Здесь можно найти учебные материалы, которые помогут вам в написании курсовых работ, дипломов, контрольных работ и рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

 

Повышение оригинальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение оригинальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения оригинальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, РУКОНТЕКСТ, etxt.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии так, что на внешний вид, файл с повышенной оригинальностью не отличается от исходного.


и т.д.................


Результат поиска


Наименование:


курсовая работа Проект реконструкцї елеватора ХКЗ

Информация:

Тип работы: курсовая работа. Добавлен: 13.10.2012. Год: 2012. Страниц: 16. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

Харківський національний технічний університет
сільського господарства імені П. Василенка

Кафедра технологій переробних
і харчових виробництв

курсовий проект
з навчальної дисципліни «Технологія галузі»
на тему:
“Проект реконструкції елеватора ХКЗ”

02.26/6___–ПЗ


              Виконала студентка гр.45 ТЗ
              Головко І. О.

              Керівник
ас. Теймурова А.Т.


              Харків 2011 р.
Зміст

Вступ…….………………3
    Розрахункова частина………..4
      Техніко-економічне обгрунтування потужності підприємства, що проектується………………..….4
      Моделювання технологічного процесу……….………16
        Вибір загальної технологічної схеми підприємства………16
        Розрахунок необхідного технологічного, транспортного та допоміжного обладнання ………18
        Розрахунок місткості силосів………..………...28
    Проектна частина……….……………...33
Висновок………………..34
Список використаної літератури………..……….…..….35

















Вступ

В ході розробки курсового проекту проводилось проектування реконструкція одного з виробничих приміщень «Харківського комбікормового заводу» - елеватора. Приведена схема єдиного алгоритму розрахунку, описані особливості проектування технологічних схем елеваторів, дані основи об'ємноплануючих рішень елеваторів.
В курсовому проекті особливу увагу приділено заміні бетонних силосів на новіші металеві.
В ході курсового проекту вирішується проблема забезпечення якісного збереження зерна та продуктів його переробки, це завдання, має велике значення у всіх країнах світу.
Одним з основних шляхів вирішення даної задачі є будівництво нових і реконструкція діючих зерносховищ з урахуванням досягнень науки і техніки в галузі зберігання зерна. Зерносховища повинні бути спроектовані з використанням новітніх технологій, оснащені сучасним високоефективним обладнанням, мати високу ступінь механізації та автоматизації виробничих процесів. Місткість зерносховища повинна відповідати потреби місцевості, господарства, в яких передбачається його будівництво. Нарешті, проектування, будівництво, реконструкція зерносховищ повинні вестися з мінімальною затратою коштів, а їх експлуатація - забезпечити найкоротші терміни окупності капітальних вкладень.
Все вищезазначене можливо при застосуванні прогресивних методів проектування підприємств. Це дозволить підвищити продуктивність праці проектувальників, поліпшити якість проектів, знизити їх собівартість.







    Розрахункова частина
      Техніко - економічне обгрунтування потужності підприємства, що проектується

Техніко-економічне обгрунтування (ТЕО) - це аналіз, розрахунок, оцінка економічної доцільності здійснення запропонованого проекту будівництва, спорудження підприємства, створення нового технічного об'єкту, модернізації та реконструкції існуючих об'єктів. ТЕО засноване на порівняльнії оцінці витрат і результатів, встановлення ефективності використання, строку окупності вкладень.
Техніко-економічне обгрунтування є необхідним для кожного інвестора дослідженням, в ході підготовки якого проводиться ряд робіт з вивчення й аналізу всіх складових інвестиційного проекту та розробці термінів повернення вкладених у бізнес коштів. Для розробки ТЕО необхідна комплексна робота групи фахівців - економістів, фінансистів, юристів та ін
Розробка ТЕО необхідна, коли потрібно довести необхідність вибору саме пропонованого варіанту обладнання, технології, процесу, і т.п. Розробка техніко-економічного обгрунтування виробляється для проектів, впровадження нових технологій, процесів та устаткування на вже існуючому працюючому підприємстві, тому аналіз ринку, маркетингова стратегія, опис компанії та продукту, а також аналіз ризиків у ньому часто не потрібно.

Характеристика району обгрунтування

Ленінський район - адміністративний район у західній частині міста Харкова. Утворений в 1918 році, до 1924 р. називався Івано-Лисогірський. У 1924 році, після смерті В.І. Леніна, отримав нинішню назву і його не міняв. Займає територію 30,4 кв. км, населення складає 91,3 тисяч чоловік. На території району знаходиться 357 вулиць і провулків. Загальна кількість будинків становить 9635, довжина доріг 182,7 км.


