Здесь можно найти учебные материалы, которые помогут вам в написании курсовых работ, дипломов, контрольных работ и рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.
ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

 
Поиск учебного материала на сайте
Поиск по названию работы
Поиск по тексту работы

Повышение оригинальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение оригинальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения оригинальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, РУКОНТЕКСТ, etxt.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии так, что на внешний вид, файл с повышенной оригинальностью не отличается от исходного.

Результат поиска





2. Проектна частина.

В ході розробки проекту було проведено реконструкції елеватора ХКЗ в місті Харкові. У ході реконструкції було замінено старі бетонні силоси, які почали руйнуватися на циліндричні залізні.
Для зберігання великих однорідних партій зерна останнім часом почали застосовувати сталеві силоси великої місткості, з'єднані між собою і з робочими будівлями транспортерними галереями і тунелями.
Практика зарубіжного будівництва, практичний досвід роботи в нашій країні показують, що сталеві силоси, порівняно зі збірними залізобетонними, більш зручні, економічні, вимагають для зведення менших трудовитрат. Для виготовлення кращих зразків сталевих силосів витрачається така ж кількість сталі, як і для залізобетонних, а витрата бетону та залізобетону знижується більш ніж у 5 разів.
Невелика маса конструкцій сталевих силосів дозволяє різко знизити транспортні витрати, скоротити витрати на будівельні машини, особливо при будівництві в глибинних районах, і відкриває можливість зводити елеватори на будівельних ділянках з малою несучою спроможністю грунтів.
Конструкції сталевих силосів можливо виготовляти повністю в заводських умовах, доставляти на будівельний майданчик укрупненими елементами, що дозволить вести швидкий монтаж їх і скоротити термін зведення.
Нові металеві силоси були виготовлені ВАТ машинобудівним заводом «Комсомолець», типа МСВУ розроблені в відповідності з ТУУ 45.6-00931750-001:2007 (силоси металеві вентилюємі уніфіковані типа МСВУ, р2. Розмір силосів: діаметр силосів 12,3 м, а висота 23,6м. У залежності від місткості і діаметра силосів товщину листів стінок силосів приймають відповідно до розрахунку 0,8 ... 7 мм, поєднуючи їх зварюванням встик або болтами внахлестку. Для додання стінам силосів жорсткості застосовують гофрований сталевий лист. Основним недоліком конструкцій з полистовою збіркою є велика кількість монтажних з'єднань.
Витрата сталі на 1000 т місткості становить близько 40 т, з них половина припадає на підсилосних частину. З метою зменшення витрати сталі розробляються подібні споруди без підсилосного поверху.
Висновок

У ході розробки проекту було проведено реконструкції елеватора ХКЗ. У ході реконструкції було замінено старі бетонні силоси, які почали руйнуватися на циліндричні залізні.
У результаті цієї заміни підвищується ефективність використання виробничої площі, скорочуються витрати на обслуговування та ремонт, у зерновій масі скорочуються небажані процеси такі як самозігрівання, розвитку мікрофлори та ін
Також скорочується число транспортуючого обладнання, так як склади перебували на деякій відстані один від одного, за рахунок цього була порівняно велика довжина транспортерів. При установці металевих круглих силосів довжина транспортуючих ліній значно знижується, а отже і знижуються енергетичні витрати на харчування обладнання.


















Список використаної літератури
    Анісімова Л.В. Проєктування елеваторів: Учебний посібник / Алт.гос. тех-н.- Барнаул: Видавництво АлтГТУ , 2004 – 167 стр.
    Методичні вказівки по проектуванні елеваторів.
    www.bibliotekar.ru
    ru.wikipedia.org

и т.д.................



Наименование:
курсовая работа Проект реконструкцї елеватора ХКЗ

Информация:

 Тип работы: курсовая работа. Добавлен: 13.10.2012. Год: 2012. Страниц: 16. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

Харківський національний технічний університет
сільського господарства імені П. Василенка

Кафедра технологій переробних
і харчових виробництв

курсовий проект
з навчальної дисципліни «Технологія галузі»
на тему:
“Проект реконструкції елеватора ХКЗ”

02.26/6___–ПЗ


              Виконала студентка гр.45 ТЗ
              Головко І. О.

