На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


курсовая работа Проект реконструкцї елеватора ХКЗ

Информация:

Тип работы: курсовая работа. Добавлен: 13.10.2012. Сдан: 2012. Страниц: 16. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


МІНІСТЕРСТВО  АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ 

Харківський національний технічний університет 
сільського  господарства імені П. Василенка 

Кафедра технологій переробних
і харчових виробництв 

курсовий проект
з навчальної дисципліни «Технологія галузі»
на тему:
“Проект реконструкції елеватора ХКЗ” 

02.26/6________________–ПЗ 
 

                  Виконала  студентка гр.45 ТЗ
                  Головко І. О. 

                  Керівник
                                                  ас. Теймурова А.Т. 
 

              Харків  2011 р.
   Зміст 

   Вступ…….…………………………………………………………………………………3
    Розрахункова частина……………………………………………………………..4
      Техніко-економічне обгрунтування потужності підприємства, що проектується……………………………………………………………..….4
      Моделювання технологічного процесу……………………….…………16
        Вибір загальної технологічної схеми підприємства…………………16
        Розрахунок необхідного технологічного, транспортного та допоміжного обладнання ………………………………………………18
        Розрахунок місткості силосів………………………..………………...28
    Проектна частина……….………………………………………………………....33
Висновок…………………………………………………………………………………..34
Список  використаної літератури……………………..………………………….…..….35 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

  Вступ 

    В ході розробки курсового проекту проводилось проектування реконструкція одного з виробничих приміщень «Харківського комбікормового заводу» - елеватора. Приведена схема єдиного алгоритму розрахунку, описані особливості проектування технологічних схем елеваторів, дані основи об'ємноплануючих рішень елеваторів.
    В курсовому проекті особливу увагу приділено заміні бетонних силосів на новіші металеві.
    В ході курсового проекту вирішується проблема забезпечення якісного збереження зерна та продуктів його переробки, це завдання, має велике значення у всіх країнах світу.
    Одним з основних шляхів вирішення даної  задачі є будівництво нових і  реконструкція діючих зерносховищ  з урахуванням досягнень науки  і техніки в галузі зберігання зерна. Зерносховища повинні бути спроектовані з використанням новітніх технологій, оснащені сучасним високоефективним обладнанням, мати високу ступінь механізації  та автоматизації виробничих процесів. Місткість зерносховища повинна  відповідати потреби місцевості, господарства, в яких передбачається його будівництво. Нарешті, проектування, будівництво, реконструкція зерносховищ  повинні вестися з мінімальною  затратою коштів, а їх експлуатація - забезпечити найкоротші терміни  окупності капітальних вкладень.
    Все вищезазначене можливо при застосуванні прогресивних методів проектування підприємств. Це дозволить підвищити  продуктивність праці проектувальників, поліпшити якість проектів, знизити  їх собівартість.  
 
 
 
 
 
 

    
    Розрахункова частина
      Техніко - економічне обгрунтування потужності підприємства, що проектується
 
    Техніко-економічне обгрунтування (ТЕО) - це аналіз, розрахунок, оцінка економічної доцільності здійснення запропонованого проекту будівництва, спорудження підприємства, створення нового технічного об'єкту, модернізації та реконструкції існуючих об'єктів. ТЕО засноване на порівняльнії оцінці витрат і результатів, встановлення ефективності використання, строку окупності вкладень.
    Техніко-економічне обгрунтування є необхідним для  кожного інвестора дослідженням, в ході підготовки якого проводиться ряд робіт з вивчення й аналізу всіх складових інвестиційного проекту та розробці термінів повернення вкладених у бізнес коштів. Для розробки ТЕО необхідна комплексна робота групи фахівців - економістів, фінансистів, юристів та ін
    Розробка  ТЕО необхідна, коли потрібно довести  необхідність вибору саме пропонованого  варіанту обладнання, технології, процесу, і т.п. Розробка техніко-економічного обгрунтування виробляється для  проектів, впровадження нових технологій, процесів та устаткування на вже існуючому працюючому підприємстві, тому аналіз ринку, маркетингова стратегія, опис компанії та продукту, а також аналіз ризиків у ньому часто не потрібно.  

