укладанням договору, звіт попереднього аудиту, аудитор проводить вивчення системи внутрішнього контролю шляхом опитування персоналу замовника, проведення власного спостереження, спілкування з попереднім аудитором, вивчення організаційно-розпор дчої і облікової документації на місці, вивчення результатів ревізій і перевірок всіх перевіряючи органів, тощо. (див. мал.1)
Результати опитування вивчення системи внутрішнього контролю можуть бути оформлені в виді анкети (додаток А-1). Відповіді можуть бути різноманітними і касир може не знати чи є на підприємстві наказ про проведення раптових ревізій каси, керівник підприємства – про необхідність укладання договору про повну матеріальну відповідальність з касиром. Не співпадання у відповідях на поставлені аудитором запитання можуть свідчити про слабкі сторони внутрішнього контролю.
З виявлення слабких сторін в питаннях дотримання нормативних документів по готівковому обігу аудитору необхідно детально вивчити акти перевірки дотримання порядку ведення операцій з готівкою контролюючими органами (додаток А-2)
На першій стадії аудитору слід отримати загальне уявлення про специфіку і масштаб діяльності клієнта, систему його бухгалтерського обліку. За підсумками первинного ознайомлення аудитор повинен прийняти рішення про те чи доцільно йому в своїй роботі спиратись на систему внутрішнього контролю.
У випадку, якщо аудитор приймає рішення про те що він не може покладатись на систему внутрішнього контролю, він повинен планувати аудит таким чином, щоб аудиторські думка не ґрунтувалась на довірі до цієї системи. Це необхідно у тих випадках, коли надійність СВК оцінюється як “низька” або коли аудитору найбільш зручно чи економічно виправдано не спиратись на цю систему.
В тому випадку, якщо за підсумками загального ознайомлення з системою внутрішнього контролю економічного суб'єкта аудитор приймає рішення про те, що він може покладатися у своїй роботі на систему внутрішнього контролю, йому слід провести первинну оцінку надійності СВК. Вона здійснюється на основі методів і прийомів, які аудитори розробляють самостійно.

Взагалі оцінювання аудитором системи внутрішнього контролю проходить три етапи (див. мал. 2):

Оцінка системи внутрішнього контролю

Малюнок 2. Оцінка системи внутрішнього контролю (СВК)

загальне ознайомлення з СВК;

первинна оцінка надійності СВК;

підтвердження достовірності оцінки СВК.

У процесі первинної оцінки надійності системи внутрішнього контролю аудитор зобов'язаний брати до уваги те, що:

Оцінка окремих засобів контролю як “низькою” не виключає можливості оцінки надійності інших окремих засобів контролю як “середньої” чи “високої”.
Аудитор, який прийняв за підсумками процедури первинної оцінки рішення про довіру СВК зобов'язаний в ході аудиторської перевірки здійснювати процедури підтвердження достовірності цієї оцінки. Ці процедури здійснюються в період перевірки на основі методики і прийомів, які розробляються аудитором самостійно.
В тому випадку, якщо аудитор в ході процедури підтвердження надійності прийде до висновку про те, що оцінка надійності СВК в цілому виявиться нижчою від тієї, що була отримана в ході первинної оцінки, він зобов'язаний належним чином скоригувати порядок здійснення інших аудиторських процедур, щоб підвищити достовірність своїх висновків за результатами проведення аудиту.
Всі етапи оцінки СВК повинні належним чином документуватися із зазначенням документів, якими керувався аудитор, даючи відповідну оцінку надійності всієї СВК.

Показники того, що аудитор отримав необхідне знання системи бухгалтерського обліку і відповідності внутрішнього контролю, може бути те, що він знає про недоліки в цих системах, а отже може визначити певні зони ризику при ведені операцій з готівкою, а саме:

Малюнок 3. Типові порушення в сфері готівкового обігу

3.2 Методика перевірки розрахунково-касови операцій
Метою аудиту готівково-розрахунко их операцій є встановлення об'єктивної істини щодо достовірності та об'єктивності відображення в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності готівково-розрахунко их операцій та доведення цієї істини через висновок до користувачів.
При здійсненні аудиту готівково-розрахунко их операцій аудитору необхідно:

• своєчасність оприбуткування готівкових грошей;
•дотримання ліміту готівки в касі й умов видачі грошей під звіт на
операційні та інші потреби;

При аудиті операцій з грошовими коштами використовуються наступні джерела інформації: касові плани, прибуткові і видаткові касові ордери і виправдовуючі документи, додані до них, касові книги і звіти касира, банківські виписки по поточних та інших банківських рахунках, інші банківські документи, чекові книжки, корінці використаних чеків і анульовані чеки, журнали реєстрації касових ордерів, а також дані синтетичного і аналітичного бухгалтерського обліку по всіх операціях з грошовими коштами, звіти про використання реєстраторів розрахункових операцій (розрахункових книжок), акти перевірок каси контролюючими органами.
В своїй роботі аудитор значну увагу звертає на рівень внуї рішнього контролю на підприємстві, від якого в значній мірі залежить обсяг перевірки, її особливості, тощо. Для цього аудитор вивчає наступні питання:

Відповідальність за дотримання порядку ведення касових операцій покладається на керівника підприємства, головного бухгалтера і касира.
При проведенні перевірки стану внутрішнього контролю аудитор використовує різні аудиторські процедури, в тому числі опитування. Результати опитування відповідальних осіб можуть бути різноманітними: касир може не знати, чи є на підприємстві наказ про проведення раптових ревізій каси, керівник підприємства - про необхідність укладання договору про повну матеріальну відповідальність з касиром. Неспівпадання у відповідях на поставлені аудитором запитання також можуть свідчити про слабкі сторони внутрішнього контролю.
З метою виявлення слабких сторін в питаннях дотримання вимог нормативних документів по готівковому обігу аудитору необхідно детально вивчити акти перевірки дотримання порядку ведення операцій з готівкою контролюючими органами.
В залежності від оцінки системи внутрішнього контролю, встановлених тестуванням та вивченням актів перевірки ведення операцій з готівкою слабких місць, аудитор встановлює види і кількість аудиторських контрольних процедур.
При необхідності аудитор може брати участь в інвентаризації готівки в касі.
Перевірка проводиться в тих же напрямках, що і контроль за дотриманням порядку ведення операцій з готівкою контролюючими органами. Особливістю є те, що аудиторські процедури проводять вибірково з метою встановлення суттєвих відхилень, які впливають на достовірність та об'єктивність звітних даних.
Суцільна перевірка проводиться на замовлення клієнта або при дуже низькій оцінці системи внутрішнього контролю.
При аудиторській перевірці слід враховувати можливі порушення при веденні операцій з готівкою.

Основні порушення-зловживання розкрадання, помилки в обліку касових операцій можуть бути кваліфіковані наступним чином:

1. Пряме розкрадання грошових коштів

2. Неоприбуткування і привласнення грошових сум, що не надійшли:

3. Надлишкове списання грошей по касі:

4. Привласнення сум, законно нарахованих різним особам і
організаціям:

5. Розрахунки сумами готівкових грошових коштів, які перевищують
граничну величину:
• з іншими юридичними особами і підприємцями, діючими
без утворення юридичної особи;
• які надходять в касу підприємства, що перевіряється.
6. Розрахунки з населенням готівкою за готову продукцію, товари,
виконані роботи і надані послуги:

7. Перевищення ліміту готівки каси на кінець дня.
8. Несвоєчасні звіти підзвітних осіб за використані грошові кошти.