              Керівник
ас. Теймурова А.Т.


              Харків 2011 р.
Зміст

Вступ…….………………3
    Розрахункова частина………..4
      Техніко-економічне обгрунтування потужності підприємства, що проектується………………..….4
      Моделювання технологічного процесу……….………16
        Вибір загальної технологічної схеми підприємства………16
        Розрахунок необхідного технологічного, транспортного та допоміжного обладнання ………18
        Розрахунок місткості силосів………..………...28
    Проектна частина……….……………...33
Висновок………………..34
Список використаної літератури………..……….…..….35

















Вступ

В ході розробки курсового проекту проводилось проектування реконструкція одного з виробничих приміщень «Харківського комбікормового заводу» - елеватора. Приведена схема єдиного алгоритму розрахунку, описані особливості проектування технологічних схем елеваторів, дані основи об'ємноплануючих рішень елеваторів.
В курсовому проекті особливу увагу приділено заміні бетонних силосів на новіші металеві.
В ході курсового проекту вирішується проблема забезпечення якісного збереження зерна та продуктів його переробки, це завдання, має велике значення у всіх країнах світу.
Одним з основних шляхів вирішення даної задачі є будівництво нових і реконструкція діючих зерносховищ з урахуванням досягнень науки і техніки в галузі зберігання зерна. Зерносховища повинні бути спроектовані з використанням новітніх технологій, оснащені сучасним високоефективним обладнанням, мати високу ступінь механізації та автоматизації виробничих процесів. Місткість зерносховища повинна відповідати потреби місцевості, господарства, в яких передбачається його будівництво. Нарешті, проектування, будівництво, реконструкція зерносховищ повинні вестися з мінімальною затратою коштів, а їх експлуатація - забезпечити найкоротші терміни окупності капітальних вкладень.
Все вищезазначене можливо при застосуванні прогресивних методів проектування підприємств. Це дозволить підвищити продуктивність праці проектувальників, поліпшити якість проектів, знизити їх собівартість.







    Розрахункова частина
      Техніко - економічне обгрунтування потужності підприємства, що проектується

Техніко-економічне обгрунтування (ТЕО) - це аналіз, розрахунок, оцінка економічної доцільності здійснення запропонованого проекту будівництва, спорудження підприємства, створення нового технічного об'єкту, модернізації та реконструкції існуючих об'єктів. ТЕО засноване на порівняльнії оцінці витрат і результатів, встановлення ефективності використання, строку окупності вкладень.
Техніко-економічне обгрунтування є необхідним для кожного інвестора дослідженням, в ході підготовки якого проводиться ряд робіт з вивчення й аналізу всіх складових інвестиційного проекту та розробці термінів повернення вкладених у бізнес коштів. Для розробки ТЕО необхідна комплексна робота групи фахівців - економістів, фінансистів, юристів та ін
Розробка ТЕО необхідна, коли потрібно довести необхідність вибору саме пропонованого варіанту обладнання, технології, процесу, і т.п. Розробка техніко-економічного обгрунтування виробляється для проектів, впровадження нових технологій, процесів та устаткування на вже існуючому працюючому підприємстві, тому аналіз ринку, маркетингова стратегія, опис компанії та продукту, а також аналіз ризиків у ньому часто не потрібно.

Характеристика району обгрунтування

Ленінський район - адміністративний район у західній частині міста Харкова. Утворений в 1918 році, до 1924 р. називався Івано-Лисогірський. У 1924 році, після смерті В.І. Леніна, отримав нинішню назву і його не міняв. Займає територію 30,4 кв. км, населення складає 91,3 тисяч чоловік. На території району знаходиться 357 вулиць і провулків. Загальна кількість будинків становить 9635, довжина доріг 182,7 км.