    Характеристика  району обгрунтування 

    Ленінський  район - адміністративний район у західній частині міста Харкова. Утворений в 1918 році, до 1924 р. називався Івано-Лисогірський. У 1924 році, після смерті В.І. Леніна, отримав нинішню назву і його не міняв. Займає територію 30,4 кв. км, населення складає 91,3 тисяч чоловік. На території району знаходиться 357 вулиць і провулків. Загальна кількість будинків становить 9635, довжина доріг 182,7 км.
      

    В районі знаходяться залізничні станції Харків - Пасажирський та Харків - Сортувальний, а також управління Південної залізниці і керування Харківського метрополітену.
        Промисловість району представлена  ??61 підприємством, з них: 
    • машинобудування - 19 підприємств;
    • металургія і обробка металу - 8 підприємств;
    • харчова промисловість - 8 підприємств;
    • легка промисловість - 7 підприємств;
    • виробництво дерева - 1 підприємство;
    • целюлозно-паперова та поліграфічна промисловість - 5 підприємств;
    • хімічна і нафтохімічна промисловість - 5 підприємств;
    • виробництво тепла - 4 підприємства;
    • виробництво будматеріалів - 2 підприємства;
    • інше виробництво - 2 підприємства. 
 
 

Визначення  виробничої потужності.
     Для визначення виробничої потужності зерносховища при проектування і ємкостей силосів необхідно:
    Визначити необхідну ємкість зерносховища. Її визначають за формулою:
    Е=АnЦ(Р1µ1+ Р2µ2+ Р3µ3+ Р4µ4+ Р5µ5+ Р6µ6+ Р7µ7),  т
Де: Аn –  коефіцієнт, що враховує перехідний залишок  зерна на початок заготовок;  Аn=1,05;
Ц –  коефіцієнт, що враховує відвантаження  зерна на протязі місяця; Ц=0,9;
 Рn – кількість зерна різних культур в заліковій вазі в. т., що поступає за весь період заготовок;
µn – коефіцієнт на розміщення різних культур і різноякісних партій культур.
Визначення  загальної потрібної ємкості  зерносховищ приведене в таблиці 1.1.
Таблиця 1.1. Визначення загальної потрібної ємкості зерносховищ
Зерно Кількість зерна за весь період заготовок Коефіцієнт на розміщення різних культур (µ) Коефіцієнт, що враховує перехідний залишок (5%)
Коефіцієнт, що враховує відвантаження зерна протягом місяця (10%)
Загальна  потрібна емкість зерно сховищ
В заліковій масі,т у % до загальної  кількості
Загальна  кількість зарна, що  поступає 37500 100        
в тому числі:            
пшениця 12000 32,00 1,1 1,05 0,9 12474
ячмінь 10000 26,67 1,3 1,05 0,9 12285
горох 6000 16,00 1,2 1,05 0,9 6804
кукуруза 9500 25,33 1,1 1,05 0,9 9875,25
Всього           41438,25
    Розрахувати баланс виробництва і переробки зерна по району обґрунтування. Спочатку визначається перспективний обсяг виробництва сировини в районі обґрунтування, потім – можливий об'єм його переробки на підприємствах, що діють і будуються, в тому ж районі. Дані приведені в таблиці 1.2.
    Таблиця 1.2.  Баланс виробництва та переробки зерна по району обґрунтування
Показники Рік
2008 2009 2010
Загальна  потрібна емкість зерносховища,т  
43000
45000 41438,25
Зберігання  зерна на підприємствах, що діють і будуються,т 26500 33200 6038,25
Недолік (-), надлишок (+) зерна 16500 11800 35400
 
    Після обгрунтування необхідної загальної виробничої потужності зерносховища проводиться визначення кількості зерна в заліковій масі, яке планується на зберігання на проектуємому підприємстві.
    Таблиця 1.3. Кількість зерна різних культур, для зберігання яких проектується зерносховище
Зерно Кількість зерна за весь період заготівель Коефіцієнт на розміщення різних культур (?) Коефіціент  враховуючий перехідний залишок (5%) Коефіцієнт враховуючий відгрузку зерна на протязі місяця (10%) Кількість зерна за весь період заготівель в заліковій масі, т Коєфіцієнт перевода Об`єм заготіве зерна в фізичній масі  
т в % до загальної кількості
        Аn Ц Аз Кф А 0,8А
Загальна ємкість зерносховищ 35400 100              
в тому числі:                  
пшениця 11328 32,00 1,1 1,05 0,9 10897,55 1,06 11551,40 9241,12
ячмінь 9440 26,67 1,3 1,05 0,9 7684,17 1,06 8145,22 6516,17
горох 5664 16,00 1,2 1,05 0,9 4994,71 1,06 5294,39 4235,51
кукуруза 1434,88 25,33 1,1 1,05 0,9 1380,36 1,06 1463,18 1170,54
Всього 35400 100       24956,78   26454,19 21163,35
 