принципу конфіденційності, всі встановлені порушення фіксувати в звіті керівництву клієнта та, при необхідності, в аналітичній частині аудиторського висновку, але не розголошувати інформацію І не сповіщати податкові органи.
Контролюючи грошові операції, необхідно встановити відповідність кореспонденції рахунків діючим положенням і правилам ведення бухгалтерського обліку. Такий контроль дозволяє виявити господарські операції з неправильною кореспонденцією, які потягнуть за собою перекручення облікової і звітної інформації. Для цього аудитору потрібно володіти знаннями типової кореспонденції рахунків.

Каса – рахунок бухгалтерського обліку руху і виявлення облікових готівкових грошових коштів, якими володіє підприємство.
Типова кореспонденція рахунків показана нижче.

Типова кореспонденція по дебету рахунка 301 “Каса в національній валюті”

Типова кореспонденція по кредиту рахунку 301 “ Каса в національній валюті”

Рахунки в банку – рахунок бухгалтерського обліку руху і виявлення облікових залишків безготівкових грошових коштів, якими володіє підприємство.
Типова кореспонденція по дебету рахунку 311 “Поточні рахунки в національній валюті”

Типова кореспонденція по кредиту рахунку 311 “Поточні рахунки в національній валюті”

Якщо аудитор виявив неправильну кореспонденцію рахунків, він складає таку відомість та занотовує в своїх робочих документах.
Документальне оформлення аудиторської перевірки складається з двох видів документації: робочої та підсумкової. В даному розділі мова піде саме про підсумкову документацію.
Підсумкова документація складається з аудиторського висновку та документації, яка передається замовникові перевірки, тобто її можна назвати додатковою. Додаткова підсумкова документація не є обов'язковою і видається замовникові тільки в тому випадку, коли аудитор вважає це необхідним, або у випадку, коли це обумовлено в договорі чи додатковій угоді між аудитором та клієнтом. Вона оформляється як додаток до аудиторського висновку або як самостійний документ.
Аудитор може не посилатися у висновку на додаткову документацію у тому разі, якщо викладене в ній не є настільки істотним, щоб вплинути на зміст аудиторського висновку. Зміст та форми додаткової документації аудиту визначає сам аудитор. Приклад аудиторського звіту наведено в додатку
Обов'язковим компонентом підсумкової документації являється аудиторський висновок. За своїм правовим статусом висновок прирівнюється до висновку експертизи, що призначається у відповідності до процесуального законодавства України. Аудиторський висновок складається у довільній формі, але обов'язково повинен містити такі елементи:

заголовок;

замовник;

вступ;

масштаб перевірки;

висновок про перевірену фінансову звітність;

дата аудиторського висновку;

підпис;

адреса аудиторської фірми.

Заголовок містить запис про те, що аудиторську перевірку проведено аудитором (прізвище, ім'я, або назва аудиторської фірми). Це є свідченням того, що під час аудиту не було жодних обставин, які змогли привести до порушення принципу незалежності перевірки.
Датою аудиторського висновку є день завершення аудиторської перевірки. В цей день аудитор повинен доповісти про результати перевірки керівництву підприємства, що перевіряється. Завершується складання аудиторського висновку підписом аудитора або ім?ям аудиторської фірми, оскільки вона несе юридичну відповідальність за якість проведення аудиту.
Позитивний висновок надається в тому випадку коли підприємство отримало достатньо інформації ведення касових операцій цілком відповідає вимогам Положення про ведення касових операцій в національній валюті.
Умовно-позитивний висновок надається тоді коли виникає будь-яка фундаментальна невпевненість або незгода, яка є підставою для відмови від позитивного висновку. Незгода виникає у випадках неприйнятності звітної політики, при розходженні в думці відносно фактів чи сум в фінансовій звітності. Також наявність фундаментальної незгоди може призвести до представлення клієнту негативного висновку. Порядок надання і підстави для умовно-позитивного та негативного висновку регламентується ННА № 26. У всіх випадках, коли аудитор складає висновок, який відрізняється від позитивного, він повинен дати опис усіх суттєвих причин його невпевненості і незгоди.
Відмова від висновку виникає у випадку невпевненості чи обмеження масштабу перевірки, які настільки фундаментальні, що аудитор не може прийти до висновку стосовно фінансових документів в цілому. Аудитор обов?язково вказує з яких причин висновок не може бути складений. Якщо аудитор дає відмову від надання аудиторського висновку він говорить про неможливість на підставі наведених аргументів сформулювати висновок про фінансову звітність підприємства.
Аудитор зобов'язаний повідомити клієнта про можливі стягнення за виявлені порушення і допомогти їх усунути.

3.3Аудиторська перевірка розрахунково-касових операцій
Для виконання плану аудитор повинен підготувати в письмовій формі програму аудиторської перевірки з визначенням в ній конкретних завдань і процедур для кожного об'єкту аудиту.
Програма аудиту – це детальний перелік змісту аудиторських процедур. Цей перелік є детальною інструкцією для асистентів аудитора та рядових учасників перевірки, який також є засобом контролю за якістю їх роботи. Програма повинна бути настільки деталізованою, щоб можна було використовувати її як інструкцію для виконавців аудиту, які беруть участь у перевірці. У програмі аудиту види, зміст та час проведення процедур повинні співпадати з прийнятими до роботи показниками загального плану аудиту. Вона містить перелік об'єктів аудиту по його напрямкам, а також час, який необхідно витратити на кожен напрямок аудиту або аудиторських процедур.
Найчастіше для зручності програма оформлюється у вигляді таблиці. На початку програми як правило вказується:

У програмі крім прізвища також вказують ініціали аудитора, який робив перевірку конкретного об'єкта аудиту, час, який необхідно витратити на перевірку конкретного об'єкта перевірки, та передбачають місце для поміток про фактичне виконання плану аудиту з кожного питання.
Програма по кожному об'єкту аудиту підписується керівником групи аудиторів або керівником аудиторської фірми.
Існує два типи підготовки програми: максимально жорсткий і максимально гнучкий. Наприклад, основна програма може включати наступні об'єкти аудиту:

Аудиторська перевірка проводиться на ППА “Єдність”, Біляївського району Одеської області, об’єктом дослідження виявляються касово-розрахункові операції. які здійснювались на підприємстві за певний період (в нашому випадку за вересень 2008 року)
При аудиті операцій з грошовими коштами, зокрема касової готівки, аудитор проведемо перевірку в декілька етапів (мал.4). Оглянемо детально проведення перевірки на кожному етапі окремо (див. додаток А-3)

Аудит касових операцій

Малюнок 4. Порядок проведення аудиту грошових коштів в касі
На підготовчому етапі аудиту касових операцій аудитор розглянуто загальні питання організації роботи каси на підприємстві.де виявлена:

інтенсивність касових операцій;

основні напрямки касових надходжень і видатків;

кваліфікація і практичний досвід працівників, які забезпечують роботу каси на підприємстві;

наявність договорів з касирами про повну матеріальну відповідальність. Касир несе повну матеріальну відповідальність за збереження всіх прийнятих ним цінностей та за

яка причинена підприємстві як в результаті навмисних дій, так і в результаті недбайливого чи недобросовісного відношення до своїх зобов'язань. Тому після видання

приказу розпорядження

про назначення касира, керівник підприємства зобов'язаний ознайомити касира з Положенням про ведення касових операцій та заключити договір про його повну індивідуальну матеріальну відповідальність.

забезпеченість обліку касових операцій електронно-обчислюваль ою технікою;

обладнання приміщення каси на підприємстві. Для забезпечення надійності і збереження готівки, у відповідності з Положенням про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, каса бути ізольована від інших приміщень, обладнана спеціальним віконцем для проведення операцій з клієнтами і співробітниками, мати сейф чи металічний шафа, охоронно-пожежну сигналізацію, яка відповідає вимогам діючого стандарту.