В районі знаходяться залізничні станції Харків - Пасажирський та Харків - Сортувальний, а також управління Південної залізниці і керування Харківського метрополітену.
Промисловість району представлена ??61 підприємством, з них:
• машинобудування - 19 підприємств;
• металургія і обробка металу - 8 підприємств;
• харчова промисловість - 8 підприємств;
• легка промисловість - 7 підприємств;
• виробництво дерева - 1 підприємство;
• целюлозно-паперова та поліграфічна промисловість - 5 підприємств;
• хімічна і нафтохімічна промисловість - 5 підприємств;
• виробництво тепла - 4 підприємства;
• виробництво будматеріалів - 2 підприємства;
• інше виробництво - 2 підприємства.



Визначення виробничої потужності.
Для визначення виробничої потужності зерносховища при проектування і ємкостей силосів необхідно:
    Визначити необхідну ємкість зерносховища. Її визначають за формулою:
    Е=АnЦ(Р1µ1+ Р2µ2+ Р3µ3+ Р4µ4+ Р5µ5+ Р6µ6+ Р7µ7), т
Де: Аn – коефіцієнт, що враховує перехідний залишок зерна на початок заготовок; Аn=1,05;
Ц – коефіцієнт, що враховує відвантаження зерна на протязі місяця; Ц=0,9;
Рn – кількість зерна різних культур в заліковій вазі в. т., що поступає за весь період заготовок;
µn – коефіцієнт на розміщення різних культур і різноякісних партій культур.
Визначення загальної потрібної ємкості зерносховищ приведене в таблиці 1.1.
    Розрахувати баланс виробництва і переробки зерна по району обґрунтування. Спочатку визначається перспективний обсяг виробництва сировини в районі обґрунтування, потім – можливий об'єм його переробки на підприємствах, що діють і будуються, в тому ж районі. Дані приведені в таблиці 1.2.
Таблиця 1.2. Баланс виробництва та переробки зерна по району обґрунтування

Після обгрунтування необхідної загальної виробничої потужності зерносховища проводиться визначення кількості зерна в заліковій масі, яке планується на зберігання на проектуємому підприємстві.
Таблиця 1.3. Кількість зерна різних культур, для зберігання яких проектується зерносховище

    Визначити кількість зерна в заліковій вазі, яке планується для зберігання на проектованому підприємстві.
При проектуванні всі розрахунки ведуться з врахуванням об'єму заготовок зерна у фізичній масі:
А=Аз*Кф,
де А – об'єм заготівель зерна у фізичній масі, т;
Кф – коефіцієнт переводу залікової маси у фізичну. Він встановлюється технологічними розвідками на конкретних підприємствах в реальних умовах;
Для визначення Кф необхідно обґрунтувати розрахунковий період заготовок. Розрахунковий період заготовок (Пр) – період найбільш інтенсивного вступу зерна автотранспортом, визначається термінами збору урожаю, кліматичними умовами і організацією заготовок.
За розрахунковий період заготовок на підприємство поступає 80% запланованого об'єму заготовок зерна. На даному підприємстві розрахунковий період заготівель складає 20 діб. Виходячи з цього був визначений коефіцієнт переведення залікової маси у фізичну Кф =1,06.
4) Визначити групу підприємства. Підібрати необхідні для проектованого підприємства значення добового об'єму заготовок, кількість автомобілів, що поступають, в добу, число середньодобових зразків в добу. Залежно від об'єму заготовок підприємства елеваторної промисловості підрозділяються на 6 груп. Проектоване підприємство відповідно до обраної потужності відноситься до 2 групи.
Також необхідно підібрати коефіцієнти нерівномірності: коефіцієнт добової нерівномірності (Кд) і коефіцієнт годинної нерівномірності (Кч).
Для визначення коефіцієнта годинної нерівномірності, необхідно розрахувати максимальне добове надходження зерна (адм).
Спочатку потрібно розрахувати середньодобове надходження зерна в період заготовок:
ад=0,8А/Пр;
Потім потрібно розрахувати максимальне добове надходження зерна за період заготовок:
адм= ад*Кд;
Також необхідно розрахувати середньогодинне надходження зерна (агод) і максимальне годинне надходження зерна в період заготовок (ачм):
агод=ад/24;
агодм=ач*Кч.
Всі розрахунки приведені в таблиці 1.4.