В районі знаходяться залізничні станції Харків - Пасажирський та Харків - Сортувальний, а також управління Південної залізниці і керування Харківського метрополітену.
Промисловість району представлена ??61 підприємством, з них:
• машинобудування - 19 підприємств;
• металургія і обробка металу - 8 підприємств;
• харчова промисловість - 8 підприємств;
• легка промисловість - 7 підприємств;
• виробництво дерева - 1 підприємство;
• целюлозно-паперова та поліграфічна промисловість - 5 підприємств;
• хімічна і нафтохімічна промисловість - 5 підприємств;
• виробництво тепла - 4 підприємства;
• виробництво будматеріалів - 2 підприємства;
• інше виробництво - 2 підприємства.



Визначення виробничої потужності.
Для визначення виробничої потужності зерносховища при проектування і ємкостей силосів необхідно:
    Визначити необхідну ємкість зерносховища. Її визначають за формулою:
    Е=АnЦ(Р1µ1+ Р2µ2+ Р3µ3+ Р4µ4+ Р5µ5+ Р6µ6+ Р7µ7), т
Де: Аn – коефіцієнт, що враховує перехідний залишок зерна на початок заготовок; Аn=1,05;
Ц – коефіцієнт, що враховує відвантаження зерна на протязі місяця; Ц=0,9;
Рn – кількість зерна різних культур в заліковій вазі в. т., що поступає за весь період заготовок;
µn – коефіцієнт на розміщення різних культур і різноякісних партій культур.
Визначення загальної потрібної ємкості зерносховищ приведене в таблиці 1.1.
Таблиця 1.1. Визначення загальної потрібної ємкості зерносховищ
Зерно Кількість зерна за весь період заготовок Коефіцієнт на розміщення різних культур (µ) Коефіцієнт, що враховує перехідний залишок (5%)
Коефіцієнт, що враховує відвантаження зерна протягом місяця (10%)
Загальна потрібна емкість зерно сховищ
В заліковій масі,т у % до загальної кількості
Загальна кількість зарна, що поступає 37500 100
в тому числі:
пшениця 12000 32,00 1,1 1,05 0,9 12474
ячмінь 1000 26,67 1,3 1,05 0,9 12285
горох 6000 16,00 1,2 1,05 0,9 6804
кукуруза 9500 25,33 1,1 1,05 0,9 9875,25
Всього 41438,25
    Розрахувати баланс виробництва і переробки зерна по району обґрунтування. Спочатку визначається перспективний обсяг виробництва сировини в районі обґрунтування, потім – можливий об'єм його переробки на підприємствах, що діють і будуються, в тому ж районі. Дані приведені в таблиці 1.2.
Таблиця 1.2. Баланс виробництва та переробки зерна по району обґрунтування
Показники Рік
2008 2009 2010
Загальна потрібна емкість зерносховища,т
43000
45000 41438,25
Зберігання зерна на підприємствах, що діють і будуються,т 26500 33200 6038,25
Недолік (-), надлишок (+) зерна 16500 11800 35400

Після обгрунтування необхідної загальної виробничої потужності зерносховища проводиться визначення кількості зерна в заліковій масі, яке планується на зберігання на проектуємому підприємстві.
Таблиця 1.3. Кількість зерна різних культур, для зберігання яких проектується зерносховище
Зерно Кількість зерна за весь період заготівель Коефіцієнт на розміщення різних культур (?) Коефіціент враховуючий перехідний залишок (5%) Коефіцієнт враховуючий відгрузку зерна на протязі місяця (10%) Кількість зерна за весь період заготівель в заліковій масі, т Коєфіцієнт перевода Об`єм заготіве зерна в фізичній масі
т в % до загальної кількості
Аn Ц Аз Кф А 0,8А
Загальна ємкість зерносховищ 35400 100
в тому числі:
пшениця 11328 32,00 1,1 1,05 0,9 10897,55 1,06 11551,40 9241,12
ячмінь 9440 26,67 1,3 1,05 0,9 7684,17 1,06 8145,22 6516,17
горох 5664 16,00 1,2 1,05 0,9 4994,71 1,06 5294,39 4235,51
кукуруза 1434,88 25,33 1,1 1,05 0,9 1380,36 1,06 1463,18 1170,54
Всього 35400 100 24956,78 26454,19 21163,35