Ретельне вивчення зазначених питань дає змогу скласти думку про стан касових операцій на підприємстві, визначити вузькі місця в організації їх обліку і можливі напрямки порушень і помилок, а саме:

Основні порушення в операціях з грошовими коштами в касі

Перший етап аудиту перевірки касових операцій передбачав проведення раптової ревізії каси з повним перерахунком усіх грошей та інших цінностей, що знаходяться у касі підприємства (векселів, зобов'язань). Це перешкоджає можливості скрити недостачу, надлишок чи інші зловживання. До початку перевірки переглянуто наявність грошових коштів і інших цінностей, касового звіту. В нього включалися всі прибуткові і видаткові касові документи, які знаходяться в касі. та списані в затрати. Це необхідно для попередження заяв касира після перевірки каси про наявність у нього документів, які не включені в останній касовий звіт. Після перевірки грошей та інших цінностей в касі, склалася відомість інвентаризації каси (Додаток 10), що свідчить що до початку проведення інвентаризації всі видаткові і прибуткові документи на кошти, здані до бухгалтерії, і всі кошти ,що надійшли під мою відповідальність, оприбутковані, а ті. що вибули списані за видатками.
На підставі Наказу від 5 вересня 2008 року №5 проведена інвентаризація коштів при якій виявлено, оприбуткування грошових коштів, що надійшли з банку та сум, що надійшли від різних фізичних та юридичних осіб по прибуткових ордерах, оприбуткування грошових сум, що надійшли від різних юридичних осіб за довіреностями.
Також не відбулося повторне використання одних і тих же документів для списання грошей по касі, надлишкового списання грошей по касі шляхом неправильного підрахунку підсумків в касових документах і звітах касира, надлишкового списання грошей по касі без підстав або за фальсифікованими документами надлишкове списання грошей по касі шляхом підробки законно оформлених документів зі збільшенням сум списань.
Розрахунки готівкою відбулися в сумі, що не перевищує ліміт,а також на підприємстві встановлено ліміт в касі підприємства. що не перевищує 900грн.,при цьому на основі перевірки Залишок в касі за 6.09.2008 становив 580грн.90коп. ,а також відбулася своєчасна здача понадлімітних залишків готівки в банк.
Деякі аудитори при аудиторській перевірці каси не проводять інвентаризацію касової готівки та інших цінностей, які знаходяться в касі, вважаючи цю процедуру не обов'язковою. В даному випадку він може користуватися результатами внутрішнього контролю, якщо перевірені ним акти інвентаризації наявності грошових коштів не викликають недовіри та він приймає рішення про доцільність проведення інвентаризації.
Далі виявлено своєчасність проведення інвентаризації каси, наявності випадків раптових інвентаризацій кас керівництвом підприємства. Згідно Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, в строки, установлені керівником підприємства, але не рідше одного разу в квартал, на кожному підприємстві повинна проводитись раптова інвентаризація (ревізія) каси поаркушним перерахунком всіх грошей. Вони є необхідним і важливим елементом внутрішньогосподарс кого контролю дотримання касової дисципліни.
Другим етапом є перевірка правильності заповнення касових документів та організації порядку ведення касових операцій. Під час перевірок з'ясовувалася наявність у підприємства касової книги (Д.4), а також відповідність її оформлення вимогам наказу Мінстату. Перевіряючи порядок ведення касової книги, впевнилися, що підприємство має тільки одну касову книгу, яка пронумерована, прошнурована і опечатана сургучною печаткою. Кількість аркушів у касовій книзі засвідчено підписами керівника і головного бухгалтера. Підчистки та невмотивованих виправлення в касовій книзі не знайшлося. Крім того, перевірялася правильність ведення касової книги, оформлення в ній касових операцій із приймання і видачі готівкових коштів (у тому числі за строками), відповідність зазначених у ній сум про прийняту до каси або видану з каси готівку даним прибуткових і видаткових касових ордерів (типові форми відповідно КО-1 і КО-2) (Д.1,2), якість і своєчасність записів касира згідно із зазначеними в касовій книзі касовими документами, наявність підпису бухгалтера, який перевірив записи в касовій книзі за кількістю отриманих ним касових ордерів, правильність підрахунку в касовій книзі фактичних залишків готівки в касі на кінець дня тощо.
Перевірялася також правильність заповнення всіх реквізитів прибуткових і видаткових касових ордерів та платіжних (розрахунково - платіжних) відомостей. Неприпустимі будь-які виправлення, закреслювання і т. ін, також перевірилося проставлення потрібних дат, номерів сум, підстав для їх виписки, наявність підписів службових осіб і одержувачів коштів, печаток, штампів, підписів про отримання готівки, правильність оформлення депонованих сум тощо. Прибуткові касові ордери і квитанції до них, а також видаткові касові ордери заповнені таким чином, що забезпечується збереження цих записів протягом терміну зберігання документів. На підприємсві в наявності журналу реєстрації прибуткових і видаткових касових ордерів та книги обліку прийнятих та виданих касиром грошей (типові форми відповідно КО-3 і КО-5) (Д.3,5) і правильність їх ведення, а також правильність відображення в касових документах номерів кореспондуючих рахунків, відповідність між кореспонденцією рахунків, внесених до касової книги та проставлених у касових ордерах, наявність потрібних виправдувальних документів, що додаються до касових ордерів (заяви, накладні, рахунки, довідки, тощо), і відміток про їх погашення.
Але виявленні неправильно оформлених документів,при цьому складено відповідну відомість
Відомість виявлення аудитором неправильно оформлених касових документів

Перевірка операцій з видачі готівки з каси проводиться на третьому етапі аудиту. Особлива увага під час перевірок касової дисципліни має приділялася цільовому використанню готівки, яку підприємство (підприємець) одержує в установі банку. Підприємства (підприємці), що мають поточні рахунки в установах банків, одержують готівку з цих рахунків в установах банку у межах наявних коштів і витрачають її виключно на цілі, які визначені в грошовому чеку та не суперечить чинному законодавству України. Підприємства мають право зберігати готівку в своїй касі, що одержана в установі банку для виплат, пов'язаних з оплатою праці, пенсій, стипендій, дивідендів (доходу), понад установлений ліміт каси протягом трьох робочих днів, включаючи день одержання готівки в установі банку. Цільове призначення цих коштів зазначається конкретним підприємством при заповненні грошового чека встановленої форми і не повинно суперечити чинному законодавству України. При перевірці цільового використання готівки використовуються банківські виписки, касові книги, звіти касира, видаткові касові ордери, журнали-ордери 1 за кредитом рахунку 301 “Каса”, книги обліку придбання товарів (робіт, послуг), а також документи, що підтверджують факт витрачання готівкових коштів за призначенням. Крім того, можуть також використовуватись товарні та касові чеки, розрахункові квитанції до прибуткових касових ордерів, проїзні документи, інші розрахункові документи, а також акти про закупівлю товарів (виконання робіт, надання послуг), платіжні (розрахунково-платіж і) відомості, рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні, договори купівлі-продажу, авансові звіти підзвітних осіб тощо. Під час перевірки підприємства порівнюються відповідні записи в касовій книзі та прибуткових касових ордерах з банківськими виписками щодо цільового призначення одержаних у банку коштів, що визначається за символами касових оборотів, які зазначаються в банківських виписках (згідно із змістом символів звіту про касові обороти банків України, що викладені в главі 6 Інструкції).
Суми і напрямки використання готівки, одержаної в касі банку, порівнювалися з аналогічними показниками їх фактичного витрачання із залученням відповідних виправдувальних документів. Особливо уважно потрібно перевірялася також обґрунтованість касових операцій по видачі грошових коштів на виплату заробітної плати по платіжним відомостям та для розрахунку з іншими підприємствами. Насамперед це пов'язано з наявністю у підприємства податкової заборгованості (податкової картотеки на розрахунковому рахунку), при цьому, залежно від терміну, за який проводиться аудит, слід врахувати зміни в порядку ведення касових операцій, які відбулися шляхом прийняття нового Положення про порядок ведення касових операцій від 19.02.2001 р. Перш за все вибірковим способом необхідно встановлено, що всі внесені в розрахунково-платіжн відомості особи фактично працювали на підприємстві і немає серед них підставних, на яких начисляється заробітна плата. Такі факти встановлюються звіркою даних відомості з показниками обліку особового складу і табелів, з наказами про зачислення і звільнення з роботи, з даними первинних документів про начислення заробітної плати. Необхідно перевірити висновки в платіжних відомостях, так як нерідко допускаються факти навмисного завищення висновків в графі “До видачі” на передбачу вальну суму присвоєння.
Перевіряючи касові операції, встановлено їх законність, достовірність і господарську цілеспрямованість. При повною мірою і в повному обсязі відбувається оприбуткування грошей в касу.
Методику проведення перевірки правильності оприбуткування грошових коштів в касу передбачає четвертий етап.
Грошові кошти поступають в касу ППА “Єдність”:
O з розрахункового рахунку, який відкритий в установі банків;
O за реалізовану продукцію (роботи, послуги);