Таблиця 1.4 – Розрахунок необхідних показників

Далі необхідно охарактеризувати партії зерна, які поступають на підприємство. Для цього потрібно визначити проектуєме співвідношення кількості зерна різних культур по вологості і засміченості з врахуванням характеристики кліматичних умов району. Характеристика зерна, що поступає на проектоване підприємство, представлена в таблиці 1.5.


Таблица 1.5. Характеристика зерна, що надходить

Число партій (Р), що поступають на підприємство впродовж розрахункового періоду заготовок приймають залежно від об'єму заготівель.
Число партій за добу (Рс) приймають з врахуванням всіх попередніх параметрів.
В результаті було прийнято:
Число партій, що поступають на підприємство Р=10.
Число партій, що поступають на підприємство за добу Рс =8.
Базуючись на проектному розбитті об'єму партій (таблиця 1.5) був розрахований об'єм всіх партій, що поступають, дана характеристика зерна кожної партії і вибрані партії, що направляються на сушку і очищення. Результати приведені в таблиці 1.6.
Таблица 1.6. Характеристика партій зерна


Розрахунок устаткування для обліку кількості зерна.
Кількість і продуктивність вагів повинна відповідати продуктивності технологічних ліній і транспортних потоків.
Необхідну кількість вагів визначають за формулою:

Nв=0,000666*А*Кд*Кч*tч/Пр*Ga,

де А – кількість зерна, що приходить від хлібоздавальників за період заготівель,т;
Пр – тривалість розрахункового періоду заготівель;
Кд, Кч – коефіцієнти добової і годинної нерівномірності;
    Ga – розрахункова вантажопідйомність автомобілів (при проектуванні середня розрахункова вантажопідйомність автомобілів складає 8 т).
tч – час, необхідний для двократного зважування автомобіля, хв.
Час, необхідний для двократного зважування автомобіля було прийнято 4,7 хв.
Тоді
    Nв=0,000666*26454,19*1,6*1 8*4,7/20*8=1,49

З формули виходить, що однієї одиниці устаткування не вистачить, однозначно приймаємо 2 одиниці автомобільних вагів. Місткість надвісового бункера і продуктивність транспортних механізмів, обслуговуючих ваги, приймаємо відповідно до технічних характеристик вагів. Технічна характеристика приведена в таблиці 1.7.

Таблиця 1.7. Технічна характеристика автоматичних порційних вагів ВАП-1000-212 (ДН-1000)

Місткість підвагового бункера для автоматичних вагів визначають по формулі:
Ем=Qт*tож/60, т
де Qт – продуктивність транспортних механізмів(175 т/час);
tож – час чекання зміни партії зерна, хв;
tож=tтр+tтел+1,5, хв
    tтр – час, необхідний для звільнення від зерна транспортних механізмів після вагів;
1,5 – час, необхідний для перемикання клапана поворотної труби;
tтел – тривалість перестою маршруту.
Тоді:
tож=2,2+2,5+1,5=6,2 мин.
Ем=175*6,2/60=18,08 т.

Розвантаження зерна з автомобільного транспорту
Технологічні лінії прийому зерна з автомобільного транспорту повинні забезпечувати формування партії по культурах, призначенні і якості. Необхідну кількість транспортних ліній прийому зерна з автомобільного транспорту (Nл) визначають за максимальним годинним надходженням зерна з автомобільного транспорту від хлібоздавальників (ач) і продуктивності окремих транспортних ліній приймання зерна (Qл) при відповідному числі партій зерна, направленого на кожну технологічну лінію.
Nл= ач*1,2/ Qл*Кк*Квз;
де Qл – продуктивність лінії прийому зерна з автотранспорту, визначається залежно від продуктивності транспортуючого устаткування, числа партій, що приймаються на лінії за добу і середній вантажопідйомності автотранспорту. Була прийнята 137 т/ч.
Кк – коефіцієнт, що враховує зниження продуктивності транспортного устаткування, при переміщенні культур з натурою, що відрізняється від натури пшениці;
Квз – коефіцієнт, що враховує зниження продуктивності транспортного устаткування при переміщенні зерна різної вологості і засміченості;
1,2 – коефіцієнт, що враховує різнотипність способів доставки зерна. Результати розрахунків зведені в таблиці 1.8.
