    
    Визначити кількість зерна в заліковій  вазі, яке планується для зберігання на проектованому підприємстві.
    При проектуванні всі розрахунки ведуться з врахуванням об'єму заготовок  зерна у фізичній масі:
    А=Азф,
де А – об'єм заготівель зерна у фізичній масі, т;
 Кф  – коефіцієнт переводу залікової маси у фізичну. Він встановлюється технологічними розвідками на конкретних підприємствах в реальних умовах;
     Для визначення Кф необхідно обґрунтувати розрахунковий період заготовок. Розрахунковий  період заготовок (Пр) – період найбільш інтенсивного вступу зерна автотранспортом, визначається термінами збору урожаю, кліматичними умовами і організацією заготовок.
     За  розрахунковий період заготовок  на підприємство поступає 80% запланованого  об'єму заготовок зерна. На даному підприємстві розрахунковий період заготівель складає 20 діб. Виходячи з цього був визначений коефіцієнт переведення залікової маси у фізичну Кф =1,06.
     4) Визначити групу підприємства. Підібрати необхідні для проектованого підприємства значення добового об'єму заготовок, кількість автомобілів, що поступають, в добу, число середньодобових зразків в добу. Залежно від об'єму заготовок підприємства елеваторної промисловості підрозділяються на 6 груп. Проектоване підприємство відповідно до обраної потужності відноситься до 2 групи.
     Також необхідно підібрати коефіцієнти  нерівномірності: коефіцієнт добової  нерівномірності (Кд) і коефіцієнт годинної нерівномірності (Кч).
     Для визначення коефіцієнта годинної нерівномірності, необхідно розрахувати максимальне добове надходження зерна (адм).
     Спочатку  потрібно розрахувати середньодобове надходження зерна в період заготовок:
    ад=0,8А/Пр;
     Потім потрібно розрахувати максимальне добове надходження зерна за період заготовок:
    адм= адд;
     Також необхідно розрахувати середньогодинне надходження зерна (агод) і максимальне годинне надходження зерна в період заготовок (ачм):
    агодд/24;
    агодмчч.
     Всі розрахунки приведені в таблиці 1.4.  

     Таблиця 1.4 – Розрахунок необхідних показників
Група підприємств   2
Розрахунковий період заготівель, сут  Пр 20
Коефіцієнт перерахунку із залікової маси в фізичну Кф 1,06
Коефіцієнт добової не рівномірності Кд 1,6
Об`єм заготівель зерна в фізичній масі А 26454,19
Середньодобове  надходження зерна ас 1058,17
Максимальне надходження зерна асм 1693,07
Коефіціент  годинної не рівномірності Кг 1,8
Cередньогодинне надходження зерна аг 44,09
Максимальне годинне надходження агод 79,36
 
     Далі  необхідно охарактеризувати партії зерна, які поступають на підприємство. Для цього потрібно визначити  проектуєме співвідношення кількості зерна різних культур по вологості і засміченості з врахуванням характеристики кліматичних умов району. Характеристика зерна, що поступає на проектоване підприємство, представлена в таблиці 1.5. 
 

    Таблица 1.5. Характеристика зерна, що надходить
Культура  А,  т 0,8А,т Кількість зерна, що надходить
З вологістю  зерна З засміченістю зерна
до 15% 15-17% 17-22% 22-26% більше 26% до 1% 1-3% 3-5% більше 5%
%     40 30 30 0 0 20 60 10 10
  26454,19 21163,35 8465,34 6349,00 6349,00 0,00 0,00 4232,67 12698,01 2116,33 2116,33
Пшениця 11551,40 9241,12 9241,12         3500 5741,12    
Ячмінь 8145,22 6516,17   6516,17       1000 4516,17 1000  
Горох 5294,39 4235,51     4235,51       1700 935,51 1600 
Кукуруза 1463,18 1170,54     1170,54       700   470,54
Всього     9241,12 6516,17 5406,06     4500 12657,30 1935,51 2070,54
 