    Визначити кількість зерна в заліковій вазі, яке планується для зберігання на проектованому підприємстві.
При проектуванні всі розрахунки ведуться з врахуванням об'єму заготовок зерна у фізичній масі:
А=Азф,
де А – об'єм заготівель зерна у фізичній масі, т;
Кф – коефіцієнт переводу залікової маси у фізичну. Він встановлюється технологічними розвідками на конкретних підприємствах в реальних умовах;
Для визначення Кф необхідно обґрунтувати розрахунковий період заготовок. Розрахунковий період заготовок (Пр) – період найбільш інтенсивного вступу зерна автотранспортом, визначається термінами збору урожаю, кліматичними умовами і організацією заготовок.
За розрахунковий період заготовок на підприємство поступає 80% запланованого об'єму заготовок зерна. На даному підприємстві розрахунковий період заготівель складає 20 діб. Виходячи з цього був визначений коефіцієнт переведення залікової маси у фізичну Кф =1,06.
4) Визначити групу підприємства. Підібрати необхідні для проектованого підприємства значення добового об'єму заготовок, кількість автомобілів, що поступають, в добу, число середньодобових зразків в добу. Залежно від об'єму заготовок підприємства елеваторної промисловості підрозділяються на 6 груп. Проектоване підприємство відповідно до обраної потужності відноситься до 2 групи.
Також необхідно підібрати коефіцієнти нерівномірності: коефіцієнт добової нерівномірності (Кд) і коефіцієнт годинної нерівномірності (Кч).
Для визначення коефіцієнта годинної нерівномірності, необхідно розрахувати максимальне добове надходження зерна (адм).
Спочатку потрібно розрахувати середньодобове надходження зерна в період заготовок:
ад=0,8А/Пр;
Потім потрібно розрахувати максимальне добове надходження зерна за період заготовок:
адм= адд;
Також необхідно розрахувати середньогодинне надходження зерна (агод) і максимальне годинне надходження зерна в період заготовок (ачм):
агодд/24;
агодмчч.
Всі розрахунки приведені в таблиці 1.4.

Таблиця 1.4 – Розрахунок необхідних показників
Група підприємств 2
Розрахунковий період заготівель, сут Пр 20
Коефіцієнт перерахунку із залікової маси в фізичну Кф 1,06
Коефіцієнт добової не рівномірності Кд 1,6
Об`єм заготівель зерна в фізичній масі А 26454,19
Середньодобове надходження зерна ас 1058,17
Максимальне надходження зерна асм 1693,07
Коефіціент годинної не рівномірності Кг 1,8
Cередньогодинне надходження зерна аг 44,09
Максимальне годинне надходження агод 79,36

Далі необхідно охарактеризувати партії зерна, які поступають на підприємство. Для цього потрібно визначити проектуєме співвідношення кількості зерна різних культур по вологості і засміченості з врахуванням характеристики кліматичних умов району. Характеристика зерна, що поступає на проектоване підприємство, представлена в таблиці 1.5.


Таблица 1.5. Характеристика зерна, що надходить
Культура А, т 0,8А,т Кількість зерна, що надходить
З вологістю зерна З засміченістю зерна
до 15% 15-17% 17-22% 22-26% більше 26% до 1% 1-3% 3-5% більше 5%
% 40 30 30 0 0 20 60 10 10
26454,19 21163,35 8465,34 6349,00 6349,00 0,00 0,00 4232,67 12698,01 2116,33 2116,33
Пшениця 11551,40 9241,12 9241,12 3500 5741,12
Ячмінь 8145,22 6516,17 6516,17 1000 4516,17 1000
Горох 5294,39 4235,51 4235,51 1700 935,51 1600
Кукуруза 1463,18 1170,54 1170,54 700 470,54
Всього 9241,12 6516,17 5406,06 4500 12657,30 1935,51 2070,54

Число партій (Р), що поступають на підприємство впродовж розрахункового періоду заготовок приймають залежно від об'єму заготівель.
Число партій за добу (Рс) приймають з врахуванням всіх попередніх параметрів.
В результаті було прийнято:
Число партій, що поступають на підприємство Р=10.
Число партій, що поступають на підприємство за добу Рс =8.
Базуючись на проектному розбитті об'єму партій (таблиця 1.5) був розрахований об'єм всіх партій, що поступають, дана характеристика зерна кожної партії і вибрані партії, що направляються на сушку і очищення. Результати приведені в таблиці 1.6.
Таблица 1.6. Характеристика партій зерна
Номер партії Масовая доля партії,% Розрахункова маса партії, т Приймаєм Необхідність сушки Необхідність очистки
маса партії культура влажность, % засоренность, %
1 35 7407,17 3500,00 пшениця 14,5 1 - -
2 23 4867,57 5741,12 пшениця 14,5 2 - +
3 15 3174,50 1000,00 ячмінь 15,3 1 + -
4 10 2116,33 4516,17 ячмінь 15,3 2 + +
5 6 1269,80 1000,00 ячмінь 15,3 3,5 + +
6 4 846,53 1700,00 горох 17 2 + +
7 3 634,90 935,51 горох 17 3,5 + +
Продовження таблиці 1.6.
8 2 423,27 1600,00 горох 17 5 + +
9 1,5 317,45 700,00 кукуруза 17 2 + +
10 0,5 105,82 470,54 кукуруза 17 5 + +
Всього 100 21163,35 21163,35