невикористані підзвітні суми;

депоновану заробітну плату.

перевіривши записи в журналі-ордері №1 і касовій книзі з сумами на корінцях чекових книжок і в виписках банків розвіяли сумеіви, що отримані із банківських рахунків грошові кошти оприходувані своєчасно і повністю, причому чекові книжки, корінці використаних чеків, а також невикористанні чеки збегігаються зберігатися у головного бухгалтера в умовах, виключаючи можливість їх втрати. Зіпсовані чеки з надписом ”Анульовані” зберігаються підклеєними до корінців чеків.
Під час перевірки повного і своєчасного оприбуткування коштів, що надійшли до каси підприємства від здійснення господарської діяльності, записи в касовій книзі звіряюлисяза сумами та строками з даними відповідних прибуткових касових ордерів (із залученням у разі потреби таких виправдувальних документів, як товарних і касових чеків, розрахункових квитанцій, квитанцій до прибуткових касових ордерів, рахунків-фактур, товарно-транспортни і податкових накладних тощо) .
Крім вищеназваних методів перевірки, для контролю за повним і своєчасним оприбуткуванням готівки конкретним підприємством, аудитор може застосовувати відповідні зустрічні перевірки, що здійснюються безпосередньо на підприємствах-покупц х (замовниках), які сплатили готівкові кошти, шляхом залучення відповідних первинних документів та взаємного звіряння касових документів отримувачів готівки з даними покупців. Під час перевірок аудитор має брати до уваги, що за наявності в касі підприємства готівки. Яка не підтверджена прибутковими касовими ордерами, вона вважається не оприбуткованою в касі та зараховується в дохід підприємства.
На п'ятому етапі перевірялося додержання підприємством встановленого ліміту залишку готівки в касі. Порядок установлення підприємствам ліміту каси, порядку і строків здавання готівкової виручки регулюється Інструкцією про організацію роботи з готівкового обігу установами банків України (далі - Інструкція). Відповідальність за неподання заявок-розрахунків у визначені строки та несвоєчасне одержання встановленого ліміту каси згідно з умовами договору на розрахунково-касове обслуговування покладена на підприємства. Встановлено, що на підприємстві ППА “Єдність”, запланований певний ліміт каси 900 гривень, і дотримується на протязі перевіряємого періоду. Під час перевірок з’ясувалося те, як підприємство дотримується встановленого установою банку ліміту каси, строків і порядку здавання готівкової виручки, а також своєчасність повернення в банк не витрачених у визначений строк коштів, виданих на оплату праці та інші виплати. При цьому має враховуватися те, що кошти. Одержані з каси банку або направлені з виручки на виплати, пов'язані з оплатою праці, пенсій, стипендій, дивідендів (доходу), можуть відповідно до пункту 2.14 цього Положення протягом 3-5 днів можуть зберігатися в касі підприємства понад установлений ліміт каси.
Останнім сьомим етапом перевірки є зіставлення даних первинних, аналітичних і синтетичних облікових документів з даними, відображеними у звітності підприємства, з метою встановлення їх відповідності.
Перевірка руху грошових коштів на поточному рахунку здійснюється на основі такої програми(див дод.А-4)
Незалежно від того, якими рахунками в банку користується . підприємство, аудит, проведений на основі виписок банку та доданих до них документів, доцільно здійснювати в такій послідовності.
Перевірка наявності виписок з кожного банківського рахунку і ланцюжка перехідних залишків у них. Аудитори повинні впевнитись, що в бухгалтерії є в наявності всі виписки банку і за всіма рахунками. Разом з цим потрібно перевірити їх вірогідність.
Перевірка якості і достовірності виписок банку, а також наявність додатків до них. Виписка банку без помарок, підчисток і необгрунтованих виправлень.
Перевірена також наявність усіх додатків та виписок, що засвідчують здійснення тієї чи іншої операції, платіжних доручень, платіжних вимог, заяв на акредитив. Якщо не вистачає додатків або якщо у виписках є помарки та виправлення, аудитор за погодженням з клієнтом бере в банку копії таких документів.
Здійснено звірку номерів корінців грошових чеків з банківськими виписками, і звірити одержання і повноту оприбуткування коштів за касовою книгою.
Також перевірена:
O відповідність дат платіжних доручень датам у банківських виписках;
O правильність заповнення платіжних доручень;
O таксування оборотів у виписка банку.
Звірка оборотів і залишків, відображених у виписках банку, із записами в облікових регістрах. Для цього підраховують обороти за виписками в банку в розрізі кожного рахунку за кожен місяць і ці дані порівнюють із записами в журналі № 1, відомості 1.2 та Головній книзі. Виписки банків контролюють за такою формулою:
aС' + aК - aД = aС", де
С' - залишок на початок дня;
К – кредитовий оборот;
Д – дебетовий оборот;
С" – залишок на кінець дня.
Після порівняння виписок банку з доданими до них первинними документами, встановлення правильності підрахунків сум оборотів, початкового і кінцевого сальдо, особливо ретельно перевірялач сутність господарських операцій, а саме: чи на законних підставах надійшла на відповідний рахунок або була списана та чи інша сума коштів. Для цього порівнялися дані бухгалтерського обліку, товарно-транспортні документи, журнал реєстрації дорожніх листів тощо.
Крім взаємної звірки та порівняння сум, що записані у відповідних документах, треба також пересвідчитись у реальності тієї чи іншої операції.
Існують основні порушення при проведені операцій на рахунках в бнках(табл..3)
Таблиця 3. Основні порушення при проведенні операцій по рахунках в банках

Але здійснивши аудиторську перевірку “Єдності”,зясувалося що відображено надходження сум, одержаних з банку і одночасне відображення надходження сум на рахунок на таку ж суму, тимчасове віднесення відповідних сум на розрахунки з банком по претензіях відсутність документів, що підтверджують списання грошових коштів з банківської о рахунку а також складання проводок, неправильне виведення залишків, невідповідність записів в регістрах записам в первинних документах
На основі аналізу і узагальнення даних аудиторських доказів робимо висновок щодо правильності ведення бухгалтерського обліку на аудируємому підприємстві. Аудиторські докази, як правило відображають зміст частини інформації, яка є на підприємстві. Так як інформація являється основою для складання аудиторського висновку, то аудиторські докази повинні відповідати наступним вимогам:
O необхідність;
O обґрунтування;
O повнота;
O правильність.
При здійсненні інвентаризації, зіставленням фактичних даних з відповідними даними бухгалтерського обліку встановлено стан перевіряємого об'єкта,тобто при проведенні перевірки доказана вірність здійснення діяльності напідприємстві,отрим но докази щодо реальності перевіряємих активів, зокрема грошових коштів.
Інвентаризація касової готівки проводиться комісією в складі аудитора, головного бухгалтера і касира. Під час інвентаризації встановилася наявність грошових коштів на суму 580.90 грн(на кінець періоду)
Перевірка наявності грошових коштів та інших грошових активів в касі проводилася шляхом їх перерахунку касиром в присутності аудитора і головного бухгалтера. Залишок пред'явленої готівки та цінних паперів комісія порівнює із залишками по касовій книзі на момент інвентаризації, причому сума виявилася таж сама,тому порушень в цьому випадку не передбачено.
Перевіряючи касову книгу, зясовано, що касир своєчасно проводить в ній записи за операціями, що мали місце на момент проведення аудиту
Інвентаризація грошових коштів на рахунках в банку здійснювалась методомзалишків, які обліковуються на рахунках в бухгалтерії, із залишками в банківських виписках.
При закінченні аудиторської перевірки складено аудиторський висновок,представлен й в Додатку А5.