     Число партій (Р), що поступають на підприємство впродовж розрахункового періоду заготовок  приймають залежно від об'єму  заготівель.
     Число партій за добу (Рс) приймають з врахуванням  всіх попередніх параметрів.
     В результаті було прийнято:
     Число партій, що поступають на підприємство Р=10.
     Число партій, що поступають на підприємство за добу Рс =8.
     Базуючись на проектному розбитті об'єму партій (таблиця 1.5) був розрахований об'єм всіх партій, що поступають, дана характеристика зерна кожної партії і вибрані  партії, що направляються на сушку  і очищення. Результати приведені  в таблиці 1.6.
    Таблица 1.6. Характеристика партій зерна
Номер партії Масовая доля партії,% Розрахункова маса партії, т Приймаєм Необхідність сушки Необхідність очистки
маса  партії культура влажность, % засоренность, %
1 35 7407,17 3500,00 пшениця 14,5 1 -
2 23 4867,57 5741,12 пшениця 14,5 2 - +
3 15 3174,50 1000,00 ячмінь 15,3 1 + -
4 10 2116,33 4516,17 ячмінь 15,3 2 + +
5 6 1269,80 1000,00 ячмінь 15,3 3,5 + +
6 4 846,53 1700,00 горох 17 2 + +
7 3 634,90 935,51 горох 17 3,5 + +
Продовження таблиці 1.6.
8 2 423,27 1600,00 горох 17 5 + +
9 1,5 317,45 700,00 кукуруза 17 2 + +
10 0,5 105,82 470,54 кукуруза 17 5 + +
Всього 100 21163,35 21163,35          
 
 
     Розрахунок  устаткування для обліку кількості  зерна.
       Кількість і продуктивність вагів  повинна відповідати продуктивності  технологічних ліній і транспортних  потоків. 
    Необхідну кількість вагів визначають за формулою:  

     Nв=0,000666*А*Кдч*tчр*Ga, 

де      А – кількість зерна, що приходить від хлібоздавальників за період заготівель,т;
      Пр – тривалість розрахункового  періоду заготівель;
    Кд, Кч – коефіцієнти добової і  годинної нерівномірності;
     Ga – розрахункова вантажопідйомність автомобілів (при проектуванні середня розрахункова вантажопідйомність автомобілів складає 8 т).
      tч – час, необхідний для двократного зважування автомобіля, хв.
    Час, необхідний для двократного зважування автомобіля було прийнято 4,7 хв.
    Тоді
    Nв=0,000666*26454,19*1,6*1,8*4,7/20*8=1,49 

     З формули виходить, що однієї одиниці  устаткування не вистачить, однозначно приймаємо 2 одиниці автомобільних вагів. Місткість надвісового бункера і продуктивність транспортних механізмів, обслуговуючих ваги, приймаємо відповідно до технічних характеристик вагів. Технічна характеристика приведена в таблиці 1.7. 

    Таблиця 1.7. Технічна характеристика автоматичних порційних вагів ВАП-1000-212 (ДН-1000)
Характеристика Значення
Пропускна здатність, т/ч 120
Об`єм ковша, м3 2,1
Величина  зважуємої порції, кг 1000
Ємність бункера, т:  
надвагового 12
підвагового 1
 
     Місткість підвагового бункера для автоматичних вагів визначають по формулі:
    Ем=Qт*tож/60, т
     де Qт – продуктивність транспортних механізмів(175 т/час);
     tож – час чекання зміни партії зерна, хв;
tож=tтр+tтел+1,5, хв
    tтр  – час, необхідний для звільнення  від зерна транспортних механізмів  після вагів;
     1,5 – час, необхідний для перемикання  клапана поворотної труби; 
     tтел – тривалість перестою маршруту.
     Тоді:
    tож=2,2+2,5+1,5=6,2 мин.
    Ем=175*6,2/60=18,08 т. 