Розрахунок устаткування для обліку кількості зерна.
Кількість і продуктивність вагів повинна відповідати продуктивності технологічних ліній і транспортних потоків.
Необхідну кількість вагів визначають за формулою:

Nв=0,000666*А*Кдч*tчр*Ga,

де А – кількість зерна, що приходить від хлібоздавальників за період заготівель,т;
Пр – тривалість розрахункового періоду заготівель;
Кд, Кч – коефіцієнти добової і годинної нерівномірності;
    Ga – розрахункова вантажопідйомність автомобілів (при проектуванні середня розрахункова вантажопідйомність автомобілів складає 8 т).
tч – час, необхідний для двократного зважування автомобіля, хв.
Час, необхідний для двократного зважування автомобіля було прийнято 4,7 хв.
Тоді
    Nв=0,000666*26454,19*1,6*1 8*4,7/20*8=1,49

З формули виходить, що однієї одиниці устаткування не вистачить, однозначно приймаємо 2 одиниці автомобільних вагів. Місткість надвісового бункера і продуктивність транспортних механізмів, обслуговуючих ваги, приймаємо відповідно до технічних характеристик вагів. Технічна характеристика приведена в таблиці 1.7.

Таблиця 1.7. Технічна характеристика автоматичних порційних вагів ВАП-1000-212 (ДН-1000)
Характеристика Значення
Пропускна здатність, т/ч 120
Об`єм ковша, м3 2,1
Величина зважуємої порції, кг 1000
Ємність бункера, т:
надвагового 12
підвагового 1

Місткість підвагового бункера для автоматичних вагів визначають по формулі:
Ем=Qт*tож/60, т
де Qт – продуктивність транспортних механізмів(175 т/час);
tож – час чекання зміни партії зерна, хв;
tож=tтр+tтел+1,5, хв
    tтр – час, необхідний для звільнення від зерна транспортних механізмів після вагів;
1,5 – час, необхідний для перемикання клапана поворотної труби;
tтел – тривалість перестою маршруту.
Тоді:
tож=2,2+2,5+1,5=6,2 мин.
Ем=175*6,2/60=18,08 т.

Розвантаження зерна з автомобільного транспорту
Технологічні лінії прийому зерна з автомобільного транспорту повинні забезпечувати формування партії по культурах, призначенні і якості. Необхідну кількість транспортних ліній прийому зерна з автомобільного транспорту (Nл) визначають за максимальним годинним надходженням зерна з автомобільного транспорту від хлібоздавальників (ач) і продуктивності окремих транспортних ліній приймання зерна (Qл) при відповідному числі партій зерна, направленого на кожну технологічну лінію.
Nл= ач*1,2/ Qлквз;
де Qл – продуктивність лінії прийому зерна з автотранспорту, визначається залежно від продуктивності транспортуючого устаткування, числа партій, що приймаються на лінії за добу і середній вантажопідйомності автотранспорту. Була прийнята 137 т/ч.
Кк – коефіцієнт, що враховує зниження продуктивності транспортного устаткування, при переміщенні культур з натурою, що відрізняється від натури пшениці;
Квз – коефіцієнт, що враховує зниження продуктивності транспортного устаткування при переміщенні зерна різної вологості і засміченості;
1,2 – коефіцієнт, що враховує різнотипність способів доставки зерна. Результати розрахунків зведені в таблиці 1.8.
















Партія Культури Фізична маса Коєфіцієнт добовоїнерівномірнос і Максимльне надходження зерна Коефіцієнт годинної нерівномірності Максимальне годинне надходження зерна з автотранспорта від здатчиків








Продуктивність ліній
Коефіцієнт враховуючий зниження продуктивності транспортного обладнання при переміщенні культур з різною натурою Коефіцієнт враховуючий зниження продуктивності транспортного обладнання при переміщенні культур з різною вологістю Необхідна кількість транспортних ліній Кількість партій на лінію






Кількість партій за сутки
0,8А Кд ад Кг аг Кк Квз Рлд Рд
1 пшениця 3500,00 1,6 175,00 1,80 13,13
137
1 1 0,11
2 пшениця 5741,12 1,6 286,07 1,80 21,53
137
1 1 0,19
3 ячмінь 1000,00 1,6 50,00 1,80 3,75 137 3 1 0,01
4 ячмінь 4516,17 1,6 225,81 1,80 16,94 137 3 1 0,05
5 ячмінь 1000,00 1,6 50,00 1,80 3,75 137 3 1 0,01
6 горох 1700,00 1,6 85,00 1,80 6,38 137 0,9 0,9 0,07
7 горох 935,51 1,6 46,78 1,80 3,51 137 0,9 0,9 0,04
8 горох 1600,00 1,6 80,00 1,80 6,00 137 0,9 0,9 0,06
9 кукурудза 700,00 1,6 35,00 1,80 2,63
137
1 0,9 0,03
10 кукурудза 470,54 1,6 23,53 1,80 1,78
137
1 0,9 0,02
Задано 0,59
Приймаємо 1 4