3.4Особливості аудиторської перевірки розрахунково-касови операцій в умовах автоматизації обліку

Правилом (стандартом) аудиторської діяльності «Проведення аудиту за допомогою комп'ютерів передбачені наступні вимоги до використовуваних в аудиті програмних засобів:
- аналіз змісту формованої в бухгалтерії економічного суб'єкта
бази даних, якщо така існує і доступна;
- контроль показників, що містяться в регістрах бухгалтерського обліку
економічного суб'єкта;
- тестування алгоритмів, використовуваних в автоматизованій системі
бухгалтерського обліку;
- контроль відповідності показників, що містяться у форматах
бухгалтерської звітності, даним бухгалтерських регістрів або бази даних, що формується в бухгалтерії при обробці первинних документів;
- використання можливостей пошуково-довідкових інформаційних систем у області нормативних і законодавчих актів, що регламентують
бухгалтерський облік і аудит;
- формування аудиторської документації (робочої і підсумкової).
Слід зазначити той факт, що на ринку комп'ютерних програм сьогодні присутні тільки три спеціалізовані продукту, направленого на рішення задач аудиту: «Помічник аудитора» компанії «ДИЦ» і «Експрес-аудит», «Асистент аудитора» консалтингової групи «Терміка» (Москва), що свідчить про відсутність загалноприйнятих принципів автоматизації аудиту.
У відомих публікаціях по автоматизації аудиту простежуються два підходи, що принципово розрізняються. Перший припускає використання набору тестів (робочих таблиць), орієнтованих на введення констатуючої інформації (типу «так», «ні») про дотримання тих або інших правил бухгалтерського обліку. При цьому бухгалтерська інформація клієнта повністю або частково ігнорується. Такий шлях може привести до істотного ризику пропуску помилок. Другий підхід орієнтований на первинну інформацію клієнта, в якій відбиті господарські операції на синтетичному і аналітичному рівні. В цьому випадку потрібні істотні витрати часу на введення даних клієнта. Найправильніше-гнучк поєднання згаданих підходів, що дозволяє формувати остаточну думку аудитора як на основі тестів (робочих таблиць), так і на основі оцінки достовірності первинної бухгалтерської інформації клієнта.
Організаційні і технічні особливості проведення аудиту з використанням програмних засобів.
Очевидно, що робочим інструментом аудитора при проведенні перевірки
є комп'ютер. Програма повинна бути мережевою, а всі дані – зберігатися в єдиній базі, до якої користувачі системи повинні мати автоматизований доступ відповідного рівня. Разом з операційною системою Windows 95/98 і вище на кожному комп'ютері бажано мати браузер Internet Explorer версії не нижче 5.0.
Вхід в систему повинен бути авторизований, щоб в процесі роботи можна
було автоматично відстежувати, хто, коли і які дані вносив (змінював).
Користувачам надають різні права по роботі з системою, які в простому варіанті діляться на два рівні: керівник перевірки і аудитор. Вся інформація, записана в базу даних (БД), повинна бути доступна одночасно всім членам аудиторської групи.
Етапи проведення аудиторської перевірки.
1.Підготовчий етап.
Тут виконуються наступні заходи. Вивчається і записується в
базу даних інформація про клієнта: дані Головної книги, показники
бухгалтерської звітності і інша доступна інформація. На основі одержаної інформації проводяться попередній фінансовий аналіз, оцінка рівня істотності і аудиторського ризику. З урахуванням отриманих результатів розробляється загальний план аудиту, і розподіляються обов'язки між членами аудиторської групи. Далі аудитори відповідно до одержаного завдання самостійно виконують наступні роботи:
- проводять аналіз бухгалтерських записів по Головній книзі з метою
виявлення некоректних і нетипових операцій по доручених їм розділах;
- визначають рівень істотності по своїх розділах;
- розробляють програми аудиту по розділах з урахуванням особливостей
економічного суб'єкта і одержаної про нього інформації (аналіз звітності і Головної книги);
- відповідно до бази правил самостійно формують робочі
таблиці по розділах для тестування виконання правил бухгалтерського обліку і записують їх в БД, складаючи локальну базу правил для своїх розділів.
На підставі записаних в базу даних показників бухгалтерської
звітності всі розрахунки по аналізу фінансового положення клієнта можуть
виконуватися відразу ж, проте до виразу остаточної думки про достовірність звітності користувача, що перевіряється, цими результатами треба з обережністю.
Великою зручністю при проведенні перевірки виявляється доступність кожному аудитору даних звітності і Головної книги безпосередньо на своєму робочому місці (комп’ютерному робочому місці), перевірки виявляє доступність кожному аудитору даних звітності і Головної книги. Після закінчення підготовчого етапу можна приступати безпосередньо до перевірки.
2. Етап перевірки.
Після виконання заходів підготовчого етапу аудитор приступає до проведення перевірки свого розділу. Очевидно, що результатом його роботи повинен бути вираз думки про достовірність комплексу облікових завдань, перевірка якого йому доручена відповідно до загального плану аудиту. Зрозуміло, думка повинна бути обгрунтованою і виражено у формі, прийнятої внутрішніми стандартами аудиторської фірми. Загальна схема роботи аудитора може містити наступні етапи: планування; вивчення початкової інформації; вираз думки аудитора і складання звіту керівнику.
Досліджуючи окрему господарську операцію, аудитор повинен мати
наступні можливості:
- в ході роботи звертатися до сформованої на підготовчому етапі
локальної бази правил по своєму розділу;
- реєструвати в базі даних всі перевірені операції і свої коментарі по ним;
- реєструвати допущені помилки і порушення по даній господарській операції, використовуючи довідник типових бухгалтерських помилок.
У разі виявлення помилки, відсутньої в довіднику, його можнаоперативно поповнити;
- реєструвати в локальній базі правил свого розділу власні професійні думки про дотримання (недотриманні) окремих правил бухгалтерського обліку, при необхідності записуючи коментарі.Таким чином, вся інформація по кожному елементу сукупності, що перевіряється, повинна записуватися в базу даних безпосередньо у момент виразу аудитором приватної думки по проведеній операції. Як правило, у випадках нескладних порушень запис інформації про одну операцію займає у досвідченого аудитора не більше 1-2 хвилин.
3. Що завершує етап.
Тут аудитор проводить оцінку і аналіз одержаної в ході аудиту
інформації. Автоматизація дозволяє йому проводити оцінку істотності виявлених порушень по сукупності, що перевіряється, у будь-який момент часу.
Модулем обробки і оцінки повинен швидко проводитися розрахунок
істотності виявлених порушень на основі даних:
- про прийнятий рівень істотності;
- про проведені операції;
- про суму виявлених порушень по рахунку;
- про величину сукупності, що перевіряється (за даними Головної книги).
Одночасно з цим повинна формуватися довідка про кількість і
характер так званих якісних порушень по перевіреному розділу, тобто порушень, що не впливають на сальдо рахунку, що перевіряється, або по яких неможливо визначити величину спотворення звітності. Прикладом може служити відсутність розшифровки підписів посадовців. Підсумком перевірки розділу для аудитора є вираз думки про достовірність перевіреного розділу, документування проведеної перевірки і підготовка звіту керівнику.
Переваги автоматизації аудиторської діяльності.
В ході перевірки аудитор знаходиться в принципово іншому інформаційному середовищі, чим при звичайних методах проведення аудиту. Кожному аудитору повинні бути доступні інформація, що міститься в бухгалтерській звітності і Головній книзі клієнта, а також результати її обробки.
Зібрана в ході перевірки всіма членами аудиторської групи інформація повинна записуватися в єдину базу даних, в результаті вся вона доступна всім членам групи, що робить можливість аудитору (керівнику перевірки) використовувати результати роботи своїх колег.
У міжнародній практиці застосовуються два підходи до організації аудиту: пооб’єктивний і циклічний. При пооб’єктивном підході господарські операції досліджуються з погляду відособленого отримання доказів відношенні окремих рахунків бухгалтерського обліку. Тут одна і та ж господарська операція може досліджуватися кілька разів різними експертами, що як мінімум нераціонально з погляду зниження витрат на проведення аудиту. При циклічному підході об'єктом аудиторського дослідження є взаємозв'язки між об'єктами обліку, що утворюються при проведенні господарських операцій.
Досліджуючи, як перевірені в обліку господарські операції, аудитор
висловлює приватну думку про достовірність віддзеркалення кожної операції, що перевіряється, як мінімум по двох рахунках робочого плану рахунків. Приватні думки аудитора фіксуються в базі даних.
З появою на початку 80-х рр. ПЕВМ, що володіли високою
швидкодією, великою місткістю оперативної і зовнішньої пам'яті на жорсткому магнітному диску, широким вибором зовнішніх пристроїв введення-висновку інформації, орієнтованих на виконання функцій формування первинних документів і облікових регістрів, дозволили по-новому підійти до питань організації машинної обробки бухгалтерських завдань. Починається перехід від централізованої обробки бухгалтерської інформації на ВЦ підприємств до децентралізованої, передбачаючої установку ПЕВМ на робочому місці бухгалтера. Найважливішою перевагою АРМ є можливість використання комп'ютерів на малих і середніх підприємствах. Це забезпечує доступ невеликих підприємств до електронної техніки, що повністю виключалося при централізованій обробці інформацією. В умовах децентралізованої обробки з'являється можливість рішення окремих задач наавтоматизированных місцях бухгалтерів (АРМ) і передачі отриманих результатів на комп'ютер вищого рівня для складання зведених регістрів бухгалтерського обліку і звітності.