Таблиця 1.8. Розрахунок необхідної кількості транспортних ліній прийому зерна





































Продуктивність автомобілерозвантаж вача визначаємо по формулі:
Qа= Qат*Кп*Квз/1,2

Qат – технічна продуктивність автомобілерозвантажу ача певної марки залежно від середньої вантажопідйомності автотранспорту. Оскільки автомобілеразгрузчик У15-УРБ, то його технічна продуктивність рівна 140 т/ч.
Кп – коефіцієнт, що враховує зниження технічної продуктивності транспортного устаткування лінії, кількості партій, що приймаються за добу, і середньої вантажопідйомності транспорту. Оскільки продуктивність транспортного обладнання 350т/ч,то Кп=0,91
Якщо продуктивність автомобілерозвантажу ача нижча за продуктивність приймальної лінії (Qa<qл), необхідно передбачити установку двох автомобілероз вантажувачів на одну лінію.
Ємкість приймального бункера під автомобілерозвантажу ачем приймаємо не менше 25т. В разі високого рівня грунтових вод, допускається приймати ємкість приймального бункера не менш максимальної вантажопідйомності автомобіля з врахуванням продуктивності розвантажувальних транспортних механізмів.
Для формування партій зерна за якісними показниками передбачається накопичувальні ємкості в об'ємі добового надходження зерна, але не менше 150т для кожної лінії прийому зерна.
Висновок до розділу

В цьому розділі було представлено техніко-економічне обґрунтування, розраховано виробничу потужність, також приведені партії, що зберігаються. Було розраховано необхідну кількість вагів та кількість транспортних ліній.





        Моделювання технологічного процесу.

        Вибір загальної технологічної схеми підприємства.

Технологічна схема підприємства при проектування не придбала значних змін. Етапи технологічного процесу не були змінені. Схема етапів технологічного процесу представлена на рис.1.


Рис.1 Принципова технологічна схема

Елеватор, як повністю механізоване зерносховище, призначене для виконання всіх навантажувально-розвантажувальних робіт, повної технологічної обробки і зберігання зерна, можна розглядати як комплексне об'єднання наступних основних пристроїв і споруд: робоча будівля з технологічним і транспортним устаткуванням; силосний корпус з технологічним і іншим устаткуванням; пристрою для приймання зерна з автомобілів і вагонів; пристрою для відпустки зерна на різних види транспорту і зернопереробні підприємства; цех відходів; системи аспірації і видалення пилу.
У робочій будівлі розміщено зерноочисне устаткування, зерносушарку, основні норії, ваги, аспіраційне устаткування. Силосні корпуси різної конструкції складаються з окремих силосів. Зерно з робочої будівлі поступає в силоси по транспортерах, розташованих у верхній надсилосній галереї. У підсилосному поверсі також вмонтовуються транспортери, що подають зерно з силосів в робочу будівлю. Пристрій для вивантаження зерна з автомобільного транспорту обладнаний автомобілепідйомника и різної конструкції. З приймальних бункерів зерно подається в робочу будівлю транспортерами, розташованими в підземній або надземній транспортерній галереї.
Приймальний пристрій на залізниці з'єднується з робочою будівлею також транспортерами, розміщеними в наземній транспортерній галереї.
Технологічну схему роботи елеватора будують за принципом послідовної обробки зерна в потоці від моменту його приймання і до завантаження на зберігання. Якщо продуктивність технологічних машин нижча за продуктивність транспортного устаткування, то машини обладнали оперативними бункерами до і після його обробки. Завдяки цьому забезпечується безперервність потоку при обробці зерна, а також при всіх останніх операціях. Схема руху зерна на елеваторі повинна включати у всіх випадках, окрім виконання істоти самої операції, кількісний і якісний облік. Це досягається включенням в схему вагів і пристроєм місць відбору проб зерна для подальшого його аналізу.
Обладнання, що використовується на підприємстві:
    При прицомі зерна використовується автомобилерозвантажу ач У15-УРБ.
    Вагонорозвантажувач ЦРМ-8.
    Циклон 4БЦШ-500.
    Норії 175 т/час.
    Сепаратор БСХ-100.
    Транспортери К4УТФ-320.
    Цепні конвеєри КЦМ-30.
    Зерносушарка ДСП-24.