8
Таблиця 1.8. Розрахунок необхідної кількості транспортних ліній прийому зерна





































Продуктивність автомобілерозвантаж вача визначаємо по формулі:
Qа= Qатпвз/1,2

Qат – технічна продуктивність автомобілерозвантажу ача певної марки залежно від середньої вантажопідйомності автотранспорту. Оскільки автомобілеразгрузчик У15-УРБ, то його технічна продуктивність рівна 140 т/ч.
Кп – коефіцієнт, що враховує зниження технічної продуктивності транспортного устаткування лінії, кількості партій, що приймаються за добу, і середньої вантажопідйомності транспорту. Оскільки продуктивність транспортного обладнання 350т/ч,то Кп=0,91
Якщо продуктивність автомобілерозвантажу ача нижча за продуктивність приймальної лінії (Qa<qл), необхідно передбачити установку двох автомобілероз вантажувачів на одну лінію.
Ємкість приймального бункера під автомобілерозвантажу ачем приймаємо не менше 25т. В разі високого рівня грунтових вод, допускається приймати ємкість приймального бункера не менш максимальної вантажопідйомності автомобіля з врахуванням продуктивності розвантажувальних транспортних механізмів.
Для формування партій зерна за якісними показниками передбачається накопичувальні ємкості в об'ємі добового надходження зерна, але не менше 150т для кожної лінії прийому зерна.
Висновок до розділу

В цьому розділі було представлено техніко-економічне обґрунтування, розраховано виробничу потужність, також приведені партії, що зберігаються. Було розраховано необхідну кількість вагів та кількість транспортних ліній.





        Моделювання технологічного процесу.

        Вибір загальної технологічної схеми підприємства.

Технологічна схема підприємства при проектування не придбала значних змін. Етапи технологічного процесу не були змінені. Схема етапів технологічного процесу представлена на рис.1.


Рис.1 Принципова технологічна схема

Елеватор, як повністю механізоване зерносховище, призначене для виконання всіх навантажувально-розвантажувальних робіт, повної технологічної обробки і зберігання зерна, можна розглядати як комплексне об'єднання наступних основних пристроїв і споруд: робоча будівля з технологічним і транспортним устаткуванням; силосний корпус з технологічним і іншим устаткуванням; пристрою для приймання зерна з автомобілів і вагонів; пристрою для відпустки зерна на різних види транспорту і зернопереробні підприємства; цех відходів; системи аспірації і видалення пилу.
У робочій будівлі розміщено зерноочисне устаткування, зерносушарку, основні норії, ваги, аспіраційне устаткування. Силосні корпуси різної конструкції складаються з окремих силосів. Зерно з робочої будівлі поступає в силоси по транспортерах, розташованих у верхній надсилосній галереї. У підсилосному поверсі також вмонтовуються транспортери, що подають зерно з силосів в робочу будівлю. Пристрій для вивантаження зерна з автомобільного транспорту обладнаний автомобілепідйомника и різної конструкції. З приймальних бункерів зерно подається в робочу будівлю транспортерами, розташованими в підземній або надземній транспортерній галереї.
Приймальний пристрій на залізниці з'єднується з робочою будівлею також транспортерами, розміщеними в наземній транспортерній галереї.
Технологічну схему роботи елеватора будують за принципом послідовної обробки зерна в потоці від моменту його приймання і до завантаження на зберігання. Якщо продуктивність технологічних машин нижча за продуктивність транспортного устаткування, то машини обладнали оперативними бункерами до і після його обробки. Завдяки цьому забезпечується безперервність потоку при обробці зерна, а також при всіх останніх операціях. Схема руху зерна на елеваторі повинна включати у всіх випадках, окрім виконання істоти самої операції, кількісний і якісний облік. Це досягається включенням в схему вагів і пристроєм місць відбору проб зерна для подальшого його аналізу.
Обладнання, що використовується на підприємстві:
    При прицомі зерна використовується автомобилерозвантажу ач У15-УРБ.
    Вагонорозвантажувач ЦРМ-8.
    Циклон 4БЦШ-500.
    Норії 175 т/час.
    Сепаратор БСХ-100.
    Транспортери К4УТФ-320.
    Цепні конвеєри КЦМ-30.
    Зерносушарка ДСП-24.