Новинки розробників.
"Терміка”. На виставці компанія представила версію 2.2 пакету “ЭкспрессАудит:ПРОФ”. Його особливістю є те, що разом з автоматизацією саме аудиторської перевірки система пропонує готову методику “ЭкспрессАудіт”, розроблену групою аудиторівметодологів і побудовану на загальноприйнятій практиці проведення загального аудиту з урахуванням вимог федеральних правил (стандартів) аудиторської діяльності. Тим самим повністю усуваються проблеми, пов'язані з відсутністю спеціалізованих ІС для аудиторів і єдиного підходу до перевірки. У “ЭкспрессАудит:ПРОФ” перевірка проводиться в автоматизованому режимі відповідно до закладеної універсальної методики. “Проте останнім часом, — підкреслила Євгенія Смирнова, — найцікавішими впровадженнями ми вважаємо ті, що були виконані в співпраці з крупними неаудіоторськімі компаніями, що набувають програмного комплексу “ЭкспрессАудит:ПРОФ” в цілях внутрішнього аудиту – точніше, для перевірки достовірності бухгалтерської звітності.
І хоча ми відкрито не позиціонуємо свій продукт як що повністю задовольняє потребам служб внутрішнього аудиту, але на конкретних прикладах переконалися в ефективності використання нашої системи як, наприклад, інструмент перевірки звітності дочірніх організацій для підприємств холдингового типа або ж для перевірки окремих ділянок бухгалтерського обліку крупних компаній”.
Крім того, “Терміка” здійснює і інформаційну підтримку бухгалтерського обліку, а також внутрішнього і зовнішнього аудиту (електронні бібліотеки бухгалтера і аудитора, що містять підбірку електронних видань з фінансовоекономічної тематики).
AuditNET. “Дотепер наша розробка залишається єдиною системою, що дозволяє провести комплексну автоматизацію всієї діяльності аудиторськоконсалтин ової компанії, — відзначив Андрій Горемикин. — Вона була першою системою на ринку, яка мала можливість настройки під методику і технологію проведення аудиту, першою системою, що включає модулі по проведенню вибіркових досліджень і фінансового аналізу. це саме впровадження як таке, оскільки до нас ніхто з учасників ринку посправжньому професійно цим не займався. Проекти впровадження AuditNET можна розділити на три групи:
1. впровадження системи, що супроводжується створенням додаткових модулів і функціональних блоків, що припускає адаптацію системи до прийнятої у користувача технології роботи і методик проведення аудиту (розраховано на крупні компанії);
2. впровадження системи, що припускає настройку (саме настройку, але не адаптацію!) системи під конкретну методику роботи;
3. впровадження стандартної конфігурації системи, що припускає “підстроювання” користувача під неї”.
“Гольдбергсофтвер”. “Нова версія AuditXP “Комплекс Аудит 2006”, як і попередня версія (2005), орієнтована на міжнародні стандарти, — розповів виконавчий директор фірми Олександр Орлів. — Оскільки федеральні стандарти є майже дослівним перекладом міжнародних, то у нас немало нових користувачів на Україні, в Казахстані, в Естонії. Що стосується модулів програми і настройок, то однією з ключових особливостей нашого ПО є те, що при впровадженні воно не вимагає ніяких доопрацювань, тобто при покупці продукту користувач може просто встановити його на свій комп'ютер і почати працювати. З своєї практики ми знаємо, що більшість аудиторів навіть не читають керівництво користувача — їм все зрозуміло і так”.
“МайстерСофтвер”. Власне, продукт “IT Audit:Аудитор” сам поки є новинкою на ринку ПО. “Як правило, нашими клієнтами стають дві категорії користувачів, —говорит Андрій Кушнарев. — Поперше, аудиторські фірми і індивідуальні аудитори, яким необхідна відпрацьована технологія аудиту з можливістю невеликої індивідуальної настройки; подруге, аудиторські фірми, які використовують програму як конструктор для адаптації її функцій до наявної технології аудиту (що, звичайно, зв'язано з додатковими витратами і вимагає вищої кваліфікації).
Оновні переваги пакету “IT Audit: Аудитор” полягають в створенні програмиконструктора що дозволяє аудитору реалізувати в ньому свою методику аудиту, а також в тому, що програма може працювати з даними бухгалтерського обліку клієнта, що імпортуються. На квітень травень 2006 р. (до кінця сезону активної роботи аудиторів) ми плануємо випуск нової версії нашого продукту, до якої увійде модуль управлінського обліку; крім того, в цій версії буде розширений функціонал по обліку зайнятості співробітників, спрощені процедура створення проекту і настройка прав доступу користувачів, а також вдосконалений порядок підготовки альтернативної звітності і т. д.”.
Круг розробників ПО для аудиту не так широкий, як для бухгалтерських і управлінських систем. Але і за те небагато що час, що розвивається даний сегмент, тут вдалося зробити немало: вже пройдений шлях від інформаційнодовідков х баз даних, забезпечених шаблонами документів, до систем, що допомагають управляти діяльністю аудиторської фірми.