1.2.2. Розрахунок необхідного технологічного, транспортного і допоміжного устаткування відділення.
Все зерно, що поступає на підприємство, піддається очищенню від домішок до кондицій, що відповідають цільовому призначенню. Методика розрахунку необхідного устаткування для очищення зерна передбачає таку послідовність:
• Встановлення характеристики зерна, що поступає на потокову лінію в основний період заготівель по окремих партіях;
• Визначення повторності очищення різних партій зерна з врахуванням їх вихідної засміченості і цільового призначення;
• Розрахунок потрібної загальної годинної продуктивності сепараторів або інших зерноочисних машин для кожної повторності очищення зерна;
• Вибір типа зерноочисних машин для проектованого очищення зерна і розрахунок їх експлуатаційної продуктивності;
• Розрахунок кількості вибраних зерноочисних машин;
• Розрахунок ємкості бункерів, що встановлюються над і під зерноочисними машинами.
Повторність очищення різних партій зерна визначається залежно від ефективності очищення зерна різного якісного стану. Дані до реконструкції занесені в таблицю 1.2.1.




Таблиця 1.2.1. Визначення повторності очистки різних партій зерна

Загальна необхідна продуктивність сепараторів (Qc) визначаеться за формулою:
Qc=0,04/Пр(А1/К1+А2/К2+…+Аn/Kn),
де А1, А2… - кількість зерна в даній партії, т;
К1, К2… - коефіцієнт, враховуючий культуру, вологість зерна та зміст домішок.
Попереднє очищення від грубих і легких домішок проводиться для всього зерна, що надійшло на підприємство. Для цього застосовують ворохоочисники.
Необхідна кількість машин для очищення зерна та їх продуктивність відповідає продуктивності лінії з приймання зерна для забезпечення очищення зерна в потоці. На першу очитку надходить все зерно,що привозиться на підприємство. На друге очищення надходить менше зерна, так як видаляється частина домішок після першої сепарації, і маса зерна при сушінні зменшується залежно від вологості зерна. Маса просушеного зерна, спрямованого на друге очищення становить:
А2о= (А-mотх1)(100-w1)/(100-w2)
По кількості зерна, що подається на першу, другу та третю очистку розраховуеться годинна продуктивність сепараторів за формулою:
Qc=(Ao*Kд)/Пр*t,
де Ао – кількість зерна, що подаєтьсяь на очистку, т;
Кд – коефіцієнт добової нерівномірності надходження зерна;
t – число часів работи зерноочисних машин за добу, в основний період заготівель (приймаємо 20 годин).
Необхідна кількість сепараторів визначається за формулою:
Nc=Qc/Qсп,
де Qсп – паспортна продуктивність сепаратора, т/год.
Ємкість бункерів, що встановлюються над і під зерноочисними машинами, розраховується на 2-3 годинну роботу машин, але не менш годинній продуктивності транспортного обладнання.
Розрахунок потрібної загальної продуктивності та кількості сепараторів приведено в таблиці 1.2.2.






    Таблиця 1.2.2. Розрахунок потрібної загальної продуктивності та кількості сепараторів




Розрахунок зерносушильного обладнання
При реконструкції підприємств, що діють, необхідно використовувати найбільш прогресивні типи зерносушарок.
Вибір режимів для сушки зерна здійснюється відповідно до «Інструкції по сушці продовольчого, кормового зерна, насіння» №9-3-82. Кількість зерна, що піддається сушці визначається по формулі:
Ас=0,8А*Кв*Кп*Кк,
де Кв– коефіцієнт переведення фізичних тон в планові тонни сушки;
Кк – коефіцієнт, що враховує зміну продуктивності сушарки залежно від просушуваної культури;
Кп – коефіцієнт, що враховує цільове призначення зерна Кп = 1.
Загальна продуктивність зерносушарок хлібоприймального пункту визначається по формулі:
Qзс=Ас/(20,5Пр),
20,5 – розрахункове число годин роботи зерносушарок за добу. Розрахунок продуктивності зерносушарок представлений в таблиці 1.2.3.
Таблиця 1.2.3. Розрахунок продуктивності зерносушарок