1.2.2. Розрахунок необхідного технологічного, транспортного і допоміжного устаткування відділення.
Все зерно, що поступає на підприємство, піддається очищенню від домішок до кондицій, що відповідають цільовому призначенню. Методика розрахунку необхідного устаткування для очищення зерна передбачає таку послідовність:
• Встановлення характеристики зерна, що поступає на потокову лінію в основний період заготівель по окремих партіях;
• Визначення повторності очищення різних партій зерна з врахуванням їх вихідної засміченості і цільового призначення;
• Розрахунок потрібної загальної годинної продуктивності сепараторів або інших зерноочисних машин для кожної повторності очищення зерна;
• Вибір типа зерноочисних машин для проектованого очищення зерна і розрахунок їх експлуатаційної продуктивності;
• Розрахунок кількості вибраних зерноочисних машин;
• Розрахунок ємкості бункерів, що встановлюються над і під зерноочисними машинами.
Повторність очищення різних партій зерна визначається залежно від ефективності очищення зерна різного якісного стану. Дані до реконструкції занесені в таблицю 1.2.1.




Таблиця 1.2.1. Визначення повторності очистки різних партій зерна
№ партії А(0,8А) Базисний зміст сміттєвої домішки Характеристика зерна 1 очистка 2 очистка 3 очистка
W Зміст сміттєвої домішки % ? Зміст сміттєвої домішки % Відходи, % ? Зміст сміттєвої домішки % Відходи,% ? Зміст сміттєвої домішки % Відходи, %
1 3500,00 1 14,5 1 43 0,00 0,00 43 0,00 0,00 43 0,00 0,00
2 5741,12 1 14,5 2 43 1,14 0,86 43 0,65 0,49 43 0,00 0,00
3 1000,00 1 15,3 1 43 0,00 0,00 43 0,00 0,00 43 0,00 0,00
4 4516,17 1 15,3 2 43 1,14 0,86 43 0,65 0,49 43 0,00 0,00
5 1000,00 1 15,3 3,5 43 1,99 1,50 43 1,14 0,86 43 0,65 0,49
6 1700,00 1 17,0 2 36 1,28 0,72 43 0,73 0,55 43 0,00 0,00
7 935,51 1 17,0 3,5 36 2,24 1,26 43 1,28 0,96 43 0,73 0,55
8 1600,00 1 17,0 5 36 3,20 1,80 43 1,82 1,38 43 1,04 0,78
9 700,00 1 17,0 2 36 1,28 0,72 43 0,73 0,55 43 0,00 0,73
10 470,54 1 17,0 5 36 3,20 1,80 43 1,82 1,38 43 1,04 0,78

Загальна необхідна продуктивність сепараторів (Qc) визначаеться за формулою:
Qc=0,04/Пр1122+…+Аn/Kn),
де А1, А2… - кількість зерна в даній партії, т;
К1, К2… - коефіцієнт, враховуючий культуру, вологість зерна та зміст домішок.
Попереднє очищення від грубих і легких домішок проводиться для всього зерна, що надійшло на підприємство. Для цього застосовують ворохоочисники.
Необхідна кількість машин для очищення зерна та їх продуктивність відповідає продуктивності лінії з приймання зерна для забезпечення очищення зерна в потоці. На першу очитку надходить все зерно,що привозиться на підприємство. На друге очищення надходить менше зерна, так як видаляється частина домішок після першої сепарації, і маса зерна при сушінні зменшується залежно від вологості зерна. Маса просушеного зерна, спрямованого на друге очищення становить:
А= (А-mотх1)(100-w1)/(100-w2)
По кількості зерна, що подається на першу, другу та третю очистку розраховуеться годинна продуктивність сепараторів за формулою:
Qc=(Ao*Kд)/Пр*t,
де Ао – кількість зерна, що подаєтьсяь на очистку, т;
Кд – коефіцієнт добової нерівномірності надходження зерна;
t – число часів работи зерноочисних машин за добу, в основний період заготівель (приймаємо 20 годин).
Необхідна кількість сепараторів визначається за формулою:
Nc=Qc/Qсп,
де Qсп – паспортна продуктивність сепаратора, т/год.
Ємкість бункерів, що встановлюються над і під зерноочисними машинами, розраховується на 2-3 годинну роботу машин, але не менш годинній продуктивності транспортного обладнання.
Розрахунок потрібної загальної продуктивності та кількості сепараторів приведено в таблиці 1.2.2.