Висновок
Аудит – особлива самостійна форма контролю. На сьогоднішній день цей вид послуг являється найбільш правдивою і достовірною перевіркою фінансово-господарс кої діяльності суб?єктів господарювання. Думки і висновки аудиторів своєчасно здатні попередити підприємства про неправильність ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, а отже і застерегти від небажаних наслідків, штрафних санкцій та витрачання грошових коштів, які завжди конче потрібні і яких ніколи не вистачає. Тому велику увагу слід приділяти саме збереженню цих високоліквідних активів.
Як показала дана робота аудит операцій з грошовими коштами досить трудомістка процедура, яка потребує від аудиторів значної уваги, знання нормативно-правової бази, яка регулює здійснення грошових операцій, а також впевненості в мінімізації ризику як зі сторони клієнта так і зі сторони аудитора. Взагалі методика проведення аудиту каси і коштів на поточному рахунку мало в чому відрізняється від аудиту інших ділянок діяльності підприємства. Тобто перш завсе визначається мета і завдання перевірки, вивчається нормативно-правова база, яка стосується регулювання фінансових взаємовідносин. Велика увага приділяється вивченню і оцінці системи внутрішнього контролю так як від неї багато в чому залежить довіра аудитора до перевіряємого підприємства і можливість покладатися на свідчення персоналу. Отримавши інформацію аудитор виконує основну частину перевірки: планує подальшу роботу і складає програму аудиторської перевірки.
Основні положення програми являються переліком процедур в ході яких аудитор перевіряє правильність, повноту відображення руху грошових коштів в касі і на поточному рахунку. Одержані дані аудитор фіксує в робочих документах , а свої думки викладає на завершальному етапі в аудиторському висновку. Цей висновок являється доказом того відповідає чи ні відображення руху грошових коштів чинному Положенню про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, обліковій політиці підприємства, іншим нормативно-правовим актам.
Таким чином з’ясовується різного роду порушення, крадіжки, навмисні зловживання, які в кінцевому привели б до відтоку грошових коштів, а в крайньому випадку – банкротству підприємства. Це ще раз підтверджує необхідність та важливість зовнішнього контролю – аудиту для забезпечення успішної фінансово-господарсь ої діяльності.

Література

ДодатокА1

Анкета

процедур внутрішнього контролю

по касі___

Замовник ___
складено ___ Перевірено___
виконавець, дата виконавець, дата

ДодатокА2

Акт перевірки дотримання

порядку ведення операцій з готівкою

від “___” ___ 2000___ р.

ЄДРПОУ

Ведення касової книги і касових документів, їх оформлення

Оприбуткування надходження готівки

Оприбуткування готівки, одержаної з банку

Дотримання встановленого ліміту залишку готівки в касі підприємства

Цільове використаня готівкових коштів

Одержання підприємством значних сум готівки та їх цільове використання

Дотримання порядку витрачання готівки з виручки

и т.д.................