Розрахункова кількість зерна, яке може просушити одна зерносушарка за весь період заготівель визначається за формулою:
Qр.зс=Qзс.п*Кпер*20,5*Кз,
де Qзс.п – продуктивність зерносушарки за паспортом, т/год;
Кпер – коефіцієнт, враховуючий зниження продуктивності зерносушарки в залежності від кількості направлених на неї партій зерна;
Кз – коефіцієнт, враховуючий зниження продуктивності при работі в комплексі з зерносховищами.
Емкість накопичувальних бункерів для вологого та сухого зерна повинна забезпечувати безперебійну роботу зерносушарки не менше 8 годин.
Розрахунок кількості основних норій
Норії, що встановлюються на хлібоприймальних підприємствах, поділяються залежно від технологічного призначення на основні та спеціалізовані.
До спеціалізованих норій відносять:
      Зерносушильні;
      Для розширювальних ємностей при різновисоких силосних корпусах;
      Подаючі зерно на попереднє очищення в потоці приймання;
      Для транспортування відходів.
Для кращого використання основних норій рекомендується передбачати можливість подачі кожного основного потоку зерна не менше, ніж на 2 норії та забезпечення технологічними схемами порівняно однакової тривалості роботи основних норій протягом доби.
При розрахунку необхідної продуктивності і кількості основних норій було проведено:
      Встановлення основних операцій, що виробляються на елеваторі;
      Визначено добовий обсяг роботи та їх одночасність з основних операцій;
      Підібрано тип норії, її необхідна продуктивність, розрахована кількість годин роботи норії по кожній операції;
      Визначено необхідну кількість основних норій.
Добовий обсяг роботи по основних операціях визначається з урахуванням кількості різного виду зерна, що піддається технологічному переміщенню, з урахуванням коефіцієнтів, що змінюють продуктивність норій, що залежать від культури та якісної характеристики зернової маси; коефіцієнтів використання норій.
При виборі типу і продуктивності норії необхідно враховувати розрахункову продуктивність потоків. Допускається використання на елеваторах норій різної продуктивності.
Кількість годин роботи норії по кожній операції розраховується за формулою:
Нг=Аз/(Qн*Кв*Кк*Квз), годин
де Аз - кількість зерна певного виду для кожної операції, т;
Qн - продуктивність норії, т / год;
Кв - коефіцієнт використання паспортної продуктивності.
Необхідна кількість норій визначається за формулою:
Nн=?Нг/(24*Кt),
де Кt - коефіцієнт використання за часом (приймають в залежності від розрахункової кількості норій). Приймаються 0,7.
Розрахунок добового обсягу роботи з основних операцій, кількості годин роботи норії по кожній операції і необхідного числа основних норій наведено в таблиці 1.2.4.



Таблица 1.2.4. Розрахунок необхідної кількості норій





Розрахунок для приводу в рух норію
Необхідну потужність для приводу в рух норію з урахуванням 10% запасу розраховують за формулою:
N=(1,1Qн*hн)/(3,6*102*?н), кВт,
де hн – висота підйому вантажу, м
?н- ККД норії (приймают в залежності від висоти норії) ?н=0,75.
Таблиця 1.2.5. Розрахунок необхідної потужності приводу норії