    Таблиця 1.2.2. Розрахунок потрібної загальної продуктивності та кількості сепараторів
№ партії 0,8А W 1 очистка 2 очистка 3 очистка маса зерна для зберігання маса відходів
маса зерна для очистки,т відходи маса зерна для очистки, т відходи маса зерна для очистки,т відходи
% маса, т % маса, т % маса,т
1 3500 14,5 3500 0 0 3500
2 5741,12 14,5 5741,12 0,86 49,3736 5658,65 0,49 27,74 5630,92 5630,92 77,11
3 1000 15,3 1000 0 0,00 1000
4 4516,17 15,3 4516,17 0,86 38,84 4409,65 0,49 21,62 4388,04 4388,04 60,46
5 1000 15,3 1000 1,505 15,05 970,06 0,86 8,32 961,74 0,65 6,23 955,51 29,61
6 1700,00 17 1700,00 0,72 12,24 1628,89 0,55 8,97 1619,92 1619,92 21,21
7 935,51 17 935,51 1,26 11,79 891,50 0,96 8,59 882,91 0,73 6,43 876,49 26,80
8 1600,00 17 1600,00 1,8 28,8 1516,39 1,38 20,87 1495,53 1,04 15,55 1479,98 65,21
9 700,00 17 700,00 0,72 5,04 670,72 0,55 3,69 667,03 667,03 8,73
10 470,54 17 470,54 1,8 8,47 445,95 1,38 6,14 439,82 1,04 4,57 435,24 19,18
Всього 21163,35 21163,35 169,60 16191,82 105,92 11697,86 32,78 20553,12 308,30
Кд 1,6
Пр 20
t 20
Qc 84,65 64,77 46,79
Qcп 100
Nc 0,85 0,65 0,47
Кількість сепараторів 1 1 1




Розрахунок зерносушильного обладнання
При реконструкції підприємств, що діють, необхідно використовувати найбільш прогресивні типи зерносушарок.
Вибір режимів для сушки зерна здійснюється відповідно до «Інструкції по сушці продовольчого, кормового зерна, насіння» №9-3-82. Кількість зерна, що піддається сушці визначається по формулі:
Ас=0,8А*Квпк,
де Кв– коефіцієнт переведення фізичних тон в планові тонни сушки;
Кк – коефіцієнт, що враховує зміну продуктивності сушарки залежно від просушуваної культури;
Кп – коефіцієнт, що враховує цільове призначення зерна Кп = 1.
Загальна продуктивність зерносушарок хлібоприймального пункту визначається по формулі:
Qзсс/(20,5Пр),
20,5 – розрахункове число годин роботи зерносушарок за добу. Розрахунок продуктивності зерносушарок представлений в таблиці 1.2.3.
Таблиця 1.2.3. Розрахунок продуктивності зерносушарок
№ партії А, т Характеристика партії Кв Кк Кn Ас Пр Розрахункове число часів роботи зерносушарок за добу сутки Qзс
Культура W, %
1 3500,00 пшениця 14,5 0,67 1,0 1,0 2345,00 20 20,5 5,72
2 5741,12 пшениця 14,5 0,67 1,0 1,0 3846,55 20 20,5 9,38
3 1000,00 ячмінь 15,3 0,67 0,8 1,7 911,20 20 20,5 2,22
4 4516,17 ячмінь 15,3 0,67 0,8 1,7 4115,14 20 20,5 10,04
5 1000,00 ячмінь 15,3 0,67 0,8 1,7 911,20 20 20,5 2,22
6 1700,00 горох 17 0,67 0,9 1,0 1025,10 20 20,5 2,50
7 935,51 горох 17 0,67 0,9 1,0 564,11 20 20,5 1,38
8 1600,00 горох 17 0,67 0,9 1,0 964,80 20 20,5 2,35
9 700,00 кукурудза 17 0,67 1,0 1,0 469,00 20 20,5 1,14
10 470,54 кукурудза 17 0,67 1,0 1,0 315,26 20 20,5 0,77
Всього 21163,35 15467,37 37,73