Наименование:	курсовая работа Органзаця методика аудиту розрахунково-касових операцй в ППА днсть Бляївського району Одеської област
Информация:	Тип работы: курсовая работа. Добавлен: 12.10.2012. Год: 2010. Страниц: 27. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):
	МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ Одеський державний аграрний університет Кафедра бухгалтерського обліку та аудиту з організації і методики аудиту на тему: “Організація і методика аудиту розрахунково-касових операцій в ППА “Єдність” Біляївського району Одеської області” Виконала: студентка 4 курсу 5 групи економічного факультету денної форми навчання спеціальності “Облік та аудит” Могиляк О.С. Керівник: Максименко Н.Г. Одеса 2008 Зміст Вступ...............3 Природно-економічна характеристика господарства......5 Теоретичні основи організації і методики дослідження аудиту розрахунково касових операцій............12 Організація і методика аудиту розрахунково-касових операцій...18 Мета, завдання, джерела і послідовність аудиту розрахунково-касових операцій............18 Методика перевірки розрахунково-касових операцій......25 Аудиторська перевірка розрахунково-касових операцій......32 3.4Особливості аудиторської перевірки розрахунково-касових операцій в умовах автоматизації обліку............41 Висновки і пропозиції............47 Список використаної літератури.........48 Додатки............... 50 Вступ В умовах ринкової економіки підприємства постійно підтримують фінансові взаємовідносини з іншими підприємствами, організаціями та робітниками підприємства і окремими особами. Тобто вони здійснюють як готівкові так і безготівкові розрахунки. Для цього кожне підприємство має касу для розрахунків готівкою і відкриті в установах банків розрахункові рахунки для безготівкового обігу,а також зберігання власних коштів. Сучасні умови існування підприємств, а також процеси, що протікають в економіці України ще раз підтверджують важливість і необхідність грошових коштів для здійснення фінансово-господарс кої діяльності суб'єктів підприємництва. Водночас тема грошових коштів являється дуже “тендітною” ділянкою при аналізі платоспроможності та подальшого існування кожного суб'єкту господарювання. Тому на кожному підприємстві повинні створюватися всі умови для ретельного контролю за оприбуткуванням, видачею та рухом грошових коштів. Це перш за все стосується внутрішнього і зовнішнього контролю. Підприємства зобов'язані зберігати вільні грошові кошти в установах банків. В окремих випадках підприємства беруть участь в процесі наявно-грошового звернення – при оплаті праці штатних і нештатних співробітників, закупівлі матеріалів, видачі співробітникам авансів на витрати, на відрядження, і ін. У зв'язку з цим підприємство може мати в своєму розпорядженні наявні грошові кошти. Для зберігання грошових коштів призначена каса підприємства. Метою курсової роботи є вивчення правильності надходження, зберігання, використання наявних грошових коштів. Для досягнення поставленої мети використовувалися загальнонаукові методи досліджень, спеціальні методи і прийоми бухгалтерського обліку. Предметом і об'єктом вивчення виступає баланс підприємства. При написанні роботи були поставлені завдання: – вивчити правила організації каси на підприємстві, вимоги, що пред'являються до місцерозташування каси; – розглянути основні види документів, касових операцій, що є підставою для здійснення; – вивчити порядок обліку руху грошових коштів в бухгалтерії підприємства; – вивчити порядок проведення інвентаризації грошових коштів в касі. Метою роботи являється ознайомлення з методикою проведення аудиту грошових коштів, здатністю виявляти суттєві зони ризику, а також уміння визначити допущені помилки, зловживання, правопорушення в грошовій сфері і передбачити можливі наслідки цих порушень для підприємств та на допустити їх настання. Розділи курсової роботи розкривають мету і завдання аудиту грошових коштів, показують якими нормативно-правовим актами повинен керуватись аудитор при здійснені перевірки, розкривається інформація ,що стосується програми перевірки, збору аудиторських доказів, формування робочих документів та завершення аудиту складанням аудиторського висновку. При написані курсової роботи були використані різноманітні джерела інформації, а саме: підручники з аудиту, автореферати на здобуття ступеню кандидата економічних наук, що стосуються аспектів аудиторської діяльності в Україні, монографії та періодичні видання. Природно-економічна характеристика господарства Дана курсова робота основана на матеріалах ППА”Єдність”,яке знаходиться в с.Кам’янка Біляївського р-ну Одеської області. Господарство користується 3000 га землі,з яких 2905 га-рілля, земля складається з земель які являються повною власністю господарства, а також земель взятих в оренду. Середньорічна кількість робітників 71 людина, які повністю зайняті у виробництві і працюють старанно і вчасно виконують свою роботу. Господарство знаходиться на фіксованому податку. В користуванні робітників є 12 комп’ютерів, на яких виконується фактична робота бухгалтерів. Бухгалтерський облік в господарстві ведеться безперервно з дня реєстрації господарства,- веде бухгалтерський облік результатів фінансово господарської діяльності за звітний період. Відповідно до чинного законодавства господарство складає і подає статистичну звітність. Голова господарства несе персональну відповідальність за організацію і достовірність ведення бухгалтерського обліку та складання звітності. Майно господарства складається з основних та оборотних засобів . Наявність товарно-матеріальни цінностей на кінець року встановлюють шляхом інвентаризації, результати якої оформляють інвентаризаційними описами. До складу доходів господарства включають вартість наданих сторонніми організаціями та особами послуг чи виконання робіт та придбаних товарно-матеріальних цінностей. До складу витрат господарства включають вартість вартість наданих сторонніми організаціями та особами послуг чи виконання робіт та придбаних товарно-матеріальних цінностей. При здійсненні господарством кількох видів діяльності або здійсненні кількох видів витрат та кількох видів доходів для обліку доходів і витрат кожного з них використовують відомість обліку витрат на виробництві. Спеціалізація, розміри господарства і загальний рівень його розвитку. На всіх етапах розвитку економіки основною ланкою є підприємство. Саме на підприємстві здійснюється виробництво продукції, відбувається безпосередній зв'язок працівника з засобами виробництва. Підприємство самостійне здійснює свою діяльність, розпоряджається продукцією, що випускається, отриманим прибутком, що залишився в його розпорядженні після сплати податків і інших обов'язкових платежів. Спеціалізація виробництва - відображає процес зосередження діяльності підприємства (фірми) на виготовленні певної продукції (виконанні окремих видів робіт, наданні платних послуг). Найважливішими чинниками виробництва є розвиток ринкових відносин, зростання масштабів виробництва, науково-технічний прогрес. Найголовнішою ознакою спеціалізації є виробництво певного продукту або частини його. Спеціалізація веде до того, що виробник, як правило, виробляє продукцію не для себе, а для інших членів суспільства, часто його продукція не є предметом особистого чи виробничого споживання. Отже, спеціалізація обумовлює об'єктиві у необхідність товарного обміну між членами суспільства. Наявність такого обміну внаслідок спеціалізації веде до удосконалення виробництва. Уже давно відомо, що відсутність спеціалі-д'ї, так звана самозабезпеченість у господарстві, породжує неефективність виробництва. Значення внутрішньогосподарс кої спеціалізації полягає в тому, що вона дозволяє враховувати існуючі в межах багатьох підприємств відмінності в умовах господарювання, а також підвищити концентрацію виробництва навіть тоді, коли певна галузь не є тут провідною. Завдяки цьому підвищується ефективність виробництва. Визначимо спеціалізацію даного господарства за допомогою таблиці 1.1. Таблиця 1.1 Структура товарної продукції в ППА”Єдність” Продовження таблиці 1.1 Товарна продукція тваринництва у 2007 році порівняно з 2005 роком характеризується деяким підвищенням на 957,0 тис. грн. за рахунок збільшення реалізації зернових. З даної таблиці видно, що в ППА „Єдність” провідною галуззю в рослинництві є вирощування зернових (44,6 %), Отже, дане господарство має зерно-м'ясо-моло ний виробничий напрямок, оскільки саме ці види продукції мають найвищу питому вагу в структурі товарної продукції. Щоб визначити рівень спеціалізації аграрного підприємства з урахуванням усіх його товарних галузей застосуємо коефіцієнт зосередження товарного виробництва (Кз), який визначається за формулою: Кз=100/Пві(2Nі-1), де Пві – питома вага і-тої галузі в структурі товарної продукції, % ; Nі – порядковий номер і-тої галузі в ранжированому ряді. Кз=100/44,6х(2х1-1)+23 4х(2х2-1)+17,2х(2х3- )+11,7х(2х4-1)+9,3(2х5-1)+8, х (2х6-1)+8,5 х (2х7-1)=0,17 Розміри підприємства визначаються обсягом валової продукції та площею земельних сільгоспугідь, а також від співвідношення галузей, від забезпеченості енергетичними ресурсами, та інше. Крім прямих показників, використовують непрямі. До них належать: виробництво продуктів рослинництва і тваринництва, чисельність працівників. Розміри нашого дослідного господарства простежимо на основі таблиці 1.2. З даної таблиці видно, що площа сільгоспугідь за 2004-2006 роки зменшилась на 0,3% ,площа ріллі зменшилась на такий же відсоток 0,3%. Розміри сільськогосподарськ го підприємства (таблиця 2.2) також важливе роль для подальшої діяльності підприємства. Таблиця 1.2 Структура земельних угідь ППА ”Єдність” Біляївського району Одеської області З даної таблиці видно, що площа сільгоспугідь за 2005-2007 роки збільшиласьз 3000 га до 3001 га, а згідно і площа ріллі збільшилась в звітному році, порівняно з базисним на 0,03%, чого не скажеш про пасовища, які в господарсті в 2007 рокі не відведені.це визвано тим, що в 2007 році реалізовано все скотарство.Інших земель ППА “Єдність” не має, тому всього земель по підприємству співпадає з площею сільськогосподарськи угідь, які збільшились в 2007 році, порівняно з базисним 2005 1 га. Важливе значення має загальний рівень економічного розвитку господарства. Сільськогосподарські підприємства повинні зосереджувати зусилля на виробництві тих видів продукції, які забезпечують максимальну економічну вигоду або мінімальні економічні витрати порівняно з іншими видами діяльності. При цьому, ця продукція повинна бути конкурентоспроможною і якісною, щоб при її реалізації, підприємство отримувало прибуток. Для узагальнення рівня економічного розвитку підприємства розглянемо таблицю1.3. Таблиця 1.3- Основні економічні показники ППА ”Єдність” Біляївського району Одеської області Продовження таблиці 2.3 Обчислені показники таблиці 3 показують, що за період 2005-2007 років виробництво валової продукції знизилось на 726,5 тис. грн. (26,7 %). Підприємство у 2007 році отримало прибуток у розмірі 657,0 тис. грн., який порівняно з 2005роком збільшився . Такий загальний показник ефективності виробництва, як рівень рентабельності за 2004 – 2006 роки зменшився до 1,3%,так як собівартість реалізованої продукції збільшилась в звітному році, порівнянно з базисним на 15%.В 2005 та 2007 роках фондовіддача складала відповідно 0,997 та 0,78. Фондовіддача показує, скільки продукції випущено за рік в розрахунку на одиницю основних виробничих фондів. А фондомісткість (показник оборотній фондовіддачі) в 2005 році складав 1,003, а в 2007- 93,5 .зниження фондовіддачі та зниження фондомісткості в 2007 році, порівняно з 2005 свідчить про зниження ефективності використання основних фондів. Організаційна структура бухгалтерії представлена на рис 1. Управління підприємством покладене на директора, який призначає заступника: виконавчого директора та головного бухгалтера, котрі безпосередньо підчиняються директору. В свою чергу, виконавчий директор керує відділами: транспортний, маркетинговий, постачання та збуту та йому підчиняється персонал працівників оптових торговельних складів. Кожен з цих відділів виконує свої функції.

Смотреть работу подробнее Скачать работу Скачать работу с онлайн повышением оригинальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru Смотреть полный текст работы бесплатно * Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.

Повышение оригинальности

Результат поиска

Аудит касових операцій

Основні порушення в операціях з грошовими коштами в касі

ДодатокА1

Анкета

Акт перевірки дотримання

Оприбуткування готівки, одержаної з банку

Смотреть работу подробнее

Скачать работу

Скачать работу с онлайн повышением оригинальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru

Смотреть полный текст работы бесплатно