1.2.3. Розрахунок ємності силосів

При технологічному проектуванні силосних корпусів необхідно визначити:
1) ємність силосу;
2) кількість і розташування силосів;
3) габаритні розміри силосних корпусів.
Визначення ємності силосу
Ємність окремих силосів і бункерів можна розрахувати в загальному вигляді за формулою:
Pc = ? * Vc,
де ? - об'ємна маса культури, т / м 3;
Vc - об'єм силосу, м3.
Зазвичай ємність розраховують на зберігання важкого зерна з об'ємною масою ? = 0,75 т / м3. якщо зерносховище має спеціальне призначення, то приймають об'ємну масу тієї культури, для якої призначено силос.
При заповненні силосу і бункера зерном у верхній частині утворюється конус із зернової маси за кутом природного укосу, а в нижній частині, зерно під тиском вищого шару розташовано згідно з конфігурацією днища силосу.
Кут нахилу днища залежить від вологості зберігається зерна:
- при вологості зерна до 20% кут нахилу днища силосу 36град;
- а при більшій вологості кут 40-45 град.
При детальному розрахунку ємності силосів різної форми необхідно врахувати ряд складних об'ємних фігур. Ємність силосу квадратної форми розраховується при випуску та впусканні зерна по центральній осі:
Pкс = ? * В2 (1/3Н1 + Н2 +1 / 3 Н3)
Таким чином ємність силосу в загальному вигляді:
Pсилоса = ? * Fcеч (1/3Н1 + Н2 +1 / 3 Н3)
Розрахунок ємності силосів до реконструкції оформлений в таблиці 1.2.6.
Визначення числа силосів і габаритних розмірів силосного корпусу.
Вибір числа силосів і їх розташування (сітка силосів) залежать від необхідної ємності елеватора, мінімальної кількості над і підсилосних транспортерів і розміру ділянки для будівництва. Зазвичай силоси розташовують в три чотири ряди.
У разі будівництва елеватора великої ємності і наявності невеликого будівельного ділянки потрібно переходити до багаторядному розташуванню силосів. У цьому випадку кількість над і підсилосних транспортерів збільшується.
Загальна ємність всіх круглих силосів:
Eк=Pс*mn
Загальна ємність силосного корпусу елеватора:
Eс.к.=Рс*mn+ Рзв (m-1)(n-1)
Ємність силосу може бути визначена як сума ємностей:
- верхньої конусної частини V1;
- середньої циліндричної частини V2;
- нижньої конусної частини V3.
Vс= V1+ V2+ V3
Висоту верхнього та нижнього конусів зернової маси можна визначити за формулами:
Н1=r*tg ?1
Н3=r*tg ?2
Висота циліндричної частини визначається за формулою:
Н2= Нсил – (Н1 – Н3)
Ємність циліндричного силосу при впуску і випуску зерна по центральній осі.
Відповідно, обсяг середньої, верхньої та нижньої частини силосу визначається за формулами:
V2=? r2* Н2
V1=(? r2* Н1)/3
V3=(? r2* Н3)/3
Загальна ємність циліндричного силосу дорівнює:
Pс=?* ? r2 (1/3Н1+ Н2+1/3 Н3)
Розрахунок ємності силосів до реконструкції приведено в таблиці 1.2.6.
Завданням даного курсового проекту була реконструкція квадратних бетонних силосів з заміною на круглі металеві силоси, які мають ряд переваг, основні з яких:
• Вартість металевого силосу на 50% менше вартості залізобетонного монолітного і на 70% вартості силосу із збірного залізобетону;
• Монтаж металевого силосу значно дешевше за рахунок відсутності необхідності застосування кранових механізмів і відбувається швидше;
• Ємності монтуються без зварювання, на болтах, а значить, є можливість демонтажу силосів;
• При застосуванні оцинкованого профлиста, в порівнянні з варіантом з чорного металу, знижується металоємність і оцинкована ємність не вимагає фарбування (перефарбування).
Металевий силос забезпечує:
• захист зерна від дії негоди;
• оперативне проведення навантажувально-розвантажувальних робіт;
• абсолютний захист від гризунів і птахів;
• безпека експлуатації.
Дані після реконструкції занесені в таблицю 1.2.7.




Таблиця 1.2.6. Розрахунок емності силосів до реконструкції

Смотреть работу подробнее



Скачать работу


Скачать работу с онлайн повышением оригинальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru


Смотреть полный текст работы бесплатно


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.
© 2009...2025
WEBKURSOVIK.RU – ЭФФЕКТИВНАЯ ПОМОЩЬ СТУДЕНТУ
webkursovik@yandex.ru