Розрахункова кількість зерна, яке може просушити одна зерносушарка за весь період заготівель визначається за формулою:
Qр.зс=Qзс.ппер*20,5*Кз,
де Qзс.п – продуктивність зерносушарки за паспортом, т/год;
Кпер – коефіцієнт, враховуючий зниження продуктивності зерносушарки в залежності від кількості направлених на неї партій зерна;
Кз – коефіцієнт, враховуючий зниження продуктивності при работі в комплексі з зерносховищами.
Емкість накопичувальних бункерів для вологого та сухого зерна повинна забезпечувати безперебійну роботу зерносушарки не менше 8 годин.
Розрахунок кількості основних норій
Норії, що встановлюються на хлібоприймальних підприємствах, поділяються залежно від технологічного призначення на основні та спеціалізовані.
До спеціалізованих норій відносять:
      Зерносушильні;
      Для розширювальних ємностей при різновисоких силосних корпусах;
      Подаючі зерно на попереднє очищення в потоці приймання;
      Для транспортування відходів.
Для кращого використання основних норій рекомендується передбачати можливість подачі кожного основного потоку зерна не менше, ніж на 2 норії та забезпечення технологічними схемами порівняно однакової тривалості роботи основних норій протягом доби.
При розрахунку необхідної продуктивності і кількості основних норій було проведено:
      Встановлення основних операцій, що виробляються на елеваторі;
      Визначено добовий обсяг роботи та їх одночасність з основних операцій;
      Підібрано тип норії, її необхідна продуктивність, розрахована кількість годин роботи норії по кожній операції;
      Визначено необхідну кількість основних норій.
Добовий обсяг роботи по основних операціях визначається з урахуванням кількості різного виду зерна, що піддається технологічному переміщенню, з урахуванням коефіцієнтів, що змінюють продуктивність норій, що залежать від культури та якісної характеристики зернової маси; коефіцієнтів використання норій.
При виборі типу і продуктивності норії необхідно враховувати розрахункову продуктивність потоків. Допускається використання на елеваторах норій різної продуктивності.
Кількість годин роботи норії по кожній операції розраховується за формулою:
Нгз/(Qнвквз), годин
де Аз - кількість зерна певного виду для кожної операції, т;
Qн - продуктивність норії, т / год;
Кв - коефіцієнт використання паспортної продуктивності.
Необхідна кількість норій визначається за формулою:
Nн=?Нг/(24*Кt),
де Кt - коефіцієнт використання за часом (приймають в залежності від розрахункової кількості норій). Приймаються 0,7.
Розрахунок добового обсягу роботи з основних операцій, кількості годин роботи норії по кожній операції і необхідного числа основних норій наведено в таблиці 1.2.4.



Таблица 1.2.4. Розрахунок необхідної кількості норій
Культура
пшениця пшениця ячмінь ячмінь ячмінь горох горох горох кукурудза кукурудза Всього
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Операція1: Підйом розвантаженого зерна
Кількість зерна окремого виду, для кожної операції (Аз) 175,00 287,06 50,00 225,81 50,00 85,00 46,78 80,00 35,00 23,53 1058,17
Коефіцієнт використання паспортної продуктивності (Кв) 0,85 0,85 0,85 0,85 0,85 0,85 0,85 0,85 0,85 0,85
Коефіцієнт, який залежить від транспортуємої культури (Кк) 1 1 0,9 0,9 0,9 0,8 0,8 0,8 1 1
Коефіцієнт, який залежить від якісної характеристики зерновой маси (Квз) 1 1 1 1 1 0,9 0,9 0,9 0,9 0,9
Продуктивність норій 175 175 175 175 175 175 175 175 175 175
Кількість годин роботи норій по даній операції 1,18 1,93 0,37 1,69 0,37 0,79 0,44 0,75 0,26 0,18 7,95
Операція 2: Підйом первинно очищеного зерна
Кількість зерна окремого виду, для кожної операції (Аз) 175,00 284,59 50,00 223,87 49,25 84,39 46,19 78,56 34,75 23,10 1049,69
Коефіцієнт використання паспортної продуктивності (Кв) 0,9 0,9 0,9 0,9 0,9 0,9 0,9 0,9 0,9 0,9
Коефіцієнт, який залежить від транспортуємої культури (Кк) 1 1 0,9 0,9 0,9 0,8 0,8 0,8 1 1
Коефіцієнт, який залежить від якісної характеристики зерновой маси (Квз) 1 1 1 1 1 0,9 0,9 0,9 0,9 0,9
Продуктивність норій 175 175 175 175 175 175 175 175 175 175
Кількість годин роботи норій по даній операції 1,11 1,81 0,35 1,58 0,35 0,74 0,41 0,69 0,25 0,16 7,45

Продовження таблиці 1.2.4.
Операція 3: Підйом просушеного зерна
Кількість зерна окремого виду, для кожної операції (Аз) 175,00 282,93 50,00 220,48 48,50 81,44 44,57 75,82 33,54 22,30 1034,59
Коефіцієнт використання паспортної продуктивності (Кв) 0,9 0,9 0,9 0,9 0,9 0,9 0,9 0,9 0,9 0,9
Коефіцієнт, який залежить від транспортуємої культури (Кк) 1 1 0,9 0,9 0,9 0,8 0,8 0,8 1 1
Коефіцієнт, який залежить від якісної характеристики зерновой маси (Квз) 1 1 1 1 1 0,9 0,9 0,9 0,9 0,9
Продуктивність норій 175 175 175 175 175 175 175 175 175 175
Кількість годин роботи норій по даній операції 0,00 1,80 0,00 1,56 0,34 0,72 0,39 0,67 0,24 0,16 5,87
Операція 4:Підйом вторинно очищеного зерна
Кількість зерна окремого виду, для кожної операції (Аз) 0,00 281,55

Скачать работу


Скачать работу с онлайн повышением оригинальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru


Смотреть полный текст работы бесплатно


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.