     Розвантаження зерна з автомобільного транспорту
     Технологічні  лінії прийому зерна з автомобільного транспорту повинні забезпечувати  формування партії по культурах, призначенні  і якості. Необхідну кількість  транспортних ліній прийому зерна  з автомобільного транспорту (Nл) визначають за максимальним годинним надходженням зерна з автомобільного транспорту від хлібоздавальників (ач) і продуктивності окремих транспортних ліній приймання зерна (Qл) при відповідному числі партій зерна, направленого на кожну технологічну лінію.
    Nл= ач*1,2/ Qлквз;
     де  Qл – продуктивність лінії прийому зерна з автотранспорту, визначається залежно від продуктивності транспортуючого устаткування, числа партій, що приймаються на лінії за добу і середній вантажопідйомності автотранспорту. Була прийнята 137 т/ч.
     Кк – коефіцієнт, що враховує зниження продуктивності транспортного устаткування, при переміщенні культур з натурою, що відрізняється від натури пшениці;
     Квз – коефіцієнт, що враховує зниження продуктивності транспортного устаткування при переміщенні зерна різної вологості і засміченості;
     1,2 – коефіцієнт, що враховує різнотипність  способів доставки зерна. Результати  розрахунків зведені в таблиці  1.8. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

 


Партія Культури Фізична маса Коєфіцієнт добовоїнерівномірності Максимльне надходження зерна Коефіцієнт годинної нерівномірності Максимальне годинне надходження зерна з автотранспорта від здатчиків  
 
 
 
 
 
 
 
 
Продуктивність  ліній
Коефіцієнт враховуючий зниження продуктивності транспортного обладнання при переміщенні культур з різною натурою Коефіцієнт враховуючий зниження продуктивності транспортного обладнання при переміщенні культур з різною вологістю Необхідна кількість транспортних ліній Кількість партій на лінію  
 
 
 
 
 
 
Кількість партій за сутки
    0,8А Кд ад Кг аг Кк Квз Рлд Рд
1 пшениця 3500,00 1,6 175,00 1,80 13,13  
137
1 1 0,11    
2 пшениця 5741,12 1,6 286,07 1,80 21,53  
137
1 1 0,19    
3 ячмінь 1000,00 1,6 50,00 1,80 3,75 137 3 1 0,01    
4 ячмінь 4516,17 1,6 225,81 1,80 16,94 137 3 1 0,05    
5 ячмінь 1000,00 1,6 50,00 1,80 3,75 137 3 1 0,01    
6 горох 1700,00 1,6 85,00 1,80 6,38 137 0,9 0,9 0,07    
7 горох 935,51 1,6 46,78 1,80 3,51 137 0,9 0,9 0,04    
8 горох 1600,00 1,6 80,00 1,80 6,00 137 0,9 0,9 0,06    
9 кукурудза 700,00 1,6 35,00 1,80 2,63  
137
1 0,9 0,03    
10 кукурудза 470,54 1,6 23,53 1,80 1,78  
137
1 0,9 0,02    
Задано                   0,59    
Приймаємо                   1 4  
 
8
Таблиця 1.8. Розрахунок необхідної кількості транспортних ліній прийому зерна 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

 


    Продуктивність  автомобілерозвантажувача визначаємо по формулі:
    Qа= Qатпвз/1,2 

     Qат – технічна продуктивність автомобілерозвантажувача певної марки залежно від середньої вантажопідйомності автотранспорту. Оскільки автомобілеразгрузчик У15-УРБ, то його технічна продуктивність рівна 140 т/ч.
     Кп – коефіцієнт, що враховує зниження технічної продуктивності транспортного устаткування лінії, кількості партій, що приймаються за добу, і середньої вантажопідйомності транспорту. Оскільки продуктивність транспортного обладнання 350т/ч,то Кп=0,91
     Якщо  продуктивність автомобілерозвантажувача нижча за продуктивність приймальної лінії (Qa<qл), необхідно передбачити установку двох автомобілероз вантажувачів на одну лінію.
     Ємкість приймального бункера під автомобілерозвантажувачем приймаємо не менше 25т. В разі високого рівня грунтових вод, допускається приймати ємкість приймального бункера не менш максимальної вантажопідйомності автомобіля з врахуванням продуктивності розвантажувальних транспортних механізмів.
     Для формування партій зерна за якісними показниками передбачається накопичувальні ємкості в об'ємі добового надходження зерна, але не менше 150т для кожної лінії прийому зерна.
    Висновок  до розділу
и т.д.................


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть полный текст работы бесплатно


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.